Медична статистика

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Що є предметом статистики, як науки ?

2. Які існують форми і види відносних показників?

3. Що включає план статистичного спостереження?

Задача №1

Задача №2

Задача №3

Задача №4

Висновок

Література

Вступ

Процес інформатизації суспільства, що являє собою надання інформації або забезпечення доступу до неї засобами сучасних технологій, пов'язаний практично з усіма видами людської діяльності. Сьогодні ефективний розвиток тієї чи іншої галузі є неможливим без упровадження сучасних методів збирання, обробки та аналізу даних. У науковій і практичній діяльності в галузі медицини та охорони здоров'я застосування багатовимірної статистики все більше поширюється. Розуміння основних принципів того чи іншого статистичного методу, знайомство із послідовною реалізацією його процедур на прикладах надасть можливість досягти основного -- визначити можливості конкретного методу і дати правильну інтерпретацію отриманих результатів. Для цього автори включили до книги реальні і в той самий час нетрудомісткі приклади, які пов'язані з медициною та біологією і інтерпретацію результатів яких наведено з посиланнями на авторитетні джерела. Значне місце відведено розгляду підходів і методик оцінки діяльності закладів охорони здоров'я та якості медичної допомоги.

1. Що є предметом статистики, як науки ?

Статистика -- термін, який означає:

- науку, що вивчає кількісний аспект масових явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною;

- практичну дїяльність із збирання, обробки та аналізу даних про соціально-економічні явища;

- сукупність даних про явище або процес;

- певну статистичну характеристику, оцінку.

Статистика медична (санітарна) -- галузь соціальної статистики, що вивчає кількісні характеристики здоров'я населення, розвитку системи охорони здоров'я населення, визначає вплив на них соціально-економічних, медико-біологічних та інших факторів, а також обґрунтовує використання статистичних методів для обробки та аналізу результатів лабораторних і клінічних досліджень. Відповідно включає: статистику здоров'я населення, статистику охорони здоров'я та статистику клінічну. Статистика розвивалась одночасно з розвитком суспільства та є результатом його розвитку. Статистика здоров'я населення вивчає кількісні характеристики стану здоров'я населення в цілому та окремих контингентів, вплив навколишнього середовища на здоров'я людей. Включає в себе демографічну статистику, статистику захворюваності, статистику інвалідності та статистику фізичного розвитку. Основними завданими медичної статистики є :

- вивчення стану та динаміки здоров'я населення;

- аналіз впливу на нього окремих факторів;

- дослідження стану, динаміки та ефективності використання ресурсів системи охорони здоров'я.

Це визначає основні напрями статистичного аналізу:

- ситуація, зокрема рівень та структура причин смертності населення;

стан здоров'я дітей;

- захворюваність і поширеність окремих хвороб (динаміка, структура та ін.);

- забезпеченість ресурсами (персоналом, спеціалізованимиі ліжками, обладнанням), їх використання взагалі й відносно окремих видів захворювань, проведення профілактичних оглядів;

- аналіз мережі та кадрового забезпечення медичних закладів;

- обсяг надання окремих видів допомоги (послуг);

Окремим напрямом статистичної робота є вивчення здоров'я населення, попередня обробка та зведення даних.

2. Які існують форми і види відносних показників?

Відносні величини утворюються внаслідок зіставлення двох однойменних чи різнойменних величин. Залежно від того, до якого значення прирівнюється база порівняння, частку від ділення можна виразити або у вигляді коефіцієнта чи відсотка, або як проміле чи продециміле. Крім того, в статистиці широко використовують іменовані відносні величини. Наприклад, показник фондовіддачі в промисловості визначають діленням обсягу випущеної продукції на середньорічну вартість основних виробничих фондів. Цей коефіцієнт указує на те, скільки продукції знімають з кожної гривні основних фондів. У тому разі, коли значення основи (бази) порівняння приймають за одиницю, то відносна величина (наслідок порівняння) є коефіцієнтом, який показує, в скільки разів досліджуване значення більше (менше) від бази порівняння. Розрахунок відносних величин у вигдяді коефіцієнтів застосовують, якщо порівнювана величина є більшою від тієї, з якою її порівнюють. Якщо значення бази (основи) порівняння приймаються за 100% то результат порівняння (відносну величину) виражають у відсотках. Відсоткове вираження відносних величин є найпоширенішим у практиці економічної роботи. Коли базу порівняння приймають за 1000 (наприклад, при обчисленні показників природного руху населення), результат порівняння виражають у проміле (%о). У деяких випадках при обчисленні відносних величин базу порівняння приймають за 10000 одиниць (продециміле, %оо), за 100000 ( просантиміле, %ооо). Форма вираження відносних величин залежить від кількісно співвідношення порівнюваних величин, а також від суті отримано результату порівняння. В тому разі, коли порівнювана величина є більшою від бази порівняння, відносну величину можна виразити або в коефіцієнтній, або у відсотковій формі. Якщо порівнювана величина є меншою від бази порівняння, відносну величину доцільніше виражати у відсотках. Якщо ж числові значення порівнюваної величини відносно малі, то відносні величини виражають у проміле. Так, у проміле обчислюють показники природного руху населення: народжуваності, смертності, приросту, одруження, розлучення тощо. У кожному окремому випадку слід добирати таку форму вираження відносних величин, яка забезпечує більшу наочність та сприйняття. Аби відносні величини були правильними, потрібно, щоб порівнювана величина і база (основа) були зіставними. За пізнавальним значенням відносні величини поділяються на такі: виконання договірних зобов'язань, динаміки, структури, координації, порівняння в просторі, інтенсивності. Відносну величину виконання договірних зобов'язань - показник, що визначають діленням обсягу виконаних зобов'язань ( обсяг поставленої продукції) на обсяг зобов'язань, передбачених договором (обсяг постачання продукції згідно з договором). Обчислений в такий спосіб показник характеризує ступінь виконання підприємством своїх договірних зобов'язань. Відносними величинами динаміки називаються показники, які виражають ступінь зміни явищ у часі. Вони характеризують напрям і швидкість зміни явищ у часі, темпи їх розвитку. Відносні величини динаміки дуже важливі, їх широко застосовують у статистиці та соціально-економічних дослідженнях, оскільки вивчення розвитку явищ у часі, зокрема, розвитку народного господарства держави, - важливе теоретичне і практичне завдання. Відносну величину динаміки визначають відношенням показників за звітний період (рік, квартал, місяць тощо) та за минулий період. Аби обчислити відносну величину динаміки, потрібно мати дані щонайменше за два періоди або момента часу. Залежно від характеру бази порівняння розрізняють два види

відносних величин динаміки: зі змінною базою порівняння (ланцюгові); зі сталою базою порівняння (базисні). Якщо відносні величини динаміки зі змінною базою порівняння характеризують швидкість зміни показника від одного періоду до іншого, то базисні відносні величини характеризують поступове віддалення цього самого показника від періоду, який взято за ба порівняння. Вибір бази порівняння для базисних відносних величин має суттєве значення. За базу порівняння слід брати дані за роки, найважливіші для розвитку досліджуваного процесу. Відносні величини структури характеризують склад досліджуваної сукупності. Іх розраховують як відношення абсолютної величини кожного складового елемента до абсолютної величини всієї сукупності, тобто як відношення частини до цілого. Переважно відносні величини структури виражають у відсотках (базу порівняння приймають за 100). Показники структури можна виражати в коефіцієнтній формі (базу порівняння приймають за одиницю). Зіставляючи структуру однієї й тієї самої сукупності за різні періоди часу, можна простежити структурні зміни. Відносні величини структури широко використовують для аналізу підприємницької діяльності: структури випущеної продукції та витрат на її виробництво, а також складу робітників підприємства за різними ознаками (стать, вік, стаж роботи). Відносними величинами координації називають співвідношення окремих частин певної сукупності. Вони вказують на те, в скільки разів порівнювана частина сукупності є більшою чи меншою від тієї частини, яку взято за базу порівняння. Відносні величини порівняння в просторі -- це співвідношення однойменних величин різних об'єктів. Так, можна зіставляти чисельність населення, розміри територій, посівних площ, обсяг промисловоі продукції між окремими країнами, областями, районами. Відносними величинами інтенсивності називають показники, які характеризують ступінь поширення, розвиток явища в певному середовищі. За їх допомогою вимірюють інтенсивність його поширення, ступінь насиченості певного середовища даним явищем. Відносні величини інтенсивності завжди є відношенням двох різнойменних величин. У чисельнику - величина явища (показник), ступінь поширення якого вивчають, а в знаменнику - величина того середовища, в якому розвивається (поширюється) це явище. Відносна величина інтенсивності вказує на те, скільки одиниць однієї сукупності припадає на одиницю іншої сукупності. На відміну від інших видів відносна величина інтенсивності завжди є іменованою.

3. Що включає план статистичного спостереження?

Під час підготовки статистичного спостереження виникає ціла низка питань, які треба вирішувати. Вони поділяються на програмно-методологічні та організаційні. До програмно-методологічних питань належать визначення мети, об'єкта, одиниці спостереження, програми спостереження, облікового формуляра та інструкції й способів збирання даних. Організаційні питания -це організація спостереження, складання карт території спостереження та списків одиниць досліджуваної сукупності, підготовки кадрів, способу розробки матеріалів спостереження тощо. Будь-яке спостереження розпочинається з чіткого визначення мети його проведення. Ось чому насамперед потрібно сформулювати мету і завдання всієї роботи, а потім вирішувати інші питания. Мета статистичного спостереження -- це основний очікунаний результат статистичного дослідження. Її чітке формулюнання дає змогу уникнути збирання неповних або зайвих даних. Мету статистичного спостереження в загальному вигляді містить документ, на підставі якого організовується спостереження (постанова уряду, указ Президента тощо). Відповідно до поставленої мети визначають об'ект статистичного спостереження - сукупність одиниць досліджуваного явица, про яке потрібно зібрати статистичні дані. Так, у разі перепису промислового устаткування об'єктом спостереження є сукупність верстатів, машин, механізмів та інших одиниць устаткування промислових підприємств. Успіх всієї роботи значною мірою залежить від точності визначення об'єкта спостереження, встановлення меж досліджуваної сукупності. Якщо об'єкт визначено невірно, то, можливо, певну його частину не буде досліджено. Наукове дослідження об'єкта статистичного спостереження передбачає глибоке знання суті досліджуваної сукупності явищ і здійснюється на підставі: точного визначення явищ, що підлягають спостереженню; встановлення територіальних меж і часу спостереження. Поряд із визначенням об'єкта статистичного спостереження потрібно виділити одиницю сукупності, а також встановити одиницю спостереження. Одиниця статистичної сукупності - це первинний елемент об'єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають спостереженню. Одиниця статистичного спостереження - це та первинна ланка, з якої мають бути одержані необхідні статистичні дані. Одиниця сукупності - це те, що піддається дослідженню, а одиниця спостереження - це джерело здобуття відомостей. Після того, як визначено мету, об'єкт та одиниці сукупності і спостереження, переходять до складання программ спостереження, яка є основною частиною статистичного спостереження. Програма спостереження - це перелік чітко сформульованих питань, на які необхідно отримати відповіді. Якість будь-якого спостереження залежить насамперед від того, наскільки вірно і повно складено програму. До програми слід вносити тільки ті питания, які відповідають завданням дослідження і на які будуть знайдені достовірні відповіді. В ній має не бути місць, що можуть викликати непорозуміння і неоднозначне тлумачення. Якщо ж таке трапляється, то доцільно в програмі подати в дужках підказку у вигляді можливих варіантів відповіді. Для забезпечення однакового