Управління витратами на підприємстві

772000

11087040

№1

16,8

250

4200

500000

8400000

№2

8,5

72

612

144000

1224000

№3

11,43

64

731,52

128000

1463040

4

Напівфабрикати (за видами)

0

№1

13,23

679,3

8987,13

1358600

17974278

№2

13,38

30,15

403,407

60300

806814

5

Разом (ст.1+2+3+4)

78,04

1100,45

15007,57

2200900,00

30015132,00

6

Електроенергія

1,67

1700

2839

3400000

5678000

7

Вода

4,87

1592

7753,04

3184000

15506080

8

Разом (ст.5+6+7)

6,54

3292

10592,04

6584000

21184080

9

Зарплата робітників основного виробництва

9197496,00

10

Нарахування єдиного соціального внеску від зарплати робітників основного виробництва (37,2%)

3421468,51

11

Витрати на підготовку та освоєння виробництва

20220

12

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування

4051,2

Зарплата допоміжного персоналу з відрахуванням ЄСВ

1700,1216

Амортизаційні відрахування до середньорічної вартості обладнання

2351,1

1

333,33

2

826,67

3

913,33

4

277,78

Адміністративні витрати

1980566,61

Витрати на заробітну плату керівників, спеціалістів та службовців з відрахуванням ЄСВ

1979933,28

Амортизаційні відрахування від вартості будівель і споруд (1 група ОВФ)

333,33

Витрати на охорону праці

300

13

Загальновиробничі витрати (5+8+9+10+11+12)

63842447,74

14

Виробнича собівартість (ст.13+14)

65823014,36

Повна виробнича собівартість становить 65823014,36 грн., Загальновиробничі витрати 63842447,74 грн., Адміністративні витрати 1980566,61 грн.

На основі отриманих даних розраховуємо головні показники витратності роботи підприємства, розраховані дані внесемо до табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Розрахунок повної собівартості продукції

Стаття	Всього за рік, тис.грн.	Структура витрат, %
Змінні витрати
Сировина, матеріали	147000,00	0,11
Напівфабрикати, допоміжні матеріали	29868132,00	23,01
Вода, електроенергія	21184080	16,32
Пряма зарплата виробничих працівників (з соціальними нарахуваннями)	12618964,51	9,72
ВСЬОГО змінних витрат	63818176,51	49,16
Постійні витрати
Загально-виробничі витрати	63842447,74	49,18
Витрати на підготовку та освоєння виробництва	20220	0,02
Витрати на збут та постачання	158445,3	0,12
Адміністративні витрати	1980566,61	1,53
ВСЬОГО постійних витрат	66001679,69	50,84
ВСЬОГО повна собівартість	129819856,2	100%
Повна собівартість на одиницю продукції	64909,93

До складу прямих матеріальних витрат відносять сировину і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, інші матеріальні витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

В деяких випадках певні види матеріалів, які є частиною виготовленої продукції, не включають до складу прямих витрат. Прикладом таких матеріалів є цвяхи у виробництві меблів, нитки у виробництві одягу тощо. Такі матеріали розглядають як допоміжні (непрямі) і, виходячи з принципу економічної доцільності, включають до складу виробничих накладних витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включають заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим на виробництві продукції, виконанням робіт або наданням послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

Витрати на оплату праці інших категорій виробничого персоналу (майстри, допоміжний персонал тощо) і на заробітну плату робітників, що не може бути прямо віднесена на продукцію (оплата часу простою, додаткові виплати тощо), включають до складу виробничих накладних витрат.

До складу інших прямих витрат включають усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

Графічно зобразимо структуру змінних і постійних витрат на рисунку 2.5.

Рисунок 2.5 - Структура змінних і постійних витрат у повній собівартості продукції.

Повна собівартість продукції за рік становить 129819856,2 грн. (100%) Питома вага змінних витрат в структурі повної собівартості 63818176,51 грн. (49,16%), питома вага постійнх витрат 66001679,69 грн. (50,84%). У структурі постійних витрат найбільше місце займають загально-виробничі витрати, у структурі змінних витрат найбільше місце займають напівфабрикати, допоміжні матеріали.

2.3 Аналіз операційних витрат

Наступним етапом аналізу ефективності управління витратами на підприємстві є аналіз операційних витрат.

Оскільки прибуток - основний результативний показник діяльності підприємства, важливо знати його залежність від двох попередніх - витрат та обсягу виробництва продукції.

Маржинальний прибуток (внесок у прибуток) обчислюється:

П_М= D - С_З,= 179151401,6-63818176,51 =115333225,09 грн.

Отже, маржинальний прибуток дорівнює постійним витратам і операційному прибутку, тобто прибутку від продажу:

Пм = Сп + П,= 66001679,69+49331545,4=115333225,09 грн.

Відповідно, операційний прибуток, визначається:

П = Пм - Сп=115333225,09 - 66001679,69=49331545,4 грн.

Коефіцієнт маржинального прибутку:

Км.п.= Пм/D= 115333225,09/ 179151401,6 = 0,64

який показує частку Пм у виручці від продажу продукції.

Приріст (зменшення) прибутку можна визначити так:

ДП = ДD· Км.п=179151401,6 *0,64 = 114656897,024

2.4 Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності

Операційна діяльність щодо виготовлення продукції або надання послуг вважається врівноваженою, коли виручка від продажу цієї продукції (послуг), тобто дохід, дорівнює сукупним витратам. Цей обсяг продукції ще називають точкою беззбитковості.

Беззбитковий обсяг виробництва продукції у натуральному вимірі визначається:

= 66001679,69/ (89575,70- 31909,09) = 1144,54 тон

Обсяг беззбиткового виробництва у грошовому виразі, тобто дохід від реалізації беззбиткового обсягу виробництва.

D_б = С_П / К_М.П..= 66001679,69/ 0,64 =_.103127624,515625 грн.

Точка готівкової беззбитковості і обчислюється:

=(66001679,69-2351,1)/( 89575,70- 31909,09)= 1144,5 тон

Точка готівкової беззбитковості у грошовому виразі визначається:

D_Б.Г. = (С_П -А)/ К_М.П =(66001679,69-2351,1)/ 0,64=103123950,92 грн.

Очевидно, що

N_Б.Г. < N_Б. і D_Б.Г < D_Б.

1144,5< 1144,54 і 103123950,92< 103127624,51

Коефіцієнт безпеки операційної діяльності (виробничої) обчислюється:

=(2000-1144,54)/2000=0,43

- у випадку вартісного (грошового) виразу обсягу продукції (багато продуктове виробництво):

=(179151401,6 - 103127624,51)/ 179151401,6 =0,43

Результати усіх попередніх розрахунків заносять до таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Розрахунок точки беззбитковості та запасу міцності підприємства

Точка беззбитковості	за рік	за 1 продукції
Постійні витрати	66001679,69	33000,84
Змінні витрати	63818176,51	31909,09
Середньорічна ціна реалізації, грн	179151401,6	89575,70
Точка беззбитковості у натуральних одиницях	1144,54
Точка беззбитковості у грошових одиницях	102522871,59
Точка готівкової беззбитковості	1144,50
Точка готівкової беззбитковості у грошовому виразі	102519219,52
Коефіцієнт безпеки операційної діяльності	0,43

Точка беззбитковості в натуральних одиницях набуває значення 1144,54 тон. при такому обсязі виробництва виручка від продажу цієї продукції (послуг), дорівнюватиме сукупним витратам. Коефіцієнт безпеки операційної діяльності 0,43. Це означає, що при зменшенні обсягу виробництва на 43% підприємство потрапляє в точку беззбитковості і перестає давати прибуток.



РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ»

3.1 Напрями підвищення ефективності використання операційних витрат

Систематичне зниження витрат операційної діяльності - одна з основних умов підвищення ефективності виробництва. Вона робить безпосередній вплив на величину прибутку, рівень рентабельності. Де- тальне знання сутності та структури витрат операційної діяльності до- зволяє виявити шляхи зниження витрат, недоліки існуючої практики, труднощі та прорахунки персоналу. У даний час, коли посилюється конкурентна боротьба на внутрішньому і зовнішніх ринках збуту, зниження витрат продукції набу- ває особливо великого значення. У зв'язку з цим зростає потреба у пі- двищенні якості внутрішньо фірмового планування, обліку і пошуку резервів зниження витрат продукції.

Шляхи і напрями зниження витрат на виробництво продукції розглядаються з точки зору способів досягнення оптимального поєднання витрат і якості, що підвищується, що зменшується. Цього можна досягти трьома шляхами: технічним, організаційним і економічним. І Технічні шляхи зниження витрат операційної діяльності - це: 1) створення нової і підвищення якості продукції, що випуска- ється; 2) раціоналізація виробництва; 3) механізація, автоматизація, комп'ютеризація виробництва. ІІ Організаційні шляхи зниження витрат операційної діяльності складаються з: 1) вдосконалення організації виробництва праці та управління; 2) стандартизації та сертифікації продукції; 3) реінжирингу бізнесу. ІІІ Економічні шляхи зниження витрат операційної діяльності мають напрями: 1) вартісний підхід до управління; 2) економічне стимулювання персоналу; 3) збільшення обсягу виробництва; 4) фінансування інвестицій. Значення такого розподілу полягає в такому: - технічні способи реалізуються в більш досконалих і продукти- вних засобах праці; - організаційні способи припускають найвдаліше поєднання у часі і просторі засобів праці, предметів праці та робочої сили; - економічні способи втілюються в створенні мотиваційних механізмів, що забезпечують досягнення якнайкращих результатів за як- найменших витрат, в альтернативних варіантах - рішення виробничих завдань [2, с. 336].

Напрямом зниження та оптимізування управлінських витрат є рекрутинг (найм) персоналу. Рекрутингом персоналу займається відділ кадрів, що, з одного боку, знижує витрачання ресурсів на пошук та найм персоналу, а з іншого не завжди дає змогу обрати найкращих кандидатів на відповідні посади, які ведуть пошук роботи на ринку праці. Тому, як показують наукові дослідження, найефективнішою формою ректрутингу є пошук персоналу із залученням професійних ректутингових агентств [1, с.10-13].На початковому етапі це призводить до зростання управлінських витрат однак в подальшому дає змогу зекономити на додатковому навчанні, підвищенні кваліфікації працівників оскільки при рекрутингу персоналу можна встановити обов'язкову вимогу мати відповідну освіту, або дві вищі освіти, науковий ступінь і т.д. Така додаткова умова незначно б збільшила витрати ресурсів на пошук відповідного персоналу, а газовидобувним підприємствам вдалось би зекономити управлінські витрати на подальшій перепідготовці, підвищенні кваліфікації чи перенавчанні персоналу.

3.2 Шляхи та резерви зниження операційних витрат підприємства

Резерви або джерела зниження операційних витрат є невикорис- таними можливостями. Вони підрозділяються на дві групи: резерви, що залежать, і резерви, що не залежать від підприємства. Всередині виробничі резерви виявляються в процесі аудиту і аналізу, причинами їх існування можуть бути об'єктивні та суб'єктивні чинники.

Чинники зниження операційних витрат класифікуються на зов- нішні і внутрішні; об'єктивні та суб'єктивні. Не залежать від підприємства територіальна віддаленість від джерел сировини і споживачів продукції, рівень цін на сировину і при- дбані матеріали, тарифи на електроенергію і зв'язок, рівень мінімаль- ної заробітної платні, прожитковий мінімум. Перераховані чинники є джерелом підвищення або зниження витрат, але, як правило, не свід- чать про погіршення або поліпшення роботи підприємства.

Динаміка операційних витрат у коротко- строковому періоді визначається, як правило використанням резервів суб'єктивного характеру, тобто тих, що залежать від зусиль персоналу.

Основні резерви або джерела зниження операційних витрат виявля- ються у процесі більш ефективного використання засобів праці, предметів праці і робочої сили.

Резерви зниження операційних витрат.

Внутрішньовиробничі - поділяються на такі: 1) поліпшення використання засобів праці. Це включає: а) вдосконалення технології виробництва; б) повне використання виробничих можливостей; в) механізація і автоматизація виробничих процесів; 2) поліпшення організації виробництва, праці та управління. Це припускає: а) підвищення кваліфікації персоналу; б) наукову організацію праці і управління; в) зниження втрат робочого часу; г) вдосконалення нормування і мотивації праці; 3) поліпшення використання предметів праці. Вони складаються з: а) комп'ютеризації обліку руху оборотних коштів і опису витрат на виробництво; б) попередження втрат від браку; в) вдосконалення нормування матеріальних витрат; г) економія матеріальних ресурсів. ІІ Зовнішній вплив визначають: 1) інфляційні процеси в макроекономіці; 2) ціни на споживані ресурси; 3) податкове навантаження на підприємство; 4) спеціалізація і кооперація в умовах конкуренції.

Систематичне зниження операційних витрат забезпечує не лише зростання прибутку підприємства, але і дає державі додаткові засоби як для подальшого розвитку суспільного виробництва, так і для підвищення матеріального добробуту працюючих.

Зниження операційних витрат забезпечується перш за все за рахунок підвищення продуктивності праці, зі зростанням її скорочуються витрати праці у розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної платні у структурі операційних витрат. Успіх боротьби за зниження операційних витрат вирішує перш за все зростання продуктивності праці робітників, що забезпечує в пе- вних умовах економію на заробітній платні.

Зазначені резерви зниження операційних витрат закладено у скороченні втрат від браку та інших непродуктивних витрат. Вивчення причин браку, виявлення його винуватця дають можливість здійснити заходи щодо ліквідації втрат від браку, скорочення і найраціональнішого використання відходів виробництва. Таким чином, методами зниження операційних витрат є: - аналіз і сертифікація систем управління якістю підприємств ресторанного господарства, які стали елементом культури виробничо- господарської діяльності та одним з серйозних чинників конкурентоспроможності; - поліпшення технічного рівня, впровадження міжнародних стандартів системи менеджменту якості, що є гарантією виходу підприємств ресторанного господарства на ті рівні, що ведуть на міжнародні ринки.

Размещено на Allbest.ru