Потреби в економічних благах
Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб. Спонукальний мотив удосконалення діяльності, нарощування виробництва економічних благ та поліпшення їхніх якісних характеристик. Вплив людської діяльності і виробництва на формування потреб.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.10.2014 |
Размер файла | 99,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Потреби в економічних благах
Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економічних відносин.
Важливо зазначити, що економічні потреби утворюють структурну підсистему всього комплексу потреб суспільства. Відтак рівень їхнього розвитку та ступінь задоволення залежить від рівня розвитку інших підсистем, у т. ч. культурних, духовних, моральних потреб суспільства.
Носіями економічних благ є найрізноманітніші товари та послуги. В їх сукупності розрізняють:
- споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб) івиробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ);
- матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального виробництва) і нематеріальні блага(створюються у сфері нематеріального виробництва);
- теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічними суб'єктами) і майбутні блага (товари та послуги, якими економічні суб'єкти зможуть скористатися в майбутньому) тощо.
Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації за такими критеріями:
I. За характером виникненнях
- первинні (базові), пов'язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;
- вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.
II. За засобами задоволеннях
- матеріальні (потреби в матеріальних благах);
- нематеріальні (духовні потреби).
III. За нагальністю задоволеннях
- першочергові (предмети першої необхідності);
- другорядні (предмети розкоші).
IV. За можливостями задоволеннях
- насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість повного задоволення);
- ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).
V. За участю у відтворювальному процесі:
- виробничі (потреби у засобах виробництва);
- невиробничі (потреби у споживчих благах).
VI. За суб'єктами виявух
- особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда);
- колективні, групові (потреби групи людей, колективу);
- суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).
VII. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:
- абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);
- дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);
- платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);
- фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).
Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура потреб, їхній обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються: модифікуються, ускладнюються, вдосконалюються у процесі історичного розвитку людської цивілізації.
Як зазначав відомий український дослідник М.Х. Бунге (1828-1895), "потреби становлять вихідний пункт політекономічних досліджень. Як належність природи людини, як умова її розвитку, потреби виникають із властивості нашого фізичного організму і притаманних останньому духовних засад. У міру задоволення повсякденних нужд прокидаються в людині потреби розумові, моральні та естетичні, які у свою чергу стають такими самими нагальними, як і потреби фізичної природи... Таким чином з'являється могутній господарський двигун, але двигун далеко не єдиний, оскільки людина призначена для того, щоб жити в суспільстві, а в суспільстві не лише потреби людей є більшою чи меншою мірою однорідними, але і задоволення багатьох із них стає можливим лише за умов спільної, сумісної діяльності. Іншими словами, поряд з потребами приватними з'являються суспільні, поряд з особистими цілями-цілі суспільні: турбота як про матеріальне і духовне існування, так і про розвиток усього союзу"2.
Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінливий характер. На думку видатного українського дослідника М.Х. Бунге, "в ученні про потреби можна назвати найбільш правдоподібними такі три положення: 1) розвиток як окремих осіб, так і цілих суспільств, без розвитку потреб не можливий; 2) розвиток індивіда залежить від гармонійного розвитку притаманних йому потреб; 3) розвиток суспільства передбачає відповідність між потребами приватних осіб, з яких складається суспільний союз"3.
Безперервний економічний і духовний прогрес суспільства неминуче зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб.
Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладненням їхньої структури. Прагнення задовольнити зростаючі потреби е спонукальним мотивом удосконалення економічної діяльності, нарощування виробництва економічних благ та поліпшення їхніх якісних характеристик. Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості виробництва і не збігається з рівнем фактичного споживання. У цьому виявляється авангардна роль потреб, що знайшла відображення в економічному закон зростання потреб.
Вcезагальний економічний закон зростання потреб відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення" Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб.
Таким чином, потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості. Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Вирішальний вплив людської діяльності і виробництва на формування потреб підкреслював відомий англійський економіст А. Маршалл. "Кожний "новий крок вперед, - зазначав дослідник, - слід вважати результатом того, що розвиток нових видів діяльності породжує нові потреби, а не того, що нові потреби викликають нові види діяльності"4.
