Рівень виробництва зерна та його економічна ефективність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

1.1 Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

1.2 Показники економічної ефективності виробництва зерна і методика їх визначення

Розділ 2. Рівень виробництва зерна та його економічна ефективність

2.1 Виробничі ресурси господарства та їх використання

2.2 Динаміка розвитку виробництва зерна

2.3 Економічна ефективність виробництва зерна

Розділ 3. Планування фінансової діяльності аграрного підприємства

3.1 Теоретичні основи планування фінансової діяльності

3.2 Планування виробничої діяльності аграрного підприємства

3.3 Фінансово-економічний аналіз планового періоду

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Важливою галуззю, що визначає рівень розвитку всього сектора економіки нашої країни, є зернове господарство. Зернові належать до числа найважливіших культурних рослин. Вони мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ та валових зборів продукції серед інших сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням.

Зерно та продукти переробки входять до раціону харчування людини. Зерно використовується людиною у вигляді хліба, крупи, макаронів, кондитерських виробів та ін. Ці продукти відзначаються високими поживними речовинами і смаковими якостями, містять достатню кількість білків, вуглеводів, вітамінів, амінокислот й мінеральних солей.

Зерно є головним і незамінним кормом для тварин. Воно має значно вищу поживну цінність порівняно з іншими видами кормів, характеризується високим вмістом кормових одиниць, перетравного протеїну, макро- та мікроелементів. Як корм використовується й побічна продукція вирощування зерна. Кожна тваринницька галузь потребує великої кількості комбікормів, а такі галузі, як свинарство і птахівництво, практично не можуть існувати без комбінованих кормів, основою яких є зерно.

Продукція вирощування зернових культур - сировина для переробної промисловості. В результаті переробки зерна одержують спирт, крохмаль, іншу продукцію, із соломи - целюлозу, папір тощо.

Зерно є важливим експортним товаром, який може забезпечити значні надходження валютних коштів. При зберіганні воно практично не втрачає своїх поживних якостей і тому придатне для створення державних резервів харчування та кормів.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури і додатків.

В перших двох розділах було досліджено економічну ефективність виробництва зерна в господарстві СТОВ «Нива» Київської області, Поліського району, смт. Красятичі та визначили шляхи її підвищення.

У третьому розділі, застосовуючи метод бюджетування, було зроблено прогнозування підприємства ПрАТ «Слобідська», яке створилось після реорганізації ДП «АФ Слобідська».

Також при виконанні курсової роботи були використані форми державної звітності:

Форма 50 с.-г.

Форма №1 (баланс)

Форма №2 (звіт про фінансові результати)

Форма №3 (звіт про рух грошових коштів)

Форма №4 (звіт про власний капітал)

Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

сільськогосподарський зерно виробничий фінансовий

1.1 Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

Вирішення продовольчої проблеми та підвищення добробуту населення України значною мірою залежать від розвитку сільського господарства, зростання його ефективності.

Ефективність виробництва - складна економічна категорія, в якій відображаються дія об'єктивних економічних законів і висвітлюється одна з найважливіших сторін суспільного виробництва - результативність. Вона є формою виразу мети виробництва. Необхідно розрізняти поняття «ефект» і «економічна ефективність». Ефект - це наслідок, результат виробництва в цілому або проведення тих чи інших заходів у сільському господарстві. Наприклад, ефект від застосування добрив - це приріст урожаю. Але ефект не показує, вигідна ця справа чи ні. Тому за ефектом не можна судити про доцільність діяльності. Потрібно зіставити ефект із витратами на його одержання й визначити, якою ціною він досягнутий. Саме про це свідчить економічна ефективність.

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів й визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів.

Економічна ефективність у сільському господарстві означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача.

Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення використання їх є одним з найважливіших завдань, розв'язання якого сприятиме підвищенню ефективності сільського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об'єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.

Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу. А це має значення як для всього народного господарства, так і для кожного сільськогосподарського підприємства та населення країни.

По-перше, чим менше праці і ресурсів витрачається на одиницю продукції, тим більше її можна одержати при тих же засобах, та й продукція буде дешевшою. Отже, підвищення ефективності сприяє збільшенню виробництва продукції і повнішому задоволенню потреб населення.

По-друге, ефективність сільського виробництва безпосередньо впливає на рівень роздрібних цін на продукти харчування і товари широкого вжитку, виготовлені із сільськогосподарської сировини. Адже рівень цін тісно пов'язаний із суспільно необхідними витратами на виробництво продукції. Підвищення ефективності й зниження собівартості створюють умови для зниження роздрібних цін на ринку.

По-третє, підвищення ефективності виробництва впливає на збільшення доходів та рентабельності сільськогосподарських підприємств. Чим дешевше вони вироблять і продадуть продукції, чим дешевше вона їм обходиться, тим вищі їх доходи, тим більше засобів можуть вони виділити для розвитку виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення соціальних умов.

