Оцінювання праці в інформаційній галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Оцінювання праці в інформаційній галузі

2. Розрахунок економічної ефективності використання розробленого програмного комплексу

2.1 Розрахунок капітальних витрат на створення програмного виробу

2.2 Розрахунок поточних витрат на розробку проекту

2.3 Розрахунок собівартості проектування

3. Визначення економічної ефективності програмного виробу

3.1 Розрахунок річного економічного ефекту

3.2 Розрахунок коефіцієнта економічної ефективності та строку окупності капіталовкладень

Перелік літератури



Вступ

Темою курсової роботи є "Оцінювання праці в інформаційній галузі".

Мета курсової роботи - вивчення даної теми та закріплення знань із дисципліни "Економіка та основи IT-бізнесу".

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що в наш час із розвитком інформаційних технологій, інформаційні продукти та послуги користуються найбільшим попитом і займають одне з лідируючих місць на ринку. Звичайно, будь-яка праця повинна оцінюватися. Інформаційна галузь має свої особливості нормування, стимулювання і оплати праці. Створення норм і нормативів затрат праці для програмування - досить складний процес, насамперед через те що програмування - творча робота, а також тому що у програмуванні однієї задачі можуть брати участь фахівці різних професій і категорій.

Завдання курсової роботи - розрахувати економічну ефективність використання розробленого програмного продукту.



1. Оцінювання праці в інформаційній галузі

Інформаційна галузь має свої особливості нормування, стимулювання і оплати праці.

Технічне обслуговування:

- Складання технічних засобів з комплектування.

- Складання, монтаж, установлення, підключення та налагоджування апаратних засобів і локальних мереж у замовника.

- Ремонт, тестування, модернізація технічних засобів, поточне технічне обслуговування.

Спеціалісти, які його забезпечують, мають відповідну освіту та досвід практичної роботи. Про нормування їхньої праці навряд чи доцільно говорити, що ж стосується оплати, то вона залежить від рівня кваліфікації, системи оплати, прийнятої на фірмі, та умов контрактів і договорів із замовниками. Щодо поточного технічного обслуговування, то тут є парадокс: тому, хто більшу частину робочого часу "сидить, склавши руки, а техніка сама працює", треба платити більше ніж тому, хто цілими днями займається ремонтом, бо саме це є свідченням, що він не дуже кваліфікований фахівець.

Програмування. Проблема нормування праці програмістів була дуже актуальною, коли її результатом були тексти готових програм, написані на певній мові програмування, і кількість рядків цієї програми визначала кінцевий обсяг праці, а поділений на кількість робочих днів - давав рівень продуктивності праці. Узагалі, в усіх країнах вважалося, що в середньому 10-15 операторів на робочий день - це досить високий рівень продуктивності праці програміста.

Створення норм і нормативів затрат праці для програмування - досить складний процес, насамперед через те що програмування - творча робота, а також тому що у програмуванні однієї задачі можуть брати участь фахівці різних професій і категорій, а саме:

- наукові працівники;

- математики;

- інженери-технологи;

- економісти;

- техніки;

- оператори.

Крім того, продуктивність праці під час програмування залежить від багатьох факторів, урахувати які складно. Це:

- логічна складність програмованої задачі;

- кваліфікація програміста;

- математичне забезпечення ЕОМ.

Основними методами нормування є дослідно-статистичний, коли норми часу встановлюються на основі звітних даних про витрати часу в минулому на виконання аналогічних робіт з програмування. Типові норми часу на програмування задач для ЕОМ затверджено в 1986 р.

Мета здійснити оцінку і нормування праці керівників ІТ-підрозділів, системних аналітиків, програмістів та інших висококваліфікованих спеціалістів значно складніше ніж техніків або операторів. Для оцінки праці цієї категорії робітників можна використовувати такі показники:

- дотримання термінів розроблення систем і програм;

- вивчення і практичне використання нових мов і методів програмування;

- створення чітких інструкцій, що полегшують використання програм;

- схвалення роботи з боку користувачів.

