Організація статистики в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Організація статистики в Украйні

Вступ

статистика кореляційний групування

В сучасному розумінні термін статистика має декілька значень. Перш за все, це дані про масові процеси та явища, які відбуваються в суспільно-економічному житті країни. Також це і діяльність системи статистичних органів, установ, організацій щодо збирання, обробки даних, які характеризують масові соціально-економічні явища і процеси. А також статистика є наукою, яка має свій предмет і метод. Метою даної дисципліни є оволодіння основою статистичного вимірювання, методами узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища і процеси та про закономірності суспільного життя. Статистика вчить, як підпорядковуючись меті дослідження, зібрати, обробити та проаналізувати інформацію, виявити та оцінити закономірності формування, розвитку та взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ.

Статистикою називається наука, яка об'єднує принципи та методи роботи з масовими даними - кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів. Слово статистика (від лат. status - стан речей), означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних явищ і процесів.

Вивчаючи кількісну сторону явищ, статистика відображає їх в своїх числах - показниках, і саме цим характеризує конкретну міру явищ, встановлює загальні властивості, виявляє схожість і відмінність окремих рис, об'єднує елементи в групи, виявляє певні типи явищ.

Інша особливість предмету статистики пов'язана з масовістю суспільних явищ. Статистика вивчає явища, які повторюються в просторі або впродовж часу. Для масового явища характерна участь у ньому певної множини елементів, істотні властивості яких схожі.

Розглядаючи суспільні явища як масові і спираючись на облік усієї сукупності фактів, що відносяться до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступінь їх розвитку, напрям і швидкість змін, тісноту взаємозв'язків і взаємо залежностей. Все це дає підставу твердити, що статистика - один із засобів пізнання суспільного життя.

Мета курсової роботи - з'ясувати особливості, стану науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні, оволодіти основами статистичного вимірювання, методами узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища та процеси.

Основними завданнями курсової роботи є: розкрити суті досліджуваної теми, провести кореляційний аналіз, розв'язати представлені завдання, обробити та проаналізувати інформацію, виявити і оцінити закономірності формування, розвитку, взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ.

При цьому вирішити наступні питання:

– закріпити теоретичні знання з раніше вивченої дисципліни “Вища математика” та засвоїти основні поняття та терміни дисципліни “статистика”;

– оцінити можливість практичного застосування набутих теоретичних знань для розв'язання конкретних економічних задач;

– оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, а також аналізу варіації;

– набути вміння оцінювати ряди динаміки;

– навчитися застосовувати індексний метод до аналізу статистичних даних;

– оволодіти методами дослідження кореляційного зв'язку між показниками;

– закріпити знання з основних розділів соціально-економічної статистики.

1. Теоретична частина

1.1 Статистка як наука

Статистика - багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів або галузей, які, будучи самостійними її частинами, тісно пов'язані між собою. До цього часу виділились чотири складові частини статистики:

1) загальна теорія статистики, де розглядаються категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи і засоби аналізу;

2) економічна статистика, яка вивчає явища і процеси, що мають місце в економіці, розробляє систему економічних показників і методи вивчення народного господарства країни чи регіону як єдиного цілого;

3) галузеві статистики, які розробляють зміст і методи обчислення показників, що відображають особливості кожної окремої галузі;

4) соціальна статистика, предметом якої є вивчення соціальних умов і характеру праці, рівня життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населення.

Об'єктом статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища й процеси суспільного життя. Предметом статистики є кількісна сторона масових явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом. Тобто статистика підкреслює дві принципові відмінності: по-перше - вона вивчає кількісну сторону суспільних явищ, по-друге - не поодинокі, а масові явища.

Предметом дослідження статистики є масові явища соціально-економічного життя; вона вивчає кількісну сторону цих явищ в нерозривному поєднянні з їх якісним змістом в конкретних умовах місця і часу.

Завдання статистики - це вивчення:

· рівня та структури масових соціально-економічних явищ та процесів;

· взаємозв'язків масових соціально-економічних явищ та процесів;

· динаміки масових соціально-економічних явищ.

Методологічна основа статистики - це діалектичний метод, якимй грунтується на поєднанні аналізу і сиентезу. На розвиток стиатистики впливає економічна теорія, філософія, математика, природознавчі науки.

Виділяють наступні групи методів статистики:

1. Статистичне спостереження(звітність і переписи).

2. Зведення і групування статистичних даних.

3. Вивчення узагальнюючих характеристик.

