Державне регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут Законодавства Верховної Ради України

УДК 338.24:330.322

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державне регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України

Спеціальність 08.00.03. - економіка та управління національним господарством

Харченко Олег Іванович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі інвестиційного бізнесу Університету економіки та права „КРОК”

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Кириченко Олександр Анатолійович, завідувач кафедри інвестиційного бізнесу Університету економіки та права “Крок”.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, Шевчук Василь Якович, Інститут законодавства Верховної Ради України, заступник директора;

кандидат економічних наук, доцент Мельничук Віталій Григорович, ІК «Кінто», віце-президент.

Захист відбудеться 10 лютого 2010 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.867.02 Інституту законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, пров. Несторівський, 4.

Автореферат розісланий 29 грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.В. Березянко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Формування нової якості економіки є надзвичайно важливим для майбутнього України. Нинішній низький за європейськими мірками рівень життя українців, розрив між дохідною частиною основного населення і цінами споживчого ринку, глибоке розшарування між різними верствами населення, низький рівень інноваційності економічних процесів та їх законодавчого забезпечення є суттєвими причинами загроз розвитку інвестиційного ринку і його інститутів. Суттєвим чинником економічного піднесення України є модернізація інвестиційної діяльності держави та підприємств. Це стосується як внутрішнього, так і зовнішнього ринку інвестицій. За підрахунками Міністерства економіки України, загальна потреба в інвестиціях для структурної перебудови економіки становить від 140 до 200 млрд. дол., а щорічна потреба в інвестиціях - від 30 до 40 млрд. дол. США. Зокрема, у самій лише атомній енергетиці України потреба в інвестиціях, за оцінками незалежних експертів, становить від 10 до 100 млрд. дол. Водночас власні інвестиційні ресурси української економіки є явно недостатніми для забезпечення макроекономічної трансформації. Адже державний бюджет України на 2009 р. становив 255,8 млрд. грн., тобто, за офіційним валютним курсом, приблизно 30 млрд. дол.; весь валовий внутрішній продукт (ВВП) України або сумарна вартість усіх товарів, вироблених в Україні у 2008 році, у фактичних цінах становила лише 924,7 млрд. грн., тобто приблизно 103 млрд. дол. США.

Недостатній рівень інвестиційного потенціалу України особливо загострився в умовах світової фінансової кризи. Поза реальними можливостями постійно отримувати необхідні фінансові вливання в діючу економіку (інвестиції) інноваційна діяльність стає ефімерним наміром. Тобто тут має місце діалектична залежність - фінансовою основою (джерелом) інновацій є інвестиції і, в свою чергу, наявність цих останніх стає реальним базисом для інноваційного оновлення економіки. Здавалося б, на перший погляд, це усім зрозуміла очевидність така взаємозалежність, заключає в собі складні причинно-наслідкові зв'язки і механізми. Тому, на наше переконання, аналізувати окремо “інвестиційні джерела” або “інноваційну діяльність” можливо, але не результативно. Лише прослідковуючи діалектичний взаємозв'язок даних макроявищ і процесів, можливо вийти на формулювання реальних моделей розвитку національного господарства. Саме тому науковим завданням даного дисертаційного дослідження, по-перше, є формування теоретичних передумов інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України, по-друге, системний аналіз організаційно-економічного і регуляторного забезпечення даного процесу в умовах нинішньої фінансово-економічної кризи.

Для формування дієвих механізмів управління інвестиційно-інноваційною діяльністю України, перш за все, необхідно з`ясувати, що вкладається в це поняття, які фактори впливають на її дотримання, як взаємопов`язані окремі складові цієї категорії, як повинні координуватися дії усіх ланок, покликаних стояти на сторожі розвитку інвестиційних інтересів різних суб`єктів господарювання. Розмаїття аспектів інвестиційної діяльності, складність вибору оптимального варіанту її гарантування і викликають потребу застосування комплексного підходу у цій сфері життєдіяльності України.

Відповідно сучасний етап розвитку національної економіки характеризується наявністю значного числа чинників, які негативно впливають на функціонування інвестиційної діяльності держави та підприємства. До таких чинників, окрім глобальної економічної кризи, варто віднести, насамперед, нестабільність податкового і регуляторного законодавства, інфляційні процеси, недоступність кредитних ресурсів, посилення конкуренції, низький рівень капіталізації фондового ринку, зниження рівня інвестиційної активності, уповільнення платіжного обороту, зростання числа збиткових підприємств. Усе це викликає аритмію в русі матеріальних і фінансових потоків, призводить до значних втрат і збитків і, як наслідок, втрати державою інвестиційних ресурсів. З огляду на це актуальним напрямком сталого функціонування української економіки є формування ефективної інвестиційно-інноваційної діяльності держави та підприємства.

