Авансований і власний капітал аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Авансований і власний капітал аграрних підприємств

Зміст

1. Авансований капітал: сутність, структура та класифікація

2. Основні показники, що характеризують фінансовий стан підприємства

1. Авансований капітал: сутність, структура та класифікація

авансований капітал фінансовий аграрний

Категорія авансованого капіталу підприємства є однією з найважливіших у системі економічних категорій ринкової економіки.

Дослідження авансованого капіталу дає змогу об'єктивно оцінювати фінансово-економічний стан підприємств, їх платоспроможність, рівень ефективності виробництва, всебічно проаналізувати його з метою виявлення резервів подальшого збільшення маси прибутку на кожну одиницю вартості ресурсів, вкладених у виробництво та його обслуговування

Суть авансованого капіталу може бути розкрита на основі теорії відтворення факторів виробництва (виробничих ресурсів). Адже відомо, що для того, аби розпочати будь-яке виробництво, потрібна певна сума грошових коштів, отже, саме вони є первісною формою капіталу. Однак щоб організувати виробництво, капітал з грошової форми повинен перейти у продуктивну (виробничу). Така метаморфоза капіталу здійснюється через придбання за грошові кошти виробничих ресурсів -- засобів праці, предметів праці, землі, а також через наймання робочої сили.

При здійсненні виробництва ресурси виробничо споживаються, в результаті чого створюються нові споживні вартості (товари), тобто відбувається процес трансформації капіталу з виробничої у товарну форму, а з останньої завдяки реалізації товарів -- в свою первісну, грошову форму.

Г > Капітал (ОФ+ОбФ+Земля) > Виробництво > Т// > Г// > ТР

Такий рух капіталу відбувається безперервно, тому на кожний даний момент капітал одночасно знаходиться у трьох формах -- грошовій, виробничій (продуктивній) і товарній. Цим і зумовлюється та обставина, що певна частина капіталу завжди знаходиться у сфері виробництва, а інша -- в сфері обігу.

Авансований капітал аграрних підприємств можна визначити як сукупність авансованих органічно взаємопов'язаних ресурсів, взятих на всіх стадіях їх кругообігу, що забезпечують функціонування підприємства за всіма напрямами його діяльності.

Виробничий потенціал -- це сукупність органічно поєднаних виробничих ресурсів, взятих на стадії виробництва.

З наведеного визначення видно, що категорія виробничого потенціалу відрізняється від категорії авансованого капіталу насамперед тим, що до його складу входять лише виробничі ресурси і не беруться до уваги ресурси сфери обігу, фінансові інвестиції та об'єкти соціальної сфери.

Крім категорії виробничий і авансований капітал, існує категорія ресурсний потенціал

Ресурсний потенціал - це також сукупність органічно поєднаних ресурсів стадії виробництва. Тільки на відміну від виробничого потенціалі ресурсний потенціал - це потенційні ресурси (тобто які можуть використовуватись), а виробничий потенціал - це примінені виробничі ресурси.

Авансований капітал підприємства представлений його активами, що відображаються у формі 1 «Баланс».

Активи -- це ресурси авансованого капіталу, що контролюються підприємством і використання яких, як очікується, забезпечить отримання в майбутньому певної економічної вигоди.

Структура авансованого капіталу -- це склад і співвідношення його елементів (статей активу балансу).

Станом на початок 2002 р. відповідно до П (С) БО 1 активи підприємства (авансований капітал) у згаданій формі 1 представлені трьома розділами:

1) необоротні активи;

2) оборотні активи;

3) витрати майбутніх періодів.

Структурними елементами необоротних активів є:

- нематеріальні активи,

- незавершене будівництво,

- основні засоби,

- довгострокові фінансові інвестиції,

- довгострокова дебіторська заборгованість,

- відстрочені податкові активи,

- інші необоротні активи.

Довгострокові фінансові інвестиції -- це такі фінансові інвестиції, які здійснюються на період більше одного року, наприклад ті, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств. До цього елемента необоротних активів відносять також інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

В елементі «Довгострокова дебіторська заборгованість» відображається заборгованість юридичних і фізичних осіб, яка буде погашена після 12 міс. з дати балансу.