Етапи статистичного дослідження:

1. збір первинного статистичного матеріалу шляхом реєстрації фактів чи опитування респондентів;

2. систематизація і групування даних;

3. вивчення узагальнюючих показників у формі відносних чи середніх величин;

4. аналіз варіації, динаміки, взаємозалежності.

Результати подаються у формі графіків, таблиць або текстом. Статистичні методи тісно пов'язані з математикою. Спільними для них є методи обробки і оцінки даних, але різні предмети пізнання. Математична статистика вивчає явище в абстрактній формі, а стистика - в конкретних умовах.

1.2 Органи державної статистики

Статистичну роботу в Україні здійснює Міністерство статистики і його органи на місцях.

Державна статистика - централізована система збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації;

Державна статистична діяльність - сукупність дій, пов'язаних з проведенням державних статистичних спостережень та наданням інформаційних послуг, спрямована на збирання, опрацювання, аналіз,

поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології.

Інформаційна система органів державної статистики - сукупність технічних, програмних, комунікаційних та інших засобів, які забезпечують процес збирання, накопичення, опрацювання,

поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації.

Органи державної статистики - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики та створювані ним органи, що підпорядковані йому або знаходяться у сфері його управління і визначені у статті 11 цього Закону. Правовою основою державної статистичної діяльності є Конституція України (254к/96-ВР), цей Закон, інші закони України та нормативно-правові акти, які регулюють відносини в галузі статистики, інформації, інформатизації, науково-технічної діяльності, стандартизації, а також міжнародні договори України в галузі статистики, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Державна політика в галузі статистики спрямована на створення єдиної системи обліку та статистики на всій території України та її узгодження з міжнародними стандартами і методологією.

Державна статистична діяльність проводиться органами державної статистики згідно з цим Законом та відповідно до завдань, віднесених до їх компетенції, на засадах професійної незалежності та самостійності.

Втручання будь-яких органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, об'єднань громадян, посадових та інших осіб у державну статистичну діяльність, зокрема, з питань змісту статистичної інформації, вибору джерел її отримання, статистичної етодології, форм і термінів збирання та поширення даних статистичних спостережень тощо, забороняється.

Органи державної статистики становлять:

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики, який утворюється відповідно до статті 106 Конституції України;

· територіальні органи державної статистики, що утворюються відповідно до законодавства спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики в АвтономнійРеспубліці Крим, областях, районах та містах і підпорядковані йому;

· функціональні органи державної статистики - підприємства, установи та організації, що утворюються відповідно до законодавства спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики і знаходяться у сфері його управління.

Зазначені органи складають єдину систему органів державної статистики України.

1.3 Завдання органів державної статистики

Основними завданнями органів державної статистики є:

1. участь у формуванні державної політики в галузі статистики та забезпечення її реалізації;

2. збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах;

3. забезпечення надійності та об'єктивності статистичної інформації;

4. розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології;

5. забезпечення розроблення, вдосконалення та впровадження системи державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації, які використовуються для проведення статистичних спостережень;

6. створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та реєстрів респондентів статистичних спостережень;

7. впровадження новітніх інформаційних технологій з опрацювання статистичної інформації;

8. взаємодія інформаційної системи органів державної статистики з інформаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, міжнародних організацій та статистичних служб інших країн шляхом взаємного обміну інформацією, проведення методологічних, програмно-технологічних та інших робіт, спрямованих на ефективне

9. використання інформаційних ресурсів;

10. координація дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших юридичних осіб у питаннях організації діяльності, пов'язаної із збиранням та використанням адміністративних даних;

11. забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання;

12. збереження і захист статистичної інформації.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики, який утворюється відповідно до статті 106 Конституції України, здійснює також функції, передбачені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ).

Органи державної статистики зобов'язані:

· організовувати і проводити статистичні спостереження за соціально-економічними і емографічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах;

· проводити державні статистичні спостереження, що стосуються соціально-демографічного та кономічного становища населення, його підприємницької діяльності тощо;

· аналізувати соціально-економічні, демографічні та екологічні явища і процеси, які відбуваються в Україні та її регіонах;

· надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування статистичну інформацію в обсягах, за формами і у строки, визначені планом державних статистичних спостережень або окремими рішеннями Кабінету Міністрів України;

· забезпечувати гласність статистичної інформації, видавати відповідно до плану державних статистичних спостережень статистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски тощо, проводити прес-конференції;

· забезпечувати рівний доступ до статистичної інформації юридичних і фізичних осіб;

· проводити фундаментальні дослідження та прикладні розробки у галузі статистики;

· використовувати у практиці органів державної статистики міжнародні статистичні стандарти та рекомендації;

