Безробіття та зайнятість. Нормування праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

з дисципліни “ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ”

Викладач: Севастьянова Г.В.

Виконала : Собчук Марина



Завдання 1. Виберіть варіант правильної відповіді

1. Як ще можна назвати «оплачувану діяльність» та «неоплачуване проводження часу»:

а) робота на виробництві та у домашньому господарстві;

б) праця та відпочинок;

в) гра в карти чи теніс.

2. За характером та змістом праця буває:

а) наймана і приватна; індивідуальна і колективна; фізична і розумова;

б) наукова, інженерна, управлінська, виробнича;

в) ручна, механізована, автоматизована;

г) важка, середньої важкості, легка.

3.Які показники характеризують трудовий потенціал підприємства:

а) творчий потенціал працівників, активність та рівень освіти;

б) чисельність працівників (їхній освітньо-професійний рівень) та сукупний фонд робочого часу;

в) чисельність населення за групами, яке може брати участь у виробництві;

г) календарний фонд робочого часу та перерви?

4. Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою розпочинається:

а) з визначення динаміки і причин руху працівників на підприємстві;

б) визначення абсолютного і відносного надлишку чи нестачі працівників у звітному періоді;

в) визначення чисельності працівників з малокваліфікованою працею;

г) немає правильної відповіді.

5. Розрізняють такі види зайнятості:

а) повну, неповну і часткову;

б) первинну і вторинну;

в) продуктивну, раціональну, оптимальну;

г) усі відповіді правильні.

6. Граничний прибуток від продукту праці обчислюється за формулою:

а) МРL = Q/L;

б) MRPL = D;

в) MRPL = R/L.

7. Якщо фактичний рівень безробіття складає 12%, то при природній нормі безробіття, що дорівнює 5%, рівень кон'юнктурного безробіття досягне величини:

а) 17%;

б) 10%;

в) 7%;

г) 5%.

8. Конфлікт характеризується:

а) головною роллю держави в регулюванні соціально-трудових відносин; б) загостренням суперечностей у трудових відносинах;

в) прагненням працівників до самостійності й самореалізації, запобіганням перенесенню відповідальності на інших суб'єктів;

г) протистоянням різних політичних сил.

9. Які є методи нормування праці:

а) дослідний та аналітичний;

б) експериментальний і розрахунковий;

в) аналітичний і сумарний;

г) фактичний і плановий.

10. Виробничий фактор праці це:

а) праця в домашньому господарстві;

б) праця на виробництві з одержанням за неї доходів;

в) недостатнім сукупним попитом на товари та послуги, який викликає зростання безробіття.



Завдання 2. Напишіть «есе» по одному із запропонованих проблемних питань. Еволюція та сучасний стан профспілкового руху в Україні

Професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Після проголошення незалежності України 6 жовтня 1990 року було створено Федерацію незалежних профспілок України, яка стала правонаступницею Української республіканської ради профспілок. Декларацію про заснування Федерації підписали 25 республіканських галузевих профспілок та 24 регіональних міжсоюзних профоб'єднань.

Федерація професійних спілок України є найбільш чисельним профспілковим об'єднанням в Україні. В її лавах нараховується понад 10 мільйонів членів профспілок. До складу ФПУ входить 44 всеукраїнських профспілки і 26 територіальних об'єднань організацій профспілок.

Метою діяльності ФПУ є вираження, представлення інтересів і захист прав організацій - членів ФПУ, координація їхніх колективних дій, представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, їх організаціями і об'єднаннями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Основними завданнями ФПУ є:

*захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок;

*соціальний захист членів профспілок та їхніх сімей;

*відстоювання духовних, соціально-культурних прав та інтересів членів профспілок;

*правовий захист членів профспілок;

*посилення впливу на політичне життя і формування громадянського суспільства;

*вдосконалення системи соціального партнерства: профспілки, роботодавці, держава;

*розвиток співпраці з іншими профспілками та їх об'єднаннями;

*забезпечення прав та можливостей жінок і чоловіків;

*зміцнення ФПУ як найбільшого представницького профцентру України;

*поглиблення міжнародних зв'язків ФПУ [2, c. 19-20].