Сьогодні існує багато досліджень щодо інвестиційної діяльності держави та її складових. Вагомий внесок у дослідження проблем інвестиційної діяльності зробили провідні західні та російські вчені: Л.І. Абалкін, Ф. Візер, В.І. Кушлін, В. Паретто, Г.Х. Попов, Г. Фостер, М. Фрідмен, Ф. Хаєк, Й. Шумпетер. Важливу роль у теоретичному та емпіричному дослідженні проблематики організації інвестиційно-інноваційної діяльності держави та підприємства та її впливу на розвиток національного господарства відіграють праці сучасних вітчизняних вчених та практиків, а саме: В.Д. Базилевича, О.І. Баранівського, О.Г. Білоруса, Т.О. Білої, О.С. Власюка, П.І. Гайдуцького, В.М. Геєця, А.С. Гальчинського, В.І. Грушка, Б.М. Данилишина, М.П. Денисенка, В.С. Загорського, М.М. Єрмошенка, О.А. Кириченка, Т.Т. Ковальчука, А.Т. Ковальчука, С.В.Козаченка, Д.Г. Лук'яненка, В.І. Мунтіяна, О.М. Мозгового, В.Є. Новицького, В.І. Є.Г.Панченка, Ю.М. Пахомова, А.А. Пересади, В.І. Терехова, В.Г. Федоренка, Д.М. Черваньова, В.К. Черняка, О.Ю. Чубукової, В.Я. Шевчука, Г.К. Ялового та інших.

Разом з тим, не дивлячись на велику кількість публікацій, залишається багато невирішених проблем інвестиційно-інноваційної діяльності. Окрім того, ситуацію ускладнює відсутність системності, комплексності стосовно понятійного апарату у цій сфері, а також обґрунтованих пропозицій щодо впровадження сучасних методів та моделей управління інвестиційно-інноваційною діяльністю. Все це і зумовило актуальність вибраної теми і спрямованість дисертаційного дослідження.

Наукове завдання дисертаційного дослідження полягає: у визначені умов та параметрів державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності; організаційних форм та показників її оцінки; модернізація управління інвестиційною діяльністю держави та підприємства.

Зв`язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дослідження належить до тем: «Модернізація ринку капіталів під впливом інтеграційних чинників» (реєстраційний №04635992), «Фінансові кредитні механізми в економіці України» (реєстраційний №0106U002221), «Економічне забезпечення виконання комплексних інноваційних та інвестиційних проектів» (реєстраційний №0106U000101), які виконуються в рамках державного тематичного плану фундаментальних наукових досліджень Університету економіки та права «КРОК», узгодженого з Міністерством освіти і науки України на 2006-2011 роки.

Мета і завдання дослідження. Метою є оцінка стану державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України на сучасному етапі розвитку економіки для розробки наукових рекомендацій по її модернізації.

Поставлена мета зумовила вирішення таких основних завдань:

- на базі системного підходу визначити теоретичні засади ролі й місця інвестиційної діяльності в національній економіці України;

- дослідити світовий і вітчизняний досвід державного регулювання інвестиційною діяльністю та її впливу на трансформацію і розвиток національного господарства та суб`єктів господарювання на різних етапах розвитку економіки України;

- проаналізувати механізм державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності із регіонально-галузевих позицій та визначитися щодо його вдосконалення;

- дослідити діючі організаційні форми державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності для розробки рекомендацій для їх удосконалення;

- обґрунтувати концептуальний підхід до розробки організаційної структури державного регулювання інвестиційно-інноваційною діяльністю в кризових та після кризових умовах .

Об'єктом дослідження є система регуляторних та організаційно-управлінських відносин в організації державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України.

Предметом дослідження є державне регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ, положення економічної теорії щодо економічної та інвестиційної безпеки, сучасна теорія управління (розділ 1). У ході дослідження широко використовувалися логічні й емпіричні методи пізнання механізмів і форм управління фінансами, а також методи порівняльного, факторного, економіко-математичного, статистичного, техніко-економічного аналізу, прогнозування економічних процесів, графоаналітичні й алгоритмічні методи відображення результатів досліджень (розділи 2, 3). Пріоритетність використання того чи іншого методу визначалася конкретним завданням і поставленою метою.

Статистичною і фактологічною основою дослідження є дані Міністерств фінансів, економіки, транспорту та зв'язку, промислової політики, Державного комітету статистики України, Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, звіти суб'єктів господарювання, власні дані розрахунково-аналітичного та статистичного аналізу. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, програмні документи державних органів України, зокрема Конституція України, Укази Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів України та інших органів влади, звітні дані Державного комітету статистики України, монографії, статті та інші наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, інтернет-ресурси.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в отриманні науково обґрунтованих результатів, які в сукупності дозволяють розв`язати важливу проблему підвищення ефективності державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України. Виходячи з цього, у дисертації:

вперше:

- досліджено теоретико-методологічні підходи у визначенні ролі й місця інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України;