· затверджувати статистичну методологію та звітно-статистичну документацію статистичних спостережень (за винятком державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації), а також типові форми первинної облікової документації, необхідної для їх проведення;

· забезпечувати респондентів звітно-статистичною документацією (за винятком державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації) відповідно до плану державних статистичних спостережень;

· забезпечувати ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та реєстрів респондентів статистичних спостережень, ідентифікацію та класифікацію включених до цих

реєстрів суб'єктів;

· забезпечувати розвиток і вдосконалення технології опрацювання статистичної інформації;

· забезпечувати збереження, накопичення, актуалізацію та захист статистичної інформації, дотримання її конфіденційності;

· здійснювати міжнародні та міжрегіональні статистичні зіставлення;

· надавати статистичні дані міжнародним організаціям, а також здійснювати обмін статистичною інформацією із статистичними службами інших країн відповідно до вимог законодавства України.

1.4 Кореляційне дослідження

Дослідимо залежність середньорічної заробітної плати за видавничу діяльність від кількості друкування книг, аркушів.

Для визначення залежності між даними показниками скористаємось формулою:

Y_х = a₀ + a₁x,

Де Y_х - вирівняне значення середньорічної заробітної плати за видавничу діяльність.

х - кількість друкування книг.

а₀, а₁ - шукані параметри.

Таблиця 1. Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції

Роки	Друкування книг, аркушів млн Х	Середньомісячна заробітна плата за видавничу діяльність грн. У	Розрахункові дані
					ХУ	Ух
2003	1215	666	1476225	443556,00	809190,00	615,02
2004	1404	800	1971216	640000,00	1123200,00	832,57
2005	1621	998	2627641	996004,00	1617758,00	1082,35
2006	1888	1275	3564544	1625625,00	2407200,00	1389,69
2007	1866	1545	3481956	2387025,00	2882970,00	1364,37
Разом	7994	5284	13121582	6092210,00	8840318,00	5284,00
Середні	1598,8	1056,8	2624316,4	1218442,00	1768063,60	1056,80

Розв'язавши дану систему рівнянь, отримуємо такі параметри:

Параметри а₀ та а₁ можна розрахувати за формулами:

; .

Тоді лінійне рівняння зв'язку між середньомісячною заробітною платою найманих працівників за видавничою діяльністю і друкуванням книг, аркушів буде мати наступний вигляд:

Отже, зі збільшенням друкування книг, аркушів млн. середньомісячна заробітна плата найманих працівників за видавничою діяльністю зросте на 1,15 грн.

Послідовно підставивши в дане рівняння значення факторної ознаки х, отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Y_х:



Тепер зобразимо залежність наочно, скориставшись графіком

Всі дані для обчислення лінійного коефіцієнта кореляції є в Таблиці1.

Обчислимо:

Лінійний коефіцієнт кореляції:



Зв'язок прямий r>0 і тісний |r|

R=r^2=0,94^2=0,89

Висновок: Отже, зміни кількості друкування книг, аркушів на 89% впливає на середньомісячну заробітну плату найманих працівників за видавничою діяльністю.

2. Практична частина

2.1 Зведення і групування статистичних даних

На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:

1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.

2) Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.

Дані про автотранспортні підприємства

№ автопідприємства	Кількість вантажних автомобілів	Коефіцієнт використання вантажівок	Виробіток на 100 машинотонн, т/км
66	56	70	139
67	24	64	132
68	28	70	138
69	71	62	162
70	72	61	167
71	79	69	124
72	44	72	145
73	48	61	140
74	46	66	159
75	52	77	148
76	50	68	132
77	60	66	144
78	70	60	182
79	23	62	139
80	29	61	132
81	77	78	159
82	70	71	148
83	66	70	132
84	80	64	144
85	71	70	182
86	53	62	139
87	52	61	132
88	62	69	138
89	38	61	162
90	39	78	167

1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів:

Крок зміни (за кількістю вантажних автомобілів):

де: х_max, x_min - максимальне і мінімальне значення ознаки;

n - кількість груп.

I група - [23-37,25) = 24,28,23,29

II група - [37,25-51,5) = 44,48,46,50,38,39

III група - [51,5-65,75) = 56,52,60,53,52,62

IV група - [65,75-79] = 71,72,79,70,77,70,66,80,71

Число АТП для кожної групи:

I - 4

II - 6

III - 6

IV - 9

Питома вага групи в загальній чисельності АТП:

I. 100% - 25

% - 4

%

II. 100% - 25

% - 6

%

III. 100% - 25

% - 6

%

IV. 100% - 25

% - 9

%

Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:

;

;

;

.

Середня продуктивність використання ватажних автомобілів для кожної групи:

;

;

;

.

Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:

;

;

;

.

Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів наведений у таблиці:

Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів

№ гру-пи	Розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів	Кількість АТП	Питома вага,%	Середня кількість вантажних автомобілів на одне АТП	Середня продуктивність	ередній процент використання автомобілів
1	[23-37,25]	4	16	26	135,25	64,25
2	[37,25-51,5]	6	24	44,2	150,8	67,8
3	[51,5-65,75)	6	24	55,8	140	67,5
4	[65,75-80]	9	36	72,9	155,6	67,2

За даними таблиці найбільшу кількість АТП має четверта група - 9. Найбільша питома вага у четвертої групи - 36%. Найбільша кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП у четвертої групи - 72,9, а найменше у першої - 26. Найбільша середня продуктивність у четвертої групи - 155,6, а найменша у першої - 135,25. Найбільший середній процент використання автомобілів у другої групи - 67,8, а найменша у першої - 64,25.

2) Групування за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів і кількістю вантажних автомобілів:

Крок зміни (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів):



I група - [60-64,5) = 64,62,61,61,60,62,61,64,62,61,61

II група - [64,5-69) = 66,68,66

III група - [69-73,5) = 70,70,69,72,71,70,70,69

IV група - [73,5-78] =77,78,78

Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів наведений у таблиці:

Комбінаційний розподіл АТП

Кількість вантажних автомобілів	Коефіцієнт використання автомобілів	Разом
	[60-64,5)	[64,5-69)	[69-73,5)	[73,5-78]
[23-37,25)	3	-	1	-	4
[37,25-51,5)	2	2	1	1	6
[51,5-65,75)	2	1	2	1	6
[65,75-80]	4	-	4	1	9
Разом	11	3	8	3	25

Висновок:

Згідно комбінаційного розподілу ми можемо зробити висновок, що більшим попитом користуються АТП з кількістю 65,75-80 машин, а найбільш розповсюджений коефіцієнт використання 60-64,5.

2.2 Ряди розподілу

За результатами типологічного групування, що виконане в завданні 1, розрахувати:

1) середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;

2) моду і медіану за допомогою формул та графічно;

3) показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, між групову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність суми середньої з групових і між групової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи.

Зробити висновки.

Розрахункові дані для обчислення характеристики варіації

Групи АТП за кількістю автомобілів	К-сть АТП(f)	f ком.	Середина інтервалу (хі)	Розрахункові дані
				xf	x	|x|f	ѓ	х 2	ѓ
[23-37,25)	4	4	30,125	120,5	-25,88	103,5	2678,063	907,516	3630,063
[37,25-51,5)	6	10	44,375	266,25	-11,63	69,75	810,844	1969,141	11814,844
[51,5-65,75)	6	16	58,625	351,75	2,625	15,75	41,344	3436,891	20621,344
[65,75-80]	9	25	72,875	655,875	16,875	51,88	2562,89	5310,766	47796,891
Всього	25	-	-	1394,375	-	340,88	6093,14	-	83863,141

1) Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності:

; де:

х - середина інтервалу,

f - кількість АТП

Дані для обчислення характеристик центру розподілу

Групи АТП за кількістю вантажівок	Кількість АТП	Накопичена частота	Середина інтервалу
[23-37,25)	4	4	30,125
[37,25-51,5)	6	10	44,375
[51,5-65,75)	6	16	58,625
[65,75-80]	9	25	72,875
Разом	25	-	-

Мода - це варіанта, яка найчастіше зустрічається в статистичному ряді розподілу.

Модою в дискретному варіаційному ряді буде варіанта, що має найбільшу частоту. Можуть бути розподіли, де всі варіанти зустрічаються однаково часто, в такому випадку моди немає або, інакше, можна сказати, що всі варіанти однаково модальні. В інших випадках не одна, а дві варіанти можуть мати найбільші частоти. Тоді будуть дві моди, розподіл буде бімодальним.

2) Мода:

де:

- нижня границя модального інтервалу,

- розмір модального інтервалу,

- частота модального інтервалу,

- частота попереднього інтервалу,

- частота інтервалу наступного за модальним.

Так як =9, то модальний інтервал - (65,75-80]



Графічне зображення моди.

Для знаходження медіани в дискретному варіаційному ряді потрібно суму частот поділити пополам і до одержаного результату додати Ѕ. Тоді медіаною буде та варіанта, якій відповідає сума накоплених частот (кумулятивна частота) рівна чи більша значення (Уѓ/2)+Ѕ. Якщо Уѓ/2 - парне число, то (Уѓ/2)+Ѕ - число дробове, а варsанти з дробовим номером не буває. Тому одержаний результат вказує, що медіана знаходиться між Уѓ/2 і (Уѓ/2)+1 варіантами

Медіана:

, де:

- нижня границя медіанного інтервалу,

- розмір медіанного інтервалу,

- півсума накопичених частот,

- сума накопичених частот, які передують медіанному інтервалу,

- частота медіанного інтервалу.

