Аналіз динаміки та стану державного боргу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Виконання державою покладених на неї функції залежить від фінансового забезпечення цього процесу. Фондом фінансових ресурсів держави є бюджет. Саме від збалансованості доходної та видаткової частин бюджету залежить розвиток країни. Стан, при якому видатки перевищують доходи отримав назву бюджетного дефіциту. Одним з джерел покриття дефіциту є державні зовнішні та внутрішні позики, наслідком використання яких є виникнення та зростання державного боргу. Значні обсяги боргу потребують великої кількості ресурсів на його обслуговування та погашення. Це, в свою чергу збільшує витратну частину державного бюджету, та провокує зростання бюджетного дефіциту. Таким чином, стан та динаміка бюджетного дефіциту та державного боргу потребують особливої уваги та всебічного дослідження.

Дефіцит бюджету і величина державного боргу - це термометри стану здоров'я економіки. Тому даній проблемі приділяється значна увага з боку як держави, так і населення.

Тема є особливо актуальною для України. З року в рік доходи державного бюджету не покривають видатків, формується дефіцит, яким влада не в змозі ефективно управляти, розвиваються деструктивні процеси в економіці, що заганяють державу у глухий кут. Аналіз підходів до теоретичного обґрунтування та практичного впровадження наукових досягнень у галузі бюджету дає змогу визначити, що проблема дефіциту державного бюджету є актуальною, а тому вимагає подальших досліджень, розробки і впровадження дійових заходів щодо його стабілізації і розвитку економіки держави в умовах дефіцитного бюджету. Очевидно, що бюджетна система України, а головним чином бюджетний дефіцит, потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків.

Як уже зазначалося, світова фінансова наука неоднозначно підходить до оцінки наслідків впливу бюджетного дефіциту на соціально-економічні процеси у суспільстві. Наслідки дефіциту складні та різноманітні. Він впливає на функціонування усіх сфер діяльності суспільства. Зростання дефіциту перетворюється у серйозну перешкоду для виробництва, обумовлює економічну та соціальну напруженість у суспільстві.

У цілому бюджетний дефіцит в умовах демократичного суспільства за певних умов може бути додатковим стимулом соціально-економічного розвитку, якщо цей дефіцит спонукатиме до пошуку ефективних шляхів раціонального використання бюджетних коштів, посилення бюджетної дисципліни, збільшення доходів бюджету у майбутньому.

Думки про позитивний вплив бюджетного дефіциту на економіку підтримував Дж. Кейнс. Кейнсіанці стверджували про необхідність збалансованого бюджету в часі, тобто потребу у заміні бюджетного дефіциту під час війн і криз активним бюджетом під час економічних піднесень. Отже, дефіцит бюджету вважався антикризовим чинником. Після Другої світової війни кейнсіанські теорії застосовувалися практично всіма промислово розвинутими країнами, у результаті чого бюджетний дефіцит перетворився у вагомий інструмент фінансової політики, використовувався під час вирішення різнопланових завдань і зайняв важливе місце в теорії економічного зростання і в теорії циклічного регулювання економіки.

Однак переважна більшість теоретиків і практиків світу схиляються до думки, що бюджетний дефіцит має негативний вплив на соціально-економічні процеси у суспільстві. Він є свідченням марнотратства уряду, чинником фінансової нестабільності та підвищення ризику економічної діяльності держави. Зростання бюджетного дефіциту спричиняє посилення інфляційних процесів у суспільстві, кризу державних фінансів, грошової системи, зростання диференціації в доходах. Дефіцит бюджету є причиною зниження ефективності податкової системи, послаблення стимулів до праці, підриву впевненості членів суспільства у майбутньому.

У більшості країн світу, у тому числі в Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що сприяло поглибленню фінансової нестабільності. Вони дають поштовх інфляційним процесам і відволікають значні обсяги фінансових ресурсів з приватного сектору. Неконтрольованість і зняття питання про бюджетне обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисципліни у країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів.

