Статистика продукції легкої промисловості в Україні

Продукція легкої промисловості - частина сукупного суспільного продукту, яка виготовлена в легкій промисловості.

З точки зору обліку та економічного призначення продукція легкої промисловості являє собою прямий корисний результат виробничої діяльності підприємств, виражений або у формі продукту, або у формі виробничої послуги.

З цього визначення випливає:

1) продукція є результатом діяльності підприємства, тому сировина та матеріали, що ще не вступили у виробництво, не можуть бути зараховані як продукція цього підприємства, хоч у випадку її реалізації будуть одержані відповідні суми;

2) продукція є результатом виробничої діяльності підприємства;

3) у продукцію включають тільки корисний результат діяльності підприємства. Тому брак не є продукцією. Суми від реалізації виробників, що являють собою брак, не можуть бути зараховані як продукція;

4) продукція - прямий результат діяльності підприємств. Побічний результат - відходи - не є продукцією. Так, шматки від тканин, які є на швейних фабриках не будуть продукцією.

Продуктом є такий результат виробничої діяльності підприємства, який має речовий, предметний характер.

2.3 Вартісні і натуральні показники продукції легкої промисловості

Валовий виробничий оборот підприємства легкої промисловості являє собою грошовий вираз обсягу продукції всіх його виробничих цехів незалежно від того, чи буде ця продукція використана на цьому підприємстві, чи буде реалізована за його межами. Валовий оборот включає вартість готових виробів, а також усіх виготовлених на підприємстві напівфабрикатів, вартість різниці в залишках незавершеного виробництва за звітний період. Валовий оборот може бути визначений в будь-яких цінах. Цей показник в звітностях не відображається. Його практичне значення значно знижується у зв'язку з тим, що містить повторний рахунок і залежить від організаційної структури підприємства.

Внутрішній оборот підприємства являє собою вартість продукції, яка вироблена окремими цехами підприємства і використана для подальшої переробки на цьому підприємстві. Цей показник включає весь повторний рахунок, який входить до валового обороту.

Товарна продукція в фіксованих цінах - прямий корисний результат діяльності підприємства, що включає вартість:

готової продукції, виробленої в звітному періоді;

реалізованих напівфабрикатів власного виробництва;

зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва на складах підприємства;

послуг промислового характеру, які виконувались на замовлення інших підприємств;

різниці в залишках незавершеного виробництва.

Показник визначають у фіксованих оптових цінах підприємства і використовують для вивчення динаміки обсягу продукції та розрахунків якісних показників, що характеризують роботу підприємства - продуктивність праці, фондовіддача та ін. Обсяг товарної продукції у фіксованих цінах може бути визначений як сума компонентів, що входять до складу показника, або як різниця між валовим та внутрішнім оборотом, якщо вони будуть визначені у фіксованих оптових цінах підприємства.

Розрахунки показника обсягу товарної продукції у фіксованих цінах мають свої особливості: зі складу показника не включається вартість сировини замовника; до його складу входить вартість продукції допоміжних цехів в тій її частині, що відвантажується за межі підприємства, вартість монтажу устаткування, який здійснюють своїми силами; брак - не продукція, тому зовнішній брак, який виявлено у покупця, виключають із складу продукції.

При використанні показника товарної продукції в фіксованих цінах для характеристики результатів виробничої діяльності підприємства слід враховувати його специфічні особливості, які можуть виступати як недоліки: на зміну обсягу показника значний вплив має вартість, що створена минулою працею, зміна питомої ваги якої може значно вплинути на розмір показника; на величину товарної продукції в фіксованих цінах також впливає організаційна структура споріднених підприємств - їх об'єднання або розподіл на два або більше. Показник товарної продукції в фіксованих цінах - це один з найважливіших показників, який дає змогу характеризувати виробництво.

