Відтворення та ефективність використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Відтворення та ефективність використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств

Шовкун Людмила Володимирівна

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Соловйов Микола Федорович, Харківська державна зооветеринарна академія, професор кафедри менеджменту і маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Олійник Таміла Іванівна, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, професор кафедри економіки підприємства кандидат економічних наук, Чернега Інна Іванівна, Уманський національний університет садівництва старший викладач кафедри економіки

Захист відбудеться «10» листопада 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: Харківська обл., Харківський р?н, п/в «Комуніст?1», навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 221.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, п/в «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ, корп. 1.

Автореферат розісланий « 8 » жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д.В. Шиян

1. Загальна характеристика роботи

трудовий потенціал сільськогосподарський демографічний

Актуальність теми. Формування державної соціально-економічної політики, її реалізація у процесі розвитку ринкових відносин потребують визначення та глибокого аналізу тенденцій динамічних соціальних перетворень, серед яких відтворення та ефективність використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств посідають одне з найважливіших місць. Кризові явища в економіці України та викликаний ними спад виробництва призвели до активного зростання безробіття у сільській місцевості, та до зниження ефективності використання наявного трудового потенціалу.

Спад народжуваності, збільшення смертності, наростання депопуляційних процесів, зменшення тривалості життя є наслідками кризового стану в економіці країни. Це призводить до звуження природної основи трудового потенціалу, погіршення якісних характеристик, так як на фоні цих подій відбувається відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Різке скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, особливо занепад галузі тваринництва, позначаються на рівні використання трудового потенціалу (зменшення попиту на робочу силу, посилення процесів вивільнення працездатного населення, наростання безробіття у сільській місцевості). Заробітна плата на даний час перестає виконувати свою стимулюючу функцію, яка є основною. Низький рівень заробітної плати працівників, зайнятих у сільськогосподарських підприємствах, не сприяє підвищенню їх зацікавленості у досягненні високих кінцевих результатів праці.

Наукові основи відтворення та використання трудового потенціалу були закладені такими зарубіжними вченими-економістами, як: Г. Бейкером, К. Марксом, В.Ф. Машенковим, С.Г. Струмиліним, Г. Шульцем, А.В. Чаяновим, М.Л. Юсуповим, а також вітчизняними вченими-економістами аграрниками: Д.П. Богиня, І.К. Бондар, О.А. Бугуцький, О.А. Грішнова, В.С. Дієсперов, В.К. Горкавий, О.І. Здоровцов, Г.І. Купалова, Е.М. Лібанова, Л.І. Михайлова, В.І. Лишиленко, І.І. Лотоцький, І.І. Лукінов, Т.І. Олійник, С.І. Пирожков, П.Т. Саблук, М.Ф. Самодурова, М.Ф. Соловйов, Н.В. Статівка, В.С. Стешенко, О.В. Ульянченко, В.Й. Шиян, І.І. Чернега, К.І. Якуба, В.В. Ярова та ін. разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються питання сутності трудового потенціалу, видів відтворення, регіональних особливостей демографічних процесів, впливу рівня оптимізації галузевої структури сільськогосподарських підприємств і впливу рівня оплати праці у аграрному секторі на формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Цим і обумовлений вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою тематики науково-дослідних робіт Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, зокрема наукової тематики кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу «Розробка пропозицій по удосконаленню економічного механізму та підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу в реформованих сільськогосподарських підприємствах» (номер державної реєстрації 0107U010373). Автором у межах цієї теми виконано дослідження, пов'язане з відтворенням та використанням трудового потенціалу у сільськогосподарських підприємствах стосовно господарств із різною галузевою структурою.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка теоретико-методичних і прикладних засад відтворення та підвищення ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

· уточнити соціально-економічну сутність економічної категорії «трудовий потенціал», її місце серед найближчих споріднених понять та кількісні й якісні характеристики;

· визначити тенденції формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області з урахуванням особливостей сучасних демографічних процесів у сільській місцевості ;

· проаналізувати рівень використання трудового потенціалу у сільськогосподарських підприємствах;

· обґрунтувати напрями зростання зайнятості працівників і підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств за рахунок удосконалення мотиваційного механізму;

· розробити прогноз зайнятості сільського населення у сільськогосподарських підприємствах на період до 2020 р.;

· обґрунтувати напрями удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств як чинника створення додаткових робочих місць.

Об'єктом дослідження є процес відтворення та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань відтворення та ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою досліджень є діалектичний метод пізнання економічних процесів, основні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем відтворення та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, законодавчі та нормативно-правові акти, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, Верховної Ради.

У процесі дослідження були використані такі методи та прийоми: абстрактно-логічний (при узагальненні теоретико-методологічних підходів стосовно визначення поняття трудового потенціалу, його кількісних та якісних характеристик, при формулюванні висновків), кореляційно-регресійний аналіз (при визначенні впливу структури товарної продукції на зайнятість в сільськогосподарських підприємствах), демографічне прогнозування (при визначенні перспективної чисельності сільського населення Харківської області), монографічний (при узагальненні показників сільськогосподарських підприємств), графічний (при відображенні отриманих розрахунків), метод анкетного опитування (при дослідженні зайнятості населення у сільськогосподарських підприємствах і при визначенні причин прихованого безробіття), метод факторного аналізу (при розрахунку забезпеченості сільськогосподарських підприємств працівниками).