Особливого значення набуває підвищення економічної ефективності сільського виробництва в умовах ринкових відносин, коли кінцева оцінка діяльності того чи іншого підприємства здійснюється на ринку відповідного товару, бо в умах конкуренції виграє той товаровиробник, який має нижчу собівартість продукції та високу її якість.

Мірилом, або оцінкою, сільськогосподарського виробництва є критерії економічної ефективності. Ця ознака пов'язана із збільшенням виробництва споживчих вартостей на основі раціонального використання виробничих ресурсів і підвищення продуктивності праці. Оскільки споживання - кінцева мета виробництва, то лише на цій стадії видно, як ведеться виробництво й наскільки воно доцільне. Споживання ж здійснюється за рахунок національного доходу. Отже, вихідним критерієм економічної ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення. Цей показник виступає критерієм економічної ефективності всього народного господарства. Максимізація корисних ефектів на душу населення нерозривно пов'язана із збільшенням обсягів виробництва волової продукції, економією витрат в усіх сферах суспільного виробництва, включаючи й невиробничу.

Основний критерії економічної ефективності застосовується на всіх рівнях - на підприємствах, у галузях, у народному господарстві в цілому і є орієнтиром при виборі найбільш раціональних варіантів використання ресурсів. В окремих галузях народного господарства цей критерій набуває конкретної форми. У сільському господарстві ним є збільшення виробництва чистої продукції при найменших витратах засобів і праці на основі раціонального використання земельних, матеріальних, трудових ресурсів. Кінцевим ефектом тут є обсяг валової продукції без спожитих засобів виробництва (амортизаційних відрахувань, вартості насіння, кормів тощо).

Отже економічна ефективність сільського господарства проявляється у збільшенні виробництва продукції і сировини в необхідному асортименті та належної якості на душу населення. Однак Україна заінтересована не тільки у збільшенні обсягу виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до зростаючих потреб, а й у систематичному підвищенні продуктивності праці, зниженні витрат на виробництво кожної одиниці продукції. З цією метою розраховують такі види економічної ефективності: народногосподарську; сільськогосподарського виробництва; комплексних галузей сільського господарства (рослинництва і тваринництва); окремих галузей і культур (зернового господарства, буряківництва, картоплярства, скотарства, свинарства та ін); виробництва окремих видів продукції; сільськогосподарських підприємств та їх підрозділів; виконання окремих процесів, здійснення заходів і напрямків розвитку сільськогосподарського виробництва (капітальних вкладень, інтенсифікації, розміщення, спеціалізації і концентрації, застосування добрив, кормів, агротехнічних та зооветеринарних заходів, тощо)

У сільському господарстві, як і в інших сферах економіки, економічну ефективність слід розглядати в органічному зв'язку з досягненням соціальних результатів, соціального ефекту. Будь які заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, необхідно оцінювати не тільки економічних позиції, а й з урахуванням соціального обслуговування в селі, (підвищення оплати, тощо). При цьому велике значення має збереження навколишнього середовища, дотримання рівноваги в природі, що особливо важливо в зв'язку з прискоренням науково - технічного прогресу. [1. c. 58]

1.2 Показники економічної ефективності виробництва зерна і методика їх визначення

Для обґрунтування напрямків та виявлення резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно здійснити оцінку різних явищ, що відбуваються в цій галузі. Але на основі одного критерію цього зробити не можна. Тому потрібні конкретні показники, що відображають вплив різних факторів на процес виробництва. Лише система показників дає змогу провести комплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервів підвищення економічної ефективності сільського виробництва.

Оцінюючи ефективність галузі, слід враховувати її особливості, які значно впливають на кінцеві результати. Адже виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств безпосередньо пов'язана з живими організмами, землею і залежить від її родючості та рівня використання. Наприклад, 1 га землі в Черкаській області значно продуктивніший ніж у Київській. Тому при оцінці економічної ефективності виробництва підприємств різних регіонів потрібно враховувати відмінності в продуктивності землі. На результати виробництва значно впливають також температура повітря, кількість опадів та сонячних днів, інші природні фактори. У зв'язку з цим однаковий обсяг виробничих ресурсів, використаних у різних умовах, забезпечує різні результати.

Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують натуральні і вартісні показники. Натуральні самі по собі ще не вказують на рівень економічної ефективності виробництва, але є вихідними для їх вимірювання. Адже врожайність культур та продуктивність худоби і птиці повною мірою характеризують ступінь ефекту, одержаного в процесі виробництва, і відображають лише один бік досягнутої ефективності. Для визначення економічної ефективності необхідно знати розмір виробничих витрат, які забезпечили одержання наявної врожайності чи продуктивності худоби, бо один і той самий рівень урожайності чи продуктивності худоби, бо один і той самий рівень урожайності чи продуктивності худоби може бути досягнутий при різних витратах або при рівновеликих витратах досягається різна урожайність та продуктивність худоби. Для одержання порівнянних величин витрат і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.

