Господарча еліта як суб'єкт економічної модернізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

ГОСПОДАРЧА ЕЛІТА ЯК СУБ'ЄКТ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

Барвенко Олена Юріївна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться «19» листопада 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 2-12.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий «19» жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах глобалізації на перший план для кожної країни висуваються проблеми вирішення не лише внутрішніх завдань, але й знаходження свого місця на глобальному просторі та в глобальній економіці. Ця проблема особливо актуальна для країн з перехідною економікою, до яких належить Україна. Сьогоднішні біди і провали, пов'язані з соціально-економічними трансформаціями в пострадянських країнах, знаходять самі різні пояснення. Проте значною мірою вони віддзеркалюють установки людей, а саме ті зміни, які відбуваються в духовній сфері суспільства і етичних установках і цінностях індивідів. Через те, що держава є лише певним збірним образом, за яким стоять конкретні люди з їх інтересами та прагненнями, саме господарчі еліти, що є власниками різноманітного роду ресурсів, приймають визначальні рішення. Напрям суспільних перетворень безпосередньо залежить від мотивації елітної меншини.

Існуючій трансформації притаманні ряд специфічних рис, зокрема пошвидшене зростання економіки знань, що стають сьогодні головним ресурсом розвитку суспільства, визнання визначної ролі людини в процесі розвитку суспільства. Тим самим актуалізується питання не «економічної людини», а людини, що господарює, самостійно ухвалює рішення і веде своє господарство як цілісна особа, яка керується, в першу чергу, ціннісними орієнтаціями і моральними нормами відтворення культури як сфери життєдіяльності людини.

Вивчення і аналіз робіт, присвячених даній проблемі, дозволили зробити висновок про те, що зміни, характерні для транзитивних економік взагалі і для України зокрема, їх неоднозначний характер, обумовлюють необхідність постійних динамічних досліджень феномену еліт, їх мотивації, впливу на розвиток господарських систем. Для того, щоб розвиток нової суспільної системи носив позитивну спрямованість, потрібно формувати еліту в класичному її розумінні, еліту, що мала б необхідні моральні, національні та інтелектуальні якості, достатню мотивацію для забезпечення імперативу виживання людства. Все це пояснює актуальність проблеми для трансформаційної економіки і обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.

Ступінь дослідження проблеми. Проблеми, пов'язані з аналізом динаміки суспільних систем в процесі модернізаційних перетворень, роллю і місцем в них еліт, привертали увагу багатьох вітчизняних і зарубіжних економістів, політологів, філософів, соціологів та істориків.

Уперше феномен еліт був описаний В. Парето, пізніше еліти фундаментально досліджувалися такими вченими, як М. Вебер, Р. Дал, У. Домхофф, Р. Міллс, Г. Моска, Х. Ортега-та-Гассет, А. Тойнбі, Е. Тоффлер. Дослідження феномену влади в різних ракурсах економічного життя міститься в працях Дж.К. Гелбрэйта, В. Ойкена, Ф. Перру, Я. Такати. В сучасній науці цікавість до питання еліт не тільки не втрачає своєї актуальності, але й все більше зростає. Відображення дослідження динаміки еліт присутнє в сучасних авторів: Г. Ашина, В. Броницької, Г.Задорожного, О. Криштановської, О. Куценко, А. Панарина, Н. Ракитянського, В.Федотової. В сучасній вітчизняній соціально-економічній та філософсько-економічній літературі існують також вельми значні дослідження, що застосовують міждисциплінарний, суміжний підхід - труди таких дослідників, як А. Ахієзер, І. Валлерстайн, П. Сорокін, Ю. Осипов, які розглядають функціонування суспільних систем, в тому числі і економічних, приділяючи особливу увагу проблемам духовності, ціннісному аспекту мотивації господарської діяльності людини. Л. Гумільов розглядає суспільні системи в історичній динаміці, застосовуючи критерій пассіонарності. В працях В. Гейця, А. Гриценка, В. Дємєнт'єва, В. Іноземцева, Л. Ліпова, А. Чухна, Л. Яковенко значна увага приділяється кризовим умовам та ситуаціям, спричиненими тенденціями глобалізації.

Разом з тим, в сучасних дослідженнях на центральному місці знаходяться окремі економічні та соціальні аспекти динаміки еліт, тому проблеми їх функціонування не є всебічно розробленими. Недостатньо досліджені питання ефективності впливу на мотивацію еліт в ситуаціях суспільних криз. Питання підвищення якості еліти в єдності економічних та соціокультурних чинників не розглядається. У економічній науці часто залишаються поза увагою дослідників морально-ціннісні чинники формування суспільних систем. Проте економічна наука потребує безперервного динамічного дослідження стану і якості вітчизняної еліти, її нинішніх особливостей, тенденцій розвитку, які спостерігаються усередині неї, модернізаційного потенціалу еліти. Сьогодні, коли всі процеси, що відбуваються в суспільстві, піддаються постійним змінам і впливу нових умов, такі дослідження набувають особливої актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов'язана з тематикою загальнотеоретичних досліджень проблем ринкових трансформацій, які розробляються на кафедрі економічної теорії факультету міжнародних економічних відносин і туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в рамках планової науково-дослідницької роботи «Соціально-економічний механізм і наслідки ринкових трансформацій» (№ держ. реєстрації 0104U000675).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення сутності господарчої еліти в економічній модернізації, розкриття взаємозв'язків, що дозволяють прогнозувати ступень впливу господарчої еліти на розвиток в умовах економічної модернізації транзитивного суспільства.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційному дослідженні було поставлено та вирішено наступні наукові завдання:

-визначити сутність процесу економічної модернізації в сучасних умовах і визначити роль і місце в ньому еліти;

-дослідити основні підходи до вивчення еліти, визначити її стан і якість, особливості, тенденції розвитку;

-визначити сутність та економіко-теоретичний зміст категорії «господарча еліта», дати характеристику її діяльності в контексті трансформаційних процесів, визначити її модернізаційний потенціал;

-дослідити функціонування господарчої еліти в історико-еволюційному аспекті, з урахуванням неекономічних чинників впливу;

-визначити можливі шляхи підвищення якісних характеристик господарчої еліти України.

Об'єктом дослідження є господарча еліта, як власник різноманітних типів ресурсів, який впливає на вектор розвитку всього суспільства.

Предмет дослідження - вплив господарчої еліти на економічну модернізацію з урахуванням економічних і неекономічних чинників.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові роботи вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців, присвячені дослідженню феномену еліти, розвитку суспільних систем, економічної влади. Емпіричну основу склали соціально-економічні дослідження вітчизняних учених щодо динаміки соціально-економічних процесів в суспільстві.

Для досягнення мети дисертаційної роботи був використаний широкий інструментарій загальнонаукових методів дослідження. У дисертації використовувалися логічний і історичний підходи до пізнання економічних явищ, соціокультурний і цивілізаційний підходи для аналізу чинників, що істотно впливають на формування господарчої еліти в суспільних системах. У процесі роботи над дисертацією для обґрунтування теоретичних положень і практичних рекомендацій застосовувалися методи: наукової абстракції, аналізу та синтезу. Для дослідження особливостей функціонування і трансформації діяльності господарчих еліт в перехідній економіці використовувався метод реконструкції історичного та логічного в їхній цілісній єдності. Також використовувалися методи теоретичного узагальнення і порівняння - для розкриття суті і змісту понять «модернізація», «етнос», «господарча еліта» та ін.; статистичний і візуально-графічний аналіз - для вивчення, порівняння і наочного віддзеркалення емпіричних даних з метою дослідження тенденцій формування чинників, що впливають на динаміку господарчих еліт.

Наукова новизна результатів дослідження, одержаних особисто здобувачем, полягає в наступному:

Уперше:

1. Розкрито специфіку господарчої еліти як групи, що одночасно концентрує досвід господарської діяльності і актуалізує накопичений досвід через втілення інновацій в господарській діяльності;

2. Виявлено та систематизовано функції господарчої еліти: власні (основні та похідні) і вмінені. До основних віднесено функцію накопичування досвіду господарської діяльності та функцію інноваційної актуалізації (застосування досвіду і вирішення питань господарського розвитку суспільства на даному етапі); до похідних - пізнавально-господарську (пізнання досвіду господарської діяльності і його трансляція іншим суб'єктам соціально-економічного розвитку) і креативно-господарську (творчої діяльності господарчої еліти на основі морально-етичних цінностей, необхідних для практичного забезпечення коеволюційного розвитку людини і природи). Вмінені функції надаються господарчій еліті ззовні і залежать від конкретно історичних умов. Зараз серед них актуалізуються антикризова і адаптаційна.

Удосконалено:

3. Класифікацію еліт шляхом виокремлення і обґрунтування нового визначення - руйнівної еліти - як інтегрованої групи, яка виступає деструктивною економічною силою відносно суспільно людського розвитку.

Дістало подальшого розвитку:

4. Положення щодо недостатності визначення економічної модернізації як процесу удосконалення і оновлення машин, устаткування та технологій відповідно до новітніх досягнень науки і техніки та необхідності врахування у цьому визначенні якісних змін життя людини на сучасному етапі соціально-економічного розвитку;

5. Розкриття особливостей діяльності господарчої еліти в цілях соціально-економічного розвитку переважно через запровадження механізмів медіації, які стають визначальними при переході до інноваційної моделі соціально-економічного розвитку;

6. Положення про актуалізацію орієнтації діяльності господарчої еліти на забезпечення умов для комплексного відтворення людини і людського суспільства, що зумовлює необхідність переходу від економічної влади (прибутково-спрямовані відносини) до господарської влади, яка реалізує цінніснораціональні відносини цілісності господарства, необхідні для забезпечення імперативу виживання людства шляхом коеволюційного розвитку людини, природи, суспільства.

Практичне значення отриманих результатів. Внаслідок виконаної роботи стверджується принципова значимість дослідження етнополітичних, соціокультурних та духовно-моральних чинників, що впливають на ефективність господарчої еліти. Основні висновки та ідеї можуть бути використані для більш глибинного аналізу функціонування господарчих еліт в країнах з трансформаційною економікою, при розробці соціальної політики, а також в навчальному процесі, при підготовці учбових програм, курсів, спецкурсів, навчальних посібників, методологічних рекомендацій для студентів економічних факультетів ВНЗ.

Результати проведеного в дисертації дослідження на практиці були використані під час проведення семінарських занять з курсу «Економічна теорія» в Харківському університеті імені В.Н. Каразіна (довідка №0104-07 від 03.11.2009р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні висновки дослідження були представлені на 4 наукових конференціях та семінарах: XIII міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я» (Харків, 2005); Міжнародному науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми міжнародного бізнесу та стратегії міжнародного менеджменту» (Харків, 2006); IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в XХI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопіль, 2007); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації» (Сімферополь, 2009).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,1 д.а., з яких 5 статей в спеціалізованих наукових виданнях загальним обсягом 1,7 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів (що містять шість підрозділів), висновків, 6 додатків, списку використаної літератури з 170 найменувань. Робота виконана на 196 сторінках основного тексту, який містить 5 таблиць, 5 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання, сформульовано об'єкт, предмет і методи дослідження, показано наукову новизну та практичне значення дисертаційної роботи, надано відомості щодо апробації результатів, публікацій, а також структури та обсягу роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження економічної модернізації» узагальнено дослідження модернізаційних перетворень і самого явища економічної модернізації, вивчено динаміку їх історичного розвитку. Розглянуто погляди вчених-економістів на сутність категорії «модернізація», з урахуванням різноманіття підходів і точок зору, сформульовано інтегроване визначення модернізації як об'єктивного історичного процесу, спрямованого на безпосередній розвиток економічної, інформаційної, соціокультурної та інших сфер суспільного життя. В сучасних умовах традиційна концепція модернізації представляється недостатньою, через те, що розвиток суспільства не може здійснюватися виключно технократичними складовими та методами. Поняття економічної модернізації у вузькому сенсі не є достатнім для дослідження творчого потенціалу людини та її творчої праці, природи інноваційних потреб, якості життя. Воно не спрямоване на дослідження господарства як діяльності по забезпеченню життєдіяльності людини, а тому акцент повинен зміститися на вивчення не просто економіки, а саме господарства, як глибшого і практично необхіднішого феномену розвитку людства в цілому і окремої людини, стурбованої своїм життям. Головне в XXI ст. - це відродження гуманізму, пріоритет творчої особи над технократизмом. Таким чином, отримало подальшого розвитку положення щодо недостатності визначення економічної модернізації як процесу удосконалення і оновлення машин, устаткування та технологій відповідно до новітніх досягнень науки і техніки та необхідності врахування у цьому визначенні якісних змін життя людини на сучасному етапі соціально-економічного розвитку.

Модернізацію часто ототожнюють з глобалізацією, пояснюючи це підпорядкованістю як самих понять, так і процесів, які ці поняття характеризують. Проте нам представляється, що глобалізація - це процес, що відбувається у вже модернізованих державах. Як новий тип соціальної трансформації вона виявляється як в інституційному в плані, так і в ціннісному відношенні. У довгостроковій перспективі розвиток економіки має відбуватися на інноваційній основі, але він буде успішним лише за умов одночасної модернізації насамперед суспільного життя на підґрунті моральних і духовних цінностей замість індивідуалізації, недовіри та протистояння у суспільстві.

У дослідженні виведено визначення господарювання як творчої, одночасно приватної і суспільної діяльності індивіда з організації можливості відтворення свого буття за допомогою виробництва, розподілу і споживання життєвих благ. Його конкретні форми історично обумовлюються впливом природно-кліматичного середовища, особливостями господарської культури, сформованих інститутів господарювання, рівнем розвитку продуктивних сил. Як універсальна категорія, історично обумовлена форма існування людини, господарювання утілюється в конкретних формах виробництва і відповідних ним формах господарської діяльності. Економіка, економічний спосіб господарювання є лише одним з можливих, історично обумовлених етапів розвитку господарської культури (табл.1).

Таблиця 1. Відмінності між економікою та господарюванням

У дослідженні акцент зроблено на тому, що в сучасних умовах має сенс говорити не про економічну людину, а про категорію більш ємку та цілісну, а саме - про суб'єкта господарювання. Дана категорія витікає з порівняння категорій господарства і економіки. Ми вважаємо, що господарювання - категорія значно об'ємніша по сенсу, ніж економіка. Воно відображає не тільки виробництво і споживання благ, їх розподіл і оцінку, а по суті саме життя, яке забезпечується людиною, життя як відтворення. Особливо актуалізується знання про реалізацію господарства, як про процес відтворення життєдіяльності людини з пріоритетом морально-етичних імперативів. Носіями таких знань є представники господарчих еліт.

Підкреслено, що орієнтація лише на матеріальні аспекти життєдіяльності не тільки принижує і обмежує роль людини і її свідомості, але і стає головною загрозою як людському співтовариству, так і природі як місцю існування людини. Розвиток може бути гармонійним, якщо в ньому панує духовність, а не один лише матеріально-грошовий інтерес. Саме орієнтація на останній, ігнорування свідомості і духовних підстав господарювання привели до нинішньої глобальної кризи.

У другому розділі «Динаміка господарчої еліти в економічній модернізації транзитивного суспільства» досліджено різновиди еліт, описано різні підходи до їх визначення, виявлено певні тенденції формування сучасних елітних груп. На основі проведеного аналізу виокремлено нове визначення - руйнівна еліта - як інтегрована група, яка виступає деструктивною економічною силою відносно суспільно людського розвитку. Досліджено функціонування господарчої еліти в історико-еволюційному аспекті, з урахуванням ряду неекономічних чинників впливу, зокрема - чинника пассіонарності.

Соціальну сутність людини значною мірою утворюють виробничі відносини. Відповідно до цього накопичення в широкому сенсі як накопичення всіх продуктивних сил суспільства, складає головний зміст відношення з приводу збільшення багатства в суспільстві. У широкому сенсі багатство є привласненими продуктивними фондами, а також відтворенням на більш високому рівні, формою єдності відносин власності і способу виробництва. Виділення людини з тваринного світу відбулося завдяки її трудовій діяльності, тому суспільний час в своїй найглибшій підставі тотожний часу праці. І у тій мірі, в якій людина освоює вільний час, вона перетворює його на необхідний, а результатом вільного часу суспільства виступає сама людина. Людина в суспільстві майбутнього не відтворює себе в якій-небудь одній тільки визначеності, а виробляє себе у всій своїй цілісності, вона не прагне залишитися раз і назавжди чимось сталим, а знаходиться в абсолютному русі самостановлення. Саме внаслідок цього багатство втрачає значення переважно речових, матеріальних форм. Головною формою багатства, а також результатом, умовою і метою суспільного відтворення виступає людина. Людина в повному розумінні цього слова, тобто така людина, яка містить в собі всю історію розвитку суспільства. Таким чином затверджується центральне місце людини в суспільній системі і процесі еволюції.

Модернізаційні перетворення повинні відповідати глобальним державним цілям, які формуються на підставі суспільних потреб і переваг. Ініціаторами і носіями їх є найбільш освічена частина суспільства, що є меншиною, тобто елітою. Економіка знань зв'язана, в перш за все, з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, що охопили велику частину людської діяльності. У її основі лежать нові знання, що мають інформаційну основу і втілені в інноваціях. Відповідно до цього інноваційний процес за своїм змістом стає модернізаційним проектом як безпосередньо економіки, так і суспільства в цілому. Сучасний досвід показує, що навіть в суспільстві, сформованому на знаннях, розрив між групами населення зростає, і одним з шляхів подолання цих розбіжностей представляється підвищення рівня освіти, коли знання як такі освоюються більшою масою населення. Таким чином, представляється вірним сформулювати визначення господарчої еліти як групи, яка одночасно концентрує досвід господарської діяльності і актуалізує накопичений досвід через втілення інновацій в господарській діяльності.

Проте інноваційного підходу до оновлення суспільства вимагають не тільки зміни, що є результатом технократичних і антропогенних складових діяльності людей, але, і в першу чергу, ті, які характеризують гуманітарні складові суспільного життя. Високий рівень економічного розвитку не є кінцевою метою, оскільки для людини не менш важливими є цінності інтелектуального і духовного розвитку. Через це важливо звернути увагу також на наступні характеристики господарчої еліти: реалізація її потенціалу за наявності цілісного світогляду, забезпечуючи втілення в соціально-економічній реальності здатності і потреби людини в новому якісному відтворенні життя за допомогою ціннісної миследіяльності. Успішний виробничий процес, як іманентний еволюції людського розвитку, цілеспрямовано забезпечується господарчою елітою через реалізацію одухотвореного інтелекту як основи творчої діяльності. При цьому важливо зазначити, що саме медіація, як тип пізнання, забезпечує приріст нових знань, нових смислів та підходів. А це актуалізує необхідність діяльності господарчої еліти переважно через запровадження механізмів медіації, які стають визначальними при переході до інноваційної моделі соціально-економічного розвитку. господарчий еліта економічний модернізація

З визначення господарчої еліти логічно можна виділити її функції, які є засобами здійснення і реалізації суті господарчої еліти. Виявлено та систематизовано функції господарчої еліти: власні (основні та похідні) і вмінені. До основних віднесено функцію накопичування досвіду господарської діяльності та функцію інноваційної актуалізації (застосування досвіду і вирішення питань господарського розвитку суспільства на даному етапі); до похідних - пізнавально-господарську (пізнання досвіду господарської діяльності і його трансляція іншим суб'єктам соціально-економічного розвитку) і креативно-господарську (творчої діяльності господарчої еліти на основі морально-етичних цінностей, необхідних для практичного забезпечення коеволюційного розвитку людини і природи). Вмінені функції надаються господарчій еліті ззовні і залежать від конкретно історичних умов. Зараз серед них актуалізуються антикризова і адаптаційна. Взаємозв'язок вказаних функцій можна розглянути схематично (рис.1). Вищеперераховані функції можна також систематизувати за критеріями значущості для господарства та за природою виникнення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Функції господарчої еліти

У дослідженні господарчу еліту розглянуто як суб'єкт економічної влади. Підставою, на якій виникає влада, є асиметрія в розподілі ресурсів між взаємодіючими економічними суб'єктами. І, виходячи з цього, чинниками, що обмежують владний потенціал певного суб'єкта влади по відношенню до даного її об'єкту, є величина його власних ресурсів і характер розподілу ресурсів влади між її потенційними суб'єктами. Через володіння різного роду ресурсами, одним з найбільш актуальних суб'єктів економічної влади сьогодні є господарча еліта, здатна робити достатньо істотний вплив на розвиток кожної конкретної суспільної системи. Але в умовах постіндустріальної економіки більш доцільно говорити власне про владу господарчу, ніж про владу економічну. Сьогодні актуалізується питання орієнтації діяльності господарчої еліти на забезпечення умов для комплексного відтворення людини і людського суспільства, що зумовлює необхідність переходу від економічної влади (прибутково-спрямовані відносини) до господарської влади, яка реалізує цінніснораціональні відносини цілісності господарства, необхідні для забезпечення імперативу виживання людства шляхом коеволюційного розвитку людини, природи, суспільства, оскільки прибутково-спрямованих відносин сьогодні вже недостатньо для коеволюційного розвитку суспільства.

Стосовно господарчої еліти в класичному розумінні прийнято вважати вірним наступну тотожність: ті, хто править, ухвалює відповідальні рішення на глобальному рівні, одночасно є і тими, хто гідний це робити. І обрана елітна меншина отримує легітимне право, можливості і повноваження застосування примушення до громадян. Ця обставина ставить суспільство і еліту фактично в нерівне положення. Очевидно, що господарча еліта завжди має перевагу, тому несе найбільшу відповідальність за стан організації суспільства. Особливістю процесу формування пострадянської еліти в Україні є перманентна криза при мінімізації еволюційних змін. Конфлікти за лідерство і періодична зміна команд підривають основи державності, не дозволяючи країні рухатися за певним політичним курсом. Нинішня еліта України -- це переважно еліта за формальною ознакою. Суспільним визнанням, авторитетом і відчутною підтримкою з боку суспільства вона не користується. Причина суспільної неефективності сучасної української господарчої еліти не лише у відсутності знань і умінь, а в тому, що у неї немає необхідності враховувати інтереси суспільства. Ця необхідність може диктуватися або етичними принципами еліти, або дієвими механізмами її відповідальності, або тиском громадянського суспільства. Двох останніх чинників в Україні поки немає.

Говорячи про еліту, важливо звернути увагу на джерела можливих змін в країні, ті сили, групи, системи ідей, уявлень, які можуть підтримувати реформи, задавати їх тон і ритм; а також на систему відтворення цих імпульсів - репродуктивні механізми, які підхоплюють їх і задають їм характер програм і переводять в режим повсякденності. У цьому контексті працюють не просто чиїсь чудові ідеї, а починають працювати системи. Сама категорія еліти тісно пов'язана з ідеєю модернізації і ідеєю розвитку. Але, на жаль, сьогодні можна констатувати відсутність у сучасних еліт модернізаційного потенціалу.

Формування української національної еліти в першу чергу пов'язане з поліпшенням її якості. Мова йде про підвищення професійної компетентності провідних політиків країни, представників владних структур різного рівня, їх освіти, культурних і моральних характеристик, авторитету, легітимності і ефективності їх діяльності. В цілому, про якість національної еліти і ефективності її функціонування потрібно судити лише за якістю життя народу і престижу країни в світі. В зв'язку з цим актуалізуються питання освіти і виховання майбутніх політиків, фахівців, управлінців. Безперервна освіта є важливим чинником розвитку інтелектуального потенціалу суспільства взагалі та представників господарчої еліти зокрема. Підвищення якості національної господарчої еліти безпосередньо зв'язується з її соціально-економічною продуктивністю, яка забезпечується тріадою «професіоналізм - громадянськість - справедливість».

У висновках підведено основні підсумки дослідження, а також сформульовано головні результати роботи.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та нове розв'язання актуального наукового завдання, що полягає у розробці методологічних засад виявлення сутності господарчої еліти та її ролі в економічній модернізації, а також у розкритті взаємозв'язків, які дозволяють прогнозувати ступень впливу господарчої еліти на розвиток транзитивного суспільства. Основні висновки і результати, отримані в результаті дослідження, зводяться до наступного.

1. У запропонованому дисертаційному дослідженні розглянуто трактування понять «модернізація», «еліта», «економічна влада», що зустрічаються у вітчизняній і зарубіжній літературі, виявлено нові розбіжності в тлумаченні цих термінів, запропоновано їх інтегровані визначення. Це створило передумови для глибшого теоретико-методологічного забезпечення процесу вивчення динаміки господарчих еліт.

2. Глобалізація, що стала сьогодні об'єктивною реальністю, пред'являє нові вимоги до суспільних систем. У ХХI сторіччі вибухове розповсюдження глобалізаційних процесів означає вже ні що інше, як нова якість модернізації, пов'язана з небаченими виробничими можливостями, віртуальними технологіями, безмежною потужністю культури і знання, на якій сьогодні ґрунтуються економіка і суспільство, визнанням абсолютної цінності і регулюючої сили етичної норми. Перед наукою стає проблема вироблення нової концепції знання у сфері світових процесів, заснованого на переході від інверсії до медіації з урахуванням динаміки духовних елементів моральності. У дисертаційній роботі запропоновано альтернативний напрям такого дослідження.

3. Проаналізовано особливості динаміки модернізаційних перетворень з урахуванням всього різноманіття чинників, що впливають на них, що дозволило зробити висновок про необхідність їх проведення на основі переходу від інверсії до медіації з урахуванням особливостей конкретної країни. Сьогодні стає очевидним, що спроби механічної заміни інститутів господарювання в країнах, що розвиваються, інститутами ринкової економіки, що сформувалися на Заході, безперспективні. Таким чином актуалізується перехід від інверсійного шляху розвитку суспільства до медіаційного. На зміну беззастережному визнанню інверсійного шляху формування ринкової моделі економіки як єдиного можливого приходить поступове усвідомлення можливостей і пошук шляхів трансформації через механізм медіації традиційної господарської культури і інститутів економіки. Актуалізується соціокультурний підхід, який повинен застосовуватися на всіх рівнях життєдіяльності людини. Для того, щоб трансформаційні перетворення в економіці та суспільстві в цілому мали позитивну спрямованість й сприяли темпам зростання національної системи господарювання, необхідні перетворення, що містять в своїй основі національну культуру господарювання та морально-ціннісний потенціал.

4. Справжня господарча еліта є групою, що відрізняється від інших різновидів еліт володінням саме одухотвореним інтелектом, спрямованим на творчу діяльність, цілісним світоглядом, що забезпечує втілення здатності і потреби людини в новому якісному відтворенні життя за допомогою ціннісної миследіяльності, забезпеченням еволюційної спрямованості виробничого процесу. Фактично господарча еліта може містити в собі всі інші елітні групи, відображаючи їх внутрішні суперечності і взаємозв'язки. Відмінна риса саме господарчої еліти - її творчий зміст. В сучасних умовах класичне поняття еліти, у тому числі й господарчої, спотворюється, оскільки особи, які формально до неї відносяться, фактично не відповідають визначенню еліти.

5. Виявлено історичні передумови, закономірності формування і функціонування господарчих еліт в розрізі чинника пассіонарності, ролі еліт в розвитку господарських систем. Представники господарчих еліт завжди спричиняють істотний вплив на процеси, що відбуваються в суспільних системах. І динаміка цих процесів матиме позитивну спрямованість лише в тому випадку, якщо при розробці стратегічних напрямків розвитку разом з економічними чинниками рівнозначна увага приділятиметься неекономічним чинникам. Сьогодні ми спостерігаємо інверсійне зміщення етносу. В умовах економічної модернізації головна мета суспільства полягає саме в тому, щоб сформувати господарчу еліту наново, в класичному її розумінні: еліту, яка володіла б необхідними моральними та інтелектуальними якостями, характеризувалася б наявністю якості пассіонарності.

6. Господарчу еліту визначено як один з суб'єктів економічної влади. Досліджено загальну специфіку владних відносин в суспільних системах, і, зокрема, в перехідній економіці України, що дає можливість глибшого аналізу модернізаційного реформування країни. Одним з серйозних недоліків існуючих програм переходу до розвиненої ринкової економіки є відсутність достатнього аналізу сил і чинників, що перешкоджають проведенню перетворень. В теперішній час однією з умов успішного реформування економіки є реформування її владних відносин - трансформація системи економічної влади в систему владних відносин ринкової економіки, формування суспільно необхідного порядку влади. Зважаючи на специфіку сучасної епохи, все зростаючу роль інформації і знань, держава повинна зрозуміти, що тільки опора на творчу діяльність його представників у поєднанні з високим рівнем відповідальності може сприяти процесам демократизації, формуванню цивілізованого суспільства. Через це пріоритет знання у всіх сферах життя суспільства повинен стати головним орієнтиром всіх перехідних процесів, у тому числі і в реформуванні системи владних відносин.

7. Проведено динамічний аналіз сучасної еліти України, запропоновано варіанти її якісного поліпшення з урахуванням вимог часу. Становлення господарчої еліти в класичному розумінні ще тільки почалося. Еліту, яка володіла б необхідними моральними, національними і інтелектуальними якостями, цілісним світоглядом, треба вирощувати у сфері освіти, оскільки лише одухотворений інтелектуальний капітал, лише моральні імперативи можуть зруйнувати монолітний, зараз клановий, механізм і викликати тим самим якісні зміни цього механізму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Барвенко Е.Ю. К вопросу о роли национальных элит в развитии хозяйственных систем / Е.Ю. Барвенко // Вісник ХНУ ім.В.Н.Каразіна. Серія Економічна. - №650. - Харків, 2005. - С. 5-7.

2. Барвенко Е.Ю. Хозяйственная элита: роль и место в современной экономической науке / Е.Ю. Барвенко // Вісник НТУ ”Харківський політехнічний інститут”. Тематичний випуск «Технічний прогрес і ефективність виробництва». - № 2(1). - Харків: НТУ «ХПІ», 2006. - С. 17-20.

3. Барвенко Е.Ю. Современная хозяйственная элита в трансформационном обществе Украины / Е.Ю. Барвенко // Вісник НТУ ”Харківський політехнічний інститут”. Тематичний випуск «Технічний прогрес і ефективність виробництва». - №4. - Харків: НТУ «ХПІ», 2006. - С. 20-22.

4. Барвенко Е.Ю. Модернизационные преобразования: от инверсии к медиации / Е.Ю. Барвенко // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія Економічна. - №719. - Харків, 2006. - С. 17-19.

5. Барвенко Е.Ю. Хозяйственная элита как субъект экономической власти / Е.Ю. Барвенко // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія Економічна. - №755. - Харків, 2007. - С. 5-8.

Тези доповідей:

6. Барвенко Е.Ю. Хозяйственная элита: роль и место в экономической науке / Е.Ю. Барвенко // Матеріали XIII міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я» - Харків, 2005. - С.64.

7. Барвенко Е.Ю. Хозяйственная элита: роль и место в современной переходной экономике / Е.Ю. Барвенко // Материалы международного научно-практического семинара «Актуальные проблемы международного бизнеса и стратегии международного менеджмента» - Харьков, 2006. - С.18.

8. Барвенко О.Ю. Господарча еліта в контексті соціально-економічного розвитку / О.Ю. Барвенко // Збірник тез доповідей IV міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» - Частина 2 - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - С.330-332.

9. Барвенко Е.Ю. Хозяйственная элита в современной экономической модернизации: определение понятия и основные функции / Е.Ю. Барвенко // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації» - Сімферополь: ЦРОНІ, 2009. - С. 35-37.

АНОТАЦІЯ

Барвенко О.Ю. Господарча еліта як суб'єкт економічної модернізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2010.

Дисертацію присвячено комплексному теоретичному дослідженню господарчої еліти в економічній модернізації. Досліджено сутність модернізаційних перетворень в Україні та світі. Висвітлено причини актуалізації використання в методології дослідження категорії суб'єкту господарювання. Виявлено та охарактеризовано різновиди еліт, висвітлено їх окремі характеристики, наведено методики та показники, що дозволяють оцінити діяльність еліт в умовах глобалізації. Сформульовано визначення господарчої еліти як суб'єкту модернізаційних процесів, визначено та систематизовано функції господарчої еліти. Розглянуто владні відносини в сучасному українському суспільстві. Досліджено умови формування та способи самореалізації господарчої еліти в транзитивному суспільстві

Ключові слова: економічна модернізація, господарство, суб'єкт господарювання, господарча еліта, суб'єкт економічної влади.

АННОТАЦИЯ

Барвенко Е.Ю. Хозяйственная элита как субъект экономической модернизации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2010.

Диссертационная работа посвящена комплексному теоретическому исследованию хозяйственной элиты в экономической модернизации.

Обобщено исследование модернизационных преобразований и самого явления экономической модернизации, изучена динамика их исторического развития. Рассмотрены взгляды различных ученых-экономистов на сущность понятия «модернизация»; с учетом многообразия подходов и точек зрения, сформулировано интегрированное определение модернизации как объективного исторического процесса, направленного на непосредственное развитие экономической, информационной, социокультурной и других сфер общественной жизни. Доказана несостоятельность в современных условиях концепции модернизации в узком смысле.

Рассмотрен инверсионный путь формирования рыночной модели экономической системы, на смену которому приходит постепенное осознание возможностей и поиск путей трансформации через механизм медиации традиционной хозяйственной культуры и институтов рыночной экономики.

В исследовании сделан акцент на том, что в современных условиях имеет смысл говорить не об экономическом человеке, а о категории более емкой и целостной, а именно - о субъекте хозяйствования. Выделены и проанализированы основные принципиальные различия между экономикой и хозяйством.

Выявлены и охарактеризованы разновидности элит, описаны их отдельные характеристики и роль в экономической трансформации, приведены методики и показатели, позволяющие оценить деятельность различных элит в условиях глобализации.

Исследована динамика хозяйственной элиты с учетом неэкономических факторов, в том числе пассионарности, ее влияние на развитие хозяйственных систем.

Хозяйственная элита определена как группа, которая одновременно концентрирует опыт хозяйственной деятельности и актуализирует накопленный опыт через воплощение инноваций в хозяйственной деятельности. Отмечено, что потенциал хозяйственной элиты реализуется при наличии целостного мировоззрения, обеспечивая воплощение в социально-экономической реальности способности и потребности человека в новом качественном воспроизводстве жизни с помощью ценностной мыследеятельности. Успешный производственный процесс, как имманентный эволюции человеческого развития, целенаправленно обеспечивается хозяйственной элитой через реализацию одухотворенного интеллекта как основы творческой деятельности. Определены основные функции хозяйственной элиты.

Рассмотрены властные отношения в современном украинском обществе. Особое внимание уделяется роли и месту хозяйственной элиты в системе экономической власти.

Исследованы условия формирования и способы самореализации хозяйственной элиты в транзитивном обществе. Речь идет о повышении профессиональной компетентности ведущих политиков страны, представителей властных структур разного уровня, их образования, культурных и моральных характеристик, авторитета, легитимности и эффективности их деятельности. В целом, о качестве национальной элиты и эффективности ее функционирования нужно судить, в конце концов, только по качеству жизни народа и престижа страны в мире. В этой связи актуализируются вопросы образования и воспитания будущих политиков, специалистов, управленцев. Повышение качества национальной элиты непосредственно связано с ее социально-экономической производительностью, которая обеспечивается триадой «профессионализм - гражданственность - справедливость».

Ключевые слова: экономическая модернизация, хозяйство, субъект хозяйствования, хозяйственная элита, субъект экономической власти.

SUMMARY

Barvenko O.U. Economic Elite as a Subject of Economic Modernization. - Manuscript.

The Dissertation for Candidate's Degree in Economics. Specialty 08.00.01 - Economic Theory and History of Economic Thought. V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2010.

Dissertation is devoted to research of economic elite's role in the process of economic modernization. The essence of modernization transformations is investigated. The necessity range of opportunities and ways of transformation through the mediation mechanism of traditional economic culture and institutes in market economy are researched. The causes of using the category subject of manage in methodology of research are relived. The differences between manage and economy are selected and analyzed. The variety of elites in conditions of globalization are sorted and characterized. Definition of economic elite as a subject of modernization's processes is formulated. Relations of authorities in contemporary Ukrainian society are considered. Formation of conditions and methods of economic elite's self-realization in transformational society are investigated.

Keywords: economic modernization, manage, management subject, economic elite, subject of economic power.

Размещено на Allbest.ru