Малий бізнес в сучасній ринковій економіці

Головна мета здійснюваної в рамках Євросоюзу політики підтримки малих підприємств (МП) полягає у встановленні балансу інтересів держави і бізнесу, забезпеченні оптимальних умов для підприємницької діяльності, а також збільшенні конкурентоспроможності суб'єктів МСБ.

Унікальна система регулювання і підтримки МСБ в Європі почала складатися в 70-х роках минулого століття і продовжує складатися досі шляхом впровадження різних програм і створення фондів підтримки МСБ. На сьогоднішній день основними напрямками політики ЄС щодо розвитку МП є : фінансова підтримка МП; спрощення нормативної бази, адміністративних процедур в галузі підтримки МСБ; участь асоціацій, що представляють інтереси МП, у прийнятті рішень в рамках діяльності ЄС; сприяння МП у сфері досліджень, інновацій та підготовки кадрів; усунення порушень у функціонуванні «єдиного ринку» і конкуренції на ньому, знижують ефективність діяльності МП; підвищення конкурентоспроможності МП, у тому числі, з метою їх виходу на зовнішні ринки; культивування серед населення ЄС духу підприємництва та підтримка різних форм співпраці між МП. В ЄС склалася досить налагоджена інфраструктура підтримки МП, так, наприклад, всі країни-члени ЄС мають добре розвинену мережу як державних, так і приватних організацій з регулювання розвитку та підтримки МП. При цьому політика з розвитку МСБ в кожній країні ЄС розробляється міністерствами економіки, промисловості і торгівлі, причому інші урядові органи, наприклад, міністерство зайнятості, також беруть участь у підтримці МП, надаючи допомогу даного шару підприємств у питаннях зайнятості, навчання, міжнародної торгівлі, розвитку і т.д. Державні установи, зокрема торговельно-промислові палати, займаються навчанням та підвищенням кваліфікації, технологічним консультуванням кадрів, задіяних на МП, стимулюванням міжнародної торгівлі і співпраці, видачею сертифікатів якості, наданням ділової інформації представникам МП. Приватні фінансові установи, а саме комерційні банки, венчурні компанії надають кредитну підтримку МП, а приватні дослідницькі та консалтингові структури консультують з різних питань менеджменту, маркетингу, розвитку та впровадження інформаційних технологій тощо.

В останні кілька років у Європі широкого поширення набули інтерактивні інструменти підтримки МП, такі як інформаційні портали, вебінари, відеоконференції. Як приклад виступає Континентальна мережа на підтримку малого та середнього бізнесу (European Enteprise Network) - портал з безкоштовними інформаційними ресурсами з підтримки МП, який об'єднав в собі більше 600 агентств і організацій, що виконують роль посередника між МП і Євросоюзом. Будь-який представник МП може відносно швидко і просто дізнатися про всі можливості розвитку компанії, нові методи і технології, підвищенні кваліфікації співробітників, оцінити ризикованість роботи в іншій країні ЄС і, головне, отримати прямі контакти і всю необхідну інформацію про конкретний Європейському фонді, який може співфінансувати проект розвитку даного підприємства. Таким чином, основні цілі регулювання і підтримки МСБ в Європі складаються в зміцненні єдиного внутрішнього ринку ЄС, усуненні адміністративних бар'єрів для ведення МСБ, уніфікація законодавчої бази, а також посилення взаємодії країн ЄС для більш глибокого економічного співробітництва з іншими країнами. На сьогоднішній день в США зареєстровано більше 20 млн. Підприємств МСБ, які забезпечують робочими місцями більше половини працездатного населення країни. За підрахунками американських вчених кожна третя американська сім'я зайнята в бізнесі, а деякі американські підручники з підприємництва стверджують, що до 20% малих фірм США починають з $ 1000-5000, і більше половини з них менш ніж за 2-3 роки збільшують свій щорічний дохід до $ 1 млн. На відміну від Західної Європи і Росії, МП в США виглядають досить крупно: згідно з американським законодавством до категорії МСБ відносяться господарюючі суб'єкти економіки з чисельністю персоналу не більше 500 чоловік, при цьому МП, залежно від того, в якій галузі воно працює, може називатися компанією з числом співробітників від 1 до 1500 чоловік і річним оборотом, що не перевищує $ 15 млн. Принципи підтримки МСБ в США сформувалися в середині 50-х років минулого сторіччя з моменту створення Адміністрації у справах малого бізнесу (АМБ), що захищає інтереси МСБ на урядовому рівні і має представництва у всіх найбільших містах країни, що дозволяє поширювати політику на всі штати, а не тільки на основні економічні центри США. Державна стратегія розвитку МСБ визначається «Законом про малий бізнес», в якому говориться, що економіка країни, заснована на приватному підприємництві та вільної конкуренції, не може розвиватися без розвиненого сектора МСБ, який потребує постійної підтримки з боку держави, яку і забезпечує АМБ по наступними напрямками: доступ до фінансових ресурсів, розміщення в секторі не менше 23% державного замовлення, надання фінансової, а також консультаційної, технічної та організаційної допомоги підприємствам МСБ [15]. При цьому допомогу, яку надає держава МП, дуже різноманітна: від проведення технологічної модернізації виробництва, до захисту інтересів МСБ на всіх рівнях влади. До теперішнього часу АМБ є однією з найбільш великих урядових організацій, що спеціалізуються в підтримці МСБ, у світі: вона має більше 100 представництв у всіх регіонах країни із загальним штатом понад чотири тисячі співробітників. Державна підтримка МП виявляється не тільки безпосередньо структурними підрозділами АМБ або уповноваженими компаніями, партнерськими організаціями і фірмами, а також консультаційними пунктами та бізнес-центрами. Регіональні представництва АМБ тісно взаємодіють з Центрами розвитку підприємництва (ЦРП), основними завданнями яких є навчання представників МП навичкам підприємництва та ведення бізнесу, пошук джерел фінансування та надання консультацій з розширення діючого бізнесу. Крім АМБ в США існує чимало різноманітних програм, спрямованих на розвиток різних сегментів МСБ, причому особливе значення надається розвитку інноваційного підприємництва, що обумовлено високою ефективністю капіталовіддачі інноваційних розробок і відносно високою кількістю патентів, виданих на одного працівника МП. Таким чином, основними напрямами підтримки та розвитку сектора МСБ в США є сформована стійка державна система регулювання і підтримки підприємств МСБ, розвинена система державних замовлень, надання державних гарантій щодо забезпечення кредитів, що видаються в рамках державних чи регіональних програм забезпечення доступу МП до фінансових ресурсів, а також інвестиційне кредитування МП, в основі якого лежить створення мережі приватних інвестиційних компаній, які, використовуючи власний капітал і залучаючи запозичений капітал, здійснюють різні інвестиції в МП.