Найважливішим результативним показником сільського виробництва є обсяг валової й товарної продукції підприємства, на основі якого можна розрахувати валовий і чистий доход та прибуток.

В умовах ринкових відносин зростає роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарного обігу, сприяють зміцненню економічних зв'язків та госпрозрахунку.

Для визначення економічної ефективності сільського виробництва необхідно насамперед одержаний результат (ефект) порівняти з виробничими витратами або ресурсами, що його створили. У процесі сільськогосподарського виробництва використовують сільськогосподарські угіддя, засоби виробництва, робоча сила, а функціонування цих ресурсів пов'язане з виробничими витратами. Тому для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому по підприємству використовували таку систему показників:

- вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, на одного середньорічного працівника чи на 1 люд.-год, на 1грн. основного виробничого капіталу та на 1 грн. виробничих витрат;

- обсяг валового і чистого доходу та прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь, на одного середньорічного працівника чи на 1люд.-год, на 1грн. основних виробничого капіталу та на 1грн витрат виробництва;

- рівень рентабельності та норма прибутку сільськогосподарського виробництва.

Наведені показники характеризують ефективність використання виробничих ресурсів, окупність витрат виробництва та його рентабельність.

Визначення економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва і тваринництва здійснюють на основі системи показників, які враховують відповідні особливості галузей. Для порівняння економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва використовують такі показники: виробництво валової продукції рослинництва (грн.) з розрахунку на 1 га посіву, на одного середньорічного працівника, на 1 люд.-год., на 1 грн. виробничих витрат; валовий і чистий доход і прибуток на 1 га посіву, на 1 люд.-год., на 1 грн. виробничих витрат; рівень рентабельності виробництва.

Економічну ефективність виробництва продукції одного виду, наприклад зерна, визначають за допомогою таких показників, як урожайність сільськогосподарської культури, затрати праці на 1 ц продукції, на 1 га посіву, собівартість 1ц продукції, прибуток з розрахунку на 1 га посіву, рівень рентабельності.

Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3-5 років. Вони характеризують ефективність використання землі як основного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва.

Важливою економічною категорією, яка властива діяльності підприємства на принципах господарського розрахунку є рентабельність. Вона означає доходність, прибутковість підприємства. У процесі госпрозрахункової діяльності господарства мають відшкодувати свої витрати виручкою від реалізації продукції і одержати прибуток. Тому рентабельність - показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що господарство від своєї діяльності одержує прибуток.

У результаті господарської діяльності підприємства одержують чистий доход, що є частиною вартості продукції після вирахування витрат на її виробництво. Чистий доход, що є частиною вартості продукції після вирахування витрат на її виробництво. Чистий доход, створений у сільському господарстві, поділяється на доход держави і доход підприємства. Маса створеного в сільському господарстві чистого доходу, що реалізується підприємством і набуває форми прибутку, визначає його госпрозрахункову рентабельність.

Прибуток господарств це реалізована частина їхнього чистого доходу. Тому маса прибутку сільськогосподарських підприємств не повністю відображає їх вклад у створення чистого доходу суспільства. У сільському господарстві величина прибутку підприємства залежить від кількості і якості реалізованої продукції, її структури, рівня собівартості і фактичних цін реалізації.

Характеризуючи рентабельність виробництва окремих видів продукції, галузей і господарств у цілому, недостатньо визначити величину прибутку. Необхідно зіставити її з виробничими витратами за допомогою таких показників, як рівень рентабельності і норма прибутку.

Рівень рентабельності визначається відношенням прибутку до повної собівартості реалізованої продукції і виражається у відсотках. Він показує величину прибутку на 1 грн. виробничих витрат і характеризує ефективність їх використання у поточному році. При цьому кожний відсоток рентабельності відповідає отриманню однієї копійки з розрахунку на гривню виробничих витрат.

Рівень рентабельності визначається в цілому по господарству - це сукупний рівень рентабельності. Дані річного звіту господарства дають змогу визначити також рівень рентабельності виробництва певного виду продукції, окремої культури або галузі.

Рівень рентабельності також характеризує ефективність споживчих засобів виробництва, що включають суму річної амортизації основних фондів і вартість використаних у господарстві матеріальних оборотних засобів. Сільськогосподарські підприємства мають багато різноманітних засобів виробництва, які тією чи іншою мірою використовуються в підприємстві. Для визначення економічної ефективності основних і оборотних фондів використовують такий показник, як норма прибутку.

