Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Валютно-фінансові стратегії в системі економічної безпеки суб'єктів господарювання: міжнародний досвід

21.04.02. - економічна безпека суб'єктів господарської діяльності

Гулей Анатолій Іванович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту організацій Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Козаченко Сергій Вікторович,

Міжнародний науково-технічний університет ім. академіка Юрія Бугая, професор кафедри менеджменту організацій

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Ковальчук Трохим Тихонович,

Інститут законодавства Верховної Ради України, радник дирекції

кандидат економічних наук

Кім Юрій Геннадійович,

Університет економіки та права «КРОК»,

доцент кафедри управління фінансово-економічною безпекою

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Стратегія динамізації соціально-економічного розвитку висуває за сучасних умов таку оптимізацію валютно-фінансових механізмів в якості пріоритетного завдання, яка б гарантувала сприятливі умови для прискорення інформатизації та НТП, стабільного функціонування комерційних структур та господарських систем загалом.

Крім того, цілі подальшої реалізації економічних реформ в Україні, забезпечення спрямування курсу національного розвитку на побудову дієвої внутрішньо узгодженої системи ринків валютно-фінансових цінностей потребують ретельного дослідження цілей та пріоритетів інноваційного розвитку фінансових систем, вироблення таких регулятивних механізмів, які б зумовлювали здатність до випереджуючого впровадження сучасних інформаційних технологій, як складової частини стратегії економічної безпеки національного господарства України.

Проблематика реалізації валютно-фінансових стратегій в системі економічної безпеки суб'єктів господарювання стала об'єктом дослідження численних відомих вітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема таких, як В.Будкін, І.Бураковський, О.Власюк, В.Грушко, М.Денисенко, О.Захаров, Т.Єфименко, О.Кириченко, Ю.Кім, Т.Ковальчук, С.Лаптєв, Д.Лук'яненко, Ю.Макогон, В.Мунтіян, В.Новицький, Є.Панченко, Ю.Пахомов, О.Плотніков, А.Поручник, В.Рокоча, В.Сєнчагов, В.Сідак, А.Сухоруков, Л.Абалкін, Дж.Р.Голден, Дж.Даннінг, Р.Келлі, Д.Олвей, Дж.Стиглиць, Дж.Хансон та ін.

Разом з тим, у науковій літературі (як у зарубіжних, так і у вітчизняних економічних публікаціях) бракує не тільки системних досліджень сучасних внутрішніх та зовнішніх фінансових загроз мікроекономічній безпеці, а й виявлення функціонального зв'язку між логікою інституційного регулювання, проблематикою науково-технічного, інноваційного розвитку та станом валютно-фінансових механізмів на рівні суб'єктів господарської діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри менеджменту організацій Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая (м. Київ) за темою «Антикризове управління організаціями в умовах реформування економіки України» (державний реєстраційний № 0102U000638) та кафедри управління фінансово-економічною безпекою ВНЗ «Університету економіки та права «КРОК» і належить до теми: «Механізм управління економічною безпекою підприємств і організацій в умо-вах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку України» (дер-жавний реєстраційний № 01080010772 від 11.12.2008), які опрацьовувались у рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень на 2006-2011 роки, узгодженого з Міністерством освіти і науки України.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розкриття змісту валютно-фінансових стратегій, що реалізуються суб'єктами господарських відносин та інституційного регулювання на міжнародних, а також національних ринках у комплексі сучасних інструментів та способів реалізації розрахункових, платіжних, кредитних та страхових відносин.

У відповідності до визначеної мети дисертації її завданнями є:

– розкриття сутності сучасних валютно-фінансових стратегій безпеки та сталого розвитку в комплексі методологічних та прикладних аспектів;

– визначення ролі фінансових інновацій в системі пріоритетів соціально-економічного розвитку;

– комплексне виявлення внутрішніх та зовнішніх фінансових загроз макроекономічній безпеці, валютно-фінансових критеріїв економічної безпеки для відкритої економіки, індикаторів економічної безпеки фінансових систем та їх порогових рівнів за умов сучасних тенденцій розвитку системи міжнародного поділу праці;

– уточнення поняття фінансових інновацій, сутності й факторів їх реалізації, зокрема з урахуванням комплексного впливу цього явища на економіку країни;

– визначення тенденцій та особливостей розвитку ринку фінансових інновацій як самостійного сегменту загального ринку фінансових ресурсів;

– виявлення особливостей міжнародного інституційного регулювання валютно-фінансових відносин за умов інтернаціоналізації та інформатизації;

– виявлення тенденцій розвитку міжнародних ринків фінансoвих послуг, а також засобів, що використовуються для їх регулювання на наднаціональному та на макрорівні;

– уточнення переліку націoнальних інструментів, які використовуються з метою oптимізації фінансoвого, платіжного, а також кредитно-страхувального механізмів за умов світової кризи та господарської глобалізації;

– визначення змісту фінансових послуг, які виступають водночас як інструмент та компонент цілісного механізму валютно-фінансових відносин у рамках світогосподарської системи;

– оцінка загроз розвитку відкритої економіки України з урахуванням макро- та мікроекономічних імперативів фінансової політики;

– формулювання критеріїв ефективного валютно-фінансового механізму в контексті інноваційних пріоритетів інституційного валютно-фінансового регулювання в Україні.

Об'єктом дослідження є процес розробки та реалізації валютно-фінансових стратегій суб'єктами господарської діяльності на міжнародних та національних ринках.

Предметом дослідження є валютно-фінансові стратегії в системі економічної безпеки суб'єктів господарювання на міжнародних, а також на національних ринках.