Питання нормування праці під час програмування є дуже важливим для планування, обліку, аналізу та оперативного управління діяльністю ОЦ. Норми часу охоплюють роботи, виконувані фахівцями на таких стадіях розроблення проектних матеріалів:

- технічне завдання;

- ескізний проект;

- технічний проект;

- робочий проект;

- впровадження.

Норми часу розраховано залежно від факторів, що найбільше впливають на трудомісткість розроблення проекту:

- кількість різновидів форм вхідної інформації;

- кількість різновидів форм вихідної інформації;

- ступінь новизни комплексу задач (задачі);

- складність алгоритму;

- вид інформації, що використовується (змінна інформація, НСІ, БД);

- складність контролю вхідної і вихідної інформації;

- використання ТПР (ППП), типових проектів, типових програм, стандартних модулів.

Виходячи з трудомісткості стадій розроблення ПЗ ОТ, оцінюється кількість фахівців або термін, необхідний для реалізації стадій його розроблення.

Добором кількості розробників на різних стадіях досягають бажаного терміну розроблення ПЗ ОТ.

Зараз технології обробки інформації, технології програмування настільки різноманітні, настільки вдосконалені, що неможливо зіставляти роботу програмістів у різних середовищах, можна робити порівняння тільки в аналогічних середовищах і встановлювати терміни розроблення програмних продуктів виходячи зі статистичних даних та практичного досвіду. Це стосується програмістів середнього рівня, тобто виконавців. Вища кваліфікація у програмуванні визначається тими принципово новими ідеями, які дають розвиток новим напрямам у цій галузі. Це було і залишається творчою складовою діяльності програміста, оплату якої неможливо нормувати.

І хоч установлених норм для програмістів офіційно ніхто не скасовував, ними практично не користуються (принаймні, на недержавних підприємствах), а терміни розроблення програмних продуктів установлюються виходячи зі складності задач, ступеня використання готових програмних модулів, рівня автоматизації праці програмістів, технічних засобів тощо.

Приклад оплати праці ІТ-спеціалістів у США наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Зарплата ІТ-працівників у 10 галузях економіки США

Галузь	Посада	Оклад, дол.
Будівництво	Web-майстер/Web-програміст	10 500
	ERP-спеціаліст	14 000
	Адміністратор СУБД	13 200
	Провідний спеціаліст з обслуговування мереж	12 300
Послуги	Адміністратор мережі	7900
	Керівник проекту	11 400
	Спеціаліст із супроводження офісного ПЗ	6700
	Розробник додатків	7000+
	Провідний розробник додатків	14 000+
Торгівля	Керівник проекту	13 200
	Системний аналітик	8800
	Системний програміст	7000
	Програміст/аналітик	6500
Транспорт, енергетика	Провідний системний аналітик	10 700
	Провідний системний програміст	9700
	Адміністратор мережі	8800
	Програміст/аналітик	11 200
Виробництво	Системний аналітик	10 400
	Провідний системний програміст	9500
	Адміністратор/аналітик мережі	8600
	Програміст	7200
Телекомунікації	Керівник проекту	17 600+
	Провідний системний аналітик	17 600
	Провідний програміст/аналітик	15 800
	Програміст/аналітик	8800
Освіта	Провідний системний аналітик	7900
	Керівник проекту/системний програміст	7000
	Програміст/аналітик	5300
	Менеджер LAN	4900
Банки, фінанси	Провідний системний аналітик/адміністратор	9300
	Web-майстер, Web-дизайнер	9300
	Аналітик СУБД	10 400
	Провідний програміст/аналітик	9800
Медицина	Керівник проекту/системний програміст	10 400
	Аналітик СУБД	9500
	Провідний системний аналітик	9700
	Менеджер LAN	9100
Урядові та державні структури	Web-майстер/Web-програміст	7000
	Керівник ІТ-підрозділу	10 400

