Митно-тарифне регулювання імпорту м’яса в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 339.543.36: 637.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Митно-тарифне регулювання імпорту м'яса в Україні

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Чудновець Ірина Вікторівна

Київ 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інтеграція економіки України у світове господарство вимагає удосконалення методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В умовах недосконалої конкуренції на світовому продовольчому ринку необхідно захистити вітчизняного товаровиробника, щоб забезпечити підвищення рівня добробуту громадян. 16 травня 2008 року Україна стала 152 повноправною країною-членом Світової організації торгівлі (СОТ). Відповідно до вимог цієї міжнародної організації відбувся процес зниження імпортних тарифів на більшість видів продовольчої продукції, зокрема і на м'ясо, на 8,2 відсотка. Крім того, Україна, як і весь світ, переживає кризовий стан, за якого збільшився рівень безробіття, знизилися обсяги виробництва товарів та доходи населення. За таких умов може погіршитися продовольча безпека країни внаслідок збільшення імпорту та скорочення обсягів експорту продукції. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу по групі “М'ясо та харчові субпродукти” становило у 2008 р. 768,7 млн. дол. США. З огляду на це першочергового вирішення потребує проблема розрахунку такої величини імпортного мита, яка б дала змогу збалансувати інтереси виробників, споживачів і держави.

Зважаючи на негативну ситуацію, що склалась на ринку м'яса в країні, доцільною є розробка пропозицій щодо підвищення ефективності митно-тарифного регулювання імпорту м'яса. Це зумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Теоретико-методичні аспекти системи митно-тарифного регулювання висвітлено в працях вітчизняних вчених: Ю.Д. Білика, С.Л. Брю, І.В. Бураковського, В.В. Ващенка, А.С. Гальчинського, В.П. Галушко, О.П. Гребельника, В.І. Губенка, А.Д. Діброви, П.М. Дідусенка, В.Г. Драганова, Т.О. Зінчук, О.П. Єгорова, П.С. Єщенка, Р.П. Кангла, С.М. Кваші, С.В. Ківалова, Б.А. Кормича, А.І. Кредісова, К.Р. Макконнелла, П.В. Пашка, В.В. Рокоча, Є.В. Савельєва, С.С. Терещенка, С.В. Халіпова, О.О. Шпичака та ін.

Проблеми оптимізації митно-тарифного регулювання імпорту м'яса та впливу ввізного мита на нього знайшли відображення у працях Н.П. Злепко, І.В. Кобути, Н.Г. Копитець, В.Я. Месель-Веселяка, Т.О. Осташко, К.І. Посилаєвої, П.Т. Саблука, О.М. Шпичака та інших авторів.

Однак, окремі теоретико-методологічні положення митно-тарифного регулювання імпорту потребують детальнішого дослідження. Зокрема, обґрунтування методичних засад щодо оптимізації митного тарифу, прогнозування імпортних надходжень м'яса в Україну, удосконалення нормативно-правової бази митно-тарифного регулювання імпорту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання дисертаційної роботи пов'язано з основними напрямами наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою “Економічна стратегія АПК України: трансформація пріоритетів і механізмів їх реалізації” (номер державної реєстрації 0106U007369). Внесок автора у дослідження зазначеної теми полягає в розробці рекомендацій щодо удосконалення митно-тарифного регулювання імпорту м'яса.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад митно-тарифного регулювання імпорту м'яса та розробка рекомендацій щодо оптимізації регулювання обсягів ввезення м'яса в Україну, що дасть змогу підвищити добробут країни.

Для реалізації поставленої мети необхідно було розв'язати такі завдання:

- узагальнити теоретичні засади митно-тарифного регулювання та функцій митного тарифу;

- розглянути етапи розвитку митно-тарифних відносин в Україні;

- проаналізувати рівень забезпечення населення України м'ясом (яловичиною, свининою, м'ясом птиці та бараниною) та структуру фонду споживання;

- визначити вплив митних ставок на обсяги імпорту м'яса в Україну;

- удосконалити методику розрахунку оптимального імпортного митного тарифу;

- розрахувати обсяги імпортних надходжень м'яса на територію країни за сценаріями здешевлення або подорожчання національної валюти;

- розробити рекомендації щодо удосконалення механізму регулювання імпорту м'яса в Україні.

Об'єктом дослідження є процес митно-тарифного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та прикладних засад системи митно-тарифного регулювання імпорту м'яса в Україні.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі для вирішення поставлених завдань використано комплекс загальнонаукових методів, зокрема: монографічний (для узагальнення теоретичних засад митного тарифу та його функцій), діалектичний (для з'ясування процесу формування системи митно-тарифного регулювання), історичний (для аналізу еволюції становлення митно-тарифних відносин), а також економіко-статистичних методів, таких як: статистичне групування та порівняння (для аналізу структури зовнішньої торгівлі м'ясом і зміни величини митного тарифу), економічний аналіз (для виявлення сучасних тенденцій розвитку системи митно-тарифного регулювання імпорту м'яса), кореляційно-регресійний аналіз (для побудови економетричних моделей внутрішнього попиту і пропозиції м'яса), балансовий метод (для визначення обсягів імпорту м'яса як різниця між попитом і пропозицією), метод аналізу добробуту суспільства (для визначення оптимального розміру ставок ввізного мита), графічний метод (для вивчення залежності між показниками).

