Ефективність сільського господарства і рівень життя населення

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Ефективність сільського господарства і рівень життя населення

Богач Мар'яна Мирославівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник

кандидат економічних наук, професор

Онисько Стефанія Михайлівна,

Львівський національний аграрний університет,

завідувач кафедри фінансів і кредиту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Шульський Микола Григорович,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького,

завідувач кафедри менеджменту

кандидат економічних наук

Шматковська Тетяна Олександрівна,

Волинський національний університет

ім. Лесі Українки, старший викладач кафедри обліку і аудиту.

Захист відбудеться 22 грудня 2010 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, ЛНАУ, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий 20 листопада 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.Б. Яців

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рівень життя населення тісно пов'язаний з ефективністю сільського господарства. Більшість розвинутих країн світу давно вирішили продовольчу проблему. Свого часу так звана зелена революція в сільському господарстві стала результатом науково-технічного прогресу в інших галузях економіки. Важко собі уявити бідну країну з розвинутим та ефективним сільським господарством, але з низьким рівнем добробуту громадян, як і навпаки. Однак у кожній країні взаємозв'язок між ними має свої особливості.

Багаті громадяни розвинутих країн світу мають змогу купувати відносно дешеві продовольчі товари, ціни на які формуються відповідно до законів ринкової економіки. Натомість у бідних країнах найпростіші види продовольства залишаються малодоступними для широких верств населення. Серед основних причин виникнення такої ситуації є недостатній рівень ефективності сільськогосподарської галузі. Наша країна в глобалізованому світі не може залишатися осторонь і не реагувати на виклики сьогодення. Особливої ваги проблема взаємозв'язку між ефективністю сільського господарства і рівнем життя набуває в умовах загострення світової продовольчої кризи.

Вітчизняна соціально-економічна література багата на дослідження, присвячені проблемам підвищення ефективності сільського господарства та рівня життя населення. Зокрема, В.Г. Андрійчук, П.С. Березівський, П.І. Гайдуцький, С.І. Дем'яненко, М.В. Зубець, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, С.М. Онисько, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, Г.В. Черевко, В.В. Юрчишин та інші вчені зосередили свою увагу на пошуку шляхів ефективного розвитку цієї сфери економіки. Предметом наукових пошуків О.А. Біттера, К.В. Васьківської, Е.М. Лібанової, Л.І. Михайлової, М.В. Орлатого, І.В. Прокопи, М.П. Талавирі, Л.О. Шепотько та інших вітчизняних економістів стало обґрунтування напрямів підвищення рівня життя населення. Водночас майже не проводяться дослідження, присвячені оцінці ступеня та форм взаємозв'язку між цими соціально-економічними процесами, що має стати основою їх регулювання, гармонізації. Потреба в таких дослідженнях зростає з року в рік. Усе це свідчить про актуальність теми, що й зумовило її вибір, наукове і практичне значення проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою наукової тематики економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2001-2005 рр. “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) і на 2006-2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону” (номер державної реєстрації 0108U002073). Участь здобувача у виконанні й апробації проведеного дослідження відображена в наукових звітах кафедри фінансів та кредиту за 2000-2009 рр.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методологічних положень і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності сільського господарства та рівня життя населення через зростання доходів і ступеня доступності продовольства для всіх верств населення.

Для досягнення мети у процесі дослідження виконували такі завдання:

- узагальнити погляди вітчизняних і зарубіжних економістів-аграрників на суть ефективності сільського господарства та методику визначення її показників;

визначити сутність рівня життя населення та окреслити систему його показників;

розробити методологічні основи дослідження взаємозв'язку між ефективністю сільського господарства та рівнем життя населення;

виявити основні тенденції розвитку сільського господарства в досліджуваному регіоні та провести оцінку його ефективності;

провести аналіз динаміки рівня життя населення, структури доходів і витрат домогосподарств, насамперед на харчування;

визначити динаміку цін на продовольчі товари та провести оцінку доступності продовольства; домогосподарство рівень життя витрата

обґрунтувати перспективні параметри ефективності сільського господарства та сукупних і грошових доходів населення як основної характеристики рівня життя;

обґрунтувати шляхи підвищення ефективності сільського господарства;

розробити напрями підвищення рівня життя населення на основі поліпшення його продовольчого забезпечення та підвищення доходів, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Об'єктом дослідження є соціально-економічні відносини, за яких відбувається процес формування ефективності сільського господарства та рівня життя населення.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти підвищення ефективності сільського господарства та рівня життя населення.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки з проблем розвитку сільського господарства та підвищення рівня життя населення. Для виконання поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувались такі методи: абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення напрямів і особливостей взаємозв'язку між ефективністю сільського господарства та рівнем життя населення; індексний - для аналізу динаміки показників розвитку та ефективності сільського господарства, сукупних і грошових доходів домогосподарств; нормативний - для визначення перспективної потреби домашніх господарств у продуктах харчування в натуральній та грошовій формі, а також прогнозування розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати; кореляційно-регресійного аналізу - для виявлення впливу чинників на ефективність сільського господарства; розрахунково-конструктивний - для обґрунтування перспективних показників розвитку сільського господарства та формування доходів населення; соціологічний - для виявлення думки сільських жителів щодо перспектив розвитку форм господарювання у сільському господарстві.

Інформаційною базою досліджень стали законодавчі та нормативні акти, офіційні дані Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Львівській області, Головного управління агропромислового розвитку Львівської області, річних звітів сільськогосподарських підприємств Львівської області, нормативно-довідкова література, особисті спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

- розроблено теоретико-методологічні та прикладні основи формування і становлення організаційно-економічного механізму взаємозв'язку між ефективністю сільського господарства та рівнем життя населення, реалізація яких дозволить забезпечувати гармонізацію соціально-економічного розвитку регіону, взаємоузгодженість розвитку його виробничої та соціальної сфери;

удосконалено:

- наукові основи прогнозування розвитку та ефективності сільського господарства, які на відміну від існуючих враховують об'єктивні передумови формування попиту на продовольчі товари та сільськогосподарську продукцію й побудовані на використанні соціально-економічних нормативів у сфері виробництва та споживання продуктів харчування;

- методичні підходи до формування системи статистичних показників, які використовуються у процесі ДЕА-аналізу технічної ефективності, що дозволяє забезпечити об'єктивну оцінку ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

набули подальшого розвитку:

- існуючі наукові підходи до вдосконалення організаційно-економічного механізму товаропросування сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів від їх виробників до споживачів, що може стати передумовою прискорення і здешевлення товароруху;

- пропозиції з удосконалення системи оподаткування суб'єктів агропродовольчого ринку на різних етапах продуктових ланцюжків від виробництва продукції сільського господарства до реалізації продовольчих товарів;

- соціально-економічні основи оцінки рівня тінізації агропродовольчого ринку, яка базується на порівнянні даних статистики сільського господарства, статистики торгівлі продовольчими товарами та статистики домогосподарств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані напрями підвищення ефективності сільського господарства та рівня життя населення можуть бути використані регіональними органами управління для розробки стратегії соціально-економічного розвитку регіону. Практичну цінність мають пропозиції з прискорення та здешевлення процесу товароруху агропродовольчої продукції від виробників до споживачів, економічні та соціальні вигоди від чого отримають і сільськогосподарські підприємства, і домашні господарства.

Результати дисертаційного дослідження схвалені та використані для розробки і реалізації заходів щодо підвищення ефективності функціонування галузі сільського господарства Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 09-05/108-9 від 23.06.2010 р.), управліннями агропромислового розвитку Жовківської (довідка № 02-18/1643 від 14.06.2010 р.), Стрийської (довідка № 155 від 17.06.2010 р.), Дрогобицької (довідка № 178 від 10.06.2010 р.) та Жидачівської (довідка № 185 від 25.06.2010 р.) районних державних адміністрацій.

Теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Львівського національного аграрного університету для викладання дисциплін “Фінансова санація та банкрутство підприємств”, “Соціальне страхування” (довідка № 241-10 від 07.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Результати наукових досліджень належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ідеї та положення, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і були схвалені на Міжнародному науково-практичному форумі “Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства і села” (Львів, 2008 р.), Міжнародних науково-практичних конференціях “Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика” (Луцьк, 2009, 2010 рр.),

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях, з яких 7 - у наукових фахових виданнях, 3 - у матеріалах конференцій, 1 - в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 2,6 друк. арк., у тому числі автору належить 2,55 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 196 сторінках комп'ютерного тексту, з них 153 сторінки основного тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Вона містить 30 таблиць, 10 рисунків, 5 додатків, список використаних джерел охоплює 228 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання. Відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи ефективності сільського господарства, рівня життя населення та взаємозв'язку між ними” - узагальнено теоретичну сутність категорій ефективності сільського господарства, рівня життя населення, наведено методику аналізу показників, які їх характеризують, визначено основні форми й напрями взаємозв'язку між ними.

Ефективними можна вважати такі соціально-економічні системи, які за певних соціально-економічних умов забезпечують отримання максимальних результатів за найменших витрат ресурсів порівняно з іншими аналогічними системами. У сільському господарстві належить розрізняти ефективність окремих підприємств та інших господарських структур, ефективність галузі на національному та регіональному рівнях. Критерієм ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств є відносна маса отриманого прибутку.

Ефективність сільського господарства на регіональному та національному рівнях визначається ступенем досягнення цілей, поставлених перед ним суспільством, за мінімального використання ресурсів. Очевидно, що основною метою розвитку галузі є забезпечення продовольчої безпеки, під якою належить розуміти не лише певний рівень самозабезпечення країни, регіону основними видами продуктів харчування, а й створення умов для достатнього продовольчого забезпечення всіх верств населення. Частка зайнятих у сільському господарстві працівників повинна бути невеликою й порівнянною з показниками найбільш розвинутих країн світу. Розвиток сільськогосподарських підприємств має відбуватися на іноваційно-інвестиційній основі, оскільки лише у разі використання досягнень світової аграрної науки можливе збільшення виходу продукції на одиницю використаних ресурсів. Однією з ознак високоефективного сільського господарства є мінімум коштів державного бюджету, які уряд змушений виділяти для його подальшого розвитку.

У табл. 1 наведено фактичні та орієнтирні показники розвитку сільського господарства країни та її регіонів, у яких знаходить відображення його ефективність. На основі узагальнення викладених у науковій літературі думок багатьох учених здійснено відбір системи показників, а також визначено їх орієнтирні для вітчизняних умов значення. Ці показники можуть використовуватись як індикатори загального стану сільського господарства, дієвості урядових рішень у ньому та суміжних галузях.

Основними складовими рівня життя населення є показники споживання домогосподарств, обсягу і структури сукупних і грошових доходів, а також витрат населення, розвитку соціальної інфраструктури. Зміни у структурі сукупних доходів населення також є непрямим відображенням динаміки рівня життя населення.