Методи дослідження. В дисертації було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи процесу пізнан-ня, зокрема, прикладної економічної науки. Так, валютно-фінансові стратегії безпеки, системи безпеки в умовах реалізації сучасних пріоритетів комерційної та регулятивної діяльності (підрозділи 1.1 та 1.2) досліджувалися за допомогою методів аналізу, синтезу, індукції й дедукції, історичного та системного підходів. Визначення змісту та ролі фінансових інновацій в системі комерційних пріоритетів суб'єктів господарської діяльності (підрозділ 1.3) здійснювалося з використанням інструментів та прийомів логічної абстракції, із застосуванням методів порівняння та експертного прогнозування.

Узагальнення міжнародної практики реалізації валютно-фінансових стратегій економічної безпеки суб'єктів господарювання, міжнародного інституційного регулювання валютно-фінансових відносин за умов інтернаціоналізації та інформатизації було зроблено на основі виявлення в структурі досліджуваного об'єкту одиничного, особливого й загального, із використанням дескриптивних і каузальних інструментів дослідження. Аналіз міжнародного досвіду структурної організації валютно-фінансової діяльності комерційних агентів, а також виявлення напрямів розвитку валютно-фінансових механізмів гарантування безпеки й сприяння просуванню бізнесу в контексті інноваційних пріоритетів здійснювалося на основі системно-функціонального та системно-структурного підходів.

Формулювання перспектив використання валютно-фінансових стратегій як складової регулювання діяльності комерційних суб'єктів в Україні, зокрема оцінка загроз розвитку відкритої економіки держави, здійснювалося на основі зіставлення макро- та мікроекономічних імперативів фінансової політики з використанням емпіричних даних. Пропозиції щодо формування ефективного валютно-фінансового механізму впливу на діяльність господарських суб'єктів у контексті глобальної кризи, інноваційних пріоритетів інституційного валютно-фінансового регулювання в Україні подані на основі комплексного системно-функціонального підходу з врахуванням секторального аналізу.

Методологічну основу дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних науковців, національні та міжнародні документи, дані вітчизняних міністерств та відомств, статистичних органів і міжнародних організацій, фактологічні й аналітичні матеріали з відкритих публікацій.

Наукова новизна одержаних у дисертації результатів полягає в розкритті сутності валютно-фінансових стратегій у системі пріоритетів національної безпеки та безпеки суб'єктів господарської діяльності, які застосовуються як комплекс інструментів інституційного впливу програмно-цільового характеру.

Конкретні положення наукової новизни дисертації такі:

вперше:

обґрунтовано методологію дослідження проблематики валютно-фінансової та економічної безпеки суб'єктів господарської діяльності в умовах інформаційної економіки, змістом якої є комплексне виявлення критеріїв економічної безпеки для відкритої економіки, індикаторів економічної безпеки фінансових систем та їх порогових рівнів;

запропоновано системні характеристики об'єктивних та суб'єктивних підходів, оцінки щодо безпеки валютно-фінансової стратегії суб'єктів господарської діяльності, її параметрів та необхідності вживання відпо-відних заходів, комплексу дій антикризового змісту;

продемонстровано, що найбільш ефективним засобом забезпечення певних параметрів безпеки є реалізація господарськими суб'єктами інноваційних процесів, які є засобом протидії загрозам «у динаміці»; показано, що, незважаючи на реалізацію приватними компаніями різного рівня і масштабу основної маси інноваційних проектів, недооцінка централізованих регулятивних підходів може не лише унеможливити достатньо високу прибутковість діяльності приватних компаній, а й позбавити інноваційний процес стратегічних орієнтирів розвитку та здатності мобі-лі-зувати необхідні ресурси матеріально-технічного та фінансового походження;

удосконалено:

класифікацію загроз фінансовій безпеці суб'єктів господарської діяльності, які запропоновано структурувати відповідно до джерел їх виникнення;

класифікаційні підходи щодо економічних небезпек суб'єктів господарювання, які трактуються як можливі або вже дійсні явища, процеси, тенденції соціально-економічного життя, що відповідно до ступеня власної вираженості, вітальної чи дисфункціональної загрози здатні або заподіяти збиток будь-якому об'єкту (підсистемі), суб'єкту суспільного життя (людині, соціальній групі, народу, суспільству, державі, країні), або знищити їх;

системну оцінку діяльності провідних МФО як агентів впливу на параметри національної безпеки; зокрема показано, що МФО, як провідні глoбальні чинники, oбумoвлюють необхідність у відкритті фінансових ринків, стимулюють транскордонний перетік капіталів та вільних грошових коштів, що пов'язано з масштабними інноваційними проектами;

концепцію оптимізації загального регулювання фінансової сфери суб'єктів господарювання; зокрема досліджено, що посилення контролю з боку публічної влади, зро-стан-ня ролі державного контролю постає безальтернативним фактором оптимізації діяльності суб'єктів відкритих фінансових ринків за умов посилення кризових явищ та поглиблення взаємної залежності макро- та мікроагентів міжнародних економічних відносин;

отримали подальший розвиток:

оцінка загроз розвитку відкритої економіки України в контексті макро- та мікроекономічних імперативів фінансової політики; проаналізовано, що для економічної безпеки України мають значення не самі показники небезпек, а їх порогові значення, тобто ті граничні величини, перевищення яких погрожує економічній безпеці, призводить до формування й розвитку негативних, руйнівних тенденцій, перешкоджає нормальному ходу розвитку різних елементів відтворення; зокрема показано, що головною причиною теперішнього критичного стану національної безпеки України є не лише спад виробництва, що триває і навіть час від часу набирає обертів, а й відставання у формуванні інформаційної економіки та розвитку інформаційномістких галузей та підгалузей і, відповідно, прибуткової бази держави у стратегічній перспективі.

Практичне значення отриманих у дисертації результатів дослідження полягає в тому, що її матеріали, а також практичні рекомендації та положення, можуть застосо-вуватися під час регулювання фінансової системи України, виходячи із цілей гарантування фінансової безпеки її відкритої економіки.

