Проблема забезпечення економічної безпеки України

0,410563

4. Фінансова

0,201103

0,162306

0,248929

0,287223

0,363896

5. Зовнішньо-торгівельна

0,420650

0,432585

0,578404

0,483449

0,546769

6. Соціальна

0,427381

0,439231

0,571825

0,467983

0,510299

7. Продовольча

0,686632

0,558025

0,702594

0,729533

0,775233

8. Демографічна

0,436999

0,495886

0,634212

0,503505

0,570453

9. Енергетична

0,322211

0,346661

0,451238

0,407442

0,488453

Наступним кроком є використання отриманих стратегічних орієнтирів інтегральних індексів складників економічної безпеки в якості еталонних значень, формування критерію якості та розв'язання оберненої задачі для обґрунтованого визначення бажаних значень індикаторів кожного складника економічної безпеки методом адаптивного регулювання. Як приклад, наведемо значення індикаторів соціального складника економічної безпеки для визначених сценаріїв, попередньо переведених з нормованих значень у початкові одиниці виміру за формулою нормування (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Стратегічні орієнтири соціального складника економічної безпеки України на рівні індикаторів

Індикатори	Індикатор 2014	Нижній поріг	Нижнє оптимальне	Індикатор сценарій 1	Індикатор сценарій 2
Соціальна безпека України	0,427381	0,439231	0,571825	0,467983	0,510299
1. Рівень використання праці	0,9374	0,8	0,9	0,945445	0,958105
2. Рівень оплати праці у випуску	0,2387	0,2	0,26	0,242754	0,249082
3. Рівень тіньової заробітної плати до офіційної, %	59,7	60	50	58,19125	56,00155
4. Рівень тіньової зайнятості до загальної зайнятості, %	15,43	20	15	14,95572	14,28029
5. Рівень видатків на освіту до ВВП, %	6,2653	5	7	6,37827	6,55441
6. Рівень видатків на охорону здоров'я до ВВП, %	3,9869	4	5	4,07435	4,21017
7. Відношення середньої заробітної плати до прожиткового мінімуму	2,8	3	4	2,93211	3,13253
8. Питома вага заробітної плати у структурі доходів населення, %	44,7638	40	50	45,18738	45,85334
9. Рівень пенсійних видатків до ВВП, %	16,8358	15	11	15,74775	13,89308
10. Рівень дефіциту ПФ України до ВВП, %	5,8736	3	2	3,28457	2,18348

Отже, в результаті застосування адаптивного методу регулювання рівня економічної безпеки визначено стратегічні орієнтири індикаторів соціального складника економічної безпеки, що забезпечують виконання критеріїв згідно із заданими сценаріями розвитку.

Використовуючи відповідні формули розрахунку індикаторів кожного складника економічної безпеки України, можна отримати необхідні значення макропоказників. національний безпека держава економічний

Так, для індикаторів соціальної безпеки виконання зазначених сценаріїв визначає наступні зміни макропоказників відносно їх значень у 2014 р.:

1. Рівень використання праці -- збільшення ефективної чисельності платників страхових внесків до 15,25 млн та 15,45 млн осіб (тобто на 129,8 тис. та 334,0 тис. осіб);

2. Рівень оплати праці у випуску -- збільшення заробітної плати до 3553,9 та 3646,6 грн на місяць (тобто на 53,9 та 146,6 грн);

3. Рівень тіньової заробітної плати до офіційної - зменшення тіньової заробітної плати до 2036,7 та 1960,0 грн (тобто на 52,9 та 129,5 грн);

4. Рівень тіньової зайнятості до загальної зайнятості -- зменшення тіньової зайнятості до 3,056 млн та 2,913 млн осіб (тобто на 92,7 тис. та 235,8 тис. осіб);

5. Рівень видатків на освіту до ВВП -- збільшення видатків на освіту до 101,83 млрд та 104,64 млрд грн (тобто на 1,8 млрд та 4,61 млрд грн);

6. Рівень видатків на охорону здоров 'я до ВВП -- збільшення видатків на охорону здоров'я до 656,05 млрд та 67,22 млрд грн (тобто на 1,395 млрд та 3,56 млрд грн);

7. Відношення середньої заробітної плати до прожиткового мінімуму -- збільшення заробітної плати до 3665,0 та 3915,0 грн (тобто на 166,5 та 415,0 грн);

8. Питома вага заробітної плати у структурі доходів населення -- збільшення заробітної плати найманих працівників до 707,8 млрд та 718,3 млрд грн (тобто на 6,63 млрд та 17,06 млрд грн);

9. Рівень пенсійних видатків до ВВП -- зменшення пенсійних видатків до 251,4 млрд та 221,8 млрд грн (тобто на 17,4 млрд та 46,9 млрд грн);

10. Рівень дефіциту ПФ України до ВВП -- зменшення дефіциту пенсійних видатків до 52,43 млрд та 34,85 млрд грн (тобто на 41,34 млрд та 58,92 млрд грн).

Наведений перелік бажаних значень індикаторів показує, при яких значеннях досягається заданий рівень соціальної складової економічної безпеки. Зміна якогось макроекономічного показника, наприклад, заробітної плати, може з великою ймовірністю одночасно впливати і на інші показники. Тому бажано обирати максимальне збільшення цього показника. Якщо одночасно здійснюються заходи щодо покращання інших індикаторів, то можемо отримати більш ефективні результати щодо рівня безпеки, що не суперечить головному завданню.

3.3 Стратегія розвитку національної системи економічної безпеки України

Ухвалена вперше у 2007 р. Стратегія національної безпеки України не стала керівним документом для практичної діяльності органів державної влади, чому завадили їхня зосередженість на досягненні короткострокових політичних і економічних цілей, нехтування потребами стратегічного розвитку суспільства і держави. Внаслідок цього посилилися загрози національній безпеці, послабилася спроможність України захищати свої національні інтереси. Тому було прийнято в 2012 р. оновлену стратегію.

Метою реалізації Стратегії є формування сприятливих умов для забезпечення інтересів громадян, суспільства і держави, дальшого поступу України як демократичної держави зі сталою та зростаючою ринковою економікою, держави, що керується європейськими політичними й економічними цінностями, в якій повага і захист прав і законних інтересів усіх територіальних громад, суспільних верств, етнічних груп є запорукою незалежного, вільного, суверенного і демократичного розвитку єдиної України.

Нагальними завданнями політики національної безпеки є захист таких життєво важливих національних інтересів України:

1.Утвердження конституційних прав і свобод людини і громадянина, створення умов для вільного розвитку людини, реалізації її творчого потенціалу через різноманіття форм суспільної організації;

2. Захист державного суверенітету України, її територіальної цілісності, недоторканності державного кордону;

3. Створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення підвищення рівня життя і добробуту населення;

4. Гарантування безпечних умов життєдіяльності населення, захисту і відновлення навколишнього природного середовища;

5. Збереження і розвиток духовних і культурних цінностей українського суспільства, зміцнення його ідентичності на засадах етнокультурної різноманітності [6].

Політика національної безпеки України виходить із принципів:

1. Пріоритету захисту національних інтересів;

2. Пріоритету договірних (мирних) засобів при вирішенні конфліктів;

3. Своєчасності й адекватності заходів захисту національних інтересів реальним і потенційним загрозам;

4. Сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань;

5. Послідовної реалізації політики позаблоковості з використанням в інтересах України механізмів міжнародної безпеки;

6. Чіткого розмежування повноважень і скоординованої взаємодії органів державної влади у забезпеченні національної безпеки;

7. Демократичного цивільного контролю над сектором безпеки та оборони -- системою органів, які відповідають за забезпечення безпеки та оборони держави;

8. Професіоналізму, відкритості та прозорості у процесі формування і реалізації державної політики.

Стратегічними цілями політики національної безпеки України у середньостроковій перспективі є створення прийнятних зовнішніх і внутрішніх умов для реалізації національних інтересів України, ефективної системи забезпечення національної безпеки і зміцнення її органів:

1. Забезпечення економічної безпеки при цьому зводиться до наступного:

2. Дієвий захист права власності, оптимізація податкового навантаження на бізнес, удосконалення регуляторного і корпоративного законодавства, обмеження монополізму і сприяння конкуренції, підвищення ефективності регулювання фінансових і товарних ринків;

3. Створення на цій основі сприятливих умов для підприємництва та інвестування, скорочення матеріальних витрат в економіці та обмеження тіньової господарської діяльності;

4. Підвищення ефективності використання державних коштів, забезпечення дієвого державного контролю за діяльністю суб'єктів природних монополій, прозорості використання ними фінансових ресурсів, ефективності цінової і тарифної політики;

5. Забезпечення сталості фінансової системи, гнучкості валютного курсу гривні, розширення кредитної підтримки економіки, зміцнення довіри до фінансових установ;

6. Мінімізація негативного впливу на економіку зовнішньої кон'юнктури та наслідків світової фінансово-економічної кризи;

7. Посилення дієвості захисту внутрішнього ринку від несумлінної конкуренції з боку підприємств-монополістів та постачальників імпортної продукції;

8. Підвищення ефективності державного контролю за діяльністю підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

9. Оптимізація структури та обсягу зовнішнього боргу, недопущення неконтрольованого відпливу капіталу за межі держави;

10. Стимулювання підвищення технологічного рівня української економіки, розвитку національної інноваційної системи та інноваційної активності підприємств.

Висновки

Економічна безпека досягається здійсненням єдиної державної політики, узгодженої, збалансованої, скоординованої системою заходів, адекватних внутрішнім та зовнішнім загрозам. Без вироблення єдиної державної політики забезпечення економічної безпеки неможливо домогтися виходу з кризи, стабілізувати економічну ситуацію в Україні, створити ефективні механізми соціального захисту населення.

Економічна безпека є інтегральним показником функціонування соціально-економічної сфери держави. У зв'язку з цим необхідним уявляється розгляд механізмів, категорій економічної безпеки, виявлення її критеріїв, теоретичної сутності і практичного значення.

Економічна безпека характеризує стан функціонування і розвитку соціально-економічної системи суспільства, а також окремих її суб'єктів.

Найближчим часом необхідним для України є: уточнення параметрів порогових значень, що були попередньо визначені; розробка порогових значень по більш широкому колу індикаторів економічної безпеки; визначення порядку використання порогових значень індикаторів економічної безпеки в поточній діяльності органів виконавчої влади й Уряду.

Система економічної безпеки держави є складовою частиною національної безпеки України. Вона розуміється як організована державою сукупність суб'єктів -- державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, які здійснюють узгоджену діяльність в межах законодавства України, об'єднаних цілями та завданнями захисту національних інтересів, яка безпеки включає в себе об'єкти і суб'єкти безпеки, інститути та засоби її забезпечення, функціональну визначеність.

Найважливішими елементами системи забезпечення економічної безпеки держави є податки і податкова політика. Система оподаткування, що ефективно функціонує, -- це одна з визначальних складових забезпечення економічного зростання держави. Від механізмів справляння податків залежать забезпеченість держави фінансовими ресурсами та розвиток суб'єктів господарювання. З іншого боку, неефективність державної податкової політики є чинником, що дестабілізує економічну безпеку держави, а також створює умови для розвитку тіньових процесів в економіці. Ухилення від оподаткування значно скорочує дохідну частину бюджету країни, не дозволяючи державі у повному обсязі фінансувати соціальні, інвестиційні, оборонні й правоохоронні програми, що зрештою формує загрозу соціальній стабільності в суспільстві.

Важливою проблемою економічної безпеки держави є тінізація. Для виходу економіки з “тіні” необхідно, щоб реформи державного управління, скорочення обсягу державного втручання в економіку, вдосконалення бюджетного процесу, системи оподаткування та банківської системи, контролю за державними видатками, прискорення приватизації та реструктуризації державних підприємств, соціального захисту громадян з декларативної фази перейшли в практичне русло.

Валютне регулювання характеризується як складний процес з багаторівневою структурою, яка включає в себе чітко визначені завдання, функції, принципи, методи, форми, суб'єкт та об'єкт регулювання і має стати обґрунтованою теоретичною базою для створення наукової концепції регулювання вітчизняного валютного ринку.

Скасування існуючих та затвердження нових Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України свідчить про актуальність та затребуваність питання. На жаль, як попередня, так і нова редакція Методичних рекомендацій містять низку недоліків, які ускладнюють або унеможливлюють їхнє використання. Визначені недоліки стосуються як складу індикаторів (неповне врахування тіньових аспектів економічного розвитку та ігнорування таких важливих індикаторів як темпи науково-технологічного прогресу, завантаження капіталу та ін.), так і методології інтегрального оцінювання, що призводить до некоректних результатів інтегральної оцінки.

Для адекватної ідентифікації рівня економічної безпеки України доцільно використовувати запропоновану НІСД методологію оцінювання, яка усуває визначені недоліки та відрізняється інноваційним складом індикаторів, застосуванням мультиплікативної (нелінійної) форми інтегрального індексу, одночасне нормування індикаторів та їхніх порогових значень, що забезпечує адекватну діагностику рівня економічної безпеки держави та її складових з можливістю її порівняння з інтегральними пороговими (оптимальними) значеннями.

З метою подальшого удосконалення використаних підходів щодо розрахунку рівня економічної безпеки України запропоновано адаптивний підхід до визначення стратегічних орієнтирів економічної безпеки на рівні складових та індикаторів шляхом вирішення задачі синтезу необхідних значень складових (індикаторів) для знаходження інтегрального індексу безпеки у межах заданих (порогових або оптимальних) значень.

Спочатку така процедура проводиться на рівні складових економічної безпеки, а потім на рівні індикаторів кожної складової, тобто здійснюється декомпозиція синтезу інтегрального індексу економічної безпеки.

Визначено стратегічні орієнтири економічної безпеки та її складників, що визначені з урахуванням чутливості впливу кожного окремого складника на інтегральний індекс економічної безпеки та адаптивних методів регулювання, які є метою стратегічного планування на середньо- та довгострокову перспективу.

Список використаної літератури

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

3. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

4. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України від 01.07.2010 № 2411-VІ : [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2411-17.

5. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України від 28.11.2002 № 249-IV у редакції від 11.08.2013 р. : [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/249-15.

6. Про Стратегію національної безпеки України: Указ Президента від 12.02.2007 № 105/2007 : [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/105/2007.

7. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України. Затверджена наказом Міністерства економіки України від 02.03.2007 р. № 60. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control-/uk/profile/access_denied.

8. Про удосконалення методології інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки України. Відділ макроекономічного прогнозування та

9. досліджень тіньової економіки. Аналітична записка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.niss.gov.ua.

10. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України № 1277 від 29.10.2013 р. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ME131588.html.

11. Методика построения интегральных индикаторов с помощью нормирующих функций: [Электронный ресурс]. Режим доступу: / http://sphera.cemi.rssi.ru/ In_Ind/Metio_ru.htm.

12. Архипов А. Экономическая безопасность: оценки, проблемы, способы обеспечения /А.Архипов, А. Городецкий, Б. Михайлов. - Вопросы экономики. - 1994. - № 12. - С. 27 -- 31.

13. Косарев А.И. Проблемы оценки экономической безопасности / А.И. Косарев, О.М. Бондаренко. -- Сб.науч.тр.: “Проблемы системного подхода в экономике” Вып. 5. - Киев: НАУ, 2001. -- С.116 -- 120.

14. Косевцов В. Національна безпека України: проблеми та шляхи реалізації пріоритетних національних інтересів. / В. Косевцов, І. Бінько. -Монографія. - К. : НІСД, 1996. 245 с.

15. Дем'яненко Г.Є. Еволюція терміну “безпека” у міжнародному аспекті./ Є.Г.Дем'яненко. // Матеріали міжнародної конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?”, 2 том. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. - С. 11 -- 14.

16. Дарнопих Г. Ю. Економічна безпека держави в умовах ринкових реформ.-- В кн.: Проблеми реформування економіки України в умовах транзиції. Міжнародна науково-практична конференція 21-22 травня 1998 р.-- Харків: ХІБМ, 1998.-- С. 95 -- 98.

17. Задорожный Г. В. Экономическая безопасность и теневая экономика / Г.В. Задорожный, П. А. Иващенко, С.В. Тютюнникова. -- М.: Изд-во РАГС, 1997. -- С. 224 .

18. Горобінська І. В. Аналіз податкового навантаження та його вплив на динаміку ділової активності / І.В. Горобінська // Актуальні проблеми економіки. -- 204. -- № 10. -- С. 26 -- 32.

19. Грачов О. В. Податкова безпека як невід'ємна складова економічної безпеки підприємства / О.В. Грачов // Вісник економіки транспорту і промисловості. -- 2010. -- № 29. -- С. 82--87.

20. Лысенко Ю. Г. Механизмы управления экономической безопасностью. / Ю.Г Лысенко, С.Г. Мищенко, Р.А. Руденский, А.А. Спиридонов. -- Донецк: ДонНУ, 2002. -- 178 с.

21. Барановський О. І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення) / О.І. Барановський. -- Київ. нац. торг.- екон. ун -- т. -- К., 2004. -- 759 с.

22. Соколовська А. Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки /А.Соколовська// Економіка України. -- 2005. -- № 5. -- С. 4 -- 12.

23. Луніна І. О. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин / І.О. Луніна. -- К.: Наукова думка, 2006. -- 432 с.

24. Іванов Ю.Б. Сучасне оподаткування: мотиваційний аспект / Ю.Б.Іванов, Л. Л. Єськов: Монографія. -- Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. -- 328 с.

25. Потернак Ю. П. Податковий контроль у системі забезпечення економічної безпеки держави // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2013. - №1. - С. 105 -- 112.

26. Бандурка О. М. Основи економічної безпеки: підручник / О.М. Бандурка, В.Є. Духов, К.Я. Петрова, І.М. Червяков. - Х.: Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2003. - 356 с.

27. Куцин М.А. Сучасна теорія та практика оподаткування / М.А. Куцин та ін. - Х.: Прапор, 2001. - 512 с.

28. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації: монографія / за ред. З. С. Варналія. -- К. : НІСД, 2006. -- 576 с.

29. Корягина Т. И. Теневая экономика. Анализ, оценки и причины // Изв. Акад. наук СССР. Серия экон. 1990. -- № 6. -- С. 73 -- 83.

30. Тищук Т. А. Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрямки подолання / за ред. Я. А. Жаліла. -- К. : НІСД, 2011. -- 31 с.

31. Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки: монографія / В. М. Попович // Академія державної податкової служби України. -- Ірпінь. -- 2001. -- 546 с.

32. Варналій З. Шляхи детінізації економіки України та її особливості / З. Варналій // Банківська справа. -- 2007. -- № 2. -- С. 56 -- 66.

33. Куценко Т. Ф. Бюджетно-податкова політика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 256 с.

34. Буркальцева Д. Д. Методологія розрахунку інтегральних показників безпеки за сферами економіки // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна “Проблеми економіки транспорту”. -- 2013. -- Вип. 6. - С. 106-111

35. Сухоруков А. І. Теоретико-методологічний підхід до інтегральної оцінки рівня економічної безпеки держави / А. І. Сухоруков, Ю. М. Харазішвілі // Банківська справа. - 2011. - № 4. - С. 13-32.

36. Харазішвілі Ю. М. Теоретичні основи системного моделювання соціально-економічного розвитку України / Ю.М. Харазішвілі. - К. : ТОВ “Поліграф-Консалтинг”, 2007. - 324 с

37. Сухоруков А. І. Моделювання та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів України: монографія / А. І. Сухоруков, Ю.М. Харазішвілі. - К. : НІСД, 2012. - 368 с.

Додаток А

Рис.А.1. Узагальнена схема адаптивної системи регулювання рівня економічної безпеки з еталонною моделлю

Размещено на Allbest.ru