Статистика населення України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина (Статистика населення України)

2. Практична частина

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Статистика - наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. Збирання інформації про них сягає найдавніших часів. Вона мала спершу наскрізь практичний характер; з XIX ст. статистика поступово здобуває солідну наукову основу, коли почалося впорядкування і вдосконалення статистичних методів. З них розвинулися дві основні: описова (дескриптивна) -- збирання інформацій, перевірка їхньої якості, їхня інтерпретація, зображення статистичного матеріалу; та індуктивна -- застосування теорії ймовірності, закону великих чисел. Статистика поділяється за своїм змістом на демографічну, економічну,фінансову, соціальну, санітарну, судову, біологічну, технічну тощо; математична статистика вивчає математичні методи систематизації, обробки й використання статистичних даних для наукових і практичних висновків. Теоретичною основою статистики є економічна теорія, яка ґрунтується на політичній економії, методологічною основою статистики є теорія пізнання, яка ґрунтується на загально філософських та загальнонаукових принципах. Вона аналізує соціально - економічні явища не ізольовано, а в їх взаємозв'язку з іншими явищами. Статистика відіграє важливу роль в економічному житті країни. Будь - яке статистичне дослідження виконується в три етапи:

1. Збирання первинного статистичного матеріалу

2. Первинна обробка, зведення та групування результатів спостереження.

3. Аналіз здобутих зведених даних.

Завданням курсової роботи є дослідження статистичного споживання матеріальних благ в Україні, проведення кореляційного аналізу залежності ознак, застосування на практиці теоретичних знань з питань зведення та групування статистичних даних, дослідження рядів динаміки, рядів розподілу та індексів.

1. Теоретична частина (Статистика населення України)

Кількісною характеристикою населення будь-якого регіону є його чисельність.

Джерелом інформації про чисельність населення є переписи, що провадяться в Україні не частіше, як раз на 10 років, а в міжпереписний період -- це результати оцінок -- розрахунки за даними поточного обліку процесів природного та механічного руху.

Основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність, є наявне та постійне населення.

Наявне населення (НН) -- це чисельність осіб, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання.

Постійне населення (ПН)-- це чисельність осіб, які постійно, протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації.

Поряд з ними враховуються ще такі категорії населення, як тимчасово проживаючі та тимчасово відсутні.

Тимчасово проживаючі (ТП) -- особи, які постійно проживають в іншому населеному пункті, але на момент обстеження перебувають у даному пункті (за відсутності на постійному місці проживання не більш як 6 місяців).

Тимчасово відсутні (ТВ) -- особи, які постійно проживають в даному населеному пункті, але на момент обстеження перебувають за його межами, якщо термін їх відсутності не перевищує 6 місяців.

На підставі зазначених категорій населення визначають баланси категорій населення, які характеризують зв'язок між наявним та постійним населенням, а саме:

НН = ПН - ТВ + ТП або ПН = НН - ТП + ТВ.

Баланси категорій населення використовуються для перевірки точності обліку й розрахунку чисельності постійного та наявного населення. Окремо існує категорія «юридичного населення» -- особи, які офіційно прописані на певній території. Ця категорія не збігається з поданими раніше і не реєструється переписами, оскільки перепис не передбачає перевірки паспортних даних. Проте категорії постійного та наявного населення широко використовуються як при визначенні демографічних показників, так і при розрахунку народногосподарських потреб. А саме, на підставі чисельності постійного населення обчислюють потреби в житловому будівництві, забезпеченості шкільними та дошкільними закладами, потребу в кількості приватизаційних документів.

Дані про чисельність наявного населення є основою для визначення необхідного обсягу житлово-комунальних послуг, послуг торговельної мережі, транспорту та зв'язку, побутової та туристичної сфер, медичних та культурних закладів тощо.

Зазначені показники чисельності (ПН і НН) вирізняються також за своїм статистичним призначенням. Чисельність постійного населення використовується при визначенні складу населення (за статтю, віком, місцем проживання), співвідношення його окремих груп (демографічне навантаження). Чисельність наявного населення покладено в основу розрахунку всіх показників інтенсивності природного та механічного руху.

Обидва показники чисельності населення є моментними, оскільки реєструються на певну дату (на критичний момент перепису або на початок кожного року в міжпереписний період). У такому вигляді вони характеризують лише стан населення. Втім, для оцінки демографічного процесу необхідні інтервальні показники. З цією метою вживається не моментна чисельність населення, а середня. Залежно від первинних даних та мети розрахунку використовуються такі середні:

· арифметична проста -- у разі, коли відомі дані про чисельність населення на початок та кінець року;

· хронологічна проста -- коли відомі дані на початок кожного місяця або кварталу;

· арифметична зважена -- коли проміжки часу між моментами не рівні.

На підставі даних про чисельність населення будують структурні та типологічні групування. Прикладом структурних групувань є розподіли міських поселень за чисельністю наявного населення, у тому числі окремо для міст (з інтервалом за кількістю жителів у межах від 10 тис. до 1 млн осіб і більше) і селищ міського типу (починаючи від 0,5 тис. осіб).

Окрім розмірів населення статистика вивчає його структуру, розміщення, а також динаміку.

Склад населення досліджується за такими демографічними ознаками, як стать, вік, шлюбний стан, а також за соціальними ознаками: національність та рідна мова, громадянство, суспільна група, джерело засобів існування, освіта.

Статевий склад населення аналізується за допомогою абсолютних та відносних показників (структури та координації), статистичних групувань.