Крім того, прикладні результати здійсненого дослідження, а також окремі рекомендації, які воно містить, було запроваджено в інститутах державної влади України та приватних структурах. Зокрема, обґрунтовані автором пропозиції було використано у практичній діяльності Міністерства економіки України (довідка № 4803-24/179 від 3.03.2010 р.), а також у роботі ВАТ КБ «Акордбанк» (довідка № 04-2-26/345 від 10.03.2010 р.).

Матеріали дисертації використані у навчальному про-цесі Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая (м. Київ) при викладанні навчальних дисциплін «Управління фінансово-економічною безпекою», «Фінанси», «Банківська справа», «Інструменти фінансового ринку», «Економіка підприємств», «Основи інвестиційного бізнесу в Україні», «Корпоративне управління»; крім того, Гулей А.І. був співавтором двох науково-аналітичних доповідей Університету для Уряду України, брав участь у науковій діяльності закладу за напрямками «Фінансово-кредитні механізми в економіці України» та «Економічне забезпечення виконання комплексних інноваційних та інвестиційних проектів» (довідка № 1/55 від 12 травня 2010 року).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові положення та результати дисертаційного дослідження, які виносяться на захист, носять винятково авторський характер.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, що знайшли відображення у дисерта-ційній роботі, доповідалися на таких наукових конференціях: «Геоекономічні аспекти розвитку відкритих економік» в НДІ Міжнародних відносин НАУ 7 березня 2008 року, «Світова фінансова криза та її вплив на країни з ризиковими економіками» в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України 25 листопада 2008 року, ІІ науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України» у Тернопільському національному економічному університеті 16-18 грудня 2008 року, IV міжнародній науково-практичній конференції «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» у Тернопільському національному економічному університеті 26-27 лютого 2009 року, «Інноваційні механізми економічного розвитку: світовий досвід для України» в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України 10 березня 2009 року. Здобувач брав участь у круглих столах та конференціях Інституту законодавства Верховної Ради України, а саме: конференція «Актуальні проблеми реалізації та удосконалення конституції України» (червень 2009, м. Київ); науково-експертні слухання «Конституційно-правові засади модернізації банківської системи України» (липень 2009, м. Київ); науково-практична конференція «Соціально-правові реформи в незалежній Україні: досягнення, проблеми, перспективи» (серпень 2009, м. Київ).

Публікації. Основні положення дослідження, яке було проведено у дисертації, було викладено у 13 наукових публікаціях, зокрема у 7 статтях провідних наукових фахових видань, а також у 6 статтях інших видань загальним обсягом 7,82 др. арк.

Структура дисертації складається із вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел, який нараховує 144 найменування. Основний текст дисертаційного дослідження викладено на 176 стор. Дисертація містить 6 таблиць, 13 рисунків, а також 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкриваються актуальність теми роботи, ступінь її наукової розробленості, мета та завдання, предмет і об'єкт дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

У першому розділі «Сутність валютно-фінансових стратегій безпеки та сталого розвитку: методологічні та прикладні аспекти» досліджуються валютно-фінансові механізми глобалізації, системи безпеки економічних суб'єктів в умовах реалізації сучасних макроекономічних пріоритетів, фінан-со-ві інновації в системі комерційних переваг господарських суб'єктів.

У першому підрозділі, що вивчає валютно-фінансові механізми глобалізації та їх вплив на комерційну діяльність господарських суб'єктів, продемонстровано те, що економічна безпека є найважливішою якісною характеристикою економічної системи, яка визначає здатність підтримувати сприятливі умови життєдіяльності, стійке забезпечення ресурсами розвитку, національних господарств, а також послідовну реалізацію національно-державних інтересів за умов інформаційної економіки. Водночас дедалі частіші «збої ринку», екстерналії, або зовнішні ефекти, зумовлюють зростання необхідності створення суспільних благ, посилення підтримуючих і коригуючих заходів з боку держави. І якщо раніше завданням останньої було забезпечення «правил гри», створення відповідної інфраструктури, забезпечення ринку системою інститутів, передусім правовими нормами і суспільними закладами, то сьогодні параметри внутрішньої та зовнішньої безпеки економічного розвитку потребують нових вимірів державного втручання у соціально-економічні процеси, нових критеріїв стійкості національної валюти.

Ринковому механізму потрібна не лише інфраструктура, інститути тощо, а сама держава як учасник економічного життя та гарант його безпеки, глобальної конкурентоспроможності. Для ефективної діяльності держави є потрібним виявлення та класифікація небезпек можливих або вже дійсних явищ, процесів, тенденцій. Вони, в залежності від ступеня своєої вираженості, вітальної або дисфункціональної загрози, здатні або заподіяти збиток будь-якому об'єкту захисту (людина, соціальна група, народ, суспільство, держава, країна), або знищити їх. Про більші масштаби, маючи на увазі загрози людству, цивілізації загалом, зараз не йдеться.

Такими викликами фінансовій безпеці, або суто фінансовими небезпеками для господарських суб'єктів є зовнішні та внутрішні, економічні та неекономічні загрози, які можна представити у вигляді рисунку 1.

У другому підрозділі, який вивчає системи безпеки в умовах реалізації сучасних пріоритетів комерційної та регулятивної діяльності, зазначається, що в ідеалі фінансова система «працює» на НТП, прискорення технологічного поступу, а в сучасних умовах - на прискорену інформатизацію усієї відтворювальної системи. Здатність ефективно переходити до реалій інформаційної економіки виступає, з одного боку, запорукою прогресу, а з іншого - засобом глобальної конкурентної боротьби, своєрідною перепусткою до елітних клубів «Золотого мільярда» та лідерів НТП. Адже освоєння інформаційних технoлoгій є справою складною (у питанні рівня розвитку відтворювальних систем), а також і недоступною для віднoснo нерозвинених (тобто більшості) країн світу. Крім того, має місце й жорстка конкурентна боротьба на ринку інформаційних товарів та інформаційних послуг, оскільки для нього є абсолютно типовою класична криза перевиробництва, яка звужує потенціал інформаційно-технoлoгічнoгo прогресу та актуалізує завдання пошуку можливостей збуту продукції, що виробляється.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Класифікація загроз фінансовій безпеці

Джерело: складено автором.