Теоретичну та методичну базу дослідження становили праці вітчизняних і зарубіжних вчених, в яких висвітлюються питання митно-тарифного регулювання. Інформаційною основою були законодавчі та нормативні акти України, офіційні дані Державного комітету статистики України, Державної митної служби України, Міністерства аграрної політики України, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці, уточненні та вирішенні теоретичних і методичних питань, пов'язаних з митно-тарифним регулюванням імпорту м'яса в Україні, а саме:

вперше:

обґрунтовано вплив оптимального розміру мита, податку на додану вартість, девальвації національної валюти на обсяги імпорту яловичини, свинини, м'яса птиці і баранини в Україну, що дозволяє удосконалити систему регулювання імпорту м'яса з метою підвищення суспільного добробуту (С. 11);

удосконалено:

- методичний підхід щодо розрахунку величини оптимального імпортного мита на м'ясо, який полягає у встановленні співвідношення між сумою цінових еластичностей попиту і пропозиції товару та цінової еластичності пропозиції імпорту, що передбачає максимізацію суспільного добробуту шляхом умовного усунення від чистих економічних втрат вітчизняних виробників і споживачів (С. 10);

- методику розрахунку попиту і пропозиції традиційних видів м'яса через застосування економетричних моделей множинного кореляційно-регресійного аналізу, які включають, крім фактору ціни на досліджуваний товар, також і фактори внутрішніх цін реалізації товарів-субститутів, індекс інфляції, рівень доходів населення та його чисельність, що дало можливість зробити більш чіткий прогноз обсягів імпорту м'яса (С. 11-12);

дістали подальший розвиток:

класифікація функцій митного тарифу шляхом введення додаткової функції суспільного добробуту, що дало змогу підвищити роль митного тарифу у системі економічних важелів державного регулювання (С. 5);

систематизація етапів становлення митно-тарифних відносин в Україні, шляхом виокремлення етапу поглиблення її взаємодії з міжнародними організаціями, що дозволило виявити об'єктивні передумови подальшого розвитку системи митно-тарифного регулювання (С. 6);

обґрунтування доцільності імпорту традиційних видів м'яса в Україні та оцінка впливу ставок ввізного мита на його обсяги на митну територію України, яка дає можливість прогнозувати величину імпортних надходжень (С. 8-9);

алгоритм здійснення прогнозів щодо імпорту м'яса на митну територію держави, серед основних кроків якого можна виділити: визначення розміру внутрішньої ціни за оптимальним імпортним тарифом і обчислення економетричних моделей попиту і пропозиції товарів (С. 11);

рекомендації стосовно удосконалення нормативно-правової бази регулювання імпорту м'яса традиційних видів на територію України для посилення ролі технічних бар'єрів, що дозволить підвищити рівень безпеки м'ясних продуктів (С. 14).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертації рекомендації та висновки можуть бути використані Державною митною службою України в процесі оптимізації імпортного тарифу, а також при розробці доповнень та змін до законів і нормативних актів України у сфері митно-тарифного регулювання, установами аграрної освіти в навчальному процесі, у можливості застосування окремих положень для подальшого здійснення науково-дослідних робіт у даній галузі знань.

Результати дослідження рекомендовані до практичного застосування та впровадженні в роботі Міністерства аграрної політики України (довідка № 23-2/16 від 15.01.10 р.), Державної митної служби України (довідка № 11/1-10. 35/104 від 13.01.10 р.). Розробки автора використовуються у навчальному процесі при викладанні дисципліни “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” на факультеті аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України (акт впровадження від 21.09.09 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у поглибленні теоретико-методологічних засад і визначенні шляхів удосконалення системи митно-тарифного регулювання імпорту м'яса в Україні. Наукові результати, що виносяться автором на захист одержані ним самостійно і викладені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження за темою дисертації доповідались і обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції “Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 5-6 жовтня 2006 р.); Міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 19-20 квітня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Інтеграційні процеси і соціально-економічний розвиток” (м. Сімферополь, Кримський економічний інститут, 25-26 квітня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн” (м. Чернівці, Чернівецький торговельно-економічний інститут, 26-27 квітня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки” (м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 26-27 листопада 2008 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, Уманський державний аграрний університет, 19-20 лютого 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стратегія розвитку підприємництва: теорія, організація, практика” (м. Тернопіль, Чортківський інститут підприємництва і бізнесу Тернопільського національного економічного університету, 5-6 березня 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 2,46 друк. арк., в тому числі у фахових виданнях - 6 наукових статей обсягом 2,04 друк. арк., у матеріалах конференцій - 5 тез доповідей обсягом 0,42 друк. арк.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 176 найменувань. Робота містить 34 таблиці, 36 рисунків і 11 додатків. Основний зміст викладено на 163 сторінках комп'ютерного тексту.

Основний зміст

митний регулювання імпорт м'ясо

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; визначено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, зазначено особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та опубліковані наукові праці.

У першому розділі - “Теоретико-методичні засади митно-тарифного регулювання” уточнено економічний зміст поняття “митний тариф”, розглянуто передумови зародження та еволюцію митно-тарифних відносин у світі і в Україні, а також обґрунтовано методику оптимізації системи митно-тарифного регулювання.

