Аналіз діяльності ТОВ "Бердичівський пивоварний завод"

Размещено на http://www.allbest.ru

Розділ 1. Організаційна, виробнича та економічна характеристика підприємства

1.1 Історія створення та розвитку підприємства, його організаційна основа

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівський пивоварний завод".

Місцезнаходження товариства визначається за місцем державної реєстрації: 13300, Україна, м.Бердичів, Житомирська область, вул. К.Лібкнехта, 114.

Пиво займає особливе і значне місце в культурі харчування і споживання багатьох народів.

В Україні, як і в цілому світі, пиво варили з незапам'ятних часів. А в 19ст. найбільше пивоварень було у Волинській губернії - до початку 20ст. - 28%. Причина в тому, шо саме тут інтенсивно розвивалася сировинна база пововарної промисловості.

У 1861р., чеський колоніст Станіслав Емануілович Чеп купив в Бердичеві ділянку землі і на вулиці Білопільській почав будівництво пивзаводу. До цього в місті, вже були три невеликих пивзаводи. Чеп не лише будує цехи заводу, але й артезіанську свердловину, проби води якої дали величезні результати, обіцяли якісне пиво. Було побудовано багато допоміжних приміщень, квартири для службовців. Поблизу заводу підприємець заклав хмільник, на якому вирощувався хміль для потреб заводу, за хмільником - свій маєток.

У першій чверті 20ст. справи на заводі йдуть не зовсім добре, власники часто змінюються. За десять років змінилася ціла когорта персон по утриманню заводу. Колишній власник Чеп і його послідовники, не довго тримаючись на заводі, розорювались і ставали абсолютно банкрутами. Цьому частково сприяла конкуренція привозного пива з одного боку, але головним чином давалося взнаки відсутність необхідної кількості лагерних діжок та бродильних чанів, що не давало можливості у необхідному для обігу масштабі. виробничий фінансовий облік оподаткування

23 липня пивзавод бере в оренду на два роки Давид Козловський. В акті передачі відзначалося, що на серпень 1927р. завод мав:

лагерних діжок місткістю на 2600 відер;

бродильних чанів на 750 відер.

Місткість лагерного посуду в довоєнний час (до 1914р.) складала 8000 відер. У 1928р. в порядку обмеження приватного капіталу в промисловості постає питання про одержавлення Бердичівського пивоварного заводу. У 1925р. (21 червня) вийшов перший номер міської газети “Радянський шлях”. В ньому рекламувалися такі сорти бердичівського пива: “Пльзенське”, “Березневе”, “Мюнхенське столове”, “Чеський Лежок”, “Баварське”.

Під час Великої Вітчизняної війни завод уцілів, але був пошкоджений дах, деякі будівлі, устаткування заводу теж мало плачевний вигляд. На початку 1944р. завод відновив роботу. Очолював його директор Пилипенко, а через деякий час - Старчеус Лазар Павлович. Люди працювали по 10-15 годин на добу: варили пиво, виготовляли безалкогольні напої, ремонтували, відбудовували завод. Палили вугіллям, дровима. Майже всі виробничі прцеси в той час виконували вручну. Вручну мили діжки, “йоршами” - пляшки. Але пиво випускали відмінної якості.

У 1962р. на основі досліджень Харківського філіалу ВНДЧПП на заводі був побудований перший і єдиний протягом тривалого часу цех хмелевих екстрактів потужністю 160-180 т екстракту в рік.

Реконструкція заводу здійснювалась поступово, розширювалися всі виробничі дільниці, або ж будувалися нові. У 70их роках була побудована нова варниця з сучасним обладнанням. Керівництво постійно займається ремонтами і вдосконаленням існуючих приміщень. Дбає про поліпшення житлових умов працівників.

Леон Романович Ліпецький і донині є директор ТОВ “Бердичівський пивоварний завод”. Під його керівництвом Бердичівський пивзавод став економічно міцним підприємством, в якому на перший план виноситься якість продукції, а вже потім - ціни і прибутки. Найважливішим кроком до високих показників став компетентний підхід до формування робочого колективу підприємства: професійне навчання, матеріальне і моральне стимулювання. Це дало можливість сформувати висококваліфікований колектив, який повністю віддається праці на благо заводу і поціновувачам пива.

Організаційна структура управління ТОВ «Бердичівського пивзаводу» є лінійною. Для неї характерна вертикаль: вищий керівник - лінійний керівник (підрозділу) - виконавці. Є тільки вертикальні зв'язки. У простих організаціях окремі функціональні підрозділи відсутні. Ця структура будується без виділення функцій.

Размещено на http://www.allbest.ru

Схема 1.1 Лінійна структура управління

Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємств. До функціональних підрозділів відносяться такі:

планово-виробничий відділ,

відділ заробітної плати,

відділ кадрів,

відділ збуту і постачання,

бухгалтерія,

відділи головного механіка і головного пивовара.

Всі підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому. Організаційна структура управління заводу є лінійною.

Загальна структура ТОВ ,,БЕРДИЧІВСЬКИИ ПИВЗАВОД” має вигляд:

Размещено на http://www.allbest.ru

1.2 Технологія виробництва продукції

ТОВ «Бердичівський пивзавод» - одне з найкращих підприємств в Україні. Технологія виробництва пива залежить від багатьох чинників. Треба брати до уваги, що маєш справу із живою культурою -- дріжджами, які перетворюють сусло з солоду та хмелю на бурштиновий напій.

Пиво - це слабоалкогольний пінистий напій, одержаний із пророслих і непророслих зернових культур спиртовим зброджуванням охмеленого сусла пивними дріжджами.

Що є у пиві? Для чого його вживають? Вітаміни потрапляють до пива в основному із солоду, багатого на вітаміни групи В. Однак у процесі приготування пива кількість вітамінів зменшується. Також у цьому хмільному продукті є нікотинова (5-20 мг/л), пантотенова і фолієва кислоти (близько 110 мкг/л). Саме пиво -- продукт не дуже калорійний, але воно викликає апетит, бо його основні складові -- хміль, спирт, вуглекислий газ -- стимулюють потребу в їжі. Ще давні шумери приписували пиво для полоскання ротової порожнини й уживання всередину теплого пива для лікування зубного болю. У часи середньовіччя хмільний напій застосовували для виведення каменів із нирок і для лікування духовного і фізичного виснаження. Пивом також розтирали стомлені ноги після далекої дороги. У ХVІ столітті знаменитий Парацельс лікував хвороби печінки папоротевим пивом, а захворювання дихальних шляхів -- пивом із шавлії. Як маски і натирання пиво використовують для омолодження шкіри.