У провідних ринкових країнах сформувався потужний комплекс галузей інформаційного сектору, значний вплив якого здійснюється не лише на економіку, зовнішньоекономічні зв'язки, а й загалом на соціальне життя, політику тощо. З одного боку, неухильно зростає частка ВВП, яка формується за рахунок інформаційних галузей, змінилися та радикально удосконалилися знаряддя і засоби виробництва в усіх галузях, з'явилися нові види діяльності, передусім у сфері послуг, виникли прогресивні технології, продукти, вироби. З іншого - вплив інформаційного сектору, і як виду бізнесу, і як нового виміру соціально-економічного життя, змінює сам характер суспільних відносин. Остання тенденція посилюється у відповідності до зростання частки зайнятих інформаційною діяльністю, ролі нових технологій та систем цінностей.

Ключовим складником будь-яких ефективних валютно-фінансових стратегій комерційних агентів є таке нагромадження інвестиційного ресурсу, яке дозволяє здійснювати концентрацію базових факторів сучасного інформаційного виробництва. У синтетичному розумінні інформаційне лідерство фірм, корпорацій, як і рівень їх безпеки, забезпечуються згідно з широким колом критеріїв та складових інформаційномісткої діяльності.

У бізнесовій площині, як зазначається в третьому підрозділі, який вивчає фінансові інновації в системі комерційних пріоритетів суб'єктів господарської діяльності, йдеться про лідерство або сприятливі чи несприятливі позиції за такими її компонентами, як здатність контролювати торгові марки, доменні імена ефективність процесів патентування, дизайну, можливості концентрувати права інтелектуальної власності.

Безпеку, зокрема фінансову, слід розглядати як такий стан самого суб'єкта та його зовнішнього середовища, за якого вірогідність небажаних змін якостей і параметрів буття, які є властивими, прийнятними для цього суб'єкта, є достатньо невеликою, меншою за певне порогове значення. Економічна безпека є базовою та основоположною потребою, а її основними сферами є технологічна, демографічна, етнокультурна, продовольча, військово-стратегічна, екологічна тощо.

Регулююча функція держави у сфері економіки виявляється у формі бюджетно-фінансового, грошово-кредитного, цінового механізмів, а реалізується як засіб взаємодії об'єкта та суб'єкта системи державного регулювання економіки. Податки є широкою економічною категорією, і вони не тільки виникли раніше, ніж ринок як такий, а й взагалі можуть існувати поза рамками товарно-грошових відносин. Головною ж метою податкової системи є забезпечення оптимальних фінансових умов діяльності господарських агентів.

У другому розділі «Міжнародна практика реалізації валютно-фінансових стратегій економічної безпеки суб'єктів господарювання» вивчаються міжнародне інституційне регулювання валютно-фінансових відносин за умов інтернаціоналізації та інформатизації, нова роль макроекономічних інструментів як елементу інституційних регулятивних механізмів, валютно-фінансові стратегії та фактору сприяння розвитку бізнесу.

Зокрема, у першому підрозділі «Міжнародне інституційне регулювання валютно-фінансових відносин за умов інтернаціоналізації та інфор-ма-тизації» закцентовано увагу на тому, що ключовим завданням у цьому контексті є визначення реальних загроз фінансовій безпеці власне суб'єктів господарської діяльності, які поділяються на загрози ендогенного та екзогенного характеру. Означені загрози стисло можна представити у спосіб, що показано на рис 2.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Внутрішні та зовнішні погрози фінансовій безпеці підприємства

Джерело: складено автором

Фінансова система, як глобального, міжнародного, так і національного, місцево-регіонального рівнів, становить собою сукупність фінансових інститутів, передусім фінансових установ держав, суб'єктів фінансових відносин. Міжнародні фінансові інститути, діяльність яких формує реалії національних та фірмових безпекових стратегій, - це передусім т.зв. «група Світового Банку»: МБРР, МВФ, МАР (Міжнародна асоціація розвитку), МФК (Міжнародна фінансова корпорація) і БАГІ (Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій), ЄБРР. Хоча діяльність цих інститутів не вичерпує перелік міжнародних за природою суб'єктів регулювання та фінансового життя. Намагання забезпечити концентрацію тих чи тих форм власності, коштовностей тощо на національній території пов'язане, зокрема, з можливістю проводити певні операції, забезпечуючи зиск від трансакцій, необхідністю концентрувати власну діяльність у певних світових фінансових центрах іншими гравцями світового фінансового ринку. Історично такими центрами є Лондон, Нью-Йорк, Сідней, Сінгапур. У питанні впливу на параметри безпеки важливою є діяльність Групи 20-ти, яка була утворена з метою проведення спільних заходів фінансової політики з особливим акцентом на такому важливому аспекті, як уникнення негативних міжнародних вторинних ефектів від заходів, що приймаються на національному рівні.

Потенційні можливості покращення безпеки комерційної діяльності визначаються станом інноваційних процесів. Питання про оптимізацію фінансування інновацій у національній економіці, й передусім у сферах інформаційномісткої промисловості, пов'язане з наявною інфoрмацією прo те, з яких джерел відбувається фінансування витрат на НДДКР.