Ефективне сільськогосподарське виробництво проявляє себе у зростанні рівня життя населення. За досягнення високих показників урожайності, продуктивності тварин забезпечується зниження собівартості продукції сільського господарства. Висока технологічна ефективність галузі є основою підвищення її економічної та соціальної ефективності. Виробляючи сільськогосподарську продукцію низької собівартості, сільські товаровиробники здатні отримувати відповідні прибутки, значна частина яких буде інвестована в подальше зростання ефективності на інноваційній основі. Якщо такі тенденції в аграрній економіці переважають, створюється економічна основа формування загальної культури аграрного виробництва та його високої ефективності.

Таблиця 1

Орієнтирні та фактичні показники розвитку сільського господарства

у Львівській області

Показник	Фактичний показник	Орієнтирне значення	Соціально-економічні наслідки досягнення перспективного показника
Питома вага сільського господарства у регіональному ВВП, %	10,0	5,0	Зростання питомої ваги продукції сучасних галузей економіки в загальному її обсязі
Питома вага зайнятих у сільському господарстві, %	16,2	5,0	Вивільнення працівників для сучасних галузей економіки, поліпшення умов праці
Урожайність зернових культур, ц/га	32,1	50,0	Зниження собівартості зерна
Річний надій молока на одну корову, кг	3837	5000	Зниження собівартості молока
Питома вага витрат на продовольство у структурі загальних витрат населення, %	53,4	30,0	Зростання рівня життя населення
Відношення вартості експортованої продукції до загальної вартості виробленої продукції, %	5,5	20,0	Збільшення валютних надходжень
Індекс державної підтримки сільського господарства	7,0	2,0	Скорочення витрат із державного бюджету

Схематично процес взаємозв'язку між ефективністю сільського господарства та рівнем життя населення відображено на рис. 1. Високий рівень життя неможливий без ефективного сільськогосподарського виробництва, а високоефективне сільське господарство неможливе в умовах низького рівня життя населення. Своєрідним центром вираження такого взаємозв'язку є формування на ринку доступних цін на продовольчі товари.

Достатній рівень доходів населення як основна складова рівня життя формує попит на продовольчі товари. Фінансові ресурси населення, виділені на придбання продовольчих товарів через сферу торгівлі, переробні підприємства потрапляють в сільське господарство у вигляді грошових доходів від реалізації сільськогосподарської продукції. Ці кошти складають основу фінансування сільськогосподарського виробництва.

В умовах соціально-економічних криз населення вишукує можливості самозабезпечення продуктами харчування за рахунок їх виробництва в особистих селянських господарствах. Це значно звужує величину попиту на продовольчі товари і скорочує обсяг ресурсів, які надходять в розпорядження сільських товаровиробників за рахунок реалізації продукції рослинництва і тваринництва.



Рис. 1. Основні напрями взаємозв'язку між ефективністю

сільського господарства та рівнем життя населення.

Водночас високі темпи інфляції, невпевненість виробників і споживачів у майбутньому призводять до підвищення цін на агропродовольчому ринку, їхньої недоступності найбіднішим верствам населення. Зменшується не тільки обсяг виділених кожною родиною коштів на придбання продовольчих товарів на ринку, а й кількість покупців. Обсяг грошових надходжень сільськогосподарських підприємств стає недостатнім для підтримання виробництва на досягнутому рівні. Вони починають “проїдати” раніше придбані ресурси. Відбувається процес деінтенсифікації сільськогосподарського виробництва, зниження його технологічної, економічної та соціальної ефективності.

Для того щоб дешева сільськогосподарська продукція, вироблена в умовах ефективного сільськогосподарського виробництва, доходила до кінцевих споживачів у вигляді продовольчих товарів за доступними для всіх верств населення цінами, необхідне оптимальне функціонування всіх стадій продуктових ланцюжків: ефективне виробництво > ефективний збут > ефективна переробка сільськогосподарської продукції > ефективна гуртова торгівля продовольчими товарами > ефективна організація роздрібної торгівлі продовольчими товарами. Якщо на якомусь етапі не забезпечено оптимальне використання ресурсів, це негативно позначається на ефективності всього продуктового ланцюжка.

У другому розділі - “Оцінка ефективності сільського господарства, рівня життя населення та їх взаємозв'язку” - проведено аналіз показників ефективності сільського господарства, рівня життя населення, наявності та тісноти взаємозв'язку між ними.

Упродовж 2000-2008 рр. виробництво валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2005 р. в усіх категоріях господарств Львівської області збільшилося на 8,7%. При цьому в господарствах населення цей показник зменшився на 6,3%, а в сільськогосподарських підприємствах - зріс у 2,6 раза. Зважаючи на те, що загальний обсяг використаних ресурсів зменшувався, це свідчить про підвищення загальної ефективності сільського господарства в регіоні. Рівень рентабельності продукції сільського господарства зріс з 12,5% до 24,0%. Однак доволі високою залишається питома вага збиткових сільськогосподарських підприємств у загальній їх кількості, яка у 2008 р. складала 45,8%.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва формується під впливом кон'юнктури на ринках продовольчих товарів, а також характеру економічних відносин між основними ринковими агентами. Випереджальне зростання закупівельних цін упродовж досліджуваного періоду свідчить про те, що процес вдосконалення економічних відносин був спрямований на покращання економічних позицій виробників сільськогосподарської продукції.

Позитивну роль у підвищенні економічної ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах відіграє збільшення обсягів державної підтримки. У 2008 р. в сільськогосподарських підприємствах Львівської області, які звітують за формою 50-сг, обсяг державної підтримки складав 7,3% від отриманої ними виручки від реалізації продукції.

Поряд із традиційними методами дослідження ефективності сільськогосподарського виробництва проводився ДЕА-аналіз відібраних економічних показників.

У результаті розв'язання задачі з використанням спеціальної програми OnFront встановлено, що у 2008 р. максимальної технічної ефективності досягли в сільськогосподарських підприємствах Золочівського, Миколаївського, Перемишлянського, Пустомитівського, Старосамбірського і Стрийського районів (табл. 2). Використовуючи менші обсяги ресурсів порівняно із сільськогосподарськими підприємствами інших регіонів, вони забезпечили виробництво більшого обсягу валової продукції сільського господарства.

Таблиця 2

Технічна ефективність виробництва в сільськогосподарських

підприємствах адміністративних районів Львівської області, 2008 р.

Район	Коефі-цієнт технічної ефек- тивності	Кількість праців-ників с.г., осіб	Площа с.-г. угідь, тис. га	Умовне поголів'я тварин	Кількість тракторів, оди-ниць	Вартість валової продукції, тис. грн
	k	Х1	Х2	Х3	Х4	Y1
Бродівський	0,33	960	21,1	3778	337	607 425
Буський	0,05	617	16,7	2028	311	65 286
Городоцький	0,13	100	7,0	948	136	29 784
Дрогобицький	0,29	560	9,4	2965	181	284 255
Жидачівський	0,72	324	11,9	1771	219	569 296
Жовківський	0,04	714	17,8	4791	272	57 424
Золочівський	1,00	570	29,0	1832	303	1 281 104
Кам'янка-Бузький	0,07	328	8,1	1014	228	47 136
Миколаївський	1,00	247	12,0	1500	79	397 176
Мостиський	0,16	197	6,8	520	139	75 905
Перемишлянський	1,00	100	3,4	348	102	14 857
Пустомитівський	1,00	804	15,0	2813	244	922 863
Радехівський	0,41	429	12,8	2274	160	366 795
Самбірський	0,60	291	10,7	2672	239	425 544
Сокальський	0,45	1 409	36,2	7701	426	1 077 219
Старосамбірський	1,00	23	3,1	300	253	3 971
Стрийський	1,00	274	12,8	2813	117	690 954
Яворівський	0,10	168	5,8	3220	126	40 672

Другий етап ДЕА-аналізу полягав у визначенні показника технічної ефективності 225 сільськогосподарських підприємств Львівської області, які подавали в органи статистики форму 50-сг. Проведені розрахунки показали, що найвищої технічної ефективності у 2008 р. досягли всього 9 підприємств. Більшість сільськогосподарських підприємств Львівської області за даними 2008 р. виявилися технічно низькоефективними. Показник технічної ефективності до 0,10 мав місце у 95 підприємствах (42,0% загальної кількості). Лише у 18 підприємствах цей показник перевищував 0,80, а у 23 - становив від 0,40 до 0,79. Таким чином, лише в 41 підприємстві ефективність використання ресурсів була суспільно прийнятною. У більшості ж сільськогосподарських підприємств вона залишалася на низькому рівні.

Постійна зміна економічних умов господарювання, напрямів і обсягів державної підтримки призводить до того, що підприємства перестають прагнути досягнути певних стратегічних цілей, а лише орієнтуються на використання тимчасових особливостей ринкової кон'юнктури, переваг виробництва тієї чи іншої продукції. Це не стимулює процес удосконалення виробництва, його технологічного оновлення, що призводить до здорожчання вітчизняної сільськогосподарської продукції порівняно із зарубіжною. Неефективне сільське господарство є однією з основних причин відносно високої вартості сільськогосподарської продукції на ринку та високих цін на агропродовольчі товари. Це не може не позначитися на показниках рівня життя населення.

Упродовж 2000-2008 рр. відбувався процес значного зростання доходів і видатків домогосподарств Львівської області. Однак грошові доходи сільських домогосподарств на одну особу залишаються меншими від аналогічних доходів міських домогосподарств.

У табл. 3 відтворено розрахунок обсягу доходів сільського населення від сільськогосподарської діяльності. З цією метою насамперед визначено обсяг грошових надходжень у вигляді заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств. Другим видом грошових доходів сільських домогосподарств від ведення сільського господарства є виручка від реалізації продукції, виробленої в особистому господарстві. Загальний обсяг грошових доходів від сільського господарства упродовж 2004-2008 рр. збільшився зі 102,64 до 210,52 грн в місяць на одне домогосподарство.

Значно нижчими були темпи зростання доходів сільських родин від ведення сільськогосподарського виробництва в натуральній формі, тобто вартості спожитої продукції, отриманої з особистого господарства та від самозаготівель. Упродовж досліджуваного періоду вони збільшилися з 200,84 до 370,50 грн, тобто на 67,8%. Сукупні доходи сільських сімей від сільського господарства за цей час зросли з 323,48 до 581,02 грн з розрахунку на одне домогосподарство за місяць. Доходи сільського населення від ведення сільськогосподарського виробництва впродовж 2004-2008 рр. зростали значно нижчими темпами, ніж інші види доходів. У зв'язку з цим чітко вираженою є тенденція до зменшення їх питомої ваги у структурі сукупних ресурсів сільських домогосподарств.

Взаємозв'язок між розміром доходів населення як основної характеристики рівня життя та ефективністю сільськогосподарського виробництва проявляється насамперед через динаміку цін на продовольчі товари і сільськогосподарську продукцію. Порівняння індексів споживчих цін, цін на продовольчі товари та цін реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами показало значні відмінності між ними.

Загальний індекс споживчих цін упродовж 2004-2008 рр. у Львівській області складав 186,9%, а індекс цін на продовольчі товари - 195,1%. Таким чином, темпи зростання цін на продовольчі товари були вищими від середніх темпів зростання споживчих цін. Водночас за загального погіршення цінових умов для сільськогосподарських підприємств виробники окремих видів сільськогосподарської продукції, навпаки, виявилися у кращих умовах.

