Циклічний характер економічного розвитку

3. Невідповідність за зобов'язаннями активу виникає тоді, коли ризики через борги інституціонального інвестора та активи не належним чином оцінені. Прикладом може бути ситуація, коли банк пропонує депозитні рахунки, що можуть бути будь-коли відкликані і в той же час банк використовує депозитні гроші на надання довгострокових позик підприємцям. Така ситуація може швидко повернутися проти банку у випадку паніки чи інших економічних флуктуацій.

4. Невпевненість та ефект натовпу. Недостатня ознайомленість із новими фінансовими продуктами призводить до переоцінювання інвесторами вартості активів. Така ситуація може призвести до поглиблення кризи, адже інші інвестори, за прикладом попередніх, можуть, не розібравшись належним чином, вкласти гроші у переоцінені активи.

У літературі звертається увага на те, що найважливішим чинком, який спричиняє перманентні кризові явища у світовій фінансовій системі, є специфічна світова грошова система розрахунків, що забезпечила долару США абсолютні переваги у міжнародних розрахунках за економічні та політичні послуги. Наслідком монопольного становища національної валюти CША стало перенагромадження доларової маси у світовій фінансовій системі. ЇЇ обсяги також багаторазово збільшуються світовою банківською системою через створення нею безготівкових грошей у банківських комп'ютерних мережах. Мультиплікація безготівкових грошових агрегатів та імітованої у різноманітних цінних паперах вартості відбувається через їх розводнення, а також через штучне збільшення їх ринкової ціни. Внаслідок цього, як зазначають дослідники, вже на початку XXI ст. на кожний долар, що вимірював вартість реального сектору світової економіки, у фінансовій сфері циркулювало в середньому приблизно 50 дол. США. «Споживання у борг і викликає диспропорції між споживанням і виробництвом, коли споживається більше, ніж виробляється. У 2007 р. у США борги за іпотечними цінними паперами досягли 46 трлн. дол., що втричі перевищувало ВВП країни» [11, с. 321].

Розвиток віртуалізації доларового грошового й міжнародного фінансового капіталу перетворився на двигун розвитку доларової валютної взаємозалежності країн, про що свідчить масштаб сучасної перманентної світової валютно-фінансової кризи.

В умовах глобалізації кризові явища невідворотно набувають всеохоплюючого характеру, впливаючи на процеси в інших економічних системах та неафілійованих (незалежних) галузях.

Світова економічна криза безпосередньо впливає і на погіршення стану економіки України. Відтік капіталу з України значною мірою обумовлений несприятливим для вітчизняних інвесторів інвестиційним кліматом. Створення віртуальних грошей і кредитних зобов'язань, перенагромадження фіктивного капіталу у вигляді цінних паперів, що не мають матеріального забезпечення, штучне збільшення фінансових потоків унаслідок розвитку системи електронних трансакцій посилюють економічну залежність України від доларового чинника. Перебуваючи у таких несприятливих умовах, Україна ризикує втратити стабільність національної грошової одиниці -- гривні, яка тісно прив'язана до долара США. Майбутні потрясіння долара США, надмірна швидкість його знецінення неминуче негативно відіб'ються на стані гривні та на економіці України в цілому. Щоб цього не сталося, Україні потрібно негайно змінити грошово-кредитну та фінансову політику у частині послаблення впливу долара США на гривню.

Кризові прояви в економіці України спричинили гру банківської системи із природною відсотковою ставкою за кредитами. Ця гра на пониження призвела до кредитного буму і неспроможності економічної системи до самооновлення. Загальна паніка населення і неспроможність оплати за кредитами, мораторій на видачу депозитів призвели до вже кризових проявів і негативних наслідків для української економічної системи.

Отже, основним аспектом у кризових проявах є структурні диспропорції між рівнем виробництва та рівнем споживання. Щодо України, то основною причиною кризи є придбання активів, не забезпечених фінансовою складовою, що призвело до тотальної неплатоспроможності населення. Зважаючи на це, політика уряду має бути спрямована на приведення рівня виробництва та рівня споживання до балансу, необхідного для сталого зростання національної економічної системи [2, с. 9].

Для того, щоб Україна не залишилася на периферії глобального прогресу і нового устрою світового господарства, у стратегії її розвитку необхідно враховувати, що механізм міжнародних економічних відносин у XXI ст. кардинально змінюється і все більше базується на високому ступені координації регулятивних дій як в окремо взятій країні, так і між країнами, але при цьому кожна держава дбає насамперед про захист своїх національних інтересів. Відтак Україна повинна розробити і впровадити інституційно-ринкову модель економічного відновлення на основі пріоритету національних інтересів, яка надасть можливість протистояти сучасним викликам глобалізації та позиціонувати себе у глобалізованому світі, не опинившись у ролі придатка світової економіки.

Циклічність - не тільки зло, а й благо для економічної системи, адже криза справляє оздоровчий вплив на економіку, зумовлюючи ліквідацію тих підприємств, які задовольняли штучно створений попит. Вона стимулює технологічне оновлення виробництва, позбавлення від застарілих форм організації виробництва та менеджменту, посилює дух конкуренції та активізує економічне життя суспільства, не дає йому самозаспокоїтися щодо перспектив безперервного зростання та добробуту.

Висновки

Проведене дослідження за темою курсової роботи дозволило сформулювати такі висновки:

1. Циклічність є закономірним явищем, яке відбувається у процесі руху від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої. Циклічність суспільного відтворення проявляється як періодичні коливання ділової активності, піднесення і спад виробництва, зменшення або збільшення зайнятості і цін. В період порушення економічної рівноваги у суспільстві значно загострюються економічні та соціальні суперечності.

2. Одні дослідники причину криз вбачають у природних явищах, або породжені природою чи психологією людини, інші пояснюють причини циклічності економічного розвитку з огляду на економічні явища. При цьому досліджуються різноманітні чинники, що змушують економічну систему циклічно коливатися: різна реакція в часі сукупного попиту та сукупної пропозиції на зміну рівня цін; різна схильність до заощаджень підприємців та найманих працівників; зміни величини автономного попиту тощо.

3. Економічний цикл - це регулярні коливання рівня ділової активності, за яких після зростання активності настає її зниження, що знову змінюється зростанням. У класичному трактуванні економічний цикл охоплює такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення, яке остаточно відображене у новій кризі. Визначальна роль в економічному циклі належить кризі, яка починає і завершує цикл. Така роль цієї фази циклу визначається тим, що в ній зосереджено основні ознаки й суперечності циклічності суспільного відтворення.

4. З урахуванням тривалості виокремлюють кілька типів економічних циклів: короткі (3-4 роки), середні (близько 7-11 років) та довгі (40-60 років) і вікові циклічні коливання у вигляді вікових циклів лідерства. Матеріальною основою довгих хвиль в економіці є структурне оновлення технологічного способу виробництва. Воно здійснюється подвійно: еволюційно, коли поступово поліпшуються і вдосконалюються існуючі технології, та революційно, коли відбуваються докорінні якісні зміни в матеріалізації наукових знань, часткові (в окремих галузях) або загальні технічні революції.

5. Згубний вплив на економіку чинять не тільки циклічні, а й нециклічні коливання. Структурна криза за своїм характером є нециклічною, викликана порушенням збалансованості сфер та секторів національної економіки, неоптимальністю структури господарського комплексу. Вона є прямим наслідком диспропорційності відтворювальних процесів. Прикладами структурних криз є нафтова, сировинна, енергетична, валютна, екологічна. Соціально-економічні наслідки структурних криз триваліші й тяжчі, ніж циклічних.

6. Антициклічна політика спрямована на згладжування коливань в економіці. В умовах нестабільного розвитку держава повинна свідомо протидіяти коливанню кон'юнктури за допомогою відповідного механізму. Антициклічна політика - дії, протилежні напряму поточної економічної кон'юнктури. Виділяють два типи заходів держави, спрямованих на подолання циклічних коливань: політика стримування і політика експансії.

7. Під впливом циклічності економічного зростання і розвитку ринкової економіки фінансові кризи стали однією з форм прояву сучасних економічних криз, невід'ємним елементом економічного циклу. Основним аспектом кризових проявів є структурні диспропорції між рівнем виробництва та рівнем споживання.

8. Розвиваючись циклічно, кризи ІІ половини XX ст. набули нових рис у глобальних масштабах. По-перше, кризові прояви в одних країнах світу стали впливати на інші економічні системи, по-друге, наслідки криз набули більшої деструктивної сили; по-третє, цикли ділової активності стали меншими, адже, кризові прояви стали частішими. Оздоровчий ефект кризового важеля наступає тепер набагато швидшe, ніж раніше, і вірна державна політика під час кризових проявів в національній економіці призведе до позитивного санітарного ефекту в довгостроковому періоді.

Список використаних джерел

1. Гриценко А. Глобальна криза як форма сучасної фінансово-економічної динаміки / А. Гриценко // Економіка України. 2010. №4. С. 37-46.

2. Грищенко А.А. Міжнародна координація розвитку національних економік як умова попередження глобальних фінансово-економічних криз / А.А. Грищенко // Актуальні проблеми економіки. 2010. №9. С. 3-10.

3. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. Вид. 2-ге, доопрац. і допов. / [С. М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін.]. К.: КНЕУ, 2005. 532 с.

4. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / [В.Д. Базилевич, В.М. Попов, К.С. Базилевич та ін.]. К.: Знання-Прес, 2001. 581 с.

5. Кондратчук К.С. Сутність і причини кризових проявів у світовій економічній системі / К.С. Кондратчук // Актуальні проблеми економіки. 2010. №1. С. 57-63.

6. Матусевич К.М. Особливості виникнення та перебігу сучасної світової економічної кризи / К.М. Матусевич // Актуальні проблеми економіки. 2012. №5. С. 51-56.

7. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. / С.В. Мочерний. К.: Видавничий центр «Академія», 2001. 565 с.

8. Основи економічної теорії. Підручник. 2-ге вид. перероб. і доп. / [В.Г. Федоренко, Ю.В.Ніколенко, О.М. Діденко, М.П. Денисенко, М.М. Руженський]. К.: Алерта, 2007. 519 с.

9. Основи економічної теорії. Підручник. 3-тє вид. / [Ю.В.Ніколенко, М.М. Діденко, А.В. Шегда та ін.]. К.: ЦУЛ, 2003. 540 с.

10. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник. 5-те вид., випр. / [Г.Н. Климко, Л.О. Каніщенко, В.М. Пригода, А.А. Чухно та ін.]. К.: Знання-Прес, 2004. 615 с.

11. Ткаченко О.В., Крилова Г.Ю. Проблема економічних циклів та криз у контексті сучасної політичної економії / О.В. Ткаченко, Г.Ю. Крилова // [Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип.: Методологічні проблеми сучасної політичної економії]. К.: КНЕУ, 2011. С. 315-323.

12. Швайка Л. А. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / Л.А. Швайка - К.: Знання, 2006. 478 с.

13. Хайек Ф. Дорога к рабству. - М.: Новое издательство, 2005. 264 с.

14. Чухно А. Сучасна фінансово-економічна криза: природа, шляхи і методи її подолання (закінчення) А.А.Чухно // Економіка України. 2010. №2. С. 4-13.

Размещено на Allbest.ru