У ХVІІІ і на початку ХІХ століття більшість ліків у шпиталях приймалися тільки з пивом. Як загальнозміцнюючий напій пиво давали пацієнтам у лікарнях Петербурга аж до середини ХІХ століття.

Встановлено, що пиво виводить з організму солі алюмінію, а жодна інша рідина цього зробити не може. Водночас хмільний напій виводить з організму канцерогенні речовини і знижує ризик захворювання на рак у два-три рази.

Основною сировиною для виробництва пива є ячмінний солод (пророщений і висушений у спеціальних умовах). Першим етапом в приготуванні пива є виробництво солоду. Ячмінь порівняно з іншими зерновими культурами, які використовують у пивоварінні, має суттєві переваги: росте практично повсюди, невибагливий до грунтово-кліматичних умов; легко переробляється при одержанні солоду.

Для виготовлення світлого пива використовують світлий солод, виготовлений з ячменю і, в окремих випадках, частково з пшениці, а для виготовлення темних сортів пива застосовують темний, карамельний або палений солод. Найбільшу інтенсивність кольору має палений солод, меншу - карамельний, ще меншу - темний. За ароматом, якого він надає пиву, кращий з них - темний і карамельний.

На цьому етапі - етапі солодження - відбирається ячмінь. Він замочується, пророщується і сушиться, в результаті чого утворюється солод. Пізніше солод очищують від сторонніх домішків, кондиціонують, зволожують і дроблять.

Затирання включає три стадії: змішування подрібнених зернопродуктів з водою, нагрівання і витримування отриманої суміші при заданому температурному режимі.

Дроблений солод змішується (затирається) з водою. Затирання відбувається в спеціальних апаратах за певної температури на протязі встановленого часу. На цьому етапі білки і крохмаль, які містяться в солоді, з'єднуються з водою. Інші частинки, які не розчинилися, пізніше будуть відділені в фільтраційному чані у вигляді пивної дробини. Потім затор фільтрують, відділяючи сусло від дробини.

На наступному етапі пиво проходить фільтрацію, завдяки якій досягається його прозорість і стійкість Фільтрування - основний метод освітлення пива, вдало поєднуваний із його розливом. Процес освітлення пива можна розглядати як розподіл дисперсійних середовищ на рідку та тверду фази, чого досягають фільтруванням, сепаруванням й іншими методами. Фільтрування і розлив напою з використанням протитиску називається ізобаричним методом. Температура продукту при такому розливі не повинна змінюватися. Фільтрувально-розливна установка складається із змішувача, куди надходить пиво з апарата доброджування, насоса, за допомогою якого воно подається до холодильника й фільтра, збірника фільтрованого пива (форсасу) та ізобаричних апаратів.Залишки зернопродуктів, які відділилися, називаються пивною дробиною, яка використовується як корм для худоби. А сусло, яке стало прозорим, надходить в сусловарочний апарат.

У сусловарочному апараті сусло кип'ятять з хмелем при цьому з нього повністю вивільняється повітря. Саме хміль надає пиву аромат і приємну гіркоту. Гіркі ароматичні речовини хмелю екстрагуються. Цей процес називається охмелінням сусла.

Щоб довести сусло до початкової температури бродіння проводиться його охолодження. Після охолодження отримуємо початкове сусло - сусло, яке пізніше надходить на бродіння.В охолоджене сусло добавляють дріжджі і вміщують в танки для бродіння. В танках підтримується необхідна температура. Після головного бродіння дріжджі збираються в спеціальні дріжджові танки.

Пиво, яке пройшло етап бродіння, називають «молодим». Воно переходить в наступну стадію - доброжування за рахунок зміни температурного режиму і тиску. Для цього його перекачують в спеціальні ємності - лагерні танки.

Тільки тоді, як пиво стало прозорим, його відправляють на розлив. Відфільтроване пиво зберігається під тиском в форфасах, звідки подається на лінії розливу і розливається в пляшки, банки, кеги.

Розділ 2. Аналіз фінансово економічної діяльності підприємства

2.1 Організація роботи планово-економічної служби, зміст фінансового планування на підприємстві

Головним органом, що здійснює планування діяльності підприємства ТОВ «Бердичівського пивзаводу», є планово-економічний відділ.

Планово-економічний відділ є самостійним структурним підрозділом організації. Керівником підрозділу є головний економіст. Йому підпорядковується економіст з праці.

Основні завдання які стоять перед відділом:

Економічне планування на підприємстві, направлене на організацію раціональної господарської діяльності, виявлення і використання резервів виробництва з метою досягнення найбільшої економічної ефективності.

Формування цінової політики підприємства; розробка пропозицій щодо вдосконалення системи ціноутворення підприємства з метою ефективного використання виробничих потужностей, трудових і матеріальних витрат.

Методичне забезпечення відповідних питань.

Контроль за ходом виконання підрозділами підприємства планових завдань, правильністю застосування встановлених цін.

Бердичівський пивзавод самостійно розробляє свій план випуску продукції використовуючи: вихідні дані про виявлений в процесі вивчення ринку попит; про виробничу потужність підприємства; про портфель замовлень споживачів на пиво (укладених договорів поставки); фактичного випуску пива за минулі періоди.

Також, планово-економічний відділ розробляє проекти перспективних і річних планів по праці і заробітній платі. Бере участь у (виконанні) визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів. Вивчає ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, підготовлює пропозиції шодо їх удосконалення.Розробляє положення щодо преміювання робітників, заходи щодо посилення трудової дисципліни. Бере участь у складанні штатного розкладу працюючих пивзаводу, їх заробітної плати на підставі діючого законодавства по заробітній платі, колективного договору.

Зміст фінансового планування на підприємстві.

ТОВ «Бердичівський пивзавод» розробляє та затверджує плани по продажу продукції, по її собівартості, прибутку, рентабельності, ефективності виробництва тощо.

Перелік щорічних планів підприємства:

- план виробництва та реалізації продукції;

- фінансовий план;

- комплексний план розвитку виробництва;

- план розробки нової техніки і технічної документації;

- план по прибутку;

- кошторис використання прибутку по фондам;

- план чисельності персоналу;

- план підготовки кадрів;

- план технічної підготовки виробництва.

На підприємстві існує поточне (довгострокове та середньострокове) та стратегічне планування. Результати аналізу зовнішнього середовища і вибрана стратегія слугують основою для розробки детальних середньо- та довгострокових планів.

На загальних зборах акціонерів затверджується місія, візія, політика підприємства. На підставі місії, візії розробляються стратегічні, річні плани, які також затверджуються на загальних зборах акціонерного товариства.

На підприємстві розробляються і затверджуються плани: плани виробництва пива на п'ять років, рік, квартал, місяць, день, а по участкам розливу пива в пляшки і КЕГи крім вищеприведених погодинні плани.

Виробництво пива планують у двох видах: ємкісне і пляшкове за сортами. Даний план виробництва узгоджується з виробничою потужністю і трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами.

Другою частиною є планування обсягу виробництва у вартісному виразі, тобто у вільно-відпускних цінах і в діючих цінах, яке склалися на початок планового року.

На підставі затвердженого плану на виробництво пива доводиться графік розливу пива до участків. Графік розливу розраховується на кожен день місяця з врахуванням святкових і вихідних днів.

Існує оперативне планування, яке здійснюється в масштабі всього підприємства по цехах (міжцехове) та окремих цехів - по дільницях і робочих місцях (внутрішньоцехове).

2.2 Види звітності підприємства

Види фінансової звітності на підприємстві : місячна, квартальна, річна звітністі.

До місячної звітності відносять види звітів, які подаються до відділу державної статистики щомісячно. ТОВ “Бердичівський пивозавод” подає наступні види місячної звітності :

1. Терміновий звіт про виробництво промислової продукції ( Форма № 1-П (термінова)) не пізніше 4 числа після звітного періоду;

2. Місячний звіт про економічні показники за видами економічної діяльності, що відносяться до добувної, обробної промисловості, виробництва і розподілення електроенергії, газу, тепла та води (Форма № 1-ПЕ) не пізніше 10 числа після звітного періоду;

3. Звіт про ціни виробників промислової продукції (Форма №1-ціни) не пізніше 20 числа звітного місяця;

4. Звіт з праці (Форма № 1-ПВ) не пізніше 7-го числа після звітного періоду.

До квартальної звітності відносять види звітів, які подаються до відділу державної статистики щоквартально.Це:

1.Звіт про основні показники діяльності підприємства (Форма № 1- підприємство (поштова)) за I квартал, II квартал, III квартал - 25 числа місяця наступного за звітним періодом, за IV квартал - не пізніше 20 лютого;

2. Звіт про використання робочого часу (Форма № 3-ПВ) до 7-го числа після звітного періоду;

3. Звіт з праці (Форма № 1-ПВ) за I квартал, I півріччя, 9 місяців, 12 місяців не пізніше 7-го числа після звітного періоду;

4. Звіт про використання води (Форма №2-ТП) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем календарного кварталу.

До річної звітності відносять види звітів, які подаються до відділу державної статистики раз на рік. Це наступні види річної звітності:

1.Звіт підприємства по продукції (Форма № 1-П (річна)) 4-го лютого поштою;

2.Звіт про основні показники діяльності підприємства (Форма № 1- підприємство (річна)) не пізніше 20 лютого;

3.Звіт про стан умов праці, пільги та кампенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (Форма № 1-ПВ (умови праці)) не пізніше 31 січня року, наступного за звітним;

4.Звіт про охорону атмосферного повітря (Форма № 2-ТП) - до 25 січня наступного за звітним року.

5. Звіт про кількість працівників, їх якісний склад та професійне навчання (Форма № 6-ПВ) не пізніше 31 січня року, наступного за звітним;

6. Звіт про стан умов та безпеки праці (Форма № 1-УБ) - до 1 березня наступного за звітним року.

Річний бухгалтерський фінансовий звіт підприємства подають за такими типовими формами:

* № 1 -- баланс підприємства;

* № 2 -- звіт про фінансові результати;

* № 3 -- звіт про рух грошових коштів;

* № 4 -- звіт про власний капітал;

* примітки та пояснення до звітів.

Звітність про фінансові результати підприємства подається щоквартально та один раз на рік.

Річна фінансова звітність подається до 20 лютого наступного року за звітним, а квартальна до 25 числа наступного місяця за звітним кварталом.

До звітності фінансового відділу за місяць відносять: розрахунок акцизного збору, податкова декларація з податку на додану вартість.

2.3 Характеристика емісії цінних паперів

ТОВ «Бердичівський пивзавод» випускало тільки прості іменні акції:

Перша емісія акцій відбулася в процесі приватизаці та зареєстрована Житомирським обласним фінансовим управлінням (Свідоцтво № 22 від 22.07.1994 р.). Товариство випустило акцій в кількості 7886 штук номінальною вартістю 1,05 грн. за штуку на суму статутного фонду 8280грн. 30 коп. Акціонерами товариства стали працівники підприємства, пенсіонери, працівники агропромислового комплексу.

Друга емісія акцій відбулася за рішенням загальних зборів акціонерного товариства шляхом додаткової емісії акцій та зареєстрована ДКЦПФР Житомирським ТУ (Свідоцтво № 113/06/1/99 від 19 серпня 1999 року). Товариство додатково випустило акцій в кількості 10000 штук номінальною вартістю 1.05 грн. за штуку. Тобто вартість випущених акцій становила: 10000*1,05=10500 грн.

Третя емісія акцій відбулася за рішеням загальних зборів акціонерного товариства шляхом емісії акцій нової номінальної вартості у зв'язку з індексацією основних фондів та зареєстрована ДКЦПФР Житомирським ТУ (Свідоцтво №7/06/1/00 від 24 січня 2000 року). Товариство зареєструвало акції нової номінальної вартості 11 гривень за штуку в кількості 17886 штук на суму всієї емісії 196746 гривень.