Узагальнюючим показником статевих пропорцій є вік балансування -- вік, в якому чисельність чоловіків та жінок урівноважується. За оптимальних умов він має наближуватись до верхньої межі плідного віку (50 років). В Україні вік балансування становить 32 роки, а в містах 28. Цікаво, що в сільській місцевості України вік балансування сягає «соціальних стандартів» (44 роки), проте насправді він не враховує значних диспропорцій у молодих генеративних вікових групах. А саме серед сільського населення спостерігається дефіцит жінок у найплідніших дітородних групах (15--39 років), зумовлений міграцією дівчат та молодих жінок із села в місто.

Віковий склад населення вивчається з метою визначення режиму відтворення населення; перспективних розрахунків його чисельності; впливу на інтенсивність природного, соціального руху, на процес старіння населення. Віковий склад населення подається у вигляді ряду розподілу його чисельності (в абсолютному або відносному вираженні) за віком, а саме: повним числом років життя, що виповнилось на момент обстеження.

Групування складаються за одно-, п'яти- та десятирічним інтервалом, залежно від вікової групи населення. Так, для молодших груп населення віком 0--4 роки застосовується однорічний інтервал, оскільки біологічні особливості їх існування та виживання в окремих роках різні. Для середніх та старших груп населення застосовується п'ятирічний інтервал. Іноді для старших груп віком від 70+ користуються десятирічним інтервалом, якщо насиченість цих груп населення незначна.

Складаються також групування, в яких виокремлюються типові групи населення за їх соціальним змістом -- контингенти населення,або за демографічним призначенням (участю в процесі відтворення) -- демографічні покоління.

Статистика використовує такі контингенти населення: немовлята (до 1 року), ясельний контингент (0--2 роки), дитсадковий (3--6 років), дошкільний (1--6 років), шкільний контингент складається з двох груп (діти -- 7--14 років та підлітки -- 15--17 років), дітородний контингент жінок (15--49 років), працездатний контингент (16--54 роки для жінок, 16--59 років для чоловіків), допрацездатний (0--15 років), післяпрацездатний (55 p.+ для жінок, 60 p.+ для чоловіків).

Отже, триває процес старіння населення -- підвищення частки старших вікових груп за рахунок скорочення молодших. Більш контрастно виражений він у жінок. Водночас відбулися позитивні зрушення в дітородному контингенті населення, частка якого збільшилась на 3,2 п.п. і в останньому році становила майже половину всього населення (50,7%). Проте головною складовою дітородного контингенту є жінки віком 15--49 p., частка яких збільшувалася не так інтенсивно, як серед чоловіків.

У групуваннях за демографічними поколіннями вирізняють такі групи: діти (0--14 років), батьки (15--49 років) і прабатьки (50 і старші). Залежно від чисельного співвідношення демографічних поколінь у країні розрізняють три типи вікової структури: прогресивний, стаціонарний і регресивний. Моделі типів вікової структури запропонував шведський демограф Г. Зундберг.

Прогресивний тип -- відповідає населенню зі швидкою зміною поколінь через високу народжуваність та смертність, а також з інтенсивним зростанням чисельності населення. Йому притаманне таке співвідношення поколінь: діти -- 40%, батьки -- 50%, прабатьки -- 10%. Отже, переважає частка дітей.

Стаціонарний тип -- відповідає населенню, в якому врівноважуються частки дітей та прабатьків через поступове скорочення смертності та збільшення тривалості життя, а саме: діти -- 27%, батьки -- 50%, прабатьки -- 23%.

Регресивний тип -- відповідає населенню з повільною зміною поколінь, в якому частка прабатьків дещо більша, ніж частка дітей, через скорочення народжуваності і подовження тривалості життя. За цього типу створюються умови скорочення і навіть часткового виродження населення, адже виконується таке співвідношення: діти -- 20%, батьки -- 50%, прабатьки -- 30%.

Україна вже пережила демографічний перехід від прогресивного до регресивного типу і тепер має таку структуру населення за демографічними поколіннями: діти -- 18,5%, батьки -- 50,7%, прабатьки -- 30,8%. Отже, поглиблюється процес старіння населення, а тому підвищується рівень загальної смертності (збільшується частка старших груп, з більшою інтенсивністю вимирання). Водночас скорочується частка потенційно дітородного контингенту, яка братиме в майбутньому участь у відтворенні населення.

На підставі структурних і типологічних групувань будуються аналітичні групування, які визначають вплив вікової структури населення та її зміни на показники народжуваності, смертності, шлюбності тощо.

Статистичні групування населення за віком є основою для обчислення середніх та відносних показників.

А саме, визначаються частки окремих вікових груп, контингентів, демографічних поколінь у загальній чисельності населення, у межах окремої статі та за місцем проживання.

До цих показників належить коефіцієнт старіння населення, що характеризує частку осіб, які досягли і перетнули перший поріг старості (60 років) у загальній чисельності населення ( d₆₀₊).

Співвідношення окремих поколінь характеризують коефіцієнти демографічного навантаження, які подаються в розрахунку на тисячу населення, тобто у промілле (‰):

· загальний коефіцієнт демографічного навантаження;

· коефіцієнт навантаження дітьми;

· коефіцієнт навантаження особами старше працездатного віку.

На підставі вікового розподілу населення визначають його середній, модальний й медіанний вік. Середні показники розраховують за відповідними формулами для інтервального ряду розподілу (розд. 4), де варіантами є середини вікових інтервалів, а вагою -- чисельність кожної вікової групи або її частка.