Наявність хронічних бюджетних дефіцитів у світовій практиці свідчить про існування певного причинно-наслідкового механізму. У першу чергу бюджетний дефіцит впливає на скорочення обсягу заощаджень у загальнонаціональному масштабі, яке зумовлює зростання відсоткової ставки, меншу доступність кредитних ресурсів для приватного сектору. У результаті підвищується обмінний курс національної валюти, що спричиняє зменшення обсягів інвестицій та експорту, збільшення імпорту. Такий стан зумовлює дефіцит зовнішньоторгового балансу, внаслідок чого виникає дефіцит платіжного балансу. Ці негативні наслідки мають поточний характер і виявляються протягом бюджетного року.

Однак зменшення обсягів інших видів діяльності, зумовлене дефіцитами, може мати й більш віддалені негативні побічні ефекти. Наприклад, спад інвестиційної діяльності спричиняє скорочення акціонерного капіталу, виробничих потужностей, обсягів виробництва. Таке скорочення є причиною зниження рівня продуктивності праці й реальної зарплати, що негативно впливає на відсотки, ренту, прибутки за рахунок національного капіталу, які відходять до нерезидентів. Відповідно, продовжує нарощуватися державна заборгованість, внаслідок чого знижується довір'я інвесторів, скорочуються іноземні інвестиції, а нерезиденти вивозять свій капітал за кордон. У результаті формується надмірний державний борг, який створює ризик дефолту.

Дефолт - невиконання умов кредитного договору або інших умов, пов'язаних з борговими зобов'язаннями чи цінними паперами.Дефолт характеризує неспроможність юридичної особи (корпоративний Д.) або держави (суверенний Д.) повністю або частково виконати свої боргові зобов'язання. Розрізняють два види дефолту: звичайний дефолт (банкрутство) і технічний дефолт

Ознакою технічного дефолту є порушення позичальником будь-яких умов кредитного договору (відмова чи неможливість сплатити проценти, ненадання передбачених договором документів тощо) чи іншого боргового зобов'язання, але потенційно за певних умов позичальник може виконати цей договір. Після оголошення кредитором технічного дефолту боржника здійснюється процедура реструктуризації боргу, можуть бути змінені його умови, одні боргові зобов'язання можуть бути замінені іншими тощо. Зазвичай, технічний дефолт не призводить до банкрутства позичальника.

Стосовно дефолту, то тут також можна навести і позитивні і негативні сторони цього явища бюджетний дефіцит дефолт

Негативні сторони:

Відмова виплачувати борги - величезний збиток не стільки для репутації держави, скільки для його фінансового рейтингу. Справа в тому, що сучасна економічна система влаштована таким чином, що практично всі країни вдаються до запозичень. Це може робитися як з метою заробітку, так і з цілями покриття деяких «прорахунків» при прийнятті державних рішень. Оскільки ринок кредитів незалежний, то ніхто не зможе змусити дати грошей державі, яка відмовилася від виплати боргів. Це просто збиток.Теоретично надання кредиту в такому випадку можливо, якщо буде надано якесь забезпечення. Але при розмірах державних запозичень таке все ж рідкість. Відповідно держава-банкрут просто втрачає для себе можливість фінансової страховки і може сподіватися тільки на внутрішні резерви, які, на жаль, мінімальні.

Падіння курсу внутрішньої валюти держави. Оскільки гроші - це мірило, вартість якого змінюється залежно від рівня довіри до держави, то можливості країни у світовому масштабі різко падають. Грубо кажучи держава зубожіє в очах інших. Якщо, наприклад, валюта держави впала у вартості в п'ять разів, це означає, що вона тепер може купити іноземних товарів в п'ять разів менше. Це може бути терпимо, якщо зачіпається щось подібне імпорту побутової техніки. Великі проблеми починаються, коли держава не забезпечує безпечний рівень внутрішнього виробництва продовольства. Відповідно ситуації падають і реальні доходи громадян. Рівно на стільки, наскільки держава залежало від імпорту.