2.4 Аналіз фінансового стану підприємства

Аналіз фінансової стійкості

№	Назва показника	Попередній рік 2013р.	Звітний рік 2014р.
1	Капітал(380+430+630)	20422	24327
2	Необоротні активи(080)	12140	14061
3	Власні обігові кошти(р1-р2)	8282	10266
4	Довгостррокові зобов'язання(480)	-	-
5	Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів(р3+р4)	8282	10266
6	Короткострокові кредити і позики(500+530)	85	404
7	Загальний розмір основних джерел покриття запасів(р5+р6)	8367	10670
8	Запаси(100+120+130)	4128	5506
9	Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів(р3-р8)	+4154	+4760
10	Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів і довгострокових кредитів і позик(р5-р8)	+4154	+4760
11	Надлишок(+) або нестача (-) основних джерел покриття запасів(р7-р8)	+4239	+5164
12	Тип фінансової стійкості	АБСОЛЮТНЕ	АБСОЛЮТНЕ

Проаналізувавши отримані показники, ми дійшли таких висновків:

Підприємство працює стабільно. Аналіз даних Балансу ТОВ “Бердичівський пивоварний завод” за 2013р. та 2014р. показує збільшення досліджуваних показників. Така ситуація сприяє більш стійкому стану підприємства.

Горизонтальний аналіз балансу

Показник	Рядок	попередній рік 2013р	%	звітний рік 2014р	%	Відхилення
						абсолютні	відносні
Актив
Основні засоби	030	11312	51.5	13431	49.	+2119	+18.7
Оборотні засоби	100+120+130	4128	18.8	5506	20.4	-1378	-33.3
Грошові кошти	230	4299	19.5	2197	8.1	+2102	+48.9
Дебіторська заборгованість	160	1293	5.8	5042	18.7	-3749	-28.9
Пасив
Власний капітал	380	20422	93.0	24327	90.5	+3905	+19.1
Довгострокові зобові'якання	480	-	-	-	-	-	-
Поточні зобов'язання	620	1523	6.9	2553	9.5	+1030	-67.6
Підсумок Балансу	280	21945	100	26880	100	+4935	+22.4

Висновок: Обсяг основних засобів у 2014 р. в порівнянні з 2013р. збільшився на 2119 тис.грн. або на 18.7%. Обсяг оборотних засобів зменшився на 1378 тис.грн. або на 33.3%. Дебіторська заборгованість збільшилась на 3749 тис.грн. або на 28.9%. Власний капітал збільшився на 3905 тис.грн. або на 19.1%. Поточні зобов'язання зменшились на 21030тис.грн. або на 67.6%.

Аналіз майнового стану підприємства в аналітичному балансі

актив	рядок	попередній рік 2013р	%	звітний рік 2014р	%
Сума активу	280	21945	100	26880	100
Оборотні активи	260	9799	44.6	12810	44.6
Грошові кошти	230	4299	19.5	2197	8.1
Чиста дебіторська заборгованість	160	12193	5.8	5042	18.7
Основні засоби	030	11312	51.5	13481	50.1
Незавершене виробництво	120	796	3.6	1298	4.8
Готова продукція	130	20	0.09	20	0.04
пасив	рядок	попередній рік 2013р	%	звітний рік 2014р	%
Пасив	640	21945	100	26880	100
Власний капітал	380	20422	93.0	24327	90.5
Довгострокові зобов'язання	480	-	-	-	-
Нерозподілений прибуток	350	18141	82.6	22046	82.0
Короткострокові кредити	500	-	-	-	-
Поточні зобов'язання	620	1523	6.9	2553	9.4

Висновок: У 2010р. частка чистої дебіторської заборгованості складала 5.8% від усіх активів підприємства, основні засоби 51.5%. У 2014р. частка чистої дебіторської заборгованості складала 18.7% від усіх активів підприємства, основні засоби 50.1%. У 2013р. частка власного капіталу в зобов''язаннях склала 93.0%, нерозподілений прибуток 82.6%, поточні зобов'язання 6.9%. У 2014р. частка власного капіталу в зобов'язаннях склала 90.5%, нерозподілений прибуток 82.0%, поточні зобов'язання 9.4%.

Аналіз ліквідності балансу

Активи	Розмір	Пасиви	Розмір	Відхилення(абсол.)
	поп. рік	звіт. рік		поп. рік	звіт. рік	надлишок
Найбільш ліквідні	4299	2197	Найтерміновіші	1523	2553	+	-356
Швидко реалізовувані	1299	5051	Коротко строкові	-	-	+	+
Повільно реалізовувані	4128	5506	Довгострокові	-	-	+	+
Важко реалізовувані	12140	14061	Постійні	20422	24327	+	+
Баланс	21945	26880	Баланс	21945	26880	+	+

Висновок: Проаналізуємо аналіз ліквідності балансу за 2013 і 2014рр. Найтерміновіші 2014 року зменшились порівняно з 2013 роком на 356 тис.грн.

Аналіз руху грошових коштів

	Стаття	Звітний період 2014р.	За попередній період 2013р.	Відхилення +/ -
1.Рух коштів у результаті операційної діяльності
	Надходження від:Реалізації продукції(товарів, робіт, послуг)	59636	55355	4281
	Погашення векселів одержаних	-	-	-
	Покупців і замовників авансів	-	-	-
	Повернення авансів	-	-	-
	Установ банків відсотків за поточними рахунками	245	357	(112)
	Бюджету податкутна додану вартість	-	-	-
	Повернення інших податків і зборів	-	-	-
	Отримання субсидій та дотацій	26	34	(8)
	Цільового фінансування	-	-	-
	Боржників неустойків(штрафів, пені)	-	-	-
	Інші надходження	4	35	(31)
	Витрачання на оплату:Товарів(робіт, послуг)	(28080)	(19261)	8819
	Авансів	-	-	-
	Повернення авансів	-	-	-
	Працівникам	(6687)	(6159)	528
	Витрат на відрядження	(34)	(40)	6
	Зобовязань з податку на додану вартість	(10168)	(9275)	893
	Зобовязань з податку на прибуток	(1384)	(1669)	285
	Відрахувань на соціальні заходи	(2534)	(2241)	293
	Зобовязань з інших податків і зборів	(9101)	(9196)	95
	Цілбових внесків	-	-	-
	Інші витрачання	-	-	-
	Чистий рух коштів до надзвичайних подій	2103	7940	(5837)
	Рух коштів від надзвичайних подій	-	-	-
	Чистий рух коштів від операційної діяльності	2103	7940	(5837)
	2.Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності
	Надходження: реалізація фінансових інвестицій	-	-	-
Необоротних активів	88	27	61
	Майнових комплексів	-	-	-
	Платежі: інвестиції	-	-	-
	Разом рух грошових коштів від інвестиційної діяльності	(6305)	(4204)	2101
	3.Рух грошових коштів від фінансової діяльності
	Надходження: власного капіталу	-	-	-
	Позики отримані	-	-	-
	Вибуття : погашення позик	(500)	-	(500)
	Сплати дивідендів	-	-	-
	Інші	-	-	-
	Разом рух грошових коштів від фінансової діяльності	(500)	-	(500)
	Загальні зміни грошових коштів	1135	(2101)	3236
	Грошові кошти на початок періода	3164	4299	(1135)
	Грошові кошти на кінець періода	4299	2198	2101