Так як , то медіанний інтервал: [51,5-65,75).



Графічне зображення медіани

3. Показники варіації кількості вантажних автомобілів:

Розмах варіації - це різниця між найбільшим і найменшим значен-ням ознаки. Характеризує межі, в яких змінюється значення ознаки.

Розмах варіації

Середнє лінійне відхилення:

, де:

х - індивідуальне значення ознаки,

- середнє значення ознаки,

f - частота ознаки.

Середнє квадратичне відхилення:



Визначаємо дисперсію:

a) як квадрат квадратичного відхилення:

b) як різницю квадратів:

c) за методом моментів:

Метод моментів. Для рядів розподілу з рівними інтервалами дисперсія, розрахована методом моментів, дорівнює квадрату величини інтервалу помноженому на різницю між моментом другого порядку і квадратом моменту першого порядку:

, де

і

За А вибираємо число, яке знаходиться посередині варіаційного ряду,

і - ширина інтервалу.

і=14,25; А=(44,375+58,625)/2=51,5

Коефіцієнт осциляції:

де:

R - розмах варіації,

- середнє значення ознаки.

Квадратичний коефіцієнт варіації:

Оскільки , то статистична сукупність однорідна, а середня типова.

Групування за виробітком на 100 машинотон:

Крок зміни (за виробітком на 100 машинотон):

[124-138,5) = 132,138,124,132,132,132,132.

[138,5-153) = 139,145,140,148,144,139,148,144,139,138.

[153-167,5) = 162,167,159,159,162,167.

[167,5-182) = 182,182.

Комбінаційний розподіл кількості автомобілів та виробітку на сто машинотон

Кількість вантажних автомобілів	Виробіток на 100 машинотон, т/км	Разом
	[124-142)	[142-160)	[160-178)	[178-196]
[23-37,25)	3	1	-	-	4
[37,25-51,5)	1	2	3	-	6
[51,5-65,75)	2	4	-	-	6
[65,75-80]	2	2	3	2	9
Разом	8	9	6	2	25

Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для всієї сукупності:

т/км

Розрахуємо середній виробіток на 100 машинотон для кожної групи:

Розрахункові дані для обчислення групових дисперсій:

Кількість вантажних автомобілів	Виробіток на 100 машинотон	Кількість АТП f	Розрахункові дані
23-37,25	124-138,5	3	131,25	393,75	-3,625	39,42
	138,5-153	1	145,75	145,75	10,875	118,27
	153-167,5	0	160,25	0	25,375	0,00
	167,5-182	0	174,75	0	39,875	0,00
Разом		4		539,5		157,69
37,25-51,5	124-138,5	1	131,25	131,25	-19,333	373,78
	138,5-153	2	145,75	291,5	-4,8333	46,72
	153-167,5	3	160,25	480,75	9,66667	280,33
	167,5-182	0	174,75	0	24,1667	0,00
Разом		6		903,5		7083
51,5-65,75	124-38,5	2	131,25	262,5	-9,6667	186,89
	138,5-153	4	145,75	583	4,83333	93,44
	153-167,5	0	160,25	0	19,3333	0,00
	167,5-182	0	174,75	0	33,8333	0,00
Разом		6		845,5		280,33
65,75-80	124-138,5	2	131,25	262,5	-22,556	1017,51
	138,5-153	2	145,75	291,5	-8,056	129,78
	153-167,5	3	160,25	480,75	6,444	124,5
	167,5-182	2	174,75	349,5	20,944	877,34
Разом		9		1384,25		2149,22
Всього		25		3672,75		3288,08

Обчислимо внутрішньо групові дисперсії: Залишкова (або внутрішньогрупова) варіація, що відображає відхилення окремих значень ознаки в кожній групі від їх групової середньої і, відповідно, визначає вплив всіх інших факторів, крім покладеного в основу групування

, де:

- значення ознак окремих елементів сукупності,

n - кількість АТП.

Середня з внутрішньо групових дисперсій:

Міжгрупова дисперсія:

, де:

- групові середні,

- загальна середня для всієї сукупності,

- чисельність окремих груп.

Перевіримо отриманий результат обчисливши загальну дисперсію, як середньозважену:

Результати майже збіглися, відхилення виникло за рахунок заокруглень.