тлумачення програми спостереження в обліковому формулярі, в якому вона міститься, подаються пояснення, викладені в документі, котрий називається інструкцією. Обов'язковим елементом статистичного формуляра є його окрема частина, яка необхідна для перевірки зібраних даних та їх обробки. Формуляр може мати вигляд картки, звітності, переписного листа тощо, в якому дані подаються за списком або індивідуально по кожній одиниці сукупності. Під час статистичного спостереження вирішується ціла низка організаційних питань. Послідовність їх вирішення відображується в організаційному плані статистичного спостереження, який є складовою плану спостереження. Це -- основний організаційний документ, в якому зафіксовано всі важливі організаційні заходи, здійснення яких потрібне для успішного проведения статистичного спостереження. В організаційному плані статистичного спостереження вказують на місце і час проведения спостереження, органи спостереження, а також на підготовчу роботу; оскільки на різних рівнях статистичної ієрархії вирішують різні питання, то, відповідно, складають різні організаційні плани спостереження, на найвищому рінні розробляють загальну схему заходу, яку відповідно деталізують на найнижчих щаблях структури органів спостереження. Орган спостереження - це організатор і викопаноць статистичного спостереження. Він вирішує питания про час проведення спостереження, в тому числі - вибір сезону спостереження, встановлення терміну і критичного моменту спостереження. Термін, або час, спостереження - це час, протягом якого збираються дані про об'єкт спостереження. Сезон спостереження треба добирати в такий період року, коли об'єкт перебуває у звичайному для нього стані. Наприклад, перепис населення країни здійснюється, як правило, взимку - час найменшої міграції. Термін спостереження має максимально наближатися до критичного моменту. Для того щоб відображення було чітким, об'єкт має бути нерухомим, тобто незмінним, для цього потрібно встановити критичний момент. Критичний момент - це момент, на який фіксують дані про явища. Під періодом проведення спостереження розуміють інтервал, в якому вказано на початок і закінчення збирання ведомостей. Серед розділів організаційного плану спостереження велике значення набувають підготовчі заходи щодо його проведення. Насамперед це - складання різних списків одиниць спостереження, подготовка картографічного матеріалу, розбиття території, підготовка та інструктаж кадрів щодо проведення і заповнення переписних формулярів. Наприклад, під час перепису населення складають списки населених місць, домоволодінь, формують переписні дільниці. Це потрібно для того, щоб не допускати пропусків при спостереженні, перевіряти повноту обліку, розраховувати необхідну кількість осіб, які здійснюватимуть спостереження. В організаційному плані спостереження вказують на способи збирання статистичних даних, терміни підготовки і забезпечення спостереження необхідним інструментарієм. У деяких випадках, як у разі перепису населення, потрібна ще відповідна пояснювальна робота серед населення з використанням засобів масової інформації: щодо розкриття мети, завдання та порядку проведения перепису.

статистичний медицина відносний варіація

Задача №1

Нижче наведені дані про чисельність промислово-виробничого персоналу по двох підприємствах:

Підприємство	Робітники	Учні	ІТР	Службовці	МОП
А Б	12236 29981	361 419	1277 5370	794 1290	659 550

Визначити: структуру промислово-виробничого персоналу по кожному підприємству, кількість ІТР, що припадає на 100 робітників, кількість службовців, що припадає на 100 робітників. Побудувати секторну діаграму структури по кожному підприємству. Зробити стислі висновки.

Структура промислово-виробничого персоналу по підприємству А. Для визначення структури знайдемо загальну чисельність персоналу підприємства: 12236 + 361 + 1277 + 794 + 659 = 15327

Частка робітників складає: * 100% = 79,8 %

Частка учнів складає: * 100% = 2,4%

Частка ІТР складає: * 100% = 8,3%

Частка службовців складає: * 100% = 5,2%

Частка МОП складає: * 100% = 4,3%

Визначимо кількість ІТР, що припадає на 100 робітників:

* 100 = 10,4

Визначимо кількість службовців, що припадає на 100 робітників:

* 100 = 6,5

Визначимо структуру промислово-виробничого персоналу чисельність персоналу підприємства В. Знайдемо загальну чисельність персоналу:

29981 + 419 + 5370 +1290 +550 = 37610

Частка робітників складає: * 100% = 79,7 %

Частка учнів складає: * 100% = 1,1%

Частка ІТР складає: * 100% = 14,3%

Частка службовців складає: * 100% = 3,4%

Частка МОП складає: * 100% = 1,5%

Визначимо кількість ІТР, що припадає на 100 робітників:

* 100 = 17,9

Визначимо кількість службовців, що припадає на 100 робітників:

* 100 = 4,3

Висновки:

На підприємстві А працює менше персоналу, ніж на підприємстві В. У структурі можна виділити такі особливості: найбільшу частку (близько 80%) на обох підприємствах займають робітники. Друге місце за часткою посідають ІТР, але на підприємстві В їхня частка більша, ніж на А (14,3% і 8,3% відповідно). Третє місце у структурі персоналу обох підприємств займають службовці, але на підприємстві А їхня частка більша, ніж на підприємстві В (5,2% і 3,4% відповідно). Найменша частка МОП та учнів на

обох підприємствах, при чому на підприємстві В менша частка МОП та учнів (1,5% і 1,1% відповідно), ніж на підприємстві А (4,3% і 2,4% відповідно).Щодо кількості ІТР 100 робітників, то вона більша на підприємстві В ніж на підприємстві А (17,9 та 10,4 відповідно). Кількість службовців на 100 робітників, навпаки, більша на підприємстві А, ніж на підприємстві В (6,5 та 4,3 відповідно).

Задача №2

Нижче наведені дані про продаж виробів та їх ціну

Кількість виробів, натур.од.	Ціна одного виробу,гр.од.
20	10
30	20
50	40

Визначити середню ціну одного виробу. Обґрунтувати застосування формули середньої величини.

Для визначення середньої ціни одного виробу застосуємо формулу середнього арифметичного зваженого, оскільки маємо різну кількість виробів з різними значеннями ціни, тобто у формулу середнього арифметичного зваженого підставляємо ціни як варіанти та кількість виробів як частоти цих варіантів. Маємо: де х - варіанти, f - частоти:

 =

Середня ціна одного виробу: = 28 (грн. од.)

Задача №3

Нижче наведені дані про розподіл токарів-відрядників за тарифним розрядом.

Тарифний розряд	Кількість токарів- відрядників	Тарифний розряд	Кількість токарів- відрядників
1	7	4	23
2	14	5	15
3	14	6	4

Визначити середній тарифний розряд робітників, моду, медіану, коефіцієнт варіації. Зробити висновки.

Визначимо середній тарифний розряд робітників, використавши формулу середнього арифметичного зваженого: де х - тарифний розряд, f - кількість токарів-відрядників:

=

Середній тарифний розряд: = 3,48

Визначимо моду. Це варіант, який зустрічається найчастіше. В даному випадку, мода - тарифний розряд, який відповідає найбільшій кількості токарів-відрядників. Отже, мода - 4 тарифний розряд. Визначимо медіану. Це варіант, який ділить групу на дві рівні частини: одна частина має значення варіантів менше, ніж медіана, а друга - більше. Для даного випадку медіана становить: = 3,5

Визначимо коефіцієнт варіації за формулою: де у - середнє квадратичне відхилення, - середнє:

V = * 100%

Визначимо середнє квадратичне відхилення: де х - тарифний розряд, - середній тарифний розряд, f - кількість робітників:

Y =

Y =

V =

Висновки:

Середній тарифний розряд - 3, мода - 4, медіана - 3,5, коефіцієнт варіації - 39%.

Задача №4

Нижче наведені дані про реалізовану продукцію підприємства, гр.од.

Рік	Реалізовано продукції, гр.од.	Рік	Реалізовано продукції, гр.од.
1998	290,9	2001	363.0
1999	351,7	2002	370,1
2000	360,2	2003	378,0

Визначити щорічний абсолютний приріст, ланцюгові і базисні темпи росту і приросту у відсотках, середній темп росту і приросту. Зробити висновки. Побудувати стовпчикові діаграми.

Визначимо щорічний абсолютний приріст реалізованої продукції як різницю між показниками поточного і попереднього року:

1999 351,7 - 290,9 = 60,8 (грн. од.)

2000 360,2 - 351,7 = 8,5 (грн. од.)

2001 364,0 - 360,2 = 3,8 (грн. од.)

2002 370,1 - 364,0 = 6,1 (грн. од.)

2003 378,0 - 370,1 = 7,9 (грн. од.)

Визначимо ланцюговий темп росту у відсотках:

1999

2000

2001

2002

2003

Визначимо базисний темпи росту у відсотках (база 1998рік):

1999

2000

2001

2002

2003

Визначимо ланцюговий темп приросту у відсотках:

1999

2000

2001

2002

2003

Визначимо базисний темпи приросту у відсотках (база 1998рік):

1999

2000

2001

2002

2003

Визначимо середній темп росту: де - середній темп росту, п - кількість росту, Т- темп росту за весь період.

або 105,4%

Визначимо середній темп приросту: або 5,4%

Висновки:

Визначені показники динаміки характеризують зміни вартості реалізованої продукції за 6 років (з 1998 по 2003 рік). Щорічний абсолютний приріст додатній, отже, вартість реалізованої продукції постійно зростала протягом 6 років. Найбільший приріст зафіксовано в 1999р. порівняно з 1998р., найменшій - у 2002р. Ланцюговий темп росту і приросту демонструє значне зростання вартості реалізованої продукції в 1999р., а в наступні роки - невелике поступове зростання цього показника. Базисний темпи приросту і росту показує поступове рівномірне зростання вартості реалізованої продукції (від 120,9% у 1999р. до 129,9% у 2003р.). Cтовпчикові діаграми ілюструють динаміку показника вартості реалізованої продукції в грошових одиницях ( діаграма щорічного абсолютного приросту), а також показують відмінність між ланцюговими і базисними темпами приросту і росту, та спільність динаміки між показниками темпів росту і приросту.

Висновок

Сучасна статистична наука є складною, багатогалузевою системою наукових дисциплін. Статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин та явища культурного і політичного життя суспільства. Вона вивчає також вплив природних і технічних факторів на кількісні характеристики суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства. Мета статистики полягає в тому, щоб надати комплекс знань з теорії та практичних аспектів статистичного аналізу системи показників народного господарства та окремих господарюючих суб'єктів. Знати: теоретичні аспекти організації діяльності статистичних органів у регіоні та в масштабах держави; вимоги до заповнення форм статистичної звітності; основи зведення та групування статистичних даних; особливості проведення розрахунків узагальнюючих характеристик сукупностей; методу аналізу окремих показників у динаміці; основи кореляційного аналізу взаємозв'язків окремих параметрів. Вміти: володіти методами та прийомами проведення статистичного спостереження, розрахунку та аналізу необхідних показників як узагальнюючих характеристик сукупності; використовувати набуті навички в практичній діяльності; визначати результати діяльності підприємства за певний період; виявляти резерви підвищення ефективності діяльності за результатами аналізу статистичної звітності.

Література

1. Статистика.- К.: КНЕУ,2000.

2. Герасименко С.С. Статистика.- К.: КНЕУ, 1998.

3.Головач А.В. Статистика. - К: Вища шк.., 1993.

4. Загальна теорія статистики: Курс лекцій / Н.В. Ковтун, Г.С. Столяров. - К, 1996.

5. Теорія статистики. П.Г.Вашкір, П.І.Пастер, В.П.Сторожук, Є.І.Ткач. Навч.посібник .К.: Либідь, 2001.

6. Теорія статистики: Практикум / А.М. Єріна, З.О. Пальян. - К., 1997.

Размещено на Allbest.ru