Відстрочені податкові активи -- це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах, і виникла в результаті тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

Структура другого розділу авансованого капіталу - оборотні активи - детально була розглянута в попередній темі.

В розділі «Витрати майбутніх періодів» наводиться сума витрат, що понесена в поточному або в попередніх звітних періодах, але належить до наступних звітних періодів.

Як бачимо, перших два складових елементи авансованого капіталу (статті активу балансу) розміщені за принципом їх зростаючої ліквідності, під якою розуміють здатність тих чи інших ресурсів перетворюватися на готівку з відповідною швидкістю.

Зрозуміло, що найбільшу ліквідність мають грошові кошти та їх еквіваленти і поточні фінансові інвестиції, меншу -- виробничі запаси, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, незавершене виробництво і найменшу -- необоротні активи, а серед них незавершене будівництво і нематеріальні активи.

Класифікація авансованого капіталу

1. За критерієм сфери застосування:

- Капітал сфери виробництва, а саме:

o основний капітал (тобто капітал авансований в основні засоби виробничого призначення; капітал авансований у земельні ресурси; капітал авансований у нематеріальні ресурси виробничої сфери)

o оборотний капітал авансований у предмети праці

- капітал сфери обігу, а саме:

o товарний капітал;

o грошовий капітал;

o капітал авансований у нематеріальні активи сфери обігу;

o капітал у розрахунках

- капітал сфери фінансових інвестицій, а саме:

o капітал авансований у короткострокові фінансові інвестиції;

o капітал авансований у довгострокові інвестиції

- капітал соціальної сфери, а саме:

o капітал авансований у житлово-комунальне господарство;

o капітал авансований для забезпечення функціонування шкіл, дитячих закладів культури тощо.

2. За критерієм належності на правах власності підприємства

- Власний;

- Позичковий (залучений) капітал.

Тепер більш детально розглянемо авансований капітал за останнім критерієм класифікації.

Позичковий капітал -- це частина авансованого капіталу, сформована за рахунок ще не повернутих позичкових джерел, які повинні бути відшкодовані кредиторам через певний строк у зумовленій формі.

Позичковий капітал відображається в пасиві балансу бухгалтерської звітності підприємств, зокрема в таких розділах його, як:

- 2 «Забезпечення наступних витрат і платежів» (частково),

- 3 «Довгострокові зобов'язання»,

- 4 «Поточні зобов'язання» і

- 5 «Доходи майбутніх періодів».

Залежно від джерела позичкового капіталу підприємства формують відповідні структурні елементи авансованого капіталу. Так, довгострокові банківські кредити спрямовуються на формування основного капіталу, а короткострокові -- як правило, на поповнення оборотного капіталу.

Під власним капіталом розуміють частину авансованого капіталу, що сформована за рахунок різних джерел, є власністю підприємства і кількісно визначається як різниця між його активами і зобов'язаннями (позичковим капіталом).

Чим більша вартість власного капіталу, тим за інших однакових умов міцніший фінансовий стан підприємства, тим більше воно має підстав зважитися на діловий ризик, розраховувати при цьому на одержання кредитів.

Без знання величини власного капіталу підприємства жоден кредитор не прийме рішення про надання йому позики навіть у невеликому розмірі.

Власний капітал, відповідно до П(С) БО 1 «Баланс», відображається в першому розділі пасиву балансу річних фінансових звітів підприємств усіх форм власності і господарювання.

В свою чергу власний капітал поділяється на наступні складові:

статутний капітал -- зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства;

пайовий капітал -- сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

Ця складова власного капіталу характерна для виробничих сільськогосподарських кооперативів. У даних підприємствах джерелом пайового капіталу є пайові внески членів і асоційованих членів кооперативу;

додатковий вкладений капітал -- сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.

Ця складова власного капіталу відображається лише у звітності акціонерних товариств;

інший додатковий капітал -- це сума дооцінки необоротних активів, а також вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних чи фізичних осіб;

резервний капітал -- сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок прибутку підприємства.

Резервний капітал є обов'язковою складовою власного капіталу всіх видів господарських товариств, які згідно із Законом України «Про господарські товариства» зобов'язані створювати резервний фонд. Такий фонд можуть створювати й інші типи підприємств. Використовується резервний капітал для покриття збитків, непередбачених витрат тощо;

нерозподілений прибуток (непокритий збиток) -- сума прибутку, реінвестована в підприємство, або сума непокритого збитку. Це, по суті, прибуток, що залишається після виплати доходів власникам (дивіденди) та відрахувань на поповнення резервного капіталу.;

неоплачений капітал -- це заборгованість власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.;

вилучений капітал -- фактична собівартість акцій власної емісії акціонерних товариств або часток, викуплених товариством у його учасників.

Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні величини власного капіталу.

Власний капітал, взятий разом із зобов'язання підприємства (тобто сума пасиву балансу), дорівнює сумі активів даного підприємства (тобто авансованому капіталу).

Дані про величину власного капіталу використовуються для визначення платоспроможності підприємства. Формально підприємство можна вважати платоспроможним, коли продаж його всіх активів дозволяє повернути всі борги, тобто розрахуватися за всіма зобов'язаннями.

Тому при визначенні платоспроможності підприємства важливо проаналізувати ліквідність балансу, під якою розуміють можливості погашення зобов'язань за рахунок відповідних статей активів підприємства, які мають різний ступінь ліквідності, тобто неоднакову швидкість перетворення в готівку.

Саме за цим критерієм активи аграрних підприємств можна згрупувати в чотири групи.

1. Активи, що мають моментальну (абсолютну) ліквідність -- грошові кошти та їх еквіваленти (к 230+240 ф.1);

2. Активи, що швидко реалізуються

(к. 110;150;160;170;180;190;200;210;220):

- тварини на вирощуванні і відгодівлі;

- акцептовані банком векселі,

- депозитні сертифікати, а також засоби в розрахунках -- відвантажені товари і виконані роботи, строк оплати яких не настав,

- інша дебіторська заборгованість з високою ймовірністю повернення в термін 12 міс. з дати балансу,

- поточні фінансові інвестиції,

3. Активи, що повільно реалізуються:

- виробничі запаси (к100 ф.1),

- готова продукція (к130 ф.1),

- частина дебіторської заборгованості, що немає високої ймовірності погашення і часто може бути стягнута через арбітражні та судові органи.

4. Активи, що важко реалізуються:

- нематеріальні активи,

- основні засоби,

- незавершене будівництво,

- незавершене виробництво,

- довгострокова дебіторська заборгованість і

- довгострокові фінансові інвестиції.

2. Основні показники, що характеризують фінансовий стан підприємства

Оцінка фінансового стану підприємства здійснюється на основі аналізу фінансових звітів.

Основним джерелом інформації при аналізі фінансового стану є типові форми річної бухгалтерської звітності, а саме:

- Баланс підприємства (ф. №1);

- Звіт про фінансові результати (ф. № 2);

- Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);

- Звіт про власний капітал (ф. № 4);

- Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).

Оцінка майнового стану

Аналіз фінансового стану підприємства найчастіше проводять за такими напрямами оцінки:

- Майнового стану підприємства;

- Ліквідності активів та платоспроможності підприємства;

- Показників фінансової незалежності та структури капіталу;

- Показників прибутковості та рентабельності підприємства;

- Показників ділової активності;

- Ринкової активності.

Тобто, як видно з вище наведених показників оцінка майнового стану відповідає показникам, які характеризують рух основних засобів.

Оцінка ліквідності активів та платоспроможності підприємства

Ліквідність - це здатність окремих елементів активів трансформуватись у грошові кошти.

Для оцінки залучається форма фінансової звітності - баланс, де статті активів розміщено за принципом зростання ліквідності зверху донизу.

Платоспроможність - це здатність підприємства протягом певного періоду часу виконувати перед кредиторами зобов'язання, які виникають у результаті здійснення ним фінансово-господарської діяльності.

Оцінка показників фінансової незалежності та структури капіталу

Показники ділової активності підприємства (у темі ефективність)

Показники ділової активності дають змогу оцінити, наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти.

До цієї групи відносять показники оборотності, які мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обороту коштів безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства.

Для аналізу використовують форму № 1 «Баланс» та форму № 2 «звіт про фінансові результати».

Размещено на Allbest.ru