У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що “митний тариф” - це економічний інструмент зовнішньоторговельної політики країни, який використовується урядом з метою наповнення бюджету і зрівноваження економічних інтересів вітчизняних виробників, споживачів і держави. Чільне місце тут посідає мито, яке являє собою непрямий державний податок, що стягується з імпорту, експорту і транзиту товарів, торговельно-промислового прибутку, майна, цінностей і предметів, у разі їх перетину митного кордону держави у визначених пунктах під контролем митних служб та забезпечує надходження до Державного бюджету країни. У зовнішньоекономічній політиці митний тариф відіграє вагому роль, оскільки виконує ряд функцій - фіскальну, стимулюючу, регулятивну, захисну і політичну. Такий класичний перелік вбачається неповним, адже в сучасних умовах розвитку теорії міжнародної торгівлі дослідники зосереджують увагу на проблемі зрівноваження інтересів вітчизняних виробників і споживачів товарів. Тому доцільно додатково включити у класифікацію функцій митного тарифу функцію суспільного добробуту.

У своїй еволюції система митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі пройшла ряд етапів: Стародавній світ (Месопотамія, Індія, Єгипет, Китай та ін.), Античний період (Греція і Рим), Середньовіччя (від зародження християнства і до епохи Відродження), Новий час (епоха Просвітництва) і сучасність. На території України митна політика починається із ІV-V ст. до н.е. На перших етапах мито мало фіскальний характер і було досить примітивним. Подальша його трансформація посилювала функцію протекціонізму. У період після набуття Україною незалежності вітчизняна система митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі поступово просувалась у бік лібералізації з метою інтеграції національної економіки у світове господарство.

На сучасному етапі вона формується під впливом складних і суперечливих чинників. Внутрішні умови розвитку вимагають проведення протекціоністської митної політики, а зовнішні фактори - її лібералізації. Однак держава не може, з одного боку, ігнорувати загальносвітові тенденції та вимоги міжнародних організацій, а з іншого - проводити політику, що суперечить її внутрішнім потребам та інтересам. Виходом з цієї ситуації є політика поміркованого протекціонізму, яка вимагає також використання всіх застосовуваних в інших країнах інструментів нетарифного регулювання.

Митно-тарифне регулювання як важлива складова зовнішньоторговельної політики будь-якої країни здійснюється з метою збалансування національної економічної системи, урівноваження внутрішнього ринку та стимулювання прогресивних структурних зрушень у національному господарстві. По суті, митно-тарифне регулювання являє собою протекціоністський захід, який передбачає захист національних інтересів шляхом оподаткування товарів на митному кордоні держави. Його об'єктом є всі види зовнішньоторговельної діяльності, за яких відбуваються процес переміщення через митний кордон, експорт (імпорт) робочої сили, капіталу, товарів, послуг, розрахункові та кредитні операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, спільна підприємницька діяльність, міжнародні орендні операції, організація та проведення міжнародних виставок та ін. У свою чергу, суб'єктами митно-тарифних відносин є країни, групи країн, транснаціональні корпорації, міжнародні організації, юридичні (підприємства та організації, які зареєстровані як суб'єкти господарювання) і фізичні особи (громадяни окремої країни, іноземні громадяни та особи без громадянства).

Отже, в сучасних умовах митно-тарифне регулювання має виконувати додаткову функцію щодо урівноваження внутрішніх економічних інтересів для досягнення максимального добробуту суспільства. Крім того, вона повинна відповідати новітнім тенденціям розвитку світової економіки, тобто глобалізації.

У другому розділі - “Сучасний стан митно-тарифного регулювання імпорту м'яса в Україні” з'ясовано місце України на світовому ринку м'яса, проаналізовано внутрішній ринок м'яса і ступінь забезпечення ним населення, сучасні тенденції щодо обсягів імпорту традиційних видів м'яса на територію нашої країни та розміру ввізних ставок на них, а також зроблено порівняльний аналіз імпортних ставок на внутрішньому ринку після вступу України до Світової організації торгівлі з аналогічними у Російській Федерації та Європейському Союзі.

Загальний обсяг виробництва м'яса у світі за період від 2000 по 2008 рік зріс на 15,4% (з 234,9 млн. тонн до 280,5 млн. тонн). Найбільшими виробниками м'яса у світі є Китай - близько 86 млн. тонн, США - 42 млн. тонн та Бразилія - 23 млн. тонн. Україна не належить до провідних країн-виробників м'яса, оскільки її частка не досягає навіть 1 % (станом на 2008 р. - 1905 тис. тонн). На відміну від світової кон'юнктури, яка характеризується поступовим зростанням обсягів виробництва м'яса, ситуація на внутрішньому ринку є протилежною. Так, за 1996-2008 рр. в Україні виробництво свинини, яловичини і телятини та баранини і козлятини зменшилося відповідно на 50% (з 879 тис. тонн до 440 тис. тонн), 42% (з 1048 тис. тонн до 442 тис. тонн) та 44% (з 32 тис. тонн до 14 тис. тонн) внаслідок різкого подорожчання основних видів фуражних культур і відповідно готових комбікормів (на 40-50%) та енергоносіїв, здійснення процесів реструктуризації в галузі, нестабільності цін на продукцію, зменшення обсягів державної підтримки галузі, що призвело до значного зростання собівартості та збитковості виробництва. Виробництво м'яса птиці, навпаки, збільшилося втричі (з 218 тис. тонн до 636 тис. тонн), що можна пояснити порівняно недовготривалим операційним циклом, відносно високим рівнем рентабельності, а також швидкозростаючим попитом.

