Аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНИВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА „МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА”

КУРСОВА РОБОТА

„Аналіз зовнішньоекономічної діяльності (на прикладі ТОВ «Пуянг-Керамет»)”

Студентка

Спеціальність -6.050100 „Міжнародна економіка”

Форма навчання - денна

Група - А

Маріуполь - 2014

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Сутність зовнішньоекономічної діяльності підприємства

1.2 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ «ПУЯНГ-КЕРАМЕТ»)

2.1 Характеристика ТОВ Пуянг-Керамет, як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності

2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства (на прикладі ТОВ «Пуянг-Керамет»)

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Міжнародні економічні відносини є однією з найбільш динамічно розвинутих сфер економічного життя. Економічні зв'язки між державами мають багатовікову історію. Протягом сторіч вони існували переважно як зовнішньоторговельні, вирішуючи проблеми забезпечення населення товарами, що національна економіка робила неефективно чи не робила зовсім. зовнішньоекономічний господарство державний народний

Зовнішньоекономічна діяльність стає усе більш важливим фактором розвитку народного господарства та економічної стабілізації країн світу. Зараз немає практично жодної галузі в промислово розвитих країнах, що не була б втягнута в сферу зовнішньоекономічної діяльності.

Актуальність даної теми полягає в тому, що аналіз зовнішньоекономічної діяльності є дуже важливим, це система знань про методи дослідження зовнішньоекономічних зв'язків за даними обліку, звітності та іншої інформації країни, регіону чи підприємництва. Визначення ефективності діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Метою дослідження є вивчення показників аналізу діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на прикладі окремого підприємства.

Завдання даної курсової роботи:

ь визначити теоретичні основи зовнішньоекономічної діяльності підприємств

ь зробити аналіз зовнішньоекономічної діяльності (на прикладі «Пуянг-Керамет»)

ь визначити проблеми та перспективи зовнішньоекономічної діяльності

Об'єкт дослідження даної роботи - система зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві.

Предметом дослідження даної роботи - зовнішньоекономічної діяльність ТОВ «Пуянг-Керамет».

Методи дослідження -аналітичний, статистичний, логічний, економічний, графічний, метод аналізу та синтезу, математичний.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ зовнішньоекономічноЇ діяльності підприємств

1.1 Сутність зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Поняття «зовнішньоекономічна діяльність підприємства» з'явилося в СРСР в 1986 р. в контексті загальної спроби реформувати адміністративно-командну систему економіки, яка на той час перебувала в стані глибокої кризи. Суть так званої "перебудови системи управління економікою" полягала в намаганні децентралізувати процес прийняття економічних рішень, надати підприємствам певні права без демонтажу державної власності на засоби виробництва, монопольної влади міністерств і відомств.

Станом на 1986 р. в СРСР сформувалася централізована система управління зовнішньоекономічними зв'язками у складі Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР і низки підпорядкованих йому спеціалізованих зовнішньоторговельних об'єднань, через які всі підприємства СРСР здійснювали експортно-імпортні операції. В УРСР, як і в інших союзних республіках, не було власних структур управління зовнішньоекономічними зв'язками, вони мали проходити тільки через Москву.[8]

Падіння на початку 80-х років минулого століття світових цін на енергоносії спричинило проблему дефіциту зовнішньоторговельного балансу СРСР, який держава намагалась покривати за рахунок зовнішніх запозичень. Однак тотальний товарний дефіцит на внутрішньому ринку та гостра потреба в сучасному технологічному обладнанні змусили уряд піти на реформування системи зовнішньоекономічних зв'язків. Було зроблено перші кроки з розширення прав міністерств, відомств, підприємств і організацій щодо самостійного виходу на зовнішній ринок, формування системи їх економічної зацікавленості в зовнішньоекономічній діяльності. Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 19.08.1986 р. «Про заходи з удосконалення управління зовнішньоекономічними зв'язками» держава надала право безпосереднього здійснення зовнішньоторговельних операцій обмеженому колу міністерств, відомств, найбільшим виробничим об'єднанням і підприємствам.[5]

Після проголошення в 1991 р. незалежності України були здійснені заходи, спрямовані на істотну лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності в країні, розширення прав підприємств і організацій у цій сфері. Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) починає розглядатися не тільки як складова господарської діяльності підприємства, але й як важливий фактор економічного зростання, створення передумов більш інтенсивного розвитку інтеграційних процесів на мікрорівні. У цей період були прийняті і важливі законодавчі акти, зокрема закони України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про єдиний митний тариф», «Про режим іноземного інвестування», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ін.

З початком у 1994 р. етапу радикальної лібералізації економіки спостерігається перехід до якісно іншої експортної політики. Значно скорочується перелік товарів, експорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню. З 1995 р. були вжиті заходи з демонтажу системи державних замовлень, завдяки яким раніше здійснювалося інтенсивне втручання держави у сферу експортних операцій.