В якості інформаційної бази досліджень використані дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Харківській області, оперативна та річна звітність сільськогосподарських підприємств, розробки науково-дослідних установ, праці вчених-економістів та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у обґрунтуванні перспектив відтворення та підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, а саме:

уперше:

· розроблено механізм формування та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств з урахуванням особливостей організаційно-правових форм власності та господарювання за різних варіантів галузевої структури з її удосконаленням і забезпеченням більш повного та рівномірного використання трудового потенціалу;

удосконалено:

· методичні підходи до визначення кількісних та якісних характеристик трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, які, на відміну від існуючих, розглядають категорію «трудовий потенціал» як натуральний вимірник - чисельність певних груп його носіїв;

· методи визначення впливу демографічних факторів на відтворення чисельності сільського населення та його трудового потенціалу за фазами відтворення: формування,розподіл, використання;

· методи формування та підвищення ефективності використання трудового потенціалу у реформованих сільськогосподарських підприємствах з урахуванням різних організаційно-правових форм власності та господарювання;

дістало подальший розвиток:

· прогноз чисельності сільського населення для умов Харківської області, яке буде зайняте у сільськогосподарських підприємствах на період до 2020 р.;

· основні напрями підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств залежно від їх галузевої структури та забезпечення більш високого рівня зайнятості працівників.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження у виробництво виконаних наукових розробок дає можливість для більш повного відтворення та ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Розроблену кореляційно-регресійну модель визначення впливу галузевої структури на сезонність використання робочої сили впроваджено у ДП ДГ «Кутузівка» Харківського району Харківської області з використанням при розробці виробничих програм і визначенні товарної стратегії підприємства для прогнозування рівня зайнятості працівників (довідка № 184 від 28 вересня 2009 р.). Рекомендації щодо впровадження мотиваційного механізму та напрямів підвищення ефективності використання трудового потенціалу впроваджено у ДП ДГ «Елітне» Харківського району Харківської області (довідка № 337 від 28 вересня 2009 р.). Результати дослідження використано при розробці комплексної програми оптимізації галузевої структури та підвищення рентабельності сільськогосподарських підприємств Харківського району (довідка № 162 від 30 березня 2010 р.). Прогноз чисельності сільського населення до 2020 р. прийнято до використання головним управлінням агропромислового розвитку Харківської області (довідка № 08-28-72 від 30 березня 2010 р.). Деякі пропозиції та висновки знайшли позитивний відгук у спеціалістів сільськогосподарських підприємств і рекомендовані Міністерством аграрної політики України до врахування при здійсненні економічного аналізу діяльності та перспектив розвитку сільськогосподарських підприємств (довідка № 11?3?9/49а від 3 березня 2010 р.). Матеріали дисертаційного дослідження прийняті до використання у навчальному процесі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва при викладанні дисциплін «Бізнес-планування», «Організація виробництва», «Планування діяльності підприємств» (довідка № 517 від 19 квітня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, яка має наукове і практичне значення. У ній використані положення і висновки, що є результатами особистих розробок автора. Результати наукового дослідження висвітлені у восьми одноосібних публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідались і одержали позитивну оцінку на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів, магістрів та студентів «Інтенсифікація та сталий розвиток сільськогосподарського виробництва» (м. Харків, 2006); науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів і здобувачів ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, присвяченій 125-й річниці від дня народження О.Н. Соколовського (м. Харків, 2009); на міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора» (м. Харків, 2009) та підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів ХНАУ ім. В.В. Докучаєва (2005-2009 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано вісім одноосібних наукових праць ? загальним обсягом 2,8 ум.-друк.арк. У тому числі в наукових фахових виданнях 6, у матеріалах наукових конференцій 2.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Викладена на 220 сторінках комп'ютерного тексту, основний зміст становить 162 сторінки, 49 таблиць, 20 рисунків та 12 додатків на 33 сторінках. Список використаних джерел містить 194 найменування і займає 18 сторінок.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету і завдання, предмет та об'єкт, зазначено методи дослідження, інформаційну базу та зв'язок з науковою програмою, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, викладено результати їх апробації та особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади відтворення та ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств» досліджено соціально-економічну сутність категорії «трудовий потенціал» та її взаємозв'язок з іншими категоріями, розглянуто методичні підходи щодо визначення відтворення та ефективності використання трудового потенціалу за допомогою мотиваційного механізму, організаційно-економічних основ формування трудового потенціалу сільського господарства, викладено теоретичні основи оцінки факторів розвитку та ефективного використання трудового потенціалу.