Споживання м'яса в Україні на одну особу впродовж 2000-2008 рр. поступово збільшувалося (з 32,8 до 50,6 кг), насамперед за рахунок зростання доходів населення. У структурі споживання станом на 2008 р. переважає м'ясо птиці - 37 % (м'ясо ВРХ - 23 %, свинина - 35 %, баранина - 1 %), що можна пояснити нижчим рівнем цін на цей продукт.

Швидкі темпи скорочення внутрішньої пропозиції м'яса всіх видів за досліджуваний період призвели до значного зниження рівня забезпеченості ним населення - на 39,5 % і, зрештою, вітчизняні товаровиробники виявилися не здатними задовольнити повною мірою внутрішній попит (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка рівня забезпеченості населення м'ясом в Україні

Очевидно, що така ситуація стимулювала процес збільшення поставок м'яса з-за кордону, що підсилювалось переважанням величини внутрішніх цін над світовими (наприклад, у 2008 р. ціна на яловичину в Україні була 4007,1 дол. США/т, а світова - 1044,6 дол. США/т).

Частка України у світовому імпорті м'яса всіх видів досягає лише 3 % (станом на 2008 р. вітчизняний імпорт склав 0,5 млн. тонн, тоді як світовий - 20,9 млн. тонн). За 2000-2008 рр. обсяги завезеного в Україну м'яса всіх видів зросли у 14 разів (із 38,3 до 549,7 тис. тонн) (табл. 2). У структурі імпорту у 2008 р. переважало м'ясо птиці - 50 %, яке дещо випереджало імпорт свинини - 35 відсотків.

Таблиця 2. Динаміка обсягів імпорту м'яса в Україну

Аналіз географічної структури імпорту м'яса свідчить про те, що головними його постачальниками на ринок України є Бразилія та країни ЄС. У 2008 р. основними країнами-експортерами яловичини до України були Аргентина (2,3 тис. тонн), Бразилія (14,4 тис. тонн) та Угорщина (755 тис. тонн). Більшу частину м'яса та харчових субпродуктів з птиці імпортували із США (161 тис. тонн), Бразилії (4,7 тис. тонн) і Німеччини (31,8 тис. тонн). Основними країнами-експортерами свинини до України залишаються Польща (76,2 тис. тонн) та Бразилія (44,9 тис. тонн). Баранину та козлятину імпортують незначними обсягами, переважно завозили заморожену баранину з Австралії та Азербайджану.

Варто наголосити, що реальний обсяг імпорту м'яса визначити досить складно, тому що на територію України продовжують завозити м'ясо та м'ясопродукти за демпінговими цінами. Незважаючи на посилення заходів державного контролю за імпортом товарів, порушується законодавство щодо операцій із використанням м'яса як давальницької сировини. Так, за 2000-2007 рр. обсяги імпортованого м'яса за давальницькими схемами збільшилися в 65 разів (з 1365 тис. дол. США до 88109,5 тис. дол. США). Після такого збільшення обсягів імпорту у 2007 р., Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 03.12.2008 р. було заборонено ввозити на митну територію України м'ясо та харчові нутрощі (субпродукти) як давальницьку сировину і проводити операції, пов'язані з їх переробкою на території нашої країни.

Митно-тарифне регулювання імпорту товарів здійснюється на основі Закону України “Про Митний тариф України” від 11.01.1993 р. Протягом 1993-2007 рр. він зазнав ряд змін, за якими повні ставки в адвалерному еквіваленті на ввезення яловичини мороженої збільшились на 90 п.п., свинини - на 44 п.п., баранини - на 11 п.п. та м'яса птиці - на 123 процентних пункти.

Після вступу України до СОТ був прийнятий закон “Про внесення змін до Митного тарифу України”, який набрав чинності 14.01.2009 р. і понизив ставки ввізного мита. Так, середньоарифметична ставка ввізного мита в цілому на продовольчі товари знизилася від 13,79 % до 10,66 %, у тому числі і на групу 02 “М'ясо та їстівні субпродукти” - з 21,5 до 12,3 відсотка. У свою чергу, на яловичину ставки знизились із 100 % до 15% вартості (повна і пільгова), свинини - з 54 % до 10-12 %, на м'ясо і субпродукти птиці - з 133 до 15%, на баранину - з 21 до 10 відсотків. Закономірно, що внаслідок такої лібералізації вже на початку 2009 р. збільшилися обсяги імпорту м'яса. На відміну від України зовнішньоторговельна політика ЄС є більш протекціоністською. Так, середньозважені тарифи на м'ясо та м'ясопродукти у країнах Європейського Співтовариства становлять 67,3 відсотка. У Російській Федерації рівень тарифного захисту від іноземного імпорту м'яса птиці теж є вищим за національний і становить 33 відсотка.

Таким чином, низький рівень забезпеченості населення України м'ясом різних видів, що спостерігається в останні роки, спричинив необхідність збільшення імпортних поставок цього продукту. Порівняно із світовими високий рівень внутрішніх цін на м'ясо, попередня практика ввезення сировини на давальницьких умовах і зниження ставок мита у зв'язку із вступом України до СОТ практично вирішили питання щодо нарощування обсягів імпорту м'яса в найближчій перспективі.

