Ефективність споживання товарів

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Залежність споживання товарів від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля

2. Залежність споживання від варіації цін на товари. Індивідуальна крива попиту

3. Ефект доходу та ефект заміщення товарів

Розрахункова частина

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Попит та пропозиція - найбільше часто використовувані в економічній теорії терміни (по цілком поважній причині). Попит та пропозиція - сили, що приводять у рух двигун ринкової економіки. Вони визначають кількість вироблених товарів і ціну, по якій продаються продукти.

Але, для того, щоб знати, що запропонувати, необхідно з'ясувати те, що найбільш цікаві для споживача області. У кожній з них увазі споживача пропонується величезна кількість товарів і послуг. Однак він не має можливості задовольнити всі свої запити. Він стоїть перед вибором. Теорія споживчого вибору досліджує компроміси, без яких неможливо уявити життя споживача. Наприклад, якщо він придбає більшу кількість якогось товару, йому доведеться обмежити закупівлі інших продуктів. Якщо індивід надає перевагу відпочинку, а не праці, йому доведеться змиритися з невідворотним зниженням доходів й обмеженням інших потреб.

В основі формування ринкового попиту лежать рішення споживачів. Модель поведінки споживача будується за загальними правилами мікроекономічного моделювання і включає три основних елементи: мету, обмеження, вибір.

Мета споживача полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто в максимізації корисності.

Обмеження - це всі обставини, які не дозволяють споживачу отримати все, що забажається, найважливішими з них є ціни товарів і послуг та доход споживача.

Вибір полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і структури споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб.

1. Залежність споживання товарів від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля

Якщо має місце певний заданий доход і задані ціни, то споживач чітко визначає свої витрати - він обирає на бюджетній лінії точку, що відповідає „найкориснішій” кривій байдужості.

Виникає запитання, що відбудеться, коли зміниться дохід споживача, а значить, зміняться й купівельні його можливості?

Реакція споживача на зміну доходу відображається кривою «дохід - споживання». Для її побудови спочатку необхідно побудувати бюджетне обмеження в системі координат, де на горизонтальній осі буде зазначатись обсяг закупівлі товару, а на вертикальній осі - витрати на усі інші товари. Карта бюджетних обмежень, побудованих у такій системі координат, відображатиме усі можливі розміри доходу споживача (розмір доходу можна буде визначити за точкою перетину бюджетного обмеження з вертикальною віссю, оскільки в цьому випадку обсяг закупівлі товару буде дорівнювати нулю, і витрати на закупівлю інших товарів будуть дорівнювати доходу споживача). Побудувавши карту відповідних кривих байдужості, ми можемо визначити усі точки рівноваги споживача для даного товару при кожному розмірі доходу, і ці точки покажуть нам, в якому обсязі при кожному розмірі доходу доцільно купувати наш товар.

Товар, споживання якого із зростанням доходу знижується, називається неякісним.

Крива дохід - споживання дає змогу побудувати індивідуальну криву Енгеля, що характеризує зв'язок між обсягом споживання і доходом споживання при незмінних цінах і уподобаннях.

Якщо товар продовжує вважатись достатньо якісним (такий товар у мікроекономіці називається «нормальним»), то споживач спочатку буде збільшувати обсяг споживання цього товару приблизно тими ж темпами, якими зростає його дохід. Водночас, при збільшені обсягів споживання товару його гранична корисність буде падати, і тому, чим більше буде зростати дохід, тим більше темпи зростання обсягів споживання товару відставатимуть від темпів зростання доходу споживача. Відповідно до теорії граничної корисності, існуватиме максимально можливий обсяг споживання товару, тому навіть при значному зростанні доходу обсяг споживання кожного конкретного товару буде обмеженим. При цьому, обсяг споживання якісного товару зі зростанням доходу може навіть впасти, оскільки за більшого доходу споживач може переорієнтувати свій бюджет на споживання тих товарів, які раніше були йому недоступні, відмовившись частково від даного товару (рис.1).

Якщо товар при збільшенні доходу визнається неякісним, то його споживання різко падає, і, водночас, може зрости, якщо доходи споживача знижуються (рис.1).

Існують також нейтральні товари, споживання яких практично не змінюється із зміною доходу споживача. До них належать товари першої необхідності (зокрема сіль та цукор), які доступні при низькому доході, але не потрібні у додатковій кількості (рис.1).

Рис. 1 Криві витрат Енгеля: а - для нормального товару; б - для неякісного товару; в - для високоякісного товару; г - для нейтральних товарів

2. Залежність споживання від варіації цін на товари. Індивідуальна крива попиту

Зауважимо, що розрізняють попит окремого покупця (індивідуальний попит), який я далі і охарактеризую, і сумарний попит споживачів на окремий товар (ринковий попит).

Попит (D - Demand) - це забезпечене грошима бажання придбати товар або послугу за деякою ціною з можливих у певний період часу. Зазначимо, що поняття «попит» відбиває і бажання, і можливість споживача придбати за деякою ціною товар або послугу, бо одного «бажання» недостатньо, тому що «бажання» не може реалізуватися, а отже, не відбивається ринком. Тому важливою є друга умова - «можливість»(спроможність) придбати товар чи послугу. товар споживач енгель ціна

Закон попиту є корінною властивістю попиту. Він виявляє зворотну залежність між ціною товару та величиною попиту на цей товар або послугу за решти рівних умов. В основі закону попиту лежать такі положення:

1) Здоровий глузд у поведінці споживача та елементарні спостереження дійсності погоджуються із законом попиту.

2) Споживання підвладне дії принципу поступового зниження граничної корисності, тобто принципу, згідно з яким кожна наступна одиниця даного продукту приносить менше і менше задоволення, а значить, споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що ціна його знижується.

3) Ефект доходу. Вказує на те, що при більш низькій ціні споживач може дозволити собі купити більше даного товару, не відмовляючи собі в придбанні якихось альтернативних товарів. Інакше кажучи, зниження ціни товару збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, а тому він у змозі купити більшу кількість даного товару, ніж раніше (колись). Більш висока ціна призводить до протилежного ефекту.

4) Ефект заміщення. Виражається в тому, що при більш низькій ціні в людини з'являється стимул придбати дешевий товар замість аналогічного, але відносно дорожчого. Споживачі завжди схильні заміняти дорогі продукти більш дешевими.

Ефекти доходу і заміщення поєднуються, а це приводить до того, що у споживача виникає спроможність (здатність) і бажання купувати більшу кількість продукту за більш низькою ціною, ніж за високою. Попит може бути виражений таблично, графічно і аналітично.

Графічно.

Рис. 2 - Крива попиту

Найчастіше, характеризуючи попит, зображують тільки зону ефективних цін кривої попиту (рис. 3).

Рис. 3 - Крива попиту

Графічно попит відбиває крива попиту (ДД), яка має негативний нахил, що відповідає закону попиту. Кожна точка на кривій ДД показує, яку максимальну кількість товару згоден купити споживач при кожній ціні. Ціна Р₃ - границя попиту, при якій покупки припиняються.

Крива попиту не має статистичного характеру, це гіпотеза про те, що б було на ринку у відповідний момент часу при різних можливих цінах. Це крива типу «якщо - то». Крива попиту може бути прямою лінією, кривою різної форми. Відповідно вона описується по-різному, спеціально підібраними формулами.

Попит заданий аналітично. Залежність попиту від ціни називається функцією попиту від ціни.

Qд = f(р),

де Рд - величина попиту, р - ціна товару.

Модель попиту може бути одно факторною та може бути і багатофакторною:

Один і той же взаємозв'язок даних про ціни та покупки можна описати прямою чи зворотною функцією. Пряму функцію ми розглянули вище. Зворотна функція попиту має вигляд р = h(Q). Це інша інтерпретація кривої попиту, кожна точка якої показує максимальну ціну - (ціну попиту), яку покупець згоден сплатити за дану кількість товару.

Далі розглянемо фактори (детермінанти) попиту. Виділяють цінові та нецінові фактори попиту. Механізм дії цінового фактора (ціна даного товару або послуги) закладений у законі попиту. Розглянемо вплив на попит нецінових факторів.

Смаки і переваги споживачів. Сприятливі зміни споживчих смаків або переваг, викликані рекламою чи змінами моди, означають, що попит зростає за кожною ціною. Несприятливі зміни в перевагах споживачів викликають зменшення попиту і зміщення кривої попиту ліворуч униз.

Число покупців. Збільшення на ринку числа споживачів обумовлює підвищення попиту (крива попиту зміщується праворуч уверх), а зменшення їх числа призводить до зниження попиту (крива попиту зміщується ліворуч униз).

Доход споживачів. Вплив на попит змін грошового доходу дещо складніший. Для нормальних товарів існує пряма залежність від зміни грошових доходів. Але є товари - винятки, попит на які змінюється в протилежному напрямку, тобто підвищується при зниженні доходів (товари Гіффена - товари для бідних, малоцінні товари; товари, про якість яких відсутня інформація і про які судять за ціною).

Ціни на сполучені товари. Чи приведе зміна ціни на сполучений товар до підвищення або зниження попиту на товар, залежить від того, чи є розглядуваний товар замінником (альтернативою) першого або супроводить (доповнює) його. Для товарів-замінників (альтернативних товарів) існує прямий зв'язок між ціною на один товар і попитом на інший (наприклад, вершкове масло - маргарин, м'ясо - риба - при збільшенні цін на один товар підвищується попит на інший). Взаємодоповнюючі товари супроводжують один одного в тому розумінні, що попит на них пред'являється одночасно, тобто попит на них сполучений (так, скорочення ціни на фотоапарати викликає підвищений попит на фотоплівку та ін.).

Сподівання споживачів. Споживчі сподівання відносно таких факторів, як майбутні ціни на товари, наявність товарів і майбутній доход, спроможні змінити попит. Звернемо увагу на різницю двох понять, які часто плутають. Це поняття «зміна величини (обсягу) попиту» і «зміна попиту». Зміна величини (обсягу) попиту викликається дією цінових факторів, означає пересування від однієї точки до іншої за постійною кривою попиту (див. рис.4). Зміна попиту, пов'язана з неціновими факторами попиту, приводить до зміщення усієї кривої попиту (див. рис. 5), або зміни усієї таблиці попиту.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.4- Крива попиту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.5 - Крива попиту (зміна попиту) (зміна величини попиту)

Тепер проаналізуємо зміну оптимуму споживача під впливом зміни ціни одного з благ. Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару поступово знижується від до (рис. 6а). Бюджетна лінія обертається назовні праворуч вздовж абсциси, при цьому її кутовий коефіцієнт зменшується, що означає зміну відносної ціни товару , - він стає дешевшим порівняно з благом . Відрізки показують максимальні кількості товару , які споживач міг би придбати за різних цін, якби витрачав весь свій доход лише на нього. Точки на рис. 6.а) визначають рівноважні комбінації товарів та за різних рівнів ціни блага . З'єднавши точки рівноваги плавною лінією, одержимо криву „ціна - споживання”.

Рис.6 Модель поведінки споживача за зміни ціни одного товару

Крива «ціна - споживання» показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з благ. На її основі будується крива індивідуального попиту.

Криву індивідуального попиту на товар отримаємо, якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару у систему координат «ціна - кількість товару» (рис.6б) Крива попиту показує обсяг споживання товару як функцію ціни.

Властивості кривої попиту:

ь крива попиту відображає зміну рівня корисності споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві;

ь кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівні корисності;

ь в міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується, тобто справджується закон спадної граничної корисності.

3. Ефект доходу та ефект заміщення

Розглянемо, як зміна (зниження) ціни товару впливає на обсяг попиту споживача на цей товар при незмінності цін інших товарів та доходу споживача. По-перше, зниження ціни товару являє собою зниження відносної ціни даного товару (він дешевше від інших, ціни на які не зменшилися). По-друге, зниження ціни будь-якого товару можна розглядати і як підвищення реального доходу споживача. Сказане дозволяє зробити висновок: зміна ціни певного товару впливає на зміну обсягу попиту споживача на даний товар двома шляхами. З одного боку, обсяг попиту змінюється під впливом зміни відносної ціни даного товару, з іншого - під впливом зміни реального доходу споживача.

Розуміння цієї обставини привело економістів до висновку про доцільність розподілу загального ефекту зміни обсягу попиту на товар під впливом зміни ціни цього товару на дві складові: ефект доходу і ефект заміщення.

Ефект доходу - це тільки ті зміни у споживанні, що обумовлені зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. Він суперечливо діє на споживання «нормальних» товарів і «низькоякісних» товарів.

Ефект заміщення - це тільки ті зміни у споживанні, які є результатом зміни цін даного товару відносно цін інших товарів. Він спрацьовує і для «нормальних», і для «низькоякісних» товарів в одному напрямку.

Реальна спрямованість змін у споживанні є рівнодіючою ефектів доходу та заміщення. Оскільки для «нормальних» товарів обидва ефекти діють в одному напрямку, то прогнозувати зміни у споживанні щодо змін цін на товар достатньо просто. Відносно впливу зміни цін на споживання «низькоякісних» товарів, то спрямованість впливу ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежно від того, який ефект спрацьовує більше, динаміка ціни та динаміка споживання мають однакову або протилежну спрямованість. Якщо ефект заміщення має більший вплив, то при зростанні цін споживання зменшується, а при зниженні цін - споживання товару зростає. Якщо домінує ефект доходу, то при зростанні ціни збільшується і споживання, а при зниженні ціни - споживання знижується. «низькоякісний» товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, називають товаром Гіффена, а підвищення його споживання при підвищенні цін на нього називають парадоксом Гіффена.

Зміна ціни блага міняє не тільки відносну доступність благ для споживача з фіксованим нормальним доходом, але його реальним добробут. Зниження ціни робить його більш багатим, а підвищення - бідним. Тому перехід до нової комбінації благ, яку купує споживач є наслідком дії двох факторів: зміни співвідношення цін та зміни реальної величини бюджету споживача.

Виділимо в загальній величині ефекту зміни ціни кожного із цих факторів окремо.

Зниження ціни на товар Х дає можливість:

а) за ту ж саму кількість товару Х віддати менше коштів і на «заощаджену» суму придбати інші товари;

б) більше споживати товару Х, що здешевів і менше товару У, що став відносно дорогим.

Ефект доходу - зміна реального доходу споживача в результаті зміни ціни одного з товарів, що входить до його споживчого товару.

Ефект заміщення - зростання попиту на здешевілий товар, який зумовлений заміщенням цим більш дешевим товаром інших, що стали відносно дорогими.

Ефект доходу і ефект заміщення діють одночасно. Ефект заміщення для різних груп товарів (нормальних, низькоякісних) при зниженні ціни завжди є позитивним: зниження ціни товару Х спонукає споживача до більшого споживання його. При підвищенні ціни на товар Х приводить до заміщення його споживання іншими, що стали дешевшими. Ефект доходу може бути позитивним (для нормальних товарів) і негативним (для низькоякісних товарів).

Отже, в економічній теорії існує зв'язок між ціною товару, який споживач вважає низькоякісним, і споживанням цього товару, коли абсолютна величина ефекту доходу перевищує величину ефекту заміщення. Такий зв'язок називається парадоксом Гіффена, а товар називають товаром Гіффена.

Товар Гіффена - це товар, що посідає значне місце в бюджеті незаможніх споживачів при зменшені ціни попит на нього спадає (крива попиту має не спадний, а висхідний характер).

Товар Гіффена повинен відповідати одночасно таким вимогам: бути низькоякісним в уяві споживача, бути значною часткою витрат споживача.

Парадокс Гіффена, з першого погляду, є винятком із закону попиту, але більш детальне дослідження показує, що саме взаємодія ефектів заміщення та доходу приводить до такого розвитку подій.

Розрахункова частина

Умова задачі: У таблиці наведено дані про набори двох товарів X та Y, кожний з яких утворює різний рівень корисності.

За даними таблиці побудувати криві байдужості. Нанести на карту кривих байдужості бюджетну лінію за умови, що доход споживача дорівнює 15 грн., а ціни становлять: Px = 3 грн.; Py = 3 грн.

Дати економічне пояснення ситуації, що відбувається в точці перетину кривій байдужості з бюджетною лінією. Визначити вибір споживача, який забезпечує максимальну корисність.

Розв'язання:

Наносимо на карту кривих байдужості бюджетну лінію за умови, що доход споживача дорівнює 15 грн., а ціни становлять: P_x = 3 грн.; P_y = 3 грн.

Припустимо, що споживач витрачає свій доход на товар X, тоді неважко підрахувати, що купуючи по ціні 3 грн., він зміг би купити 15:3=5 одиниць цього товару . Якщо споживач витрачає свій доход на товар Y, то він зміг би купити 15:3=5 одиниць цього товару

Відкладаємо отриману кількість одиниць товару X по горизонтальній осі, товару Y - по вертикальній та з'єднуємо точки визначені на осях. У результаті матимемо відрізок , який називається бюджетна лінія.

Координати точки дотику бюджетної лінії та кривої байдужості описують стан рівноваги споживача. Цим вимогам відповідає точка А (2;3,5). Отже, оптимальний вибір споживача набір - 2 одиниці товару X і 3,5товару Y кривої байдужості U1.

Висновок

Ще в минулому столітті німецький статистик Ернст Енгель виявив деякі цікаві закономірності. Зокрема, він довів, що із зростанням сімейних доходів питома вага витрат сім'ї на харчування знижується, частка витрат на одяг, житло і комунальні послуги змінюється мало, а частка витрат на задоволення культурних та інших нематеріальних потреб - зростає досить помітно. Пізніше залежності, що їх дослідив Енгель, увійшли в економічну науку під назвою «закону Енгеля».

Енгель твердив, що частка сімейних витрат на харчування є важливим показником економічного розвитку країни в цілому. Причому, чим менший відсоток цих витрат, тим вищим є рівень економічного розвитку. Сьогодні стало загальновизнаним, що за цим показником можна спів ставляти рівень добробуту різних груп населення в межах однієї країни і порівнювати добробут громадян різних країн.

Криві Енгеля мають практичне значення. Вони можуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною. Крива дохід-споживання дає змогу побудувати індивідуальну криву Енгеля, що характеризує зв'язок між обсягом споживання товару й доходом споживача за незмінних цін і уподобань. Для нормальних товарів крива Енгеля має позитивний характер.

Список використаної літератури

1. Андреюк Н. В. Мікроекономіка.: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2004 -176 с.

2. Бакаєв О. О. Основи мікроекономіки: Навч. посібник - К.: КУЕТТ; Карагодова О. О., 2004 - 267 с.

3. Безугла В. О. Мікроекономіка: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 288 с.

4. Гронтковська Г. Е. Мікроекономіка. Практикум: Навчальний посібник. - 2-ге видання, перероблене та доповнене. - К.: Центр учбової літератури; 2008. - 418 с.

5. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер.-К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. - 211 с.

6. Калініченко О. В. Мікроекономіка: Навч. пос.-К.: Центр учбової літератури, 2008. - 472 с.

7. Косік А. Ф. Мікроекономіка: Навчальний посібник - 2-ге видання, перероблено та доповнене. - К.: Центр учбової літератури; 2008. - 438 с.

8. Базілінська О. Я. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ За ред. Базілінської О. Я. 3-тє вид. випр. - К.: «Центр учбової літератури», 2009. - 352 с.

9. Павленко І. М. Мікроекономіка: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 288 с.

10. Пустовійт Р. Ф. Методика розв'язування задач з мікроекономіки: Навчальний посібник. - вид. 2-е. - К.: Кондор, 2005. - 102 с.

11. Рудий М. М. Мікроекономіка: Навчальний посібн - 2-ге вид. - К: 2010. - 360 с.

Размещено на Allbest.ru