Обчислимо коефіцієнт детермінації:

Частка від ділення дисперсії групових середніх на загальну дисперсію називається коефіцієнтом детермінації. Він вказує на те, яка доля всієї варіації ознаки обумовлена ознакою покладеною в основу групування.

,

Це означає, що 28,4% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотон обумовлено кількістю вантажних автомобілів, а решта зумовлено іншим фактором.

Емпіричне кореляційне відношення:

,

тобто залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 53%.

Розрахуємо дисперсію частин АТП третьої групи.

Частка підприємств третьої групи складає:

Тоді дисперсія:

Висновок:

Згідно обрахунків досліджувана статистична сукупність є неоднорідною.

Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить 56. Мода встановилась на рівні 69,31; а медіана 57,44. Обчислення були достатньо точними, про що свідчить невелика розбіжність між значеннями величин обрахованих різними способами. Залежність між середнім виробітком на 100 машинотон і кількістю вантажних автомобілів становить 53%.

2.3 Ряди динаміки

(А) Розрахувати для ряду динаміки:

1)середнє значення рівнів ряду;

2)за ланцюговою та базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту;

3)середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значення одного проценту приросту.

Зробити висновки та зобразити динамічний ряд графічно.

(Б) На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки поквартально провести аналіз сезонних коливань витрат на рекламу, використовуючи метод середньої арифметичної, метод плинної середньої і метод аналітичного вирівнювання. Розрахувати показники сезонної хвилі та зобразити її графічно. Обчислити показники варіації сезонної хвилі

Динамічний ряд являє собою перелік числових значень певного статистичного показника в послідовні моменти чи періоди часу.

Числові значення того чи іншого статистичного показника, які складають динамічний ряд, називаються рівнями ряду (позначаємо ).

Ряди динаміки, як правило, представляють в таблицях або графічно. При графічному зображенні динамічного ряду на осі абсцис будується шкала часу, а на осі ординат - шкала рівнів ряду. При цьому на осі абсцис обов'язково повинен зберігатися (виконуватись) масштаб часу, інакше лінійний графік не вірно відобразить характер зміни. На осі ординат при необхідності можна користуватися перерваною шкалою.

В залежності від характеру ряду в статистиці розрізняють слідуючі види динамічних рядів: моментні ряди, інтервальні ряди, ряди середніх величин, ряди відносних величин.

Моментним називається ряд, абсолютні рівні якого характеризують величину явища станом на певні моменти, певні дати.

Інтерваяьним називається такий ряд, абсолютні рівні якого характеризують величину показника, що вивчається, одержану в підсумку за певний період часу. Відмінною рисою інтервальних рядів є те, що їх рівні можна дробити і сумувати.

№	Показники	n-4	n-3	n-2	n-1	n
34	Г4	0,6	0,7	0,5	0.3	0,2

Середнє значення рівня ряду:

, де:

- досліджувані рівні динамічного ряду;

n - число рівнів ряду.

Абсолютний приріст вказує на скільки одиниць в абсолютному вираженні рівень одного періоду більше чи менше попереднього або базисного рівня і, відповідно, може мати знак " + " (при більшенні рівнів) чи " -- " (при зменшенні рівнів).

Коефіцієнт зростання (К)- відносний показник, що вказує в скільки разів рівень даного періоду більше чи менше попереднього або базисного рівня. Коефіцієнт зростання, виражений в процентах, називається темпом зростання (Т).

Темп приросту - відносний показник, що показує на скільки процентів один рівень більше (чи менше) попереднього або базисного рівня.

Абсолютне значення 1% приросту (А) - характеризує вагомість 1% приросту; має зміст лише для ланцюгових приростів і темпів приросту (для базисних показників А для всіх років буде одне і теж, оскільки початковий рівень, у відношенні до якого розраховується темп, залишається незмінним).

Показники аналізу ряду динаміки, обчислені ланцюговим і базисним методом:

Показники	2005	2006	2007	2008	2009
Г4	0,6	0,7	0,5	0,3	0,2
Абсолютний приріст -ланцюговий	-	0,1	-0,2	-0,2	-0,1
-базисний	-	0,1	-0,1	-0,3	-0,4
Коефіцієнт зростання -ланцюговий	-	1,17	0,71	0,6	0,67
-базисний	-	1,17	0,83	0,5	0,33
Темп зростання -ланцюговий	-	117	71	60	67
-базисний	-	117	83	50	33
Темп приросту -ланцюговий	-	17	-29	-40	-33
-базисний	-	17	-17	-50	-67
Абсолютне значення 1% приросту	-	0,006	0,007	0,005	0,003
Середній абсолютний приріст
Середній коефіцієнт зростання
Середній темп зростання
Середнє значення 1% приросту	(0,006+0,007+0,005+0,003)/4=0,00525

Динаміку виробництва Г4 представимо графічно:

(Б) Дані про витрати на рекламу підприємства „АВІС”

Період	Базовий	Минулий	Звітний
I квартал	425	432	441
II квартал	426	434	443
III квартал	428	436	446
IV квартал	430	438	449

На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки проведемо аналіз сезонних коливань витрат на рекламу трьома методами:

1. Середньої арифметичної. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами.