Одним із нових інструментів регулювання експорту стали так звані індикативні ціни, які вказували експортерам мінімальні рівні експортних цін для широкого спектра товарів. Однак уже в лютому 1996 р. такі ціни перестали бути обов'язковими для більшості товарів і стали інструментом інформаційної підтримки ЗЕД. Іншим заходом контролю за експортом з листопада 1994 р. стала реєстрація певних категорій зовнішньоекономічних контрактів (особливо бартерних операцій). Однак дуже скоро цей захід був обмежений під впливом суб'єктів ЗЕД України та міжнародних фінансових організацій.[7]

До 1996 р. для України була характерною політика, яка полягала в забезпеченні підприємствам з іноземними інвестиціями суттєвих податкових пільг (автоматичне звільнення на 5 років від податків на прибуток (дохід) за умов наявності 20-відсоткової частки у статутному капіталі і при досягненні мінімально обумовленої суми інвестицій, яка з 1993 р. називалася кваліфікованою інвестицією). Ці пільги доповнювалися звільненням майна, що ввозилося як іноземна інвестиція, від ввізного мита та митних платежів. Частковою компенсацією таких пільг було оподаткування за ставкою 15 % прибутків та доходів, що вивозилися.

Така схема надання пільг на загальних засадах виявилася малоефективною. Більше того, вона створювала умови для ухиляння національних виробників від сплати податків шляхом створення спільних підприємств за мінімальною участю іноземного капіталу, не пов'язаного з розвитком виробничих технологій.

У 1996 р. був прийнятий новий закон щодо регулювання умов для іноземних інвестицій, в якому була переглянута концепція їх залучення. До іноземних інвестицій відтоді застосовувався національний режим регулювання, у тому числі в вітаннях оподаткування. Починаючи з 1996 р. основні зміни в інвестиційній політиці спрямовані на поліпшення загальних макроекономічних умов у країні, а також на розвиток приватизації за участю іноземних інвесторів.[12]

Під зовнішньоекономічною діяльністю розуміють сукупність напрямів, форм і методів торговельно-економічної, науково-технічної співпраці, а також кредитних і валютний-фінансових відносин даної країни з іноземними державами з метою ефективного використання переваг міжнародного розподілу праці.

Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються відповідними принципами:

1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає: у виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України; обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

2. Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає:

ь у праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;

ь праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

ь обов'язку дотримуватися при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;

ь виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.

3. Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає:

ь у рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

ь забороні будь-яких, крім передбачених законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

ь неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених законом.

4. Принципом верховенства закону;

5. Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

ь забезпечує рівний захист інтересів усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;

ь здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

ь здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

6. Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.[11]

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

ь фізичні особи -- громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

ь юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств та ін.). в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

ь об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

ь структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

ь спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

ь інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.[5]

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

ь експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

ь надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності;

ь наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

ь міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

ь кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

ь підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

ь організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів;

ь товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

ь орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

ь операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

ь інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо у законі України.[1]

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що сучасний етап розвитку міжнародних економічних відносин характеризується чималою кількістю можливих видів і форм зовнішньоекономічної діяльності, серед яких як традиційні види, так і достатньо нові, такі, що з'явилися в останні десятиліття під дією НТП. Формування зовнішньоекономічної діяльності в Україні розпочалося ще за часів СРСР, та пройшло складний шлях становлення.

1.2 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні

Кожна країна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території, метою якого є: захист власних економічних інтересів та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; розвиток усіх видів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всіх напрямів використання доходів і здійснення інвестицій; заохочення конкуренції та ліквідація монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з чинним законодавством.

Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. До компетенції Верховної Ради України належить:

ь прийняття, зміна та скасування. законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;

ь затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної Політики України;

ь розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

ь укладання міжнародних договорів відповідно до законів України про міжнародні договори та приведення чинного законодавства України у відповідність до правил, встановлених цими договорами;

ь встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України;

ь затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється та інше.[22]

Також органом державного регулювання ЗЕД є Кабінет Міністрів України, який:

ь вживає заходів для здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;

ь здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

ь координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах;

ь приймає нормативні акти з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;

ь забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;

ь здійснює заходи щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.[16]

Важливі функції регулювання виконує також Національний банк України:

ь зберігає і використовує золотовалютний резерв України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;

ь представляв інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав;

ь регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;

ь здійснює інші функції відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та інших законів України. [15]

До центральних органів державного регулювання ЗЕД належить також Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Державна митна служба України, яка здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України, Антимонопольний комітет України, який контролює додержання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства та Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, до компетенції якої належить оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні та прийняття рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань, застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів. Крім центральних органів, діють також органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю.[17]

Державне регулювання складається з митного і валютного регулювання, ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій, утворення мережі спеціальних економічних зон, застосування спеціальних санкцій за порушення зовнішньоекономічної діяльності.

За спрямованістю впливу на економічні процеси засоби державного регулювання поділяються на:

ь адміністративні, до яких належать засоби прямого обмеження експорту або імпорту (впровадження квот, ліцензій, ембарго);

ь економічні, до яких відносять заходи, що впливають на економічні процеси через економічні інтереси учасників зовнішньоекономічної діяльності (встановлення мита, акцизів, зборів, оподаткування, банківської облікової ставки, курсу валюти).

Нетарифне регулювання є впровадженням державою обмежувальних заборонних засобів, які перешкоджають неконтрольованому проникненню імпортних товарів на внутрішній ринок країни, з метою захисту інтересів вітчиз-няного виробника.