В даний час Японія входить у число найбільш розвинутих держав, причому країна домоглася таких значних результатів за рахунок швидкого розвитку економіки в повоєнні роки шляхом вдосконалення та впровадження технічних досягнень, що розробляються, в основному, сектором МСБ. На сьогоднішній день ситуація значно змінилася: хоча частка МП в економіці країни становить близько 40%, МП представлені, в основному, у сфері будівництва, легкої промисловості та надання послуг, а ось у виробництві автомобілів, технічної продукції більшу частку займають наукоємні компанії і великі концерни. Це послужило причиною сприяння уряду Японії розвитку технічного та наукоємного виробництва саме у сфері МСБ. Регулювання діяльності МП в Японії здійснюється за рахунок урядових організацій, таких як Управління малих підприємств, основними напрямками політики якого є контроль виконання МП антимонопольного законодавства, забезпечення і підтримка інтересів МСБ, обмеження контролю власників бізнесу, визначення відповідальності замовників і виконавців при укладанні договірних відносин. Законодавство країни встановлює статус підприємств МСБ і розмір пільг для них відповідно до виду діяльності, а також проводить жорстке регулювання ринкової вартості випущеної ними продукції, що дозволяє уряду країни контролювати зростання цін і стримувати зростання інфляції. З метою полегшення механізму фінансової підтримки суб'єктів МСБ урядом Японії була створена Корпорація страхування МП та асоціації з гарантування кредитів подібно створенню Державних фондів для розвитку та підтримки МСБ Китаю, США та інших країн. Уряд Японії виділяє субсидії, позики і надає допомогу в отриманні кредитів на всіх етапах розвитку суб'єктів МСБ, які беруть активну участь у розвитку наукомісткої та високотехнологічної промисловості. Держава підтримує МП, надаючи послуги у сфері консалтингу, реклами, підбору кадрів, надаючи організаційну допомогу. Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що в Японії склалися хороші умови для розвитку МП у різних сферах бізнесу, так як уряд країни здійснює суворий контроль за організацією та розвитком даного суб'єкта економічних відносин шляхом забезпечення виконання антимонопольного законодавства, встановлення різних пільг для МП, регулювання цін на продукцію, що випускається, а також надання фінансової та консультативної підтримки МП на всіх рівнях їх розвитку.

Частка МП у ВВП Китаю складає 55% - це набагато менше, ніж у країнах Євросоюзу, тим не менш, уряд Китаю, досягнувши таких показників за 30 років, вважає МП найважливішим чинником економічного зростання і пожвавлення ринку і відводить велику роль розвитку МП в економіці країни. Уряд Китаю намагається різними способами сприяти економічному зростанню МП, удосконалюючи законодавчі акти, спрямовані на регулювання економіки та оподаткування суб'єктів МСБ, що передбачають однакові можливості для підприємств з приводу кредитування, інвестування, вдосконалення виробництва, впровадження нових наукоємних технологій в економіку країни. У Китаї активно функціонують державні фонди з підтримки та розвитку діяльності МП, основна спрямованість яких полягає у забезпеченні гарантійними зобов'язаннями МП з метою отримання банківських кредитних коштів на розвиток бізнесу. Одним з найпопулярніших є Державний фонд розвитку малого та середнього підприємництва, створення якого фінансувалося за рахунок бюджетних коштів країни. Даний фонд сприяє захисту інтересів суб'єктів МП в порівнянні з суб'єктами великого бізнесу у всіх економічних напрямках і забезпечує певні податкові пільги і додаткове фінансування. МП Китаю можна назвати науковим двигуном країни, завдяки тому, що даний суб'єкт економіки виробляє найбільшу кількість інноваційної продукції і технічних винаходів в країні, більша частина яких йде на експорт. Підтримкою малого підприємництва також займається Китайський центр з координації та кооперації бізнесу, основне завдання якого полягає у створенні спеціальних умов для співпраці китайських і зарубіжних організацій з підтримки МСБ. Ще одним важливим органом, сприяючим розвитку економіки Китаю, є державна інформаційна служба CSMEO, яка була створена в 2001 році. Ця служба займається наданням послуг з інформаційного консультування населення в питаннях діяльності МП через свій інтернет-сайт. Мережа CSMEO охоплює всі регіони Китаю, що дає можливість своєчасно інформувати населення про стан ринку праці, змінах чинного законодавства, останні досягнення в області науки і технологічних винаходах, про розвиток і стан суб'єктів МСБ. Таким чином, саме сектор МСБ створює нові робочі місця в економіці Китаю, активно беручи участь при цьому в освоєнні інноваційних технологій. Китайський уряд у свою чергу приділяє велику увагу розвитку МП в країні шляхом вдосконалення правового законодавства в галузі регулювання діяльності та оподаткування МП, створення фондів підтримки МСБ, залучення інвестицій у даний сектор, розширення програм кредитування даного суб'єкта економіки.

На сьогоднішній день Сінгапур є однією з найбільш високорозвинених країн світу. Багато фахівців вважають, що Сінгапур - найкраще місце для здійснення підприємницької діяльності - за даними досліджень CNN, країна займає 5-е місце з розвитку МСБ - на сьогоднішній день в країні функціонує близько 140 тисяч суб'єктів МСБ, що становить близько 90% усіх підприємств країни і забезпечує робочими місцями значну частину зайнятого населення. Економісти виділяють основні причини процвітання економіки і підприємництва в Сінгапурі, до числа яких можна віднести:

- основою МСБ Сінгапуру є надання різних послуг: торговельних, транспортних, комунікаційних, фінансових, туристичних та інших, які надають робочі місця для більшої частини населення країни;

- законодавчими актами країни створені сприятливі умови для відкриття бізнесу і здійснення безпосередньої діяльності, які підлягають суворому виконанню. Особливі пільги розраховані на МП, тільки початківці свій бізнес;

- наявність сприятливої економічної ситуації і привабливого інвестиційного клімату в країні. Так, наприклад, щодо МП існує пільгове податкове законодавство, яке спрямоване на залучення іноземного капіталу та інвестицій, відсутня мито на перерахування прибутку, забезпечуються гарантії вкладень коштів в економіку. Уряд Сінгапуру зацікавлений у сприянні розвитку МП з метою їх конкурентоспроможності на міжнародному ринку.

Підтримкою МСБ в Сінгапурі займається спеціально створене агентство «Spring», що забезпечує розробку і реалізацію різних програм сприяння МСБ, розвиток підприємницьких здібностей суб'єктів МСБ, надання консультаційних послуг, підготовку кадрів для управління бізнесом. Крім того в Сінгапурі впроваджується величезна кількість різноманітних програм з пільгового кредитування, які включають спеціальні позики, страхування кредитних ризиків, надання субсидій, фінансування навчання та підвищення кваліфікації кадрів МП.

Отже, МСБ в Сінгапурі є основою економіки за рахунок складання в країні сприятливої економічної ситуації і привабливого інвестиційного іміджу, а також продуманої державної політики в галузі підтримки МП. Враховуючи вищевикладений огляд розвитку сектора МСБ в зарубіжних країнах, можна зробити висновок, що рівень розвитку МСБ безпосередньо визначає ступінь розвитку економіки країни в цілому, так, наприклад, за даними статистичного дослідження на 1000 громадян припадає приблизно близько 30 підприємців в країнах-членах ЄС.

В країнах ЄС МСП частка підприємств даного сектора в загальному числі всіх підприємств становить складають близько 90% від загального числа підприємств. МСБ в зарубіжних країнах є важливим чинником економічного зростання, що вносить вагомий внесок у обсяги виробництва, ВВП і зайнятість. Розвиток МСБ в зарубіжних країнах йде більш швидкими темпами за рахунок адресної підтримки з боку держави та приватних комерційних і фінансових структур. Даний суб'єкт економічних відносин являє собою середній клас, який служить базою для стабільного розвитку економіки країн.[16]

Висновки

Процес становлення в Україні малого бізнесу завершився створенням нормативно-правової бази державної регуляторної політики, яка в цілому відповідає встановленим міжнародним нормам у даній сфері. Не в останню ним нормам у даній сфері. Не в останню чергу деяке економічне зростання останніх років забезпечено в результаті підвищення активності саме малих суб'єктів підприємницької діяльності. Водночас слід зауважити, що ці форми насамперед зайняли ніші, які в командно-адміністративній системі були незаповнені, внаслідок чого спостерігався відчутний дефіцит у задоволенні споживчого попиту.

Отже, й сьогодні малий бізнес розвивається екстенсивним шляхом, що, з одного боку, підвищує конкуренцію на споживчому ринку, а, з іншого - створює обмеження для його якісного розвитку. Є багато чинників, які негативно впливають на підприємницьке середовище, пригнічуючи виробництво та заганяючи діяльність у "тінь". Серед них: надмірний податковий тиск, утиски з боку місцевої влади та контролюючих органів тощо. Є питання, від вирішення яких залежить гармонійний розвиток малого бізнесу в Україні. Під таким розвитком слід розуміти перш за все своєчасну з боку держави орієнтацію підприємців на структурні зміни в економіці та економічних відносинах. В даному контексті виникає питання: що має в стратегічному плані стати економічним пріоритетом - зростання чи розвиток? Відповідь слід шукати в соціально-економічних тенденціях сучасного світу. Визначальною з них є становлення нового постіндустріального, або інформаційного суспільства. Основним фактором економічного зростання в ньому виступають інформаційні ресурси, створення яких неможливе без існування потужного інформаційно-промислового комплексу. Економічне зростання в інформаційному суспільстві докорінним чином відрізняється від зростання в індустріальному суспільстві, орієнтованому на масове споживання. Останньому притаманні великі форми організації серійного виробництва, що сьогодні спостерігається в Україні. Зародження постіндустріального суспільства викликало нові форми організації ведення бізнесу: венчурні фірми, які залучали кошти дрібних інвесторів для розвитку високих технологій; технопарки; аутсорсинг тощо.

Особливо цікавою для нашої країни є форма аутсорсингу, яка дозволяє залучати економічні суб'єкти до вирішення завдань непрофільного характеру. Вона застосовується у відносинах як між великими та середніми і малими підприємствами, так і між державою та приватними компаніями. Політика аутсорсингу дозволяє суттєво розширити сферу діяльності малого та середнього бізнесу, створити умови розвитку економічної бази для формування середнього класу.

Список літератури

1. Брітченко І.Г. Вплив малого бізнесу на розвиток регіону/ І.Г. Брітченко // Економіка та держава. - 2011.-№1.

2. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч.посіб. / Варналій З.С.- К.: Знання-Прес, 2006. - 3-тє вид., випр. доп.

3. Дуб Л. "Питання розвитку малого бізнесу в Україні"//Вісник Української Академії державного управління при Президенті України, 2000. №2.

4. Кредісов В.А. Підприємництво - вирішальний фактор розвитку країн з перехідною економікою: монографія. / Кредісов В.А. - К.: Знання України, 2003.

5. Лапуста М.Г., Старостін Ю.Л., Мале підприємництво. - М.: ИНФРА-М.- 1998р.

6. Мізес Л. Людська діяльність: Трактат по політичній теорії. / Мізес Л. - М.: ВАТ НВО Економіка, 2000.

7. Римар М.В. Роль підприємств малого бізнесу в умовах трансформації економіки/ М.В. Римар, Л.С. Герасим // Науковий вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2003 - № 13.2.

8. Серьогін М.С. Енциклопедія підприємництва, 2006, ст.22-24

9. Шулятьева Н.А. Малий бізнес в умовах ринку. Ж. "Гроші і кредит", 1992, №1.

10. Шумпетер Й. Теорія економічного розвитку. / Шумпетер Й. - М.: Прогрес, 1982.

11. Юрков С.А. Підприємництво і нововведення в сучасних фірмах // Світова економіка і міжнародні відносини в сучасних фірмах, 2006. №9.

Додаток 1

Додаток 2

Кількість малих підприємств за видами економічної діяльності у 2010 - 2013 рр, у % до загальної кількості підприємств відповідного виду діяльності

Размещено на Allbest.ru