ФПУ підтримує зв'язки з профцентрами країн СНД, Бельгії, Болгарії, В'єтнаму, Данії, Ізраїлю, Кіпру, Китаю, Польщі, Румунії, Сербії, Словенії, Угорщини, Франції та інших країн.

Значну увагу Федерація профспілок України приділяє співробітництву з Міжнародною організацією праці, бере участь в її заходах, у розробці важливих для профспілкового руху конвенцій, відстоюючи у відповідних комітетах загальну позицію профспілок, узгоджену у рамках Групи трудящих Адміністративної ради МОП, активно використовує можливості МОП у галузі експертної оцінки проектів законодавчих актів, які проходять обговорення у Верховній Раді України.

Федерація активно співпрацює з Загальною конфедерацією профспілок у вирішенні питань, пов'язаних із забезпеченням соціального захисту трудящих. ФПУ підтримує постійні стосунки з представництвами Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду, висловлюючи свою точку зору з приводу політики, яку проводять ці міжнародні фінансові інститути. У грудні 2005 року Федерація профспілок України ввійшла до складу Міжнародної конфедерації вільних профспілок. Членство в МКВП відкриває нові можливості для розвитку міжнародного співробітництва між профспілками на усіх рівнях. Воно також сприятиме подальшій інтеграції профспілок України до міжнародного профспілкового руху.

Профспілковий рух в Україні має виразний міжнародний аспект, зумовлений, по-перше, підвищеною увагою міжнародних і зарубіжних профспілкових інституцій до розвитку профспілок у посткомуністичних країнах; по-друге, орієнтацією багатьох нових українських профспілок на контакти із зарубіжними партнерами з метою отримання освітньо-методичної, організаційної та матеріальної допомоги, а також підтримки своїх дій з боку міжнародних профспілкових структур.

Значну методологічну допомогу українським профспілковим і державним структурам надає МОП. З 1994р. в рамках Угоди між МОП і Державним комітетом статистики України за методологією МОП здійснюється дослідження національного ринку праці, зокрема -- динаміки зайнятості. Міжнародним бюро праці, Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді спільно з Українським інститутом соціальних досліджень вивчалося соціальне становище українських жінок, результатом чого стало, зокрема, видання книги "Права працюючих жінок в Україні". Започатковане дослідження дитячої праці в Україні (в рамках Міжнародної програми ліквідації дитячої праці, IPES), у травні 2000р. в Ялті була проведена субрегіональна конференція "Статистика праці дітей в Україні". Результати досліджень, отримані з використанням визнаної в світі методології, дають можливість проведення коректного порівняльного аналізу міжнародних статистичних даних і сприяють залученню України до міжнародного інформаційного й наукового простору [1, c. 55-58].

Враховуючи, що профспілки України не були готові до діяльності в умовах становлення ринкової економіки та демократичного суспільства, зарубіжні й міжнародні профспілкові центри надають, у першу чергу, новим профспілкам вагому освітньо-методичну допомогу. Так, вже з кінця 1980-х років в Україні активно працювала Американська федерація праці -- Конгрес виробничих профспілок (АФП-КВП); зокрема, Інститут вільних профспілок АФП-КВП заснував Український інститут трудових досліджень та освіти.

Існує вже усталена практика проведення різноманітних семінарів на рівні галузевих профспілок. Так, Профспілка гірників та енергетиків Німеччини (IGBE) організує семінари для організацій НПГУ, на яких розглядаються питання організації діяльності профспілок, соціального партнерства, реструктуризації вугільної галузі. Міжнародний союз працівників харчової і тютюнової промисловості, сільського господарства, ресторанного і готельного обслуговування, громадського харчування та суміжних галузей (IVF) здійснює міжнародну освітню програму з підготовки профспілкових кадрів і викладачів, які мають вести заняття з рядовими членами профспілок; в програмі бере участь Профспілка працівників рибного господарства України.

Протягом 1990-2000рр. ряд галузевих профспілок і профоб'єднань стали членами профільних міжнародних профспілкових структур, що забезпечило відповідну міжнародну підтримку діяльності українських профспілок. Така допомога є особливо важливою для нових профспілок, оскільки їх стосунки з державою, роботодавцями та традиційними профспілками є досить суперечливими.

Водночас, жодне з українських профоб'єднань не є зараз членом найвпливовішої у світі міжнародної профспілкової організації -- Міжнародної конфедерації вільних профспілок (МКВП). Заявки на членство в МКВП подали в 2001р. ФПУ та КВПУ; зараз більшість галузевих профспілок ФПУ та КВПУ є членами міжнародних виробничих секретаріатів МКВП -- галузевих об'єднань, що тісно співпрацюють з цією Конфедерацією і представлені в її керівних органах, будучи формально незалежними від неї.

Участь профспілок України в міжнародних акціях сприяє їх визнанню як зарубіжними національними профспілковими центрами, так і українською державою, набуттю ними досвіду солідарної боротьби за права й інтереси своїх членів і є однією з форм відстоювання цих прав та інтересів перед власною державою і роботодавцями. Так, 29 березня 2001р. Профспілка залізничників і транспортних будівельників України та Вільна профспілка машиністів України, які є членами Міжнародної федерації транспортників, взяли участь у проведенні оголошеного цією організацією Міжнародного дня дій залізничників під гаслом "Перш за все -- безпека, а не прибуток". ФПУ взяла участь у протесті національних і міжнародних профоб'єднань проти порушення прав профспілок у Білорусі, зробивши відповідну заяву на адресу Президента О.Лукашенка.

Участь профспілок України в міжнародному профспілковому русі сприяє їх міжнародному визнанню та набуттю ними досвіду солідарної боротьби за права й інтереси своїх членів.

Профспілковий рух в України перебуває сьогодні на складному етапі становлення, пошуку свого місця в системі нових соціально-економічних, політичних відносин. Трансформуються традиційні профспілки. Разом з тим, створюються нові (вільні, альтернативні) професійні об'єднання.

Неоднозначні, часом суперечливі тенденції розвитку профспілкового руху, складний процес вироблення механізмів взаємодії профспілок, держави та роботодавців в рамках соціального партнерства потребують вивчення та широкого громадського обговорення.

Завдання 3

Визначити зростання продуктивності праці за методом нормативно-чистої продукції на основі даних таблиці. Чисельність промислово-виробничого персоналу у базисному періоді 1979 осіб, у звітному - 1986 осіб.

Назва виробу	Обсяг виробництва, шт	Норматив чистої продукції, грн
	Базисний період	Звітний період
А-1	111	113	23342
А-2	199	152	21564
А-3	156	154	17587
А-4	879	865	10254
А-5	107	132	19541
А-6	567	589	11245

Розв'язання: Продуктивність праці:



ПП=НЧП/Ч

де, НЧП - норматив чистої продукції

Ч - чисельність персоналу. НЧП_{баз.рік} = 111*23342 + 199*21564 + 156*17587 + 879*10254 + 107*19541 + 567*11254 = 27110941НЧП_зв.рік = 113*23342 + 152*21564 + 154*17587 + 865*10254 + 132*19541 + 589*11245 = 26696199

Тепер підрахуємо ПП:

ППбаз = НЧПбаз/Чбаз = 27110941/1979=13699,313

ППзв= НЧПзв/Чзв = 26696199/ 1986 = 13442,194

Розрахуємо індекс зміни продуктивності праці:

ІПП = Пзв/Пбаз = 13442,194 / 13699,313 = 0,9812312

Відповідь: ПП праці змінилася приблизно на 1 %

У місті, яке налічує 573 тис. жителів, проводилося обстеження домогосподарств з питань економічної активності населення за методологією МОП, котре виявило такий його склад:

305 тис. осіб у віці від 15-70 років включно;

59 % - цієї категорії виявили економічну активність;

20,03 тис. осіб - шукають роботу.

В той же час міським центром зайнятості було зафіксовано:

222,1 тис. осіб - працездатного населення у працездатному віці, які виявили економічну активність;

8,9 тис. осіб безробітних громадян.

Підрахуйте рівень безробіття за результатами обстеження домогосподарств за методологією МОП та за фіксованими даними міського центру зайнятості. Поясніть причину різниці.

1.У визначенні МОП:

Рб = (20,03/(305*59/100))*100=11,1%

2.Рівень зареєстрованого безробіття:



Рб = Бз/Чп.н. * 100

зайнятість прибуток праця тарифний

РБ=8,9/222,1*100=4,007%

Відповідь: За методологією МОП Рб становить 11,1% ,а за домогосподарствами 4%. Різниця між ними полягає в різних базах порівняння.

Економістом з нормування праці розраховано, що середній тарифний розряд робіт на дільниці дорівнює 3,13.

На виробництві на роботах з нормальними умовами праці зайнято: ІІ розряд - 41 особа, ІІІ розряд - 51 особа, ІV розряд - 66 осіб, VI розряд - 32 особи.

Визначте: середній тарифний коефіцієнт та середню тарифну ставку робіт, що виконуються на даній ділянці; середній тарифний коефіцієнт, середній тарифний розряд та середню тарифну ставку для робітників зайнятих на виробництві.

Зробіть порівняльний аналіз показників та дайте пояснення. Якщо є розбіжність між середнім тарифним розрядом робіт та середнім тарифним розрядом робітника вкажіть можливі причини виникнення та заходи по їх подоланню.

Дані для розрахунку мінімальної годинної тарифної ставки:

середньомісячний фонд робочого часу - 156,4 год.;

коефіцієнт співвідношення між мінімальним розміром заробітної плати та тарифною ставкою першого розряду 1,35;

тарифна сітка:

Тарифний розряд	1	2	3	4	5	6	7	8
Тарифний коефіцієнт	1,00	1,15	1,25	1,47	1,67	1,87	2,01	2,28

Мінімальна заробітна плата на 01.01.2015 року в Україні становить 1218 грн.

Таким чином тарифна ставка для:

2 Розряд - 1218*1,35*1,15=1890,94грн. Загальна ЗП -1890,94*41=77528,54 грн

3 Розряд - 1218*1,35*1,25=2055,37 грн. Загальна ЗП -2055,37 *51=104823,87 грн

4 Розряд - 1218*1,35*1,47=2417,12грн. Загальна ЗП -2417,12*66=159529,92грн

6 Розряд - 1218*1,35*1,87= 3074,84грн. Загальна ЗП - 3074,84*32 = 98394,88 грн

Загальний фонд зарабітної плати становить: 1138277,21грн. Усього робітників: 190 чоловік.

Середня тарифна ставка становить: 1138277,21/ 190 = 5990,93 грн.

Середній тарифний коефіцієнт становить:

2 розряд -1,35*1,15*41 = 63,65

3 розряд - 1,35*1,25*51= 86,06

4 розряд - 1,35*1,47*66 = 130,97

6 розряд - 1,35* 1,87*32 = 80,78

361,46/190 = 1,9

Середній тарифний розряд: (2*41+3*41+4*66+6*32) / 190 = 3,63

На наступний рік передбачається такий план випуску продукції:

Вироби	Кількість, шт.	Трудові затрати на один виріб, нормо-годин	Виконання норми за планом, %
А	2030	100	111
Б	8000	50	115
В	4000	133	146
Г	800	220	116

Визначте: необхідну чисельність основних робітників при річному фонді робочого часу 1766 годин; чисельність усіх виробничих робітників, якщо основні робітники становлять 59 % загальної чисельності робітників; чисельність всього промислово-виробничого персоналу (ПВП) та чисельність керівників, професіоналів, фахівців і службовців, якщо число керівників, професіоналів, фахівців і службовців становить 18 % загальної чисельності ПВП.

Розрахуємо загальну трудомісткість плану випуску продукції:

Тв.п. = 2030*100/1,11 + 8000* 50/1,15 + 4000*133/1,46 + 800*200/1,16 = 182882,88 + 347826,08 + 309589,04 + 137931,03 = 978229,03 нормо-годин.

Розрахуємо необхідну чисельність основних робітників:

Чо.р. = 978229,03/1766 = 553 чол.

Чисельність усіх виробничих робітників:

Чв.р. = 553*100/59 = 937 чол.

ЧПВП = 553*100/82 = 674 чол.

Размещено на Allbest.ru