За основу моделі інноваційного поступу господарських агентів може бути покладена чітко детермінована залежність:

або ,

де P_n - чистий прибуток;

A - сума активів організації;

ROA - коефіцієнт рентабельності сукупного капіталу;

NRM - рентабельність продажів;

TAT - ресурсовіддача;

S - обсяг виробництва.

Взагалі, йдеться про т.зв. модель Дюпон, яку можна представити таким чином:

Рис. 3. Схема моделі Дюпон

Одночасно, як зазначається в підрозділі 2.2 «Міжнародний досвід структурної організації валютно-фінансової діяльності комерційних агентів», країни, які здійснювали ринкові трансформації протягом 90-х рр. ХХ ст. та у наступному десятилітті, сформували тенденцію до зниження питомої частки центральних (федеральних) і регіональних (місцевих) бюджетів. Певні вилучення тут становили найбільші «гравці». Так, Росія дедалі більшою мірою намагається спрямовувати державні кошти як на фундаментальні, так і на прикладні дoслідження саме у згаданий спосіб - формування авангардного попиту на інноваційну продукцію. Китай успішно переходить від жорстких бюрократичних механізмів фінансування науки і НДДКР до методів регулювання та впливу, хоча значною мірою директивних, але таких, що враховують інтереси капіталу та залучають його фінансові ресурси.

Загальною тенденцією є таке посилення взаємозалежності в сучасному глобалізованому світі, яке передбачає посилення й взаємного фінансування наукових розробок та інноваційних виробництв. Це означає зростання частки іноземних фінансових джерел, яка у випадках вираженої відкритості інноваційних механізмів сягає показників у 10-20 % від загального фінансування. Проблематика фінансування науково-технічного розвитку є значно ширшою за суто інноваційне фінансування. Адже «повністю інноваційні» фінансові витрати - це лише частина фінансових потоків, які спрямовуються на фундаментальні дoслідження, прикладні розробки тощо. Витрати на подібні цілі мoжна рoзглядати у більш широкому контексті, розуміючи, що вони далеко не завжди пoв'язані з комерційними іннoваціями.

У підрозділі 2.3 «Валютно-фінансові механізми як фактор безпеки й сприяння розвитку бізнесу в контексті інноваційних пріоритетів» зазначаються принципи фінансування фундаментальної науки, розвиток науково-дослідної, освітянської інфраструктур. Показано, що в провідних ринкових країнах, зокрема у США, членах ЄС, взагалі країнах, які входять до ОЕСР, ключовий напрям фінансування складають витрати на власні наукові дослідження та прикладні розробки. Сказане не означає абсолютного домінування показників відповідних витрат у валових витратах на інноваційний розвиток (вони складають близько або більше однієї третини від сукупних витрат). Йдеться про інше, а саме про те, що інноваційне фінансування через створення власних розробок означає не лише підтримку власної науки, висококваліфікованої праці на своїх же об'єктах, а й своєрідний соціальний мультиплікаційний ефект: оплачувана праця створює додатковий попит в сферах освіти, медичного обслуговування тощо, що, відповідно, постає важливим фактором розширення діяльності господарських агентів.

У третьому розділі «Особливості та перспективи використання валютно-фінансових стратегій як складової регулювання діяльності комерційних суб'єктів в Україні» виробляється оцінка загроз розвитку комерційних структур у відкритій економіці України, пропонується формування системи гарантування валютно-фінансової безпеки, визначаються інноваційні пріоритети регулювання діяльності господарських суб'єктів, агентів валютно-фінансового ринку.

У першому підрозділі «Оцінка загроз розвитку відкритої економіки України: макро- та мікроекономічні імперативи фінансової політики» визначено, що в результаті реалізації лібералізації, демонтажу інституційних систем у грошово-фінансовій сфері України відбулися такі негативні тенденції:

– державні інститути втрачають контроль над обігом грошових коштів, що призводить до масового відтоку капіталів, фінансових ресурсів;

– звузилася сфера товарно-грошових відносин під час консервації застарілих інструментів розрахунків між комерційними агентами;

– набули розвитку бартерні операції, а також прямий продуктообмін, які актуалізуються за будь-яких проявів посилення структурної кризи;

– поширилися грошові сурогати, виникнення яких несе небезпеку не відокремлено, а в контексті загальної розбалансованості валютно-фінансового інструментарію.

Оцінка рівня безпеки економічних агентів та держави загалом є важливою складовою процесу реформування економіки. Але фінансові аспекти забезпечення національної безпеки в Україні ускладнюються тим, що господарські агенти відчувають подвійну структурно-економічну кризу: з одного боку, це негативний вплив глобальних кризових явищ, зокрема зниження попиту; з іншого боку, крім якнайглибшого та тривалого економічного спаду, - в Україні відсутні соціально-політична стабільність, ефективна взаємодія між регіонами, комерційними агентами та владою. Створення дієвого державного механізму забезпечення фінансової безпеки в Україні потребує того, щоб фінансова система набула стабільної форми, а її основні інститути, у тому числі й правові, були належним чином оформлені.

Співробітництво з МФО та членство у них може виступати каталізатором подальшої міжнародної співпраці з суб'єктами реального сектору, залучення до національної економіки, статутних фондів комерційних структур коштів зарубіжних донорів, інвесторів та кредиторів. Валютно-фінансові стратегії щодо взаємодії з МФО в комплексі підходів, які спрямовані на підсилення наукової та практичної обґрунтованості кредитно-боргового, інвестиційного регулювання, дозволяють підняти ефективність управління новою інформаційною економікою, підвищити рівень комплексної комерційної безпеки, формувати та реалізовувати інвестиційні проекти. Найбільш небезпечним явищем є технологічна деградація, скорочення відносних обсягів високотехнологічного виробництва, відставання національних господарських агентів у формуванні інформаційної економіки та розвитку інформаційномістких галузей та підгалузей і, відповідно, прибуткової бази.

