Техніко-організаційний рівень поліграфічного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

34

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра організації видавничої справи, поліграфії та книгорозповсюдження

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка видавничо-поліграфічного підприємства»

на тему: «Техніко-організаційний рівень поліграфічного виробництва»

Студентки 2 курсу, групи СЕ-21

напряму підготовки 6.030601

спеціальності «Менеджмент»

Оласюк Т. П.

Керівник: старший викладач

Шендерівська Л. П.



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕХНІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ ПОЛІГРАФІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

1.1Суть науково-технічного прогресу (НТП)

1.2 Техніко-організаційний рівень виробництва (ТОРВ). Аналіз і оцінка ТОРВ

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ ТЕХНІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РІВНЯ ПАТ «КИЇВСЬКА ПОЛІГРАФІЧНА ФАБРИКА «ЗОРЯ»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Завданням курсового проекту за умов трансформації української економіки та підприємств видавничо-поліграфічної галузі до ринкових умов господарювання, є дослідження науково-технічних особливостей розвитку підприємства. Адже, розвиток науки і техніки є визначальним фактором прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання, цим зумовлена необхідність концентрації уваги дослідників на державній підтримці розвитку науки як джерела економічного зростання і невід'ємної складової національної культури та освіти, створення умов для науково - технічного прогресу у державі. У видавничо-поліграфічній галузі подібні дослідження також мають надзвичайно актуальний характер, оскільки саме тут відбувається розширене відтворення інформації, яка потім відіграє значну роль у всіх сферах суспільного життя.

Метою курсової роботи є дослідження актуальних проблем та тенденцій науково - технічного прогресу у видавничо-поліграфічній галузі з урахуванням сучасної специфіки організації виробництва та господарювання.

Завданням курсової роботи є вивчення, дослідження та аналіз техніко - організаційних показників, які характеризують рівень поліграфічного виробництва.

Об'єктом виступає техніко - організаційний рівень поліграфічного підприємства «ЗОРЯ». Предметом дослідження виступає ефективність діяльності підприємства та можливості її підвищення при вдосконаленні техніко-організаційних показників.



РОЗДІЛ 1. ТЕХНІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ ПОЛІГРАФІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

поліграфічний основний фонд праця

1.1 Суть науково-технічного прогресу (НТП)

Науково-технічний прогрес - це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво. НТП притаманні як еволюційні, так і революційні форми вдосконалення засобів виробництва, технологічних процесів, кінцевої продукції. Еволюційна форма НТП характеризується поступовим неперервним удосконаленням традиційних технічних засобів і технологій, нагромадженням цих вдосконалень. Такий процес може тривати досить довго. Революційна форма НТП (її називають науково-технічною революцією - НТР) пов'язана з виникненням принципово нових науково-технічних ідей і на основі цього зміною поколінь використовуваної техніки і кінцевої продукції; це стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства, їх перехід у якісно новий стан на основі докорінних змін у системі наукових знань.

Рівень науково-технічного прогресу можна оцінити цілим рядом показників. Серед показників НТП особливе місце належить показникам технічного рівня виробництва, які відображають обсяг фактичного впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, технологій, організації праці і управління, як в цілому в господарстві країни, так і в окремих галузях і на підприємствах.

Показники оцінки технічного рівня виробництва :

фондоозброєність праці (відношення вартості основних виробничих фондів до чисельності ПВП);

технічна озброєність праці (відношення вартості активної частини основних фондів до чисельності ПВП);

електроозброєність праці (відношення кількості спожитої електроенергії до чисельності ПВП);

коефіцієнти оновлення і вибуття основних виробничих фондів, а також їх активної частини;

вікові характеристики виробничого устаткування.

Крім того, рівень науково-технічного прогресу може бути охарактеризований рядом допоміжних показників: коефіцієнти механізації виробництва і механізації праці, коефіцієнт автоматизації виробництва, частка електроенергії, використаної на технологічні цілі, та ін. Розвиток науково-технічного прогресу сприяє появі нових рішень у галузі техніки, технології, організації виробництва та економічних методів управління. Це спричиняє розвиток інноваційних процесів у виробництві. Інноваційні процеси є сукупністю якісно нових, прогресивних змін, що відбуваються у виробничо-господарській системі. Результатом інноваційних процесів є новинки в техніці, організації виробництва і праці, управління, а їх впровадження в господарську практику є нововведеннями. Мотивами, які спонукають до нововведень є мінливі потреби суспільства в цілому та окремо взятих груп споживачів, а їх джерелами - досягнення зарубіжної та вітчизняної фундаментальної науки, набутого досвіду. Інноваційні процеси поділяються на певні види, які є взаємозалежними і взаємопов'язаними. Інноваційні процеси: технічні, організаційні, економічні, соціальні, правові. Технічні нововведення полягають в освоєнні виробництва нових видів продукції, використанні нових технологій, засобів праці (машин, устаткування) та предметів праці (сировини, конструкційних матеріалів, енергії) [1].

НТП - безперервний процес розвитку науки і техніки; процес створення нових та удосконалення технологій, що вже використовуються, а також засобів виробництва та кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Для НТП характерні дві форми:

еволюційна (пов'язана з накопиченням кількісних змін; вносяться зміни окремих параметрів виробів чи технологій їх застосування, модернізація чи створення нових моделей машин, обладнання матеріалів; це відбувається в межах одного покоління техніки)

революційна (зумовлена стрибкоподібними якісними змінами; до їх числа належать: зміни покоління техніки і продукції, поява принципово нових технічних ідей; відбувається масовий перехід до використання нововведень).

Крім цього розрізняють:

1) екзогенний НТП (вважається зовнішньою соціально-економічною силою, яка підвищує ефективність виробництва).Є 3 типи екзогенного НТП:

- автономний - це прогрес, який не залежить від капітальних вкладень та приросту трудових ресурсів, а є наслідком дії зовнішніх факторів;

- уречевлений НТП - при якому ефективність виробництва підвищується через використання більш досконалого обладнання та залучення кваліфікованої робочої сили; ці фактори розглядаються як зовнішні;

- індукований НТП - зв'язок росту ефективності виробництва з попереднім розвитком, а саме з накопиченим до цього часу капіталу.

2) ендогенний НТП (виступає внутрішньою енергією економічної системи і характеризується власним впливом науки і техніки на розвиток та ефективність виробництва [2].

Отже, за результатами огляду джерел можна зробити висновок, що потенційні можливості розвитку виробництва визначаються перш за все НТП, його темпами і соціально - економічними результатами.

Аналізу проблем розвитку видавничо-поліграфічної галузі приділяють велику увагу такі науковці, як В.І. Шпак, М. Сенченко, В.І. Теремко, В.І. Воробйов, А.М. Штангрет, Є.М. Палига, Г.І. Пушак, О. Афонін та інші. Проблеми інновацій та інноваційного розвитку підприємств досліджено у роботах І. Ансоффа, П. Друкера, М. Портера, Б. Твисса, Й. Шумпетера, А. Амоші, А. Гриньова, В. Гриньової, А. Гречан, С. Ілляшенко, Р. Фатхутдінова, Д. Черваньова, М. Єрмошенка, М. Рогози, Л.І. Федулової та інші. Незважаючи на значну кількість вітчизняних і зарубіжних праць, проблема теоретичного і методичного обґрунтування інноваційного розвитку підприємств видавничо-поліграфічного комплексу на основі впровадження інформаційних технологій (ІТ) залишається не до кінця вирішеною, що відбивається на загальному розвитку видавничої діяльності.

Набуває важливого значення аналіз діяльності підприємств видавничо - поліграфічного комплексу, основних світових тенденцій і проблем їх розвитку. Потребують доопрацювання наукові та практичні аспекти впровадження інтернет - технологій в усі стадії видавничого процесу.

Перспективи подальших досліджень: Україна має будувати економіку, орієнтовану на інформаційні технології, тому актуальними вважаються подальші дослідження особливостей і ефективності роботи мережевих видавництв; інструментів, важелів і законодавчих норм державної промислової та інноваційної політики, спрямованої на розвиток інформаційних комп 'ютерних технологій.

Отже, як показав проведений аналіз, державна підтримка видавничо-поліграфічного комплексу має стосуватись всіх суб'єктів інформаційного простору та полягати у сприянні створенню інноваційної поліграфічної бази, мотиваційного конкурентного середовища, податкових пільг і преференцій, рівних умов для всіх суб'єктів господарювання і розвитку мережевої видавничої справи.



1.2 Техніко-організаційний рівень виробництва (ТОРВ). Аналіз і оцінка ТОРВ

Технічний рівень виробництва - відображає обсяг фактичного впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, технології, організації праці і управління; характеризується показниками фондоозброєності праці, коефіцієнтами оновлення і вибуття основних фондів, віковими характеристиками виробничого устаткування та ін. [3].

Застосування новітньої техніки та технології виробництва забезпечує підвищення якості промислової продукції. Сучасні комп'ютери та інформаційні технології уможливлюють автоматизацію управління технологічними процесами у виробництві, підвищення надійності й довговічності виробів. Застосування нових матеріалів та мікроелектроніки дає змогу знизити показники матеріаломісткості та енергоємності продукції. Нові комп'ютерні технології конструювання та нові дослідницькі прилади значно скорочують час науково-технічних та конструкторських розробок, розширюють конструкторський та дизайнерський діапазони нових виробів [4].

Виробничі відносини знаходяться в тісному зв'язку з продуктивними силами. Зміст останніх характеризують технічні й організаційні умови виробництва, від яких залежать техніко - економічні показники діяльності підприємств. Ось чому в основі лежить організаційно - технічний рівень виробництва.

Аналіз й оцінка організаційно - технічного рівня включають:

кількісну оцінку організаційно - технічного рівня виробництва на основі розрахунку, системи показників;

вивчення показників організаційно - технічного рівня в динаміці за ряд років;

виявлення зміни цих показників у порівнянні з показниками попереднього року і встановлення причин впливу на ці відхилення;

порівняльну оцінку показників організаційно - технічного рівня з аналогічними показниками однотипних підприємств, галузі;

встановлення кількісного взаємозв'язку зміни економічних показників діяльності під впливом зміни організаційно - технічного рівня;

виявлення основних першочергових напрямів і шляхів зростання організаційно - технічного рівня для підвищення ефективності виробництва в цілому.

Показники рівнів організації виробництва, праці та технічного рівня виробництва повинні стати основою для виявлення можливостей і шляхів підвищення ефективності виробництва саме за рахунок поліпшення організації виробництва, праці та показників технічного рівня. У зв'язку з цим необхідно окремо проводити:

аналіз і оцінку рівня організації виробництва;

аналіз і оцінку рівня організації праці;

аналіз технічного рівня виробництва.

Аналіз рівня організації виробництва

Аналіз і кількісна оцінка рівня організації виробництва проводяться за системою показників, суть і методику розрахунку яких наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Оцінка рівня організації виробництва

Показник	Розрахунок
Коефіцієнт спеціалізації виробництва	= де - профілююча продукція, тис. грн. ПТ - загальний обсяг товарної продукції, тис. грн..
Коефіцієнт пропорційності виробництва	де - середній коефіцієнт змінності роботи машин; - максимальний коефіцієнт змінності роботи машин (найбільш завантажених)
Коефіцієнт паралельності виконання частин виробничого процесу	де - розрахункова тривалість операційного циклу при паралельному проходженні робіт у виробництві, календ. дні; - фактична тривалість виробничого циклу за обліком походження робіт у виробництві, календ. дні;
Коефіцієнт неперервності проходження робіт	де - тривалість операційного циклу виготовлення виробів
Коефіцієнт прямоточності проходження робіт	де - тривалість транспортних операцій у загальній тривалості виробничого циклу
Коефіцієнт ритмічності виробництва	де - розрахункова тривалість виробничого циклу к - кількість днів у періоді ( декаді місяця, кварталі, році)

Кількісно показники рівня організації виробництва визначаються коефіцієнтами, значення яких знаходиться в межах від 0 до 1. Такий методичний підхід до їх визначення забезпечує знаходження узагальнюючого показника рівня організації виробництва - інтегрального коефіцієнта () - як середньої геометричної із сукупності показників (коефіцієнтів) рівня організації:

, (1.1)

де - коефіцієнт організації виробництва ()

- коефіцієнт пропорційності виробництва ()

- коефіцієнт паралельності виконання частин виробничого процесу ()

- коефіцієнт неперервності проходження робіт ()

- Коефіцієнт прямоточності проходження робіт ()

- Коефіцієнт ритмічності виробництва ()

За інтегральним коефіцієнтом рівня організації виробництва дають загальну оцінку зміни організації виробництва в порівнянні з минулим періодом у цілому. На основі визначення відхилень кожного з показників - коефіцієнтів рівня організації виробництва від інтегрального визначають значущість і напрям впливу їх на формування узагальнюючого показника, що дозволяє виявити і накреслити шляхи підвищення рівня організації виробництва.

Рівень спеціалізації виробництва визначають, використовуючи дані статистичного звіту по виробництву продукції (ф. №-ІПВ), виділивши при цьому із загального її обсягу профілюючу.

Визначення рівня пропорційності виробництва забезпечується обліком відпрацьованого часу кожною машиною у маш. - год, маш. - днях або маш. - змінах.

Для визначення рівня паралельності та неперервності виробництва потрібно розрахувати тривалість операційного циклу при паралельному і фактичному проходження видань у виробництві, виходячи з техніко - економічної характеристики типового видання (замовлення) певного виду продукції, технологічного маршруту виготовлення продукції, кількості одиниць продукції в партії (замовленні), діючих норм часу на умовну одиницю, коефіцієнта їх виконання, фронту робіт (кількості робочих місць, що одночасно обробляють продукцію на одній операції), режиму роботи підприємства (виробничого підрозділу). Операційний цикл при паралельному проходженні замовлення у виробництві () визначається по стадійно з наступним сумуванням результатів за формулою:

, (1.2)

де n - кількість операцій у технологічному процесі ( на стадії виробництва);

- тривалість i-ї операції;

- тривалість максимально тривалої операції;

К - кількість виробів у партії (замовленні).

, (1.3)

де - кількість одиниць виміру на і-й операції процесу в одному виробі;

- норма часу на одиницю виміру на і-й операції процесу;

- коефіцієнт виконання норми на і-й операції процесу;

- коефіцієнт складності;

- фронт робіт на і-й операції;

- коефіцієнт змінності роботи устаткування на і-й операції;

- тривалість зміни, год..

Фактична тривалість виробничого циклу визначається за обліком (паспортом) проходження видань (партії виробів) у виробництві (в днях), а тривалість транспортування партії виробів (замовлення) - як час між операційного і між стадійного транспортування, виходячи з обсягу перевезень, місткості транспортного засобу, кількості рейсів, часу одного перевезення.

Аналіз зв'язку і ступеня впливу показників рівня організації виробництва на основні техніко - економічні показники роботи підприємства (виробничого підрозділу) виконується за допомогою кореляційного та регресивного аналізу за показниковим рівнянням регресії:

, (1.4)

де - і-й техніко-економічний показник роботи підприємства (виробничого підрозділу). Наприклад, випуск продукції в умовних натуральних одиницях або оптових цінах, продуктивність праці одного працюючого, загальні або матеріальні витрати на 1грн товарної продукції та інші; х1xm - прийняті в математичній моделі коефіцієнти рівняння організації виробництва. Для проведення даного аналізу необхідні дані за 4 - 5 років, які фіксуються таким чином (таблиця 1.2):

Таблиця 1.2

Роки, виробничі розділи

у1

у2

у3

у4

уі

х1

х2

x3

х4

х5

xm

Для визначення зв'язку і впливу рівня організації виробництва на економічні показники роботи підприємства (виробничого підрозділу) розраховують парні коефіцієнти показникової кореляції.

На основі розрахунків багатомірних рівнянь регресії визначають рівень (у процентах) впливу кожного фактора - аргументу на досліджувані техніко - економічні показники та їх зміну від збільшення (зменшення) кожного з показників рівня організації виробництва на один процент. При цьому доцільно вивчити лінійну і степеневу кореляції та використати їх у розрахунках.

Аналіз рівня організації праці

Аналіз і кількісна оцінка рівня організації праці здійснюються за системою показників, які характеризують рівень використання робочого часу, рівень кваліфікації робітників, нормування та умов праці. Суть і методику розрахунку показників рівня організації праці наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Оцінка рівня організації праці

Показник	Розрахунок
Рівень використання робочого часу
Рівень поділу праці (коефіцієнт поділу праці)	де - витрати часу на виконання невластивих робіт протягом зміни, хв..; - фонд фактично відпрацьованого часу без врахування регламентованих перерв; Р - чисельність робітників, чол.
Рівень зайнятості робітників (коефіцієнт зайнятості)	де - час зайнятості робітників виконанням ручних операцій і активним спостереженням за роботою устаткування
Рівень використання змінного робочого часу (коефіцієнт використання змінного робочого часу)	де - втрати робочого часу через недоліки в поділі праці, хв.; - втрати робочого часу через недоліки в кооперації праці, хв.; - втрати робочого часу через нераціональні прийоми праці, хв.; - втрати робочого часу через порушення трудової дисципліни, хв.
Рівень кооперації праці (коефіцієнт кооперації праці)	де - перерви в роботі через недоліки в кооперації, хв.
Рівень активного спостереження (коефіцієнт активного спостереження)	де - час активного спостереження, хв.
Рівень кваліфікації
Рівень кваліфікації робітників (коефіцієнт використання кваліфікації робітників)	де - середній кваліфікаційний розряд робітників; - середній розряд виконуваних робіт
Рівень нормування праці
Рівень нормування праці (коефіцієнт нормування праці)	де - чисельність робітників, охоплених нормуванням праці, особа; - коефіцієнт напруженості норм де - середній процент перевиконання норм виробітку
Рівень умов праці
Рівень умов праці (коефіцієнт умов праці)	де - індекси відхилів фактичних показників умов праці від нормативних (освітлення, температура, шум, загазованість повітря в т. д. )



Кількісно показники рівня організації праці визначать коефіцієнтами, значення яких знаходиться в межах від 0 до 1. На основі аналітичних показників визначаються інтегральні. Інтегральний коефіцієнт, який характеризує рівень використання робочого часу , визначається як середьогеометрична величина аналітичних показників

, (1.5)

Мультиплікаційний показник рівня організації праці () для окремих робочих місць визначається за формулою:

= , (1.6)

Мультиплікаційний показник рівня організації праці дільниці, цеху, підприємства розраховується так:

= , (1.7)

де - чисельність робітників на кожному робочому місці;

к - кількість робочих місць.

Аналіз технічного рівня виробництва

Аналіз і кількісна оцінка рівня технічної бази підприємства різних форм власності у системі видавничо - поліграфічного комплексу повинні базуватись на системі узагальнюючих, кількісних, якісних показників.

Узагальнюючими показниками є фондовіддача і рентабельність виробництва; кількісними - фондоозброєність праці, технічна озброєність праці, електроозброєність праці, рівень механізації (автоматизації) праці; якісними - питома вага робочих машин і обладнання в балансовій вартості основних фондів, питома вага прогресивного устаткування, рівень зносу основних фонді, вікова структура устаткування, питома вага морально і фізично застарілого устаткування. Суть і методику розрахунку показників технічного рівня наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 Оцінка технічного рівня виробництва

Показник	Розрахунок
Узагальнюючі показники
Фондовіддача	де ПТ - товарна продукція у відпускних цінах, тис. грн. - балансова вартість основних промислово-виробничих фондів, тис. грн.
Рентабельність виробництва	де - прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.; - середньовічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.; - середньорічна вартість нормованих оборотних коштів, тис. грн..
Кількісні показники
Фондоозброєність праці	де - чисельність промислово - виробничого персоналу, особа
Технічна озброєність праці	де - вартість робочих машин і устаткування, тис. грн.; - чисельність робітників, зайнятих у найтривалішу зміну, особа
Енергоозброєність праці (встановлена і фактична)	де - встановлена потужність двигунів і апаратів, кВт. -год.; - кількість електроенергії, використаної на виробничі потреби, тис. кВт. - год.; - загальне число відпрацьованих за рік людино-годин
Коефіцієнт механізації та автоматизації праці	- кількість робітників, охоплених механізованою (автоматизованою) працею
Якісні показники
Питома вага робочого устаткування в балансовій вартості промислово-виробничих фондах	- середньорічна вартість робочого устаткування, тис. грн.
Коефіцієнт оновлення основних фондів Коефіцієнт вибуття основних фондів	де - вартість нових промислово-виробничих фондів, уведених в експлуатацію, тис. грн.; - вартість вибулих промислово виробничих фондів, тис. грн.; - вартість основних промислово-виробничих фондів на кінець року, тис. грн.; - вартість основних промислово-виробничих фондів на початок року, тис. грн.
Коефіцієнт зносу основних промислово-виробничих фондів	де - сума зносу основних промислово-виробничих фондів на кінець року, тис. грн.;
Питома вага прогресивного устаткування у загальній його кількості	де - кількість прогресивного устаткування, одиниця; - загальна кількість робочого устаткування, одиниця
Питома вага автоматизованого устаткування у загальній його кількості	де - автоматизоване устаткування, одиниця
Питома вага морально застарілого устаткування у загальній його кількості	де - морально застаріле обладнання, одиниця
Питома вага фізично зношеного устаткування у загальній його кількості	де - фізично зношене застаріле устаткування, одинця



Форму обліку аналізу стану і вікового складу устаткування наведено в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 Аналіз стану і вікового складу устаткування

Показник	На початок періоду	На кінець звітного періоду
Балансова вартість основних фондів, тис. грн., у т.ч. вартість робочого устаткування
Знос основних фондів: тис. грн. % зносу
Віковий склад основних фонді зі строком служби: до 5 років від 5 до 10 років від 10 до 20 років більше 20 років
Коефіцієнти: оновлення основних фондів вибуття основних фондів
Питома вага устаткування: прогресивного автоматичного морально зношеного фізично зношеного

Розробка методологічних основ оцінки ефективності та обґрунтування побудови варіантів інтеграції підприємств з метою підвищення їх конкурентоспроможності вимагає дослідження тих структурних змін, які мають місце на етапі формування ринкових відносин в економіці України, зокрема в видавничо-поліграфічній галузі (ВПГ). Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що структурні зрушення, які відбуваються на даний час у сфері трансформації та інтеграції підприємств галузі та тенденції зміни цих процесів, значною мірою корелюють із структурними змінами економіки в цілому.

Зокрема, відбуваються процеси, пов'язані з приватизацією і акціонуванням, виникненням нових суб'єктів господарської діяльності, створенням нових організаційно-правових форм підприємств та їх об'єднань. Ці процеси обумовлюють необхідність трансформації співпраці між підприємствами та формування структур, адаптованих до ринкових умов функціонування. Як зазначається рядом дослідників, організаційні зміни на підприємствах здійснюються в одному з напрямків:

1) інтеграція, тобто об'єднання, співпраця і кооперація підприємств з метою підвищення ефективності їх діяльності;

2) дезінтеграція з утворенням напівавтономних або автономних структурних одиниць [5].

Можна констатувати, що останніми роками і для підприємств видавничо-поліграфічної галузі України характерні ці дві тенденції: подальша концентрація виробництва, їх укрупнення; процес дезінтеграції - розпад об'єднань, надання окремим виробничим підрозділам більшої самостійності.

Характерна ознака розвитку світової поліграфії за останні роки - тенденції до партнерства та створення об'єднань. У світовій видавничій практиці формується новий тип об'єднань - кластери, які покликані забезпечити зменшення витрат, отримання синергічного ефекту (зростання ефективності діяльності в результаті з'єднання, інтеграції, злиття окремих частин в єдину систему за рахунок так званого системного ефекту (емерджентності) та підвищення конкурентоспроможності підприємств, і галузі в цілому.

Проте, застосування кластерного підходу неможливе без комплексного аналізу функціонування галузі, дослідження основних тенденцій розвитку, виявлення вузьких місць та впливу зовнішнього середовища на видавничо-поліграфічні підприємства.

Висновки до розділу 1

В даний час спостерігаються певні тенденції в розвитку галузі друку: вдосконалюється організація виробництва, постійно йде оновлення основних фондів підприємств, застосовуються нові технології у виконанні поліграфічних робіт і т.д., тобто діяльність поліграфічних підприємств багато в чому залежить від впливу науково - технічного прогресу.

В боротьбі за залучення замовника, і отримання більшого прибутку поліграфічне підприємство повинно зміцнювати свої конкурентні переваги, в тому числі і в прагненні вийти на міжнародний ринок .

Техніко - організаційний рівень багато в чому визначає конкурентоспроможність підприємства. Слід зазначити, що використання імпортного обладнання, паперу і витратних матеріалів вітчизняними поліграфічними підприємствами тягне за собою необхідність при оцінці їх техніко - організаційного рівня, виділення ряду основних показників, за якими можна було б проводити аналіз конкурентоспроможності підприємства .

У зв'язку з цим підприємствам необхідний: широкий економічний інструментарій, за допомогою якого можна було б не тільки оцінювати вплив техніко - організаційного рівня на конкурентоспроможність, а й визначати його відмінність від рівня інших вітчизняних, і зарубіжних поліграфічних підприємств . Всі зазначені обставини визначають актуальність теми.

В перспективі в Україні необхідно розвивати дослідження у напрямі створення системи моніторингу інвестиційної привабливості галузі, вдосконалення системи показників інвестиційної привабливості та методів їх розрахунку із врахуванням галузевих особливостей, прогнозування обсягу і пріоритетів інвестування та конкретизації інвестиційної політики в кожному з регіонів, де розміщені поліграфічні підприємства.

Виникає потреба в прискореному переоснащенні галузі, координації дій підприємств поліграфічної промисловості. Підвищення ефективності їхньої роботи як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, стало сьогодні запорукою перспективних напрямів розвитку і вдосконалення поліграфічної та книговидавничої справи в Україні в цілому. Нового змісту набирають взаємостосунки із суміжними галузями народного господарства, взаємодія державного і приватного секторів. Дуже допомогло б галузі прийняття відповідних нормативно - правових актів стосовно включення до перепису товарів критичного імпорту поліграфічних машин, матеріалів, запчастин, які в Україні не виготовляються. Необхідно внести відповідні зміни і доповнення до законів, що стосуються встановлення обґрунтованих нормативів амортизаційних відрахувань на основні фонди, порядку оплати податку на додану вартість і прибуток, повернувшись до касового принципу оплати цих податків. Віддаючи належне провідній ролі у культурному, суспільно-політичному житті країни видавничо-поліграфічної галузі, доцільним є зміцнення центрального органу державного управління видавничо-поліграфічною сферою, вдосконалення його структури, підвищення статусу.

Також з викладеного матеріалу можна зробити такі підсумки:

1. Аналіз рівня організації виробництва повинен охоплювати ті сторони виробничої діяльності, які безпосередньо характеризують стан, рівень і ефективність організації виробництва, які комплексно визначають найбільш істотні виробничі та техніко - економічні характеристики підприємства, та орієнтуватись на виявлення недоліків в організації, що уповільнюють підвищення ефективності виробництва. Кількісну оцінку раціональної організації виробництва можна провести за допомогою таких коефіцієнтів: спеціалізації виробництва, пропорційності виробництва, паралельності виробничого процесу, неперервності проходження робіт, прямоточності проходження робіт, ритмічності виробництва, інтегрального коефіцієнта організації виробництва.

2. Усунути проблеми у методиці визначення окремих показників (а саме, пропорційності виробництва) можна шляхом переходу від натуральних до трудових одиниць виміру обсягу роботи та продукції.

3.Оптимальна характеристика ритмічності виробництва отримується способом «врахування продукції в межах плану (завдання)». Використання ж способу «за кількістю порушень графіку» потребує дотримання певних обмежень (якщо кількість моментів з негативним відхиленням від графіку у аналізованому періоді більше 25 %, то використання даного способу недоцільне).

4. Значимість і напрям впливу окремих показників рівня організації виробництва визначають на основі їх відхилення від узагальнюючого показника (інтегрального коефіцієнту рівня організації виробництва).

Отже, аналіз і оцінку рівня організації виробництва, рівня організації праці та рівня виробництва необхідно окремо проводити для виявлення можливостей і шляхів підвищення ефективності виробництва.



РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ ТЕХНІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РІВНЯ ПАТ «КИЇВСЬКА ПОЛІГРАФІЧНА ФАБРИКА «ЗОРЯ»

Публічне акціонерне товариство «Київська поліграфічна фабрика «ЗОРЯ» на сьогоднішній день є однією з провідних компаній в області поліграфії і має сучасну виробничу базу для створення високоякісної пакувальної, рекламної та етикетної продукції. Поліграфічне підприємство розташоване у місті Києві по вулиці Лугова, 1. В період переходу економіки України до ринку, воно змінило форму власності, щоб не збанкрутіти. Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом, яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію.

Дане підприємство спеціалізується на виготовленні рекламної та пакувальної продукції. А саме: рекламна поліграфія (листівки, буклети, проспекти, брошури, плакати, папки, листівки, календарі); пакувальна продукція (коробки для харчових продуктів, коробки для новорічних прикрас, упаковка для парфумерії, різноманітної конфігурації та дизайну коробочки для новорічних подарунків); фірмові рекламні підставки під пивні келихи. Також підприємство виготовляє засоби для ідентифікації тварин (пластикові бирки для ВРХ, свиней, овець, кіз) та системи електронної ідентифікації тварин. ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» є національним виробником і дистриб'ютором сучасних засобів ідентифікації тварин.

Продуктивність праці є одним з найважливіших якісних показників роботи підприємства, вираженням ефективності витрат праці.

Рівень продуктивності праці характеризується співвідношенням обсягу виробленої продукції або виконаних робіт і витрат робочого часу. Від рівня продуктивності праці залежать темпи розвитку промислового виробництва, збільшення заробітної плати і доходів, розміри зниження собівартості продукції. Підвищення продуктивності праці шляхом механізації і автоматизації праці, впровадження нової техніки і технології практично не має меж. Тому метою аналізу оцінки продуктивності праці є виявлення можливостей подальшого збільшення випуску продукції за рахунок зростання продуктивності праці, більш раціонального використання працюючих і їх робочого часу [7].

Основні показники техніко - організаційного рівня ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Основні показники техніко-організаційного рівня ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» за 2001 - 2002рр.

№	Показники	Одиниця виміру	Величина пок.		, %
			2001рік	2002рік
1	2	3	4	5	6	7
1	Товарна продукція в оптових цінах в тому числі: 1) етикетно-пакувальна продукція; 2) товари народного споживання; 3) сортування та пакування макулатури.	тис. грн.	8478,7 8341,9 127,7 9,1	10899,7 10699,8 199,9 -	+2421 +2357,9 +72,2 -	+28,5 +28,2 +56,5 -
2	Випуск продукції в натуральному вираженні: 1) образотворча продукція в тому числі - етикетки - коробки 2) парафіновані етикетки 3) парафінований папір 4) не парафіновані етикетки.	тис. фарбо-відбитків тонни тонни тонни	17380,4 9352,0 8028,4 980,5 336,0 121,0	22343,6 3028,2 19315,4 884,7 258,4 87,5	+4963,2 -6323,8 +11287,0 -95,8 -77,6 -33,5	+28,5 - 67,6 +140,6 - 9,7 - 23,1 - 27,6
3	Середньоспискова чисельність працівників (промислово - виробничого персоналу)	чол.	325	325	0	0
4	Середьоспискова чисельність робітників	чол.	241	240	-1	- 0,4
5	Фонд ЗП працівників: 1) основна ЗП 2) додаткова	тис. грн.	1075,7 72% 28%	1547,9 76% 24%	+472,2 +4 -4	+43,9 - 98,9 - 99,1
6	Фонд ЗП робітників	тис. грн.	714,2	1024,5	+310,3	+43,4
7	Загальна кількість відпрацьованого часу всіма робітниками за рік	люд. - дні люд.-год.	52883 422009	31686 251268	-21197 -170741	- 40,1 - 40,4
8	Середньорічна вартість основних виробничих засобів (ОВЗ)	тис. грн.	11340,0	12600,0	+1260	+11,1
9	Середньорічна вартість активної частини ОВЗ	тис. грн.	8520,0	10400,0	+1880	+22,1
10	Чисельність робітників зайнятих у найбільш багато чисельну зміну	чол.	171	170	-1	-0,6
11	Тривалість паралельного циклу	год.	23	21	-2	-8,7
12	Нормативна тривалість виробничого циклу	год.	27	26	-1	-3,7
13	Фактична тривалість виробничого циклу	год.	30	29	-1	-3,3
14	Вартість прогресивного устаткування	тис. грн..	6000	7800	1800	+30

Виходячи з наведених даних таблиці 2.1 можна зробити наступні висновки. У 2002р. в порівнянні з попереднім роком збільшився випуск товарної продукції в оптових цінах на 2421тис. грн., образотворчої - на 4963,2 тис. фарбо - відбитків; зменшився випуск парафінованих етикеток на 95,8 тонн, парафінованого паперу - на 77,6 тонн, не парафінованих етикеток - на 33,5тонни; чисельність робітників зменшилась на 1 особу, що становить 0,4%. Оскільки, загальна кількість відпрацьованого часу всіма робітниками за рік зменшилась на 21197 людино-дні, а випуск товарної та образотворчої продукції збільшився, то це призвело до збільшення фонду ЗП робітників. В результаті збільшення середньорічної вартості основних виробничих засобів на 1260 тис. грн., середньорічна вартість активної частини основних виробничих засобів зросла на 1880 тис. грн.. Отже, така структура основних засобів є прогресивною, тобто є передумови для збільшення продуктивності праці [8]. Для того, щоб визначити технічний рівень виробництва ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» за 2001 - 2002рр. потрібно порахувати узагальнюючі та кількісні показники. Для розрахунків скористаємось формулами з таблиці 1.4.



Таблиця 2.2 Оцінка технічного рівня виробництва

№	Показники	Вел. показ.
		2001р.	2002р.
1	Фондовіддача	0,75	0,86	0,11
2	Фондоозброєність праці, тис. грн./чол.	34,9	38,8	3,9
3	Технічна озброєність праці, тис. грн./чол.	49,8	61,2	11,4
4	Продуктивність праці, тис. грн./чол.	26,1	33,5	7,4
5	Питома вага прогресивного устаткування в балансовій вартості промислово-виробничих фондів, %	53	62	9

У звітному році на 1 працівника припадало більше основних засобів ніж у попередньому (на 3,9), також збільшилась питома вага прогресивного устаткування (на 0,09), це створило умови для збільшення продуктивності праці. Фондовіддача з кожної гривні основних засобів збільшилась на 0,11.

Вплив факторів на рівень технічної бази підприємства визначається за формулами:

ПП = ФВ =

=

Кількісний фактор:

Якісний фактор:

Таблиця 2.3 Вплив факторів на продуктивність праці

Вплив фактора	Величина, тис. грн./чол.	Структура, %
Фондоозброєність	2,9	40,3
Фондовіддача	4,3	59,7
Загалом	7,2	100

7,4. Неточності пов'язані із заокругленням величини показників при розрахунках. Внаслідок збільшення фондоозброєності на 2,9 тис. грн./чол. та фондовіддачі - на 4,3 тис. грн./чол., продуктивність праці зросла на 7,2 (7,4) тис. грн./чол.

Переважає якісний фактор.

Рис. 2.1 Вплив факторів на продуктивність праці

Аналіз рівня організації виробництва

Аналіз і кількісна оцінка рівня організації виробництва проводяться для виявлення можливостей і шляхів підвищення ефективності виробництва за системою показників, суть і методику розрахунку яких наведено в таблиці 1.1. Для визначення показників скористаємось формулами з таблиці 1.1.

Таблиця 2.4 Оцінка рівня організації виробництва

№	Показники	Величина показників
		2001р.	2002р.
1	Коефіцієнт спеціалізації виробництва, %	98,3	98,1	-0,2
2	Коефіцієнт паралельності виконання частин виробничого процесу, %	76,6	72,4	-4,2
3	Коефіцієнт неперервності проходження робіт, %	90	89,6	-0,4

Коефіцієнт спеціалізації виробництва показує яку частину всієї продукції становить профілююча. У 2002 році випуск профілюючої продукції неістотно зменшився (на 0,2%). Реалізація принципу паралельного виконання частин виробничого процесу дає змогу суттєво скоротити тривалість циклу і як наслідок зменшити потребу в обігових коштах. Оскільки, у звітному році коефіцієнт паралельності виконання частин виробничого процесу зменшився (на 4,2%), то збільшилась потреба в обігових коштах. Коефіцієнт неперервності проходження робіт неістотно зменшився (на 0,4%), це означає, що збільшився час простоюювання деталей (у цехах, коморах, на робочих місцях), транспортуються, перебувають на перевірці у ВТК і т. ін.).

Рис. 2.2 Коефіцієнт спеціалізації виробництва

Рис. 2.3 Коефіцієнт паралельності виконання частин виробничого процесу



Рис. 2.4 Коефіцієнт неперервності проходження робіт

Висновок до 2 розділу

На рівень продуктивності праці на підприємстві впливають рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці та техніко-економічний стан виробництва. Рівень екстенсивного використання праці показує міру її продуктивного використання і її тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик. Чим повніше використовується робочий час, чим менше простоїв та інших втрат робочого часу, і чим триваліший робочий день, тим вищий рівень екстенсивного використання праці і, відповідно продуктивності праці. Однак зростання продуктивності праці за рахунок екстенсивних характеристик має чіткі межі: законодавчо встановлену тривалість робочого дня і робочого тижня. Якщо протягом законодавчо встановленої тривалості робочого часу весь він (час) цілком витрачається на продуктивну працю, то це є верхня межа рівня екстенсивного використання праці. Зростання продуктивності праці може відбуватися як за рахунок збільшення плідності кожної одиниці праці, так і за рахунок збільшення кількості праці унаслідок підвищення його інтенсивності, а також кваліфікації, тобто більшої маси праці в одиницю зволікає за рахунок застосування складнішої праці [10, c.51].

Інтенсивність праці характеризує міру її напруженості й визначається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю часу. Підвищення інтенсивності праці також має межі, а саме фізіологічні та психологічні можливості людського організму. Цей показник трудового процесу має фізіологічний характер, але разом з тим, він відображає й стан соціально-трудових відносин на виробництві [11, c.126].

Одним з найважливіших чинників зростання продуктивності праці є прогрес техніки, вдосконалення конструкції машин, створення розвиненої системи машин для виробництва конкретної продукції [12, c.38]. Джерелом зростання продуктивності праці, яке не має меж, є техніко-технологічне вдосконалення виробництва під дією науково-технічного прогресу.

У 2002 році на підприємстві рівень екстенсивного використання зменшився (тривалість паралельного циклу зменшилась на 2год., зменшилась фактична та нормативна тривалість виробничого циклу - 1 год.), інтенсивність праці не зростала, а продуктивність збільшилася на 7,2 (7,4) тис.грн./чол., що проявилося у зростанні фонду оплати праці. Тобто саме за рахунок науково-технічного прогресу продуктивність праці зростає так швидко, що дає можливість виробляти все більше і більше споживчих благ меншою кількістю праці. Питома вага прогресивного устаткування в балансовій вартості промислово виробничих фондів зросла на 9%. Отже, використання інтенсивного напряму призвело до виникнення передумов для збільшення продуктивності праці виникли. Матеріально-технічні фактори сприяють економії живої та уречевленої праці. Про це свідчить збільшення фондоозброєності на 2,9 тис. грн./чол. та фондовіддачі - на 4,3 тис. грн./чол.. Переважає вплив якісного фактора на продуктивність праці. До показників одночасно організаційного і технічного рівнів виробництва належить коефіцієнт спеціалізації - питома вага продукції, що відповідає виробничому профілю підприємства, у загальному обсязі випуску. Дане підприємство майже повністю спеціалізоване, оскільки питома вага іншої товарної продукції, що не відповідає його профілю, становить менше 2%. Збільшилась потреба в обігових коштах, оскільки коефіцієнт паралельності виконання частин виробничого процесу зменшився на 4,2%. Не значне зменшення коефіцієнту неперервності проходження робіт (на 0,4%) неістотно збільшило простоювання деталей на виробництві.



ВИСНОВКИ

Планування організаційно-технічного розвитку (ОТР) підприємства безпосередньо пов'язане з його інноваційною діяльністю, а результати останньої знаходять своє відображення в організаційно-технічному рівні виробництва. Головним недоліком діючого нині в Україні порядку розробки програми (планів) технічного розвитку підприємства є механічне “підсумовування” різних пропозицій, брак їхньої реальної інтеграції в єдиний цілеспрямований комплекс заходів. Подолати цей недолік дає змогу попереднє опрацювання програми (плану) технічного розвитку в так званому, режимі групової роботи.

Однією з головних умов успішного функціонування будь-якого підприємства в умовах конкурентного ринку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу (НТП), тобто його матеріалізація у новітні види продукції, сучасні методи організації виробництва і менеджменту, застосування нової техніки та технологій.

З метою інтенсифікації використання матеріально-технічних і трудових ресурсів, постійного підвищення технічного рівня виробництва, оновлення продукції та забезпечення її конкурентоздатності на ринку, на підприємствах розробляють систему планів науково-технічного розвитку та планів удосконалення організації виробництва і управління. Тобто відбувається аналіз та оцінка організаційно - технічного рівня виробничого процесу.

Рівень науково-технічного прогресу можна оцінити цілим рядом показників. Серед показників НТП особливе місце належить показникам технічного рівня виробництва, які відображають обсяг фактичного впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, технологій, організації праці і управління, як в цілому в господарстві країни, так і в окремих галузях і на підприємствах.

Рівень організаційно - технічного розвитку в значній мірі залежить від структури і складу основних фондів . Найбільшу питому вагу у складі основних фондів ПАТ «ЗОРЯ» займають "Машини та обладнання" (активна частина ОВЗ). Були розраховані показники озброєності праці по підприємству, які показали, що у 2002 році показник фондоозброєності праці підвищився (на 3,9 тис. грн./чол.) це створило умови для збільшення продуктивності праці. Збільшення продуктивності праці при незмінній чисельності працівників призвело до збільшення фонду оплати праці. Зростає показник технічної озброєності праці (на 11,4 тис. грн./чол.). Такі зміни свідчать про поліпшення рівня технічного розвитку підприємства. Збільшення фондовіддач на 0,11 показує, що зросла ефективність використання засобів праці. У 2002 році випуск непарафінованих та парафінованих етикеток в натуральному виразі зменшився. Найбільшу питому вагу у структурі випуску продукції займає випуск етикетно - пакувальної продукція (98%). Тому можна сказати, що підприємство «ЗОРЯ» майже повністю спеціалізоване, оскільки питома вага іншої товарної продукції, що не відповідає його профілю, становить менше 2%. Збільшились витрати на прогресивне устаткування (на 1800грн.). Тобто, використання інтенсивного напряму призвело до виникнення передумов для збільшення продуктивності праці виникли. Переважає вплив якісного фактора на продуктивність праці.

Отже, підприємство продовжує динамічно розвиватися й удосконалюватися. Придбання нового унікального обладнання та апаратури дозволяє створювати високоякісну, конкурентоспроможну продукцію.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Корпоративні структури в національній інноваційній системі України: [монографія] / За ред. Л.І. Федулової. - К.: НІСЛ, 2007. - 812 с.

2. СМИрная покупка. Две украинские медиаимперии слились // Эксперт. - Апрель, 2011. - № 14. - С. 12.

3. Бойчик І. М. Економіка підприємства: опор. консп. лекцій / І. М. Бойчик. - Тернопіль: ТНЕУ, 2011. - 120с.

4. Гриньова, В. М. Державне регулювання економіки : підручник / В. М. Гриньова, М. М. Новікова. - К. : Знання, 2008. - 398c.

5. Холод З. М., Передерієнко Н. І., Никифорук Б.В., Сухолитка Н. М. Аналіз фінансово - економічної діяльності поліграфічних підприємств. - К.: ВАТ «УкрНДІСВД», 2004. - 224с.

6. Статистичні дані. Промисловість // Державна служба статистики України [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

7. Аналіз господарської діяльності: Підручник / Н.А. Русак, В.І. Стражаев та ін; За заг. ред. В.І. Стражаева .- Мн.: Вища школа .- 2004 .- 398с.

8. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч. [для студ. вищ. навч. закл. ] / О. С. Іванілов - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 728с.

9. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://e-works.com.ua/work/5736_Organizaciino_tehnologichnii_rozvitok_pidpriemstva.html

10. Дугин П. И. Резервы повышения производительности труда - М., Росагропромиздат. 1991, - 188 с.

11. Эмерсон Г. Двенадцать принципов производительности. - М.:Бизнес информ, 1997.

12. Рысьмяков А. Моисеев В. Чеботаева И. Рынок производственного обслуживания сельскохозяйственных предприятий// АПК: экономика и управление, - 2005, - №6. - С.38-45

Размещено на Allbest.ru