Ступінь синхронності фаз формування, розподілу (перерозподілу) та використання трудового потенціалу значною мірою визначається умовами формування динамічної збалансованості виробництва за трудовим фактором, який складається на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях, є результатом діючого економічного механізму, застосування економічних інструментів (кредитів, податків, процентних ставок, оплати праці, інвестицій тощо), адміністративних методів, правових норм.

Різноманітність точок зору щодо змісту поняття «трудовий потенціал», широке коло об'єктів і завдань досліджень обумовили застосування різних методичних підходів до визначення кількісних та якісних характеристик трудового потенціалу.

В умовах реструктуризації трудових відносин виникло, зокрема, поняття «соціально - трудовий потенціал» як соціально-економічна й обліково-статистична категорія. Але зауважимо, що трудовий потенціал природно є соціальним, адже його складають люди як носії робочої сили здатні виробляти споживні вартості, створювати соціум свого суспільного життя. За будь-яких умов суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку країни трудовий потенціал є і важливою складовою ресурсного потенціалу і головною продуктивною силою, яка визначає розвиток суспільного виробництва. У сільському господарстві трудовий потенціал має раціонально поєднуватися із таким специфічним природним засобом виробництва, яким є земля, і забезпечувати виробництво максимального суспільного продукту за належного рівня механізації виробничих процесів. Тому при плануванні, обліку й у статистичній звітності, у прикладних дослідженнях трудового потенціалу доцільніше користуватися натуральним вимірником.

Найближчим за своєю сутністю показником натурального виміру трудового потенціалу у традиційній демографії, у статистиці й обліку, а також в економічних дослідженнях соціально-економічних явищ і процесів, пов'язаних із відтворенням і використанням трудового потенціалу, може бути чисельність відповідних груп його носіїв.

На певних стадіях відтворення конкретними носіями трудового потенціалу є сільське населення, економічно активне населення, працівники, зайняті у сільськогосподарських підприємствах. На стадії формування трудовий потенціал виявляє себе як сільське населення, а на стадіях розподілу та використання ? як економічно активне населення та працівники, що зайняті у сільськогосподарських підприємствах (рис. 1).

Фази відтворення трудового потенціалу не тотожні фазам відтворення сукупного суспільного продукту і мають свою специфіку, обумовлену синергічними особливостями функціонування різних властивостей та якостей трудового потенціалу, оскільки, наприклад, у процесі використання трудового потенціалу відбувається також його оновлення. Проте, оновлення може здійснюватись і без конкретного споживання трудового потенціалу. Під економічним механізмом ефективного використання трудового потенціалу, при детальному макроекономічному аналізі, ми вважаємо систему: державного і організаційних форм ринкового регулювання, законодавчих і соціально-економічних методів, а також управління системою відтворення трудового потенціалу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Фактори впливу на відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств

Як свідчать результати дocлідження, необхідний рівень відтворення трудового потенціалу та його формування може забезпечити соціально лише оптимальне поєднання демографічних і соціально-економічних факторів. Результативність такого поєднання виражається у формуванні сільськогосподарського товаровиробника й ефективності ринкової, соціально орієнтованої економіки.

У другому розділі «Сучасний стан відтворення та ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств» досліджено демографічні аспекти відтворення трудового потенціалу, зайнятість сільського населення у сільськогосподарських підприємствах та ефективність використання їх трудового потенціалу. Село було і залишається не лише економічним, а й демографічним донором міста. Трудовий потенціал сільської місцевості є основним джерелом трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Чисельність сільського населення, його статево-вікова структура, стан здоров'я є основними факторами відродження сільського населення та розвитку сільського господарства. Головною причиною міграційного відпливу сільського населення залишається важке соціальне становище сільських мешканців: низький рівень оплати праці, погані умови праці, досить високий рівень заборгованості з виплати заробітної плати й ін.

За тенденціями змін загальної чисельності населення демографічну історію Харківської області протягом 1945-2009 рр. можна поділити на два періоди: 1945-1990 рр. і 1991-2009 рр. Перший - це період щорічного зростання чисельності населення, другий - зменшення. Протягом першого періоду чисельність населення Харківської області збільшилася на 643,4 тис. осіб, тобто на 25,2%, а протягом другого періоду ? зменшилася на 412,4 тис. осіб, що становить 12,9%. Таке явище, як зменшення чисельності, набуває прогресуючого характеру. Кількість сільського населення постійно зменшується, що свідчить про зменшення бази формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, оскільки зменшується чисельність молоді працездатного віку, як потенційних кандидатів на заміщення робочих місць. Прогресуюча демографічна криза ладна стати головною перепоною на шляху розвитку ефективних підприємницьких форм, адже нині вона вже обмежує окремі складові їх розвитку, зокрема кадрову. Частина негативного впливу на демографічну ситуацію припадає на соціальні наслідки аграрної кризи, передусім на майнове розшарування сільського населення, з поглибленням в умовах обмеженості вибору дохідного виду трудової діяльності та мінімуму джерел поповнення ресурсів існування за надмірної виснаженості.