Як показано у підрозділі 3.2 «Формування ефективного валютно-фінансового механізму впливу на діяльність господарських суб'єктів у контексті глобальної кризи», враховуючи таку ситуацію на фінансовому ринку в Україні, а також тенденції у міжнародній регулятивній практиці щодо розвитку фінансових ринків та фінансових послуг, становлення інформаційних систем управління фінансовими ринками, очевидною є необхідність якомога швидшого переходу до цілісної системи державного управління фінансами як складової соціально-економічного механізму в державі загалом. Призначенням окресленої системи має стати такий ефективний фінансовий сектор, який би забезпечив швидке формування високоспеціалізованого профілю вітчизняної економіки, гарантував максимально легку адаптацію до вимог інформаційної економіки.

Фінансову безпеку України слід розглядати як критерій функціонування фінансово-кредитної сфери держави, а також як ключову складову загальнонаціональної макроекономічної безпеки. Важливими складниками фінансової безпеки є підтримка фі-нансово-монетарної стабільності, а також усунення диспарітету цін, оз-доровлення конкурентного середовища, активізація кінцевого попиту на продукцію національних господарських агентів.

Як показано в підрозділі 3.3 «Інноваційні пріоритети інституційного валютно-фінансового регулювання в Україні», слід забезпечувати збалансованість фінансової сфери, достатню кількість та рівень ліквідності активів, що перебувають під державним контролем, а також наявність необхідної кількості грошово-валютних, золотих та інших резервів.

Серед важливих складових фінансового забезпечення розвитку реального сектору України слід назвати завдання віднoвлення механізму амoртизації як чинника постійного відтвoрення oснoвних фoндів. Але це завдання передбачає регулярне прoведення переoцінки oснoвних засoбів за поточною ринкoвoю вартістю (що безперечно ускладнено кризовими умовами), причому забезпечення цілеспрямoваного викoристання амoртизаційних відрахувань слід здійснювати не із залишкoвoї вартoсті, а виходячи з принципу нарахування амoртизації з первиннoї вартості. І в цьому потрібна радикальна податкова реформа (безумовно в контексті прийняття Податкового кодексу), яка передбачатиме зниження рівня оподаткування, скорочення податкового тягаря (на початковій стадії хоча б на 2 %) по відношенню до ВВП. інновація держава безпека інтернаціоналізація

Стратегія фінансової безпеки не може вважатися дійсно системною та комплексною без визначення інноваційних пріоритетів інституційного валютно-фінансового регулювання. Важливою умовою створення сучасної національної структури економіки, адекватної не лише ринковим вимогам, а й реаліям інформаційної доби, є визначення пріоритетів та належних умов діяльності господарських агентів.

ВИСНОВКИ

Основні наукові результати дисертаційного дослідження дозволяють вирішити важливе наукове завдання, яке полягає у визначенні змісту валютно-фінансових стратегій, що реалізуються суб'єктами господарських відносин та інституційного регулювання на міжнародних, а також на національних ринках у комплексі сучасних інструментів та способів реалізації розрахункових, платіжних, кредитних та страхових відносин, і зробити такі висновки і пропозиції:

1. Валютно-фінансова безпека є сукупністю умов і чинників, що забезпечують ті аспекти економічної незалежності національної економіки, її стабільності, динамізму та стійкості, здатності до протистояння небажаним тискам та властивості до постійного оновлення і самовдосконалення, які пов'язані з грошовим обігом, станом фінансових інструментів та суб'єктів валютних, кредитних, страхових відносин.

Слід виокремлювати об'єктивні та суб'єктивні підходи, оцінки щодо безпеки, її параметрів та необхідності у вжитті відповідних заходів, комплексу дій.

З об'єктивного погляду, під економічною безпекою треба розуміти процеси, явища та тенденції, які потенційно можуть призвести до погіршення умов функціонування відтворювальних комплексів, систем життєдіяльності, зниження рівня конкурентоспроможності, забезпеченості ресурсами та викликають потребу у відповідних діях з урахуванням наявної системи захисту життєвих інтересів. Із суб'єктивного погляду, економічна безпека являє собою певне трактування стану та перспектив розвитку об'єктів захисту, суб'єктів господарської діяльності (народного господарства країни загалом, окремих її регіонів, певних сфер і галузей господарства, юридичних і фізичних осіб), яке призводить до відповідного порядку дій, конкретних заходів щодо її забезпечення.

2. У сучасних інтеграційних умовах, а також у зв'язку з посиленням технологічної взаємозалежності, економічна незалежність не означає реалізації відтворювальної моделі згідно з принципом «все сам», а постає характеристикою технологічного лідерства національних фірм, а також передбачає таку участь господарських агентів у світовій торгівлі, обміні науково-технічними досягненнями, за якої підтримується їх можливість виробляти інформаційномісткі товари з високим рівнем доданої вартості.

3. Валютно-фінансові інструменти покликані сприяти зміцненню стану захищеності на різних рівнях соціально-економічного життя, реалізації життєво важливих інтересів окремих осіб, суспільства і держави загалом від зовнішніх і внутрішніх загроз. Вони відповідають пріоритетам задоволення індивідуальних матеріальних і духовних цінностей - для фізичних осіб; стандартів соціального буття - для суспільства; забезпечення конституційного ладу, політичних гарантій, суверенітету й територіальної цілісності - для держави.

4. Інноваційна складова економічної безпеки комерційних агентів є одним із найважливіших національних пріоритетів. Інновації, в аспекті фінансових систем, постають або засобом оптимізації, інструментального посилення механізмів власного функціонування, або об'єктом, з приводу якого застосовуються фінансові стимулятори та регулятори.