2. Плинної середньої. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами при поступовому переміщенні інтервалу на один крок.

3. Методом аналітичного вирівнювання. Вирівнювання здійснюється за рівнянням прямої.

Вирівнювання динамічного ряду

Періоди	Витрати на рекламу (y)	Плинна середня	Середня арифме-тична	Аналітичне вирівнювання
				t	tІ	yt	yt
Базовий	I квартал	425	-	-	-11	121	-4675	423,71
	II квартал	426	426,3	426,6	-9	81	-3834	425,89
	III квартал	428	428,00	-	-7	49	-2996	428,07
	IV квартал	430	430,00	-	-5	25	-2150	430,25
Минулий	I квартал	432	432,00	432	-3	9	-1296	432,43
	II квартал	434	434,00	-	-1	1	-434	434,61
	III квартал	436	436,00	-	1	1	436	436,79
	IV квартал	438	438,3	438,3	3	9	1314	438,97
звітний	I квартал	441	440,7	-	5	25	2205	441,15
	II квартал	443	443,3	-	7	49	3101	443,33
	III квартал	446	446,00	446	9	81	4014	445,51
	IV квартал	449	-	-	11	121	4939	447,69
разом	5228	-	-	-	572	624	5228,4

Метод аналітичного вирівнювання ряду динаміки по прямій.

Він має на меті знайти плавну лінію розвитку (тренд) даного явища, що характеризує основну тенденцію його динаміки. Цей метод використовується, якщо теоретичний аналіз суті явища, яке вивчається, законів його розвитку підказує, що дане явище розвивається в арифметичній прогресії (тобто з приблизно рівними абсолютному приростами). Тоді, як відомо, рівняння прямої лінії може бути виражене формулою:

значення рівнів вирівняного ряду

параметри рівняння прямої

t - показник часу

Параметри рівняння прямої визначаємо методом найменших квадратів за допомогою системи рівнянь. Спосіб найменших квадратів дає систему двох нормальних рівнянь для знаходження параметрів а₀ і а₁ шуканої прямої лінії:

Оскільки значення t є показником часу, то завжди можна їм надати такого значення, щоб їх сума дорівнювала нулю значно. При цьому система значно спроститься

Звідси:

Поступово підставляючи в рівняння прямої значення порядкового номеру періода, ми отримали новий вирівняний ряд значень.

Представимо графічно отримані ряди:

Плинна середня



Середня арифметична

Аналітичне вирівнювання

Найпростіший метод виявлення та вимірювання сезонних коливань полягає в наступному: для даного ряду розраховується середній рівень (за формулою середньої арифметичної), а потім з ним співставляється рівень кожного місяця, кварталу. Це процентне відношення називається індексом сезонності.

Аналіз сезонних коливань витрат на рекламу за допомогою індексу сезонності представлено в наступній таблиці.

Аналіз сезонних коливань

Періоди	Фактичні витрати	Теоретичні витрати	Індекси сезонності
			Для	Для
базовий	I квартал	425	423,71	0,995	1,0030
	II квартал	426	425,89	0,997	1,0003
	III квартал	428	428,07	1,002	0,9998
	IV квартал	430	430,25	1,006	0,9994
минулий	I квартал	432	432,43	0,993	0,9990
	II квартал	434	434,61	0,998	0,9986
	III квартал	436	436,79	1,002	0,9982
	IV квартал	438	438,97	1,007	0,9978
звітний	I квартал	441	441,15	0,992	0,9997
	II квартал	443	443,33	0,996	0,9993
	III квартал	446	445,51	1,003	1,0011
	IV квартал	449	447,69	1,009	1,0029

Визначаємо середні витрати на рекламу для кожного року:

Базовий (425+426+428+430)/4=427,25

Минулий (432+434+436+438)/4=435

Звітний (441+443+446+449)/4=444,75

Сезонна хвиля

Для розрахунків характеристик сезонності побудуємо допоміжну таблицю.