У третьому розділі “Оптимізація митно-тарифного регулювання імпорту м'яса в Україні” удосконалено методичний підхід для обчислення оптимального розміру імпортного мита, запропоновано алгоритм здійснення процедури прогнозування імпортних надходжень м'яса в Україну, розраховано прогнозний обсяг імпортованого м'яса всього та по окремих його видах за різних рівнів девальвації національної валюти, розроблено практичні рекомендації щодо поліпшення нормативно-правової бази для врегулювання поставок закордонного м'яса з метою покращення добробуту суспільства.

В результаті обґрунтування методики аналізу суспільного добробуту за допомогою логіко-конструктивного методу було встановлено, що негативний вплив мита на внутрішній ринок є тим більше, чим еластичніше попит і пропозиція на товар. Внаслідок цього шляхом наукової абстракції зроблено припущення, що оптимальною для добробуту нації могла б бути ситуація, за якої рівень еластичності попиту і пропозиції за ціною наближався до нуля. Звідси величина оптимальної ставки імпортного мита дорівнюватиме відсотковому відношенню суми втрат в ефективності виробництва і втрат у споживанні до розміру обсягу імпорту за рівня світової ціни та при умові, що приріст імпорту прямує до нуля. Таким чином, оптимальне мито розраховується як співвідношення суми за абсолютним значенням цінових еластичностей попиту і пропозиції конкретного товару до еластичності пропозиції імпорту.

Таблиця 3. Попит і пропозиція м'яса за різного рівня девальвації

Встановлено, що між попитом (пропозицією) на м'ясо ВРХ (свинину, м'ясо птиці, баранину) та внутрішніми цінами реалізації на конкретний і суміжні товари, індексом споживчих цін, рівнем доходів населення і його чисельністю існує зв'язок досить високої щільності; не спостерігається закономірна взаємодія величини внутрішньої ціни на традиційні в Україні види м'яса із їхньою пропозицією, що, на нашу думку, зумовлене збитковістю виробництва галузі тваринництва протягом довготривалого періоду; м'ясо ВРХ, свинина, м'ясо птиці на національному ринку в цілому не є взаємозамінними товарами (субститутами); індекс споживчих цін призводить до стимулювання процесу виробництва м'яса всіх досліджуваних видів; доходи населення закономірно забезпечують зростання рівня попиту на м'ясо ВРХ, свинину, м'ясо птиці та баранину, а також додатково стимулюють їх виробництво, за винятком яловичини. Також девальвація національної грошової одиниці за теперішніх умов відіграє вагомішу роль у сфері протекціонізму фактично у більшості сегментів вітчизняного ринку м'яса, ніж ставка оптимального імпортного мита (крім м'яса птиці). Так, стосовно м'яса птиці разом із механізмом ПДВ девальвація гривні на 60 % (ситуація 2) дає всі підстави для зниження величини ввізного тарифу із 295,91 до 215,91 %, тоді як знецінення національної валюти на 80 (ситуація 3) і 100 % (ситуація 4) - до 195,91 і 175,91 % відповідно.

В результаті підстановки фактичних даних у побудовані економетричні моделі було отримано прогнозні значення обсягів імпорту м'яса ВРХ, свинини, м'яса птиці і баранини (табл. 4).

Таблиця 4. Сценарій розвитку імпортних надходжень м'яса ВРХ, птиці, свинини і баранини, тис. т (в забійній вазі)

Так, у безкризовий період (відсутність девальвації гривні) слід очікувати 371,55 тис. тонн м'яса традиційних видів, що має бути завезено на митну територію України. Крім того, найбільша частка тут припадає на свинину - 62,0 % (230,46 тис. тонн). Величина імпорту м'яса ВРХ за всіх розглянутих ситуацій характеризується від'ємним значенням, що свідчить про переважання розміру товарної пропозиції над попитом і вказує на значні перспективи щодо експорту яловичини. За умов посилення ролі фактора девальвації національної валюти разом із застосуванням механізму ПДВ і оптимальних ставок мита логічно передбачити підвищення рівня внутрішньої ціни. Проте, результати дослідження свідчать про наявність на вітчизняному ринку м'яса протилежної ситуації - зростання обсягів поставок м'яса з-за кордону внаслідок збільшення ступеня протекціонізму галузі. Такий висновок є дещо парадоксальним і вказує на другорядне значення фінансово-валютних і митно-тарифних інструментів у контексті регулювання імпортних надходжень м'яса до України.

Виходячи із вищезазначених тверджень, на нашу думку, для врегулювання взаємозв'язку внутрішнього ринку м'яса із зовнішнім, а також з метою збалансування попиту і пропозиції у період фінансової кризи доцільно першочергову функцію у системі регулювання зовнішньоторговельних відносин закріпити за нетарифними методами. Очевидно, що такий вид заходів, на перший погляд, суперечить домовленостям України із СОТ. Проте він є актуальним і виправданим за умов фінансово-економічної нестабільності у державі, а тому тимчасове його використання дозволяється зі сторони міжнародною організацією. До того ж акцент у сфері нетарифного регулювання слід робити на технічних бар'єрах, які не лише блокують поставки до країни низькоякісної продукції, але й являються тим державним важелем, який в умовах глобалізації не є забороненим і повною мірою застосовується урядами економічно-розвинутих держав світу.