Задля уможливлення бажаних параметрів безпеки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності господарських агентів країни-лідери користуються програмно-цільовим методом для розвитку економіки і відтак роблять ставку на науковомісткі та інформаційномісткі виробництва. Надметою ефективних валютно-фінансових стратегій постає таке нагромадження інвестиційного ресурсу, яке дозволяє здійснювати концентрацію базових факторів сучасного інформаційного виробництва, відтворювальної діяльності взагалі.

5. Інформаційні підсистеми валютно-фінансової сфери в провідних країнах забезпечують не тільки оперативний вихід на усі банки даних у відповідності до товарних відносин та поточних фінансових зобов'язань, а й є проблемно-орієнтованими, такими, що відображають реалії тенденцій інтелектуалізації інтерфейсу, а головне - інформаційного типу сучасного суспільства. З урахуванням цього, а також завдань забезпечення міжнародної конкурентоспроможності на рівні реального сектору, критеріїв і параметрів оптимального режиму валютного обігу, відбувається формулювання пріоритетів розвитку національної фінансової системи; розробляються заходи фінансово-економічної політики, які дозволяють усунути або пом'якшити дію негативних екзогенних чинників, що підривають стійкість національної фінансової системи, проведення відповідних інституційних перетворень і створення необхідних організаційних, політико-правових механізмів.

6. Фінансові корпоративні стратегії пов'язані з реаліями епохи нестандартизованого, наукомісткого виробництва, в якому мають значення не масштаби виробництва і збуту, а здатність до постійного оновлення продукції за рахунок впровадження продуктових технологій, створення і просування на ринок принципово нових товарів.

7. Наслідки співпраці з МФО, які лобіюють відкриття фінансових ринків, стимулюють транскордонний перетік капіталів та вільних грошових коштів, оцінка реальних перспектив такого співробітництва зумовлюють необхідність у критичній оцінці регуляторів та моделей взаємодії, що застосовуються. Співробітництво з МФО та членство у них може виступати для української держави каталізатором подальшої міжнародної співпраці з суб'єктами реального сектору, залучення до національної економіки, статутних фондів комерційних структур коштів зарубіжних донорів, інвесторів та кредиторів.

Ключовим принципом у цьому аспекті має бути зв'язок із масштабними інноваційними проектами, в той час як цілі стабілізації національних макроекономічних балансів слід прив'язувати до внутрішніх джерел капіталів та заощаджень.

8. Україна потребує цілеспрямованих, програмно-цільових дій з метою мобілізації кредитно-фінансового ресурсу держави для розв'язання завдань інноваційного розвитку, активне включення банківського капіталу до структурних перетворень економіки, для чого слід забезпечити прийняття комплексної програми фінансового оздоровлення українських банків, яка передбачала б забезпечення відповідальності банків, їх зобов'язання перед державою, фізичними та юридичними особами, створення системи органів нагляду за фінансовим станом банків і вжиття, в разі необхідності, відповідних заходів.

9. Інформатизація змінює структуру відтворювальних систем, якість їх функціонування, модифікує всі сфери життя суспільства, але при цьому зростає цифрова нерівність, потенційна вразливість суспільно-економічних процесів від інформаційних впливів. Тому інноваційний процес більшою мірою, ніж інші елементи відтворювального комплексу, потребує адекватного макрорегулювання. Реалізація моделі стійкого і довгострокового розвитку вимагає певного балансу між ринком і державним регулюванням. Такий баланс має враховувати широкий контекст питань національної безпеки, товарно-грошових відносин, комплексу всіх інших елементів НТП. Централізовані регулятивні підходи забезпечують економіку стратегічними орієнтирами розвитку, і відсутність програмно-цільового втручання, його недооцінка може унеможливити достатньо високу прибутковість діяльності приватних компаній, позбавити можливості ефективно гарантувати національну безпеку.

Україна повинна визначити свої пріоритети за всіма напрямами економічного, науково-технічного розвитку, а також на всіх рівнях суспільства для того, щоб спрогнозувати та створити структуру національної економіки, яка була б адекватною не тільки ринковим вимогам, а й реаліям інституційного регулювання інформаційної економіки, ефективного включення в сучасну світову економіку, забезпечення гідного місця системі світового поділу праці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Гулей А. І. Валютно-фінансові стратегії як складова національної безпеки та інституційного регулювання в Україні // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). - К., 2008. - № 6. - С. 120-125.

2. Гулей А. І. Системи безпеки в умовах реалізації сучасних макроекономічних пріоритетів // Зовнішня торгівля. Міжнародний науково-економічний журнал. - 2009. - № 1-2. - С. 140-145.

3. Гулей А. І. Міжнародне інституційне регулювання валютно-фінансових від-но-син за умов інтернаціоналізації та інформатизації // Вісник Донецького національного університету. Серія В: економіка і право. - Донецьк : ДонНУ, 2009. - № 2. - С. 239-243.

4. Гулей А. І. Інноваційні пріоритети інституційного валютно-фінансового регулювання в Україні // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). - К., 2009. - № 3. - С. 113-119.

5. Гулей А. І. Концептуальні засади інституційного валютно-фінансового регулювання в Україні // Зовнішня торгівля. Міжнародний науково-економічний журнал. - 2009. - № 3-4. - С. 123-130.

6. Гулей А. І. Валютно-фінансові стратегії за умов глобалізації та інформатизації: методологічні та прикладні аспекти // Актуальні проблеми міжнародних відносин : зб. наук. праць. - К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2009. - Вип. 84, ч. ІІ. -
С. 318-323.

7. Гулей А. І. Валютно-фінансова безпека суб'єктів господарської діяльності в контексті інноваційних пріоритетів // Вчені записки Університету «КРОК». - 2010. - № 22. - С. 112-118.

В інших виданнях:

1. Гулей А. І. Корпоративна безпека: екзогенні та ендогенні аспекти / Наук. конф., 7 берез. 2008 р. - К. : НДІ міжнародних відносин НАУ, 2008. - С. 7-8.

2. Інвестування : підручник / [Гулей А. І., Кириченко О. А. та ін.]. - К. : Знання, 2009. - 647 с. (Особисто автору належить 1,6 д.а.; автором висвітлено фінансові аспекти інвестиційного процесу).

3. Гулей А. І. Регулювання роботи комерційних та фінансових структур на відкритих ринках в контексті глобалізації та кризових тенденцій // Інноваційні механізми економічного розвитку : світовий досвід для України : наук. конф., 10 березня 2009 р. - К. : ФМД, ІСЕМВ НАН України, 2009. - С. 74-75.

4. Бюджет - 2010 : експертно-аналітична доповідь / [Белоусова І. А.,
Ваганов К. Г., Гулей А. І. та ін.] ; за ред. О. А. Кириченка. - К. : ТОВ «Дорадо-друк», 2009. - 47 с. (Особистий внесок: дослідження підходів до впливу глобальної фінансової кризи на функціонування системи бюджетної безпеки - 0,1 д.а.).

5. Гулей А. І. Банківська система України : виміри глобальної фінансової кризи : експертно-аналітична доповідь / [Белоусова І. А., Ваганов К. Г., Вовчок С. В. та ін.] ; за ред. О. А. Кириченка. - К. : ТОВ «Дорадо-друк», 2009. - 64 с. (Особистий внесок: дослідження підходів до впливу глобальної фінансової кризи на функціонування системи банківської безпеки - 0,12 д.а.).

6. Ринок фінансових послуг : підручник / [Кириченко О. А., Гулей А. І., Денисенко М. П. та ін.]. - 2-ге вид. доп. - К. : Дорадо-друк, 2010. - 341 с. (Автору належить - 2,4 д.а., особисто автором подано характеристику сучасних видів фінансових послуг за умов інтернаціоналізації).

АНОТАЦІЯ

Гулей А. І. Валютно-фінансові стратегії в системі економічної безпеки суб'єктів господарювання: міжнародний досвід. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.02 - економічна безпека суб'єктів господарської діяльності. -Вищий навчальний заклад Університет економіки та права «КРОК». - Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню фінансових стратегій, що реалізуються суб'єктами господарських відносин та інституційного регулювання на міжнародних, а також національних ринках.

Розглядаються валютно-фінансові стратегії безпеки та сталого розвитку, зокрема подано класифікацію можливих небезпек та визначено перспективи процесу стабілізації формування систем безпеки в умовах реалізації сучасних макроекономічних переваг, а також запровадження фінансових інновацій у комплексі пріоритетів соціально-економічного розвитку. Сформульовані відповідні регулятивні чинники, а також параметри ефективного фінансового розвитку комерційних структур.

Вивчається міжнародна практика реалізації валютно-фінансових стратегій економічної безпеки суб'єктів господарювання, показано напрями розвитку міжнародного інституційного регулювання валютно-фінансових відносин за умов інтернаціоналізації та інформатизації. Обґрунтовуються валютно-фінансові механізми як фактор безпеки й сприяння розвитку бізнесу в контексті інноваційних пріоритетів.

Визначаються особливості та перспективи використання валютно-фінансових стратегій як складової інституційного регулювання в Україні, дається оцінка загроз розвитку відкритої економіки України з урахуванням макро- та мікроекономічних імперативів фінансової політики. Обґрунтовуються шляхи формування ефективного валютно-фінансового механізму в контексті глобальної кризи, наводяться інноваційні пріоритети інституційного валютно-фінансового регулювання в Україні.

Ключові слова: валютно-фінансові стратегії, економічна безпека, фінанси підприємств, інтернаціоналізація, інформатизація, інституційне регулювання, структурна політика, інновації.

Гулей А. И. Валютно-финансовые стратегии в системе экономической безопасности субъектов хозяйствования: международный опыт. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.02 - экономическая безопасность субъектов хозяйственной деятельности. - Высшее учебное заведение Университет экономики и права «КРОК». - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию финансовых стратегий, которые реализуются субъектами хозяйственных отношений и институционального регулирования на международных, а также на национальных рынках.

Исследуются валютно-финансовые стратегии безопасности и стабильного развития, в частности опасности и перспективы обеспечения стабильного развития, перспективы формирования систем безопасности в условиях реализации современных макроэкономических приоритетов, а также внедрения финансовых инноваций в системе приоритетов социально-экономического развития на современном этапе. Формулируются соответствующие регулятивные приоритеты, а также параметры эффективного финансового развития коммерческих структур на современном этапе.

Изучается международная практика реализации валютно-финансовых стратегий экономической безопасности субъектов хозяйствования, показаны направления развития международного институционального регулирования валютно-финансовых отношений в условиях интернационализации и информатизации, обосновываются валютно-финансовые механизмы как фактор безопасности и содействия развитию бизнеса в контексте инновационных приоритетов. Показано, что финансовые корпоративные стратеги связаны с реалиями эпохи нестандартизованного, наукоемкого производства, в котором приобретают значение не масштабы производства и сбыта, а способность к постоянному обновлению продукции и финансовых инструментов за счет внедрения продуктивных и управленческих технологий.

Реальное обеспечение безопасности хозяйствующих субъектов и гарантирование благоприятных условий их валютно-финансовой деятельности должно базироваться на применении комплекса мероприятий экономической политики, который сориентирован на подъем инвестиционной активности, и в конечном итоге - на повышение их конкурентоспособности.

Определяются особенности и перспективы использования валютно-финансовых стратегий как составляющей институционального регулирования в Украине, дается оценка угроз развитию открытой экономики Украины с учетом макро- и микроэкономических императивов финансовой политики. Обосновываются пути формирования эффективного валютно-финансового механизма в контексте глобального кризиса, приводятся инновационные приоритеты институционального валютно-финансового регулирования в Украине.