Дані для обчислення характеристик сезонності

Квартал	Індекс сезонності
I	0,995	0,005	0,000025
II	0,997	0,003	0,000009
III	1,002	0,002	0,000004
IV	1,006	0,006	0,000036
I	0,993	0,007	0,000049
II	0,998	0,002	0,000004
III	1,002	0,002	0,000004
IV	1,007	0,007	0,000049
I	0,992	0,008	0,000064
II	0,996	0,004	0,000016
III	1,003	0,003	0,000009
IV	1,009	0,009	0,000081
Разом	12,000	0,058	0,000350

Сезонне значення індекса сезонності:

І = 12,000/12 = 1

Узагальнюючі характеристики сезонних коливань:

Амплітуда коливань: = 1,009-0,992 = 0,017

Середнє лінійне відхилення:

= 0,058/12 = 0,05

Середнє квадратичне відхилення:

Дисперсія сезонних коливань:

Коефіцієнт варіації:

Висновок:

На графіку динамічного ряду видно, що протягом 2005-2006 років обсяги випуску зростають,а з 2006 року почали зменшуватися. На графіку витрат на рекламу можна побачити, що витрати на рекламу значно зросли за звітний період.

Висновки

Виконавши завдання курсової роботи, ми досягла поставленої мети: набули практичних навиків зведення та групування статистичних даних, визначення окремих показників, необхідних для характеристики того чи іншого процесу, як в економіці зокрема, так і у всіх сферах суспільства в цілому.

Дослідивши теоретичну частину, ми визначили основний чинник (друкування книг,аркушів) які впливають на середньомісячну заробітну плату за видавничою діяльністю.

Виконавши кореляційне дослідження, ми навчились виявляти зв'язок, та досліджувати реакцію зміни одного показника на зміну іншого. Визначили, що зміна середньомісячної заробітної плати за видавничою діяльністю на 89% залежить від кількості друкування книг, аркушів.

У першому практичному завдані ми на основі даних виконали групування, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи визначили питому вагу групи в загальній чисельності, середню продуктивність та середній процент використання. Здійснили комбінаційний розподіл, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою.

Виконуючи друге завдання, ми за результатами типологічного групування розрахували: середнє значення відповідної ознаки, моду і медіану за допомогою формул та графічно, визначили показники варіаці (розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами, коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії та середню з групових дисперсій, міжгрупову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення).

У третьому завдані обрахували середнє значення рівня ряду, середні узагальнюючі показники ряду динаміки, аналітичні показники ряду динаміки (абсолютні прирости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютні значення одного проценту приросту), провели аналіз сезонних коливань, використовуючи метод середньої арифметичної, метод плинної середньої і метод аналітичного вирівнювання, розрахував показники сезонної хвилі та зобразив її графічно, обчислили показники варіації сезонної хвилі.

Виконуючи четверте завдання, ми обрахували різні статистичні індекси: індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару та товарообороту; загальний індекс фізичного обсягу реалізації; загальний індекс товарообороту; загальний індекс цін на суму економії чи перевитрат від зміни ціни.

Виконавши практичну частину курсової роботи, ми закріпили та поглибили свої знання з тем: "Ряди розподілу", "Показники варіації", "Ряди динаміки", "Статистичні методи вирівнювання взаємозв'язку", "Індекси", оволодів навичками самостійного розв'язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів для вироблення й обґрунтування господарських рішень.

Список використаної літератури

1. Закон України „Про державну статистику” від 17.09.1992 року №2614-XII //Відомості Верховної Ради. - 1992. - №43.-с.608

2. Бек В.Л. Теорія статистики: Навчальни посібни. - К.: ТОВ „Центр учбової літератури”, 2002. - 288 с.

3. Громыко Г.Л. Статистика: Учебн. - М.: Издательство Московского университета, 1976.

4. Гончарук А.Г. Основи статистики: Навчальний посібник. - К.: ТОВ ”Центр учбової літератури”, 2004. - 148с.

5. Єріна А.М.,Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум. - К., ТОВ „Знання”, 1997. - 325с.

6. Лугінін О.Є., Білоусова С.В. Статистика: Підручник. К., Центр навчальної літератури, 2005. - 580 с.

7. Мазуренко В.П. Статистика:Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.:Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006.- 315 с.

8. Мармоза А.Л. Теорія статистики:Нач.посібник.-К.:Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 392с.

9. Ерина А.М. и др. Структурно-логические схемы и задачи по общей теории статистики. - К.: УМК ВО, 1988.

10. Методичні вказівки 063-279.

11. Методичні вказівки 063-278.

12. Статистичний щорічник України, 2007.

13. www.ukrstat.gov.ua - Офіційний сайт Державного комітету статистики України

Размещено на Allbest.ru