Розділ 3. Бухгалтерський облік і аудит на підприємстві

3.1 Організація роботи бухгалтерії на підприємстві

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Організаторами бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» виступають - директор та головний бухгалтер, які організовують обліковий процес, працю виконавців, надають інформаційно-технологічне забезпечення обліку.

В бухгалтерії ТОВ "Бердичівкий пивзавод" працює 6 обліковців, їх очолює головний бухгалтер. Загальна чисельність працівників бухгалтерії 7 чоловік. На підприємстві поєднуються дві форми обліку - журнальна і комп'ютерна.

Бухгалтерський облік на підприємстві здійснює бухгалтерська служба, яку можна детальніше розглянути у таблиці 3.2.

Таблиця 3.1.

Розподіл обов'язків між працівниками бухгалтерської служби ТОВ «Бердичівський пивзавод»

№	Прізвище, ім`я та по-батькові працівників	Освіта (кваліфікація)	Стаж роботи	Ділянки виконуваної роботи, обов'язки
1	Столяр Людмила Степанівна	вища	25	Головний бухгалтер
2	Томчук Надія Миколаївна	середня спеціальна	21	Бухгалтер з обліку основних засобів
3	Гиріна Оксана Анатоліївна	вища	13	Бухгалтер з обліку тари
4	Стасюк Валентина Василівна	Середня спеціальна	19	Бухгалтер з обліку готової продукції
5	Ковтонюк Валентина Феодосівна	Середня спеціальна	23	Бухгалтер з обліку заробітної плати
6	Бурлака Тетяна Анатоліївна	вища	9	Бухгалтер з обліку виробничих запасів
7	Ліпецька Лариса Володимирівна	вища	12	Бухгалтер з обліку транспорту
8	Карбовська Марина Петрівна	вища	9	Касир

3.2 Касові операції підприємства

Облік касових операцій на ТОВ „Бердичівський пивоварний завод” ведеться за чітко встановленими нормами. Для обліку касових операцій використовуються наступні документи: прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, звіт про використання коштів наданих у відрядження або під звіт, інкасове доручення, об'ява на внесення готівки в банк, як накопичувальний документ ведеться касова книга.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюється самостійно.

Понад встановлений ліміт підприємства мають право зберігати в касі грошові кошти, одержані на виплату заробітної плати працівникам, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності та інших прирівняних до них виплат протягом трьох робочих днів (колективні сільгосппідприємства, підприємства залізничного транспорту і морські порти для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, виконавчі органи сільських рад - протягом п'яти робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку). Після закінчення цих строків суми готівки, не використані за призначенням, повертаються в банк не пізніше наступного робочого дня і в подальшому видаються підприємствам за їх першою вимогою з цією самою метою.

Надходження грошей в касу і видача їх із каси, незалежно від використання касових апаратів, оформляються прибутковими і видатковими касовими ордерами (ф. № КО-І і ф. КО-2), які виписуються і реєструються бухгалтером.

На ТОВ „Бердичівський пивоварний завод” прибутковий касовий ордер відображає надходження грошових коштів у касу і заповнюється в момент отримання грошових коштів. Прибутковий касовий ордер складається умовно з двох частин: перша, яка залишається на підприємстві містить інформацію про суму грошових коштів, що надійшли на підприємство, назва особи, що передала ці кошти підприємству, а також підстава, на основі якої ці кошти було передано. Також на прибутковому касовому ордері підписуються касир та бухгалтер, що перевірив правильність записів касира. У другій частині записуються ті ж дані, але відмінність полягає в тому, що вона видається клієнту.

Видатковий касовий ордер відображає витрачання готівки в цілях підприємства. Його складає касир на основі звіту про використання коштів наданих у відрядження або під звіт або інших документів, що засвідчують доцільність витрачання коштів. Касир записує підставу, на основі якої видав кошти, а також особу, яка їх отримала.

У випадку, коли залишок готівки в касі перевищує встановлений ліміт - 17 грн., складається об'ява на внесення готівки в банк, де вказується номер рахунку в банку підприємства, а також всі банківські реквізити підприємства.

В кінці робочого дня касир робить записи у касову книгу, де вказує усі прибуткові та видаткові касові ордери, назви осіб, від яких прийнято чи отримано грошові кошти, а також суми грошових коштів, з якими здійснювались операції.

3.3 Нарахування заробітної плати

На ТОВ «Бердичівський пивзавод» застосовують погодинно-преміальну та відрядно-преміальну системи оплати праці. Оплата праці здійслюється незалежно від складності і умов виконання роботи, кваліфікації працівників на основі тарифних ставок і посадових окладів.

Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів на ТОВ «Бердичівському пивзаводі» здійснюються:

кваліфікованим робітникам за високу кваліфікаційну майстерність;

бригадирам з числа робітників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадами;

керівникам, спеціалістам службовцям за високі досягнення в праці або за виконання важливих завдань на строк їх виконання;

доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством.

Премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншими службовцям на ТОВ «Бердичівському пивзаводі» здійснюються за:

виконання і перевиконання виробничих завдань;

виконання акордних завдань у встановлений строк;

підвищення продуктивності праці, виробітку;

поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності бригади, дільниці, цеху.

Заробітна плата -- це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору.

Основна заробітна плата -- фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).

Приклад розрахунку заробітної плати

Для прикладу розрахуємо заробітну плату техпрацівнику ТОВ «Бердичівський пивзавод» за травень 2013 рокуЗаробітна плата працівника 3750,00 грн.

Є заява на застосування податкової соціальної пільги.

Нараховуємо заробітну плату за першу половину місяця (аванс), тобто за дні, що відпрацьовані до 15 червня.

У підприємства звичайний графік роботи п'ять днів у тижні. Отже, до 15 числа включно працівник відпрацював 3, 7, 8, 10, 13, 14, 15 = 7 робочих днів.

Нарахована заробітна плата за 7 відпрацьованих днів складає: 3750,00 грн. / 19 (кількість робочих днів у травні) * 7 = 1417,89 грн.

Утримання єдиного соціального внеску: 1417,89 * 3,6% = 54,00 грн.

Податок на доходи фізичних осіб: (1417,89 -- 54,04)* 15% = 204,00 грн.

Нарахування єдиного соціального внеску: 1417,89 * 36,76% = 521,00 грн.

Заробітна плата, що отримує працівник на руки: 1417,89 -- 54,00 (єдиний соціальний внесок) -- 204,57 (ПДФО) = 1159,28 грн. Виплата здійснюється 16.05.2013р.

Нараховуємо з/п за другу половину місяця за 12 відпрацьованих днів.

Нарахована заробітна плата за другу половину місяця складає 3750,00 -- 1417,89 = 2332,38 грн.

Утримуємо єдиний соціальний внесок: 2332,38 * 3,6% = 87,56 грн.

Податок на доходи фізичних осіб (застосовуємо податкову соціальну пільгу): (2332,38 -- 87,56 -- 573,5) * 15% = 255,70 грн.

Нараховуємо єдиний соціальний внесок: 2332,38 * 36,76% = 884,14 грн.

Заробітна плата за другу половину місяця складає 2332,38 -- 87,56-- 265,70 = 2077,24 грн. Виплата здійснюється 01.07.2013р.

Приклад розрахунку відпускних

Працівник йде у відпустку з 15 січня на 15 календарних днів. Розрахунковим періодом є попередній рік з 01 січня по 31 грудня. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді складає 355 (365 - 10 святкових та неробочих днів). Заробітна плата працівника складає 2000 грн.

Місяць	Кількість календарних днів місяця	Кількість днів, які включаються до розрахунку	Примітка
Січень	31	29	Не включається 2 святкових дня - 1 та 7 січня
Лютий	28	28
Березень	31	30	Не включається 1 святковий день - 8 березня
Квітень	30	29	Не включається 1 святковий день - Великдень.
Травень	31	28	Не включається 3 святкових дня - 1, 2 та 9 травня
Червень	30	28	Не включається 2 святкових дня - Трійця та 28 червня.
Липень	31	31
Серпень	31	30	Не включається 1 святковий день - 24 серпня
Вересень	30	30
Жовтень	31	31
Листопад	30	30
Грудень	31	31
Всього	365	355

Середньоденна заробітна плата складає (2000 * 12)/355=67,61 грн.
Сума відпускних дорівнює 67,61*15=1014,15 грн.

Відпустка без збереження заробітної плати у розрахунковому періоді. Розрахунок відпускних

Працівник йде у відпустку з 15 січня на 15 календарних днів. Розрахунковим періодом є попередній рік з 01 січня по 31 грудня. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді складає 355 (365 - 10 святкових та неробочих днів). Заробітна плата працівника складає 2000 грн.

При цьому у грудні працівник був у відпустці без збереження заробітної плати 15 календарних днів. Заробітна плата за іншу половину місяця 1000 грн.

Згідно пункту 2 Порядку №100 час, протягом якого працівник не працював і за ним не зберігався заробіток, виключається з розрахункового періоду. Відповідно, розрахунковий період зменшується на 15 календарних днів, протягом яких працівник був у відпустці.

Середньоденна заробітна плата складає (2000*11+1000)/(355-15)=23000/340=67,65 грн.

Сума відпускних 67,65*15=1014,75 грн.

Відпускні нараховані та виплачені в одному місяці

Наприклад. Працівник йде у відпустку з 10 числа на 15 календарних днів. Сума відпускних складає 1000 грн. Утримання та нарахування складають:

1000-3,6% (ЄСВ)= 964 грн.

964-15% (ПДФО)= 819,4 грн.

1000*38% (припустимо, що для нарахування ЄСВ встановлена ставка 38%)=380 грн.

Премія за рік у розрахунковому періоді. Розрахунок відпускних

Працівник йде у відпустку з 15 липня 2013 року на 15 календарних днів. Розрахунковим періодом є період з 01 липня 2012 року по 30 червня 2013 року. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді складає 355 (365 - 10 святкових та неробочих днів). Заробітна плата працівника складає 2000 грн. У січні 2013 працівнику нарахована премія за 2012 рік в розмірі 8000 грн.

Згідно пункту 3 Порядку №100 одноразова винагорода за підсумками роботи за рік включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Оскільки розрахунковим періодом є 12 календарних місяців, то у розрахунку бере участь вся сума премії. Якщо розрахунковим періодом був би період менше 12 місяців, то сума премії ділилася би на 12 та помножувалася би на кількість місяців розрахункового періоду.

Середньоденна заробітна плата складає (2000*12+8000)/355=32000/355= 90,14 грн.

Відпускні складають 90,14*15= 1352,1 грн.

Відпустка для догляду за дитиною у розрахунковому періоді. Розрахунок відпускних

Працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3х років. Після її закінчення вона одразу бере щорічну відпустку на 15 календарних днів. Фактично, за розрахунковий період працівниця не мала заробітку. Тому її середньоденна заробітна плата розраховується відповідно до пункту останнього абзацу пункту 4 Порядку №100, згідно якого розрахунки проводяться виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Оклад працівниці складає 1500 грн. на місяць.