Так, середній вік населення України останнього року становив 38 років, у тому числі вік жінок -- 40,4 року, а чоловіків -- 35,4 року. Отже, жіноче населення України старіше за чоловіче в середньому на 5 років.

Поряд із середніми показниками віку вивчається його варіація на підставі абсолютних та відносних показників варіації. Таким чином визначається ступінь типовості середнього віку для населення, що досліджується.

Сімейний склад населення вивчається з метою визначення умов для відтворення населення, шлюбної ситуації, соціальної політики захисту багатодітних сімей, одинаків, а також як інформаційна база для обстеження бюджетів домогосподарств. Статистика досліджує дві сукупності: сім'ї та одинаки. Сім'єю вважається сукупність людей, які проживають спільно й пов'язані кровною спорідненістю чи свояцтвом, а також спільним бюджетом.

Джерелом інформації про сімейний склад є дані перепису населення, який фіксує не тільки юридичні (зареєстровані) шлюби, а й фактичні.

Сімейний склад населення досліджується за такими ознаками: число членів сім'ї, їх родинні відношення, кількість дітей віком до 18 років.

За цими ознаками визначається: кількість сімей, частка одинаків, а також частка сімей з однією дитиною або частка багатодітних сімей; співвідношення дітних та бездітних сімей; середній розмір сім'ї, середнє число дітей у сім'ї. Складаються групування сімей за числом членів сім'ї, числом дітей до 18 років, за типами жилих приміщень -- у територіальному плані та за видами поселень, визначаються абсолютні та відносні показники варіації розміру сімей і числа дітей у сім'ї.

Статистичне вивчення національного складу та громадянства має соціально-політичне значення, особливо в країнах, що переживають національне та етнолінгвістичне відродження.

В Україні проживає більше 100 націй та народностей. Тому зі статистичної точки зору важливо дослідити рівень соціально-економічного, культурного, освітнього розвитку та особливостей демографічних процесів національностей, що її заселяють.

Статистика вивчає населення за національністю, рідною мовою та громадянством. Джерелом інформації є дані перепису населення на підставі самовизначення національності та мови, яка вважається рідною.

Результати перепису дозволяють визначити чисельність та частку населення кожної національності в цілому та за видами поселень і регіонами країни; чисельність та частку громадян України й осіб без громадянства; співвідношення чисельності корінного населення та інших національностей або чисельності з мовою своєї національності чи українською.

На підставі структурних та типологічних групувань здійснюється аналіз змін у національному та лінгвістичному складі населення за міжпереписний період -- тобто визначаються структурні зрушення.

Виправленню існуючих етнолінгвістичних диспропорцій сприятимуть заходи Уряду щодо впровадження державної мови, особливо в закладах освіти, засобах масової інформації тощо.

Склад населення за суспільними групами є одним з головних серед соціальних розрізів. На відміну від демографічних ознак соціальні є такими, що зазнають змін залежно від форми устрою країни та форми власності. У період переходу до ринкової економіки виникають і стають вагомішими нові суспільні групи, змінюється сутність існуючих. Так, органами державної статистики вживаються суспільні групи застатусом зайнятості: працюючі за наймом (робітники та службовці); роботодавці (підприємці, власники, які мають постійних найманих працівників); члени колективного підприємства, кооперативу; безоплатно працюючі члени сім'ї на сімейному підприємстві; самозайняті (працюючі за патентом, ліцензією). У міжнародній статистиці вирізняють такі групи: підприємці-роботодавці; особи, що працюють у своєму господарстві; робітники чи службовці, що працюють як наймані; члени сімей, які допомагають без оплати.

По-новому утворюється склад населення за джерелами засобів існування за такими групами: робота за наймом (на підприємстві, в організації, установі, селянському (фермерському) господарстві, в окремих громадян); робота не за наймом (на власному підприємстві, на індивідуальній основі, у власному селянському (фермерському) господарстві, на сімейному підприємстві без регулярної оплати праці, в особистому підсобному господарстві, отримують прибуток від власності, одержують пенсію, стипендію, допомогу (крім допомоги з безробіття), інший вид державного забезпечення; на утриманні інших осіб, інші джерела).

Інформація про розподіл населення за зазначеними соціальними групами використовується при вивченні економічної структури населення, соціального та майнового його розшарування, зайнятості населення, при формуванні бюджетів домогосподарств тощо.

Джерелом інформації є переписи населення, вибіркові спостереження, моніторинги окремих соціальних груп (фермерів, підприємців, кооператорів, осіб, що мають статус постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи тощо).

Статистичне вивчення соціального складу населення ґрунтується на визначенні чисельності, частки та співвідношення окремих соціальних груп; на побудові розподілів населення за суспільними групами, джерелами засобів існування залежно від статі.

Важливим питанням статистики населення є вивчення характеру його розміщення по території, а також інтенсивності розміщення.

Аналіз розміщення населення виконується на підставі даних переписів населення та матеріалів поточного обліку міграційних потоків.

Розміщення населення розглядається статистикою у двох напрямах: з погляду розселення його за окремими регіонами та видами поселень, а також з погляду концентрації населення в кожному регіоні.

Процес розселення відбивають розподіли чисельності населення країни за адміністративно-територіальними одиницями; за найбільш заселеними пунктами. Останнім часом у науково-практичних статистичних дослідженнях використовується типологічне групування чисельності населення за демографічними зонами.