Безперечним індикатором змін у розвитку соціально-економічної системи є трансформація зайнятості населення, як один із головних макропоказників, динаміка якого відображає спрямованість та ефективність економічних перетворень у країні. Реформування економічного та суспільного ладу в Україні на початку 90-х років, проголошення курсу на розбудову демократичного суспільства та ринкової економіки кардинально змінили існуючі відносини зайнятості. На зміну концепції обов'язкової загальної зайнятості, яка передбачала обов'язкову участь кожного працездатного громадянина у виробництві матеріальних і духовних цінностей, з прийняттям у 1991 р. закону України „Про зайнятість населення" в Україні було проголошено реалізацію кардинально нової, демократичної концепції зайнятості населення, без будь-якого примушування до праці; добровільна незайнятість громадян перестала бути підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності. Кожному громадянину було надано право обирати діяльність відповідно до своєї професії та рівня кваліфікації.

Така перебудова зламала усталену систему взаємовідносин, але не призвела до кардинальної зміни ситуації на ринку робочої сили: в умовах соціально-економічної кризи ситуація ще більше загострилася. Зменшується абсолютна та відносна чисельність осіб, які досягають працездатного віку,збільшується питома вага осіб перед пенсійного віку, невпинним є міграційний відплив сільської молоді, отже посилюється процес старіння українського села. Це характерна риса відтворення його трудового потенціалу. У Харківській області станом на 1.01.2009 р. у сільській місцевості проживало 320,7 тис. осіб працездатного населення - 56,8% усього сільського населення і лише 35 тис. осіб були зайняті у сільськогосподарських підприємствах. Протягом 1990?2008 рр. середньорічна чисельність працездатного населення мала стійку тенденцію до скорочення на 10,8 тис. осіб, що становить 3,3%. Характеристику відтворення трудового потенціалу наведено у табл. 1.

Основною причиною зменшення трудового потенціалу у період 1990-2008 рр. стало поширення кризових процесів у функціонуванні господарського механізму та системи управління, внаслідок чого в усіх галузях економіки різко зменшились обсяги виробництва та споживання продукції і послуг, відповідно, знизився попит на робочу силу, погіршилася можливість працевлаштування. Середньорічна чисельність працівників сільськогосподарських підприємств скоротилась у 5,7 рази, а в абсолютному виразі - на 165,6 тис. осіб. За таких умов відбувається різке підвищення рівня безробіття.

Особливістю сучасного етапу розвитку сільськогосподарських підприємств є послаблення трудової мотивації працівників, деформація та руйнування соціальних цінностей, зниження трудової дисципліни, незацікавленість працівників у розвитку професійного рівня, трудова апатія. Вкрай необхідно подолати загальну тенденцію до уповільнення економічного зростання, зупинити спад виробництва та депресію, припинити неефективне використання ресурсів.

Зміна негативних тенденцій на позитивні можлива лише у разі продуктивної зайнятості сільського населення, однак її формуванню заважає суцільна економічна криза, яка охопила усі сфери та галузі народногосподарського комплексу.

Таблиця 1 Основні показники відтворення трудового потенціалу сільського населення у Харківській області за 1990?2008 рр.

Дослідження мотивів зайнятості працівників сільськогосподарських підприємств показало, що на першому місці завжди залишається розмір заробітної плати, але, на жаль, середня номінальна заробітна плата у сільському господарстві України та Харківської області залишається однією з найбільш низьких порівняно з іншими галузями економіки, хоч і має стійку тенденцію до зростання (табл. 2).

У 1990 р. в Україні співвідношення середньомісячної зарплати працівників промисловості та сільського господарства становило 1:0,83 (232 крб : 278 крб), а у 2008 р. - 1:0,54 (1101 грн : 2017 грн.); у Харківській області - відповідно 1:0,85 (232 крб : 278 крб) і 1:0,70 (1187 грн : 1694 грн.). За досліджуваний період позитивної динаміки у зміні цього співвідношення не спостерігається. Але ж оплаті праці належить важлива роль у відтворенні трудового потенціалу та підвищенні ефективності його використання. Саме вона, як винагорода працівникові за затрати праці відповідної кількості та якості, має відшкодовувати йому вартість поновлення затраченого у процесі праці трудового потенціалу, сприяти його розширеному відтворенню та стимулювати підвищення рівня продуктивності праці. Як свідчать результати дослідження, система обліку праці та нарахування заробітної плати у господарствах має чимало недоліків. Так, у деяких господарствах не створено умов для економічно самостійної діяльності трудових колективів і конкретних працівників (як правило, статут розв'язує не всі важливі питання), у внутрішньогосподарських колективах не відпрацьовано механізм прав та обов'язків, матеріальної та моральної відповідальності членів-співвласників земельних і майнових паїв за кінцеві результати.

Таблиця 2 Середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності в Україні та Харківській області, грн

Чисельність працівників сільськогосподарських підприємств характеризується стійкою тенденцією до скорочення. Донедавна головною причиною цього був звужений характер демографічного відтворення у сільській місцевості, при тому, що це відбувалося за одночасного зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, ? галузь почала відчувати дефіцит трудових ресурсів.

З початку 90-х років через наростання кризових процесів в економіці, недосконалість цінового механізму, монополізм переробних, заготівельних та обслуговуючих підприємств, зниження купівельної спроможності населення й інші фактори почалося падіння обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Одночасно кардинально трансформувалася галузева структура сільськогосподарських підприємств, оскільки випереджаючими темпами згорталися ті виробництва, які вимагали значних затрат праці та капіталу й які у нових економічних умовах стали збитковими у переважній більшості підприємств. Для забезпечення виживання в умовах економічної кризи сільськогосподарські підприємства почали орієнтуватися на пріоритетне виробництво тих видів продукції, які за найменших матеріальних і трудових витрат були б спроможні забезпечити більш високий економічний ефект. Унаслідок цього головною причиною скорочення чисельності працівників у 1990-2008 рр. стало зменшення потреби сільськогосподарських підприємств у робочій силі за умов різкого зменшення обсягів сільськогосподарського виробництва, зниження його насиченості трудомісткими видами продукції. За цей проміжок часу їх кількість скоротилася більш ніж у чотири рази, у тому числі в рослинництві - у 2,5 рази, а у тваринництві ? більше ніж у вісім разів. Деформувалася структура зайнятості працівників за галузями виробництва (рис. 2 ).

Рис. 2 Структура зайнятості працівників за галузями виробництва в сільськогосподарських підприємствах Харківської області за 1990?2008 рр., %

Підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств можливе за певних умов: по-перше, за рахунок формування раціональної зайнятості у сільськогосподарському виробництві, яка б забезпечувала нормальну праценавантаженість, продуктивність за усіх форм господарювання на селі; по-друге, за рахунок запровадження дієвого мотиваційного механізму ефективної праці за рахунок оплати праці у сільськогосподарських підприємствах.

Позитивне розв'язання проблем використання трудового потенціалу - продуктивності праці, зайнятості, оплати праці можливе лише за умови зростання обсягів виробництва. Без цього залишатиметься нереалізованим великий земельний і трудовий потенціал. На відміну від ситуації часів дефіциту, внутрішній продовольчий ринок повністю насичений, але лише стосовно платоспроможного попиту населення. Низька купівельна спроможність стримує виробництво, яке навіть за обмеженості ресурсів могло б бути значно більшим.

У третьому розділі «Перспективи відтворення та покращення використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств» розраховано прогноз чисельності сільського населення, на основі якого розрахована забезпеченість сільськогосподарських підприємств працівниками, визначено роль галузевої структури у забезпеченні зайнятості працівників сільськогосподарських підприємств і роль оплати праці в підвищенні ефективності використання трудового потенціалу, обґрунтовано шляхи підвищення продуктивності праці.

Варіантний демографічний прогноз чисельності сільського населення та його статево-вікової структури зроблено методом вікових пересувань на період до 2020 р. Варіанти прогнозу відрізнятимуться кількістю дітей народжених у прогнозному періоді. За допомогою факторного аналізу було розраховано забезпеченість сільськогосподарських підприємств працівниками. Проведені розрахунки свідчать про подальше скорочення чисельності сільського населення Харківської області (за обома варіантами прогнозу). За першим варіантом демографічного прогнозу на кінець 2020 р. кількість сільського населення зменшиться до 497,5 тис. осіб, тобто на 11,3% порівняно з чисельністю на кінець 2008р., а за другим варіантом - зменшення відбудеться до 520,5 тис. осіб, тобто на 7,2 %. Чисельність населення працездатного віку зменшиться лише на 5 %. Це обумовлено очікуваними структурними зрушеннями у статево-віковому складі сільського населення.

Причиною зменшення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області за період 1990-2008рр. є зниження їх попиту на робочу силу, насамперед через скорочення обсягів виробництва та зниження купівельної спроможності, що призвело до зростання безробіття. Тому однією з найважливіших проблем на період до 2020 р. буде забезпечення зростання зайнятості та досягнення збалансованості між попитом і пропозицією робочої сили.

Можливості формування повної зайнятості трудового потенціалу у сільській місцевості Харківської області на перспективу визначатимуться, передусім, параметрами розвитку аграрного сектора економіки. Підвищення рівня зайнятості у сільській місцевості пов'язується з економічним зростанням і збільшенням обсягів виробництва продукції у сільськогосподарських підприємствах.

Стратегічним напрямом підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств є формування раціональної продуктивної зайнятості протягом року. Важливого значення набуває удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств шляхом розвитку галузей тваринництва та збільшення виробництва продукції рослинництва завдяки вирощуванню більш трудомістких культур (цукрового буряку, картоплі, овочів). Розроблена нами кореляційно-регресійна модель дає можливість визначити вплив галузевої структури на рівномірність використання трудового потенціалу та забезпечити його прогнозування при розробці виробничих програм і визначенні товарної стратегії сільськогосподарських підприємств Харківської області. Зниження рівня сезонності праці й удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств забезпечує не лише рівномірне, а й більш повне використання трудового потенціалу, сприяє підвищенню продуктивності праці, збільшенню обсягів виробництва валової продукції у сільськогосподарських підприємствах і зростанню матеріального добробуту їх працівників. Уведення різноманітних форм власності в Україні супроводжувалося створенням більшої чисельності нових підприємств, менших за розмірами. Постійно підтримувати високий рівень ефективності виробництва у цих підприємствах можна лише за умови раціонального використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів. Досягти цього можна значною мірою за рахунок оптимального поєднання галузей у підприємствах незалежно від форми власності. Загальновідомо, що підвищення рівня концентрації виробництва позитивно впливає на результати господарської діяльності.Великі підприємства у порівнянні з дрібними та середніми забезпечують, як правило, більш високий рівень продуктивності землі та праці, мають нижчу собівартість продукції, вищий технічний рівень виробництва. Нами було проведено монографічне дослідження восьми сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм: чотири з питомою вагою продукції тваринництва у структурі грошової виручки від 49,5 до 81,3%; (ТОВ Агрофірма «Пісчанська» Красноградського, ПСП «Родіна» Дворічанського, СК «Восток» Ізюмського, ДП ДГ «Кутузівка» Харківського районів) і чотири підприємства без галузей тваринництва (ТОВ «Им. газеты Известия» Близнюковського району, ПП «Азис» Балакліївського, СВК «Колонтаївський» Краснокутського, ДП ДГ «Елітне» Харківського районів) (табл. 3).

Таблиця 3 Вплив галузевої структури на рівень зайнятості і ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах Харківської області у 2008р.

Як показало дослідження, необхідність реформування системи нарахування заробітної плати є очевидною, бо диференціація заробітної плати за видами економічної діяльності залишається значною.

Концепція подальшого реформування має виходити з необхідності підвищення рівня й якості життя населення, підвищення платоспроможного попиту, зменшення соціальної напруги у суспільстві.

З цією метою варто здійснити перехід від заробітної плати як частини доходу підприємства до заробітної плати як ціни товару «робоча сила».

Орієнтиром для підвищення номінальної та реальної заробітної плати має бути її питома вага у валовому внутрішньому продукті.

Мінімальна заробітна плата повинна бути не нижче мінімального прожиткового мінімуму.

Отже, для збереження трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств необхідно першочергово виконати такі завдання: законодавчо запровадити заробітну плату як державний соціальний стандарт, підняти мінімальну заробітну плату до прожиткового мінімуму працездатних громадян; розробити заходи з дієвої мотивації роботодавців до підвищення та легалізації заробітної плати (цільова підготовка кваліфікованої робочої сили, компенсація витрат роботодавцям на професійну підготовку робочої сили, побудова тимчасового житла тощо); створити систему державних замовлень на цілеспрямовану підготовку кваліфікованої робочої сили для потреб підприємств через систему професійної освіти, оновивши перелік спеціальностей з урахуванням пропозицій роботодавців; забезпечити перманентне збільшення інвестицій в освіту та науку, спрямованих на розвиток особистості, оскільки первинні інвестиції у людський капітал є запорукою можливостей ефективних інвестицій у технології й інноваційного розвитку у цілому; підвищувати якість робочої сили, освітній рівень трудових ресурсів и через формування єдиної, цілісної системи безперервної освіти й усвідомлення громадянами її важливості, удосконалення механізму професійної підготовки, перепідготовки та перекваліфікації кадрів, посилення відповідальності роботодавця за належний рівень кваліфікації та соціального захисту найманої робочої сили.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання, що полягає у комплексному дослідженні стану, теоретичному обґрунтуванні та розробці теоретико-методичних і прикладних засад відтворення та підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. У результаті виконання поставлених завдань зроблено такі висновки:

1. Трудовий потенціал сільськогосподарських підприємств являє собою сукупну чисельність працівників, які з якісної сторони впливають на результати праці, а з кількісної формують продуктивну силу праці та її інтенсивність, наявні нині і передбачувані на перспективу. Процес відтворення трудового потенціалу поділяється на окремі взаємопов'язані фази: формування, розподіл (перерозподіл), використання. У фазі формування трудовий потенціал ? це сільське населення, а у фазі розподілу ? це економічно активне населення, а у фазі використання ? це працівники, зайняті в сільськогосподарських підприємствах.

2. Економічна криза в країні позначилася також на чисельності сільського населення ? природної основи відтворення трудового потенціалу. З кожним роком тенденція до зменшення чисельності сільського населення прогресує. Так, народжуваність у сільській місцевості Харківської області в 1990 р становила 7,4 тис.осіб, а в 2008 р. ? 5,6 тис. осіб , тобто відбулося зменшення на 1,8 тис. осіб, а смертність населення у 1990р та 2008 р. становила ? відповідно 11,7тис. та 12,0 тис.осіб.