До нетарифних заходів відносять пряме обмеження (спрямоване на захист інтересів національної економіки за допомогою ліцензування і квотування), запровадження митних чи адміністративних зобов'язань (імпортні податки і депозити, сертифікація), валютне обмеження і валютний контроль, державну монополію на певні види зовнішньоекономічної діяльності.[12]

Квотування (контингентування) являє собою обмеження в кількісному або вартісному вираженні обсягу продукції, дозволеної до ввозу в країну (імлортна квота) або вивезення з країни (експортна квота) за певний. Відтак квота виконує роль, подібну протекціоністському миту (тобто сприяє зниженню конкуренції на внутрішньому ринку). Квотування здійснюється шляхом ліцензування (коли держава видає ліцензії на імпорт або експорт обмеженого обсягу продукції й одночасно забороняє неліцензійну торгівлю). В Україні вводяться такі види експортних (імпортних) квот:

ь глобальна (встановлюється за товаром без визначення конкретних країн),

ь групова (встановлюється за товаром з вказівкою групи країн),

ь індивідуальна (встановлюється за товаром з визначенням конкретної країни);

ь антидемпінгова (встановлюється граничний обсяг товару, який є об'єктом антидемпінгового розслідування або антидемпінгових процедур);

ь компенсаційна (встановлюється граничний обсяг товару, який є об'єктом антисубсидійного розслідування, або компенсаційних заходів),

ь спеціальна (встановлюється обсяг товару, який є об'єктом спеціального розслідування або спеціальних заходів).

Ліцензування може мати самостійне значення як інструмент зовнішньоторговельної політику. В Україні використовують такі види експортних (імпортних) ліцензій:

ь генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

ь разова (індивідуальна) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом ЗЕД на період, необхідний для здійснення експортної (імпортної) операції;

ь відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

ь антидемпінгова (індивідуальна) -- належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів;

ь компенсаційна (індивідуальна) - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів;

ь спеціальна (індивідуальна) -- належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів.[1]

Існують також так звані добровільні експортні обмеження, коли підприємство-експортер встановлює квоту, а країни-експортери самі (звісно, під тиском країни-імпортера) беруть на себе зобов'язання щодо обмеження експорту у певну країну.

Активний протекціонізм як вид нетарифного регулювання застосовується державою для захисту національного виробника, обмежуючи імпорт та заохочуючи експорт, застосовуючи до експортоорієнтованих галузей експортні субсидії (завдяки яким експортери мають можливість продавати товар на зовнішньому ринку за нижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку).

Економічною санкцією державного обмеження зовнішньої торгівлі є ембарго - заборона ввозу до будь-якої країни або вивозу з неї товарів.

Встановлення технічних бар'єрів являє собою вид адміністративного державного регулювання, при якому відбувається дискримінація імпортних товарів на користь вітчизняних за допомогою встановлення специфічних стандартів якості, норм безпеки, стандартних обмежень.

Режим митного оформлення також можна віднести до методів нетарифного регулювання, бо за його допомогою непрямо впроваджуються певні обмеження на експорт (імпорт) товарів.

Митне регулювання складається з дії таких митних режимів, як випуск для вільного обігу, реімпорт, транзит, митний склад, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території, переробка під митним наглядом, тимчасове ввезення (вивезення), вільна митна зона, переробка поза митною територією, експорт, реекспорт, знищення, відмова на користь держави.[10]

За напрямом товарних потоків розрізняють ввізне, вивізне та транзитне мито. Найбільше економічне значення сьогодні має ввізне мито. Вивізне мито накладається тільки деякими країнами, насамперед на аграрні продукти та сировину.

За способом стягнення мито поділяється на адвалорне, яке нараховується в процентах до митної вартості товарів, що ним обкладаються; специфічне, нараховується у встановленому розмірі за одиницю товару, та комбіноване, що поєднує обидва зазначені вище види мита.

За характером мито буває:

ь сезонне, застосовується для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, насамперед сільськогосподарською;

ь антидемпінгове, застосовується у випадку імпорту товарів за ціною, нижчою за звичайну ціну;

ь компенсаційне, застосовується при імпорті тих товарів, у виробництві яких прямо чи опосередковано використовувалися субсидії країни-експортера.

За походженням мито поділяють:

ь на автономне, вводиться на підставі односторонніх рішень органів державної влади;

ь конвенційне, вводиться на основі дво- чи багатосторонніх угод;

ь преференційне, вводиться щодо товарів, які походять з країн, що розвиваються, і має більш низькі ставки порівняно зі звичайними.[9]

Одним із інструментів нетарифного регулювання ЗЕД є правовий режим для іноземних суб'єктів господарської діяльності на території країни. Так, в Україні діють:

ь національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків, не менший ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів;

ь режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, щодо якої діє згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мита, податки, збори та пільги по них встановлюються в рамках спеціального режиму, визначеного нижче. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;

ь спеціальний режим, який застосовується на територіях спеціальннх економічних зон, а також на територіях митних союзів, до яких входить Україна, і в разі запровадження будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України. [10]

Таким чином державне регулювання ЗЄД здійснюється на різних рівнях та різними органами влади. До центральних органів регулювання відносять: Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки, Державну митну службу України, Антимонопольний комітет, Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі. Також існують місцеві та регіональні органи регулювання ЗЄД. В Україні активно використовуються всі види тарифного та нетарифного регулювання.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ПУЯНГ-КЕРАМЕТ»)

2.1 Характеристика ТОВ «Пуянг-Керамет, як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності

Фірма PUYANG була заснована в березні 1988 року. 16 березня 1988 в повіті Пуянг, провінції Хенань, був заснований завод вогнеупорних матеріалів.

