Митний тариф в умовах лібералізації регуляторної політики держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 336.244:338.246.025

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

МИТНИЙ ТАРИФ В УМОВАХ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

НОВІКОВА КРІСТІНА ІГОРІВНА

Запоріжжя - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії митної служби України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Івашина Олександр Флорович, Академія митної служби України (м. Дніпропетровськ), доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Хамініч Світлана Юріївна, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, завідувач кафедри маркетингу і менеджменту;

доктор економічних наук, доцент Іващук Ірина Олегівна, Тернопільський національний економічний університет, професор кафедри міжнародної економіки.

Захист відбудеться “04” жовтня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.06 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий “02” вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г. М. Кульнєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лібералізація економічних процесів в умовах інтеграції економіки України до системи світового господарства передбачає формування на ринкових засадах механізму регулювання зовнішньоекономічних зв'язків. Для збереження та посилення позицій у світовій економіці кожна країна має застосовувати комплекс заходів, спрямованих на підвищення її конкурентоспроможності. За умов трансформації національної моделі господарювання суттєво зростає роль економічних важелів регулювання національної економіки, одним з яких є митний тариф як інструмент регуляторної політики держави у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності використання митного тарифу з метою захисту національних економічних інтересів та забезпечення конкурентоспроможності економіки.

Концептуальні основи побудови національних митно-тарифних систем обґрунтовані у фундаментальних працях зарубіжних учених Є. Бабіна, Б. Бартлета, А. Гамільтона, Р. Гарднера, В. Драганова, І. Дюмулєна, О. Єршова, А. Козиріна, П. Кругмана, К. Ланкастера, П. Ліндерта, Д. Менделєєва, М. Портера, Т. Романової, П. Самуельсона, В. Свинухова, С. Фішера та ін. Значний внесок у розвиток теоретичних засад регуляторної політики та вирішення складних проблем побудови ефективного митно-тарифного механізму в умовах трансформаційної економіки зробили вітчизняні вчені І. Бережнюк, І. Бураковський, О. Гребельник, О. Єгоров, Я. Жаліло, О. Івашина, І. Іващук, І. Карамбович, Б. Кормич, Т. Корнєва, Т. Мельник, П. Пашко, Ю. Петруня, Л. Пісьмаченко, А. Сменковський, С. Хамініч та ін.

Проте окремі аспекти митно-тарифного регулювання, а саме: шляхи оптимізації митних ставок, напрямки трансформації національного митного тарифу в межах лібералізації регуляторної політики, наслідки змін у митно-тарифному регулюванні для вітчизняної економіки - все ще залишаються недостатньо дослідженими та потребують детальнішої розробки. Крім того, відсутнє належне наукове обґрунтування функціонування митного тарифу України за умов лібералізації регуляторної політики держави, що спричиняє невизначеність та нечіткість при формулюванні окремих економічних категорій. У цьому контексті зростає необхідність проведення фундаментальних досліджень, спрямованих на подальший розвиток теорії регуляторної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності та орієнтованих на сучасні потреби інтеграції України до світового економічного простору.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках НДР Академії митної служби України “Оптимізація системи управління в умовах розвитку міжнародної економічної інтеграції” (номер державної реєстрації 0106U008034), у межах якої автором проведено аналіз проблемних питань митно-тарифного регулювання в Україні в аспекті регуляторної політики держави та внесено пропозиції щодо підвищення якості державного управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування теоретичних засад митно-тарифного регулювання та розробка методичних підходів і практичних рекомендацій щодо напрямків удосконалення митного тарифу в контексті лібералізації регуляторної політики держави. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:

- проаналізувати еволюцію наукових підходів до митно-тарифного регулювання в контексті розвитку ідей вільної торгівлі та протекціонізму;

- удосконалити теоретичні підходи до визначення сутності категорій “митна політика” й “митно-тарифне регулювання” та обґрунтувати роль митного тарифу як інструмента регуляторної політики держави у сфері ЗЕД;

- визначити основні важелі впливу митно-тарифного регулювання на розвиток конкурентного середовища національної економіки;

- окреслити ретроспективу розвитку митного тарифу в Україні, характерні ознаки регуляторної політики у сфері ЗЕД на сучасному етапі та напрямки трансформації митного тарифу під впливом світової конкуренції;

- ідентифікувати проблемні питання торговельного співробітництва України зі співтовариством європейських країн та виявити напрямки зміни митного тарифу з метою прискореного просування до створення зони вільної торгівлі Україна - ЄС;

- проаналізувати роль митного тарифу в побудові інноваційної моделі розвитку національної економіки та окреслити можливі шляхи застосування інструментів митно-тарифного регулювання в процесі підвищення національної конкурентоспроможності;

- розкрити процес інституціоналізації митно-тарифного регулювання в Україні для визначення напрямків інституціональних змін у сфері регуляторної політики держави;

- виявити характерні риси побудови сучасних моделей митно-тарифного регулювання в різних країнах світу для оцінки можливостей їх адаптації в Україні з метою підвищення ефективності управління у сфері ЗЕД;

- розробити перспективні напрямки розвитку митно-тарифного регулювання з метою посилення позицій країни в конкурентному середовищі.