Зупинка виробництва в країні. Велика частина сучасних технологічних ланцюгів має у своїй ланці іноземний фактор: або комплектуючі, або фінансування. При багаторазовому зростанні вартості виробництва через падіння курсу валюти, така ситуація може зробити роботу компанії збитковою. Вона закривається, люди опиняються без роботи, ситуація посилюється.

Банківська система держави різко стискається. Банки дуже залежать від економічного рейтингу держави. У разі дефолту вони не тільки позбавляються можливості скористатися іноземними кредитами, але і їх борг виростає в багато разів. Адже заробляють вони на внутрішній валюті, яка втратила у вартості, а виплачувати потрібно зовсім в іншій. У такій ситуації розорення багатьох фінансових установ виявляється неминучим.

Політичні проблеми. Відмова виплачувати борги означає зростання політичної недовіри до держави і відмова співпраці з ним. Адже кредитуванням займаються інші держави і міждержавні фонди. Відповідно зупиняються всі економічні проекти країни. Ускладнюється вирішення політичних питань. Тепер це обходитиметься набагато дорожче. Все це викликає нові економічні проблеми. В наслідок чого з'являються і нові складнощі політичного характеру, так як ресурсів для їх вирішення стало менше.

Позитивні сторони:

Зазвичай дефолт настає в той момент, коли держава набрала боргів понад міру. На виплату як основної частини боргу, так і відсотків за ними, йде величезна частина державного бюджету. Необхідні для існування країни завдання просто не оплачуються. У цьому випадку дефолт дозволяє направити кошти, що раніше йшли за кордон, на вирішення проблем внутрішніх, які страждають від недофінансування.

Дефолт виступає засобом підвищення конкурентоспроможності економіки та внутрішніх виробництв.Оскільки зарплати люди отримують в знеціненій валюті, і купувати їм доводиться товари за ці ж гроші, то відбувається здешевлення виробленого товару для зовнішнього покупця. Як за рахунок падіння вартості праці, так і за рахунок здешевлення інших ресурсів внутрішнього виробництва. Вартість товару - одне з найбільш головних конкурентних переваг. А значить ростуть замовлення, вводяться в дію раніше невикористані потужності, створюються нові робочі місця. 

Дефолт перебудовує всю економіку держави. В умовах ізоляції від зовнішнього фінансування та імпорту, держава виходить на безпечний рівень функціонування, коли саме внутрішнє споживання та джерела фінансування є домінуючими. Зробити це в звичайний час часто дуже складно, а часом і неможливо.

Лопаються фінансові бульбашки. В умовах катастрофічного падіння фінансової сфери стають непрацездатними роздуті сфери економіки. Зростає роль реального виробництва і реальних товарів. В умовах роздутої економіки нерідко виникає ситуація, коли акції заводу коштують набагато менше його реальної вартості. Дефолт знищує можливості для фінансових перекосів, і реальні цінності повертають свою реальну вартість.

У держави з'являється реальна можливість домовитися з кредиторами про зменшення суми боргу. Нерідко за рахунок накопичених відсотків він виростає в кілька разів. В умовах оголошеного дефолту кредитори часто йдуть на зустріч, прагнучи отримати назад свої кошти. Іноді це стає виходом для всіх сторін, оскільки нерідко тільки наявність такого фінансового форс-мажору як дефолт, може служити для кредитора юридичною підставою для переговорів щодо зниження боргу.

Як висновок можна сказати, що бюджетний дефіцит не завжди є катастрофічними для економіки держави, а при правильному регулюванні є навіть корисним та слугує певним стимулом для розвитку. У свою чергу надмірний державний борг та дефолт як можливий наслідок також не є катастрофою. Цьому підтвердженням є те, що найбільш розвинені країни являються і найбільшими боржниками. Отже, на мою думку, головне - це правильна стратегія розвитку та ефективна і цілеспрямована політика уряду щодо її реалізації.

Аналіз динаміки та стану державного боргу в Україні

бюджетний дефіцит дефолт державний борг

Державний борг є важливим макроекономічним важелем регулювання економіки держави, дає змогу втілити обрану економічну стратегію, залучити кошти для вирішення важливих економічних питань та реалізації проектів. Тому наявність державного боргу не лише у країн із перехідною економікою, а й у високорозвинених країнах має свої об'єктивні причини. Водночас накопичення державного боргу має й негативну сторону, адже значний його показник збільшує витрати на обслуговування державного боргу, знижує фінансову стійкість та загрожує економічній безпеці держави.

Перш за все, потрібно проаналізувати динаміку внутрішнього та зовнішнього боргу(рис. 2.2).

Рис. 2.2 Динаміка Державного боргу України за 2007 - 2014 роки (млрд. грн. ).

Державний борг України зростав з року в рік і у 2013 році досяг 480,2 млрд. грн. Найбільший приріст у процентному відношенні відбувся у 2009 році і становив 73, 7%, що пов'язано зі світовою економічною кризою і як наслідок дефіциті коштів.У структурі державного боргу за всі роки зовнішній борг переважає над внутрішнім, і тільки в 2011 та 2012 роки їх співвідношення стає більш наближеним. Так, у 2007 р. частка зовнішнього боргу у загальному обсязі державних запозичень складає 75%, тоді як у 2011 р. та 2012 р. ситуація поступово змінюється і вже у 2012 році на зовнішній борг припадає 52%, а на внутрішній - 48% державного боргу. Важливо відмітити, що така тенденція є позитивною, адже наростання зовнішнього боргу небезпечніше для економіки проти зростання її внутрішнього боргу, тому що зовнішній борг тягне у собі реальні негативні економічні наслідки: з виплатою відсотків і основної суми боргу пов'язаний відплив іноземної валюти, що призводить до зменшення валютних резервів та скорочення імпорту.

Серед факторів зростання обсягу боргу на 219,6 млрд. грн. у новій редакції Закону України про Держбюджет на 2014 рік у порівнянні з результатами на 2013 рік можна виділити такі:

За рахунок зростання обмінного курсу гривні до дол. США, євро, СПЗ - 129,3 млрд. грн.

Необхідність фінансування держбюджету за борговими операціями - 90,3 млрд. грн., з яких:

Капіталізація НАК Нафтогаз України - 33,3 млрд. грн.

Фінансування дефіциту держбюджету без приватизації - 68 млрд. грн.

Капіталізація банків - 5,2 млрд. грн. (мінфін).

У 2014 році Україна повинна погасити 16,3% із більше ніж 60-мільярдного (дол. США) державного боргу. Йдеться про заборгованість перед кредиторами, яка складає близько 9,78 млрд. дол. Зовнішні борги в цих виплатах становлять $6 млрд. Із них 3,6 млрд. дол. ? перед МВФ.Серед останніх запозичень у 2013 стали 3 млрд. дол. зобов'язань перед Російською Федерацією за облігаціями. Бонди Росія викупила в рамках домовленості щодо 15 млрд. дол., які мали надаватися Україні.Аналітики вказують на близько 20 ризиків, які супроводжують платоспроможність України за зовнішнім боргом. Частина факторів є традиційним набором для нестабільних економік, що розвиваються, ? до таких належить і Україна. Зокрема, згадуються чутливість до коливань у світовій економіці, питання захисту інвесторів, відсутність структурних реформ ? про все це вже багато років поспіль Україні нагадує Світовий банк. Також йдеться про невизначеність, пов'язану із судовою системою, ризики ліквідності і чутливість банківської системи. Наприклад, імовірним є зростання неповернень за кредитами і питання капіталізації банків. Інший негативний фактор ? волатильність української національної валюти. Станом на 31 грудня 2013 року 57,9% зовнішнього і внутрішнього боргу України було номіновано в іноземній валюті. За даними Міністерства фінансів, на 31 грудня 2013 року близько 44% державних позик України припадали на долари, 3,4% ? на євро, 9,1% ? на SDR. Аналітики вказують, що будь-яка спроба реструктуризувати або рефінансувати зовнішні позики може зіткнутися з труднощами, в тому числі, через велику кількість держателів.

Одним із показників для аналізу державного боргу є його відношення до ВВП країни(див. дод. В). Вважається, що основна сума державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП України. У 2007 році спостерігалося найменше відношення державного та гарантованого державою боргу, що становило 12,3 %. Починаючи з 2008 року відбувається стрімке зростання валового боргу держави, який у 2010 році досяг майже 40% від ВВП. Проте з 2011 року спостерігається спад приросту боргу і навіть певне його зменшення у 2011 році на 3,6%. У 2013 році спостерігалося відношення боргу до ВВП у розмірі близько 30 % що є кращим результатом аналогічного періоду на 6,6%.

Важливою статтею Державного бюджету України є обслуговування державного боргу (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Обслуговування Державного боргу України за 2004 - 2014 роки (млрд. грн.) [2]

До 2008 року на обслуговування державного боргу витрачалося близько 3,5 млрд. грн. Проте після фінансової кризи 2008-2009 років, коли відповідно зросли обсяги державних кредитів, зросло і обслуговування державного боргу. У 2010 році витрати на цю статтю складали уже 9,1 млрд. грн. що у 2,3 рази більше витрат попереднього періоду. У 2014 році витрати на обслуговування держборгу складуть близько 46 млрд. грн. або 10,6% усіх витрат Державного бюджету. Тобто можна сказати, що спостерігається явище коли дефіцит бюджету покривається за рахунок запозичень, які у свою чергу фінансуються видатками з бюджету, що провокує зростання державного боргу.

Максимальний державний борг належить США - 15 трлн. 930 млрд. дол., що в свою чергу становить 108.9% ВВП найбільшої економіки світу. Також вагомі обсяги запозичень мають європейські країни, серед яких Велика Британія, Німеччина, Франція, також Японія. Обсяги українських запозичень становлять 135 млрд. дол., і це 39 місце у світі яке ми займаємо між Казахстаном та Катаром.

Основним фактором зростання державного боргу є обсяг дефіциту державного бюджету, який прямо впливає на його величину, тому застосувавши лінійне рівняння регресії я знайшла коефіцієнт детермінації R2 = 0,9, який свідчить про щільний зв'язок між цими факторами і означає, що зміна державного боргу на 90% залежить від зміни дефіциту бюджету і на 10% від інших факторів. Отже, можна зробити прогноз динаміки Державного боргу України

Таблиця

Прогноз динаміки Державного боргу України на 2014 - 2017 роки

Таблиця демонструє, що більш за все державний борг продовжить зростати: у 2014 році близько на 25%, а у 2017 планується зростання майже на 90%2013р.

Щодо структури державного боргу на 2013 рік , то тут можна сказати, що близько 50% складають облігації внутрішньої державної позики, близько 100 млрд. гривень залучені за допомогою облігацій зовнішньої державної позики, також, позики від МВФ складають близько 60 млрд. грн. і є третіми за обсягами в загальній структурі.

Отже, відповідно до проведеного аналізу можна зробити висновок, що державний борг для України останнім часом стає все більшою і більшою проблемою. Неспроможність економіки працювати на власних ресурсах змушує звертатися за зовнішніми та внутрішніми державними запозиченнями Аналіз дав зрозуміти, щорівень державного боргу буде постійно зростати і у 2017 році становити 830 млрд. грн. Зростання боргу провокує збільшення видатків на обслуговування боргу, який за останні 5 років зріс у 12 разів і у 2014 році становитиме 46 млрд. грн. Це в свою чергу створює дефіцит фінансів для розвитку економіки.Отже, доцільно підвищувати рівень боргової безпеки країни шляхом удосконалення механізму управління державним боргом.Напрямами удосконалення механізму управління державним боргом в Україні можуть бути:

створення відповідного органу з управління державним боргом;

удосконалення існуючої та ухвалення нової нормативно-правової бази з управління державним боргом України.

Размещено на Allbest.ru