Звідси можна стверджувати, що санітарні і ветеринарні правила та норми щодо імпортного м'яса повинні знаходитись на вершині “піраміди пріоритетності методів регулювання імпорту”. Крім того, у роботі зазначено, що по багатьох критеріях (наявність у м'ясі ветеринарних препаратів, пестицидів, токсичних елементів та ін.) національні стандарти більш жорсткі, ніж європейські та міжнародні аналоги. Цей факт є одним із ключових у процедурі подальшої гармонізації національної системи сертифікації і стандартизації із закордонною, посилення ролі технічних бар'єрів у регулюванні імпорту до країни, а також в контексті перспектив євроінтеграції.

Висновки

Проведені у дисертаційній роботі дослідження дають підстави для узагальнених висновків пропозицій теоретичного та практичного значення стосовно ефективної системи митно-тарифного регулювання імпорту м'яса до України.

Митно-тарифне регулювання продовжує відігравати провідну роль у структурі механізмів зовнішньоекономічної політики країн світу. Основним інструментом митно-тарифного регулювання є митний тариф, економічна сутність якого полягає у наповненні бюджету країни та зрівноваженні економічних інтересів виробників і споживачів продукції. Таке визначення дозволяє до основних функцій митного тарифу, а саме фіскальної, стимулюючої, регулятивної, захисної та політичної додати і функцію суспільного добробуту.

Сучасна система митно-тарифного регулювання імпорту товарів до України формувалася протягом довгого періоду становлення державності. Дослідження історичних етапів розвитку митно-тарифного регулювання дало змогу доповнити загальноприйняті чотири періоди (ліберальний (1991-1993 рр.), фіскальний (1994 - 1995 рр.), протекціоністський (1997 - 1998 рр.) та регулятивний (1999 - 2001 рр.)) п'ятим (2002 - 2009 рр.), який характеризується відповідністю міжнародним домовленостям щодо лібералізації торговельного режиму в межах багатосторонніх угод і участі у СОТ.

Скорочення вітчизняного виробництва на фоні зростання рівня споживання м'яса закономірно зумовило зростання імпортних надходжень. Станом на 2008 р. обсяги імпорту м'яса усіх видів на митну територію України досягли 550 тис. тонн, у структурі якого майже половину становить м'ясо птиці і близько 35 % свинина. Частка імпорту м'яса в структурі споживання у 2008 р. дорівнювала 23 відсотка. Невтішним для вітчизняного ринку продовжує залишатись той факт, що серед ввезеного м'яса високий відсоток низькоякісної продукції, реалізованої за демпінговими цінами на основі давальницьких схем.

Проведений аналіз ввізних ставок мита на традиційні види м'яса дозволяє стверджувати, що фактичний механізм тарифного захисту внутрішнього ринку на практиці є малоефективним і потребує удосконалення. Причому вступ України до СОТ гармонізував митний тариф відповідно до режиму найбільшого сприяння, тобто відбувся процес лібералізації, тобто імпортні ставки були переведені в адвалерні та суттєво знижені - до 15 % (яловичина і м'ясо птиці), 10-12 % (свинина і баранина). Вплив митного тарифу на імпорт м'яса в Україну та становлення внутрішньої ціни дав змогу визначити, що скорочення ставки імпортного мита не завжди призводить до збільшення ввезення м'яса на територію держави і зниження ціни на внутрішньому ринку.

Запропоновано методику визначення оптимального мита, що ґрунтується на принципі умовного усунення “безповоротних” втрат для суспільства і як відношення суми цінових еластичностей попиту і пропозиції товару до величини цінової еластичності імпортної пропозиції. У результаті практичних розрахунків було встановлено розмір оптимальної імпортної протекції (захисту) для традиційних видів м'яса: м'ясо ВРХ - 54,98 %, свинина - 38,09 %, м'ясо птиці - 295,91 % і баранина - 9,01 відсотка.

За допомогою кореляційно-регресійного аналізу побудовано економетричні моделі попиту і пропозиції м'яса різних видів. Згідно інтерпретації цих моделей було виявлено факт порушення закономірної взаємодії між ціною на традиційні види м'яса і їхньою пропозицією на вітчизняному ринку, а також встановлено суттєвий вплив фактора доходів населення на внутрішнє виробництво і споживання м'яса.

Обґрунтовано, що спільна дія податку на додану вартість та індексу девальвації національної валюти в окремих випадках є більш вагомим інструментом захисту внутрішнього ринку м'яса великої рогатої худоби, свинини та баранини ніж оптимальний тариф за винятком сегменту ринку м'яса птиці.

Шляхом застосування алгоритму прогнозування імпортних надходжень м'яса на територію України, який передбачає проведення ряду послідовних етапів щодо вибору методики дослідження, розробки економетричних моделей попиту і пропозиції, оптимізації імпортного мита, обчислення рівня внутрішніх цін, розрахунок планових значень величин попиту і пропозиції та обчислення за допомогою балансового методу обсягу імпорту м'яса було одержано прогнозний його рівень близько 430 тис. тонн. Причому, за рахунок зміни лише одного параметра в економетричній моделі (внутрішня ціна відповідного товару) значної зміни у розмірі імпорту не повинно відбутися.