Демографічні зони -- регіони, що мають специфічну демографічну ситуацію, а також спільні умови формування та прояву демографічних процесів. Вирізняють 5 демографічних зон України: столична (м. Київ та Київська область); центральна (Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька. Черкаська, Чернігівська області); південно-східна (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська та Харківська області); південна (Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська області); західна (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Чернівецька області).

Важливим є поділ населення за видом поселення на міське та сільське. Міським населенням є населення, що мешкає в населених пунктах (міста та селища міського типу, включаючи робітничі та курортні селища), з чисельністю населення та часткою зайнятих у несільськогосподарських галузях не нижчими за встановлену межу. В Україні нижньою межею чисельності вважається 2 тис. осіб та частка зайнятих -- 67%.

За даними розподілів обчислюють частку й співвідношення міського та сільського населення, співвідношення населення окремих зон чи регіонів, темпи зміни чисельності та частки населення регіонів, зон та видів поселення.

Окреме місце посідає показник щільності (густоти) населення, осіб/км², що відбиває ступінь концентрації розміщення населення по території. Щільність населення розраховується як відношення чисельності населення регіону до загальної площі території.

Щільність населення в межах окремих регіонів, поселень істотно відрізняється, тому цей показник використовується в порівняльному та динамічному аналізі. Проте щільності міського та сільського населення порівнюватися не можуть, оскільки площа території цих поселень визначається за різною методикою. Якщо щільність міського населення розраховується на площу, обмежену кордонами міста, то щільність сільського населення -- на всю площу сільськогосподарських угідь, а не тільки на територію пунктів проживання.

На підставі щільності населення окремих районів складають статистичні групування, визначають частку густозаселених або обезлюднених регіонів; обчислюють показники локалізації та концентрації.

Визначають також середній розмір населених пунктів за чисельністю мешканців, а також середню щільність населення окремих зон або країни в цілому.

В Україні триває процес концентрації населення у високоурбанізованих регіонах: збільшується щільність населення столичної зони, де зосереджується виробничий та діловий світ. За рахунок міграційних процесів насичується південна зона (повернення кримських татар). Поповнюються великі міста з чисельністю понад 50 тис. осіб, підвищується частка міського населення. Водночас спустошуються деякі регіони, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Найбільшу частку переселеного населення складають мешканці Житомирської (66,7%), Рівненської (10%) та Київської (9,9%) областей. Усі ці зміни відбиваються у соціальному та демографічному складі населення, призводять до деформації його статево-вікової структури, а тим самим впливають на процеси відтворення населення та природного руху.

Кореляційне дослідження

Дослідимо залежність витрат на придбання товарів і послуг від заробітної плати населення.

Для визначення залежності між даними показниками скористаємось формулою:

Y_х = a₀ + a₁x,

Де Y_х - вирівняне значення витрат на придбання товарів і послуг.

х - кількість заробітної плати населення.

а₀, а₁ - шукані параметри.

Таблиця 1. Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції

Роки	Наявне населення, млн.	Міське населення	Розрахункові дані
	(Х)	(Y)	XY	Х2	Y2	Yх
2013	45,6	31,4	1431,84	2079,36	985,96	9,42
2012	45,6	31,4	1431,84	2079,36	985,96	9,42
2011	45,8	31,5	1442,7	2097,64	992,25	29,42
2010	46	31,5	1449	2116	992,25	49,42
2009	46,1	31,6	1456,76	2125,21	998,56	59,42
Разом	229,1	157,4	7212,14	10497,57	4954,98	157,1
Середні	45,82	31,48	1442,428	2099,514	990,996	31,42

Параметри рівняння зв'язку визначимо способом найменших квадратів з складеної системи рівнянь з двома невідомими:

a₁=100

a₀=-4550.58

Розв'язавши дану систему рівнянь, отримуємо такі параметри:

Параметри а₀ та а₁ можна розрахувати за формулами:

; .

Тоді лінійне рівняння зв'язку між середньомісячною заробітною платою найманих працівників за видавничою діяльністю і друкуванням книг, аркушів буде мати наступний вигляд:

Отже, зі збільшенням друкування книг, аркушів млн. середньомісячна заробітна плата найманих працівників за видавничою діяльністю зросте на 1,15 грн.

Послідовно підставивши в дане рівняння значення факторної ознаки х, отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Y_х:

Тепер зобразимо залежність наочно, скориставшись графіком:

Всі дані для обчислення лінійного коефіцієнта кореляції є в Таблиці1.

Обчислимо:

Лінійний коефіцієнт кореляції:

Зв'язок прямий r<0 і тісний |r|

R=r^2=0,81

Зміни населення становлять 81%



2. Практична частина

Задача 1

На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:

1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.

2) Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.

Вихідні дані:

Дані про автотранспортні підприємства

№ автопідприємства	Кількість Вантажних автомобілів	Коефіцієнт Використання вантажівок	Виробіток на 100 машинотон, т/км
25	52	68	164
26	48	66	156
27	45	60	126
28	47	62	131
29	21	61	171
30	39	78	159
31	49	71	148
32	76	70	132
33	41	64	144
34	79	70	182
35	67	62	139
36	25	61	145
37	29	69	140
38	22	72	159
39	29	61	148
40	36	66	132
41	42	77	144
42	45	69	182
43	80	64	139
44	72	68	132
45	76	62	163
46	65	61	152
47	38	78	149
48	40	71	154
49	53	70	175

Крок зміни (за кількістю вантажних автомобілів):

де: х_max , x_min - максимальне і мінімальне значення ознаки;

n - кількість груп.