Що стосується заробітної плати програмістів в Україні, то можна сказати, що більш-менш достовірні відомості можна мати тільки для працюючих у державному секторі економіки. Тут оклади перебувають на рівні середніх у промисловості, що для кваліфікованих фахівців - дуже низький рівень. Тому вони або мають ще заробіток на стороні (іноді безпосередньо на своєму робочому місці), або мають додаткові гонорари чи якусь іншу зацікавленість, або просто переходять у ринкові структури. Офіційні оклади тут становлять 200-300 дол. для молодих спеціалістів, потім вони можуть зростати у 2-3 рази, крім того, використовують доплати, які можуть бути у 1,5-2 рази вищі за посадові оклади (щоб уникнути зайвих податкових відрахувань). програмний собівартість проектування окупність

Маркетологи. Оскільки ця посада і спеціальність як така з'явились у нас не так давно, то маркетологи здебільшого працюють у секторі недержавної власності, отже, оплата праці залежить від галузі, фірми, від її ефективності та їх внеску в прийняття важливих стратегічних рішень і поточного регулювання діяльності фірми.

Як показують дослідження, обчислити внесок кожного маркетолога в загальний успіх інформаційної фірми неможливо, оскільки відсутні чіткі критерії оцінювання їх роботи.

Частинними критеріями оцінки якості роботи можуть бути:

- збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції (послуг);

- економія матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів;

- зниження собівартості і поліпшення якості продукції;

- прискорення оборотності оборотних коштів;

- поліпшення роботи з дебіторами;

- організація відновлення устаткування і технологій за допомогою іноземних інвесторів;

- розширення сервісних послуг фірми;

- вирішення інших економічних і природоохоронних проблем підприємства.

Наведені критерії ефективності не є обов'язковими для преміювання, але можуть використовуватися для розроблення положення про стимулювання праці.

Наявні сьогодні системи стимулювання праці застаріли і не працюють на збільшення обсягів виробництва і підвищення ефективності праці маркетологів. Ігнорування вад сформованої системи оплати і стимулювання праці є однією з основних причин кризового стану економіки і суспільства.

Наприклад, зарплата маркетолога має складатися з двох частин: основна зарплата, що виплачується за виконання посадових обов'язків, та змінна частина, що залежить від підсумків результатів трудової діяльності у попередній місяць. Цю частину зарплати формує трудовий колектив у вигляді премії, тому що маркетолог, реалізуючи на підприємстві свої підприємницькі здібності, віддає результати своєї праці колективу, який оцінює його індивідуально.

Таким чином, посадовий оклад із премією становитиме своєрідний економічний рейтинг маркетолога. Хибну оцінку якості своєї праці маркетолог дістане, якщо не зможе переконати колектив у доцільності своїх дій. Крім надбавок, можна підключити нові стимули - моральні. Одним з таких стимулів для кваліфікованого маркетолога є підвищення по службі.

У цілому по Україні реальний попит на фахівців з маркетингу дуже значний, але він частково має прихований характер. Маркетолог сьогодні - це єдиний фахівець, який може вказати підприємству, як заробити гроші, а не лише їх перерозподіляти i витрачати, бо тільки він уміє дослідити ринок, вивчити, що i скільки виробляти, як розповсюджувати, рекламувати тощо, фахівець, який може вивести економіку з кризи. Висококваліфікованих кадрів сьогодні дуже мало. Там де вони є, де є прямий зв'язок із практикою - результати дуже високі.



2. Розрахунок економічної ефективності використання розробленого програмного комплексу

2.1 Розрахунок капітальних витрат на створення програмного виробу

Капітальні витрати "К" на створення програмного виробу (ПВ) мають одноразовий характері розраховуються за формулою:

К = К 1+ К 2 + К 3.