- запропоновано системну модернізацію державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності на всіх рівнях національної економіки України та визначено механізми та економіко-організаційні засади створення незалежної організаційної структури - незалежної корпорації інвестиційного розвитку або фонду розвитку економіки України;

удосконалено:

- методичні підходи до формування системи державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності із застосуванням комплексного підходу;

- організаційні форми державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності з врахуванням економічної безпеки держави та підприємств на основі інтеграції функцій розподілу фінансових ресурсів та ефективного контролю за їх використанням;

- організаційно-економічне та правове забезпечення державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності;

- процедура застосування системного аналізу для оцінки ефективності державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності;

дістали подальшого розвитку:

- підходи до антикризової концепції інвестиційно-інноваційної діяльності в системі національної економіки України та модульний підхід до вибору оптимального режиму інноваційних перетворень у національному господарстві в умовах дефіциту фінансових ресурсів;

- пошук нових методів оптимізації механізму організації державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності, зорієнтованих на підвищення конкурентоспроможності економіки України;

- розробка дієвих методів оцінки стану організації інвестиційної діяльності в умовах економічної невизначеності, які породжує нинішня фінансово-економічна криза;

- напрями державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності на базі належного законодавчого забезпечення, яке стимулює назрілі зміни якості державного управління інвестиційно-інноваційною діяльністю.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані як на науковому, так і на практичному рівнях.

На науковому рівні - науковими установами, аналітичними організаціями для подальшого поглиблення теоретичних уявлень щодо інвестиційних стратегій та державно-регуляторних засад розвитку інвестування в умовах формування інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки України. Модернізація державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності для підвищення конкурентоспроможності української економіки в умовах діючих правил Світової організації торгівлі та євростандартів.

На практичному рівні наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані для розробки стратегій та бізнес-планів інвестиційно-інноваційного розвитку у різних галузях економіки, а також у навчальному процесі.

Підтвердження практичного значення одержаних результатів є їх використання Комітетом з банків та фінансів Верховної Ради України, як інформаційної бази при підготовці пропозицій щодо державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств та регіонів (довідка №111/9 від 14 листопада 2009 року). Наукові рекомендації використані також у процесі реорганізації діяльності інвестиційною будівельної корпорації (довідка № 49-11/23 від 12 листопада 2009 року). Теоретичні та практичні рекомендації, отримані в результаті дослідження шляхів модернізації інвестиційно-інноваційної діяльності впроваджені в діяльності міжнародного департаменту НБУ (довідка № 17/0209 від 17 листопада 2009 року).

Одержані в ході дисертаційного дослідження результати використовувались у процесі підготовки фахівців Університету економіки та права “КРОК” при викладанні навчальних дисциплін спеціальностей „Фінанси” та «Інвестування» (довідка №44/12-55 від 15 листопада 2009 року). Крім того, окремі висновки та положення роботи можуть використовуватись при викладанні навчальних курсів в інших вищих навчальних закладах України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійним науковим дослідженням автора. Основні публікації по темі дисертації підготовлені ним особисто. П'ятнадцять наукових статей, два навчальних посібника, розділи до монографій підготовлені у співавторстві, особисто автору належить 21,7 друк. арк.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукового дослідження обговорювалися і отримали схвалення на засіданнях кафедр, круглих столах, а також доповідалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на Дев`ятій науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку України в сучасних умовах» (квітень 2007 року, м. Київ); Міжнародній конференції “Актуальні питання економіки” (грудень 2007 року, м. Київ); Другій всеукраїнській науково-практичній конференції “Концептуальні засади формування менеджменту в Україні” (листопад 2007 року, м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми управління в сфері підприємництва” (липень 2007 року, м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Виклики та проблеми бізнесу двадцять першого століття” (листопад 2008 року, м. Київ); Міжнародній конференції “Актуальні проблеми економіки” (грудень 2008 року, м. Київ). Круглих столах Інституту законодавства Верховної Ради України «Шляхи подолання банківської кризи в умовах політичної нестабільності» (березень 2009 року, м. Київ) і «Конституційно-правові засади модернізації банківської системи України» (червень 2009 року, м. Київ).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладено у 18 публікаціях автора, з них 12 у наукових фахових виданнях України, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи становить 218 сторінок комп'ютерного тексту, з яких 151 сторінка основного тексту. Робота містить 9 таблиць, 6 рисунки, 23 додатки (на 30 сторінках) та список використаних джерел (237 найменування на 20 сторінках).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету й завдання дослідження, об'єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України» досліджена сутність інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві, її суб'єкти і об'єкти та сутність державного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності.