Середньоденна зарплата складає (1500*12)/355= 50,70 грн.

Відпускні складають 50,70*15= 760,5 грн.

3.4 Облік витрат на виробництво товарів і послуг

Витрати підприємств -- це сукупність усіх спожитих ресурсів на виробництво того чи іншого продукту. Вони характеризують вартість виробництва продукції для підприємства. Витрати підприємства складаються зі спожитих засобів виробництва та заробітної плати і набувають форми собівартості продукції. Різниця між вартістю продукції і собівартістю дорівнює розміру прибутку підприємства. Витрати підприємств виражають реальні виробничі відносини ринкової системи господарювання.

На підставі цін, які склалися на початок року на сировину і матеріали і норм витрат на одиницю продукції, розраховується планова калькуляція одиниці продукції. В калькуляцію включаються усі види витрат: матеріальні (основні, допоміжні), паливо, електроенергія, вода, інші витрати, фонд оплати праці, нарахування, закладається прибуток і % рентабельності, накладається акциз і ПДВ. Собівартість одиниці продукції складається з усіх видів витрат без нарахування ПДВ, акцизу, % рентабельності і прибутку. Планова калькуляція складається по всім сортам пива і по видам (ємкісне, пляшкове, в КЕГах). Враховуючи виробничу програму і собівартість продукції,знаходимо прибуток підприємства.

На ТОВ „Бердичівський пивоварний завод” витрати на виробництво продукції при їх плануванні і калькулюванні групуються за такими статтями:

1. Сировина та основні матеріали.

2. Напівфабрикати власного виробництва.

3. Зворотні відходи (вираховуються).

4. Сировина за вирахуванням зворотних відходів.

5. Допоміжні матеріали на технологічні цілі.

6. Паливо й енергія на технологічні цілі.

7. Електроенергія на технологічні цілі.

8. Холод на технологічні цілі.

9. Заробітна плата виробничих робітників.

10. Відрахування на соціальне страхування.

11. Загально виробничі витрати.

12. Втрати від браку.

13. Інші виробничі витрати.

Витрати за статтями 1-10 є прямі і одноелементні. Вони включаються у відповідну статтю та відносяться на собівартість відповідної продукції безпосередньо.

До статті калькуляції „Сировина та основні матеріали” включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, а саме: ячмінь, солод, хміль, ферменти, вода, які є основною сировиною для одержання пива.

До статті калькуляції „Зворотні відходи” на пивзаводі відносять вартість відходів, які можуть бути реалізовані або використані: у виробництві солоду, у виробництві пива.

До статті калькуляції „Сировина за вирахуванням зворотних відходів” відносяться витрати на сировину та основні матеріали за вирахуванням вартості відходів.

Витрати за статтею „Загально виробничі витрати” є комплексними (складаються з кількох елементів). Вони формуються шляхом розрахунків і розподілу елементів витрат за певними методиками.

До статті калькуляції „Напівфабрикати власного виробництва” включається собівартість солоду (власного виробництва), який передається в варильний цех для виробництва пива.

До статті калькуляції „Допоміжні матеріали на технологічні цілі” включається вартість матеріалів, що не являються складовою частиною вироблюваної продукції, а використовуються для забезпечення нормального технологічного процесу (фільтрувальні, закупорювальні матеріали тощо).

До статті калькуляції „Паливо й енергія на технологічні цілі” відносяться витрати на всі види палива (як одержані від сторонніх підприємств та організацій, так і виготовлені самим підприємством).

До статті калькуляції „Електроенергія на технологічні цілі” відносяться вартість споживаної для забезпечення технологічного процесу електроенергії, яка одержана зі сторони, і вартість палива, витраченого для власного виробництва електроенергії, якщо вона на підприємстві виробляється.

До статті калькуляції „Холод на технологічні цілі” відносяться витрати на вироблення холоду, який використовується для забезпечення належного температурного режиму процесів виробництва.

До статті калькуляції „Втрати від браку” належать: вартість матеріалів зіпсованих під час налагодження устаткування; витрати на усунення браку; технологічні витрати.

До статті калькуляції „Заробітна плата основних виробничих робітників” відноситься заробітна плата усіх виробничих робітників, з урахуванням грошових виплат, які нараховані працівникам відповідно до законодавства за невідпрацьований час, протягом якого за ними зберігається заробітна плата, а також стимулюючі та компенсаційні надбавки і доплати, передбачені чинним законодавством.

До статті калькуляції „Відрахування на соціальне страхування” включаються: відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням робітників, зайнятих виробництвом продукції; відрахування на індивідуальне страхування та інші соціальні заходи робітників, зайнятих виробництвом продукції, відповідно до законодавства.

Зміна цін на пиво проводиться за домовленістю всіх дилерів. Дилери, звичайно. виступають проти збільшення відпускної ціни пива.

Розділ 4. Оподаткування підприємства

4.1 Порядок оподаткування підприємства

Підприємство ТОВ „Бердичівський пивзавод” сплачує як загальнодержавні так і місцеві податки і збори.

ТОВ «Бердичівський пивзавод» сплачує такі податки: податок на додану вартість, акцизний податок, податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб. Також, для підприємства встановленні і інші обов'язкові платежі: плата за спеціальне використання водних ресурсів; збір за забруднення навколишнього середовища; збір за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету; плата за землю; державне мито.

Податок на додану вартість.

Податок на додану вартість (ПДВ) належить до непрямих податків, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, при імпорті товарів до або під час митного оформлення. Таким чином, ПДВ є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету.

Приклад

1.ТОВ „Бердичівський пивоварний завод” згідно контракту № 000049 від 13.01.06р. з ТОВ “ВІК-А”(м. Київ, вул. Воздвиженська, 10а) придбав обладнання для пивоварного виробництва, а саме: септодор в кількості - 1штука, вартість обладнання -9,800.00грн.( з ПДВ). ПДВ становить 1,633.33 грн.

Податкові зобов`язання за мінусом податкового кредиту(в даному випадку відсутній) сплачується щомісячно не пізніше 25 числа після закінчення звітного місяця. Звіт по податку на додану вартість подається податковій адміністрації до 20 числа після закінчення звітного місяця.

2. ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» у 01.11.12р. заключив контракт з фірмою „Анти коро Бабік Йосеф О.О.О.” (Чешська республіка), згідно якого придбав обладнання для пивоварного виробництва, а саме: апарат для дробіння солоду в кількості - 1 шт. Митна та фактурна вартість обладнання - 59446,23 грн.

Договір було заключено на суму 15 тис. дол. (з врахуванням вартості обладнання та його монтажу), транспорт організовує та оплачує згідно договору постачальник. Сплачено ПДВ згідно вантажно-митної декларації в сумі 12483,71 грн.

Оплата за одержання обладнання проводилась згідно:

· м\о № 74 від 28.11.11р. - 10000 $ (53304,00 грн.);

· м\о № 79 від 09.01.12р. - 1150 $ (6132,26 грн.);

· м\о № 103 від 25.04.12р. - 3850 $ (20535,13 грн.).

ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» користувався пільгою щодо звільнення від оподаткування операцій з зворотною (заставною) тарою. Обсяг пільги становить:

За 2 півріччя 2011року - 2114307 грн.;

За 1 півріччя 2012року - 2123195 грн.

Податкові зобов'язання за мінусом податкового кредиту сплачується щомісячно не пізніше 25 числа після закінчення звітного місяця. Звіт по податку на додану вартість подається податковій адміністрації до 20 числа після закінчення звітного місяця.

Акцизний податок.

На продукцію, яку випускає підприємство ТОВ „Бердичівський пивоварний завод” встановлений такий податок як акцизний.

Розмір податку з 1.01.2006р. складає 0,27грн. за 1 літр реалізованого пива. Акцизний збір сплачується державі на третій день після реалізації продукції Звіт по акцизному податку подається податковій адміністрації до 15 числа після закінчення звітного місяця.

Податок на прибуток .

Прибуток підприємства ТОВ „Бердичівський пивоварний завод” можна визначити як загальну суму його прибутків від усіх видів діяльності за звітний період, отримано як на території України, так і за її межами, яка відображена у звіті і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі прибуток відгалужень, що обслуговують виробництво, та невиробничої сфери, які не мають статусу юридичної особо, а також від здачі в оренду основних фондів, від наявних нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, поза реалізованих операцій та ін.

Законодавством передбачена система зменшення оподаткованого прибутку на суму отриманих дивідендів, податків на майно, землю, витрат на утримання соціально-культурних закладів.

Підприємство ТОВ “Бердичівський пивоварний завод” як відкрита система постійно взаємодіє з навколишнім оточенням.

Рівень ефективності підприємства залежить від політичного, економічного, соціального, правового, технологічного компонентів.

Вплив політичного компоненту - це вплив держави на економічний стан підприємства. Розмір податків значною мірою впливає на фінансовий стан підприємства.

Податок з доходів фізичних осіб.

Прибутковий податок з громадян сплачується громадянами України та особами без громадянства, які проживають на території України і мають самостійні джерела доходів, як правило за місцем джерела доходу або за місцем проживання.До сукупного місячного оподаткованого доходу включаються доходи, одержані громадянами у будь-якій формі і за будь-яких обставин, незалежно від джерела, крім переліку доходів, які не включаються до оподаткованого доходу згідно з рішеннями Верховної Ради або Уряду України.

Прибутковий податок із оподаткованого доходу, одержуваного громадянами за місцем основної роботи, утримується підприємствами, установами, організаціями.Громадяни, що мають доходи не лише за місцем основної роботи, зобов'язані вести їх облік і відображати в декларації, яку повинні до 1 березня наступного за звітним роком подати до податкового органу за місцем проживання.

Розділ 5. Фінансове право

5.1 Нормативно-правові документи підприємства

До нормативних документів, які регламентують діяльність підприємства відносять: Cтатут підприємства, колективний договір, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, положення про відділи, посадові інструкції та інші нормативно-правові акти України.

Статут регулює діяльність ТОВ «Бердичівський пивзавод», створеного рішенням загальних зборів учасників про заснування Товариства відповідно до Законів України "Про власність", "Про господарські товариства", Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України та інших нормативно-правових актів України, які регулюють порядок створення і діяльності підприємств

Колективний договір на підприємстві укладено з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин, узгодження інтересів найманих працівників і власника(ів) з питань, що є предметом цього договору.

Положення і норми договору розроблено на основі Кодексу законів про працю в Україні, Закону України «Про колективні договори і угоди», Господарського Кодексу, інших актів законодавства, Генеральної, Галузевої і Регіональної угод.

Договір містить узгоджені зобов'язання сторін, що його уклали, щодо створення умов підвищення ефективності роботи підприємства, реалізації на цій основі професійних, трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників.

Підприємство в роботі з персоналом використовує поряд з нормативно-правовими актами локальні (внутрішні) організаційно-правові документи, а саме:

· правила внутрішнього трудового розпорядку;

· штатний розпис;

· положення про структурні підрозділи (за наявності);

· посадові інструкції;

· положення про оплату праці;

· положення про преміювання;

· положення про винагороду за підсумками роботи за рік.

Зазначені документи розробляються власником або уповноваженим ним органом (в окремих випадках за погодженням з профспілковим комітетом, а якщо його немає -- з представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників) з урахуванням вимог чинного законодавства. Основним документом серед зазначених є правила внутрішнього трудового розпорядку, які регулюють права та обов'язки усіх учасників трудового процесу. Правила регламентують:

· трудовий розпорядок на підприємстві;

· порядок прийняття на роботу і звільнення працівників;

· основні права та обов'язки працівників і власника підприємства;

· застосування заохочень за успіхи в роботі та заходів стягнення за порушення трудової дисципліни.

Розділ 6. Охорона праці на підприємстві

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

При виробництві пива керуються вимогами безпеки, встановленими «Правилами по техніці безпеки і виробничої санітарії в пивоварній і безалкогольній промисловості» затвердженими 3.05.1981 р.

Також при виробництві пива дотримуються вимог по санітарії і гігієні у відповідності з «Санітарними правилами для підприємства пивоварної і безалкогольної промисловості».

До основних законодавчих актів України належать:1.Конституція України, 2.ЗУ «Про охорону праці», 3.Кодекс законів про працю, 4.Основи законодавства про охорону здоров'я, та ін.