3. Причиною зменшення трудового потенціалу є зниження попиту сільськогосподарських підприємств на робочу силу у зв'язку зі зменшенням кількості підприємств, де питома вага галузі тваринництва зводиться до мінімуму або ж взагалі відсутня. Унаслідок цього відбулося падіння обсягів виробництва та падіння купівельної спроможності населення. Зменшення зайнятості сільського населення в сільськогосподарських підприємствах призвело до зростання безробіття.

Через скорочення зайнятості у сільськогосподарських підприємствах в період 1990-2008рр сталося найбільше вивільнення трудового потенціалу Харківської області. Основною причиною було поширення кризових процесів у функціонуванні господарського механізму та у системі управління внаслідок чого різко зменшились обсяги виробництва та споживання продукції і послуг в усіх галузях, і, відповідно, знизився попит на робочу силу. Середньорічна чисельність працівників сільськогосподарських підприємств області скоротилася у 5,7 рази, а в абсолютному виразі ? на 165,6 тис. осіб. Утримання надлишкової чисельності працівників в умовах спаду обсягів виробництва та зниження трудового навантаження стало однією з головних причин неповного використання трудового потенціалу у сільськогосподарських підприємствах області. Трансформації у галузевій структурі на користь виробництв із нерівномірною протягом року потребою в робочій силі посилили сезонний характер зайнятості у сільськогосподарських підприємствах. Так, якщо у 1990-1995 рр. питома вага чисельності працівників, зайнятих в тваринництві, складала 57,9-61,4%, то у 2008 р. ? лише 29,4%.

Виконані розрахунки свідчать про подальше скорочення чисельності сільського населення до 2020 р. за розробленими варіантами прогнозу його кількість зменшиться до 497,5 тис. осіб, або на 11,3 % порівняно з чисельністю на кінець 2008 р за першим варіантом, та до 520,5 тис. осіб., або на 7,2% за другим варіантом. Варіанти прогнозу відрізнятимуться кількістю дітей народжених у прогнозованому періоді. Прогноз зайнятості сільського населення в сільськогосподарських підприємствах має позитивний характер на період до 2020р. В них буде зайнято 93,7 тис. осіб, що становить третину працездатного сільського населення. На даний час в сільськогосподарських підприємствах зайнято 35 тис. осіб, що складає 10,9 % від загальної кількості працездатного населення Харківської області. Демографічний прогноз показує, що населення працездатного віку не зазнає значних змін і зменшиться лише на 5%.

У результаті дослідження восьми сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм власності та господарювання виявлено вплив галузевої структури на трудову зайнятість і на розширення сфери застосування праці та створення нових робочих місць. Підприємства першої групи (з питомою вагою продукції тваринництва в структурі грошової виручки від 49,5 до 81,3% ) мали більш високу та рівномірну зайнятість працівників протягом року. Завдяки тому, що у цих підприємствах питома вага працівників, зайнятих у тваринництві, коливалась в межах 51,4-73,4% загальної чисельності. Грошова виручка на 100 га сільськогосподарських угідь у підприємствах цієї групи перевищувала показники другої групи в 1,8-3,7 рази, а прибуток - у 3-3,3 рази. Усі підприємства першої групи відрізнялися високим рівнем рентабельності ( 37,6-56,3%). Тому вдосконалення галузевої структури забезпечить більш повне та рівномірне використання трудового потенціалу, сприятиме підвищенню продуктивності й оплати праці у сільськогосподарських підприємствах. Заробітна плата відіграє подвійну роль у відтворювальному процесі: з одного боку, вона є формою ціни товару «робоча сила», складовою витрат виробництва та впливає на формування кінцевих показників ефективності господарської діяльності, а з іншого, через відповідні механізми мотивації та матеріального стимулювання праці, вона є важливим чинником прискореного зростання виробництва та продуктивності праці. Концепція подальшого реформування заробітної плати має бути спрямована на підвищення рівня якості життя сільського населення, збільшення платоспроможного попиту, зменшення соціальної напруги у суспільстві. Із цією метою варто перейти від ставлення до заробітної плати як частини доходу підприємства, до ставлення як ціни товару «робоча сила». Мінімальна заробітна плата повинна бути не менше прожиткового мінімуму.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Шовкун Л.В. Демографічна база формування трудового потенціалу / Л.В. Шовкун // Вісник ХНАУ. - 2005. ? № 3. ? с. 229-233.

2. Шовкун Л.В. Зайнятість населення та ринок робочої сили в сільській місцевості / Л.В. Шовкун // Вісник ХНАУ. ? 2006. ? № 1. - с.416-421.

3. Шовкун Л.В. Трудовий потенціал аграрних формувань Харківської області й ефективність його використання / Л.В. Шовкун // Вісник ХНАУ. - 2007. ? №8. ? С. 412 ?416.

4. Шовкун Л.В. Основні чинники мотивації зайнятості і праці у сільському господарстві / Л.В. Шовкун // Вісник ХНАУ. - 2008. ? № 3. ? с. 377-385.

5. Шовкун Л.В. Основні напрями реформування заробітної плати в сільськогосподарських підприємствах / Л.В. Шовкун // Вісник ХНАУ. - 2009. ? № 5. ? С. 276?287.