У першому підрозділі «Сутність інвестиційно-інноваційної діяльності в ринкових умовах» розкрито сутність «інвестицій» під якими ми розуміємо усі види майнових та інтелектуальних цінностей, котрі вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті яких створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Інвестиції відповідно до українського законодавства можуть існувати в грошовій або матеріальній формах, у формі майнових прав та інших цінностей. З цього визначення випливає, що будь-яке використання ресурсів потребує вкладення цінностей у вигляді людських, матеріальних та фінансових ресурсів, тобто здійснення інвестицій. У макроекономічному аспекті інвестиційна діяльність є процесом закладки майбутнього економіки країни. Що більші обсяги інвестицій сьогодні, то більшими будуть обсяги валового внутрішнього продукту країни. економічний інвестиційний інноваційний

Теорія інвестицій має науково аргументувати об'єктивні засади стимулювання економічного зростання. Ця теорія має розкрити економічну природу й еволюцію інвестицій, їхню функціональну роль і мотиви утворення, вилив на економічні процеси. З огляду на це можна вважати, що теорія інвестицій є складовою частиною загальної економічної теорії, одним із її структурно відокремлених розділів. Теоретичні проблеми розвитку інвестиційних процесів завжди посідали чільне місце у системі наукових досліджень практично усіх економічних шкіл і течій. У процесі зародження теорії інвестицій сформувалися окремі течії та напрями, що розвиваються на власних методологічних засадах або ж конкурують між собою. Від початкових етапів економічна категорія «інвестиції» стала однією з центральних, сутність якої вченими-економістами остаточно не з'ясована. В дисертації підкреслено, що кризу формування капіталу, яку українська економіка пережила впродовж 1991--1996 рр. і яка мала своїм наслідком скорочення обсягу валового нагромадження основного капіталу в 6,8 разу, так і не вдалося подолати в наступні 1997--2008 рр. У 2008 р. обсяги валового нагромадження основного капіталу становили лише 44,7% від його обсягу за 1990 р. Частка залучених та запозичених коштів, у тому числі кредитів банків, коштів іноземних інвесторів та інвестиційних фондів, у загальних обсягах капіталовкладень становила 23%. Частка коштів іноземних інвесторів коливалася в діапазоні від 5,9% (2000 р.) до 3,3% (2008 р.) від усіх капіталовкладень. Що робить особливо актуальним необхідність аналізу об'єктів і суб'єктів інвестування.

У другому підрозділі «Суб'єкти і об'єкти інвестиційно-інноваційної діяльності» об'єктом інвестиційної діяльності в дисертації визначено майно у різних формах, на яке витрачено інвестиції і яке використовується для отримання вигод: основні та обігові кошти, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права тощо. До суб'єктів інвестиційної діяльності відносяться інвесторів та учасників інвестиційної діяльності, які забезпечують здійснення інвестицій. Такий поділ суб'єктів інвестиційної діяльності залежить від функцій, які вони виконують. Саме тому обидві ці ролі можуть поєднуватися в одній особі. Інвесторами та учасниками можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних країн, а також держави в особі урядів. Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути державні органи влади, фізичні та юридичні особи України та інших держав. Основним суб'єктом інвестиційної діяльності є інвестор, який приймає рішення про вкладення власних, позикових або залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування з метою отримання вигод від експлуатації створеного об'єкту. Інвестором називають також учасника фондового ринку, що має вільні кошти і намагається вкласти їх з метою отримання доходу. Дієвими суб'єктами інвестиційного процесу на цьому рівні є фінансові установи, до яких відносять банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інститути спільного інвестування та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг і їх ефективність залежить від якості державного забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності.

У третьому підрозділі «Державне забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності було визначено, що умовах ринкової трансформації виділяють наступні напрями діяльності держави: 1) забезпечення правової бази і створення сприятливого середовища для ефективного функціонування ринкової системи; 2) захист конкуренції; 3) перерозподіл доходів і багатства; 4) коригування розподілу ресурсів з метою зміни структури національного продукту; 5) формування інституційної інфраструктури, яка б забезпечувала основні норми і правила економічної діяльності; 6) стабілізація економіки, тобто контроль за рівнем зайнятості та інфляції, а також стимулювання економічного зростання в країні за допомогою проведення макроекономічної політики певного типу. Держава може брати участь в інвестиційному процесі як безпосередньо, вкладаючи свої бюджетні кошти (централізовані бюджетні інвестиції), розвиваючи підприємства державного сектора економіки, так і опосередковано: впливаючи на інвестиційне середовище (створюючи макроекономічний інвестиційний клімат, розвиваючи грошово-кредитну сферу, стимулюючи бюджетними витратами сукупний попит, розвиваючи і регулюючи банківську діяльність, діяльність інвестиційних посередників, фінансуючи і стимулюючи академічну науку, діяльність дослідницьких науково-технічних і проектних організацій); регламентуючи умови фінансової та господарської діяльності підприємств (податки, норми амортизації, охорона праці, екологічні нормативи, стандартизація продукції). Серед першої групи чинників впливу особливе значення мають бюджетна та грошово-кредитна політика держави. За допомогою податково-бюджетних важелів встановлюють пропорції перерозподілу валового внутрішнього продукту країни через бюджет, а на рівні підприємства пропорції розподілу прибутку підприємства між підприємством і державою. Державні витрати забезпечують функціонування держави, державного сектора, охорону громадського порядку та оборону державного кордону, розвиток науки й освіти, медицини тощо.

