Розробка агентної моделі підприємства легкої промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

На даний час в легкій промисловості проходять складні процеси зміни структури галузі, її модернізації та перебудови з метою пристосування до сучасних ринкових умов.

Легка промисловість представляє собою сукупність спеціалізованих галузей промисловості, які виробляють продукцію, товари та матеріали масового споживання та частково продукцію промислового призначення.

Легка промисловість - це комплексна галузь, що включає близько 20 підгалузей, які можуть бути об'єднані в три групи:

· Текстильна;

· Швейна;

· Шкіряно-взуттєва і хутрова.

Найбільш суттєвою проблемою легкої промисловості України на даний час є те, що ефективність її підприємств і галузі в цілому досить низька. Наприклад, товари, які випускають підприємства швейної промисловості, значно поступаються за якістю продукції розвинених країн.

У цій галузі порівняно низька продуктивність праці, вищі витрати на виробництво продукції порівняно зі світовим рівнем. Галузь втрачає свої позиції на вітчизняному ринку, що робить її реформування необхідним.

Умови існування швейних підприємств ускладнені також поточною економічною ситуацією в країні. У першу чергу це пов'язано з нестабільністю курсу національної валюти, корупцією в державних органах, ускладненою та обтяженою системою оподаткування, зниженням платоспроможного попиту населення. Крім того істотну роль грає конкуренція з підприємствами, що здійснюють імпорт швейних виробів.

Аналіз досліджень і публікацій останніх років. Ефективність галузі залежить від багатьох економічних факторів та від раціонального розміщення її підприємств. Для легкої промисловості характерна менш виражена територіальна спеціалізація порівняно з іншими галузями, бо практично в кожній області є ті чи інші її підприємства. Легка промисловість є однією з найбільш трудомістких галузей господарства. Основні фактори розміщення підприємств легкої промисловості - транспортний та сировинний, тому підприємства галузі розташовані рівномірно.

У структурі легкої промисловості швейна займає друге місце, а за чисельністю робочих місць вона одна з найбільших. На підприємствах швейної промисловості зайнята майже половина працівників легкої промисловості. Її підприємства розміщені в районах споживання, у великих і середніх, а також малих населених пунктах, оскільки привезти сировину для неї, зокрема, нитки, тканини, неткані матеріали, хутра, штучні та натуральні шкіри, більш економно, ніж готові вироби. Фактор трудових ресурсів у розміщенні підприємств швейної промисловості відіграє провідну роль.

Останнім часом з'явилося також чимало приватних дрібних підприємств, що використовують, зокрема, імпортні аксесуари та комплектуючі. Разом з тим, значна частина швейних виробів, представлених на ринку, імпортується. Найчастіше дрібні швейні підприємства діють за схемою: виробник (саме підприємство) - оптовик - ритейлер, який безпосередньо співпрацює з клієнтом (роздробом). Також можливий варіант, коли виробник є або оптовиком, або і оптовиком і ритейлером.

При існуючій сильній конкуренції та нестабільності ринку України, головними завданнями є вибір:

· Постачальників якісної та доступної сировини;

· Різних ринків збуту, як внутрішніх, так і зовнішніх.

Постановка завдання. Такі завдання можна ефективно вирішити за допомогою методу багатоагентного моделювання. Тут, насамперед, необхідна проста і зрозуміла модель діяльності підприємства. Метою даної роботи є розробка агентной моделі, що імітує діяльність підприємства легкої промисловості у конкурентному середовищі. Модель реалізується в середовищі системи багатоагентного моделювання AnyLogic, наявної на кафедрі економічної кібернетики, з метою застосування її для дослідження шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємств легкої (в т.ч. швейної) промисловості. В основу розробки такої агентної моделі покладена відома модель ланцюжка поставок (Рис. 1.).

Рис. 1. Модель ланцюжка поставок

промисловий текстильний конкуренція

Виклад основного матеріалу дослідження. З розробкою такої моделі з'являється можливість вирішення задачі знаходження оптимального управління підприємством, при якому досягається максимальний оборот, мінімальна вартість і мінімальний час очікування клієнтів. Ця модель може і повинна бути розширена з урахуванням інших істотних факторів, що є як випадковими, так і цілком закономірними.

Наприклад, нестабільністю курсу національної валюти, можливістю виходу на нові ринки збуту. Слід враховувати також, що на ринках України представлено як вітчизняну сировину для виготовлення виробів, так і сировину з різних країн (Китай, Туреччина і т.д.). Це дає можливість маневрувати цінами.

У цих умовах українським виробникам необхідно суттєво підвищувати конкурентоспроможність своїх товарів. Насамперед, це можливо зробити за допомогою підвищення якості продукції та підтримки рівня їх цін, порівнянного з цінами на аналогічну продукцію виробників інших країн (які можуть працювати як у себе, так і в Україні).

Висновки і перспективи подальших розробок. Важливим чинником підтримки життєдіяльності і розвитку українських підприємств легкої промисловості є можливість їх виходу на зовнішній ринок.

При подальшій розробці агентної моделі підприємства легкої промисловості очікуваними результатами є виявлення оптимальних рішень і дій, які дозволять підприємству підвищити свою конкурентоспроможність на ринку, за допомогою раціональних закупівель і зберігання сировини, продукції, зниження її собівартості і підвищення якості, а також виявити можливість виходу на експорт.

Размещено на Allbest.ru