У 1993 році Ліу Байкуан, фахівець з вогнеупорів, що проводив дослідницьку роботу в Америці, повернувся до Китаю і вступив на посаду головного інженера і директори заводу.

У квітні 1997 року офіційно було почато будівництво заводу Сичхан, і в тому ж році 9 вересня офіційно було запущено 2 лінії по виробництву мас з продуктивністю 30 тисяч тонн в рік.

На початку 1998 року, на заводі Сичхан завершилася споруда цеху заготовок потужністю 10 тис. тонн в рік, і завершилося комплектування однієї масляної печі в 1800°С. У травні 1998 року донна фурма для продування металу аргоном для сталерозливних ковшів вперше почала експортуватися в США, потім, до Таїланду, Індонезії, Росії, Індії, країн Африки, Південно-східної Азії і ін.[13]

У 1998 році підприємство отримало міжнародний сертифікат системи якості ISO9001, а в 2007 році ISO 14000/OHS1800. Одна з основних позицій виробництва - донна продувочна фурма була названа кращою продукцією Китаю в своїй області. Сьогодні частка продувчих фурм, вироблюваних нашою компанією, складає більше 60% всіх фурм, що реалізовуються на внутрішньому ринку Китаю. Більше 200 видів продукції, вироблюваною PUYANG REFRACTORIES GROUP Co., Ltd., знайшли широке застосування на таких найбільших підприємствах Китаю як Shanghai Baosteel Group Corporation, Shougang Group Corporation, Angang New Steel Company Limited, Wuhan Iron & Steel Company, Baotou Iron & Steel Co., Ltd і ін. Велику частину експорту складає ринок США, країн СНД, Південно-східної Азії, Африки, Середнього Сходу.

1 жовтня 2000 року було завершено будівництво другої адміністративної будівлі: комплексу компанії PRCO GROUP. У жовтні 2000 року була закінчена робота по розширенню лінії виробництва продувочних фурм PRCO GROUP.

У березні 2001 року державний науково-технічний відділ привласнив звання «Провідного державного високотехнологічного підприємства за 2001 рік».

У 2002 році підприємство стало товариством з обмеженою відповідальністю, а з 2007 року є акціонерною компанією - PUYANG REFRACTORIES GROUP CO., LTD. Статутний капітал компанії складає 47,4 мільйонів доларів США, а активи - понад 100 мільйонів доларів США. Персонал компанії налічує 2600 співробітників, багато хто з яких має вчений ступінь, більше 700 інженерів є експертами в області дослідження і розробок.[20]

Широка номенклатура продукції, вироблюваною компанією, дозволяє забезпечувати вогнетривами практично всю металургійну галузь. Вогнетривкі вироби і матеріали компанії експлуатуються в доменних, електродугах і промислових печах, кисневих конвертерах, сталерозливних і проміжних ковшах. Також продукція компанії застосовується в нафтохімічній промисловості, будівництві і електроенергетиці.

6 серпня 2004 року компанія "Xiaoyi Puyang Co.,Ltd" (провінція Шанси) офіційно почала свою роботу, виробнича потужність 200 тис. тонн глинозему і 50 тис. тонн аморфного глинозему в рік. У серпні 2004 року компанія була зареєстрована як приватне підприємство в патентний-експериментальному бюро провінції Хенань. По даним на кінець 2004 року, доходи від реалізації склали 480 млн. юанів, зовнішня торгівля зробила справжній прорив.

16 травня 2005 року починає своє будівництво дочірня компанія PRCO GROUP "Yingkou Puyang Co., Ltd". 4 липня 2005 року офіційно створено ТОВ «Пуянг-керамет», яке було першим зарубіжним підприємством компанії PRCO GROUP. [13]

У об'єднання PUYANG REFRACTORIES GROUP Co., Ltd. входять 3 дочірніх компанії («Punai Functional Refractories Co., Ltd.», «Punai Kiln Engineering Co., Ltd.», «Yingkou Puyang Co., Ltd.») і 2 холдингових компанії («Beijing Jinyuan New Material Co., Ltd.», ТОВ «Пуянг-Керамет» (Україна)). У рік компанія PRCO GROUP проводить більше 120 тис. продувочних пробок, 5 тис. тонн теплорегенеруючих куль, 5000 м³ сотовидних регенераторів, 80 тис. тонн наливних бетонів, 25 тис. тонн литих фасонних виробів. Компанія «Punai Functional Refractories Co., Ltd.» у рік проводить більше 10 тис. тонн шиберних плит, 5 тис. тонн вогнетривів для сталерозливних ковшів, 5 тис. тонн вогнетривкої цеглини на основі з'єднання Si3N4 і SIC і т.д., 5 тис. тонн формованих виробів. Компанія «Yingkou Puyang Co., Ltd.» у рік проводить більше 100 тис. тонн сипких матеріалів, 50 тис. тонн периклазоуглеродистих цеглин. Компанія «Punai Kiln Engineering Co., Ltd.» займається будівництвом і обслуговуванням печей. Компанія PRCO GROUP має більше 40 представництв в Китаї і в багатьох країнах світу.[21]