6. Шовкун Л.В. Прогноз чисельності сільського населення та його трудового потенціалу / Л.В. Шовкун / Вісник ХНТУСГ. - 2009. ? № 84. ? С. 298?307.

Статті в інших наукових виданнях:

7. Шовкун Л.В. Вплив галузевої структури сільськогосподарських підприємств на чисельність зайнятого населення / Л.В. Шовкун// Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 80-річчю заснування економічного факультету 8?9 жовтня 2009 р. ? Харків: ХНАУ, 2009. - С. 372-373.

8. Шовкун Л.В. Заробітна плата, як чинник мотивації зайнятості працівників у сільськогосподарських підприємствах / Л.В. Шовкун // Підсумкова наукова конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів, здобувачів, присвячена 125-й річниці з дня народження О.Н. Соколовського (м. Харків, 2009 р.)

Анотація

Шовкун Л.В. Відтворення та ефективність використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Харківський Національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2010.

В дисертаційній роботі здійснено комплексне дослідження теоретичних і методичних аспектів відтворення та ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Досліджено особливості сучасних демографічних процесів у сільській місцевості та визначено їх вплив на відтворення трудового потенціалу сільської місцевості.

Визначено перспективи формування чисельності сільського населення Харківської області та його трудового потенціалу. Обґрунтована економічна сутність стратегії підвищення ефективності використання трудового потенціалу в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання залежно від галузевої структури. Обґрунтовано напрямки підвищення ефективності використання трудового потенціалу в сільськогосподарських підприємствах. Визначено вплив галузевої структури сільськогосподарських підприємств на чисельність зайнятого населення.

Ключові слова: трудовий потенціал, відтворення, демографічна ситуація, ринок робочої сили, продуктивність праці, прогноз, зайнятість, безробіття, галузева структура.

Аннотация

Шовкун Л.В. Воспроизводство и эффективность использования трудового потенциала сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков. 2010.

В диссертационной работе проведено комплексное исследование теоретических и методических аспектов воспроизводства и эффективного использования трудового потенциала сельскохозяйственных предприятий. Изучены особенности современной демографической ситуации в сельской местности и определено ее влияние на возрождение трудового потенциала сельского населения.

Проанализирована современная демографическая ситуация на селе, которая характеризуется существенным сужением демографической базы восстановления трудового потенциала. Начались разрушительные процессы, связанные с негативными необратимыми сдвигами в соотношении количественных и качественных характеристик сельского населения, которые угрожают национальной безопасности страны.

Состояние трудового потенциала определяется с помощью оценки его качественного и количественного уровня. Количественные и качественные характеристики трудового потенциала имеет смысл определять широким и специфической системой показателей, которые обосновываются с точки зрения полноты и уровня доступности. Система индикаторов объединяет показатели трех уровней: единичные, комплексные и интегральные. В диссертационной работе предложена и обоснована методика определения количественной оценки номинального трудового потенциала, которая основывается на расчетах продолжительности трудовой жизни. Использование коэффициента продолжительности жизни позволяет учесть уровень смертности трудоспособного населения.

В процессе исследования установлено, что стратегическим направлением повышения эффективности использования трудового потенциала сельскохозяйственных предприятий, выступает формирование рациональной продуктивной занятости в течение года. В данном отношении, важное значение приобретает усовершенствование отраслевой структуры сельскохозяйственных предприятий путем развития и повышения экономической эффективности производства продукции животноводства, более трудоемких культур растениеводства. Снижение уровня сезонности затрат труда обеспечивает не только равномерное, но и более полное использование трудового потенциала, оказывает содействие повышению годовой производительности труда, увеличению объемов производства валовой продукции в сельскохозяйственных предприятиях и росте материального благосостояния работников.

Перспективы улучшения ситуации на рынке труда в сельской местности должны основываться на объединении мероприятий государственного, регионального и местного уровней. Одним из главных условий управления и регулирования рынка труда общественно-демографическими методами есть его структуризация в территориальном, отраслевом, возрастном, образовательном и социальном структурном срезах. Программа обеспечения занятости должна быть широкомасштабной и включать решение определённого комплекса проблем, связанных с развитием производственной и социальной инфраструктуры в сельской местности. Прежде всего, это такие подпрограммы: развития на селе инфраструктуры социально-коммунального назначения; развития сельскохозяйственного производства.

В работе определены перспективы формирования численности сельского населения и трудового потенциала села. Обоснована экономическая суть стратегии повышения эффективности использования трудового потенциала в сельском хозяйстве. Построена модель прогноза численности населения сельской местности Харьковской области. Обоснованы пути роста эффективности использования трудового потенциала в сельскохозяйственных предприятиях путем совершенствования их отраслевой структуры. Выявлены тенденции изменения эффективности использования трудового потенциала сельскохозяйственных предприятий в зависимости от их отраслевой структуры. В процессе монографического исследования восьми сельскохозяйственных предприятий разных организационно-правовых форм собственности и хозяйствования определено влияние отраслевой структуры не только на трудовую занятость, но и на расширение поля деятельности для производства.