Система митно-тарифного регулювання у контексті вітчизняного ринку м'яса не є визначальною, оскільки тарифний захист за теперішніх умов функціонування м'ясного сектора не виконує повною мірою регуляторної і протекціоністської функцій. Тому пріоритетом у системі зовнішньоторговельної політики за умов глобалізації і фінансової кризи мають бути приховані заходи регулювання імпорту. Серед них доцільно виокремити технічні бар'єри, які не лише є перешкодою на шляху руху іноземних товарів на внутрішній ринок країни, але й гарантують якість і безпеку ввезених продовольчих товарів і, як наслідок, підвищують соціально-економічний рівень життя суспільства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Чудновець І. В. Основні тенденції зовнішньої торгівлі м'ясопродукцією в Україні / І. В. Чудновець // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. - 2007. ? № 66. - С. 325 - 329.

Чудновець І. В. Митно-тарифна політика як інструмент впливу на економі-ку держави / І. В. Чудновець // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. - 2007. - № 50. С. 354 - 357.

Чудновець І. В. Перспективи тарифного регулювання сільськогосподарсь-кої продукції при вступі України до СОТ / І. В. Чудновець // Культура народов Причерноморья. - 2007. ? № 103. - С. 59-62.

Чудновець І. В. Економічні наслідки застосування імпортного тарифу як інструмента митного регулювання / І. В. Чудновець // Економіка АПК. - 2008. ? № 12. - С. 107 - 111.

Чудновець І. В. Оптимізація митно-тарифного регулювання імпорту м'яса в Україну / І. В. Чудновець // Агросвіт. - 2009. - № 8. - С. 45 - 48.

Чудновець І. В. Методика прогнозування імпортних надходжень м'яса пти-ці в Україну / І. В. Чудновець // Економіст. - 2009. ? № 4. - С. 44 - 46.

Чудновець І. В. Перспективи митно-тарифного регулювання при вступі України до ЄС / І. В. Чудновець // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2007. ? Вип. 110. - Ч. 1. - С. 51 - 54.

Чудновець І. В. Перспективи поглибленої торгівлі між ЄС та Україною : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів [“Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн”], (Чернівці, 25-26 квітня 2007 р.) / Міністерство освіти і науки України, Чернівецький торговельно-економічний інститут. - Чернівці, 2007. - С. 445 - 447.

Чудновець І. В. Сучасний стан підприємств м'ясопродуктового підкомп-лексу України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки”], (Полтава, 26-27 листопада 2008 р.) / Міністерство аграрної політики України, Полтавська державна аграрна академія. - Полтава, 2008. - С. 80 - 82.

Чудновець І. В. Структура імпорту м'яса в Україні : матеріали Всеукр. наук. конф. молодих учених, (Умань, 27 січня 2009 р.) / Міністерство аграрної політики України, Уманський державний аграрний університет. - Умань, 2009. - Ч. 2. - С. 204 - 205.

Чудновець І. В. Імпортне мито та його вплив на м'ясопродукцію : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [“Стратегія розвитку підприємництва: теорія, організація, практика”], (Тернопіль, 5-6 березня 2009 р.) / Міністерство освіти і науки України, Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль, 2009. - Ч. 1. - С. 176 - 177.

Анотація

Чудновець І.В. Митно-тарифне регулювання імпорту м'яса в Україні. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 економіка і управління національним господарством. Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретичних засад щодо оптимізації системи митно-тарифного регулювання імпорту товарів, а також розробці практичних рекомендацій стосовно покращення процесу регулювання імпорту м'яса до України.

Уточнено економічний зміст мита та систематизація його функцій. З'ясовано місце митно-тарифного регулювання у системі зовнішньоторговельної політики держави. Розглянуто історичні передумови становлення митної політики України.

Виявлено причини зростання імпорту м'яса до України в останні роки. Проаналізовано зміну ввізних ставок на традиційні види м'яса.

Розроблено методику розрахунку оптимального розміру ставок імпортного мита. Визначено фактичний розмір оптимального ввізного мита на яловичину, свинину, м'ясо птиці і баранину. Сформовано алгоритм щодо визначення обсягів імпорту м'яса дав можливість обчислити результативний показник при різних умовах фінансової ситуації в Україні. Доведено неефективність митно-тарифного регулювання в контексті збалансування внутрішнього ринку м'яса. Запропоновано посилити роль технічних бар'єрів у системі регулювання імпорту для покращення рівня суспільного добробуту.

Ключові слова: оптимальне мито, митно-тарифне регулювання, імпорт, м'ясо, фінансова криза, попит, пропозиція, еластичність, технічні бар'єри.

Аннотация

Чудновец И.В. Таможенно-тарифное регулирование импорта мяса в Украине. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 экономика и управление национальным хозяйством. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена обоснованию теоретических основ согласно оптимизации системы таможенного тарифного регулирования импорта товаров, а также разработке практических рекомендаций относительно улучшения процесса регулирования импорта мяса в Украину.

На основании критического исследования научной литературы были уточнены понятия “пошлина” и “таможенный тариф”, углублена систематизация функций таможенного тарифа путем введения в оборот оптимизационной функции, которая должна уравновешивать экономические интересы как отечественных производителей, так и потребителей товаров.

Определено, что таможенное тарифное регулирование занимает особое место в системе внешнеэкономической политики государства, поскольку является экономическим методом и, как следствие, не противоречит международным правилам торговли. Обоснована адекватность реализации в нынешней внешнеэкономической политике Украины либеральных принципов с определенными механизмами протекционизма, которые в синтезе должны обеспечить максимизацию благосостояния населения страны.

При помощи историко-конструктивного метода выявлены объективные предпосылки возникновения, становления и особенности пошлины и таможенного регулирования в мировой и отечественной практике на разных этапах развития внешнеэкономических отношений.