Складний механізм взаємодії потреб і виробництва забезпечує безперервність суспільного відтворення (рис. 1). Особливості вияву економічного закону зростання потреб за сучасних умов пов'язані з гуманізацією соціально-економічного розвитку як визначальною ознакою формування постіндустріального суспільства. Удосконалення структури потреб відображає процес розвитку людської особистості та сприяє переходу:
- від домінування матеріальних до пріоритетного розвитку духовних потреб, пов'язаних із творчістю, пізнанням, самовдосконаленням;
- від масового виробництва та споживання до індивідуалізації потреб та засобів їхнього задоволення;
- від прагнення безперервного нарощування обсягів споживання до розумного самообмеження;
- від речової структури споживання до переважання у ній послуг.
Рис. 1. Взаємовплив потреб і виробництва
Постійний процес удосконалення людської особистості, людська фантазія, конкуренція виробників і сучасні комунікації стимулюють безперервний розвиток та урізноманітнення потреб. Однак прагнення задовольнити зростаючі потреби кожного моменту наштовхується на відносну обмеженість ресурсів. Вирішення суперечності міме невгамовністю та безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів породжу є проблему вибору, визначає мету економічної діяльності (рис. 2).
Рис. 2. Проблема вибору як наслідок суперечності між безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів
Виявлення шляхів ефективного використання обмежених ресурсів з метою максимально можливого задоволення безмежних потреб пов'язане з постійною оцінкою та вибором альтерна тивних варіантів розвитку господарської діяльності. Виявлення потреб споживачів і вміння задовольнити ці потреби одночасно з вирішенням завдань раціонального використання обмежених ресурсів стає вирішальною передумовою успіху підприємницької діяльності. Сучасний бізнес не можливий без оволодіння вичерпною інформацією стосовно якісних параметрів, обсягу та динаміки потреб, їхнього прогнозування, а також активного впливу на формування обсягів і структури споживання.
"Економічні відносини кожного суспільства проявляються насамперед як інтереси" - ці слова належать Ф. Енгельсу. Усвідомлення потреб і прагнення задовольнити їх зумовлюють мотивацію поведінки людини, спонукаючи її до певної цільової дії. У реальній дійсності потреби набувають конкретної форми інтересів (рис. 3).
Рис. 3. Взаємозв'язок потреб та інтересів
Інтерес (від лат. іпteresse - мати важливе значення) - форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення.
Економічні інтереси є сутнісною характеристикою рушійних сил формування та розвитку економічних суб'єктів.
Економічні інтереси - усвідомлене прагнення суб'єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.
За своєю сутністю економічні інтереси є об'єктивними. Вони відображають місце і роль суб'єктів господарювання у системі суспільного поділу праці та економічних відносин. Водночас економічні інтереси є суб'єктивними і завжди мають своїх носіїв.
Суб'єкти економічних інтересів - окремі індивіди, домогосподарства, колективи (групи) людей, суспільство в цілому.
Об'єкти економічних інтересів - економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).
Плюралізм економічних потреб породжує багатоманітність економічних інтересів, які утворюють складну та динамічну систему, багатовимірну у фазах відтворення, у просторі та часі, у статиці та динаміці. Економічні інтереси суспільства можуть бути класифіковані за різними критеріями, а саме:
За суб'єктами:
- особисті;
- колективні, групові;
- суспільні.
За нагальністю, важливістю:
- головні, першочергові;
- другорядні.
За часовою ознакою:
- поточні;
- перспективні. За об'єктами:
- майнові;
- фінансові;
- інтелектуальні тощо.
За ступенем усвідомлення:
- дійсні;
- уявні.
За можливостями реалізації:
- реальні;
- утопічні.
Суб'єкти економічних відносин є виразниками специфічних економічних інтересів. У ринковій економіці:
- економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію загальної корисності з урахуванням існуючих ціні доходів;
- економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;
- економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому.
За територіальною ознакою виокремлюють такі економічні інтереси:
- муніципальні;
- регіональні;
- національні;
- об'єднання держав;
- загальнолюдські (глобальні).
Територіальний зріз системи економічних інтересів окремої країни формується на основі розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоуправління. Муніципальні та регіональні інтереси спрямовані на реалізацію економічного потенціалу окремої території з метою забезпечення потреб певної територіальної спільноти.
Водночас державні та муніципальні службовці, покликані здійснювати заходи щодо практичної реалізації зазначених інтересів, є носіями особистих потреб, які не завжди збігаються із суспільними. Зазначена суперечність породжує корупцію - негативне соціальне явище, пов'язане зі зловживанням державною владою, корисливим використанням службовцями офіційних повноважень, авторитету та можливостей їх реалізації для отримання особистих вигод в особистих чи вузькогрупових корпоративних інтересах.
Основні форми корупції: хабарництво, зловживання посадовим становищем, перевищення владних або посадових повноважень, розкрадання державного або колективного майна, нецільове використання бюджетних коштів тощо.
Згідно з Міжнародною конвенцією проти корупції, прийнятою 29 березня1996 р., корупція - це спроба отримати прямо чи опосередковано урядовим чиновником чи особою, яка виконує публічні функції, будь-якого предмета, що має грошову вартість або іншу користь (подарунка, послання, обіцянки, переваги) в обмін на будь-яку дію чи бездіяльність під час виконання службових обов'язків; пропозиція або надання прямо чи опосередковано такої користі; будь-які дії чи бездіяльність під час виконання урядовими чиновниками або особами, які виконують публічні функції, своїх обов'язків з метою отримання незаконного доходу для себе або третьої сторони; шахрайське використання або приховування майна, отриманого внаслідок зазначених дій.
Практика засвідчує, що основними інструментами подолай ня корупції є:
- контроль за дотриманням законності та забезпечення прозорості діяльності органів державної влади;
- чітка специфікація прав власності;
- конкурсне розміщення державних і муніципальних замовлень, надання прав на оренду нерухомості тощо;
- гласність у питаннях надходження та використання бюджетних коштів;
- впровадження принципу "єдиного вікна", за якого всі необхідні документи для реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності розглядає уповноважений орган управління.
Система взаємопов'язаних і взаємодіючих інтересів суспільства завжди суперечлива. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність інтересів досягається у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.
Шляхи поєднання економічних інтересів:
- субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим;
- координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб'єктів.
Проблема співвідношення та пріоритетності інтересів економічних суб'єктів залишається до цього часу дискусійною. Механізм їхнього узгодження визначається сутністю економічної системи.
Командно-адміністративна економіка характеризується жорсткою субординацією економічних інтересів (рис. 4) на основі пріоритетності та абсолютизації державного інтересу, який ототожнюється із суспільним і протиставляється колективним та особистим інтересам. При цьому субординація і підпорядкування інтересів забезпечується централізованим директивним плануванням та ідеологічною пропагандою.
Рис. 4. Ієрархія інтересів економічних суб'єктів у командно-адміністративній системі
У міру розвитку суспільства та ускладнення економічних інтересів жорстке адміністрування і відсутність оберненого зв'язку починають суперечити принципам функціонування складних систем, що самоорганізуються. Ігнорування ролі та значення особистого інтересу як потужного чинника соціально-економічного прогресу, підпорядкування його державному в умовах командно-адміністративної економіки спричиняє неузгодженість системи економічних інтересів, у тому числі:
- спотворення мотиваційної поведінки економічних суб'єктів;
- пригнічення стимулюючої ролі потреб;
- послаблення відповідальності та стимулів до високоефективної праці;
- втрату трудових цінностей і соціальних установок населення;
- розвиток психології утриманства й економічної залежності від держави.
На відміну від командно-адміністративної системи у ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача. Практика успішного розвитку передових західних країн засвідчує, що не субординація, а координація інтересів є найефективнішим засобом їхнього узгодження та реалізації (рис. 5).
Рис. 5. Координація інтересів економічних суб'єктів у ринковій економіці
За умов економічної свободи та конкуренції суб'єктів господарювання створюються передумови для формування цілісної, органічної системи взаємопов'язаних і взаємообумовлених економічних інтересів. їх суперечлива взаємодія заснована на принципах зворотного зв'язку та самоорганізації, має творчий характер і сприяє прогресивному розвитку суспільства.
Процес еволюції сучасних розвинених країн на основі соціально орієнтованої та регульованої ринкової економіки створює передумови для координації та гармонійного розвитку системи економічних інтересів громадянського суспільства.
Водночас корпоратизація економічного життя породжує проблему узгодження економічних інтересів власників, менеджерів та найманих робітників з метою недопущення їхньої опортуністичної поведінки. Важливу роль в узгодженні індивідуальних та корпоративних інтересів у сучасних змішаних економіках відіграє держава.
Відстоювання та сприяння реалізації інтересів окремих груп у сучасному суспільстві набуло форми лобізму.Лобізм (від англ. lobby - кулуари) - вплив на законодавців і чиновників, спрямований на підтримку окремих підприємств, галузей, соціальних груп, верств, шляхом особистої зацікавленості посадовців.
На думку відомого західного дослідника М. Олсона, лобістська діяльність єсвогороду колективним благом, яке потребує певного рівня організованості групи. При цьому менші за чисельністю та краще організовані групи часто виявляються ефективнішими у відстоюванні власних інтересів. Яскравим прикладом такої діяльності є надання податкових пільг окремим фірмам або галузям, наслідком чого є зростання податкового тиску на інші групи підприємців, на суспільство в цілому. Як зазначає М. Олсон: "Організовані та активні інтереси малих груп схильні перемагати неорганізовані і незахищені інтереси великих груп. Часто порівняно мала група або галузь домагається митного тарифу або податкових знижок за рахунок мільйонів споживачів або платників податків, незважаючи на нібито домінуюче правило більшості.
економічний потреба благо
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Зміст економічної потреби. Соціально-економічні відносини і принципи розподілу благ. Різноманітність потреб та їхня класифікація за різними критеріями. Корисність продукту та її види. Закон зростання потреб. Прояви економічних суперечностей в Україні.
презентация [186,9 K], добавлен 24.09.2015Закон зростаючих потреб та механізм його дії. Теорія граничної корисності. Види потреб та їх класифікація. Формування і розвиток суспільних потреб. Положення споживчих цін, тарифів та доходів громадян в Україні. Закон взаємозв'язку виробництва і потреб.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 24.12.2013Поняття економічних потреб та їх класифікація. Закон зростання потреб і обмеженості виробничих ресурсів: зміст і загальна характеристика, особливості аналізу та значення. Форми подолання суперечності між необмеженими потребами та обмеженістю ресурсів.
курсовая работа [172,6 K], добавлен 09.05.2015Метод політекономії, її становлення, етапи розвитку та місце в системі наук. Фактори виробництва: продуктивні сили та виробничі відносини. Закон зростаючих потреб та соціально-економічна ефективність виробництва. Національні моделі економічних систем.
курс лекций [2,7 M], добавлен 31.05.2009Економічна сутність ефективності виробництва плодів. Економічна ефективність діяльності підприємства ДПДГ "Мелітопольське", аналіз динаміки виробництва плодів. Шляхи удосконалення ринкового механізму та системи реалізації плодово-ягідної продукції.
курсовая работа [241,1 K], добавлен 05.05.2014Економічні потреби людини та шляхи їх задоволення. Матеріальні і духовні, індивідуальні та колективні потреби. З'ясування потреб роботодавців. Ієрархія потреб за А. Маслоу. Блага, створені в процесі виробництва, як предмет інтересу споживання людини.
презентация [855,4 K], добавлен 25.03.2016Поняття та суть економічних виробничих відносин. Аналіз відносин власності в контексті економічних відносин. Економічні потреби через призму економічних відносин. Економічні інтереси - рушійна сила економічних відносин.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 10.04.2007Формування фінансових та економічних показників результатів діяльності підприємства. Аналіз забезпеченості, технічного стану та ефективності використання основних засобів виробництва. Аналіз платоспроможності та ліквідності. Показники ділової активності.
курсовая работа [146,1 K], добавлен 22.12.2014Визначення техніко-економічних показників виробництва і реалізації двох найменувань виробів. Розподіл витрат між ними за єдиним спрощеним методом. Розрахунок нормативної трудомісткості виконання річної виробничої програми. Оцінка прямих и непрямих витрат.
курсовая работа [411,4 K], добавлен 29.12.2013Собівартість продукції як один з найважливіших економічних показників діяльності промислових підприємств і об'єднань, види: загальна, індивідуальна. Характеристика діяльності ВАТ"Рівнеазот", розгляд основних методів аналізу собівартості продукції.
курсовая работа [191,3 K], добавлен 09.03.2013