Об'єкт дослідження - процес здійснення регуляторної політики держави у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Предмет дослідження - митний тариф як інструмент регуляторної політики держави в умовах лібералізації економічних процесів.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять загальнонаукові методи і прийоми пізнання, основним з яких виступає діалектичний метод, на основі якого митно-тарифні відносини розглядаються в єдності їх соціального змісту й економічної форми. В основу методології дослідження покладено системний підхід до вивчення проблем державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Він дозволяє розглядати митний тариф як складову системи митно-тарифного регулювання та інструмент регуляторної політики держави. У межах цього підходу в роботі використовувались такі методи: концептуального аналізу та синтезу - для визначення пріоритетів регуляторної політики у сфері ЗЕД (підрозділ 1.1); термінологічного аналізу - для обґрунтування сутності категорій “митна політика”, “митно-тарифне регулювання” (підрозділ 1.1); історичний - для дослідження еволюції наукових підходів до управління в митно-тарифній сфері та при ретроспективному аналізі митно-тарифного регулювання (підрозділи 1.2, 2.1); класифікаційно-аналітичний - для дослідження природи митного тарифу як інструменту регуляторної політики держави (підрозділ 1.3); динамічного порівняння - при аналізі показників зовнішньої торгівлі України (підрозділ 2.1); графічний - для наочного зображення фактичних даних (підрозділи 2.1., 2.2); метод угруповань - при аналізі сучасного стану зовнішньоторговельних відносин України та оцінці тенденцій їх розвитку (підрозділ 2.3); абстрактно-логічний - у процесі теоретичних узагальнень, визначення економічної сутності понять та формулювання висновків (підрозділи 3.1, 3.2); порівняльний - для зіставлення особливостей використання митного тарифу у світовій та українській економіці (підрозділ 3.3).

Інформаційну базу дослідження становлять Конституція України, Митний кодекс України, Закони України, постанови Кабінету Міністрів та інші нормативно-правові акти, звітні дані Державного комітету статистики України, Державної митної служби України, матеріали монографічних та періодичних видань вітчизняних та зарубіжних учених, дані Internet-видань тощо.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в науковому обґрунтуванні напрямків оптимізації вітчизняної митно-тарифної системи з метою підвищення ефективності реалізації регуляторної політики держави у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Найбільш важливими результатами дослідження, що характеризують його новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є такі:

вперше:

- сформульовано та теоретично обґрунтовано положення про лібералізацію регуляторної політики держави у сфері ЗЕД як чинник інноваційного розвитку національної економіки на основі використання переваг глобальної конкуренції, що знаходить свій прояв у адекватній зміні ставок митного тарифу та їх уніфікації з урахуванням всієї сукупності економічних наслідків;

удосконалено:

- підходи до трактування категоріального апарату в митній справі, що, на відміну від існуючих підходів, дозволило розмежувати поняття митної політики і митно-тарифного регулювання та детально проаналізувати організаційно-економічний механізм функціонування митного тарифу в Україні;

- підходи щодо формування механізму функціонування інституціональної інфраструктури інноваційної сфери в Україні на основі розвитку технологічних парків як найбільш ефективної форми кластеризації економіки; на відміну від існуючих підходів, пропонується використання митно-тарифних та інших важелів регуляторної політики для залучення нових зарубіжних технологій і створення вітчизняної наукомісткої продукції, а саме відновлення вексельної форми оплати ПДВ при імпорті інноваційної продукції, податкових пільг та прискореної амортизації основних фондів технопарків при одночасному контролі об'єктивності надання цих пільг виключно під інноваційні проекти;

- концептуальні підходи щодо посилення дієвості регуляторної політики держави у сфері ЗЕД, зокрема в частині раціоналізації митного тарифу в напрямку подолання надмірної диференціації та деталізації ставок мита; удосконалення механізму застосування спрощеного порядку митного оформлення та проведення митного пост-аудиту; розвитку її інституціонального забезпечення шляхом приведення законодавства України до міжнародних стандартів у митній справі;

набули подальшого розвитку:

- положення про подальше поглиблення конкуренції як основної тенденції розвитку національної економіки та найбільш важливого чинника, який визначає пріоритети митно-тарифного регулювання економіки. Доведено, що під впливом світової конкуренції господарський механізм трансформується у бік посилення наддержавних методів економічного регулювання та розвитку інструментарію регулювання економіки з метою стимулювання розвитку конкурентних відносин, що у сфері зовнішньої торгівлі виявляється, насамперед, шляхом вдосконалення інструментів митного регулювання;

- підходи щодо використання переваг регіональної економічної інтеграції та заснування митних альянсів через створення поглибленої зони вільної торгівлі з країнами ЄС та покращення позиціювання національних товаровиробників на ринках ЄС за рахунок ліквідації тарифних і нетарифних обмежень та узгодження застосування інструментів регуляторної політики у сфері ЗЕД - правил визначення походження товарів, захисту прав інтелектуальної власності, тарифних поступок протягом адаптаційного періоду;

- поглиблення положень про трансформацію функцій митного тарифу в напрямку зменшення значущості його фіскальної ролі та посилення регулюючого впливу на національну економіку у зв'язку зі зменшенням рівня тарифного захисту згідно з вимогами СОТ. На відміну від інших підходів, підґрунтям даного положення є раціоналізація структури митного тарифу відповідно до потреб нарощування експортного потенціалу торгівлі високотехнологічною продукцією, що сприятиме стимулюванню інноваційного розвитку економіки шляхом оптимізації ставок ввізного мита на основі принципу тарифної ескалації. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та рекомендації можуть бути використані державними регуляторними органами в процесі вдосконалення митно-тарифної політики держави, при розробці змін та доповнень до законодавства України щодо регуляторної політики у сфері ЗЕД, в навчальному процесі, а також при подальшому здійсненні науково-дослідних робіт у даній галузі знань.

Практичне значення результатів дослідження підтверджують позитивні відгуки та акти впровадження від Управління митно-тарифного регулювання Державної митної служби України (довідка № 14/552 від 11.03.2010 р.), Головного управління економіки Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка № 136/031-10 від 12.02.2010 р.), ВАТ АК “Комбінат Придніпровський” (довідка № 7/139 від 01.03.2010 р.). Результати досліджень також використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Національна економіка”, “Менеджмент ЗЕД”, “Податкова система”, “Митне оподаткування”, “Технології митного контролю та оформлення” в Академії митної служби України (довідка № 11/324 від 23.02.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані й опрацьовані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять його індивідуальний внесок.

Апробація результатів дисертації. Основні та проміжні результати дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Новітні наукові досягнення” (Польща, Перемишль, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (Дніпропетровськ, 2008 р.); V Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції “Молодь України в контексті міжкультурної комунікації” (Дніпропетровськ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції - форумі випускників, курсантів, студентів та молодих науковців “Митна справа в Україні: теорія і практика” (Дніпропетровськ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (Феодосія, 2008 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми економічної безпеки та митної політики України” (Дніпропетровськ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (Київ, 2008 р.); ІІ та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях молодих учених “Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі” (Дніпропетровськ, 2008 р., 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік” (Ірпінь, 2009 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності” (Ялта, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених і студентів “Формування ефективного фінансового механізму державного управління економікою України: теорія і практика” (Донецьк, 2009 р.); ІV Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції “Розвиток України в ХХ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми” (Тернопіль, 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні наукові досягнення - 2010” (Чехія, Прага, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 21 науковій праці, з них 7 статей у наукових фахових виданнях, 14 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій - 5,77 д. а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (191 найменування) і 20 додатків на 46 сторінках. Робота викладена на 185 сторінках та містить 15 рисунків і 8 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі ? “Митний тариф як інструмент регуляторної політики держави: теоретико-концептуальні засади” ? обґрунтовано концептуальні підходи до дослідження митно-тарифного регулювання та регуляторної політики держави. Дослідження теоретичних основ митно-тарифного регулювання дозволило з'ясувати місце та роль мита в системі інструментів регуляторної політики держави, визначити суть, функції та особливості застосування мита. Розглянуто еволюцію ідей протекціонізму і вільної торгівлі з точки зору застосування мита як регулятора зовнішньоекономічної сфери, визначено принципи вітчизняної митно-тарифної політики.

За результатами аналізу наукових підходів до регулювання зовнішньої торгівлі доведено, що для визнання на світових ринках і вступу до глобальних як за структурою, так і за впливом економічних об'єднань політика протекціонізму через втрату своєї ефективності має бути замінена політикою поступової лібералізації зовнішньої торгівлі та ліквідації торговельних бар'єрів у вигляді тарифних та нетарифних обмежень. Обґрунтовано, що в Україні лібералізація зовнішньої торгівлі супроводжується лібералізацією регуляторної політики, яка спрямована на усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у розвитку підприємництва. У сфері ЗЕД лібералізація регуляторної політики проявляється в зменшенні кількості регуляторних актів, адміністративних важелів впливу на суб'єктів ЗЕД, зменшенні ставок митного тарифу, спрощенні процедур митного оформлення та митного контролю, наданні митних пільг та преференцій, розвитку міжнародного економічного співробітництва в напрямку підписання угод про вільну торгівлю.

Запропоновано розглядати митну політику як систему науково обґрунтованих положень та принципів, які лежать в основі державного регулювання зовнішньої торгівлі з метою досягнення країною конкурентних переваг на світовому ринку. Митно-тарифне регулювання розглядається як сукупність конкретних заходів, які базуються на використанні митного тарифу та застосовуються органами державної влади різного рівня з метою досягнення бажаних тактичних і стратегічних цілей у процесі переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Митно-тарифне регулювання зовнішньої торгівлі є складовою регуляторної політики держави, а митний тариф є її важливим інструментом, оскільки його використання спрямоване на розвиток конкурентного середовища на внутрішньому ринку, найповніше задоволення потреб споживачів в якісних товарах та виробників в імпортних компонентах, забезпечення свого позиціювання на світовому ринку товарів і послуг шляхом сприяння підвищенню конкурентоспроможності національних суб'єктів підприємницької діяльності. Наголошено, що слід розглядати митний тариф у наступних аспектах: як економічну категорію; як систематизований, деталізований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок мита; як конкретну ставку мита, яким обкладається певний товар при імпорті чи експорті; як інструмент митно-тарифного регулювання ЗЕД. Визначено основні цілі застосування митного тарифу як інструменту регуляторної політики держави, надано класифікацію мита за низкою ознак, визначено переваги та недоліки застосування основних видів мита на практиці, а також проаналізовано функції митного тарифу в ринковій економіці.

Розглянуто вплив митно-тарифного регулювання на розвиток конкурентного середовища та обґрунтовано, що одним з найважливіших чинників конкурентоздатності національної економіки є ефективність суспільно-економічної системи, пов'язана з регуляторною політикою, що проводиться урядом. На формування конкурентного середовища всередині країни уряд впливає і шляхом регулювання зовнішньої торгівлі, яка належить до однієї з найбільш регульованих сфер господарського життя, а головними засобами її регулювання є тарифні та нетарифні методи, що використовуються в межах митної політики держави. Розроблено схему механізму впливу заходів митно-тарифного регулювання на економічну конкуренцію та з'ясовано, на які саме результати спрямовано використання митного тарифу, митної вартості та країни походження товару в контексті сприяння розвитку конкурентного середовища. Обґрунтовано, що багатоплановість і специфіка впливу митного тарифу на розвиток зовнішньоторговельних відносин та економіки країни в цілому вимагають виваженого підходу до визначення рівнів ставок митного тарифу та врахування при цьому всієї сукупності можливих економічних наслідків.

У другому розділі ? “Аналіз функціонування системи митно-тарифного регулювання України в умовах лібералізації економічних процесів” ? проведено комплексний аналіз діючої практики митно-тарифного регулювання, в тому числі через застосування механізму оподаткування експортно-імпортних операцій, досліджено процес трансформації функцій митного тарифу, виявлено резерви збільшення надходжень мита до державного бюджету на сучасному етапі лібералізації регуляторної політики держави і здійснено оцінку впливу мита на розвиток національної економіки.

На основі проведеного у роботі аналізу доведено, що протягом останнього десятиліття в Україні відбулась стрімка трансформація Митного тарифу України, що суттєво вплинуло на зовнішньоторговельний оборот України, який зріс більше ніж у 4 рази - з 32 млрд євро в 1996 р. до 135 млрд євро в 2008 р. Протягом 2005-2008 рр. одночасно зі зростанням обсягів зовнішньої торгівлі відповідно до світової тенденції посилення взаємодії країн світу у сфері торгівлі, спостерігалося випереджаюче зростання експорту порівняно з імпортом. Зменшення зовнішньоторговельного обороту у 2009 р. на 44% пояснюється зниженням активності суб'єктів ЗЕД у зв'язку зі світовою фінансовою кризою; значною девальвацією гривні, яка автоматично збільшила захисний ефект навіть невисоких ставок мита; запровадженням 13% надбавки до ставок ввізного мита з метою поліпшення стану платіжного балансу. Визначено, що зміни в темпах і обсягах зростання експорту та імпорту безпосередньо пов'язані зі змінами в митній політиці держави. Розглядаючи зміну середньоарифметичної ставки ввізного мита (рис. 1), зазначимо, що у роки незалежності України вона змінювалася нерівномірно. Так, до 1996 р. регуляторна політика у сфері ЗЕД була досить ліберальною, а середньоарифметична ставка мита сягала 6,3-6,7%. Починаючи з 1996 р. запроваджуються протекціоністські заходи, відповідно, зростає середньоарифметична ставка ввізного мита (до 12,54% у 1998 р.), відбувається падіння обсягів експорту та імпорту товарів. Лише в 2001 р. обсяг зовнішньоторговельного обороту сягнув рівня 1996 р. Разом з тим, було зменшено загальний рівень мита (до 10,6% у 2001 р.) та приведено ставки Митного тарифу у відповідність з Концепцією трансформації митного тарифу України на 1996-2005 рр. згідно з системою ГАТТ/СОТ. З 2005 р. середньоарифметична ставка зменшувалась і станом на 2009 р. складала 4,7%. Лібералізація регуляторної політики, введення в дію ставок мита, передбачених міжнародними зобов'язаннями України, привела до зростання як імпорту, так і експорту, в результаті чого зовнішньоторговельний оборот у 2008 р. становив більше 80% ВВП. Гармонізація законодавства відповідно до вимог СОТ стала важливим каталізатором ринкових перетворень в Україні, а зміни в митно-тарифному регулюванні ? стимулом до побудови фундаменту ефективної економічної системи.

Рис. 1. Динаміка зміни середньоарифметичної ставки ввізного мита Митного тарифу України протягом 1996 - 2009 рр.

Для оцінки результативності митно-тарифного регулювання проведене порівняння середньоарифметичної ставки мита з коефіцієнтами стягнення мита та податкового навантаження, які розраховуються наступним чином.

Коефіцієнт стягнення мита:

*100% (1.1)

де М ? сума мита, сплаченого у звітному періоді, млн грн.;

ІМ - загальний обсяг імпорту в звітному періоді, млн грн.

Коефіцієнт податкового навантаження за митом:

*100% (1.2)

де - обсяг імпорту, що оподатковується митом в звітному періоді, млн грн.

З наведених у табл. 1 даних можна зробити висновок про те, що фіскальна ефективність мита протягом аналізованого періоду була невисокою, що пояснюється існуванням великої кількості митних пільг та, відповідно, невеликою часткою імпорту, що оподатковується митом. В той же час існуюча тенденція до перевищення коефіцієнту податкового навантаження значень середньоарифметичної ставки ввізного мита вказує на існування надмірного податкового тиску на суб'єктів ЗЕД та високої протекціоністської ефективності митного тарифу.

Дослідження тенденцій митно-тарифного регулювання в Україні показало, що впродовж 2001-2009 рр. відбулися зміни в структурі Митного тарифу, а саме в розподілі адвалорних пільгових ставок ввізного мита по тарифних коридорах.

На даний час у Митному тарифі України: кількість нульових ставок збільшилася з 3369 до 4030 шт. (на 20%), що становить 36,4% від загальної кількості ставок; кількість специфічних ставок ввізного мита зменшилася з 656 до 163 шт. (у 4 рази); комбіновані пільгові ставки ввізного мита замінено на адвалорні ставки.

Суттєво знижено в Митному тарифі кількість ставок, які мають заборонний рівень. Усього внаслідок лібералізації регуляторної політики та вступу України до СОТ знижено понад 2500 тарифних ставок.

Таблиця 1 Коефіцієнти стягнення мита та податкового навантаження у 2002 ? 2009 рр.

На підставі вивчення динаміки обсягів імпортного мита, нарахованого та сплаченого протягом 1999-2009 рр., у залежності від рівня середньоарифметичної ставки ввізного мита Митного тарифу України (рис. 2), зроблено висновок, що величина надходження митних платежів, отриманих від оподаткування товарів ввізним митом, у першу чергу, знаходиться в прямо пропорційній залежності від загального обсягу імпорту товарів на митну територію України, а задовільної кореляції між середньоарифметичними ставками ввізного мита та обсягами нарахованого мита не спостерігається. Так, імпорт товарів щорічно зростав на 20-25%, відповідно прямо пропорційно зростали і надходження від мита до бюджету. Тобто основною передумовою зростання обсягів платежів, що адмініструвались Державною митною службою, є прискорення темпів економічного розвитку України та пожвавлення активності суб'єктів ЗЕД.

Рис. 2. Динаміка обсягів сплаченого ввізного мита та середньоарифметичної ставки ввізного мита Митного тарифу України

Показано, що трансформація Митного тарифу України відбувається і в аспекті його функціонального призначення. Якщо раніше головним призначенням тарифу було наповнення Державного бюджету України та захист національного товаровиробника, то останніми роками чітко простежується тенденція до надання переваги регулюючій функції мита з метою стимулювання економічного зростання національної економіки. Регуляторні органи продовжують вживати заходів для забезпечення повноти надходження митних платежів до бюджету шляхом посилення контролю за визначенням митної вартості, країни походження товару та порядком надання митних пільг, уніфікації ставок на однорідні товари, що є особливо актуальним в умовах світової економічної кризи. У той же час велика увага приділяється раціоналізації митного тарифу, а саме: вилученню комбінованих ставок ввізного мита, зниженню ставок на інвестиційні товари, зменшенню кількості категорій, на які встановлено різні пільгові та повні ставки, з одночасним дотриманням принципу тарифної ескалації з метою вдосконалення товарної структури торгівлі, забезпечення збалансованості торговельного балансу та стимулювання інноваційного розвитку національної економіки.

Протягом останніх років спостерігається тенденція до поглиблення регіональної економічної інтеграції та створення митних альянсів, що у випадку України виявляється в розвитку двосторонніх торговельних відносин з найбільшим торговельним партнером України - Європейським Союзом - з перспективою створення розширеної зони вільної торгівлі. Цей вектор співробітництва України приведе до таких позитивних наслідків, як інтенсифікація розвитку та покращення позиціювання національних товаровиробників на ринках ЄС за рахунок ліквідації тарифних і нетарифних обмежень, підвищення технологічного рівня економіки, збільшення асортименту та зменшення цін на внутрішньому ринку, можливість проведення широкомасштабних реформ у регуляторній сфері. У той же час збільшення обсягів торгівлі товарами та послугами відбувається при неоднозначних якісних характеристиках відповідних показників з подальшим нарощуванням від'ємного торговельного сальдо та відсутністю передумов для його подолання, а також незадовільній товарній структурі експортно-імпортних операцій, в якій переважають товари низького ступеня обробки та некритичного імпорту. Тому Україна має використовувати важелі регуляторної політики у сфері ЗЕД з метою вдосконалення товарної структури імпорту та стимулювання експорту інноваційної вітчизняної продукції, адже збереження існуючих тенденцій призведе до певного розбалансування національної економіки та матиме негативний вплив на розвиток соціально-економічної ситуації в країні.

На підставі проведеного аналізу обґрунтовано, що чим вище рівень економічного розвитку країни, тим меншу роль відіграють в її митній політиці фіскальні та протекціоністські мотиви, тим більше ця політика визначається комплексною стратегією створення для національної економіки сприятливих умов розвитку в майбутньому. І як наслідок посилюється значення митного тарифу та необхідність його застосування в якості регулятора розвитку національної економіки, що дозволяє, полегшуючи чи ускладнюючи процеси ввезення та вивезення товарів, впливати на товарні потоки, забезпечити збалансованість зовнішньоторговельного обороту, свідомо формувати товарну структуру, сприяти тому, щоб країна зайняла гідне місце у світовому поділі праці. Саме тому діяльність митних органів має бути зосереджена не лише на вжитті організаційних заходів, спрямованих на забезпечення повноти надходження до бюджету податків та зборів при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб'єктами ЗЕД, а головним чином на вдосконаленні інструментарію митно-тарифного регулювання з метою оптимізації товарної структури зовнішньої торгівлі, підтримки інноваційної активності підприємств, структурної перебудови національної економіки на засадах підвищення її конкурентоспроможності.

У третьому розділі ? “Стратегічні напрямки розвитку сучасної системи митно-тарифного регулювання в Україні” ? теоретичні висновки першого розділу та емпіричні дослідження другого розділу знаходять своє логічне завершення у вигляді рекомендацій та конкретних заходів щодо вдосконалення митно-тарифного регулювання в Україні, а саме пропозицій щодо використання митного тарифу в якості чинника інноваційного розвитку та кластеризації національної економіки, вдосконалення інституціонально-правового забезпечення митної справи, підвищення ефективності регуляторної політики у сфері ЗЕД.

На сьогоднішній день у розвинених країнах світу важливу роль відіграє управління національним господарством з метою стимулювання ключових соціально-економічних, зокрема інноваційних, процесів. З'ясовано, що для подолання відставання від країн - лідерів за показниками розроблення та впровадження інновацій слід звернути увагу на можливість використання якісно нових умов активізації інноваційної діяльності. Саме тому митно-тарифне регулювання запропоновано розглядати як чинник інноваційного розвитку економіки. Характерною ознакою сучасної інноваційної економіки та запорукою національної конкурентоспроможності є її кластеризація, яка є найуспішнішим шляхом переходу від сировинної економіки до економіки, базованої на інноваціях. Доведено доцільність розвитку розгалуженої інституційно-правової інфраструктури інноваційної діяльності на основі технопаркових структур як однієї з форм кластерів, важливість подальшого застосування методів податкового та митно-тарифного регулювання для стимулювання виробництва інноваційної продукції.

Визначено, що порядок надання митних та інших пільг інноваційно активним підприємствам потребує подальшого вдосконалення шляхом внесення змін до законодавчої бази та створення більш жорстких вимог до інноваційних проектів, а також під час здійснення митного оформлення високотехнологічного обладнання та інноваційної продукції з метою уникнення безпідставного надання пільг щодо сплати імпортних податків. Для розв'язання проблеми щодо розвитку кластерів на основі технопаркових структур необхідно здійснити комплекс заходів стосовно: внесення змін до законодавства щодо визначення поняття “кластер”; проведення інформаційної кампанії серед потенційних учасників та інвесторів щодо роз'яснення конкурентних переваг технопарків у трансформаційних умовах економіки України; сприяння реалізації проектів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності учасників технопарків, зокрема, зниження тарифних та нетарифних бар'єрів для зовнішньоекономічної діяльності учасників технопарку, спрямованої на розвиток його інноваційного потенціалу.

Оскільки в усіх країнах світу зовнішньоекономічна діяльність та, зокрема, зовнішня торгівля як її головний елемент належать до найбільш регульованих сфер економічного життя суспільства, розглянуто інституціоналізацію митно-тарифного регулювання. Митно-тарифне регулювання потребує чіткої правової регламентації, оскільки створює для держави зобов'язання міжнародно-правового характеру. Доводиться доцільність таких інституціональних змін:

- приведення митного законодавства у відповідність до оновленої Кіотської конвенції шляхом прийняття проекту нового Митного кодексу, що сприятиме реалізації переваг вступу України до СОТ, закріпленню позицій України на світовому ринку, зміцненню її економічних зв'язків;

- приведення УКТЗЕД у відповідність до Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2007 р., яка є більш досконалою порівняно з попередньою версією за рахунок зменшення товарних позицій, за якими можливі двозначні тлумачення, які створюють можливості для корупційних схем;

- удосконалення митної процедури реєстрації та охорони прав інтелектуальної власності (а саме зменшення або диференціації відповідно до специфіки об'єкта права власності розміру грошової застави, що вноситься при реєстрації об'єкта права власності; детальної розробки методики аналізу ризиків та виявлення можливих порушень під час перевірки електронної копії митної декларації);

- надання права Кабінету Міністрів вносити зміни до ставок Митного тарифу, а також підвищення статусу Митно-тарифної ради з метою розширення її участі в процесі нормотворчості з питань митно-тарифного регулювання, що розглядається як необхідна передумова ефективного адміністрування мита.

Відповідно до вимог Всесвітньої митної організації одним з ключових елементів регуляторної політики держави у сфері ЗЕД є вдосконалення системи митно-тарифного регулювання за рядом напрямків. У роботі запропоновано:

- продовжити роботу щодо оптимізації та уніфікації ставок мита на ряд товарів “сірого імпорту”, а також установити обґрунтовані критерії деталізації коду товару на національному рівні;

- розширити співпрацю між органами державної влади, які задіяні в механізмі державного регулювання ЗЕД, стосовно ведення статистики, кадрової політики, обміну інформацією з метою підвищення ефективності контролю за сплатою митних платежів та створення статистичного забезпечення проведення досліджень у митній сфері, для чого пропонується митно-тарифну статистичну інформацію публікувати у вигляді окремого статистичного збірника;

- з метою подальшої дерегуляції підприємницької діяльності та спрощення процедур митного оформлення вдосконалювати методику проведення митного пост-аудиту та розширити перелік цільових напрямків останнього;

- розробити концепцію селективної торговельної політики та сприяти залученню інституцій ЄС до реформ у регуляторній сфері в Україні під час переговорів щодо зони вільної торгівлі;

- внести необхідні зміни в законодавство з метою збільшення рівня мотивації праці працівників митних органів для запобігання корупції;

- запозичити здобутки світового досвіду митно-тарифного регулювання, а саме: сприяння експорту шляхом звільнення від мита на імпортні матеріали, скорочення товарної номенклатури ЗЕД, використання спеціальних видів мита.

Таким чином, аналіз змін, що відбуваються у вітчизняній економіці в останні роки, дозволив зробити висновок, що українська митна служба практично цілком змінила пріоритети. Не знімаючи питання повноти надходжень до держбюджету, на перше місце поставлено інший пріоритет ? сприяння підприємницькій діяльності громадян та організацій, тобто виконання регуляторної функції митних органів. Саме тому важливим завданням митних органів є оптимізація їх діяльності за рядом напрямків, зокрема і в аспекті управління у митно-тарифній сфері. Запропоновані вище заходи щодо покращення механізму митно-тарифного регулювання повинні сприяти виконанню основного завдання держави, яке полягає в тому, щоб забезпечити умови для стабільного розвитку економіки на основі накопичення та ефективного використання конкурентних переваг, використовуючи всі чинники та залучаючи всі можливі ресурси.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення, сформовано методичні підходи та практичні рекомендації щодо використання митного тарифу в якості інструменту регуляторної політики держави у сфері ЗЕД. Проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки:

1. Аналіз наукових підходів до регулювання зовнішньоекономічної діяльності свідчить про необхідність та актуальність пошуку оптимального співвідношення між протекціонізмом і лібералізмом, адміністративними та економічними важелями впливу, що актуалізує потребу приведення їх у відповідність з вимогами створення інноваційної моделі розвитку. Лібералізація імпорту, яка виявляється в зменшенні рівня тарифного захисту, посилює конкуренцію на внутрішніх ринках і поліпшує стандарти споживання, сприяє залученню нових технологій; лібералізація експорту, в свою чергу, розширює ринки збуту для національних виробників, сприяє реалізації наявних в країні конкурентних переваг та одержанню додаткових фінансових ресурсів. Проте за умов ринкової трансформації економіки України може бути цілком виправдана політика помірного протекціонізму, спрямована на здійснення кардинальної економічної модернізації, інноватизації, технологізації та створення тим самим потенціалу міжнародної конкурентоспроможності національної економіки. На сьогоднішній день регуляторна політика у сфері ЗЕД потребує більшої виваженості та має бути спрямованою як на лібералізацію зовнішньої торгівлі та легалізацію тіньових потоків імпорту, так і на захист національного товаровиробника, а також на збільшення надходжень до державного бюджету.

2. Митна політика повинна виступати як чітко інституціоналізований процес у відповідній сфері економічної діяльності, який знаходить свій прояв у застосовуваних інструментах митно-тарифного та нетарифного регулювання. Зміст митно-тарифного регулювання як економічної категорії запропоновано розглядати в таких аспектах: митно-тарифне регулювання як організаційно-економічна система, відповідним чином структурована та інституціоналізована; як процес здійснення регуляторної діяльності у сфері ЗЕД; як сума суспільно значущих ефектів; як сфера здійснення конкретної суспільної діяльності, певним чином організована, впорядкована і спрямована на досягнення конкретних цілей. Функціонування такої системи певного виду діяльності передбачає налагодження власного ефективного економічного механізму, який структурно складається з відповідних інструментів, будується відповідно до визначених цілей та принципів, а також включає систему економічних показників. Одним з головних інструментів є митний тариф, який здійснює регулюючий вплив на національну економіку, забезпечуючи вирівнювання диспропорцій зовнішньоторговельного балансу та створення конкурентного середовища на внутрішньому ринку, а також спрямовуючи активність суб'єктів ЗЕД у напрямки, що сприяють структурній перебудові економіки.

3. Випереджальна відкритість економіки України без попереднього структурного оновлення загострює наявні диспропорції національного господарства та створює додаткові ризики залежності держави від впливів світових кризових явищ та мінливої кон'юнктури зовнішнього ринку. Виходячи з цього, в умовах включення України у світові господарські процеси особливого значення набуває регулююча функція держави для розв'язання задач, пов'язаних з формуванням конкурентного середовища, структурною перебудовою національної економіки, створенням умов для економічного зростання та збереженням позицій у міжнародному поділі праці. Одним з найважливіших чинників конкурентоспроможності стає підвищення ефективності регуляторної політики держави, яка повинна використовувати митно-тарифні методи з метою регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України та встановлення добросовісної конкуренції. Пропонується базувати цей механізм на застосуванні принципу тарифної ескалації, надзвичайних тарифних заходів, диференційованого підходу до обкладення товарів митом, наданні тарифних пільг та преференцій тощо. Вказані важелі митно-тарифного регулювання мають впливати на повноцінне насичення споживчого ринку за складом і структурою, сприяти конкурентоспроможності експорту, забезпечувати виконання фіскальних та регулюючих функцій митних органів.

4. На сучасному етапі регуляторна політика у сфері ЗЕД характеризується наступними ознаками: глобалізація регулювання міжнародних торговельних процесів у масштабах світової економіки; підвищення рівня гармонізації, тобто узгодженості та схожості митних систем країн світу; зростання значимості міжнародних організацій у митній справі, що створюють уніфіковані документи та норми регулювання зовнішньоекономічної діяльності; вдосконалення організації та управління в митних органах країн світу; перехід до “безконтактної” митниці, застосування новітніх інформаційних технологій та вдосконалення технічних засобів митного контролю, що відповідають вимогам часу. У зв'язку з лібералізацією регуляторної політики України зі вступом до СОТ відбувається трансформація функцій митного тарифу як важливої частини її інструментарію в напрямку посилення регулюючого та стимулюючого впливу мита на національну економіку з метою завоювання конкурентних позицій на світовому ринку. У той же час дослідження показало, що однією з основних функцій митних органів при здійсненні державного регулювання ЗЕД в Україні все ж залишається фіскальна, адже митні адміністрації постійно вживають організаційних заходів у зв'язку з необхідністю виконання невиправданих планів по наповненню державного бюджету, що створює ризик перетворення їх у суто фіскальні органи.

5. Забезпечення максимально сприятливих умов економічного співробітництва шляхом створення зон вільної торгівлі як передумови виникнення митних та економічних альянсів між країнами посилює їх експортний потенціал, покращує механізми функціонування конкурентних ринків, сприяє підвищенню якості товарів та послуг. Одним із головних завдань зовнішньоекономічної політики України на найближчу перспективу є забезпечення ефективного використання стратегічних переваг подальшої інтеграції національної економіки в Європейський економічний простір, а тактичною метою є створення поглибленої зони вільної торгівлі з країнами ЄС поряд з ретельним переглядом заходів торговельної політики з метою підвищення її ефективності та подолання від'ємного сальдо торгівельного балансу. Головними умовами для поглиблення економічної співпраці між Україною та ЄС має стати забезпечення Європейською стороною умов доступу на традиційні ринки європейської спільноти потенційно конкурентної вітчизняної продукції на ринок ЄС, а ліквідація тарифних бар'єрів має супроводжуватись зменшенням рівня обмежувального впливу правил походження товарів на торгівлю та розробкою селективної торговельної політики протягом адаптаційного періоду.

6. Світовий досвід існування технопарків як інноваційно-технологічного типу кластерів національної економіки вказує на перспективність подальшого розвитку цієї форми інноваційної діяльності в Україні. Повільні темпи кластеризації національної економіки свідчать про необхідність державної підтримки шляхом розвитку розгалуженої інституційно-правової інфраструктури інноваційної діяльності на основі технопаркових структур та подальшого застосування методів податкового і митно-тарифного регулювання. Використання митного тарифу як чинника інноваційної діяльності сприятиме: максимальному використанню всіх потенційних кадрових та фінансових можливостей для технологічного розвитку економіки, покращенню показників у сфері зовнішньої торгівлі високотехнологічною продукцією, зростанню рівня інноваційної активності підприємств у промисловості.

7. У зв'язку з відсутністю системного та цілісного підходу до реалізації державної регуляторної політики доцільне подальше вдосконалення нормативно-правової бази як ефективного інституціонального механізму регулювання ЗЕД. Слід підвищити ступінь економічного опрацювання рішень, що приймаються, прагнучи при цьому врахувати їх вплив на національну економіку, надати змінам передбачуваного характеру та підвищити стабільність юридичних норм. Необхідно гармонізувати вітчизняне законодавство з міжнародними нормами щодо спрощення процедур митного оформлення шляхом внесення змін до Митного кодексу; внести зміни до класифікації товарів відповідно до міжнародної системи кодування товарів версії 2007 р.; удосконалити систему захисту прав інтелектуальної власності та розширити повноваження регуляторних органів з тим, щоб процес здійснення митних формальностей став більш передбачуваним, прозорим та ефективним.

8. Для України в процесі формування митної політики та механізму застосування інструментів митно-тарифного регулювання актуальним є використання досвіду країн Центральної та Східної Європи, що знаходяться на перехідному етапі розвитку та проводять помірковану митну політику, намагаючись ефективно захистити вітчизняного виробника та зменшити можливі втрати від різкої лібералізації регуляторної політики. Результатом дослідження є висновок, що слід дотримуватись поступової трансформації Митного тарифу відповідно до домовленостей із СОТ, при цьому не відмовляючись від використання ефективних важелів державного регулювання для захисту сільського господарства та інших вразливих галузей економіки, а також продовжити роботу з подальшої оптимізації системи управління ризиками та пост-аудиту для запобігання митним правопорушенням.

9. Пріоритетними напрямками подальшого вдосконалення діяльності митних органів України є розробка та імплементація митного законодавства до міжнародних стандартів і стандартів Євросоюзу; забезпечення комплексного контролю за додержанням митного законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як при перетині митного кордону, так і після випуску товарів у вільний обіг; удосконалення механізму функціонування митної служби України та збільшення рівня мотивації праці посадових осіб митних органів; спрощення та модернізація митних формальностей; раціоналізація та оптимізація ставок Митного тарифу; активізація участі Держмитслужби в роботі з підвищення ефективності регуляторної політики держави та розширення її співпраці з іншими регуляторними органами.

Список опублікованих АВТОРОМ праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях:

1. Новікова К. І. Митно-тарифне регулювання у світовій економічній думці / К. І. Новікова // Економіка : проблеми теорії і практики : збірник наукових праць : в 5 т. - Т. 3. - Вип. 241. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 571-580. (0,46 д.а.)

2. Новікова К. І. Про категоріальну визначеність у митній справі / К. І. Новікова // Вісник АМСУ. - Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2008. ? № 4 (40). - С. 104-108. (0,45 д.а.)

3. Новікова К. І. Протекціонізм і вільна торгівля у митній політиці України / К. І. Новікова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : збірник наукових праць. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2009. - Вип. 25. - С. 309-317. (0,52 д.а.)

4. Новікова К. І. Інституційно-правові засади митно-тарифного регулювання діяльності технологічних парків / О. Ф. Івашина, К. І. Новікова // Економіка. Фінанси. Право. - 2009. - № 6. - С. 36-39. (Особистий внесок: проаналізовано інституційно-правові засади митно-тарифного регулювання діяльності технопарків та їх вплив на стан інноваційної сфери - C. 38-39) (0,42 д.а.)

5. Новікова К. І. Розвиток інструментарію митно-тарифного регулювання в конкурентному середовищі / К. І. Новікова // Збірник наукових праць [“Культура народів Причорномор'я”]. - 2009. - № 171. - С. 148-152. (0,44 д.а.)

6. Новікова К. І. Перспективні напрямки розвитку митно-тарифного регулювання в Україні / К. І. Новікова // Держава і регіони. - Запоріжжя, 2010. - № 1. - С. 141-145. (0,47 д.а.)

7. Новікова К. І. Митно-тарифне регулювання як інструмент наповнення державного бюджету / К. І. Новікова // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. - Вип. ІІ (38) : Економічні науки. - Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2010. - С. 277-284. (0,46 д.а.)