Товарна продукція в діючих цінах - продукція, що призначена для реалізації. До її складу входить вартість готової продукції; реалізованих напівфабрикатів власного виробництва; виробничих послуг промислового характеру, що виконувались за замовленням інших підприємств.

Рівень цього показника визначають у планових та фактично діючих оптових цінах підприємства. Він характеризує ту частину діяльності виробництва, яка визначає його товарність - задоволення потреб суспільства в товарах та послугах. Показник товарної продукції в діючих цінах відрізняється від показника в фіксованих цінах тим, що він не включає вартість різниці в залишках напівфабрикатів та незавершеного виробництва, а також вартість сировини замовника.

Одним із показників, що характеризують роботу підприємства, є виконання договорів виготовлення та відвантаження продукції за асортиментом. Виконання плану за всіма позиціями договірної номенклатури допомагає уникнути диспропорцій в постачанні суміжних підприємств і населення необхідними виробами. При визначенні рівня виконання плану за асортиментом запланований і фактичний випуск продукції визначають в оптових цінах. Потім в зарахування виконання плану за асортиментом приймають фактичний випуск продукції по кожному з виробів на рівні, який не вищий від запланованого. Рівень виконання плану за асортиментом визначають як відношення прийнятого до заліку обсягу продукції до планового випуску. Показник визначає міру виконання завдання по випуску та відвантаженню продукції за асортиментом.

Обсяг недопоставленої продукції визначають за даними про відправлену, а не про реалізовану продукцію.

При вивченні результатів діяльності підприємства слід визначити його вклад у створення випущеної продукції - обсяг виробництва. Обсяг виконаної підприємством роботи визначається кількістю праці, затраченої на виробництво продукції. Необхідність визначення цього показника виникає у зв'язку з тим, що кількість випущеної підприємством продукції не характеризує обсяг проведеної ним роботи.

По галузі в цілому зміна обсягу виробництва рівнозначна обсягу продукції. Для окремого підприємства зміна обсягу продукції рівнозначна зміні обсягу виробництва лише в тому випадку, коли залишається без зміни початковий момент виробництва, ступінь виробничого кооперування, вид та якість сировини та матеріалів, які переробляє підприємство.

Для характеристики діяльності підприємства використовують показники обсягу продукції та обсягу виробництва. Плановий показник обсягу виробництва дає можливість визначити потребу в робочій силі, запланувати фонд заробітної плати, обсяг основних фондів та рівень їх використання тощо. Фактичний дозволяє визначити вклад підприємства в створення продукції.

Якщо нормативну трудомісткість виробу позначити t_н, випуск продукції q, то загальна нормативна трудомісткість всієї продукції підприємства за звітний період або затрати робочого часу по нормі на випуск в нормо-годинах. За цією методикою на підприємствах визначають потребу в робочій силі, хоч такий показник обсягу виробництва в статистичних звітах не відображається. легкий промисловість вартісний кореляційний

Індекс обсягу виробництва можна розрахувати таким чином:

,

де q₀, q₁ - базовий і звітний випуск продукції.

Цей індекс не показує зміни ні споживної вартості, ні вартості виготовленої продукції. Він характеризує зміну вкладу підприємства в створення продукції порівняно з минулим періодом або порівняно з планом.

Одним із вартісних показників обсягу виробництва є нормативна вартість обробітку (НВО). Показник визначають як добуток випуску продукції в натуральному вираженні на норматив вартості робіт по випуску продукції в цьому виробництві, який включає витрати на заробітну плату, цехові та загальнозаводські. Обсяг продукції в НВО не залежить від вартості сировини та матеріалів. Таким самим показником є нормативна чиста продукція (НЧП). На неї також не впливає матеріалоємність виробництва. НЧП розраховують як добуток випуску окремих видів продукції в натуральному вираженні на норматив чистої продукції, який являє собою оптової ціни окремого виробу, що включає заробітну плату, відрахування на соціальне страхування та прибуток.

Однією з умов успішної роботи підприємства є ритмічний випуск продукції. Аритмія призводить до простою робітників та устаткування, наднормованих робіт, що, в свою чергу, призводить до додаткових витрат, підвищеного зносу основних фондів, інших негативних явищ. У зв'язку з цим зростає собівартість, збільшується кількість бракованих виробів.

При вивченні ритмічності роботи пропонуються різні показники, в тому числі коефіцієнт варіації, середнє лінійне відхилення та ін. Наочне уявлення про ритмічність роботи дає графічний метод. При вивченні цього питання слід розглянути два поняття - ритмічність та рівномірність. Ритмічність - випуск продукції відповідно до встановленого завдання на кожний окремий відрізок часу звітного періоду. Рівномірність - однаковий випуск продукції за рівні відрізки часу.

Показники рівномірності та ритмічності виробництва за звітний період можна визначити на основі даних про випуск продукції за кожну добу, п'ять днів, декаду тощо.

Коефіцієнт ритмічності визначають методом заліку. В залік ритмічності роботи підприємства включають фактичний випуск продукції на рівні не вищому від планового. Показник визначають як відношення прийнятого в залік ритмічної роботи випуску продукції до планового за звітний період.

При розрахунках коефіцієнта рівномірності визначають частку випуску продукції за кожний з відрізків звітного періоду в загальному обсязі виробництва. При цьому також використовують метод заліку, причому в залік приймають фактичну частку випуску продукції за кожний відрізок часу, але не більш від частки, яку він міг би мати, якби випуск продукції проходив рівномірно весь звітний період.

3. Кореляційне дослідження

Методику кореляційного дослідження розглянемо на прикладі залежності виробництва вовняної пряжі від валового збору вовни. Для визначення залежності між названими показниками скористаємось рівнянням прямої: ,

де - вирівняне значення рівня споживання;

- обсяг виробництва вовни;

- шукані параметри.

Для спрощення розрахунків складемо наступну таблицю.

Таблиця 1. Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції

Параметри рівняння зв'язку визначимо способом найменших квадратів складеної і системи двох рівнянь з двома невідомими:

де n - кількість років.

Підставивши відповідні дані з таблиці, розв'язуємо дану систему рівнянь:

Отримаємо наступні значення параметрів: а₀=-5,16; а₁=1,95.

Тоді лінійне рівняння зв'язку між виробництвом вовняної пряжі та валовим збором вовни матиме вигляд:Y=-5,16+1,95*х.

Послідовно підставляючи в дане рівняння значення фактичної ознаки , отримаємо теоретичне значення результуючої ознаки .

Для вимірювання тісноти зв'язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:

.

Всі дані беремо з таблиці 1:

; ;

; ;

.

Скористаємося іншою формулою:

.

Це означає, що між виробництвом лляних тканин та валовим збором льону-довгунця існує тісний () прямий (>0) зв'язок.

Обчислимо коефіцієнт детермінації як коефіцієнт кореляції в квадраті: .

Отже, зміни у виробництві вовняної пряжі на 43,56% залежать від валового збору вовни.

Зобразимо цю залежність на графіку:

4. Типологічний розрахунок

4.1 Зведення та групування статистичних даних

Вихідні дані приймаємо згідно варіанту [64-88].

Таблиця 2. Дані про автотранспортні підприємства

Розв'язок:

1. Оскільки потрібно виділити чотири групи з рівними інтервалами, то перш за все визначаємо крок інтервалу за формулою:

.

I група [23-37,25)=35, 24,28,23,29.

II група [37,25-51,5)=44,48,46,50.

III група [51,5-65,75)=65, 56,52,60,53,52,62.

VI група [65,75-80]=71,72,79,70,77,70,66,80,71.

Знаючи інтервал, формуємо групи АТП за кількістю вантажних автомобілів:

Таблиця 3. Розподіл автотранспортних підприємств

1. Для кожної групи підрахуємо питому вагу групи в загальній чисельності АТП:

1) 25 - 100%

5 - х₁, тоді ;

2) 25 - 100%

4 - х₂, тоді ;

3) 25 - 100%

7 - х₂, тоді ;

4) 25 - 100%

9 - х₄, тоді .

2. Для кожної групи підрахуємо кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП:

;

;

;

.

3. Визначаємо середню продуктивність використання вантажних автомобілів для кожної групи окремо і для всієї сукупності:

т/км;

т/км;

т/км;

т/км;

4. Визначаємо середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи окремо і для всієї сукупності:

;

;

;

;

Отримані результати представимо у вигляді таблиці:

Таблиця 4. Групування автотранспортних підприємств

Висновок:

На основі проведених розрахунків можна зробити такі висновки:

1) Найбільша питома вага в загальній сукупності АТП займають автотранспортні підприємства другої та четвертої групи (36%), а найменша питома вага в другій групі (16%).

2) Найбільша кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП належать четвертій та третій групам, відповідно 72,9 і 57,1 автомобілів.

3) Автомобілі четвертої та першої групи використовуються найпродуктивніше, оскільки середня продуктивність використання вантажних автомобілів становить відповідно 155,6 та 144,4 т/км,.

4) Найвищий середній процент використання вантажних автомобілів в третій групі, який складає 69%, найменший - в першій групі (65,6%).

2. Використовуючи результати попереднього групування, утворимо чотири групи АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів та здійснимо комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів.

Щоб утворити чотири групи АТП за коефіцієнтом використання вантажівок, визначаємо крок інтервалу:

.

Знаючи інтервал, формуємо групи АТП за коефіцієнтом використання вантажівок:

Таблиця 5. Комбінаційне групування автотранспортних підприємств

Висновок:

Згідно комбінаційного розподілу ми можемо зробити висновок, що більшим попитом користується АТП з кількістю 65,75- 80 машин, а найбільш розповсюджений коефіцієнт використання 60- 64,5.

4.2 Ряди розподілу

Таблиця 6. Розрахункові дані для обчислення характеристики варіації

Розв'язок:

1. Розрахунок середньої кількості вантажних автомобілів для кожної групи окремо і для всієї сукупності:

;

;

;

;

.

2. Мода - це варіанта, яка найчастіше зустрічається статистичному ряді розподілу. При розрахунку моди в інтервальному ряді користуються формулою:

Медіана - це варіанта, яка ділить ранжований ряд розподілу на дві рівні частини, тобто знаходиться в середині варіаційного ряду. При розрахунку медіани в інтервальному ряді користуються формулою:

Для визначення моди і медіани сформуємо наступну таблицю:

Таблиця 7. Дані для обчислення характеристик центру розподілу

Оскільки максимальна частота f_max=9, то модальний інтервал: [65,75- 80].

.

Знайдемо моду графічно, де на осі ОХ відкладемо інтервал, а на осі ОУ - кількість АТП (Графік 3).

Оскільки половина динамічного ряду , то медіанний інтервал - М_е= [51,5-65,75).

Знайдемо медіану графічно, де на осі ОХ відкладемо інтервал, а на осі ОУ - кумулятивну частоту.

3. Для обчислення показників варіації кількості вантажних автомобілів складемо наступну таблицю:

Таблиця 8. Розрахункові дані для обчислення показників варіації

Середня кількість вантажних автомобілів:

== =55,78 автом.

Використовуючи дані таблиці визначимо:

1. Розмах варіації: =80-23=57 автом.

2. Середнє лінійне відхилення:

автом.

3. Середнє квадратичне відхилення:

автом.

4. Дисперсію:

a)як різницю квадратів

як квадрат квадратичного відхилення

методом моментів:

,

; ;

А - середина інтервалу (варіанта), якій відповідає найбільша частота

і - величина інтервалу.

, і=14,5

;

;

.

5. Коефіцієнт осциляції:

%.

6. Квадратичний коефіцієнт варіації:

%.

Оскільки , то статистична сукупність вважають однорідною, а середна типовою.

Групування АТП за виробітком на 100 машинотон.

Визначимо розмір інтервалу за другою інтервальною ознакою (виробітком):

Таблиця 9. Розрахункові дані для обчислення групових дисперсій

Визначаємо середній виробіток для всієї сукупності:

т/км.

Розрахуємо середній виробіток для кожної групи:

т/км; т/км;

т/км; т/км.

Розраховуємо внутрішньогрупові дисперсії:

; ;

; .

Тоді середня із внутрішньо групових дисперсій:

; .

Розраховуємо міжгрупову дисперсію:

;

Обчислимо загальну дисперсію як суму розрахованих дисперсій:

;

.

Перевіримо отриманий результат, обчисливши загальну дисперсію як середньозважену:

=305,6.

Результати майже збіглися (відхилення склало 0,1 за рахунок заокруглення).

Обчислимо коефіцієнт детермінації:

.

Це означає, що 20,13% загальної дисперсії виробітку обумовлено кількістю вантажних автомобілів, а решта зумовлено іншими факторами.

Емпіричне кореляційне відношення складає:

.

Тобто залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 44, 87%

Визначаємо дисперсію частину АТП третьої групи:

, тоді дисперсія:

де d - частка підприємств групи.

.

Висновок:

Згідно дослідження статистичної сукупності є однорідною.

Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить 55,78. Мода встановилась на рівні 68,31,а медіана - 64,19. Обчислення були достатньо точними, про що свідчить розбіжність між значеннями величин розрахованих різними способами. Залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 44, 87%.

4.3 Ряди динаміки

А. Маємо наступні дані про виробництво основних видів продовольчих товарів на душу населення в Україні:

Таблиця 10. Виробництво продовольчих товарів в Україні

Розв'язок:

Б.

Таблиця 11. Дані про витрати на рекламу підприємства “ВІК”

На основі даних підприємства про витрати на рекламу за три роки проведемо вирівнювання динамічного ряду трьома методами:

Метод ступінчатої середньої (середньої арифметичної):

Таблиця 12. Вирівнювання ряду методом ступінчастої середньої

Метод аналітичного вирівнювання ряду по прямій:

Рівняння прямої може бути виражене наступною формулою:

,

де - значення рівнів вирівняного ряду, які слід розрахувати; і - параметри прямої; - показник часу (роки).

Параметри і знаходимо з системи двох рівнянь, за допомогою способу найменших квадратів:

де у - рівні фактичного ряду динаміки,

п - число членів ряду.

Оскільки , то отримаємо:

,

звідси

,

,

y=642,9166+0,862t

Поступово підставляючи в рівняння прямої значення порядкового номеру періоду, ми отримали новий вирівняний ряд значень.

Представляємо графічно отримані ряди:

Розрахуємо показники сезонної хвилі:

Висвітлити і виміряти ступінь сезонних коливань можна за допомогою індекса сезонності:

, ,

; ;

.

Розрахунки подамо у вигляді таблиці:

Таблиця 13. Аналіз сезонних коливань

Графічне зображення хвилі сезонних коливань зображено на графіку 8:

Обчислимо показники варіації сезонної хвилі, але для цього спочатку побудуємо допоміжну таблицю:

Таблиця 14. Розрахункова таблиця для обчислення показників варіації сезонної хвилі

1) амплітуда коливань

;

середнє лінійне відхилення

;

середнє квадратичне відхилення

;

дисперсія

;

коефіцієнт варіації

, де .

Висновок:

На графіку динамічного ряду видно, що протягом 2010-2014 років обсяги випуску продукції Ж4 збільшився, а починаючи з 2011 року почав зменшуватися. На графіку витрат на рекламу можна побачити, що витрати на рекламу значно зросли за звітний рік

4.4 Індекси

Додаток A