Проведен анализ внутреннего рынка мяса: определены основные тенденции производства, потребления и ценовой политики за период независимости Украины, на основании чего установлен уровень обеспечения и выяснены основные причины увеличения импорта мяса. Определено место Украины в мировой структуре производства и импорта говядины, свинины, мяса птицы и баранины. Исследованы динамика и структура импорта мяса, в том числе поставок на давальнических условиях, что указывает на доминирующую роль последних. В результате анализа ставок ввозной пошлины на разные виды мяса, предусмотренные в Законе Украины “О таможенном тарифе Украины” при помощи приведения пошлин к единому адвалорному виду был подтвержден факт увеличения размера последних в период 1993-2008 гг.

Вследствие логико-конструктивного метода, примененного при анализе общественного благосостояния, была выдвинута гіпотеза, согласно которой величина оптимальной пошлины на импорт товаров должна условно перекрывать размер чистых экономических потерь в благосостоянии нации. Предложенная формула оптимизации импортной пошлины являет собой соотношение суммы по абсолютной величине эластичностей спроса и предложения на товар к ценовой эластичности предложения его импорта. Таким образом, применение новой методики дало возможность рассчитать размер оптимальной ввозной пошлины для мяса крупного рогатого скота, свинины, мяса птицы и баранины, завозимых на таможенную территорию Украины. Кроме того, определено, что по первым трем видам мяса расчетные импортные тарифы выше, ныне действующих в современных условиях согласно обязательствам нашей страны перед Всемирной торговой организацией.

Обоснована доминирующая роль финансово-валютных методов (девальвация национальной валюты) регулирования внешнеторговых операций по сравнению с оптимальными таможенными тарифными инструментами в период экономического кризиса в государстве.

С целью прогнозирования объемов импорта мяса на территорию Украины предложен алгоритм, который включает в себя следующую цепочку последовательных шагов: выбор методики для определения результативных показателей, разработка эконометрических моделей спроса и предложения, оптимизация импортной пошлины, расчет уровня внутренних цен, расчет плановых значений величин спроса и предложения, расчет объемов импорта. Вследствие применения данного алгоритма к отечественному рынку мяса было определено, что между спросом (предложением) на мясо крупного рогатого скота (свинину, мясо птицы и баранину) и внутренними ценами реализации на конкретный и смежный товары, индексом потребительских цен, уровнем доходов населения и его численностью существует достаточно плотная корреляционная связь. Также установлено, что закон предложения практически не действовал в период 1996-2008 гг. по отношению к сегментам мясного рынка Украины; мясо КРС, свинина, мясо птицы и баранина в целом не являются товарами-заменителями, а доходы населения закономерно обеспечивают рост спроса на мясо всех традиционных видов. В результате полной реализации алгоритма были получены значения объемов импортного мяса по видам при различных ситуациях согласно изменениям уровня импортной протекции и девальвации гривны по отношению к доллару США. В конечном итоге был сделан вывод о неэффективности защиты внутреннего рынка от внешней конкуренции при помощи таможенных тарифных и валютных методов, поскольку усиление их абсолютного значения парадоксально приводит к возрастанию размера ввезенного на территорию Украины мяса.

Исходя из невозможности сбалансировать ситуацию на внутреннем рынке мяса с помощью импортных тарифов и валютных инструментов предложено сместить акцент в системе внешнеэкономического регулирования на нетарифные технические барьеры, которые представляют собой, по сути, установление на государственном уровне санитарных и ветеринарных норм, стандартов качества и безопасности продукции. Такие мероприятия позволят не только повысить эффективность импортного регулирования с целью оптимизации экономических интересов между отечественными производителями и потребителями мясной продукции, но и будут содействовать дальнейшему продвижению Украины по пути интеграции в Европейский Союз, повышению уровня жизни и здоровья населения государства.

Ключевые слова: оптимальная пошлина, таможенно-тарифное регулирование, импорт, мясо, финансовый кризис, спрос, предложение, эластичность, технические барьеры.

Summary

Chudnovets I.V. Customs and tariff regulation of meat import in Ukraine. Manuscript.

The dissertation to obtain a scientific degree of the Candidate of Economical Sciences on specialty 08.00.03 economy and management of the national economy. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to the substantiation of theoretical principles of optimization of tariff regulation system of import of goods and also to the development of the practical recommendations in relations to improvement of regulation process of meat import to Ukraine.

The economic content of tariff and systematization of its functions are made more accurate. Also the place of tariff regulation at the foreign trade policy system of state is defined. The historical preconditions of development of Ukrainian custom policy are reviewed.

The reasons of increasing of meat import to Ukraine at last years are defined. The changes of import tariffs on traditional species of meat are analyzed.

The method of definition of optimal volume of import tariff is developed. The real value of optimal import tariff on beef, pork, poultry and mutton is determined. The algorithm of determination of import meat value is formed and it makes the opportunity to account the result index under different conditions of financial situation in Ukraine. The non-efficiency of tariff regulation in context of balancing the domestic meat market in real conditions is evidenced. Also it is recommended to intensify of technical barriers meaning in the import regulation system to improvement national welfare.

Key words: optimal tariff, customs and tariff regulation, import, meat, financial crisis, demand, supply, elasticity, technical barriers.

Размещено на Allbest.ru