К=4606,35 +1659+24590,5

К=30855,85 (грн.)

де К 1 - витрати на обладнання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат - (4606,35 грн.);

Відсоток від варт. обл. = 219,35 (грн.)

К ₁= 4387+219,35=4606,35(грн.)

К 2 - витрати на ліцензійні програмні продукти - (1659 грн.);

К 3 - витрати на створення програмного продукту - (24590,5 грн.).

Примітка: Транспортно-заготівельні витрати прийняли як 1-5 % від вартості обладнання.

Розрахунок витрат на створення ПВ - К₃:

К 3 = З 1 + З 2 + З 3.

К 3 = 17905,2 + 946 + 5739,3

К 3 = 24590,5 (грн.)

де З 1 - витрати праці програмістів-розробників - (17905,2 грн.);

З 2 - витрати комп'ютерного часу - (946 грн.);

З 3 - непрямі (накладні) витрати - (5739,3грн.).

Витрати праці програмістів-розробників "З1" розраховуються за формулою:

,

З 1 = 2 ? 17,35 ? 430 ? 1,2

З 1 = 17905,2 (грн..)

де N_k - кількість розробників k-й професії - (2 чол.);

r_k - годинна зарплата розробника k-й професії - (17,35 грн);

T_k - трудомісткість розробки для k-го розробника (кількість витраченого розробником часу) - (430 годин);

К_зар - коефіцієнт нарахувань на фонд заробітної плати, (1,2).

Годинна зарплата розробника "r_k" визначається за формулою:

,

.

грн.

де Мк - місячна зарплата розробника - (2915 грн.);

Fkмес - місячний фонд часу його роботи (168год).

.

8 ? 21.

.

Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в таблиці 2.

Таблиця 2 - Трудомісткість робіт

Етапи робіт	Зміст робіт
1 технічне завдання	Коротка характеристика програми; у проекті реалізувати можливість гнучкої коригування даних і створення звітів по заданим запитам; розроблюваний продукт повинен призначатися тільки для поточного контролю за постачанням та продажом товарів; стадії та етапи розробки програми в предметній області (ПО).
2 ескізний проект	Попередня розробка структури вхідних даних (дані про клієнта, дані про вигляді товару) і вихідних даних (фільтрація даних і модифікація); уточнення методу вирішення задачі; розробка та опис загального алгоритму рішення; розробка техніко-економічного обґрунтування і пояснювальної записки (зменшення часу, що витрачається на ручне заповнення накладних, рахунків, автоматичний контроль обмежень)
3 технічний проект	Уточнення структури вхідних і вихідних даних про клієнтів, кількість товару, адресних даних; визначення форми їх подання; розробка детального алгоритму; розробка структур програми обліку товарів і друк довідкової документації; остаточне визначення конфігурації технічних засобів; розробка заходів по впровадженню програми
4 робочий проект	Опис програми; налагодження; розробка методики випробувань; проведення попередніх випробувань (тестування); коректування програми; розробка програмної документації
5 впровадження	Підготовка і передача програми для подальшого розвитку та вирішення проблеми автоматизації обліку роботи системи контролю виробленої продукції, і її поставок; навчання персоналу використання програми; внесення коректив у програму і документацію

Розрахунок трудомісткість розробки "T_k" для кожного розробника здійснюється за формулою:

Tk= t1k + t2k + t3k + t4k + t5k.

Тк = 58+96+76+140+60,

Тк=430 (год),

де t1k, t2k, t3k, t4k, t5k - час, витрачений на кожному етапі розробки k-м розробником - (58, 96, 76, 140, 60год.).

Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в таблиці 3.

Таблиця 3 - Загальна тривалість етапів роботи

Етапи робіт	Трудомісткість, годин
Технічне завдання	58
Ескізний проект	96
Технічний проект	76
Робочий проект	140
Впровадження	60
Разом:	430

Витрати комп'ютерного часу "З ₂" розраховуються за формулою:

З ₂ = С_кF₀

З ₂ = 2,2 ? 430

З ₂ = 946 (грн.),

де Ск - собівартість комп'ютерної години - (2,2 грн.);

F₀ - витрати комп'ютерного часу на розробку програми - (430 год.).

/

Собівартість комп'ютерної години "С_К" розраховується за формулою:

С_К= С_А + С_Э + С_ТО,

С_к = 1,79 + 0,25 +0,16

С_к= 2,2 (грн.),

де С_А - амортизаційні відрахування - (1,79 грн.);

С_Е - енерговитрати - (0,25 грн.);

С_ТО - витрати на техобслуговування - (0,16 грн.).

Амортизаційні відрахування "С_А" розраховуються за формулою:

С_А = =,

С_А= 6046 ? 0,6 / 2016 = 1,79 (грн.)

де Сі - балансова вартість i-го обладнання, яке використовується для створення ПК - (6046 грн.);

,

С_і = 4387+1659

С_і= 6046 (грн.),

N_А - річна норма амортизації i-го устаткування - (0,6 часток);

F_год - річний фонд часу роботи i-го устаткування - (2016 год.).

_год

_год= 8 ? 21 ? 12

_год= 2016 (год.).

Енерговитрати "СЕ" розраховуються за формулою:

С_Е= Р_ЕС_кВт,

С_Е= 0,37 0,671

С_Е = 0,25 (грн.),

де Р_Е - витрата електроенергії, споживаної комп'ютером - (0,37кВт/год)

С_кВт - вартість 1 кВт/чол ектроенергії - (0,671 грн.).

Витрати на технічне обслуговування "С_ТО" розраховуються за формулою:

С_ТО= r_ТО,

С_ТО=15,55 0,01

С_ТО= 0,16 (грн.),

де r_ТО - годинна зарплата працівника обслуговуючого устаткування (15,55грн.);

.

= 2614/168

15,55 (грн.)

л- періодичність обслуговування - (0,01).

Періодичність обслуговування "л" розраховується за формулою:

.

.

0,01,

де N_то - кількість разів обслуговування обладнання в місяць - (2 рази);

F_міс - місячний фонд часу роботи устаткування - (168год.).

168 (год)

Непрямі витрати "33" визначаються за формулою:

З ₃= С ₁+ С ₂+ С _3.

З ₃= 470,2+47+5264,4

З ₃ = 5739,3 (грн.),

де С ₁ - витрати на утримання приміщень - (470,2 грн.);

С ₁ = 470,2 (грн.)

С ₂ - витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень -(47 грн.)

С ₂= 47 (грн.)

C₃ - інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо) (5264,4грн.).

С 3 = 5264,4 (грн.)

Примітка: витрати на утримання приміщень складають 2-2,5 % від вартості приміщення. Витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень складають 0,2-0,5 % від вартості приміщення. Інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо) складають 100-120 % від вартості обчислювальної техніки.

2.2 Розрахунок поточних витрат на розробку проекту

Витрати на розробку проекту "В_р" обчислюються за формулою:

В_р = .

В_р = 176,77 ? 0,777 ? 455

В_р= 62494,38 (грн.)

де Тр - трудомісткість i-го розрахунку - (0,777 год);

Ср- годинна собівартість i-го розрахунку - (176,77 грн.);

n - число експериментів, зроблених за рік - (455 шт.).

2.3 Розрахунок собівартості проектування

Собівартість проектування "С_р" обчислюється за формулою:

С_р = С_р ¹ + С_р ²

Ср = 78,96 + 97,81.

Ср = 176,77 (грн.).

де Ср ₁ - витрати на оплату праці персоналу - (78,96 грн.);

Ср ₂ - непрямі витрати - (97,81 грн.).

Витрати на оплату праці персоналу "Ср ₁" розраховуються за формулою:

С_р ¹.

= 2 ? 17,35 ? 1,2 + 2 ? 15,55 ? 1,2

= 41,64 + 37,32

= 78,96 (грн.),

де N_1,2- кількість працівників k-й професії, які беруть участь у розробці проекту - (2 чол.);

R_1,2 - годинна зарплата одного працівника k-й професії - (17,35грн.,15,55грн.);

к_зар - коефіцієнт нарахувань на фонд зарплати - (1,2).

Годинна зарплата працівника "R_k" розраховується наступним чином:

R₁= 2915/168

R₁=17,35 грн.

R₂= 2614/168

R₂=15,55 (грн.),

де M_1,2 - місячний оклад обліковця - (2915грн.,2614грн.);

Fkm - місячний фонд часу роботи працівників - (168 год.).

Непрямі витрати "Ср ₂" визначаються за формулою:

Ср ₂= С ₁+ С ₂+ С ₃

Ср ₂=2,79+0,27+94,75=97,81 (грн.)

де С ₁ - витрати на утримання приміщень за місячний фонд часу роботи - (2,79 грн.);

С ₂ - витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень за місячний фонд часу роботи - (0,27 грн.);

C₃ - інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо) (94,75 грн.).

С ₃ = 94,75 (грн.)

Примітка: витрати на утримання приміщень складають 2-2,5 % від вартості приміщення. Витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень складають 0,2-0,5 % від вартості приміщення. Інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо) складають 100-120 % від витрат на оплату праці персоналу.



3. Визначення економічної ефективності програмного виробу

3.1 Розрахунок річного економічного ефекту

У разі створення одного ПВ економічний ефект "Еф" визначається за формулою:

Е_ф = Вр - Е_н · K_Затр

Е_ф=62494,38-0,15 30855,85= 57866,01 (грн.)

де Вр - поточні витрати - (62494,38грн.);

K_Затр - капітальні витрати на створення програмного виробу - (30855,85грн.);

Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень - (0,15 частки).

3.2 Розрахунок коефіцієнта економічної ефективності та строку окупності капіталовкладень

Коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень "ЕР" показує величину річного приросту прибутку або зниження собівартості в результаті використання програмного виробу на одну гривню одноразових витрат (капіталовкладень), розраховується за формулою:

.

= 62494,38/ 30855,85

2,03,

де Вр - поточні витрати - (62494,38грн.);

K_Затр - капітальні витрати на створення програмного виробу - (30855,85).

Примітка: Проект вважається ефективним, якщо виконується нерівність Ep>Ен.

Термін окупності капіталовкладень "ТР" - період часу, протягом якого окупаються витрати на ПВ:

.

= 1 / 2,03

(року).

Цей економічний розрахунок показує, що розробка та використання ПК є економічно виправданим і доцільним. Про це свідчать наступні цифри:

1. Поточні витрати при впровадженні підсистеми проектування складуть 62494,38 грн.

2. Економічний ефект складає 57866,01 грн.

3. Термін окупності капіталовкладень в ПК складе 0,49 року.



Перелік літератури

1. Податковий кодекс України (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України) від 7 червня 2012 року № 4915- VI.

2. Економіка підприємства: Підручник/ За заг ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001.

3. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Л.Я Аврашков, В.В. Адамчук, О.В. Антонов и др.; Под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Швандара. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

4. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. Н.А. Сафронова. - М.: Юристь, 2002.

5. Экономика организации. Н.Л. Зайцев. - М.: "Экзамен", 2000. - 768с.

6. Економіка підприємства: Навч. посібник. - 2-е вид., випр. і доп. /І.М. Бойчик, М.І. Харів, М.І. Хопчан, Ю.В. Піча. - К.: Каравела; Львів: Новий світ - 2001. - 298 с.

7. Продиус Ю.И. Экономика предприятия: Учебное пособие. - Харьков: ООО "Одиссей". - 2006. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru