Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Курсова робота

З дисципліни: "Макроекономіка"

На тему: "Макроекономічні моделі відкритої економіки"

ОАз-11-1

Студент: Таргоній Іван Павлович

2013



Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи макроекономічної рівноваги і макроекономічної політики держави за умов відкритої економіки

1.1 Основні взаємозв'язки у відкритій економіці. Платіжний баланс країни

1.2 Внутрішнє виробництво й зовнішня рівновага у відкритій економіці. Модель «прибутки-видатки» у системі зовнішньої рівноваги у відкритій економіці

1.3 Макроекономічна політика у відкритій економіці. Особливості стабілізаційної політики держави під час використання гнучкого і фіксованого обмінних курсів

1.4 Білоруська економічна модель: суть і етапи побудови. Аналіз основних інструментів її здійснення

2. Макроекономічний аналіз політики та прогноз функціонування національної економіки

2.1 Система національних рахунків. Розрахунок основних макроекономічних показників у системі національних рахунків

2.2 Аналіз і прогноз змін у економіці за допомогою моделі IS-LM

Список використаних джерел



Вступ

У світі немає економіки, яка пов'язані з зовнішнім світом, і обмінюється іншими країнами товарами, послугами, інвестиціями, і фінансові активи. З цього погляду «закритою економіки» немає. Інтенсивність міжнародних зв'язків невпинно зростає, принаймні ускладнення структури виробництва, споживання, розвитку фінансових ринків. Причому відносна значимість зовнішньоекономічних потоків тим більша, що менше масштаб економіки. У країнах із чисельністю населення понад сто млн. чол. ставлення валового зовнішньоторговельного обороту (суми експорту й імпорту товарів та послуг) до ВВП рідко перевищує 50%, а країнах із населенням близько 20 млн. чол. і від вона становить 100% і більше (останнє стосується й Білорусі). Це закономірно,т.к. що менше економіка, тим менші надходження до ній галузей, вже внутрішній ринок, тому великі виробники просто більше не може уникнути зв'язку з партнерами інших країн і зовнішніх ринків збуту. Але те, що з досягненні певного рівня інтенсивності зовнішньоекономічних зв'язків поведінка економіки неспроможна досить точно описуватися тільки із методологічного апарату, адекватного економіці, яка характеризується невисокою відносної інтенсивністю зовнішньоекономічних зв'язків. Продавці та покупці усім ринках є економічно незалежними, суверенними суб'єктами, у реальному житті плани можуть збігтися лише випадково. При розбіжності планів настає ситуація нерівноваги, вихід із якої пов'язані з коригуванням планів продавців і покупців, прагнуть поліпшенню свого економічного становища. Якщо всі макроекономічні ринки конкурентні, а ціни на всі товари та ресурси мають високої гнучкістю, то процес коригування планів покупців і продавців за збереження незмінних економічних умов завершується встановленням загальної економічної рівноваги. У цьому роботі викладено основні теорії макроекономічного рівноваги, які набули найбільшого зізнання у світі економістів. Розвиток цієї теми у літературі визначив таку структуру курсової роботи. У першій частині розглядається макроекономічне рівновага й його види, на другий - модель IS-LM. Метою роботи вивчення дії макроекономічних механізмів у відкритій економіці, а як і їх практичне застосування. У зв'язку з цим, завдання даної праці є такими:

- розглянути основні взаємозв'язку у відкритій економіці; - вивчити внутрішньо і зовнішня рівновагу у відкритій економіці;

- розглянути політику держави за умов гнучкого і фіксованого обмінних курсів;

- розглянути білоруську економічну модель економічного розвитку.

Предметом дослідження курсової роботи є підставою взаємодії основних макроекономічних механізмів за умов відкритої економіки, а об'єктом відповідно модель товарно-грошової рівноваги IS-LM. У процесі виконання праці були використані такі методи дослідження:

- вивчення наукової літератури;

- аналіз стану та узагальнення вітчизняної і закордонної практики;

- порівняльний аналіз різних моделей макроекономічного рівноваги.



1. Теоретичні основи макроекономічної рівноваги і макроекономічної політики держави за умов відкритої економіки

1.1 Основні взаємозв'язки у відкритій економіці. Платіжний баланс країни

Проблеми макроекономічного рівноваги займають центральне місце у економічної теорії з часів Великої економічної депресії 1929-1933 рр. Дж. М. Кейнс як пріоритетну мети економічної політики висував досягнення "повної зайнятості" з допомогою регулювання сукупного попиту. Монетаристи основна мета економічної політики вважали забезпечення економічного зростання за відсутності інфляції, пропонуючи як засіб досягнення цієї мети монетарне правило. Прибічники теорії раціональних очікувань основною перешкодою по дорозі досягнення потенційного рівня випуску за мінімальної рівні інфляції вважали відсутність довіри до уряду. Однак за умов перетворення більшості країн у відчинені економіки макроекономічне рівновагу передбачає як "повну зайнятість" при мінімально допустимому рівні інфляції, а й збалансовану систему зовнішніх розрахунків.

Зрозуміло, що у відкритої економіки метою макроекономічної політики має бути одночасне досягнення як внутрішньої, так і зовнішньої рівноваги. Досягнення поставленої мети у відкритій економіці поруч із традиційними видами макроекономічної політики, такі як бюджетно-податкова і кредитно-грошова політика, можна використовувати такі види політики, як зовнішньоторговельна, валютна, політика управління зовнішньої заборгованістю. З іншого боку, ті чи інші заходи бюджетно-податковій і кредитно-грошової політики, які довели свою ефективність у закритою економіці, часто виявляються неефективними за умов відкритої економіки.

Рахунки національного прибутку і національний продукт:

1) Основна тотожність національних рахунків.

Вартість вироблених товарів та послуг дорівнює сумі внутрішніх витрат, які включають споживання (З), інвестиції (I) і державні витрати (G). Але є також додаткове джерело сукупного попиту на продукцію, вироблену у цій країні - попит із боку зовнішнього світу, чи експорт (>ЕХ). Його слід зарахувати сумою сукупних витрат на вітчизняні товари та. Отже, виходить:

>Y=C+I+G+ (>ЕХ - IМ) (1.1)

де (>ЕХ -IМ) =NX - чистий експорт.

ВНП = Y=С+I+G+ (>ЕХ -IМ +YF) (1.2)

Якщо до обох частин тотожності (1.2) додати чисті трансферти з-за кордону (>TRF), вийде валовий (>GNDI).

>ВНРД=C+I+G+(EX-IM+YF+TRF) (1.3)

де (>ЕХ -IМ +YF +TRF) відповідає балансу поточних операцій на рахунках платіжного балансу.

Два погляди на зовнішнє рівновагу:

Можна уявити основну тотожність національних рахунків у наступному вигляді:

>Y-(C+I+G)=NX (1.4)

І тут NX є відмінність між доходом і сукупними видатками резидентів, разом із державою. Позитивний NX передбачає, що дохід перевищує сукупні витрати, тоді, як негативний NX свідчить, що сукупні витрати перевищують дохід. Це твердження означає, що проблеми досягнення зовнішньої рівноваги мають макроекономічний аспект, і їх розв'язання потребує вибору коштів, дозволяє відновити рівновагу між доходом і сукупними видатками. Якщо відняти і додати чисті податки Т (за вирахуванням трансфертів) у правій стороні тотожності (1.3), виходить:

>ВНРД =С+I+G+T-T+ (>ЕХ -IМ +YF +TRF)

Використовуючи визначення приватних заощаджень P.S =ВНРД - З - Т, визначення надлишку держбюджету BS =T-G і рахунки поточних операцій >NX =EХ -IМ +YF +TRF, можна дійти наступної тотожності:

>NX =(>Sn-1)+(T-G) (1.5)

Баланс поточних операцій (>NX) дорівнює різниці між заощадженнями (>Sp) і інвестиціями (I) у приватному секторі плюс бюджетний надлишок. Дане рівняння констатує пряме сполучення між станом державного бюджету та взагалі зовнішньою рівновагою. Зростання бюджетного дефіциту, якщо він супроводжується збільшенням приватних заощаджень чи зниженням інвестицій, неминуче призведе до погіршення балансу поточних операцій. А, щоб сальдо балансу поточних операцій було позитивним, необхідно або перевищення заощаджень над інвестиціями, або перевищення чистих податків витратами у державному секторі. Якщо з допомогою заходів макроекономічної політики вдасться безпосередньо чи опосередковано домогтися хоча б однієї з цих цілей, станеться поліпшення балансу поточних операцій.

Цей висновок представляє особливої важливість, бо дуже часто поліпшення балансу поточних операцій пов'язують із запровадженням імпортних квот, імпортних тарифів чи експортних субсидій. Насправді, дефіцит балансу поточних операцій відбиває брак національних заощаджень проти інвестицій та державних видатків.

2) Рахунки платіжного балансу.

Платіжний баланс країни -- це статистичний звіт про всі економічні угоди між її резидентами і зовнішніх світом. Платіжний баланс включає рахунок поточних операцій (>NX), рахунок руху капіталу (КА) й зміну офіційних резервних активів (>ДR). Суму NX і КА зазвичай називають балансом офіційних розрахунків (BP).

ВР =NX + КА

У разі, коли баланс офіційних розрахунків відбиває чисту купівлю іноземних товарів, послуг і активів, органи Валютного регулювання повинні фінансувати дисбаланс шляхом застосування резервів іноземної валюти, які є у Центральному банку, чи через запозичення на зовнішніх фінансові ринки.

NX+KA=ДR

Платіжний баланс, до складу якого входять офіційні резервні активи, у сумі становить нуль.

Баланс поточних операцій (>NX) є найважливішим показником стану платіжного балансу загалом, оскільки визначає масштаби та напрями зовнішнього запозичення. Що стосується перевищення імпорту над експортом, негативний баланс поточних операцій може бути покритий з допомогою позик на зовнішніх ринках, рівних величині дефіциту балансу поточних операцій. Отже, якщо рахунок поточних операцій (>NX) уявити, як суму джерел його фінансування, виходить:

NX =ДR - ТАК =ДNFA

Де ДR -- зміна в чистих резервах іноземної валюти

ДКА -- зміна в чистих ліквідних зобов'язання перед зовнішнім світом (приплив капіталу означає збільшення ліквідних зобов'язань країни перед зовнішнім світом, а відтік капіталу -- збільшення ліквідних вимог країни - до зовнішнього світу). Різниця між ДR і ДКА характеризує величину зміни чистих зарубіжних активів країни (>ДNFA). ДNFA -- це чисте збільшення ліквідних вимог країни до зовнішнього світу.

NX показує, наскільки загалом збільшуються чисті зовнішні активи країни. Якщо сукупні витрати країни менше прибутку і NX позитивний, збільшуються її ліквідні вимоги до світу. Позитивне сальдо рахунків поточних операцій означає чисте збільшення іноземних валютних резервів і відтік капіталу із країни. Якщо сукупні витрати країни перевищують прибуток і NX негативний, збільшуються ліквідні вимоги іноземців до цієї країни. Негативне сальдо балансу поточних операцій означає зменшення іноземних валютних резервів і приплив капіталу країни. Якщо NX позитивний, і кожна країна надає кредити на міжнародних ринках, то його добробут зростає, оскільки іноземці кожну одиницю експорту цієї країни, неоплачену власним імпортом сьогодні, згодом оплатять більшої сумою, зрослої на величину відсотків, виплачених за надані кредити. З рівності (2.2) виходить, що у довгостроковому періоді постійні дефіцити балансу поточних операцій приведуть до зменшення чистих зарубіжних активів, які можуть стати негативною величиною. Через війну країна перетвориться на нетто боржника і постала дилема, як оплачувати борги. Досліджуючи тотожність (1.5), є:

(>Sp -I)+ (>Т-G) =ДNFA

І тут надлишок держбюджету означає чисте збільшення ліквідних вимог країни до зовнішнього світу. Він здійснюється або у зменшенні зовнішнього боргу, або у збільшенні іноземних валютних резервів.

3) Рахунки грошової системи.

Зміни у чистих офіційних валютних резервах органів кредитно-грошового регулювання -- за Центральний банк (ЦБ) -- пов'язані з пропозицією грошей. У активах балансового звіту ЦБ відбивається величина внутрішнього кредиту та офіційних валютних резервів, в пасивах -- величина грошової бази. Надалі з метою спрощення аналізу передбачається, що обсяг іноземних валютних резервів справді відповідає величині офіційних валютних резервів ЦБ. З балансового звіту ЦБ слід:

AR +ДДС =ДМВ

AR - зміна в чистих офіційних валютних резервах ЦБ;

ДДС -- зміна у внутрішньому кредиті уряду й комерційних банків;

ДМВ -- зміна в грошової базі, чи грошах підвищеної потужності.

У рахунках зовнішнього сектору економіки баланс офіційних розрахунків країни (ВР) власне відбиває величину зміни чистих офіційних валютних резервів ЦБ.

BP=ДR

Коли країна має дефіцит ВР, зростає попит на іноземну валюту і офіційні валютні резерви зменшуються, оскільки ЦБ повинен купувати власну валюту за іноземну. Якщо офіційні валютні резерви зменшуються на величину ДR внаслідок того, що країна відчуває дефіцит ВР і внутрішній кредит (DC) не змінюється, тоді грошова база (MB) зменшується ж на таку ж величину. Грошова база через грошовий мультиплікатор пов'язана з пропозицією грошей (пропонування грошей одно твору грошової бази й грошового мультиплікатора). Якщо ЦБ не докладає жодних кроків у відповідь зменшення офіційних валютних резервів, то грошова база, отже й пропонування грошей, зменшуються. Така пасивна політика ЦБ за певних умов можуть призвести до скорочення сукупного попиту, падіння рівня випуску. Проте є спосіб уникнути такого автоматичного зменшення MB. ЦБ може усунути, чи "стерилізувати", незбалансованість зовнішніх розрахунків в такий спосіб, що вона надасть вплив попри пропозицію грошей. У результаті стерилізації ЦБ нейтралізує зміну в офіційних валютних резервах відповідним зміною в DC в такий спосіб, що MB залишається незмінною (чи, у разі часткової стерилізації, змінюється на задану величину), попри зміни у офіційних валютних резервах. Це означає, у країні, має дефіцит платіжного балансу, ЦБ витрачатиме офіційні валютні резерви, що зменшить MB, але водночас збільшуватиме DC, проводячи грошову політику через операції на ринку. Політика стерилізації переважає у країнах, які здійснюють кредитно-грошову політику, спрямовану для підтримки незмінної відсоткової ставки чи незмінного обсягу грошової маси. Проте можливості стерилізації обмежені. Тривалі дефіцити платіжного балансу приведуть як до зменшення офіційних валютних резервів ЦБ, а й унеможливлять подальше розширення внутрішнього кредиту. У разі фіксованого валютного курсу постійне розширення внутрішнього кредиту підірве довіру до валюти, У цій ситуації ЦБ буде змушений девальвувати валюту чи перейти до режиму гнучкого валютного курсу. Якщо метою ЦБ є швидке відновлення рівноваги підтримки зафіксованого рівня валютного курсу, він може здійснити дії, протилежні стерилізації. І тут дефіцит платіжного балансу може бути скорочений за рахунок зменшення пропозиції грошей, що сприятиме зниженню внутрішніх витрат у економіці, зокрема витрат імпорту. Позитивне сальдо платіжного балансу, навпаки, вимагає від ЦБ розширення грошової маси, стимулюючи внутрішні витрати і імпорт.

1.2 Внутрішнє виробництво й зовнішня рівновага у відкритій економіці. Модель «прибутки-видатки» у системі зовнішньої рівноваги у відкритій економіці

У відкритої економіки серйозними проблемами макроекономічного регулювання є досягнення внутрішньої і зовнішньої рівноваги. Її вирішення потребує врахування взаємовпливу як внутрішніх, так і зовнішніх змінних. Внутрішня рівновага передбачає баланс попиту й пропозиції лише на рівні повної зайнятості за відсутності інфляції (чи її стабільно низького рівня). У короткостроковому аспекті проблема внутрішнього балансу вирішується передусім методами регулювання сукупного попиту з допомогою фіскальної та грошової політики.

Можна назвати чотири сектори, які характеризуються певним поєднанням станів зовнішньої й внутрішньої рівноваги.

Хрест Кейнса

Функція планованих витрат:

E = З + I + G +NX.

AD = З + I + G +Xn,

де З - попит домогосподарств на товари та (споживчі витрати), I - попит фірм на інвестиційні товари та (інвестиційні витрати), G - державні закупівлі товарів та послуг.

Xn - чистий експорт (відмінність між попитом іноземного сектора на товари та цієї країни - експортом, і попитом цієї країни закордонні товари та - імпортом (>Xn =Ех -Im).

Передумови простої Кейнсіанської моделі:

Рівень цін не змінюється (що справедливо для короткострокового періоду), тобто, P=const, тому номінальні показники збігаються з реальними.

Ставка відсотку незмінна, тобто, R=const, що також правомірно для короткострокового періоду.

ВНП=ЧНП=НД

Податки тільки прямі та їх сплачують лише домогосподарства. (Слід зазначити, що Кейнс будував свою модель для закритої економіки та виходив з передумови, що чистий експорт Хn = 0, проте розширення її й введення у аналіз іноземного сектора (вивчення відкритої економіки) не змінює принципових висновків моделі, але дозволяє описати сучасну економіку, на яку характерна інтернаціоналізація економічних зв'язків і який є відкриту економіку).

1.3 Макроекономічна політика у відкритій економіці. Особливості стабілізаційної політики держави під час використання гнучкого і фіксованого обмінних курсів

Модель IS-LM для відкритої економіки

Монетарна і фіскальна політика може використовувати збільшення сукупного попиту у короткостроковому періоді. Основна різниця між двома цими видами політики є вплив на ставку відсотку. Фіскальна політика збільшує ставку відсотка, що веде до витіснення, тоді як монетарна політика знижує ставку відсотка, якщо економіка не в ліквідній пастці. Ці механізми присутні при монетарній і фіскальній експансії. По-перше, за наявності потоків капіталу зміна внутрішньої ставки відсотка вплине з цього приводу руху капіталу платіжного балансу. За цих умов може бути неможливим утримувати внутрішню ставку відсотка лише на рівні, який істотно відрізняється від ставки відсотки надходжень у інших країнах. По-друге, надаючи впливом геть обмінних курсів, потоки капіталу впливають на внутрішній попит, оскільки реальний обмінний курс є важливим чинником внутрішнього попиту, надаючи вплив експорту та інвестиції. Далі представлена монетарна і фіскальна політика при режимах фіксованого обмінного курсу і гнучкого обмінного курсу. Це означає, що внутрішня ставка відсотка неспроможна відхилятися у вир світової ставки відсотка (тобто. немає контролю над обміном отже, внутрішні й іноземні активи є досконалими субститутами, і тому вони повинні приносити однаковий дохід). Якщо досконала мобільність капіталу відсутня, то результати будуть дещо іншими, але загальні висновки збережуться до того часу, поки ще є бодай певна ступінь мобільності капіталу. На початку також передбачалася фіксованість цін. Щоб проаналізувати ефекти фіскальної і монетарної політики при фіксованому і гнучкому обмінних курсах, використовується варіант моделі IS-LM, відомої як модель Манделла-Флемінга.

Макроекономічна політика при фіксованих обмінних курсах

Щоб підтримати фіксовані обмінні курси центральний банк раз у раз має проводити інтервенції на валютному ринку. Коли спостерігається надлишкова пропозицію, наприклад, фунтів, центральний банк Англії купуватиме фунти й продаватиме іноземну валюти, щоб уникнути зниження вартості фунта. Пропозиція фунтів у спілкуванні впаде і резерви іноземної валюти скоротяться. Пропозиція грошей зменшиться. І навпаки, коли центральний банк продає фунти, щоб зупинити подорожчання (зростання курсу) валюти, пропонування грошей збільшиться. Великі резерви збільшать пропонування грошей. Саме у цьому сенсі говориться, пропозиція грошей є величиною ендогенною.

Макроекономічна політика при плаваючих обмінних курсах

Коли обмінні курси вільно плавають не потрібно мати резерви, оскільки центральний банк не намагається втручатися (проводити інтервенції) на валютних ринках. Центральний банк немає зобов'язання забезпечувати іноземною валютою людей, які хочуть купити іноземні товари чи іноземні фінансові активи.

1.4 Білоруська економічна модель: суть і етапи побудови. Аналіз основних інструментів її здійснення

Теоретична модель соціально-економічного розвитку - це сукупність принципів, цілей, елементів й виконання вимог, що висуваються до системи народного господарства і до сфери суспільства, для її соціальної та інституціональної структури. Вперше чітке формулювання основних особливостей білоруської моделі дав у березні 2002 р. Президент РБ О.Г. Лукашенко, у виступі на семінарі керівних працівників республіканських і місцевих державних органів. Її особливості зводяться до такого:

1. побудова сильної й ефективної держави. Сильна і авторитетна державна сприймається як гарант недопущення олігархічного свавілля, розграбування народних багатств, руйнації національної економіки та прориву криміналу до важелів системи управління. Сильна державна влада сприймається як обов'язкова умова задля забезпечення політичної стабільності, соціальної справедливості та економічної ефективності, і навіть як запорука національної стратегії безпеки, територіальної цілісності і суверенітету країни;

2. забезпечення рівноправності всіх форм власності, всіх форм господарювання. Це означає створення однаково сприятливих соціально-економічних і правових умов розвитку державного і приватного секторів;

3. здійснення індивідуальної, продуманої приватизації, що має бути заглиблена у підвищення ефективності виробництва. Приватизація розглядається, передусім, як формування ефективно чинного власника. Натомість керівництво Білорусі вважає за необхідне зберігати державну власність на стратегічно важливих підприємствах;

4. розгортання широких інтеграційних процесів із СНД, насамперед із Росією, у сфері економіки, охорони здоров'я, освіти, науки, оборони, культури. Проте Білорусь готова підтримувати інтеграцію лише Союзу рівноправних держав і згодна поступатися чимось у сфері свого суверенітету та незалежності самої себе;

5. багатовекторність зовнішньоекономічних зв'язків. Білорусь повинна бути у регіонах світу, де це економічно вигідно державі й відповідає своїм національним інтересам;

6. проведення великої соціальної політики держави. У цьому соціальна орієнтація економіки передбачає пріоритетне інвестування до сфери освіти, охорони здоров'я, культури, і навіть надання адресної соціальної допомоги економічно вразливим верствам населення. Основне завдання білоруської економічної моделі - з урахуванням високої ефективності виробництва забезпечити гідний матеріальний рівень життя, як для суспільства, так окремих його груп. Білоруська модель отримала назву соціально орієнтованої багатоукладної ринкової економіки.

Державне регулювання включає такі специфічні функції:

підтримка науки, освіти, науково-технічного прогресу як головного чинника підвищення ефективності виробництва;

проведення гнучкої зовнішньоекономічної політики, спрямованої в розвитку конкурентних переваг національної економіки у масштабах світового фінансового ринку;

забезпечення соціальної орієнтації економіки, створення соціальних гарантій та соціального захисту;

створення громадянського законодавчого регулювання функцій держави, адекватної вимогам ринкової економіки;

забезпечення умов розвитку конкуренції, нейтралізації її несумлінних форм;

формування високоефективного приватного й державного секторів економіки;

створення середовища для малого середнього бізнесу;

стимулювання зростання конкурентоспроможних виробництв і фінансово-промислових організацій, і навіть створення законодавчої бази для стимулювання інвестиційної діяльності.

Розвиток білоруської економіки вихлюпнеться в ідеології білоруської держави. Її головні орієнтири, стратегічні напряму, і пріоритети втілені в програмних документах: Національна стратегія сталого розвитку Республіки Білорусь у до 2020 року; Концепція соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь у до 2015 року; Концепція і основні напрями соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь до 2010 року; Комплексний прогноз до 2020 року й ін.

Білорусь має вагомі передумови до переходу до стійкого розвитку.

Основними економічними орієнтирами нової п'ятирічки було названо:

посилений розвиток ринкової інфраструктури, інститутів підприємництва, досягнення оптимального поєднання механізмів державного устрою і ринкового регулювання, вдосконалення системи оподаткування;

використання технологій, випереджувальний розвиток наукомістких галузей, імпортозамісних і експортно-орієнтованих виробництв;

розвиток житлового будівництва з максимальним використанням позабюджетних джерела фінансування - системи будівельних заощаджень і накопичень, іпотечного кредитування;

активізація структурної перебудови економіки з урахуванням спеціалізації, кооперування і інтеграції великих і нових невеликих підприємств, прискорений розвиток наукомістких, ресурсозберігаючих галузей виробництв, і навіть розвиток цієї сфери послуг;

розвиток агропромислового комплексу, й пов'язаних із ним галузей (у Білорусі затверджена Державна програма відродження та розвитку села до 2010 року, що передбачає відкриття нових виробництв, розвиток гнучких форм трудових відносин, створення нових робочих місць з урахуванням кооперації праці між різними галузями АПК, підвищення зарплатні на сільське господарство);



2. Макроекономічний аналіз політики та прогноз функціонування національної економіки

2.1 Система національних рахунків. Розрахунок основних макроекономічних показників у системі національних рахунків

Основні показники функціонування національної економіки (млрд. крб.)

Рахунок виробництва товарів та послуг

Рахунок освіти національного доходу

Рахунок розподіл національного доходу

Рахунок перерозподілу національного доходу

Рахунок використання національного доходу

Рахунок зміни майна

Рахунок кредитування

Розрахунок основних макроекономічних показників у системі національних рахунків:

1 Валовий внутрішній продукт

ВВП = реалізація країни +експорт + зміна запасів ТМЦ - матеріальні витрати - імпорт =10485 + 960 - 905 - 5200 - 1990 = 3350

ВВП = 3350 млрд. крб.

2 Чистий внутрішній продукт

ЧВП = ВВП - амортизація = 3350-800 = 2550 млрд. крб.

3 Національний дохід

НВ =ЧВП - чистий непрямий податок

Чистий непрямий податок = непрямий податок - субсидії = 300 - 410 = -110 млрд. крб.

НВ = 2550 +110 = 2660 млрд. крб.

4 Особистий дохід

ЛД = НВ - відрахування на соціальне страхування - інші відрахування - не прямі податки + соціальні виплати

ЛД = 2660- 410 - 60 - 470 + 200 = 1920 млрд. крб.

2.2 Аналіз і прогноз змін у економіці за допомогою моделі IS-LM

У кейнсіанської моделі умова досягнення спільної рівноваги над ринком благ, грошей та капіталу визначається перетином ліній IS і LM. Крапка їх перетину вказує реальні значення ставки відсотка голосів і національного доходу, у яких одночасно на трьох названих ринках попит дорівнює пропозиції.

Далі переходимо до розгляду процесу функціонування грошового ринку. І тому спочатку розглядається процес створення грошей банківської системи.

Моделювання грошового мультиплікатора

Грошовий мультиплікатор = 62,32/10,4 = 5,99

Далі від розрахунку простого грошового мультиплікатора переходимо до розгляду впливу Центрального (Національного) банку, комерційних банків та населення на процес створення грошової маси країни. Цей вплив аналізується у вигляді наступних показників:

- депозитного мультиплікатора, що демонструє, наскільки максимально можуть зрости депозити у комерційних банках зі збільшенням грошової бази на одиницю;

- кредитного мультиплікатора, що складає, наскільки максимально може збільшитися сума банківських кредитів населенню зі збільшенням грошової бази на одиницю.

Для розрахунку даних мультиплікаторів складається таблиця.



Моделювання кредитного, грошового і депозитного мультиплікатора

ДМ (депозитний мультиплікатор) =1/+(1-)+(1-) = 2,3

КМ (кредитний мультиплікатор) =1-/+(1-)+(1-) = 1,9

Грошовий мультиплікатор =1+(1-)/+(1-)+(1-) = 1,8

Далі розглядається процес створення рівноваги на грошовому ринку. І тому складається таблиця. макроекономічний білоруський грошовий товар

Формування параметрів рівноваги на грошовому ринку (функція LM)



Формування параметрів спільного рівноваги на грошовому і товарному ринках

Прогноз показників національної економіки під час проведення стимулюючої фіскальної політики

Прогноз показників національної економіки під час проведення котра стримує фіскальної політики

Держава скорочує свої витрати і трансферти, збільшує податки, що зумовлює скорочення як сукупного попиту, і, можливо, сукупної пропозиції. Така політика регулярно проводиться урядами розвинених країн з єдиною метою - уповільнити темпи інфляції чи уникнути її високих темпів у разі економічного буму. Суть кредитно-грошової (монетарної) політики у впливі на економічну кон'юнктуру у вигляді зміни кількості у зверненні грошей. Головна роль проведення кредитно-грошової політики належить Центральному (Національному) банку. При аналізі кредитно-грошової політики виконуються ті самі дії, що й при аналізі фіскальної політики держави:

Прогноз показників національної економіки під час проведення стимулюючої монетарної політики

Прогноз показників національної економіки під час проведення котра стримує монетарної політики

Для аналізу комбінованої політики будується таблиця.

Прогноз показників національної економіки під час проведення комбінованої економічної політики у умовах нестабільних цін

Під час проведення комбінованої економічної політики відбувається незначне зміна відсоткової ставки зі збільшенням національного доходу, попиту грошей, пропозиції грошей.

Спираючись на дані, які є результатом проведення фіскальної, монетарної і комбінованої політик слід зазначити, що максимальний приріст національного доходу більше під час проведення стимулюючої фіскальної політики. Але треба брати до уваги, що при проведенні стимулюючої фіскальної політики зростання відсоткової ставки вище, аніж при проведенні комбінованої. З цього випливає, що комбінована політика є найоптимальнішою.



Список використаних джерел

1) Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: У 2 кн. / За ред. С.Панчишина і П.Островерха. - Кн. 1: Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка - К.: Знання, 2006. - 723 с.

2) Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: У 2 кн. / За ред. С.Панчишина і П.Островерха. - Кн. 2: Мікроекономіка- К.: Знання, 2006. - 437 с.

3) Бандурка О.М., Дзюба Н.В. Первісне нагромадження капіталу в економіці України: Монографія. - Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр.справ, 2003. - 196с.

4) Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі /Пер. з англ. І. Дзюб. - К.: Основи, 2001. - 670с.

5) Грачова Р. Інвестиції та капітал: Спеціальний додаток до тижневика "Дебет-Кредит"/ Р. Грачова.- К.: Галицькі контракти, 2009.- 130 с.

6) Грегорі Манків. Макроекономіка. Наукова редакція перекладу Степана Панчишина. К.: Основи, 2000. - 588 с.

7) Доходи та заощадження в перехідній економіці України / За ред. С.Панчишина та М.Сав-лука. - К: КНЕУ, 2009. - 406с.

8) Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. За редакцією З.Ватаманюка і С.Панчишина. - К: Альтернативи, 2005. - 606 с.

9) Заощадження в економіці України: макроекономічний аналіз: Монографія. - Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. - 536с.

10) Крупка М., Островерх П., Реверчук С. Основи економічної теорії. Підручник. - Київ: Атіка, 2003.

11) Ландарь "Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну"// Економіка України, грудень 2009, № 12.

12) Макконнелл К., Брю С. Макроекономіка. Наукова редакція перекладу Тяня Панчишина. Львів: Просвіта, 1997. - 672 с.

13) Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник/ Т.В. Майорова. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 376 с.

14) Манків Г.Н. Макроекономіка / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. С. Панчишина. - К.: Основи, 2000. - 588с.

15) Національні заощадження та економічне зростання/За ред. Б.Є. Кваснюк. - К.: МП Леся, 2007. - С.304.

16) Недержавний аналітичний центр (Ін-т Реформ). Інвестиційний рейтинг міст та регіонів України // Кредоінвест. - 2009, № 1.

17) Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом/ А.А. Пересада. - К.: Лібра, 2002. - 471 с.

18) Пешко А.В. Інвестиції: їх значення, види та форми //Інвестиції: практика та досвід. - 2007. -№1. - С.3-6.

19) Рамський А.Ю. Інвестиційний потенціал заощаджень фізичних осіб та механізми його реалізації // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 5(71). - С.172-178.

20) Рогач О.І. Міжнародні інвестиції: теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій/ О.І. Рогач. - К.: Либідь, 2005.- 720 с.

21) С.Панчишин. Макроекономіка. К.: Либідь, 2005. - 616 с.

22) Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч. пос. - К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 436 с.

Размещено на Allbest.ru