I група - [21-35,75) = 21, 25, 29, 22, 29.

II група - [35,75-50,5) = 48, 45, 47, 39, 49, 41, 36, 42, 45, 38, 40.

III група - [50,5-65,25) = 52, 65, 53.

IV група - [65,25-80] = 76, 79, 67, 80, 72, 76.

Число АТП для кожної групи:

I - 5

II - 11

III - 3

IV - 6

Питома вага групи в загальній чисельності АТП:

100% - 25

% - 5

%

100% - 25

% - 11

%

100% - 25

% - 3

%

100% - 25

% - 7

%

Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:

;

;

;

.

Середня продуктивність використання ватажних автомобілів для кожної групи:

;

;

;

.

Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:

;

;

;

.

Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів

№ Групи	Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів	Кількість АТП	Питома Вага %	Середня кількість На 1 АТП	Середня продуктивність	Середній процент використання
1	[21-35,75]	5	20	25,2	152,6	64,8
2	[35,75-50,5]	11	44	42,73	147,73	69,27
3	[50,5-65,25)	3	12	59	148	68
4	[65,25-80]	6	24	75	147,83	66

За даними таблиці найбільшу кількість АТП має друга група - 11. Найбільша питома вага у другої групи - 44%. Найбільша кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП у другої групи - 42,73, а найменше у першої - 25,2. Найбільша середня продуктивність у першої групи - 152,6, а найменша у другої - 147,73. Найбільший середній процент використання автомобілів у другої групи - 69,27, а найменший у четвертої - 66.

Крок зміни (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів):

[60-64,5) = 62, 61, 61, 64, 62, 61, 60, 60.

[64,5-69) = 66, 68, 66, 68, 66, 67, 66.

[69-73,5) = 70, 69, 72, 69, 71, 70, 69.

[73,5-78] =77, 78, 77.

Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів наведений у таблиці.

Комбінаційний розподіл АТП

Кількість вантажних автомобілів	Коефіцієнт використання автомобілів	Разом
	[60-64,5)	[64,5-69)	[69-73,5)	[73,5-78]
[22-36,5)	3	-	2	-	5
[36,5-51)	3	2	3	3	11
[51-65,5)	1	1	1	-	3
[65,5-80]	3	1	2	-	6
Разом	10	4	8	3	25

Згідно комбінаційного розподілу ми можемо зробити висновок, що більшим попитом користуються АТП з кількістю 36,5-51 машин, а найбільш розповсюджений коефіцієнт використання 65,5-80.

Задача 2

За результатами типологічного групування, що виконане в завданні 1, розрахувати:

1) середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;

2) моду і медіану за допомогою формул та графічно;

3) показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, між групову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність суми середньої з групових і між групової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи.

Зробити висновки.

Розрахункові дані для обчислення характеристики варіації

Групи АТП за кількістю автомобілів	Кількість авто	Розрахункові величини
		Середина інтервалу	xf	x	|x|f	ѓ	х 2	ѓ
[21-35,75)	5	28,375	141,875	-23,825	119,125	2338,153	635,04	3175,2
[35,75-50,5)	11	43,125	474,375	-6,295	69,245	527,5119	1825,85	20084,35
[50,5-65,25)	3	57,875	173,625	9,975	29,925	597,0038	3481	10443
[65,25-80]	6	72,625	435,75	25,975	155,85	4048,2	5625	33750
Всього	25	-	1225,625	-	374,145	7510,869	-	67452,55

Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:

; де:

х - середина інтервалу,

f - кількість АТП.

Середня кількість вантажних автомобілів для кожної групи окремо:

;

;

;

.

Дані для обчислення характеристик центру розподілу

Групи АТП за кількістю вантажівок	Кількість АТП	Накопичена частота
[21-35,75)	5	5
[35,75-50,5)	11	16
[50,5-65,25)	3	19
[65,25-80]	6	25
Всього	25	-

Мода:

де:

- нижня границя модального інтервалу,

- розмір модального інтервалу,

- частота модального інтервалу,

- частота попереднього інтервалу,

- частота інтервалу наступного за модальним.

Модальний інтервал - (35,75-50,5]

Рис. 2.1 Графічне зображення моди.

Медіана:

, де:

- нижня границя медіанного інтервалу,

- розмір медіанного інтервалу,

- півсума накопичених частот,

- сума накопичених частот, які передують медіанному інтервалу,

- частота медіанного інтервалу.

Медіанний інтервал: [36,5-51)

то

Рис. 2.2 Графічне зображення медіани

Показники варіації кількості вантажних автомобілів:

Розмах варіації

Середнє лінійне відхилення:

, де:

х - індивідуальне значення ознаки,

- середнє значення ознаки,

f - частота ознаки.

Середнє квадратичне відхилення:

Визначаємо дисперсію:

А)Як квадрат квадратичного відхилення:

Б)Як різницю квадратів:

В)За методом моментів:

, де

і

За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду, і - ширина інтервалу.0

і=14,5; а=(43,125+57,875)/2=50,5

Коефіцієнт осциляції:

де:

R - розмах варіації,

- середнє значення ознаки.

Квадратичний коефіцієнт варіації:

Оскільки , то статистична сукупність є неоднорідною.

Групування АТП за виробітком на 100 машинотон:

Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон):

[126-140) = 126, 131, 132, 139, 132, 139, 132 (разом 7)

[140-154) =148, 144, 145, 140, 148, 144, 152, 149 (разом 8)

[154-168) = 164, 156, 159, 159, 163, 154 (разом 6)

[169,5-182) = 171,182, 182, 175 (разом 4)

Комбінаційний розподіл АТП за кількістю автомобілів та за виробітком на сто машинотон.

АТП за кількістю автомобілів	За виробітком на 100 машинотон, т/км	Разом
	[126-140)	[140-154)	[154-168)	[168-182]
[21-35,75)	-	2	2	1	5
[35,75-50,5)	3	4	3	1	11
[50,5-65,25)	-	-	1	1	2
[65,25-80]	4	1	1	1	7
Разом	7	7	7	4	25

Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:

т/км

Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:

Розрахункові дані для обчислення групових дисперсій

Кількість вантажних автомобілів	Виробіток на 100 машинотон	Кількість АТП f	Розрахункові дані
21-35,75	126-140	0	133	0	-	-
	140-154	2	147	294	14	392
	154-168	2	161	322	28	448
	168-182	1	175	175	42	1764
Разом	-	5	-	791	-	2604
3,75-50,5	126-140	3	133	399	-14	588
	140-154	4	147	588	-	-
	154-168	3	161	483	14	588
	168-182	1	175	175	28	784
Разом	-	11	-	1645	-	1960
50,5-65,25	126-140	0	133	0	-28	-
	140-154	0	147	0	-14	-
	154-168	1	161	161	-	-
	168-182	1	175	175	14	196
Разом	-	2	-	336	-	196
65,25-80	126-140	4	133	532	-42	7056
	140-154	1	147	147	-28	784
	154-168	1	161	161	-14	196
	168-182	1	175	175	-	-
Разом	-	7	-	1015	-	8036
Всього				3787		12796

Обчислимо внутрішньо групові дисперсії:

, де:

- значення ознак окремих елементів сукупності,

n - кількість АТП.

Середня з внутрішньо групових дисперсій:

Міжгрупова дисперсія:

, де:

- групові середні ,

- загальна середня для всієї сукупності,

- чисельність окремих груп.

Перевіримо отриманий результат обчисливши загальну дисперсію, як середньозважену:

Результати майже збіглися, відхилення виникло за рахунок заокруглень.

Обчислимо коефіцієнт детермінації:

,

це означає, що 30% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлено кількістю вантажних автомобілів, а решта зумовлено іншим фактором.

Емпіричне кореляційне відношення:

,

тобто залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 55%.

Розрахуємо дисперсію частин АТП третьої групи.

Частка підприємств третьої групи складає:

Тоді дисперсія:

Згідно обрахунків досліджувана статистична сукупність є неоднорідною.

Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить 49,025. Мода встановилась на рівні 50,5; а медіана 45,8. Обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин обрахованих різними способами. Залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 35%.

Задача 3

(А) Розрахувати для ряду динаміки:

1)середнє значення рівнів ряду;

2)за ланцюговою та базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту;

3)середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного проценту приросту.

Зробити висновки та зобразити динамічний ряд графічно.

(Б) На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки поквартально провести аналіз сезонних коливань витрат на рекламу, використовуючи метод середньої арифметичної, метод плинної середньої і метод аналітичного вирівнювання. Розрахувати показники сезонної хвилі та зобразити її графічно. Обчислити показники варіації сезонної хвилі

№	Вид умовної продукції	n-4	n-3	n-2	n-1	n
25	В5	1,2	1,4	1,3	1,2	1,0

Середнє значення рівня ряду:

, де:

- досліджувані рівні динамічного ряду;

n - число рівнів ряду.

Показники аналізу ряду динаміки, обчислені ланцюговим і базисним методом

Показники	2009	2010	2011	2012	2013
В5	1,2	1,4	1,3	1,2	1,0
Абсолютний приріст -ланцюговий	-	0,2	-0,1	-0,1	-0,2
-базисний	-	0,2	0,1	0	-0,2
Коефіцієнт зростання -ланцюговий	-	1,17	0,93	0,92	0,83
-базисний	-	1,17	1,08	1	0,83
Темп зростання -ланцюговий	-	117	93	92	83
-базисний	-	117	93	100	83
Темп приросту -ланцюговий	-	17	-7	-8	-17
-базисний	-	9	-7	0	-17
Абсолютне значення 1% приросту -	-	0,012	0,014	0,013	0,012
Середній абсолютний приріст
Середній коефіцієнт зростання
Середній темп зростання
Середнє значення 1% приросту	(0,012+0,014+0,013+0,012)/4=0,013

Динаміку виробництва готової продукції З4 представимо графічно:

(Б) Дані про витрати на рекламу підприємства „Авіс”

Період	Базовий	Минулий	Звітний
I квартал	272	274	277
II квартал	272	275	278
III квартал	273	275	279
IV квартал	273	276	280

На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки проведемо аналіз сезонних коливань витрат на рекламу трьома методами:

1. Середньої арифметичної. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами.

2. Плинної середньої. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами при поступовому переміщенні інтервалу на один крок.

3. Методом аналітичного вирівнювання. Вирівнювання здійснюється за рівнянням прямої.



Вирівнювання динамічного ряду

Періоди	Витрати на рекламу	Плинна середня	Середня арифметична	Аналітичне вирівнювання
				t	tІ	yt	yt
Базовий	I квартал	272	-	-	-11	121	-2992	271,23
	II квартал	272	272,3	272,3	-9	81	-2448	271,97
	III квартал	273	272,7	-	-7	49	-1911	272,71
	IV квартал	273	273,4	-	-5	25	-1365	273,45
Минулий	I квартал	274	274	274	-3	9	-822	274,19
	II квартал	275	274,7	-	-1	1	-275	274,93
	III квартал	275	275,3	-	1	1	275	275,67
	IV квартал	276	276	276	3	9	828	276,41
звітний	I квартал	277	277	-	5	25	1385	277,15
	II квартал	278	278	-	7	49	1946	277,89
	III квартал	279	279	279	9	81	2511	278,63
	IV квартал	280	-	-	11	121	3080	279,37
Разом	3304	-	-	-	572	212	3303,6

Параметри рівняння прямої визначаємо методом найменших квадратів за допомогою системи рівнянь.

Звідси:

Поступово підставляючи в рівняння прямої значення порядкового номеру періоду, ми отримали новий вирівняний ряд значень.

Представимо графічно отримані ряди:

Плинна середня: Ряд 1 -Фактичні витрати; Ряд 2 - Плинна середня

Середня арифметична: Ряд 1 -Фактичні витрати; Ряд 2 -Середня арифметична.

Аналітичне вирівнювання: Ряд 1 -Фактичні витрати; Ряд 2 - Аналітичне вирівнювання

Виявити і виміряти ступінь сезонних коливань можна за допомогою індекса сезонності:

Аналіз сезонних коливань витрат на рекламу за допомогою індексу сезонності представлено в наступній таблиці.

Аналіз сезонних коливань

Періоди	Фактичні витрати	Теоретичні витрати	Індекси сезонності
			Для	Для
базовий	I квартал	272	271,23	0,998	1,003
	II квартал	272	271,97	0,998	1,000
	III квартал	273	272,71	1,002	1,001
	IV квартал	273	273,45	1,002	0,998
минулий	I квартал	274	274,19	0,996	0,999
	II квартал	275	274,93	1,000	1,000
	III квартал	275	275,67	1,000	0,998
	IV квартал	276	276,41	1,004	0,999
звітний	I квартал	277	277,15	0,995	0,999
	II квартал	278	277,89	0,998	1,000
	III квартал	279	278,63	1,002	1,001
	IV квартал	280	279,37	1,005	1,002

Визначаємо середні витрати на рекламу для кожного року:

Базовий (272+272+273+273)/4=272,5

Минулий (274+275+275+276)/4=275

Звітний (277+278+279+280)/4=278,5

Сезонна хвиля: Ряд1-хвиля по ; Ряд 2- хвиля по

Для розрахунків характеристик сезонності побудуємо допоміжну таблицю.

Дані для обчислення характеристик сезонності

Квартал	Індекс сезонності
I	0,998	0,002	0,000004
II	0,998	0,002	0,000004
III	1,002	0,002	0,000004
IV	1,002	0,002	0,000004
I	0,996	0,004	0,000016
II	1,000	0	0
III	1,000	0	0
IV	1,004	0,004	0,000016
I	0,995	0,005	0,000025
II	0,998	0,005	0,000025
III	1,002	0,002	0,000004
IV	1,005	0,005	0,000025
Разом	12	0,033	0,000127

Сезонне значення індексу сезонності:

І = 12,000/12 = 1

Узагальнюючі характеристики сезонних коливань:

Амплітуда коливань: = 1,005-0,995 = 0,01

Середнє лінійне відхилення:

= 0,033/12 = 0,00275

Середнє квадратичне відхилення:

Дисперсія сезонних коливань :

Коефіцієнт варіації:

На графіку динамічного ряду видно, що протягом 2009-2010 років обсяги випуску продукції В5 збільшився, а починаючи із 2010 року почав зменшуватися. На графіку витрат на рекламу можна побачити, що витрати на рекламу значно зросли за звітний період.

Задача 4

Індекси

А. Є наступні дані про реалізацію товарів та цін на них:

Дані про реалізацію товарів

№	Назва товару	Кількість реалізованого товару(тон)	Середньорічна ціна за тону, тис. грн.
		Базовий	Звітний	Базовий	Звітний
25	В5	3148	3463	3,35	6,68
26	В5	7913	8704	8,11	8,92

Визначити:

1. індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту;

2. загальний індекс фізичного обсягу реалізації;

3. загальний індекс товарообороту;

4. загальний індекс цін та суму економії чи перевитрат від зміни ціни;

5. приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару.

Зробити висновок та показати взаємозв'язок між обчисленими індексами.

1. Індивідуальні індекси:

- індекси зміни ціни:

,

де:

- показник за звітний рік,

- показник за базовий рік.

3,68/3,35=1,1

8,92/8,11=1,1

Ціни на товари та зросли на 10% у звітному році порівняно з базовим.

- індекс динаміки випуску однорідної продукції: , де:

- показник за звітний рік,

- показник за базовий рік.

3463/3148= 1,1

= 8704/7913 = 1,1

Обсяг продажу товару та зріс на 10%.

- Зведений індекс товарообороту:

Товарооборот товарів у звітному році зріс на 21%.

2. Індекс цін:

Ціни на товари у звітному році зросли на 10%.

3. Індекс фізичного обсягу реалізації:

Фізичний обсяг реалізації зріс на 10% у звітному році порівняно з базовим при незмінній ціні, що береться на рівні базового року.

4. Загальна абсолютна зміна товарообороту:

90383,52-74720,23=15663,29

5. Абсолютна зміна товарообороту за рахунок зміни ціни:

90383,52-82190,49=8193,03

Абсолютна зміна товарообороту за рахунок зміни кількості реалізованого товару:

82190,49-74720,23=7470,26

6. Взаємозв'язок: Ірq = Ip·Iq = 1,1·1,1=1,21

Обчисливши індивідуальні індекси зміни цін, обсягу реалізації продукції, загальний індекс фізичного обсягу реалізації, загальний індекс товарообороту, загальний індекс цін, приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару, ми побачили, що ціни, обсяг продажу, товарооборот, фізичний обсяг реалізації на товари та зростають в звітному періоді порівняно з базовим. Абсолютний приріст товарообороту становить 15663,29тис. грн., що пояснюється збільшенням обсягу реалізації товарів (на 7470,26 ) та зростанням цін (на 8193,03 тис. грн.).

Б. Маємо наступні дані про зміни в заробітній платі і чисельності працівників підприємств:



Дані про середньорічну заробітну плату та чисельність працюючих

Середньорічна кількість працівників (чол.)	Середньорічна заробітна плата одного працівника, (тис. грн.)
базовий	звітний	базовий	звітний
486	535	122	134
574	631	144	158

За даними про зміну в заробітній платі й чисельності працівників підприємств визначити:

1. на скільки процентів змінилась середньомісячна заробітна плата працівників по двох підприємствах;

2. що більшою мірою вплинуло на зміну середньої заробітної плати: зміна її рівня окремо на кожному підприємству чи зміни в структурі чисельності працівників підприємств.

Для обчислення зміни середньорічної заробітної плати працюючих визначимо індекс змінного складу:

Середньорічна заробітна плата працівників по 2-х підприємствах зросла на 10%.

Для визначення розміру впливу зміни заробітної плати на середню заробітну плату визначимо індекс фіксованого складу:

За рахунок зміни заробітної плати окремо на кожному підприємству середня заробітна плата зросла на 10%.

Для визначення розміру впливу зміни чисельності працюючих на середню заробітну плату обчислимо індекс структурних зрушень.

=133,9/133,9 = 1

За рахунок зміни середньої чисельності працівників середня заробітна плата не змінилася.



Висновки

Виконавши завдання курсової роботи, ми досягла поставленої мети: набули практичних навиків зведення та групування статистичних даних, визначення окремих показників, необхідних для характеристики того чи іншого процесу, як в економіці зокрема, так і у всіх сферах суспільства в цілому.

Дослідивши теоретичну частину, ми визначили основний чинник (заробітна плата населення), яка впливає на придбання витрати товарів і послуг. населення деографічний товар

Виконавши кореляційне дослідження, ми навчились виявляти зв'язок, та досліджувати реакцію зміни одного показника на зміну іншого. Визначили, що зміна витрат на придбання товарів та послуг на 99% залежить від кількості заробітної плати.

У першому практичному завдані ми на основі даних виконали групування, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи визначили питому вагу групи в загальній чисельності, середню продуктивність та середній процент використання. Здійснили комбінаційний розподіл, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою.

Виконуючи друге завдання, ми за результатами типологічного групування розрахували: середнє значення відповідної ознаки, моду і медіану за допомогою формул та графічно, визначили показники варіації (розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами, коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії та середню з групових дисперсій, міжгрупову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення).

У третьому завдані обрахували середнє значення рівня ряду, середні узагальнюючі показники ряду динаміки, аналітичні показники ряду динаміки (абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту), провели аналіз сезонних коливань, використовуючи метод середньої арифметичної, метод плинної середньої і метод аналітичного вирівнювання, розрахував показники сезонної хвилі та зобразив її графічно, обчислили показники варіації сезонної хвилі.

Виконуючи четверте завдання, ми обрахували різні статистичні індекси: індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту; загальний індекс фізичного обсягу реалізації; загальний індекс товарообороту; загальний індекс цін на суму економії чи перевитрат від зміни ціни.

Виконавши практичну частину курсової роботи, ми закріпили та поглибили свої знання з тем: "Ряди розподілу", "Показники варіації", "Ряди динаміки", "Статистичні методи вирівнювання взаємозв'язку", "Індекси", оволодів навичками самостійного розв'язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів для вироблення й обґрунтування господарських рішень.



Список використаної літератури

1. Бек В.Л. Теорія статистики: Навчальний посібник. - К.: ТОВ „Центр учбової літератури”, 2002. - 288 с.

2. Гончарук А.Г. Основи статистики: Навчальний посібник. - К.: ТОВ ”Центр учбової літератури”, 2004. - 148с.

3. Лугінін О.Є., Білоусова С.В. Статистика: Підручник. К., Центр навчальної літератури, 2005. - 580 с.

4. Мазуренко В.П. Статистика:Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.:Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006.- 315 с.

5. Мармоза А.Л. Теорія статистики:Нач.посібник.-К.:Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 392с.

6. Ерина А.М. и др. Структурно-логические схемы и задачи по общей теории статистики. - К.: УМК ВО, 1988.

7. Статистичний щорічник України, 2009.

8. КушнірН.Б., Кузнєцова Т.В. Статистика: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни - Рівне 2008

9. Кушнір Н.Б.,Мельничук Н.В.,Мороз О.В. Статистика: навчально-методичний посібник для самостійної роботи - Рівне: НУВГП 2010

10. www.ukrstat.gov.ua - Офіційний сайт Державного комітету статистики України

Размещено на Allbest.ru