Компанія PRCO GROUP має науково-дослідницкий центр вогнеупорної кераміки, вогнеупорну лабораторію (зареєстровану експортно-імпортною інспекцією провінції Хенань і державним карантинним бюро), виробничо-технічний центр, центр вогнеупорної кераміки і інженерно-технічних досліджень. Компанія PRCO GROUP приділяє велику увагу науковому розвитку вогнетривкої промисловості, тому співробітничає з Уханьськім науково-технічним університетом, Сіанським науково-будівельницьким університетом, Пекінським науково-технічним університетом і Північно-східним університетом. Постійно займаючись науково-дослідною роботою, компанія здійснює постачання високотехнологічної продукції, яка максимально задовольняє потреби ринку.

Високотехнологічний науково-дослідний інститут вогнеупорів має три лабораторії:

ь вогнеупори для металургійної промисловості;

ь вогнеупори для кольорової металургії, електроенергетики, нафтохімічної промисловості;

ь лабораторія по поліпшенню якостей продукції.

Також існує дослідно-експериментальний центр (акредитований державним комітетом акредитацій лабораторій). Компанія PRCO GROUP має в своєму розпорядження унікальне устаткування і є єдиним підприємством в Китаї, що має скануючий електронний мікроскоп (JSM 636C виробництва Японії), рентгенівський флуоресцентний спектрометр (PW 243 виробництва Philippe Company), установку для дифракції рентгенівських променів, енергорозсіюючий рентгенівський спектрометр (INCA виробництва Britain Oxford Company) і т.д. Компанія PRCO GROUP у власних лабораторіях в змозі проводити тестування і аналіз всіх видів вогнетривкої продукції, що гарантує постійний контроль якості.[14]

Компанія PUYANG REFRACTORIES GROUP Co., Ltd. володіє передовими технологіями, багатим досвідом і високим потенціалом. За довгі роки розвитку, PRCO GROUP досягла світової популярності в області виробництва вогнетривкої продукції. Прагнення до лідерства і стабільність якості є головними пріоритетами компанії. Запорука успіху компанії - це розширення ринків збуту і постійне вдосконалення своєї продукції.

Компанія PRCO GROUP прагне стати одним з лідерів світової вогнетривкої промисловості, підприємством, яке заслуговує довіри партнерів і суспільної пошани. PRCO GROUP максимально забезпечує потреби світового ринку, здійснює постачання продукції високої якості і гарантує післяпродажне обслуговування на високому рівні. Завдяки прогресивним дослідженням і інноваційним технологіям, компанія йде в ногу з часом в просуванні науково-технічного прогресу у вогнетривкій промисловості, вносить свій внесок до розвитку і процвітання своєї держави.[20]

Таким чином, компанія PRCO GROUP здійснює активну зовнішньоекономічну діяльність, прагне зайняти провідне місце в своїй країні та на міжнародному ринку вогнеупорних матеріалів.

2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства (на прикладі «Пуянг-Керамет»)

Компанія PRCO Group є найкрупнішим експортером вогнеупорних виробів та матеріалів у Кітаї. З 2005 року в Маріуполь офіційно діє ТОВ « Пуянг-Керамет». Компанія PUYANG REFRACTORIES GROUP CO., LTD. здійснює поставки на найбільші підприємства України, такі як ВАТ МК Азовсталь, ВАТ ММК ім. Ілліча, ВАТ «АМК», ВАТ «Арселор Миттал» Кривій Ріг та інші.

Компанія PRCO Group регулярно здійснює поставки на МК «Азовсталь» вогнеупорних виробів для МНЛЗ, для футеровки сталерозливних ковшів та конверторів, вогнеупорних набивних та наливних мас для жолобів літейних дворів доменних печей.

Основні матеріали, що поставляються на ВАТ МК «Азовсталь»:

ь ковші;

ь металопровідка;

ь конвертори;

ь жолоба ДП;

ь шиферні плити мартен.[21]

Таблиця 2.1.

Кількість поставлених матеріалів за 2006-2007 р. в тоннах та %[20]

Назва продукції	Кількість поставленої продукції в 2006 р.	Кількість поставленої продукції в 2007 р.
	Тн.	%	Тн.	%
Ковші	703,2	14,95	719,91	13,67
Металопровідка	40,5	0,86	44,7	0,85
Конвертори	3142,6	66,83	3635,55	69,04
Жолоба ДП	800,315	17,02	845,367	16,05
Шиферні плити мартен	15,9	0,34	19,98	0,38
Всього	4702,515	100	5265,507	100

Як бачимо з таблиці 2.1 провідну роль в поставках займають конвертори, більше ніж 60%, також помітне місце займають ковші (більше 10%) та жолоба ДП. За рік збільшилася поставка конверторів на 2.21% та шиферних плит на 0.04%. Зменшилася поставка ковшів, металопровідки та жолобів ДП. Якщо дивитися в загальному обсязі продукції, кількість поставленої продукції зросла на 562,992 тн.

Таблиця 2.2

Аналіз імпортної діяльності підприємства за 2006-2007 р. (в цінах покупки)[14]

Назва продукції	2006 р.	2007 р.
	Кіл-ть, тн.	Ціна, $	Вартість, $	Кіл-ть, тн.	Ціна, $	Вартість, $
Ковші	703,2	720	506304	719,91	767	552170.97
Металопровідка	40,5	24183	979411.5	44,7	26094	1166401.8
Конвертори	3142,6	873.2	2744118.32	3635,55	913.8	3322165.59
Желоба ДП	800,315	1562.8	1250732.282	845,367	1727.6	1460456.1
Шиферні плити мартен	15,9	2273	36140.7	19,98	2486	49670.28
Всього	4702,515	-	5521409.317	5265,507	-	6550864.74

З таблиці 2.2 видно, що ціни виросли та вартість придбаної продукції в загальному обсязі збільшилася на 1029455,423 $.

Аналіз показників дінамики імпорту за цінами покупки

Індекс вартості (Івар)

Івар=(УQ1i*P1i)/(УQ0i*P0i) (2.1)

Q1i, P1i - кількість та ціни товару у звітному році (2007);

Q0i, P0i - кількість та ціни товару у базовому році (2006);

Івар= 6550864,74/5521409,317=1,18

Вартість продукції в звітному році збільшилася на 18%.

Індекс ціни (Іціни)

Іціни=(УQ1i*P1i)/(УQ1i*P0i) (2.2)

УQ1i*P0i =6140431,65

Іціни=6550864,74/6140431,65=1,06

Ціни у звітному році зросли на 6%

Індекс фізичного обсягу(Іфіз.об)

Іфіз.об.=(УQ1i*P0i)/(УQ0i*P0i) (2.3)

Іфіз.об.=6140431,65/5521409,317=1,11

Обсяг продукції в порівнянні з базовим роком збільшився на 11%

Індекс кількості (Ікіл-ті)

Ікіл-ті.=УQ1i/УQ0i (2.4)

Ікіл-ті.=5265,507/4702,515=1,12

Кількість продукції, яка поставляється збільшилася на 12%

Індекс кількісної структури (Іструктури)

Іструктури=(УQ1i*P0i)/(УQ0i*P0i) (2.5)

P0i - середня ціна товару і у базовому періоду

Середня ціна товару і обчислується:

P0i =(УQ0i*P0i)/(УQ0i) (2.6)

P0i=5521409,317/4702,515=1174,14

УQ1i*P0i =6182442,388

Іструктури=6140431,65/6182442,388=0,99

Індекс кількісної структури меньше ніж одиниця це озночає, що збільшилась частка більш дешевих товарів за рахунок зниження більш дорогих товарів в межах данної товарної группи.[3]

Таблиця 2.3

Аналіз імпортної діяльності підприємства за 2006-2007 р. (за цінами продажу)[21]

Назва продукції	2006 р.	2007 р.
	Кіл-ть, тн.	Ціна, $	Вартість, $	Кіл-ть, тн.	Ціна, $	Вартість, $
Ковші	703,2	810	569592	719,91	825	593925,75
Металопровідка	40,5	25200	1020600	44,7	27100	1211370
Конвертори	3142,6	910	2859766	3635,55	1025	3726438,75
Желоба ДП	800,315	1675	1340527,63	845,367	1920	1623104,64
Шиферні плити мартен	15,9	2380	37842	19,98	5270	51348,6
Всього	4702,515	-	5828327,63	5265,507	-	7206187,14

З таблиці 2.3 можимо побачити, що збільшення цін вплинуло на вартість всього обсягу покупки, в цілому вартість збільшилася на 1377859,51 $

Аналіз показників дінамики імпорту за цінами продажу

Індекс вартості (Івар)

Івар=(УQ1i*P1i)/(УQ0i*P0i) (2.8)

Івар= 7206187,14/5828327,63=1,23

Вартість продукції в звітному році збільшилася на 23%.

Індекс ціни (Іціни)

Іціни=(УQ1i*P1i)/(УQ1i*P0i) (2.9)

УQ1i*P0i =6481459,725

Іціни=7206187,14/6481459,725=1,11

Ціни у звітному році зросли на 11%

Індекс кількісної структури (Іструктури)

Іструктури=(УQ1i*P0i)/(УQ0i*P0i) (2.10)

P0i - середня ціна товару і у базовому періоду

Середня ціна товару і обчислується:

P0i =(УQ0i*P0i)/(УQ0i) (2.11)

P0i=5828327,63/4702,515=1239,4

УQ1i*P0i =6526069

Іструктури=6481459,725/6526069=0,99

Індекс кількісної структури меньше ніж одиниця це озночає, що збільшилась частка більш дешевих товарів за рахунок зниження більш дорогих товарів в межах данної товарної группи.[3]

Аналізуючи данні з таблиць 2.2 та 2.3 та показники динаміки імпорту можимо зробити висновок, що ціни були збільшини на 5%, тому вартість продукції теж зрослла на 5%. В загальному обсязі вартість продукції збільшилася на 655322,4$.

Показник ефективності діяльності підриємства

Іефект.=(УQ*Pпродажу)/(УQ*Pпокупки+ Тв)

Тв - транспортні витрати

Таблиця 2.4

Транспортні витрати за 2006-2007 р. в $ [13,14]

Назва продукції	Транспортні витрати в 2006р. в $	Транспортні витрати в 2007р. в $
Ковші	23000	24200
Металопровідка	15800	16750
Конвертори	35870	37640
Желоба ДП	57930	60710
Шиферні плити мартен	1310	1510
Всього	133910	140810

Таблця 2.5

Показники ефективності за 2006-2007 р.

Назва продукції	Показники ефективності за 2006 р.	Показники ефективності за 2007 р.
Ковші	1,07	1,03
Металопровідка	1,03	1,024
Конвертори	1,029	1,09
Желоба ДП	1,024	1,07
Шиферні плити мартен	1,01	1,003
Всього	1,03	1,07

Аналізуючи ефективність даної групи товарів, можемо зробити висновок, що ефективність ковшів, металопровідки та шиферних плит мартен знизилася, а конверторів та жолобів ДП збільшилася. В цілому ефективність в 2007р. збільшилася, хоча ефективність більш ніж половини товарів знизилась.

Таким чином, проаналізувавши зовнішньоекономічну діяльність ТОВ «Пуянг-Керамет», можемо зробити висновок, що проаналізовані показники мають позитивну тенденцію. Компанія має всі перспективи до росту та може зайняти помітну позицію на ринку вогнеупорних матеріалів в Україні.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Економічні реформи, що проводяться в Україні, направлені на створення реальних ринкових умов господарювання, охоплюють також і зовнішньоекономічну діяльність. Зовнішньоекономічна діяльність об'єктивно є невід'ємною частиною економіки будь-якого в тій чи іншій мірі економічно розвиненої держави.

Багато проблем виникає і у сфері формування системи управління господарської і зовнішньоекономічної діяльності. До цих пір не вироблена:

ь комплексна система управління соціально-економічними процесами в сучасній Україні;

ь науково обґрунтована концепція управління;

ь не визначені на достатньо тривалий період державні заходи регулювання зовнішньоекономічної діяльності, на основі яких її учасники могли б планувати і розраховувати свої дії.[2]

Проблема конкурентоспроможності українських товарів займає одне із центральних місць у зовнішньоекономічній діяльності вітчизняних підприємств. Особливої гостроти вона набуває стосовно продукції машинобудування та інших галузей з високим ступенем обробки виробів, що стало однією з серйозних перешкод для розширення її експорту і подолання на цій основі сировинного перекосу в загальній структурі експорту.

Зовнішньоекономічним зв'язкам України в сучасних умовах належить велика роль в корінному перетворенні нашої економіки, інтеграції в світове господарство з метою ефективного використання переваг міжнародного розподілу праці. Не менш важливе значення має і той факт, що поглиблення зовнішньоекономічних відносин благотворно впливає на загальну атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх партнерських відносин. У економіці країни зовнішньоекономічні зв'язки грають важливу роль самостійного чинника економічного зростання, модернізації і інтенсифікації використання виробничого потенціалу.

Кажучи про перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків слід враховувати, наступні чинники:

ь високий рівень виробничого потенціалу (наприклад виробництва електроенергії);

ь систему транспортного зв'язку;

ь рівень утвореної і кваліфікації працівників;

ь науково-технічні можливості України (завдяки яким створюються ракетно-космічна техніка, парогазові і парові турбіни);

ь наявність таких галузей як суднобудування, приладо - і верстатобудування. [6]

Перспективними напрямами здійснення зовнішньоекономічної діяльності є торгівля високотехнологічним устаткуванням. Необхідно максимально використовувати вигідне геополітичне положення, збільшуючи об'єми транзитних перевезень. Враховуючи високі потенційні можливості агропромислового комплексу України - розвиток експорту продукції даної галузі економіки на основі впровадження ресурсозберігаючих технологій, є перспективнішим напрямом діяльності. Розвиток міжнародного туризму на території України - ще один перспективний напрям зовнішньоекономічної діяльності.[4]

Пріоритетними напрямами розвитку зовнішньоекономічної діяльності України:

ь підвищення активності регіональних підприємств і організацій на зовнішньому ринку;

ь послідовна перебудова товарної структури експорту і імпорту, наближення її до структурних співвідношень, властивих країн з ринковою економікою;

ь переорієнтація політики підприємств на виробництво високоліквідної диверсифікованої продукції,

ь забезпечення глибоких маркетингових досліджень, замість практики збуту товару будь-якими засобами і за всяку ціну;

ь зміна структури експортній продукції, скорочення частинки сировинних товарів на користь високотехнологічних, підвищення конкурентоспроможності продукції традиційних експортних областей;

ь відновлення традиційних і освоєння нових ринків збуту;

ь розширенням сфери зовнішньоекономічних зв'язків з нетрадиційними партнерами.

В Україні, одним з найактуальніших завдань є розробка і прийняття науково обґрунтованої зовнішньоекономічної програми розвитку підприємств, а також механізму її реалізації, котра враховувала б можливості й інтереси підприємств як на даному етапі, так і в перспективі.[15]

Компанія PRCO GROUP має перспективи розвитку на території України, тому що наша держава має потужну металургійну базу. Перспективною діяльністю компанії PRCO GROUP є:

ь розвиток передових технологій;

ь підвищення професіоналізму персоналу;

ь розвиток високих технологій та якості обслуговування;

ь пошук нових можливостей в вогнетривкій промисловості;

ь впровадження інноваційних технологій;

ь створення конкурентноздатної переваги і надійних умов для подальшого розвитку.

Основні стратегічні цілі компанії PRCO GROUP:

ь короткострокова мета - до 2010 року компанія стає одним з світових лідерів вогнеупорної промисловості та відомим постачальником вогнеупорів;

ь довгострокова мета компанії - міцно закріпити за собою лідируюче положення на світовому ринку та забезпечити вогнеупорами світову металургію.

Також компанія PRCO GROUP планує збільшити доходи від продажу к 2010 року до 1-2 млрд. доларів США та війти в десятку лідерів вогнеупорної промисловості в світі. К 2030 р. рівень доходів від продажу має скласти 4-7 млрд. доларів США, компанія PRCO GROUP стане міжнародною корпорацією і ввійде в трійку лідерів світової вогнеупорної промисловості.[21]

Таким чином, можемо зробити висновок, що компанія PRCO GROUP намагається зайняти помітне місце в світовий економіці.

Таким чином, разом з високими потенційними можливостями відносно зовнішньоекономічної діяльності у підприємств України є насущна необхідність в залученні інвестицій, які і дозволять реалізувати цей потенціал повною мірою.

ВИСНОВОК

Міжнародні економічні відносини є однією з найбільш динамічно розвинутих сфер економічного життя. У ході еволюції зовнішньоекономічні зв'язки переросли зовнішню торгівлю і перетворилися в складну сукупність міжнародних економічних відносин, - світове господарство. Процеси, що відбуваються в ньому, торкаються інтересів усіх держав світу і, відповідно, усі держави повинні регулювати свою зовнішньоекономічну діяльність, щоб досягти дотримання в першу чергу своїх інтересів.

Сучасний етап розвитку міжнародних економічних відносин характеризується чималою кількістю можливих видів і форм зовнішньоекономічної діяльності, серед яких як традиційні види, так і достатньо нові, такі, що з'явилися в останні десятиліття під дією НТП. Формування зовнішньоекономічної діяльності в Україні розпочалося ще за часів СРСР, та пройшло складний шлях становлення. В Україні діє багато суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, розвинуто багато видів ЗЕД.

Державне регулювання ЗЄД здійснюється на всіх рівнях від державного до місцевого. До центральних органів регулювання відносять: Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки, Державну митну службу України, Антимонопольний комітет, Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі. В Україні активно використовуються всі види тарифного та нетарифного регулювання.

Проаналізувавши ТОВ «Пуянг-Керамет», як суб'єкта ЗЕД можемо зробити висновок, що компанія PRCO GROUP здійснює активну зовнішньоекономічну діяльність, прагне зайняти провідне місце в своїй країні та на міжнародному ринку вогнеупорних матеріалів. Компанія має потужний потенціал для того щоб стати ведучою компанією в виробництві вогнеупорної продукції. Компанія PRCO GROUP покладає великі перспективи на інноваційний розвиток в вогнеупорній промисловості та прагне війти в трійку лідерів світової вогнеупорної промисловості. Також компанія PRCO GROUP сподівається зайняти помітне місце в промисловості Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власюк В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Навч. Посібник/За ред. І.В.Багрової.-Київ:»Центр навчальної літератури»,2004.-384с.

2. Байда Н.В. Ризики зовнішньоекономічної діяльності //Фінанси України.-2002.-№ 11.- С. 44-48

3. Вічевіч А.М., Максимець О.В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник.-Львів:Афіша, 2004.-140 с.

4. Виговська В.В. Вдосконалення системи управління фінансовими ресурсами малих підприємств// Актуальні проблеми економіки.- 2004.-№8.- С. 35-40

5. Гребельник О.П., Романовський О.О. Основи зовнішньоекономічної діяльності:Навчальний посібник/О.П.Гребельник, О.О.Романовський.-К.:Деміур,2003.-296с.

6. Дубінець Ю. Теоритичні аспекти ризику зовнішньоекономічної діяльності підприємництва//Вісник Тернопільскої акдемії народного господарства.- 2005.-№2.- С. 245-251

7. Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка/ Навчальний посібник.:-К.:Вища школа,2005.-327с.

8. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підруч. для вузів /І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За ред. І.В. Багрової - Д.: Вид-во ДДФЕІ, 2002.-585 с.

9. Митний кодекс України та нормативно-правові акти, що регулюють його застосування:Зб. Док./Уклад.: П.В.Пашко, В.Г.Науменко.-К.:2004.-734с.

10. Науменко В.П., Пашко П.В., Руссков В.А. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.-К.:Знання,2004.-403с.

11. Новицкий В.Е. Внешнеэкономическая деятельность и международний маркетинг.- К.:Лібра,1994.-190 с.

12. Рум'янцев А.П., Рум'янцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність:Навчальний посібник.-К.:Центр навчальної літератури,2004.-377с.

13. PUYANG REFRACTORIES GROUP CO., LTD.- 2006

14. PUYANG REFRACTORIES GROUP CO., LTD.- 2007

15. www.bank.gov.ua

16. www.Kmu.gov.ua

17. www.me.gov.ua

18. http.//www.president.gov.ua

19. http.//www.sbu.gov.ua

20. www.punai.com

21. www.puyang.com.ua

22. www.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru