Формування механізму санаційного управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.167

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ САНАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління

підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СТЕПУРІНА СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Харків 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Раєвнєва Олена Валентинівна, Харківський національний економічний університет, доцент кафедри економічної кібернетики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ситник Людмила Степанівна, Донецький національний університет, професор кафедри менеджменту

кандидат економічних наук, доцент Манойленко Олександр Володимирович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, доцент кафедри економічного аналізу та обліку

Захист відбудеться “ 22 ” листопада 2007 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1_а.

Автореферат розісланий “ 15 ” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Ястремська

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В Україні продовжується процес становлення ринкових відносин, що супроводжується системною кризою, якою охоплені всі базові галузі економіки. У стані, близькому до банкрутства, знаходиться значна кількість українських підприємств, не здатних виконати свої внутрішні та зовнішні зобов'язання, що на 1 півріччя 2007 р. складає 34,9 % господарюючих суб'єктів країни. Мікроекономічна криза, з одного боку, є наслідком таких макроекономічних проблем у державі, як законодавча і політична нестабільність, неефективні рішення соціальних питань, з іншого боку - виступає джерелом їхнього виникнення. Кризовий стан підприємств дестабілізує всю економічну систему країни через недоотримання коштів у вигляді податків, зборів та інших платежів у бюджет. Необхідною умовою виходу країни з даної кризи є оздоровлення підприємств як основного елемента господарського механізму. У зв'язку з цим актуальним є дослідження питань санаційного управління підприємствами, розробки і впровадження механізмів санаційного управління як частини антикризової політики держави.

Проблемам антикризового управління, зокрема санаційного управління й санації, присвячені роботи таких закордонних і вітчизняних учених: Е. Альтмана, Дж. Аргенті, В. Бівера, П. Друкера, І. П. Булєєва, І. О. Бланка, А. П. Градова, В. М. Гриньової, А. Г. Грязнової, Н. Г. Данілочкіної, В. А. Забродського, М. О. Кизима, Т. С. Клебанової, Б. І. Кузіна, Л. О. Лігоненко, В. С. Пономаренка, О. І. Пушкаря, О. В. Раєвнєвої, Л. С. Ситник, О. М. Тридіда, О. О. Терещенка, Е. О. Уткіна та ін. У роботах цих вчених розглянуто окремі аспекти теорії й практики санаційного управління, сформовано й обґрунтовано методичні підходи до проведення антикризових, санаційних заходів, діагностики фінансового стану.

Разом з тим, аналіз наукових публікацій і практики господарювання підприємств свідчить про те, що деякі важливі аспекти санаційного управління ще не знайшли відповідного відображення в наукових дослідженнях як вітчизняних, так і закордонних учених. Насамперед, це стосується проблем вибору адекватних методів і моделей оцінки діяльності підприємства в умовах високої стохастичності прояву зовнішніх впливів, оцінки ефективності та доцільності застосування санаційних заходів для підприємств, що знаходяться у різних класах кризи. Подальшого дослідження й обґрунтування вимагає категоріальний базис санаційного управління, зокрема, такі поняття, як “санаційне управління”, “санаційне рішення”. Актуальність і недостатня вивченість зазначених проблем обумовили вибір теми дисертації, мету і завдання дослідження, а також сформували її теоретичну й методичну основу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає напрямкам науково-дослідних робіт Харківського національного економічного університету “Управління розвитком економічної системи на підставі моделювання її характеристик” (ДР 0103U008942); “Адаптивні моделі стійкого функціонування соціально-економічних систем” (ДР 0103U000462); “Система раннього інформування та управління кризовими ситуаціями” (ДР 0105U006401), які виконувалися на кафедрі економічної кібернетики за безпосередньою участю автора.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка науково-методичного забезпечення щодо формування механізму санаційного управління підприємством машинобудування.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано й вирішено такі завдання:

обґрунтовано необхідність санаційного управління сучасними промисловими підприємствами на основі аналізу розвитку кризових явищ в економіці України;

проаналізовано теоретичні й законодавчі засади санаційного управління, визначено його місце в системі загального управління підприємством та уточнено зміст;

проаналізовано існуючі методичні підходи до санації підприємства, доведено необхідність подальшої їх розбудови;

обґрунтовано підхід до формування механізму санаційного управління підприємством, визначено принципи його побудови, функції та завдання;

розроблено методику вибору й обґрунтування інформаційного простору дослідження як системи показників, що використовуються для визначення класу фінансової кризи підприємства;

запропоновано методичний підхід до діагностики фінансового стану підприємства на основі використання теорії нечітких множин;

розроблено методичне забезпечення вибору й обґрунтування санаційних рішень за допомогою використання методів багатокритеріального вибору й теорії корисності;

розроблено класифікацію санаційних заходів залежно від класу кризи підприємства. санаційний управління підприємство фінансовий

Об'єкт дослідження - процес санаційного управління підприємством машинобудування, яке перебуває в стані кризи.

Предмет дослідження - теоретичне обґрунтування й методичне забезпечення розробки механізму санаційного управління машинобудівним підприємством.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є закономірності і принципи управління економічними об'єктами і процесами, а також системний підхід, за яким об'єкт дослідження розглядається як складна система. Для вирішення поставлених у роботі завдань використані такі наукові методи: системний підхід - для обґрунтування теоретичних основ антикризового управління, санаційного менеджменту, визначення його місця в системі загального управління підприємством; аналізу і синтезу, індукції і дедукції - для деталізації й уточнення предмета дослідження; методи експертних оцінок - для обробки думок експертів при формуванні інформаційного простору дослідження; факторний аналіз - для вибору найбільш вагомих показників при формуванні інформаційного простору дослідження; теорія нечітких множин - для розробки методичного підходу до діагностики фінансового стану підприємства; методи аналізу часових рядів - для прогнозування фінансового стану підприємства; метод багатокритеріального вибору - для формування санаційних рішень, що відповідають певному класу кризи підприємства; методи теорії корисності - для вибору і кількісного обґрунтування найбільш раціональних санаційних рішень; графічний метод - для ілюстрації результатів дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці й обґрунтуванні теоретичних положень, методичних підходів і рекомендацій до фор-мування механізму санаційного управління підприємством.

Дістали подальшого розвитку:

методичний підхід до формування механізму санаційного управління підприємством, що, на відміну від існуючих, заснований на процесному підході й урахуванні його внутрішніх можливостей, зумовлених класом кризи, та спрямований на зниження втрат підприємства на підставі продукування обґрунтованих санаційних рішень;

методичний підхід до діагностики фінансового стану підприємства, що враховує невизначеність його внутрішнього середовища на підставі використання теорії нечітких множин та підвищує якість розпізнавання класу кризи;

методичне забезпечення вибору й обґрунтування санаційних рішень, засноване на визначенні класу кризи підприємства та використанні багатокритеріального вибору й теорії корисності.

Удосконалено:

методичні рекомендації щодо формування інформаційного простору як системи показників діагностування фінансового стану підприємства, що засновані на синтезі евристичних і статистичних методів та дозволяють визначити необхідний і достатній їх перелік;

зміст поняття “санаційне управління”, що, на відміну від існуючих, визначено як процес управлінських впливів, який включає розробку, вибір і впровадження санаційних заходів організаційно-правового, виробничо-технічного, фінансово-економічного й соціального характеру та спрямований на виведення підприємства зі стану кризи чи локалізацію розвитку кризових явищ;

класифікацію санаційних заходів на підставі додатково запропонованої, обґрунтованої й практично значущої ознаки “клас кризи”, за якою вони групуються відповідно до певних можливостей підприємства, що підвищує рівень формалізації процесу продукування доцільних управлінських рішень з оздоровлення підприємства.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що вони використані в якості конкретних науково-практичних рекомендацій з метою оздоровлення вітчизняних підприємств. До основних практичних результатів належать: методика вибору й обґрунтування інформаційного простору показ-ників-індикаторів аналізу фінансового стану підприємства; методика діагностики стану підприємства на основі нечіткої логіки, яка є ефективним інструментом визначення класу кризи підприємства; методика вибору й обґрунтування раціональних санаційних рішень, адекватних класу кризи, на основі теорії корисності.

Запропоновані в дисертації наукові розробки й практичні рекомендації мають прикладний характер і використовуються на підприємствах машинобудівної промисловості Харківської області: ВАТ “Турбоатом” (довідка про використання №1_40/22-429 від 12.02.2006 р.), ВАТ “Харківський верстатобудівний завод ім. С. В. Косіора” (довідка про використання № 380/ЭО від 31.05.2006 р.), НВФ “Сінтал'Д” (довідка про використання № 158 від 26.04.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особистою роботою автора. З наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертації використані тільки ті ідеї, положення і розрахунки, що є результатами особистих досліджень здобувача і складають індивідуальний внесок автора, а саме: [1] - проведено аналіз кризових явищ в економічній діяльності підприємства, розроблено модель оцінки фінансової ситуації на основі теорії нечітких множин; [3] - запропоновано застосування апарату нечіткої логіки для розпізнавання кризових ситуацій; [5] - розроблено алгоритмічну модель діагностики фінансового стану підприємства; [6] - розроблено алгоритм вибору комплексу санаційних заходів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки, викладені в дисертації, доповідалися й обговорювалися на таких науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція “Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі” (Дніпропетровськ, 26 лютого 2003 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Україна наукова - 2003” (Дніпропетровськ - Запоріжжя, 16 - 20 червня 2003 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення”, (м. Тернопіль, 10 - 11 червня 2004 р.); V Всеукраїнська науково-практична конференція “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 26 жовтня 2004 р.); Перша міжнародна науково-практична конференція “Науковий потенціал світу - 2004” (Дніпропетровськ, 1 - 15 жовтня 2004 р.); Международная научно-практическая конференция аспирантов и студентов “Проблемы развития финансовой системы Украины” (Сімферополь, 22 - 26 березня 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний і національний аспекти” (Запоріжжя, 20 квітня 2005 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в чотирнадцяти наукових працях (у тому числі: одна колективна монографія, шість статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, що є фаховими з економіки, сім - у матеріалах конференцій) загальним обсягом 4,55 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить - 2,74 ум.-друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 171 сторінці основного тексту, вона містить 64 таблиці (3 таблиці займають 3 повних сторінки), 38 рисунків (3 рисунки займають 3 повні сторінки). Список використаних джерел включає 156 найменувань, представлений на 12 сторінках, й 17 додатків - на 56 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначені його мета і завдання, об'єкт і предмет, розкриті наукова новизна й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі роботи “Теоретичні основи антикризового управління і санації підприємства” проведено аналіз стану економіки України, проаналізовано теоретичні та законодавчі основи санаційного управління, визначено його місце у системі загального управління підприємством, уточнені поняття санації й санаційного управління, проаналізовано існуючі підходи, моделі і методи санації.

Аналіз стану економіки України дозволив зробити висновок про те, що більшість підприємств в Україні на сучасному етапі розвитку ринкових відносин опинилися в дуже важкому становищі. Криза охопила майже всі сфери економічної діяльності, які обумовлюють процес виробництва. Так, криза засобів праці проявляється у значному фізичному й моральному зносі виробничих потужностей підприємства; криза предметів праці виражається у втраті сировинної бази, відсутності власних джерел сировини й енергоносіїв; криза відтворення робочої сили проявляється в декваліфікації, безробітті, складній демографічній ситуації, невиплаті заробітної плати, зниженні стимулів до високопродуктивної праці. Крім того, істотними причинами, що спровокували розвиток системної кризи економіки, є також: розлад грошової системи України; знецінювання грошової одиниці; своєрідність інфляційних процесів. Аналіз джерел розвитку кризових явищ в економіці дозволив виділити два етапи процесу трансформаційних перетворень: 1 етап (1991 - 1998 рр.) - етап доринкових трансформацій, що характеризується щорічним падінням темпів зростання основних макроекономічних показників; 2 етап (з 2000 р. й до сьогодення) - етап ринкових трансформацій, що характеризується поступовим виходом із кризи з виникненням стагнаційних тенденцій економіки країни.

Свідченням цього на мікрорівні виступає негативна стійка тенденція до збільшення справ про банкрутство господарюючих суб'єктів. Так, якщо в 1996 р. арбітражними судами розглянуто 3 600 справ й 1 700 підприємств визнано банкрутами, то в 1998 р. кількість справ про банкрутство зросла більш ніж у п'ять разів, така ж тенденція зберігається й надалі. За 2003 р. за даними Держкомстату кількість підприємств, визнаних банкрутами, склала 7 456, на 20 червня 2007 р. - 57515. На 1 півріччя 2007 р. питома вага збиткових підприємств склала 34,9 % всіх господарюючих суб'єктів (рис. 1), що підтверджує припущення про низьку ефективність функціонування багатьох вітчизняних підприємств, а це, у свою чергу, обумовлює їх слабку фінансову стійкість і неплатоспроможність.

Таким чином, на основі проведеного аналізу можна зробити висновок про те, що системна криза в Україні все ще існує. Це обумовлює нагальну потребу застосування й подальшого удосконалення підходів і методів оздоровлення підприємств, зокрема, санаційного управління. Протягом останнього десятиріччя санаційне управління виділилося з антикризового й кризового управління в окрему галузь досліджень, та особливо актуально для управління підприємствами, що функціонують в умовах трансформаційної економіки. Даний вид управління містить у собі методи й інструменти виведення підприємств зі стану кризи, а також заходи щодо прогнозування, попередження й локалізації розвитку кризових явищ.

Дослідження законодавчих основ, узагальнення теоретико-прикладних розробок з проблеми санації, а також практики функціонування кризових підприємств дало змогу удосконалити класифікацію видів і типів санації, а також сформулювати уточнене поняття санаційного управління. Так, у роботі під санаційним управлінням розуміється процес управлінських впливів, який включає розробку, вибір і впровадження санаційних заходів організаційно-правового, виробничо-технічного, фінансово-економічного й соціального характеру та спрямований на виведення підприємства зі стану кризи чи локалізацію розвитку кризових явищ. Місце санаційного управління в системі загального управління підприємством представлено на рис. 2.

У другому розділі дисертації “Розробка механізму санаційного управління підприємством” розроблено підхід до формування механізму, визначено принципи його побудови, функції та завдання, запропоновано методику вибору й обґрунтування інформаційного простору дослідження, що використовується для визначення класу фінансової кризи підприємства, а також методичний підхід до діагностики його фінансового стану.

Відповідно до мети дослідження, у дисертації запропоновано процесний підхід до формування механізму санаційного управління підприємством, що включає принципи його побудови, функції, завдання та концептуальну схему. Зв'язок принципів, функцій і завдань механізму санаційного управління представлено на рис. 3.

Розроблена концептуальна схема механізму санаційного управління підприємством включає три комплексні етапи: І. Формування інформаційного простору дослідження. ІІ. Діагностика фінансового стану підприємства. ІІІ. Формування й вибір санаційних рішень (рис. 4).

Мета першого етапу механізму полягає у виборі й обґрунтуванні інформаційного простору дослідження, тобто у формуванні системи фінансових показників, необхідних для визначення класу кризи підприємства. Інструментом реалізації даної мети є розроблена методика вибору й обґрунтування інформаційного простору дослідження, що включає наступні кроки: 1) аналіз літературних джерел з проблеми діагностики стану підприємства та формування гіпотези про інформаційний простір дослідження; 2) обґрунтування переліку показників за допомогою експертного методу; 3) обґрунтування переліку показників на основі факторного аналізу; 4) отримання обґрунтованого інформаційного простору дослідження на підставі синтезу евристичного та факторного аналізів.

Результатом запропонованої методики є такий перелік показників-індикаторів: коефіцієнт зносу основних фондів; коефіцієнт фінансової автономії; коефіцієнт абсолютної ліквідності; оборотність оборотних коштів і рентабельність власного капіталу.

Цільовою спрямованістю другого етапу механізму санаційного управління підприємством є розробка методичного підходу до діагностики фінансового стану підприємства, що дозволяє врахувати невизначеність його внутрішнього середовища за рахунок використання методів адаптивного прогнозування та теорії нечітких множин. В межах даного підходу розроблено методику, яка включає два кроки:

1 крок - діагностика фінансового стану й формування класів кризи;

2 крок - прогнозування фінансового стану підприємства.

З метою вирішення задач першого кроку методики в дисертації розроблено алгоритм ідентифікації класу фінансової кризи підприємства, де в якості лінгвістичних змінних пропонується використовувати такі: 1) змінна А - “Стан підприємства”; 2) змінна В - “Клас кризи”.

Структуру терм-множин лінгвістичних змінних та їх взаємно однозначну відповідність наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Відповідність лінгвістичних змінних “Стан підприємства” і “Клас кризи”

Лінгвістична змінна “Стан підприємства”	Лінгвістична змінна “Клас кризи”
Шифр змінної	Значення змінної	Шифр змінної	Значення змінної
А1	Відмінний стан	В1	Відсутність кризи
А2	Задовільний стан	В2	Легка криза
А3	Посередній стан	В3	Середня криза
А4	Незадовільний стан	В4	Глибока криза
А5	Критичний стан	В5	Катастрофічна криза

Для кожного показника-індикатора, виділеного на першому етапі механізму, задається лінгвістична змінна “Рівень показника” і будуються нормативні шкали, за якими проводиться класифікація їх значень.

Виходячи з отриманих значень функцій приналежності показників, розраховується комплексний показник фінансового стану (V). Математичним інструментарієм реалізації даного алгоритму є теорія нечітких множин.

З метою вирішення задач другого кроку методики в роботі використані адаптивні методи короткострокового прогнозування часових рядів, зокрема, метод експонентного згладжування, що дозволило розробити адекватні прогнозні моделі, які є математичним інструментом отримання прогнозних значень комплексного показника фінансового стану та прогнозування класу фінансової кризи підприємства.

Для розпізнавання ретроспективного й перспективного стану підприємства запропоновано комплекс правил розпізнавання, побудованих на основі нечіткої класифікації комплексного показника фінансового стану V у вигляді функцій приналежності (табл. 2).

Таблиця 2

Правила розпізнавання фінансового стану підприємства

Інтервал значень комплексного показника фінансового стану (V)	Класифікація значень комплексного показника фінансового стану (V)	Функція приналежності ()
	Критичний стан (V5)	1
	Критичний стан (V5)
	Незадовільний стан (V4)
	Незадовільний стан (V4)	1
	Незадовільний стан (V4)
	Посередній стан (V3)
	Посередній стан (V3)	1
	Посередній стан (V3)
	Задовільний стан (V2)
	Задовільний стан (V2)	1
	Задовільний стан (V2)
	Відмінний стан (V1)
	Відмінний стан (V1)	1

Таким чином, запропонований методичний підхід дозволяє діагностувати фінансовий стан підприємства в умовах неможливості однозначної класифікації значень його індикаторів, а також прогнозувати майбутній стан і, відповідно, клас кризи з метою своєчасного формування комплексу адекватних санаційних заходів, спрямованих на усунення чи локалізацію розвитку кризових явищ.

У третьому розділі “Методичні основи формування й вибору комплексу санаційних рішень” запропоновано методичне забезпечення вибору й обґрунтування санаційних рішень для відповідного класу кризи підприємства, обґрунтовано класифікацію санаційних заходів залежно від додаткової класифікаційної ознаки “клас кризи”, а також здійснено вибір найбільш ефективних санаційних заходів на основі теорії корисності, наведено результати практичного використання розробок на прикладі підприємств машинобудування.

Цільовою спрямованістю третього етапу механізму санаційного управління є розробка комплексу обґрунтованих санаційних заходів відповідно до певного класу кризи підприємства, що складається з моделі формування обґрунтованих санаційних рішень методом багатокритеріального вибору альтернатив на основі адитивної згортки та моделі вибору й обґрунтування санаційних рішень на основі теорії корисності, цільовою спрямованістю якої є вибір найбільш доцільного санаційного заходу в умовах обмеженості власних фінансових ресурсів підприємства. Вихідною інформацією для формування оцінок корисності є інформація про пріоритети функціонування підприємства.

Розроблено методичне забезпечення вибору й обґрунтування санаційних рішень, що містить такі етапи: етап 1 - виділення класів фінансової кризи; етап 2 - формування бази санаційних заходів для кожного класу; етап 3 - формування комплексів санаційних заходів методом багатокритеріального вибору; етап 4 - оцінка корисності санаційних рішень.

На першому етапі в результаті проведення фінансової діагностики стану підприємства виділяються класи фінансової кризи, в яких може перебувати підприємство. У роботі пропонується використовувати чотири класи кризи: легка криза, середня, глибока, катастрофічна. Виділення цих класів кризи зумовлено необхідністю посилення антиципативної спрямованості механізму санаційного управління й розробки деталізованого комплексу превентивних санаційних рішень.

Метою другого етапу є формування базового комплексу санаційних заходів залежно від теоретично обґрунтованої ознаки “клас кризи”. У табл. 3 наведено фрагмент комплексу санаційних заходів для підприємства машинобудування, що знаходиться в стані глибокої кризи.

Таблиця 3

Фрагмент комплексу санаційних заходів для класу глибокої кризи

Форма санації	Санаційні заходи
1. Зовнішня санація	1) переведення боргу на іншу юридичну особу; 2) злиття; 3) поглинання; 4) поділ підприємства; 5) передача в оренду частини основних фондів; 6) приватизація
2. Внутрішня санація	1) реалізація частини основних фондів; 2) продаж об'єктів незавершеного будівництва; 3) рефінансування дебіторської заборгованості; 4) розпродаж товарно-матеріальних запасів; 5) укладення різних мирових угод із кредиторами
3. Санація за рахунок коштів кредиторів	1) різні форми реструктуризації боргу; 2) передача тимчасового управління кредиторам або їхній уповноваженій особі

Даний перелік необхідно розглядати як систематизований комплекс типових санаційних рішень, який може розширюватися й оновлюватися залежно від зміни умов господарювання, законодавчої бази країни, а також удосконалення методів і підходів до санаційного управління.

Розроблений комплекс є вихідною інформацією для вирішення завдань третього етапу методичного забезпечення - формування впорядкованого переліку санаційних заходів методом багатокритеріального вибору альтернатив на основі адитивної згортки, який відноситься до класу методів нечіткої логіки. Так, для глибокого класу фінансової кризи пропонуються такі санаційні заходи: передача в оренду частини основних фондів; реалізація частини основних фондів; різні форми реструктуризації боргу; погашення боргу за рахунок цільового банківського кредиту; продаж об'єктів незавершеного будівництва; реструктуризація реальних активів підприємства; надання власниками тимчасової фінансової допомоги підприємству; одержання санаційних кредитів; забезпечення підвищення прибутковості господарської діяльності; покриття збитків за рахунок власного капіталу підприємства; збільшення статутного фонду за рахунок коштів власників; емісія облігацій підприємства.

Отриманий перелік санаційних заходів для кожного з виділених класів кризи формує базу заходів для подальшого вибору найбільш адекватних та доцільних санаційних заходів з урахуванням реальних можливостей підприємства. З метою визначення оцінок корисності певного заходу в роботі побудовано модель вибору й обґрунтування санаційних рішень на основі теорії корисності. Цільовою спрямованістю даної моделі є вибір найбільш доцільного санаційного заходу з урахуванням його корисності для оздоровлення підприємства, що функціонує в умовах обмеженості власних фінансових ресурсів. Формальний опис моделі має такий вигляд.

Для обчислення нечіткої очікуваної корисності санаційного заходу (альтернативи) , результат якого дорівнює , існує лінгвістична ймовірність і нечіткі корисності . Тоді , де , і нечітка очікувана корисність альтернативи становить нечітку множину при обмеженнях .

Розроблений алгоритм обчислення нечіткої очікуваної корисності санаційного заходу містить такі кроки:

Крок 1. Упорядкувати за зростанням.

Крок 2. Вибрати , - величина для визначення рівневих множин.

Крок 3. Знайти і з умов ( і - це індекси, у яких досягаються найменше і найбільше значення функції корисності, m і M - відповідно нижня і верхня границі рівневих множин):

Крок 4. Обчислити , з та з за формулами:

За допомогою даного алгоритму в роботі побудовано функції нечітких очікуваних корисностей унікальних санаційних рішень для аналізованих підприємств, що перебувають в стані кризи. Отримані значення функцій приналежності очікуваних корисностей санаційних заходів для досліджуваних підприємств машинобудування, що перебувають у стані глибокої фінансової кризи, наведено у табл. 4.

Таблиця 4

Комплекс санаційних заходів щодо оздоровлення підприємства (фрагмент)

Клас кризи (В)	Значення функції приналежності ()	Санаційні заходи	Значення корисності санаційного заходу
ВАТ “Турбоатом”
Глибока криза Середня криза	0,9 0,1	реструктуризація реальних активів підприємства	0,82575
		реструктуризація боргів підприємства	0,74475
		пошук і мобілізація резервів економії витрат на проведення діяльності	0,66375
		рефінансування дебіторської заборгованості	0,61775
ВАТ “Харверст”
Глибока криза Катастрофічна криза	0,9 0,1	реструктуризація реальних активів підприємства	0,81748
		реструктуризація боргів підприємства	0,78865
		покриття збитків за рахунок власного капіталу підприємства	0,71633
		рефінансування дебіторської заборгованості	0,68275

Аналізуючи отримані функції корисності, можна зробити висновок, що доцільним санаційним заходом, який має найбільшу очікувану корисність (0,83) для підприємства ВАТ “Турбоатом” є реструктуризація його реальних активів. Крім того, досить велике значення очікуваної корисності мають також заходи: реструктуризація боргів підприємства (0,74), пошук і мобілізація резервів економії витрат на проведення діяльності (0,66) та рефінансування дебіторської заборгованості (0,62). Таким чином, підприємству ВАТ “Турбоатом” для виходу зі стану глибокої кризи рекомендується проведення вищезазначених санаційних заходів. Підприємству ВАТ “Харверст”, клас кризи якого визначено також як глибокий, але близький до катастрофічного, рекомендовано проведення низки заходів: реструктуризація реальних активів підприємства, реструктуризація боргів підприємства, покриття збитків за рахунок власного капіталу підприємства, рефінансування дебіторської заборгованості.

Реалізація запропонованого механізму санаційного управління, що ґрунтується на розробленому комплексі методичного забезпечення здійснена за даними ВАТ “Турбоатом”, ВАТ “Харверст”, ЗАТ “Южкабель”.

Таким чином, у результаті проведених розрахунків отримані конкретні рекомендації для ОПР у вигляді найбільш доцільних санаційних рішень. Обґрунтованість вибору санаційних рішень заснована на синтезі загальноукраїнської практики проведення санації із внутрішніми можливостями підприємства, вираженими у вигляді переваг керівництва. Цей підхід до вибору шляхів і засобів оздоровлення підприємства є дієвим інструментом підвищення якості санаційного управління.

Висновки

У результаті проведеного дисертаційного дослідження вирішено важливе науково-практичне завдання формування механізму санаційного управління підприємством машинобудування, що функціонує в умовах трансформаційної економіки України. Основні результати роботи полягають у такому:

1. Сучасний стан розвитку економіки України характеризується системною кризою, зумовленою трансформаційними перетвореннями форм власності та відносин між суб'єктами господарювання. Свідченням цього є той факт, що третина національних підприємств є збитковими. Подібний стан господарюючих суб'єктів потребує вдосконалення існуючих підходів і методів управління кризовими підприємствами, зокрема, впровадження в практику їх діяльності санаційного управління.

2. Послідовний аналіз і узагальнення існуючих теоретичних та законодавчих засад санаційного управління дозволили визначити його місце в загальному контурі управління підприємством, цільову спрямованість та перелік завдань. На основі процесного підходу в роботі запропоновано удосконалене поняття санаційного управління, що передбачає розробку, вибір і впровадження санаційних заходів організаційно-правового, виробничо-технічного, фінансово-економічного й соціального характеру та спрямоване на виведення підприємства зі стану кризи чи локалізацію розвитку кризових явищ.

3. Доведено, що фінансова санація виступає найбільш дієвим інструментом санаційного управління підприємством та основою здійснення інших видів санації. Аналіз методичних підходів до її проведення показав, що існуючий інструментарій не відповідає новій парадигмі функціонування промислових підприємств, зміна якої зумовлена високим ступенем невизначеності та непередбачуваності їх зовнішнього оточення. Визначено доцільність подальшої розбудови методичних підходів до фінансової санації на основі методів нечіткої логіки та багатокритеріального вибору.

4. У дисертації розроблено методичний підхід до формування механізму санаційного управління підприємством, під яким розуміється сукупність форм організації, засобів і методів управління, що становлять технологію цілеспрямованої адекватної поведінки підприємства в процесі його санації; визначено його функції й завдання. На підставі запропонованої сукупності принципів сформовано схему побудови механізму, що включає такі етапи: формування інформаційного простору дослідження; діагностика фінансового стану підприємства; формування і вибір санаційних рішень. Особливістю даного механізму є зниження втрат підприємства за рахунок продукування обґрунтованих санаційних рішень, зумовлених його можливостями відповідно до певного класу кризи.

5. Розроблено методичні рекомендації з вибору й обґрунтування інформаційного простору дослідження, що базується на синтезі евристичного і статистичного методів і дозволяє отримати доцільну та несуперечливу сукупність фінансових показників, що є підґрунтям формування комплексного показника фінансового стану підприємства. Обґрунтований перелік включає такі фінансові показники: коефіцієнт зносу основних фондів, коефіцієнт фінансової автономії, коефіцієнт абсолютної ліквідності, оборотність оборотних коштів, рентабельність власного капіталу.

6. Розроблено методичний підхід до діагностики фінансового стану підприємства на основі використання теорії нечітких множин та адаптивних методів прогнозування економічних процесів, яка дає змогу проводити розпізнавання класу фінансової кризи та прогнозувати майбутній стан підприємства в умовах невизначеності його внутрішнього середовища та спрямована на вибір адекватних санаційних рішень з локалізації чи нівелювання розвитку кризових явищ.

7. Розроблено методичне забезпечення вибору й обґрунтування санаційних рішень, що на підставі використання методів багатокритеріального вибору й теорії корисності дозволяє підвищити їх якість за рахунок невипадкового вибору санаційних заходів відповідно до класу кризи та їх корисності для підприємства в умовах обмеженості власних фінансових ресурсів.

8. На основі проведених досліджень розроблено класифікацію санаційних заходів залежно від додаткової ознаки “клас кризи” та існуючих форм санації, що дозволяє визначити найбільш доцільні й адекватні заходи відповідно до можливостей підприємства та посилює антиципативну спрямованість механізму санаційного управління.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1. Механизмы и модели управления кризисными ситуациями: Монография / Под ред. Т. С. Клебановой. Харьков: ИД “ИНЖЭК”, 2007. 200 с. Автору належить: п. 1.1. Анализ формирования кризисных явлений в экономике Украины. С. 9 - 23; п. 3.2. Модели оценки финансовой ситуации на основе нечетких множеств. С. 72 - 84.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Степурина С. А. Место санации в общем контуре антикризисного управления предприятием // Управління розвитком. Зб. наук. пр. Харків: ХДЕУ, 2004. №1. С. 121 - 124.

3. Степурина С. А., Стрижиченко К. А. Применение теории нечетких множеств для распознавания финансового кризиса предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Випуск 198. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. С. 22 - 29.

4. Степуріна С. О. Алгоритмічна модель діагностики фінансової кризи підприємства // Моделювання регіональної економіки. Зб. наук. пр. Івано-Франківськ: Плай, 2004. № 4. С. 75 - 81.

5. Раєвнєва О. В., Степуріна С. О. Моделювання фінансової діагностики стану підприємства // Економіка і регіон. Науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка. Полтава: ПолтНТУ, 2005. № 3(6). С. 74 - 80.

6. Раевнева Е. В., Степурина С. А. Выбор санационных решений на основе применения аппарата нечетких множеств // Модели управления в рыночной экономике. Сб. науч. тр., спец. вып. Донецк: ДонНУ, 2005. С. 501 - 509.

7. Степуріна С. О. Механізм санаційного управління підприємством // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Випуск 213. Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. Т.2. С. 467 - 473.

Матеріали і тези наукових конференцій

8. Степуріна С. О. Санація як один з інструментів антикризового управління підприємством // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 177 - 180.

9. Степурина С. А. Теоретические аспекты формирования дефиниции “кризис” // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. Т. 23. С. 41 - 43.

10. Степурина С. А. Анализ методов распознавания кризисного состояния предприятия // Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції “Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення”. Тернопіль: Б. в., 2004. С. 193 - 195.

11. Степурина С. А. Диагностика финансового кризиса с применением теории нечетких множеств // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. Т. 2. С.174 - 176.

12. Степурина С. А. Аксиоматическая теория полезности и принятие управленческих санационных решений // Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. Т. 18. С. 69 - 70.

13. Степурина С. А. Теория нечетких множеств как математический инструментарий для диагностики финансового кризиса предприятия // Материалы Международной научно-практической конференции аспирантов и студентов “Проблемы развития финансовой системы Украины”. Симферополь: Изд. МОО “Центр стабилизации”, 2005. С. 223 - 224.

14. Раевнева Е. В., Степурина С. А. Модели диагностики кризисного состояния предприятия // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспект”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. С. 47 - 51.

Анотація

Степуріна С. О. Формування механізму санаційного управління підприємством. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Харківський національний економічний університет, Харків, 2007.

У дисертації обґрунтовано необхідність розробки механізму санаційного управління підприємством. Уточнено сутність понять “санація” та “санаційне управління” та визначено їхнє місце в системі загального управління підприємством. Запропоновано підхід до формування механізму санаційного управління підприємством як сукупності послідовних етапів: формування інформаційного простору дослідження, діагностики фінансового стану підприємства, а також формування і вибору санаційних рішень. Розроблено методику вибору й обґрунтування інформаційного простору дослідження як системи показників діагностування фінансового стану підприємства на основі синтезу експертного і факторного аналізів. Запропоновано методичний підхід до діагностики фінансового стану підприємства, заснований на використанні теорії нечітких множин та адаптивних методів прогнозування. Обґрунтовано класифікацію санаційних заходів залежно від додаткової ознаки “клас кризи”, результатом якої є сформовані комплекси санаційних заходів для виділених класів фінансової кризи. Розроблено методичне забезпечення вибору й обґрунтування санаційних рішень на підставі методу багатокритеріального вибору та теорії корисності, за допомогою якої отримані значення функцій приналежності очікуваних корисностей санаційних заходів для підприємств машинобудування Харківського регіону.

Ключові слова: санація, санаційне управління, механізм санаційного управління підприємством, інформаційний простір, діагностика фінансового стану підприємства, санаційне рішення, санаційний захід, клас кризи, корисність санаційного заходу.

Аннотация

Степурина С. А. Формирование механизма санационного управления предприятием. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2007.

Диссертационная работа посвящена комплексу вопросов, связанных с теоретическим обоснованием и разработкой методических рекомендаций по формированию механизма санационного управления предприятием.

Проведенный анализ уровня экономического развития страны позволил сделать вывод о существовании системного экономического кризиса. Подобное состояние экономики вызывает необходимость внедрения эффективных подходов и средств управления предприятием, в частности, обусловливает необходимость разработки механизма санационного управления. В диссертации на основе последовательного анализа и теоретического обобщения существующих подходов к определению понятия “санационное управление” дано уточненное его определение. Так, под санационным управлением понимается процесс управленческих воздействий, включающий разработку, выбор и внедрение санационных мероприятий организационно-правового, производственно-технического, финансово-экономического и социального характера, направленный на выведение предприятия из состояния кризиса или локализацию развития кризисных явлений.

Под механизмом санационного управления в работе понимается совокупность форм организации, способов и методов управления, которые представляют собой технологию целенаправленного адекватного поведения предприятия в процессе его санации. В данном исследовании механизм санационного управления представлен в виде концептуальной схемы последовательных взаимосвязанных этапов формирования информационного пространства исследования, диагностики финансового состояния предприятия, а также формирования и выбора санационных решений. Выделены принципы формирования данного механизма во взаимосвязи с его функциями и задачами. Особенностью предложенного механизма является то, что его использование позволяет повысить качество принимаемых санационных решений путем формализации их выбора с учетом внутренних возможностей предприятия, определенных классом его кризиса.

Первым этапом концептуальной схемы механизма санационного управления является формирование информационного пространства исследования, то есть выбор системы показателей, используемых для определения класса финансового кризиса предприятия. С этой целью в диссертации разработана методика выбора и обоснования информационного пространства, основанная на использовании экспертных методов и факторного анализа. В результате получено обоснованное информационное пространство, включающее пять финансовых показателей: коэффициент износа основных фондов, коэффициент финансовой автономии, коэффициент абсолютной ликвидности, оборачиваемость оборотных средств, рентабельность собственного капитала, которые являются основой построения комплексного показателя финансового состояния предприятия.

С целью реализации второго этапа механизма в диссертации разработан методический подход к диагностике финансового состояния предприятия, основанный на применении теории нечетких множеств, который позволяет повысить качество распознавания класса кризиса исследуемого машиностроительного предприятия. С целью решения задач данной методики в работе предлагается алгоритм идентификации класса финансового кризиса предприятия, а также построены адаптивные модели его прогнозирования, основанные на методе экспоненциального сглаживания. Для распознавания ретроспективного и перспективного состояния предприятия в рамках данного подхода разработан комплекс правил распознавания, построенных на основе нечеткой классификации комплексного показателя финансового состояния в виде функций принадлежности.

Предложена классификация санационных мероприятий на основе классификационного признака “класс кризиса”, в соответствии с которой все санационные мероприятия соответствуют определенному состоянию предприятия. Данная классификация позволяет повысить уровень формализации процесса продуцирования санационных мероприятий, адекватных классу кризиса предприятия.

Разработана методика выбора и обоснования санационных решений на основе многокритериального выбора и теории полезности, которая представляет собой эффективный инструмент повышения качества принятых санационных решений на основе неслучайного их выбора для соответствующего класса кризиса с учетом полезности для предприятия в условиях ограниченности собственных финансовых ресурсов.

Ключевые слова: санация, санационное управление, механизм санационного управления предприятием, информационное пространство, диагностика финансового состояния предприятия, санационное решение, санационное мероприятие, класс кризиса, полезность санационного мероприятия.

Annotation

Stepurina S. O. Formation of the mechanism of enterprise reorganization management. - Manuscript.

The thesis for a degree of the Candidate of Economics in speciality 08.00.04. - economy and management of enterprises (according to the types of economic activity). - Kharkiv National University of Economics, Kharkiv, 2007.

The necessity of working out the mechanism of an enterprise reorganization management is substantiated in the thesis. The essence of terms “reorganization” and “reorganization management” is specified and their place in the system of general enterprise management is defined. There is offered the approach to the formation of mechanism of enterprise reorganization management, that is the complex of successive stages of the research informative space forming, the enterprise financial state diagnostic and also the forming and choice of reorganization decisions. The methods of choice and substantiation of research informative space are worked out as the indexes of enterprise financial state diagnostics on the basis of synthesis of expert and factor analyses.

The methodical approach to diagnostics of the enterprise financial state is offered; it is based on the use of the theory of unclear set and adaptive methods of prognostication. In the thesis there is the substantiation of the classification of reorganization measures depending on the additional feature “the class of crisis, the results of which are the formed complexes of such measures for distinguishing the classes of financial crisis. The methodic support of choice and the substantiation of reorganization decisions based on the method of multicriterion choice and the theory of utility, by means of which we have got the values of function of the expected reorganization measures belonging for the machinebuilding enterprises of Kharkiv region are worked out.

The keywords: reorganization, reorganization management, mechanism of enterprise reorganization management, informative space, diagnostics of an enterprise financial state, reorganization decision, reorganization measure, class of crisis, utility of reorganization measure.

Размещено на Allbest.ru