Таблиця 3

Розрахунок обсягу сукупних доходів сільського населення від сільського господарства (у середньому за місяць з розрахунку на одне

домогосподарство, грн)

Показник	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008 р. до 2004 р., %
Всього сукупних ресурсів	1006,19	1432,01	1849,68	2202,21	2986,70	296,8
у тому числі доходи від продажу сільськогосподарської продукції	89,20	104,14	137,68	131,68	178,25	199,8
Кількість працівників сільського господарства в с.-г. підприємствах, осіб	18392	15780	12646	9475	9187	50,0
Середньомісячна зарплата, грн	228,59	338,64	457,81	630,75	1065,73	466,2
Доходи від зарплати всього, тис. грн	4204,23	5343,74	5789,46	5976,35	9790,86	232,9
Кількість домогосподарств, тис.	312,8	311,1	305,8	305,4	303,4	97,0
Доходи від зарплати на одне домогосподарство, грн	13,44	17,18	18,93	19,57	32,27	240,1
Всього грошових доходів від сільського господарства, грн	102,64	121,32	156,61	151,25	210,52	205,1
Вартість спожитої продукції, отриманої з особистого господарства та від самозаготівель	220,84	261,43	313,01	305,35	370,50	167,8
Всього сукупних доходів від сільського господарства, грн	323,48	382,75	469,62	456,6	581,02	179,6
Питома вага грошових доходів у сукупних доходах домогосподарств від сільського господарства, %	31,7	31,7	33,3	33,1	36,2	+ 4,5 п.
Питома вага сукупних доходів від сільського господарства у сукупних ресурсах, %	32,1	26,7	25,4	20,7	19,5	- 12,6 п.

Низький рівень доходів населення не дозволяє йому сформувати такий харчовий раціон, в якому переважали б високоякісні продукти харчування - м'ясо і м'ясопродукти, молокопродукти, фрукти та ягоди. Особливо менше від рекомендованих норм населення Львівської області споживає м'яса і м'ясопродуктів. Недостатній розвиток тваринництва у свою чергу призводить до занепаду такої важливої галузі, як кормовиробництво. Питома вага кормових культур у структурі посівних площ неухильно знижується.

В умовах перехідної економіки, низького (незважаючи на високі темпи зростання) рівня доходів населення, нестабільності аграрної політики держави ефективність сільського господарства залишається низькою. Рівень економічної ефективності більшості сільськогосподарських підприємств недостатній для переходу на інноваційний розвиток, що унеможливлює необхідне зростання продуктивності праці як основи зниження собівартості продукції.

У третьому розділі - “Шляхи підвищення ефективності сільського господарства та рівня життя населення” - визначено перспективні параметри ефективності галузі і рівня життя населення, обґрунтовано пропозиції з удосконалення організаційно-економічного механізму взаємозв'язку між ними.

У своїх перспективних розрахунках доходів населення та ефективності сільського господарства ми орієнтувалися на концепцію самозабезпечення регіону продуктами харчування. Її суть зводиться не лише до забезпечення спроможності сільськогосподарських підприємств та особистих селянських господарств виробити необхідну кількість продуктів харчування, а й до споживання їх домогосподарствами на необхідному рівні. Прогнозні розрахунки базуються на використанні розроблених науковими закладами норм споживання основних продуктів харчування.

Розрахунки показали, що у разі реалізації концепції самозабезпечення регіону продуктами харчування відбудуться значні зміни в його структурі. Питома вага найцінніших видів продуктів - м'яса та м'ясопродуктів у сукупних витратах населення на харчування сягне 29,2%, фруктів, ягід, горіхів та винограду - 23,4% (у сумі - 52,6%). Харчовий раціон міських і сільських жителів Львівської області стане схожим з раціонами жителів розвинутих країн Європи. Частка хліба і хлібопродуктів знизиться з 13,7% до 8,1%, картоплі - з 5,9% до 3,5%. Потенційний попит на продукти харчування, вироблені з сировини місцевого виробництва, складатиме в цінах 2008 р. 16,5 млрд грн.

Прогнозні розрахунки товароруху продовольчих товарів на регіональному ринку проводилися нами на 2015 р. Передбачається, що до цього часу середньостатистичні показники душового споживання основних продуктів харчування сягнуть раціональних норм. Сукупні витрати домогосподарств на задоволення продовольчих потреб складуть у цінах 2008 р. 17751,4 млн грн, тобто 579 грн на одну особу в місяць.

У складі сукупних витрат домогосподарств на харчування значно зросте питома вага їх грошової частини. Розрахунки показують, що в умовах дворазового зростання сукупних доходів населення впродовж семи років обсяги виробництва продукції в господарствах населення у перспективі скорочуватимуться. Загальний обсяг реалізованої продукції в сільськогосподарських підприємствах Львівської області у 2015 р. повинен сягти в цінах базисного року 3755 млн грн, тобто у 3,4 раза більше порівняно з 2008 р. Більша частина приросту обсягів виробництва повинна формуватися в галузі тваринництва.

Розвиток цивілізованого регіонального агропродовольчого ринку і реалізація концепції продовольчого самозабезпечення регіону стануть можливими за умови вдосконалення економічних відносин між основними ринковими агентами, дворазового зростання сукупних і грошових доходів населення, а також збільшення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2005 р. в усіх категоріях господарств до 5587 млн грн, що більше порівняно з 2008 р. на 30 відсотків. Питома вага сільськогосподарських підприємств у загальному обсязі виробництва зросте з 21,7% до 57,9%, а господарств населення - знизиться з 78,3% до 42,1%. Середньорічна чисельність працівників у рослинництві і тваринництві Львівської області повинна збільшитися до 19268 осіб, що на 10 тис. осіб більше порівняно з 2008 р. Відповідні показники в розрізі адміністративних районів області наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Прогнозні показники продуктивності праці в сільськогосподарських

підприємствах Львівської області, 2015 р.

Район	Фактична середньорічна чисельність працівників сільського гос-подарства, осіб	Прогнозна вартість валової продукції в порівнянних цінах 2005 р., млн грн	Прогнозна чисельність працівників сільського господарства, осіб	Виробництво валової продукції на одного працівника, тис грн
Бродівський	960	212,5	2279	93,2
Буський	617	213,7	1465	145,9
Городоцький	100	104,3	237	440,0
Дрогобицький	560	99,4	1330	74,7
Жидачівський	324	199,1	769	258,9
Жовківський	714	200,9	1695	118,5
Золочівський	570	448,3	1353	331,3
Кам'янка-Бузький	328	164,9	779	211,7
Миколаївський	247	139,0	586	237,2
Мостиський	197	26,6	468	56,8
Перемишлянський	100	52,2	237	220,2
Пустомитівський	804	323,1	1909	169,3
Радехівський	429	128,5	1019	126,1
Самбірський	291	149,1	691	215,8
Сокальський	1409	377,0	3345	112,7
Старосамбірський	23	14,0	55	254,5
Стрийський	274	241,9	651	371,6
Яворівський	168	142,5	400	356,3
Всього по області	9187	3237,0	19268	168,0

Основою підвищення ефективності сільського господарства є вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування АПК. Особливе значення має державне регулювання процесу виробництва й товароруху сільськогосподарської продукції та продовольства від виробників до кінцевих споживачів у процесі їх проходження продуктових ланцюжків, спрямоване на його прискорення та здешевлення. Необхідно вдосконалити оподаткування сільських товаровиробників, запровадивши прибутковий податок замість фіксованого сільськогосподарського податку, значно знизити податкове навантаження на суб'єктів агропродовольчого ринку податком на додану вартість. У дисертації обґрунтовані пропозиції з удосконалення фінансово-кредитного механізму та цінового регулювання в АПК з урахуванням вимог Світової організації торгівлі. Зростання ефективності сільського господарства неможливе без ведення суворої боротьби з тінізацією агропродовольчого ринку та забезпечення прозорості економічних відносин.

ВИСНОВКИ

Ефективність сільського господарства є економічною категорією, яка відображає співвідношення результатів виробничо-фінансової діяльності суб'єктів господарювання та обсягу ресурсів, використаних задля їх досягнення. Ефективними є сільськогосподарські підприємства, які за певних соціально-економічних умов спроможні отримувати прибутки від реалізації продукції й забезпечувати достойний заробіток своїм працівникам. Ефективність галузі проявляється в забезпеченні продовольчої безпеки країни, доступності продовольства усім верствам населення, низькій питомій вазі зайнятих у сільському господарстві та високих показниках врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин.

Рівень життя населення проявляється в обсягах споживання продовольчих, непродовольчих товарів і послуг; обсягу сукупних, загальних та грошових доходів; розмірі номінальної та реальної заробітної плати; рівні забезпечення населення об'єктами соціальної інфраструктури; достойних умовах праці та відпочинку. Серед ознак високого рівня життя є низька питома вага витрат на придбання продовольчих товарів у структурі загальних грошових витрат населення і формування раціонального типу харчування; переважання в соціальній структурі населення середнього класу і мала частка бідних верств та прошарків.

Між ефективністю сільського господарства і рівнем життя населення існує тісний взаємозв'язок. Дешева сільськогосподарська продукція є основою здешевлення продовольства в умовах ефективного організаційно-економічного механізму функціонування продуктових ланцюжків: ефективне виробництво сільськогосподарської продукції > ефективний її збут > ефективна переробка сільськогосподарської продукції > ефективна гуртова торгівля продовольчими товарами > ефективна організація роздрібної торгівлі продовольчими товарами. Якщо на певному етапі продуктових ланцюжків не за безпечено оптимальне використання ресурсів, це негативно позначається на ефективності всієї агропродовольчої системи та на показниках рівня життя населення.

Упродовж 2004-2008 рр. у Львівській області відбулося значне поліпшення показників ефективності сільського господарства. Виробництво валової продукції в усіх категоріях господарств у порівнянних цінах 2005 р. зросло на 4,2%, причому в сільськогосподарських підприємствах воно збільшилося у 2,5 раза. Рівень рентабельності продукції сільського господарства зріс із 12,5% до 24,0%. Зросла урожайність основних сільськогосподарських культур та продуктивність тварин. Підвищувалася й продуктивність праці в аграрних підприємствах. Однак темпи підвищення собівартості продукції були значно нижчими від темпів інфляції. Доволі високою залишається питома вага збиткових сільськогосподарських підприємств, скорочується чисельність поголів'я великої рогатої худоби, а галузь скотарства залишається хронічно збитковою. Позитивна динаміка більшості показників ефективності сільського господарства склалася завдяки значному поліпшенню показників у господарствах лише двох адміністративних районів - Пустомитівського та Сокальського.

