Економічний механізм сталого розвитку сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК 631.15:338.1

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МОРОЗОВА Ганна Сергіївна

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор ОЛІЙНИК Олександр Васильович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Шубравська Олена Василівна, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», м. Київ, заввідділом форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі

кандидат економічних наук, професор Шиян Віктор Йосипович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри економіки підприємств

Захист відбудеться 13 січня 2011 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 307.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корпус 1.

Автореферат розісланий “___” грудня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д.В. Шиян

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Протягом останніх десятиліть спостерігається різке зростання негативного впливу економічної діяльності суспільства на якісний стан природного навколишнього середовища. Досвід світового розвитку показує, що еколого-економічна проблема є однією з найважливіших. Йдеться про забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства та збереження безпечних для здоров'я людини природно-екологічних умов. Тому значне загострення екологічних, економічних та соціальних проблем безпеки функціонування суспільства у другій половині XX століття викликало необхідність пошуку принципово нових моделей майбутнього цивілізованого розвитку. Нею стала модель сталого розвитку, яка ґрунтується на засадах невід'ємності, взаємозалежності й взаємозумовленості завдань збереження навколишнього середовища і забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства. Концепція сталого соціально-економічного розвитку визнана світовим співтовариством домінантною ідеологією розвитку людської цивілізації в XXI ст., стратегічним напрямом забезпечення матеріального, соціального та духовного прогресу суспільства.

Сільському господарству засади сталості притаманні генетично: природні ресурси виступають тут агровиробничими ресурсами. Відтак концепція сталого економічно, соціально і екологічно зрівноваженого розвитку - має стати основною парадигмою, особливою «філософією» розвитку галузі. До того ж, враховуючи те, що аграрний сектор є однією з найважливіших складових загальноекономічної системи, сталість його розвитку багато в чому визначає характер функціонування соціально-економічної системи в цілому. Тому актуальність і доцільність дослідження проблем сталого розвитку аграрного сектору обумовлені значимістю забезпечення збалансованого функціонування соціально-економічних систем і особливим статусом агропродовольчої сфери у вітчизняному господарському комплексі.

Дослідженням сталого розвитку сільськогосподарської діяльності займалися відомі вчені-економісти, серед яких О.І. Гуторов, М.Я. Дем'яненко, Д.С. Добряк, С.І. Дорогунцов, П.М.Макаренко, Л.Г.Мельник, В.Я. Месель-Веселяк, О.В. Олійник, В.М. Пащенко, О.Л. Попова, В.Н.Прадун, П.Т. Саблук, В.М. Трегобчук, В.Й. Шиян, Д.В. Шиян, О.В. Шубравська та інші. Важливою умовою сталого розвитку є досконалий економічний механізм, якому присвячені праці відомих науковців, таких, як Л.І. Абалкін, А.А. Бєляєв, М.С. Дороніна, Ф.В. Зинов'єв, І.І. Лукінов, С.В. Мочерний, В.О. Паламарчук, Ю.А. Полтавський, В.А. Тіхонов, О.С. Філоненко, Ю.П. Ященко та інші. Однак при всій важливості проведених досліджень ряд положень щодо негативного впливу ринкового середовища на сталість розвитку сільськогосподарських підприємств, співвідношення різних складових сталого розвитку, впливу фінансової стійкості підприємств на сталість їх розвитку залишаються недостатньо вирішеними й потребують їх подальшого дослідження.

Актуальність проблеми, недостатній рівень її дослідження й висвітлення в економічній літературі в умовах перехідного періоду глобалізації, теоретичне та практичне значення для становлення ринкових відносин обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її цільову спрямованість і логіко-структурну будову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертації були одержані при виконанні досліджень відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва за темою: «Фінансово-кредитний механізм сталого розвитку аграрного сектора економіки» (№ державної реєстрації 0108U011205). Роль автора полягає у розробці теоретико-методичних засад та відповідних практичних пропозицій щодо удосконалення економічного механізму сприяння підвищенню сталості розвитку сільськогосподарських підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення економічного механізму, який би сприяв підвищенню сталості розвитку сільськогосподарських підприємств.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

· розкрити сутність економічного механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств та його зв'язок з економічним механізмом їх функціонування;

· доповнити методичний інструментарій визначення сталості розвитку аграрного сектора економіки;

· поглибити теоретичні основи механізму впливу ринкового середовища на сталість розвитку аграрного сектора;

· оцінити рівень сталості розвитку господарств різних категорій в аграрному секторі України та динаміку чинників, які її формують;

· здійснити аналіз досягнутого рівня сталості розвитку сільськогосподарських підприємств Харківської області та визначити вплив їх фінансової стійкості на тенденції розвитку;

· встановити механізм впливу різного співвідношення еластичності попиту та пропозиції на сталість розвитку окремих сегментів ринку сільськогосподарської продукції і окремих галузей сільськогосподарського виробництва;

· розробити заходи щодо нівелювання негативного впливу ринкового середовища на сталість розвитку сільськогосподарських підприємств;

· розробити рекомендації з удосконалення економічного механізму еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь.

Об'єктом дослідження є формування економічного механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних і практичних аспектів аналізу, оцінки і формування економічного механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнотеоретичні методи наукового пізнання економічних процесів, зокрема - діалектичний метод, системний аналіз, фундаментальні положення економічної теорії, праці з досліджуваної проблеми вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, Закони України, нормативні акти з аграрних питань.

Для реалізації поставлених у роботі завдань використовувалися такі методи: монографічний (для поглибленого дослідження сталості розвитку окремих господарств), абстрактно-логічний (теоретичне узагальнення та формування висновків), графічний (для графічного зображення тенденцій зміни основних економічних показників), порівняльного аналізу та рядів динаміки (порівняно фактичні дані звітного періоду та попередніх років, виявлено зміни показників і параметрів функціонування об'єкта дослідження в часі), математичного вирівнювання (для встановлення тенденцій змін основних економічних показників), групувань (під час встановлення залежності сталості розвитку аграрних підприємств від показників ефективності та інтенсивності сільськогосподарського виробництва), кореляційного та регресійного аналізу (встановлено оптимальний рівня підвищення щорічних темпів приросту виробництва окремих видів продукції сільського господарства для забезпечення сталості розвитку аграрних підприємств) та ін. сталість розвиток сільськогосподарський підприємство

Інформаційною базою дослідження були Закони України, нормативно-правові акти, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Харківській області, Головного управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, фінансова звітність сільськогосподарських підприємств Чугуївського району, наукова література за темою дисертаційної роботи, матеріали особистих досліджень та спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних та методичних підходів щодо формування економічного механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах і представлена сукупністю теоретичних та прикладних положень, що виносяться на захист, зокрема:

вперше:

· здійснено обґрунтування залежності рівня сталості економічного розвитку господарств різних категорій від форм господарювання та співвідношення у господарствах галузей рослинництва й тваринництва;

· доведено визначальний вплив таких елементів економічного механізму, як цінова політика, механізм еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь, державна підтримка на забезпечення сталого економічного розвитку сільськогосподарських підприємств;

удосконалено:

· тлумачення сутності економічного механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств, який є складовою частиною економічного механізму їх функціонування, окремі елементи якого можуть позитивно або негативно впливати на сталість розвитку аграрних підприємств;

· методичний підхід до визначення коефіцієнтів цінової еластичності попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції, який на відміну від традиційного їх встановлення на основі співвідношення відносного приросту цін та обсягів виробництва й продажу сільськогосподарської продукції за один період, базується на кореляційному аналізі залежності відносних показників зміни обсягів виробництва та продажу продукції від зміни цін за ряд років;

· науковий інструментарій оцінки рівня сталості розвитку сільськогосподарських підприємств, а саме: для кількісної характеристики сталості розвитку запропоновано використовувати коефіцієнт залишкової варіації, який указує на рівень відхилення фактичних показників економічного розвитку від встановленого тренду;

набули подальшого розвитку:

· концептуальні положення сталого розвитку, а саме запропоновано ввести поняття «траєкторія сталого розвитку» для характеристики сталості економічного розвитку як на рівні окремого суб'єкта господарювання, так і на макрорівні, яке б характеризувало, з одного боку, тенденцію економічного розвитку, а з іншого - стабільність цієї тенденції;

· підходи до формування економічного механізму забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств, зокрема обґрунтовано необхідність стимулювання через заходи державної підтримки, в першу чергу, високоефективних товаровиробників, особливо тих, які виробляють продукцію тваринництва;

· обґрунтування механізму негативного впливу ринкових чинників на сталість економічного розвитку сільськогосподарських підприємств, який полягає в тому, що за умови вищої еластичності пропозиції в порівнянні з еластичністю попиту на основні види сільськогосподарської продукції коливання цін посилюється і, як наслідок, знижується сталість розвитку сільськогосподарських підприємств;

· система заходів стимулювання еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь, зокрема запропоноване включення до відповідних програм державної підтримки сільгосптоваровиробників обов'язкової вимоги до претендентів на її отримання щодо забезпечення сталого використання земельних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні і практичні положення, висновки та пропозиції, які викладені в дисертаційній роботі, спрямовані на удосконалення процесів, пов'язаних з формуванням економічного механізму сталого розвитку аграрних підприємств. Результати наукових досліджень щодо підвищення сталості розвитку становлять практичний інтерес для сільськогосподарських підприємств регіону й використані Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації (довідка № 08-28-228 від 03.09.2010р.), управлінням агропромислового розвитку Балаклійської районної державної адміністрації (довідка № 919 від 31.08.2010р.) та управлінням агропромислового розвитку Чугуївської районної державної адміністрації (довідка № 851 від 25.08.2010р.). Розробки по оптимізації обсягів підвищення щорічних темпів приросту виробництва окремих видів продукції сільського господарства при одночасному забезпечення сталості розвитку прийняті до впровадження в ТОВ А/ф «Чугуївська» Чугуївського району Харківської області (довідка № 124 від 30.08.2010р.). Рекомендації автора щодо удосконалення економічного механізму еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь використовуються в ТОВ А/ф «Іванівський лан» Чугуївського району Харківської області (довідка № 215 від 28.08.2010р.). Результати наукових досліджень використовуються також в навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва під час викладання дисциплін «Фінансовий менеджмент» і «Фінансова санація та банкрутство підприємств» (довідка № 1048 від 30.08.2010р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв'язано важливе наукове завдання - розроблено теоретичні, методичні та практичні підходи до формування економічного механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах. З наукових праць, опублікованих в співавторстві (номери 9, 10 за списком опублікованих праць за темою дисертації), в роботі використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи дисертанта. У публікації [9] автору належить аналіз цінової еластичності попиту й пропозиції основних видів сільськогосподарської продукції, а також розробка пропозицій по удосконаленню економічного механізму, спрямованого на нівелювання негативного впливу ринкових чинників на сталість економічного розвитку сільськогосподарських підприємств; [10] - оцінка рівня сталості розвитку господарств різних категорій в аграрному секторі та чинників, які її формують.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, викладені в дисертації, доповідалися, обговорювалися та отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 190-річчю з дня заснування Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва - «Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні» (м. Харків, 2006 р.); міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених до 190-річчя ХНАУ ім. В.В. Докучаєва і 160-річчя від дня народження В.В. Докучаєва (м. Харків, 2006 р.); V державній науково-практичній конференції «Аграрна наука - виробництву» (м. Біла Церква, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції - «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 2007 р.); міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектора економіки» (м. Харків,2008 р.); міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (м. Харків, 2009 р.); підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів, здобувачів Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва (м. Харків, 2006-2010р.р.); міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні аспекти управління підприємствами аграрної сфери» (м. Полтава, 2010).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць (з них 14 одноосібних) загальним обсягом 5,2 друк. арк., з яких 10 статей у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 245 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертація містить 59 таблиць, які займають 39 сторінок, 13 рисунків та 31 додаток, які розташовані на 6 та 31 сторінках. Список використаних джерел включає 204 найменування і займає 20 сторінок. Основний обсяг дисертації 191 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - «Теоретико-методичні засади формування економічного механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств» - визначено сутність економічного механізму та його зв'язок з господарським механізмом, досліджено історичні трансформації та методичні підходи до визначення сталості розвитку аграрного сектору економіки, розкрито теоретичні основи впливу ринкового механізму на сталість розвитку аграрного сектору, в зв'язку з чим визначено необхідність та особливості формування економічного механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств.

Дослідження теоретичних розробок у сфері формування ефективного економічного механізму функціонування аграрного виробництва в ринкових умовах показали, що на сьогоднішній день в економічній літературі не існує однозначної трактовки сутності економічного механізму.

Як показав історичний підхід до з'ясування сутності цієї категорії, в економічній літературі спочатку широко застосовувалися такі терміни, як «господарський механізм», «система господарювання», «господарська система», а вже пізніше почали використовувати терміни «економічний механізм», «організаційний механізм», «фінансовий механізм» для позначення окремих елементів господарського механізму як цілого. Підкреслимо, що при такому підході поняття «економічний механізм» використовується для характеристики певної частини «господарського механізму».

Економічна наука визнає, що при будь-якому способі виробництва в процесі функціонування продуктивних сил виникають виробничі відносини. Вони як соціально-економічна форма руху продуктивних сил є об'єктивними, матеріальними та виявляються перш за все як економічні інтереси. Саме економічні інтереси та економічні закони через опосередковані ланки формують об'єктивну основу, зміст будь-якої господарської форми. При цьому економічні інтереси спонукають людей до економічної діяльності та визначають рушійну силу - систему стимулів до праці, а економічні закони визначають зміст кожного функціонального елементу господарської форми.

Автор цілком поділяє дану точку зору і вважає, що стрижнем господарського механізму, його центральною ланкою є економічний механізм, який являє собою систему економічних регуляторів, які за певних умов можуть коригувати дію ринкових регуляторів економічного розвитку.

В свою чергу економічний механізм сталого розвитку сільськогосподарських підприємств є складовою частиною економічного механізму їх функціонування, спрямованість окремих елементів якого може привести аграрний сектор економіки як до сталого розвитку, так і до деградації, занепаду.

Розбалансованість сучасного світу, яка супроводжувалась дедалі більшим загостренням проблем довкілля, викликала потребу створити якісно нову концепцію подальшого розвитку. Тому в 1992 році у Ріо-де-Жанейро відбулася конференція ООН, присвячена проблемам навколишнього природного середовища та розвитку, на якій вперше було проголошено нову концепцію розвитку, що передбачає врахування економічних, екологічних і соціальних проблем людства, тобто концепцію сталого розвитку.

На сьогоднішній день навколо трактування терміну «сталий розвиток» ведеться дуже багато дискусій. На думку критиків, поняття сталість і розвиток протирічать одне одному. Вони вважають, що розвиток у принципі не може бути сталим, оскільки в природі все змінюється, а розвиток є проявом нестійкості. Саме тому, поняття стійкості стає двозначним, а сталий розвиток - нонсенсом.

Проте в силу стереотипу, що склався, а також враховуючи те, що головним у терміні є все ж не назва, а той зміст, котрий в нього вкладається, вважаємо за можливе використовувати термін «сталий розвиток» для назви описаного вище процесу.

Поняття «сталий розвиток», на нашу думку, акцентує увагу не стільки на стабільності чи стійкості розвитку, як на згарманізованості розвитку за його складовими - соціальною, економічною, екологічною. Сталий розвиток означає збалансоване, зрівноважене (що не передає рівності показників) зростання як економічних, так і соціальних і екологічних параметрів постійними пропорційними темпами, забезпечуючи загальний прогрес суспільства в усіх його сферах.

На забезпечення сталості розвитку сільського господарства вирішальне значення має вплив ринкових чинників, зокрема вплив еластичності попиту і пропозиції. Проведене дослідження співвідношення еластичності попиту та пропозиції на основні види сільськогосподарської продукції дало змогу зробити висновок, що вища еластичність пропозиції в порівнянні з еластичністю попиту сприяє посиленню коливань ринкових цін і, як наслідок, негативно впливає на стабільність функціонування аграрного сектора економіки. Усунення виявленої недосконалості окремих сегментів аграрного ринку автор вважає можливим шляхом формування економічного механізму сприяння підвищенню еластичності попиту, а також зниження еластичності пропозиції окремих видів сільськогосподарської продукції.

У другому розділі - «Сталість розвитку сільськогосподарських підприємств України та Харківської області» - досліджено сталість розвитку господарств різних категорій, проведено оцінку рівня сталості розвитку сільськогосподарських підприємств Харківської області, проаналізовано вплив фінансової стійкості аграрних підприємств Чугуївського району Харківської області на тенденції їх розвитку.

Основною метою аграрної реформи в України було прискорення темпів економічного та соціального розвитку аграрного сектора на основі формування багатоукладної економіки, забезпечення раціонального використання й охорони земель. Отже, сталість розвитку аграрного сектора економіки формується у цілому тенденціями економічної, соціальної, екологічної динаміки у господарствах різних категорій. А тому важливою проблемою є дослідження та забезпечення сталості розвитку господарств, які функціонують в аграрному секторі. Тож, враховуючи той факт, що однією зі складових сталого економічного розвитку є забезпечення потреб нинішнього покоління, зокрема у продуктах харчування, нами була оцінена динаміка виробництва валової продукції сільського господарства, як основного економічного показника, який характеризує тенденції економічного розвитку (табл. 1).

Дослідженнями сталості розвитку господарств різних категорій в аграрному секторі було встановлено, що найвищі темпи зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції за 2000-2008 роки у фермерських господарствах поєднувалися з найвищим коефіцієнтом залишкової варіації - 19,3 %, що свідчить про найменшу стабільність зростання. Найнижчі темпи зростання обсягів виробництва валової продукції у господарствах населення поєднувалися з найменшими відхиленнями фактичних показників від трендової лінії - 4,2%, що свідчить про високу стабільність цього процесу.

Таблиця 1

Динаміка обсягів виробництва валової продукції сільського господарства у господарствах різних категорій України (у порівнянних цінах 2005 р.)

Роки	Валова продукція, млрд. грн	У тому числі
		у сільськогосподарських підприємствах (без фермерських господарств)	у фермерських господарствах	у господарствах населення
2000	77,9	25,2	1,3	51,4
2001	85,7	29,5	2,3	53,9
2002	86,8	28,7	2,7	55,4
2003	77,3	21,6	1,8	53,9
2004	92,5	29,7	3,2	59,6
2005	92,6	30,4	3,4	58,8
2006	94,9	32,9	4,1	57,9
2007	88,8	31,9	3,5	53,4
2008	104,0	42,0	5,9	56,1
2008 р. у % до 2000 р.	133,5	166,7	453,8	109,1
Тенденція зміни	У = 76,8 + 2,4t	У = 22,6 + 1,52t	У = 0,9 + 0,4t	У = 53,3 + 0,5t
Коефіцієнт залишкової
варіації, %	5,4	11,6	19,3	4,2

В зв'язку з цим для характеристики сталості економічного розвитку як на рівні окремого суб'єкта господарювання, так і на макрорівні нами було запропоновано поняття „ траєкторія сталого розвитку ”, яке характеризує, з одного боку, тенденцію економічного розвитку, а з іншого - стабільність цієї тенденції.

Аналіз причинно-наслідкових зв'язків різної сталості категорій господарств показав, що вирішальний вплив на забезпечення сталості розвитку сільського господарства має галузь тваринництва, зокрема птахівництво. Крім того, різна міра орієнтованості на ринок, залежність від змін його кон'юнктури також формує сталість економічного зростання як окремих господарюючих суб'єктів, так і господарств різних категорій.

Проведена оцінка рівня сталості розвитку сільськогосподарських підприємств Харківської області на основі розрахунку коефіцієнта залишкової варіації, дозволила констатувати факт, що сталість розвитку аграрних підприємств знаходиться в прямій залежності від ефективності сільськогосподарського виробництва. Так, у груп сільськогосподарських підприємств з вищим рівнем показників економічної ефективності значення коефіцієнтів залишкової варіації основних економічних показників були нижчими, а, відповідно, сталість розвитку вищою (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив рівня прибутковості на сталість економічного зростання сільськогосподарських підприємств районів Харківської області у 2000-2008 рр

Групи сільгосппідприємств районів Харківської області за середнім розміром прибутку на 100га с.-г. угідь у 2000-2008рр., грн.	Кількість районів Харківської області, які увійшли до групи	Коефіцієнти залишкової варіації досліджуваного показника,%
		Прибуток (збиток) від реалізації продукції с.-г. на 100 га с.-г. угідь, грн.	Виробництво зернових та зернобобових культур на 100га ріллі, ц	Виробництво соняшнику на 100га ріллі, ц
До 4500	9	261,3	28,5	22,9
4501 - 11000	9	135,1	28,0	19,0
11001 і більше	9	58,7	23,1	22,8

Отримані результати були перевірені під час проведення парної кореляції, результати якої ще раз підтвердили закономірність зниження коефіцієнтів залишкової варіації відповідних результативних показників у міру підвищення середнього рівня основних показників економічної ефективності.

Був також встановлений нелінійний зв'язок між щорічними приростами основних економічних показників та коефіцієнтами їх залишкової варіації. Так, по виробництву зернових та зернобобових культур, залежність залишкової варіації від середньорічних темпів економічного зростання обсягів виробництва зернових культур на 100га ріллі у досліджуваному періоді відображає така парабола другого порядку:

У = 0,0001x² - 0,0502x + 34,343,

де х - щорічні прирости обсягів виробництва зернових культур на 100 га ріллі, ц; У - коефіцієнти залишкової варіації, %.

Наведене рівняння свідчить про те, що рівень коливань обсягів виробництва зернових культур на 100га ріллі в досліджуваному періоді по мірі збільшення його щорічних приростів мав тенденцію до зниження, забезпечуючи тим самим сталість розвитку сільськогосподарських підприємств. Але цей темп зниження поступово уповільнюється і на певному етапі коефіцієнти залишкової варіації набули тенденцію до зростання.

В зв'язку з цим, були розраховані абсолютні темпи приросту основних видів сільськогосподарської продукції, які забезпечують найвищу сталість економічного розвитку. Для зернових культур такий приріст склав 251ц на 100га ріллі.

З метою оцінки впливу фінансового стану сільськогосподарських підприємств на сталість їх розвитку автором була використана низка оціночних критеріїв, яка дозволила всебічно оцінити фінансову стійкість конкретних господарств Чугуївського району Харківської області впродовж 2000-2008рр. Встановлено, що по агрофірмі «Іванівський лан», яка впродовж всього періоду дослідження мала кризовий фінансовий стан, у змінах фінансово-економічних показників, які характеризують рівень розвитку даного господарства, немає чіткої тенденції чи то до зменшення, чи то до збільшення, вони щороку коливаються. А, як відомо, саме коливання є неприпустимою, зворотною стороною сталого розвитку сільськогосподарського виробництва. Тому, кризовий фінансовий стан господарства створює умови не для його розвитку, а, навпаки, для деградації, занепаду. По агрофірмі «Базаліївський колос» в роки якісної зміни типу своєї фінансової стійкості на кращий підвищились і значення фінансово-економічних показників. Таким чином, виходячи з вищезазначених закономірностей можна зробити висновок, що стійкий фінансовий стан або фінансова сталість сільськогосподарських підприємств дійсно є запорукою, передумовою у забезпеченні економічної сталості розвитку сільськогосподарського виробництва.

У третьому розділі - «Шляхи удосконалення економічного механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств» розроблені пропозиції щодо нівелювання негативного впливу ринкових чинників на сталість економічного розвитку сільськогосподарських підприємств; шляхи підвищення економічної ефективності та інтенсивності сільськогосподарського виробництва для забезпечення більш високої його сталості; обґрунтовано пропозиції по удосконаленню економічного механізму еколого-безпечного використання сільськогосподарських угідь.

В умовах ринку основними рушійними силами розвитку окремих галузей і виробництв є співвідношення попиту і пропозиції на товари. Більшість факторів впливу на темпи й напрями економічного розвитку акумулюється в динаміці цін. Цілком закономірно, що посилення коливання цін на сільськогосподарську продукцію буде негативно впливати на стабільність функціонування галузі, а зменшення амплітуди коливання сприятиме підвищенню сталості економічної динаміки в аграрному секторі.

Аналіз можливих варіантів змін ринкової ціни у часі дає підстави для висновку, що тенденції зміни циклічних коливань цін на певний товар залежать, насамперед, від співвідношення рівня еластичності попиту і пропозиції. Зростання коливання цін відбувається у випадку, коли еластичність пропозиції вища за еластичність попиту. У зв'язку з цим виникає потреба чіткого вимірювання еластичності попиту та пропозиції окремих видів сільськогосподарської продукції за ряд років.

З цією метою був запроваджений новий методичний підхід до визначення цінової еластичності попиту і пропозиції сільськогосподарської продукції на основі кореляційного аналізу залежності відносних показників приросту або зниження обсягів реалізації до попереднього року від відносних показників приросту або зниження цін реалізації до попереднього року (табл.3).

Таблиця 3

Коефіцієнти цінової еластичності попиту і пропозиції основних видів сільськогосподарської продукції в Україні, 2000-2008 рр

Вид продукції	Коефіцієнт еластичності
	попиту	пропозиції
Зерно	0,72	0,89
Соняшник	0,52	0,86
Цукрові буряки	0,18	0,73
Молоко	0,11	0,23

З даних таблиці 3 видно, що цінова еластичність пропозиції по наведеним видам сільськогосподарської продукції вища за цінову еластичність попиту на неї. Відповідно до теореми павутини перевищення коефіцієнтів цінової еластичності над коефіцієнтами цінової еластичності попиту призводить до того, що посилюється коливання ринкових цін і, як наслідок, ринкові чинники негативно впливають на стабільність функціонування основних галузей сільськогосподарського виробництва.

Усунення виявленої недосконалості окремих сегментів аграрного ринку, на думку автора, можливе шляхом формування економічного механізму сприяння підвищенню еластичності попиту, а також зниженню еластичності пропозиції окремих видів сільськогосподарської продукції. Підвищення еластичності попиту можливе завдяки здійснення інтервенційних операцій на відповідних сегментах аграрного ринку та виплати належних дотацій сільськогосподарським товаровиробникам на відповідні види продукції. Зниженню еластичності пропозиції окремих видів сільськогосподарської продукції сприятиме підвищення ефективності аграрного виробництва і спрямування державної підтримки, передусім, більш ефективним товаровиробникам.

В ході проведених досліджень була підтверджена теза й про те, що інтенсивність виробництва виступає фактором сталого розвитку сільськогосподарських підприємств. Насамперед, це проявляється в тому, що при підвищенні середнього рівня інтенсивності виробництва сільськогосподарської продукції темпи приросту основних економічних показників збільшувались, зменшуючи при цьому рівень своїх коливань. Тож підвищення рівня інтенсивності є одним із важливих завдань подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва.

Сталий розвиток сільськогосподарських підприємств нерозривно пов'язаний з екологічною сталістю, яка включає в себе стан земельних ресурсів та інших складових оточуючого середовища. Однак, останніми роками все більш очевидною стала екологічна незбалансованість сільськогосподарського виробництва, що призводить до посилення руйнівних тенденцій у використанні найціннішого багатства українського народу - землі.

Особливої актуальності в сучасних умовах набула проблема втрати родючості ґрунту. В пореформений період дефіцит балансу гумусу у ґрунтах сільськогосподарських підприємств Харківської області в цілому мав тенденцію до зниження, коливаючись від 600 кг/га в 2000 році до 270кг/га в 2008 році. Винос поживних речовин по всім культурам за досліджуваний період коливався від 158,07 кг/га в 2000 році до 290,86 кг/га в 2008 році і значно перевищував надходження елементів живлення через низький рівень застосування мінеральних і особливо органічних добрив. В зв'язку з цим сільськогосподарські підприємства Харківській області мали дефіцитний баланс поживних речовин у ґрунтах, який загострює проблему деградації ґрунтів.

В розрізі окремих підприємств існує значна диференціація у відтворенні родючості ґрунтів (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка балансу гумусу у ґрунтах сільськогосподарських підприємств Чугуївського району Харківської області

Підприємства	Баланс гумусу (+,-), т/га
	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Агрофірма "Іванівський лан"	-0,26	-0,28	-0,59	-0,46	-0,23	-0,52
Агрофірма "Базаліївський колос"	-0,04	-0,08	-0,48	-0,23	0,12	-0,18
Агрофірма "Надія"	-0,23	-0,34	-0,35	-0,35	0,02	-0,07
Агрофірма "Чугуївська"	-0,31	-0,29	-0,62	-0,46	-0,48	-0,75
ЗАСТ "Україна"	-0,09	-0,32	-0,38	-0,36	-0,32	-0,25

Ті господарства, які виробляють продукцію тваринництва і, в першу чергу, продукцію скотарства мають найнижчий рівень дефіциту гумусу, а по деяким рокам навіть забезпечили бездефіцитний баланс гумусу. Тоді як, агрофірма «Чугуївска», яка поступово скорочувала поголів'я корів, а в 2009 році відмовилась від молочного скотарства, мала найбільший дефіцит гумусу - 0,75т/га серед інших господарств.

Дотримання нормативних вимог Постанови Кабінету Міністрів України щодо оптимальної структури посівних площ сільськогосподарських культур у сівозмінах повністю не вирішує проблему бездефіцитного балансу гумусу, але в певній мірі покращує ситуацію. Тому одним із найважливіших завдань при забезпеченні сталого розвитку сільського господарства є розробка економічного механізму еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь, який би, в першу чергу, був би направлений на досягнення бездефіцитного, а в перспективі - позитивного балансу гумусу та поживних речовин в ґрунті, що забезпечить збереження і поліпшення фізичних, фізико-хімічних і агрохімічних його властивостей. Основними інструментами повинно бути створення мотиваційно-стимулюючої основи для впровадження еколого-орієнтованого землекористування та адміністративної відповідальності землекористувачів та власників землі за недотримання екологічних вимог і погіршення якості земельних ресурсів.

ВИСНОВКИ

Одержані у ході дослідження результати розв'язують науково-практичне завдання обґрунтування теоретико-методичних засад та розробки практичних рекомендацій щодо формування економічного механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств.

За результатами дисертаційного дослідження зроблено такі висновки:

1. Економічний механізм є основним елементом господарського механізму і являє собою систему економічних регуляторів, які за певних умов можуть коригувати дію ринкових регуляторів економічного розвитку. Вони в переважній більшості впливають на сфери обміну та розподілу, а через них - на темпи та пропорції відтворювального процесу в суспільному виробництві та в окремих його галузях. Основними елементами економічного механізму функціонування аграрного сектора є цінова, фінансово-кредитна, податкова, страхова політика та лізинг. В залежності від ефективності дії складових елементів, економічний механізм може забезпечити аграрному сектору економіки як сталий розвиток, так і призвести до деградації, занепаду. Тому економічний механізм сталого розвитку сільськогосподарських підприємств виступає не як відокремлений механізм, а як складова частина економічного механізму їх функціонування.

2. Під сталим розвитком сільського господарства слід розуміти такий його розвиток, за якого забезпечується певний, достатній для розширеного відтворення людського й виробничого потенціалів рівень доходів товаровиробників, у повному обсязі задовольняються потреби споживачів агропродовольчої продукції, а також дотримуються екологічні обмеження у здійсненні сільськогосподарської діяльності. Для характеристики сталості економічного розвитку, враховуючи різні темпи економічного зростання основних його складових, було запропоновано нове поняття - «траєкторія сталого розвитку», яке окрім тенденцій зміни відповідних показників, поєднує в собі ще й стабільність цієї тенденції і дає змогу кількісно оцінити параметри сталого розвитку.

3. Досліджуючи вплив ринкового механізму на сталість розвитку сільськогосподарських підприємств, було встановлено, що різні співвідношення еластичності попиту та пропозиції породжують три можливих варіанти зміни ринкової ціни у часі: вона поступово наближається до ціни рівноваги, коливається навколо неї в певних межах або все далі і далі відхиляється від неї. Для ринку сільськогосподарської продукції типовою є ситуація, коли цінова еластичність пропозиції перевищує еластичність попиту, внаслідок чого циклічні коливання ринкової ціни посилюються.

4. Аналіз сталості розвитку господарств різних категорій в аграрному секторі показав, що за період 2000-2008 рр. відбулось збільшення обсягів виробництва валової продукції, але темп зростання при цьому істотно відрізнявся. Найбільше за досліджуваний період зросли обсяги виробництва у фермерських господарствах - на 353,8%, сільськогосподарських підприємствах - на 66,7%, а у господарствах населення - лише на 9,1%. При цьому коефіцієнт залишкової варіації, який характеризує рівень коливань, був найнижчим по господарствах населення - 4,2%, тоді як найвищі темпи збільшення обсягів виробництва валової продукції сільського господарства по фермерських господарствах поєднувалися з найвищим рівнем їх коливань - 19,3%.

5. Результати кореляційного аналізу залежності відносних змін обсягів виробництва зернових культур в господарствах різних категорій від зміни цін їх реалізації свідчать, що однією з причин різної сталості розвитку є різна міра орієнтованості господарюючих суб'єктів на ринок, а відповідно і різна міра залежності від змін його кон'юнктури. Крім того, вирішальний вплив на забезпечення сталості розвитку сільського господарства має галузь тваринництва, зокрема птахівництво.

6. Оцінка рівня сталості розвитку сільськогосподарських підприємств Харківської області у 2000-2008 рр. базувалась на розрахунку коефіцієнта залишкової варіації основних економічних показників, який указує на процентне співвідношення середньоквадратичного відхилення фактичних даних динамічного ряду від нормативних для кожного року (обчислених на основі трендової функції) та середнього значення показника за досліджуваний період. Так, підвищення середнього розміру прибутку на 100 га с.-г. угідь, продуктивності праці та заробітної плати обумовлює зниження коливань основних економічних показників (про що свідчить зменшення коефіцієнтів залишкової варіації), а значить і сприяє підвищенню сталості розвитку сільськогосподарських підприємств районів Харківської області.

7. У процесі здійснення оцінки рівня сталості розвитку сільськогосподарських підприємств Харківської області було встановлено, що між коефіцієнтами залишкової варіації основних економічних показників та їх щорічними приростами існує нелінійний зв'язок. Так, збільшення щорічних обсягів виробництва зернових культур на 100га ріллі на 1ц обумовить зниження їх коливань від обраної лінії тренду до відповідного моменту, після якого рівень коливань набуде тенденцію до підвищення. В зв'язку з цим був визначений оптимальний рівень щорічного абсолютного приросту виробництва зернових культур на 100га ріллі на 251ц, при якому досягається найнижчий рівень їх коливань - 28,04%, а отже і забезпечується найбільш високий рівень сталості розвитку сільськогосподарських підприємств.

8. Фінансовий стан сільськогосподарських підприємств має важливе значення для забезпеченості їх сталого розвитку. Серед досліджуваних аграрних підприємств Чугуївського району Харківської області по господарствах, які мали кризовий фінансовий стан, у змінах фінансово-економічних показників не встановлено чіткої тенденції. А підприємства із задовільним фінансовим станом забезпечили приріст економічних показників своєї діяльності.

9. Для визначення коефіцієнтів цінової еластичності попиту й пропозиції запропонований новий підхід, який базується на кореляційно-регресійному аналізі залежності зміни індексів виробництва та продажу продукції від зміни індексів цін за ряд років. Досліджуючи механізм впливу різного співвідношення еластичності попиту та пропозиції на сталість розвитку сільськогосподарських підприємств, встановлено, що висока еластичність пропозиції була притаманна аграрним підприємствам з низькою ефективністю виробництва. Тому для забезпечення сталості розвитку окремих сегментів ринку сільськогосподарської продукції і окремих галузей сільськогосподарського виробництва державі необхідно сприяти підвищенню еластичності попиту, коригуючи ціни на сільськогосподарську продукцію в межах цінового коридору, та зниженню еластичності пропозиції, підтримуючи підприємства з вищою ефективністю виробництва.

10. Невід'ємною складовою сталого розвитку сільського господарства є еколого безпечне використання сільськогосподарських угідь. У 2000-2008 рр. виробниче використання земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств Харківської області супроводжувалось значним дефіцитом балансу гумусу (270 - 600 кг/га) і основних макроелементів живлення рослин (121,8 - 221 кг/га). Дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах» сприятиме покращенню екологічної складової сталого розвитку сільського господарства, але не може вирішити питання в повній мірі. Для розв'язання зазначеної проблеми необхідно створити економічний механізм еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь, одним з головним елементів якого повинно бути включення вимоги до претендентів на отримання державної підтримки за основними програмами щодо сталого використання земельних ресурсів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Морозова Г.С. Тенденції сталого розвитку сільськогосподарського виробництва в довгостроковому періоді / Г.С.Морозова // Вісник ХНАУ. 2006. № 11. С. 170 - 174. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

2. Морозова Г.С. Господарський механізм сталого розвитку аграрного сектора економіки / Г.С. Морозова // Вісник ХНАУ. 2007. № 2. С. 166 - 171. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

3. Морозова Г.С. Теоретико-методологічні засади сталого розвитку аграрного сектора економіки / Г.С. Морозова // Вісник ХНАУ. 2007. № 6. С. 22 - 28. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

4. Морозова Г.С. Аналіз фінансової стійкості підприємств сільського господарства в ринкових умовах / Г.С. Морозова // Вісник ХНАУ. 2007. № 9. С. 193 - 198. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

5. Морозова Г.С. Природні ризики сільськогосподарського виробництва в умовах сталого розвитку аграрного сектора / Г.С. Морозова // Вісник ХНТУСГ. 2007. № 65'. С. 178 - 184.

6. Морозова Г.С. Вплив економічної ефективності виробництва на сталість розвитку сільськогосподарських підприємств / Г.С. Морозова // Вісник ХНАУ. 2008. № 7. С. 296 - 304. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

7. Морозова Г.С. Оцінка рівня сталого розвитку сільськогосподарських підприємств Харківської області / Г.С. Морозова // Вісник ХНАУ. 2009. № 9. С. 251 - 260. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

8. Морозова Г.С. Інтенсивність виробництва як фактор сталого розвитку сільськогосподарських підприємств / Г.С. Морозова // Вісник ХНАУ. 2009. №10. С. 295 - 301. (Серія «Економіка АПК і природокористування»).

9. Олійник О.В. Цінова еластичність попиту і пропозиції продукції сільського господарства як чинники стабілізації галузі / О.В. Олійник, Г.С.Морозова // АгроІнком. 2010. № 4-6. С. 13 - 17.

10. Олійник О.В. Сталість розвитку господарств різних категорій в аграрному секторі / О.В. Олійник, Г.С. Морозова // Економіка АПК. 2010. №6. С. 96 - 102.

В інших виданнях

11. Морозова Г.С. Економічний механізм сталого розвитку аграрного сектора економіки / Г.С. Морозова // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Збірник наукових праць, т.18 / Харківська державна зооветеринарна академія. 2007. С. 50 - 57.

12. Морозова Г.С. Фінансова стійкість підприємства як фактор сталості виробництва / Г.С. Морозова // Ринкова трансформація економіки АПК: матеріали п'ятої міжнар. наук.-практ. конференції, 27-28 листопада 2007р. Харків: ХНТУСГ ім. Петра Василенка, 2007. С. 117-118.

13. Морозова Г.С. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва як чинник сталого розвитку / Г.С. Морозова // Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектора економіки, 1-3 жовтня 2008р. Харків: ХНАУ, 2008. С. 57-58.

14. Морозова Г.С. Вплив інтенсивності сільськогосподарського виробництва на сталість його розвитку / Г.С. Морозова // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства, 1-2 жовтня 2009р. Харків: ХНАУ, 2009. С. 238-239.

15. Морозова Г.С. Економічний механізм еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь / Г.С. Морозова // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства, 4-5 жовтня 2010р. Харків: ХНАУ, 2010. С. 295-297.

16. Морозова Г.С. Еколого-економічні проблеми відтворення родючості ґрунтів в сільськогосподарських підприємствах Харківської області / Г.С. Морозова // Інноваційні аспекти управління підприємствами аграрної сфери. Полтава, 2010. С. 79-81.

АНОТАЦІЯ

Морозова Г.С. Економічний механізм сталого розвитку сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. - Харків, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено розробці науково-теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення економічного механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах.

Удосконалено тлумачення сутності і співвідношення господарського механізму функціонування сільськогосподарських підприємств, центральною ланкою якого є економічний механізм. Обґрунтовано необхідність переходу сільськогосподарського виробництва на модель сталого розвитку.