Треба відзначити, що якщо бюджет є бездефіцитним або короткостроково-дефіцитним у межах 1-3% ВВП, то інвестори можуть сподіватися на подальшу фінансову стабільність. Якщо ні, то це сигнал економіці щодо майбутньої нестабільності: інфляція, девальвація, збільшення урядових боргів, зростання потреби в коштах для обслуговування боргів, зменшення соціальних програм, зниження сукупного попиту, тінизація фінансових потоків і т. ін.

У другому розділі «Аналіз організаційно-економічного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності» проаналізовано фінансове, інституційне забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності та його нормативно-правове регулювання.

У першому підрозділі «Аналіз фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності» проаналізовано всі види інвестиційних ресурсів, які представляють собою всі види економічних ресурсів, що залучаються з метою вкладення в об'єкти інвестування. Аналіз фінансових джерел формування інвестиційних ресурсів в Україні проведено на основі їх поділу на вітчизняні та зарубіжні. З поміж вітчизняних джерел виокремленні такі: 1) власні кошти підприємств; 2) кошти державного та місцевих бюджетів; 3) кошти фінансово-кредитної системи; 4) заощадження громадян. Найсуттєвішим фактором інвестиційної державної політики є наявність фінансових ресурсів. Це перша умова формування інвестиційних планів і водночас основне обмеження. З оцінювання обсягів наявних ресурсів починається інвестиційне планування, і за цими ресурсами перевіряється реальність уже розробленої інвестиційної стратегії.

Починаючи з 2004 року вищезазначені джерела фінансування інвестицій мають тенденцію до падіння. Якби таке явище спостерігалося на фоні стрімкого зростання частки зовнішніх джерел фінансування, то можна було б стверджувати про наближення структури джерел фінансування інвестицій до оптимальних співвідношень. Упродовж 2001--2008 рр. відбулась переорієнтація інвестиційних потоків зі сфери промислового виробництва у сферу фінансових послуг та послуг, пов'язаних з операціями з нерухомим майном. Знаковим є той факт, що на сучасному етапі структурний показник вкладання капіталу у фінансову діяльність фактично дорівнює аналогу по галузі переробної промисловості за підсумками 2001 р. Системний аналіз тенденцій і чинників розвитку дає підстави для висновку, що Україна нині неспроможна забезпечити прискорений розвиток технологій і високотехнологічних галузей, оскільки параметри її інноваційно-технологічного розвитку вже давно перебувають за межами граничних інтервалів.

У другому підрозділі «інституційне забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності» проаналізована інституційна структура, яка залежить від стану економіки (рівня інфляції, дефіцитності) і для розбудови якої використовуються різні концепції державного регулювання. Аналіз показав, що, на жаль, ми не маємо сьогодні такої концепції, а регулювання різних сегментів інвестиційного ринку відбувається на базі традиційної адміністративної концепції діяльності державних структур. Недосконалість діючої інституційної структури полягає у дублюванні деяких функцій та відсутності єдиного керівного органу регулювання інвестиційно-інноваційним розвитком. Неефективність діючої системи посилена недосконалістю законодавства в цій сфері, що вимагає суттєвого його вдосконалення.

Третій підрозділ «Нормативно-правове регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності» присвячено аналізу діючого інвестиційно-інноваційного законодавства України яке сформоване з десятків законів та тисячі законодавчих актів, але велика кількість законодавчих актів та нормативних документів, виданих різними органами та гілками влади, суттєво ускладнила орієнтування у великому законодавчому морі.

В роботі розглянуто основні організаційно-нормативні акти, які регулюють інвестиційно-інноваційну діяльність в національному господарстві України, в т.ч. їх узгодження з міжнародними нормами. Так, до міжнародних норм було адаптоване законодавство щодо регулювання діяльності іноземних інвесторів, визначено державні гарантії захисту іноземних інвестицій, встановлено національний режим інвестування, ухвалено закон про концесії у сфері розбудови та експлуатації дорожньої мережі тощо. Однак, незважаючи на зазначені позитивні тенденції, притоку необхідного обсягу коштів та приходу великої кількості стратегічних інвесторів не відбулося. Тому обґрунтовано висновок про необхідність вдосконалення законодавства, що регулює або впливає на інвестиційну діяльність, а саме: питання виділення та обігу землі; реформування дозвільної системи; системи нарахування та стягнення податків і зборів в Україні.

У третьому розділі «Удосконалення державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності» досліджено організаційно-економічне, правове та фінансове забезпечення удосконалення державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності.

У першому підрозділі «Удосконалення організаційних форм державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності» пропонується декілька сценаріїв створення державних форм регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності національного господарства. Головна ідея всіх сценаріїв створення незалежної корпорації інвестиційно-інноваційного розвитку з чіткими повноваженнями, з необхідним обсягом фінансових ресурсів з метою формування в Україні інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки і на цій основі суттєво змінити неефективну структуру економіки. Формування фінансової бази такої структури пропонується за рахунок бюджету, інвестицій та не відновлювальних ресурсів, доходи якого мають формуватися металургійними та зерновими компаніями, які на цьому етапі звільняються від відшкодування ПДВ при експорті. Підрахунки показують що, при такому підході економічний ефект - становить близько 10 млрд. грн. в рік. Реалізація цієї ідеї сприятиме стратегічному розвитку споріднених галузей. В дисертації запропонована організаційна структура Фонду розвитку України, яка складається з державного банку розвитку та інвестицій, національного венчурно-інноваційного фонду, державної страхової компанії, центру розробки та аналізу інвестиційних проектів, державної іпотечної установи, українського фондового агентства. Конкретний перелік департаментів або автономних структур буде залежати від затвердженого правового поля функціонування фонду.

У другому підрозділі « Державні важелі формування інвестиційного клімату національної економіки» запропоновані нові методичні підходи, що дають можливість характеризувати інвестиційний клімат як особливу підсистему в інституційній системі економіки, покликану створити передумови для найкращого використання суспільно-економічних відносин у розвитку і науково-технологічному відновленні продуктивних сил суспільства через активну інвестиційну діяльність, шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні і його зв'язок з подальшим припливом іноземних інвестицій та повернення власних капіталів із офшорних зон.

В дисертації підкреслено, що питання макроекономічної стабільності залежить від наявності довгострокової стратегії розвитку держави. Тому важливою умовою притоку інвестицій та стабільного розвитку є створення стабільних макроекономічних умов і перш за все нормативна інфляція та забезпечення належних умов для ведення бізнесу, захист інвестора.

У третьому підрозділі «Державні форми фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності» розкрито три основні напрямки фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності: модернізація державної фінансово-кредитної системи,державні запозичення у міжнародних фінансових організацій та нові форми залучення прямих іноземних інвестицій. Перший напрямок передбачає удосконалення бюджетного процесу та створення системи державних банків шляхом їх ре капіталізації за рахунок державної цільової кредитної емісії та траншів МВФ. Другий шлях передбачає державні зовнішні запозичення у міжнародних фінансових організацій за умови їх ефективного використання які є важливим джерелом ресурсного забезпечення реалізації пріоритетних проектів соціально та економічного розвитку, інструментом інституційних перетворень та міжнародної інтеграції. В роботі пропонуються підходи до національної стратегії співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями на 2010- 2020 роки. І третій шлях стосується нових підходів до залучення прямих іноземних інвестицій на базі реальних регіональних проектів пріоритетного розвитку із спеціальним податковим та управлінським статусом. Синергія всіх запропонованих шляхів, за нашими підрахунками повинна збільшить обсяг інвестицій національне господарство щонайменше три рази.

Висновки

Основні наукові результати проведеного дослідження дозволяють вирішити важливе наукове завдання, яке полягає у визначені умов та параметрів державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України; організаційних форм та показників її оцінки; підвищення ефективності державного регулювання інвестиційно-інноваційною діяльністю.

1. Формування інвестиційної політики будь-якого рівня відбувається в певній послідовності і реалізується як об'єктивний процес, що підпорядкований певним закономірностям соціально-економічного розвитку та має певну концептуальну модель. Інвестиції самі по собі мало що значать, оскільки водночас потрібна інвестицій стратегія , розумна цілеспрямоване управління, та(і це особливо важливо) гарантування ринків збуту. Інвестиції неуспішні якщо зумовлена нездатність внутрішнього ринку користуватись дорогими високотехнологічними товарами та послугами. Низький попит і така ж платоспроможність у підсумку Україну обходить класичний капітал, але полюбляє спекулятивний.

2. Дослідження показало, що основними проблемами інвестиційної політики реального сектора економіки, що вимагають негайного і послідовного вирішення на сучасному етапі, є такі: розподіл конкретних функцій регулювання інвестиційною діяльністю, модернізація банківської системи кредитування; розробка законодавчої і нормативно-правової бази; посилене відтворення основного капіталу з одночасною зміною структури економіки.

3. Ефективність державної участі в інвестиційно-інноваційній діяльності залежить від її бюджетної політики, а відповідно: розвитку підприємств державного сектора економіки, впливу та регламентування умов фінансової та господарської діяльності підприємств.

4. В дисертації визначено, що найсуттєвішим фактором інвестиційної державної політики є наявність необхідних фінансових ресурсів. Це перша умова формування інвестиційних планів і водночас основне обмеження. З оцінювання обсягів наявних ресурсів починається інвестиційне планування, і за цими ресурсами перевіряється реальність розробленої стратегії. За основу структуризації фінансів узято суб'єкти фінансових відносин - державу, юридичних та фізичних осіб, тобто фінансовий потенціал України формують такі складові: фінансові ресурси, що перебувають у розпорядженні органів державного управління; фінансові ресурси господарських підприємств, установ та організацій різних форм власності й видів діяльності; фінансові ресурси населення.

5. В роботі доведено, що позитивні тенденції держаного нормативно-правового забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності, не вплинуло на притік необхідного обсягу коштів та приходу стратегічних інвесторів. Українське законодавство, що регулює або впливає на інвестиційну діяльність, потребує негайного і перш за все, питання виділення та обігу землі; реформування дозвільної системи; спрощення системи нарахування та стягнення податків і зборів в України.

6. В дисертації доведено, що системний підхід до удосконалення організаційних форм державного регулювання інвестиційно-інноваційним розвитком національного господарства України повинно передбачати формування інституціональної структури управління цими процесами та формування відповідної законодавчої бази, підготовки доктрин, стратегій, концепцій, державних і відомчих програм у різних сферах управління економікою. Недосконалість інституційної структури є очевидною, і полягає у розподілені обов'язків між декількома міністерствами, що виражається у дублюванні і відсутності єдиного керівного органу регулювання інвестиційно-інноваційним розвитком. Тому назріла актуальність створення такого інституціонального органу державного регулювання інвестиційно-інноваційного розвитку.

7. В дисертації пропонується створення державної організаційної форми регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності національного господарства. Створення такої форми в вигляді незалежної корпорації інвестиційно-інноваційного розвитку полягає в тому, щоб створити незалежну з чіткими повноваженнями впливу на інвестиційно-інноваційну політику, якій передати всі ресурси з метою формування в Україні інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки. Цю інституційну структуру пропонується створити на спеціально організованій фінансовій базі. Основні аспекти її діяльності мають регулюватись спеціально прийнятим Законом України.

8. Як показало дослідження основними напрямами активізації іноземної інвестиційної активності повинні стати: створення стабільного законодавства, яке має забезпечувати державні гарантії захисту вітчизняних та іноземних інвестицій протягом тривалого часу; створення сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату для реалізації пріоритетних державних програм та інвестиційних проектів; сприяння залученню продуктивного прямого іноземного капіталу в сферу матеріального виробництва та встановлення державного контролю за його використанням.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Харченко О.І. Венчурне інвестування в національній економіці: світові тенденції та українські перспективи //Зовнішня торгівля: право та економіка", 2008, №3(38), -с.69-80.

2. Харченко О.І. Інвестиційна привабливість ринку комерційної нерухомості України //Актуальні проблеми економіки". 2008, № 6 (84). -с.159-171

3. Харченко О.І., Кириченко О.А, Інвестиційна стратегія України в умовах глобальної фінансової кризи. Зб. наук. праць. ІСЕМВ НАН України. “Глобалізація як фактор еволюції і феномен конкурентоспроможності національних економік”. Ужгород. 2008.- с.117-131.

4. Харченко О.І. Інвестиційні аспекти міжнародного економічного розвитку в умовах глобалізації // „Інвестиції, практика та досвід” 2008, № 22.- с.32-39.

5. Харченко О.І., Денисенко М.П. та ін. Інвестиційний бізнес в Україні. Монографія /під ред. проф.. О. А. Кириченко. - К.: ``Дорадо``, 2008. - с. 247. (автору 2,1д.а.)

6. Харченко О.І. Сучасна банківська установа: організація управління та фінансів

Монографія. Хмельницький.: ХНУ.-2009.-452с.(автору 1,32 д.а.)

Харченко О.І. Теоретичні засади управління системою інвестиційної безпеки.// Наукові записки Університету економіки та права «Крок» 2009.№19 ,с.67-78

Харченко О.І. Формування механізму управління інвестиційною безпекою підприємств. // Економіка і держава. К.:20010, №.1 с.37-46.

7. Харченко О.І. Концептуальні засади інвестиційної ризикології. //Інвестиції,практика та досвід. К.: 2009, №12- с.23-31.

8. Харченко О.І. Антикризова інвестиційна політика України. //Актуальні питання економіки. К.: 2010, №1.- с.97-108.

9. Харченко О.І. Механізми нейтралізації фінансових ризиків українських підприємств в умовах глобалізації// Актуальні питання економіки. К.: 2009.№5(95).с.115-127.

В інших виданнях:

1. Харченко О.І. Альтернативи міжнародної інвестиційної співпраці України в розрізі глобальних трансформацій // «Агросвіт», К.: № 1. 2009. с.54-67.

2. Харченко О.І. Актуарне забезпечення на ринку страхових послуг. Монографія. Університет економіки та права «КРОК».-2009.-754с.(автору 1,57 д.а.)

3. Харченко О.І. Інвестиційні ризики. Розділ у підручнику `` Інвестування``/під ред. проф. О.А. Кириченко, С.А. Єрохіна. - К. - Знання, 2009.- с.531(автору 1.31д.а).