У процесі ДЕА-аналізу ефективності виробництва у 225 сільськогосподарських підприємствах області встановлено, що переважна більшість із них мають низькі показники технічної ефективності. За даними 2008 р. лише у 18 підприємствах він перевищував 0,80, а в 95 - був нижчим від 0,10, що є ознакою вкрай неефективного використання ресурсів. Результати проведеного аналізу дали підставу для таких висновків: формування кінцевих результатів діяльності сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах мало залежить від дії таких основних чинників, як висока ефективність використання ресурсів, ефект масштабу виробництва і технологічних змін. Нестабільність економічних умов господарювання, напрямів і обсягів державної підтримки призводить до того, що підприємства перестають орієнтуватися на досягнення стратегічних цілей, а намагаються використати тимчасові особливості ринкової кон'юнктури. Це не стимулює процес удосконалення виробництва, його технологічного оновлення і призводить до здорожчання вітчизняної сільськогосподарської продукції порівняно із зарубіжною.

Упродовж досліджуваного періоду високими темпами зростали номінальні й реальні сукупні та грошові доходи населення. Вони були значно вищими від темпів зростання цін на продовольчі товари, що забезпечило суттєве покращання показників споживання населенням основних продуктів харчування. Однак у зв'язку зі світовою фінансовою кризою в четвертому кварталі 2008 р. розпочався процес зниження сукупних і грошових доходів населення. Високою є напруженість сімейних бюджетів, свідченням чого є висока питома вага витрат на придбання продовольчих товарів. Значна частина міських і сільських родин споживає значно менше порівняно з науково обґрунтованими нормами найбільш цінних продуктів харчування.

Загальний індекс споживчих цін упродовж 2004-2008 рр. у Львівській області складав 186,9%, а індекс цін на продовольчі товари - 195,1%. Темпи зростання цін на продовольчі товари були вищими від середніх темпів зростання споживчих цін. Інтегрований індекс цін на сільськогосподарську продукцію за цей час склав 155,2%. Це означає, що торгові та переробні підприємства не поділилися додатковими економічними вигодами від асиметрії цін із постачальниками сировини - сільськогосподарськими підприємствами. Вигоди кінцевих споживачів від підвищення ефективності сільського господарства могли б бути більшими.

У процесі дисертаційного дослідження розроблялися перспективні параметри доходів населення Львівської області, витрат на придбання продовольчих товарів, продуктивності та оплати праці в сільськогосподарських підприємствах на 2015 р. Визначалися також параметри розподілу продукції сільського господарства і продовольства у процесі товароруху від виробників до споживачів. В основі розрахунків лежала реалізація концепції продовольчого самозабезпечення регіону. Встановлено, що для забезпечення раціонального типу харчування населення області обсяг сукупних витрат домогосподарств повинен сягти в цінах 2008 р. 53254,2 млн грн, тобто зрости порівняно з базисним періодом удвічі. Сукупні витрати домогосподарств на задоволення продовольчих потреб досягнуть 17751,4 млн. грн. Сільськогосподарські підприємства стануть основними виробниками продукції сільського господарства. Остаточне формування цивілізованого регіонального агропродовольчого ринку й реалізація концепції продовольчого самозабезпечення регіону стануть можливими за умови вдосконалення економічних відносин між основними ринковими агентами, дворазового зростання сукупних і грошових доходів населення, а також збільшення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2005 р. в усіх категоріях господарств до 5587 млн грн.

Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування АПК є основою підвищення його ефективності. Особливе значення має державне регулювання процесу виробництва і товароруху сільськогосподарської продукції та продовольства від виробників до кінцевих споживачів у процесі проходження продуктових ланцюжків, спрямоване на його прискорення та здешевлення. Особливу увагу слід звернути на вдосконалення оподаткування сільських товаровиробників, запровадивши прибутковий податок замість фіксованого сільськогосподарського податку. Належить значно знизити податкове навантаження суб'єктів агропродовольчого ринку податком на додану вартість. У дисертації обґрунтовані пропозиції з удосконалення фінансово-кредитного механізму та цінового регулювання в АПК. Наголошується на необхідності суворої боротьби з тінізацією агропродовольчого ринку та забезпечення прозорості економічних відносин.

Підвищення рівня життя населення належить до пріоритетів соціально-економічної політики держави. З метою забезпечення прискореного зростання обсягів споживання продовольчих товарів і оптимізації харчового раціону населення, обґрунтовано необхідність підвищення мінімального розміру заробітної плати та пенсій. Найважливішими завданнями органів державного управління є подолання бідності і формування середнього класу як основи стабільності суспільства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях

Смолинець М. Деякі аспекти санації неплатоспроможних підприємств / М. Смолинець // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2002. - № 9. - С. 343_346.

Онисько С. Галузеві проблеми використання моделей прогнозування неплатоспроможності підприємств / С. Онисько, М. Богач // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2006. - № 13. - С. 251_256.

Богач М. М. Цінові чинники сільського господарства і рівня життя населення / М. М. Богач // Інноваційна економіка. - 2007. - № 4(6). - С. 55_57.

Богач М. М. Економічна ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах і особливості їх економічної поведінки / М. М. Богач // Економіка: проблеми теорії та практики : збірник наукових праць. - Вип. 231 : в 9 т. - Т. IV. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - С. 1052_1056.

Богач М. М. Ефективність сільського господарства та її вплив на величину доходів сільського населення / М. М. Богач // Вісник Львівського інституту економіки і туризму : зб. наук. ст. - Львів, 2009. - № 4. - С. 16_20.

Богач М. М. Пенсійний фонд Жовківщини, реалії та перспективи / М. М. Богач // Вісник Львівського національного аграрного університету : економіка АПК. - 2009. - № 16(2). - С. 154-158.

Богач М. М. Економічна ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах / Богач М. М. // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 260 : в 6 т. - Т. IІ. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2010. - С. 439_445.

В інших виданнях

Смолинець М. Аналіз фінансового стану сільськогосподарських підприємств Львівщини / М. Смолинець // Ринкова трансформація економіки АПК _ Ч. 3. Фінансово-кредитна система / за ред. акад. УААН П. Т. Саблука. - К., 2002. - С. 377-379.

Богач М. М. Взаємозв'язок між розвитком сільського господарства і рівнем життя населення гірської зони Карпат / М. М. Богач // Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства і села : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 24-25 вересня 2008 р. _ Львів, 2008. - С. 353-357.

Богач М. М. Зростання доходів населення як чинник підвищення ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах / М. М. Богач // Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика : матеріали XIV Міжнар. наук.-практ. конф., 26_27 травня 2009 р. - Луцьк, 2009. - С. 78_79.

Богач М. М. Доходи і видатки сільського населення Львівської області / Богач М. М. // Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика : матеріали XV Міжнар. Наук.-практ. конф., 26-27 травня

2010 р. - Луцьк, 2010. - С. 84_85.

АНОТАЦІЯ

Богач М.М. Ефективність сільського господарства і рівень життя населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2010.

У дисертації розглянуто теоретичні основи ефективності сільського господарства, рівня життя населення та взаємозв'язку між ними. Розроблено методичні засади дослідження.

Проведено аналіз показників ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Виявлено тенденції у формуванні рівня життя населення досліджуваного регіону та визначено роль доходів від сільськогосподарської діяльності в загальних доходах домогосподарств. Через дослідження динаміки цін на продовольчі товари і сільськогосподарську продукцію визначено ступінь взаємозв'язку між ефективністю сільського господарства і рівнем життя населення.

Обґрунтовано перспективні параметри доходів населення Львівської області, витрат на придбання продовольчих товарів, продуктивності та оплати праці в сільськогосподарських підприємствах на 2015 р. Розроблено пропозиції з удосконалення економічних відносин у продуктових ланцюжках товаропросування продовольчих товарів від виробників до споживачів з метою їх здешевлення. Обґрунтовано необхідність підвищення мінімального розміру заробітної плати та пенсій.

Ключові слова: сільське господарство, ефективність, рівень життя населення, продовольчі товари, ціна.

АННОТАЦИЯ

Богач М.М. Эффективность сельского хозяйства и уровень жизни населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2010.

В диссертации рассмотрены теоретические основы эффективности сельского хозяйства, уровня жизни населения и взаимосвязи между ними. Отмечается, что эффективность отрасли сельского хозяйства на национальном и региональном уровнях определяется степенью выполнения тех целей, которые поставлены перед ней обществом. Указывается на тесную зависимость эффективности сельского хозяйства от размера доходов как основной характеристики уровня жизни населения. В свою очередь высокоэффективное сельское хозяйство создает условия для снижения цен на сельскохозяйственную продукцию и продовольственные товары и соответственно повышение покупательной способности населения.

Разработаны методические основы исследования. Определена система показателей эффективности сельского хозяйства и уровня жизни населения, а также методики их расчета.

Проведен анализ показателей эффективности производства в сельскохозяйственных предприятиях. Выявлены тенденции в формировании уровня жизни населения исследуемого региона и определено значение доходов от сельскохозяйственной деятельности в совокупных доходах домохозяйств. Через исследование динамики цен на продовольственные товары и сельскохозяйственную продукцию определена степень взаимосвязи между эффективностью сельского хозяйства и уровнем жизни населения.

Анализ показателей эффективности сельскохозяйственного производства проведен по всему исследуемому региону, административным районам, всем 225 сельскохозяйственным предприятиям, подававшим в 2008 г. в органы статистики форму №50-сг. Расчеты показателей проведены по традиционным методикам и методикам, используемым зарубежными учеными. В результате ДЕА-анализа определены предприятия и административные районы, в которых достигнуты наивысшие и наиболее низкие показатели технической эффективности.

Отмечается, что за исследуемый период не удалось устранить негативную тенденцию опережающего роста цен на продовольственные товары в сравнении с индексом потребительских цен и цен на сельскохозяйственное сырье. Это свидетельствует о неравноправности экономических отношений и ущемлении интересов производителей сельскохозяйственной продукции. Низкий уровень денежных доходов населения не позволяет обеспечивать необходимый объем спроса на наиболее ценные виды продовольственных товаров - мясопродуктов, фруктов и ягод.

Обоснованы перспективные параметры доходов населения Львовской области, затрат на приобретение продовольственных товаров, производительности труда и оплаты труда в сельскохозяйственных предприятиях на 2015 г. Разработаны предложения по совершенствованию экономических отношений в продуктовых цепочках товаропродвижения продовольственных товаров от производителя к потребителю. В результате сравнительного анализа данных статистики доходов домохозяйств и сельскохозяйственной статистики установлены объемы потребления продовольственных товаров, основных товаропотоков на агропродовольственном рынке, определена степень его тенизации. Определены узкие места, государственное регулирование которых позволит ускорить товаропродвижение и относительно удешевить основные продовольственные товары. Обоснованы перспективные параметры функционирования агропродовольственного рынка. Отмечается, что основой повышения эффективности сельского хозяйства является его развитие на инновационно-инвестиционной базе, значительное улучшение экономических условий для сельского предпринимательства.

Указывается, что без повышения денежных доходов городских и сельских жителей создать необходимый объем спроса на продовольственные товары не удастся. Это может стать одной из основных преград для повышения эффективности развития сельского хозяйства в будущем. Обоснована необходимость повышения минимального размера заработной платы и пенсий.