4. Харченко О.І. Інвестиційна привабливість ринку комерційної нерухомості України//

Актуальні проблеми економіки", № 6 (84), 2008- с.98-112..

5. Харченко О.І. Банківська система України: виміри глобальної фінансової кризи(експертно-аналітична доповідь)// за ред.проф.О.А.Кириченко. К.: «Дорадо-друк».2009.- 64с.(автору 0,57д.а.)

6. Харченко О.І., Крутов В.В. та ін. Концепція економічної безпеки антикризового управління економікою (експертно-аналітична доповідь)// за ред. проф. А. К. Кинаха. К.: -«Дорадо-друк».2009.- 79с.(автору 0,34д.а.)

7. Харченко О.І., Ваганов К.Г., та ін. Бюджет-2010. Експертно-аналітична доповідь// за ред. проф. О. А. Кириченко .К.: Дорадо-друк.-47с(автору 0,47 д.а.)

Анотація

Харченко О.І. Державне регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. Інститут законодавства Верховної Ради України - Київ, 2010.

У дисертації проведено комплексне дослідження державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в національному господарстві України.

Досліджено світовий і вітчизняний досвід розвитку інвестування і його вплив на трансформацію національних господарств в умовах ринкових перетворень. Обґрунтовано концептуальний підхід до розкриття сутності суб'єктів і об'єктів інвестиційної діяльності та її організаційно-економічного, фінансового та правового забезпечення. Проаналізована інституційна структура державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності та її інфраструктурне забезпечення. Проведено всебічний системний аналіз та зроблені оцінки державних органів регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності, механізмів її фінансування в умовах світової фінансової кризи і постійного дефіциту фінансових ресурсів. Обґрунтовано шляхи розширення фінансових потоків, як визначальної умови розвитку інвестування в умовах кризового стану економіки України.

Ключові слова: інвестиції, інновації, суб'єкти та об'єкти інвестиційної діяльності,нормативно - правове регулювання,форми державного регулювання інвестиційної діяльності, фонд розвитку національного господарства, ефективні форми інвестування.

Аннотация

Харченко О.И. Государственное регулирование инвестиционно-инновационной деятельности в национальном хозяйстве Украины - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. Институт законодательства Верховной Рады Украины - Киев, 2010.

В диссертации проведено комплексное исследование государственного регулирования инвестиционно-инновационной деятельности в национальном хозяйстве Украины.

Исследованы мировой и отечественный опыт развития инвестирования и его влияние на трансформацию национальных хозяйств в условиях рыночных преобразований. Обоснованы концептуальный подход к раскрытию сущности субъектов и объектов инвестиционной деятельности и ее организационно-экономического, финансового и правового обеспечения. Проанализирована институциональная структура государственного регулирования инвестиционно-инновационной деятельности и ее инфраструктурное обеспечение. Проведен всесторонний системный анализ и сделанные оценки государственных органов регулирования инвестиционно-инновационной деятельности, механизмов ее финансирования в условиях мирового финансового кризиса и постоянного дефицита финансовых ресурсов. Обоснованы пути расширения финансовых потоков, как определяющей условия развития инвестирования в условиях кризисного состояния экономики Украины.

Показан методический подход к формированию институциональной структуры государственного регулирования инвестиционно-инновационной деятельности в форме создания независимой корпорации со специальным финансированием и законодательным регламентом.

Определены пути совершенствования финансирования инвестиционно-инновационной деятельности посредством системы бюджетных целевых эмиссий, государственных кредитов и иностранных инвестиций.

Ключевые слова: Инвестиции, инновации, субъекты и объекты инвестиционной деятельности, нормативно-правовое регулирование, формы государственного регулирования инвестиционной деятельности, фонд развития национального хозяйства, эффективные формы инвестирования.

Annotation

Kharchenko О.І. The State adjusting investment - innovative activity in the national economy of Ukraine is Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.03 is an economy and management a national economy. An institute of legislation of Supreme Soviet of Ukraine is Kyiv, 2010.

The paper conducted a comprehensive study of state regulation of investment and innovation in the national economy of Ukraine.

Investigated the global and domestic experience of investment and its impact on the transformation of national economies in terms of market reforms. The conceptual approach to the disclosure of the nature of subjects and objects of investment activity and its institutional, economic, financial and legal support. Analyzed the institutional structure of state regulation of investment and innovation activities and infrastructural support. A comprehensive systems analysis and evaluation made by the state regulatory investment and innovation activity, mechanisms of funding under the global financial crisis and ongoing shortage of financial resources. Grounded ways to increase financial flows, as defining terms of investing in a crisis economy of Ukraine.

Keywords: Investment, innovation, subjects and objects of investment, legal - legal regulation, forms of state regulation of investment, fund the development of national economy, effective forms of investment.

Размещено на Allbest.ru