Норма прибутку визначається відношенням прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних фондів і виражається у відсотках. Цей показник визначається по господарству в цілому і показує величину прибутку, що припадає на 1 грн. основних і оборотних фондів. Практично в різних господарствах часто досягають однакового рівня рентабельності при виробництві однакового рівня прибутку. Це свідчить про те, що основні і оборотні фонди господарств використовуються у виробництві з різною ефективністю. [1. c. 149]

Розділ 2. Рівень виробництва зерна та його економічна ефективність

2.1 Виробничі ресурси господарства та їх використання

Проведемо дослідження економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, а саме виробництва зернових культур, на прикладі СТОВ «Нива».

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива» розташоване в Поліському районі Київської області на відстані 100 км від міста Києва. Центральна садиба розташована в смт. Красятичі. До складу підприємства входить одна тракторна бригада і одна молочна ферма.

Основні ринки збуту розташовані в смт. Красятичі - Торговельний центр, смт. Іванків - Іванківський молокозавод, Іванківський м'ясокомбінат.

Підприємство, що досліджується, мале за розмірами, загальна земельна площа - 12.6 га. Результати господарської діяльності залежать від рівня забезпеченості господарства земельними угіддями та їх відповідності виробничому напряму.

Таблиця 1Склад і структура земельних угідь СТОВ «Нива»

Види земельних угідь	2010р.	2011р.	2012р.
	Площа, га	% до підсумку	Площа, га	% до підсумку	Площа, га	% до підсумку
Всього с.-г. угідь	320.96	100	100	100	12.6	100
З них: рілля	320.96	100	100	100	12.6	100
Всього	320.96	100	100	100	12.6	100

Спостерігається незначне зменшення середньорічної вартості основних виробничих капіталів підприємства на 75.75 тис. грн., що впливає на обсяг продукції.

У господарстві дещо зменшилася вартість валової продукції у порівняльних цінах за рахунок зменшення вартості продукції тваринництва у 2012р. у відповідності до 2011р. на 25 тис. грн.,це відбулося за рахунок зменшення виробництва продукції підприємством та припинення випуску продукції рослинництва.

Спостерігається збільшення товарної продукції у 2012р. відносно 2010р. на 41.4 тис. грн., у зв'язку з підвищенням випуску реалізованої продукції.

СТОВ «Нива» є збитковим, про що свідчать дані останніх двох рядків табл. 2. Причини збитковості господарства - це зменшення посівних площ та врожайності рослинництва, а також зменшення вартості основних виробничих фондів підприємства.

Таблиця 2 Показники розмірів СТОВ «Нива»

Показник	Роки	2012 у % до 2010
	2010	2011	2012
Площа сільськогосподарських угідь, га	320.96	100	12.6	3.9
Середньорічна кількість працюючих, осіб	10	8	6	60.0
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн..	348	315.25	272.25	78.2
Вартість валової продукції в порівняних цифрах, тис. грн.	51.6	51.8	21.8	42.2
в т. ч. рослинництва	15.8	5.0	-	-
тваринництва	35.8	46.8	21.8	60.9
Вартість товарної продукції, тис. грн..	76.7	106.1	118.1	154.0
Валовий прибуток, тис. грн..	-40.1	-13.6	-22.3	-
Чистий прибуток, тис. грн.	-29.8	-52.2	-29.5	-

Спеціалізація виробництва у сільськогосподарських підприємствах характеризується багатьма показниками, основним з яких є структура товарної продукції. Розглянемо напрямки спеціалізації СТОВ «Нива», виходячи зі структури товарної продукції, що виробляється господарством, дані по якій наведені в табл. 3

Таблиця 3 Обсяг і структура товарної продукції СТОВ «Нива»

Вид продукції	2010р.	2011р.	2012р.
	Виручка, тис. грн.	% до підсумку	Виручка, тис. грн.	% до підсумку	Виручка, тис. грн.	% до підсумку
Зерно	1.2	15.6	1.2	48.0	-	-
Інша продукція рослинництва	6.5	84.4	1.3	52.0	-	-
Всього по рослинництву	7.7	10.0	2.5	2.4	-	-
Худоба і птиця в живій вазі	32.5	47.1	78.5	75.8	36.2	30.6
Свиней	7.0	10.1	5.6	5.4	2.5	2.2
Молоко	10.7	15.5	17.4	16.8	4.3	3.6
Інша продукція тваринництва	18.8	27.3	32.1	31.0	75.1	63.6
Всього по тваринництву	69.0	90.0	103.6	97.6	118.1	100
Всього	76.7	100	106.1	100	118.1	100

Досліджуване господарство спеціалізується на виробництві продукції тваринництва (100% в 2012р.), про що свідчать дані табл. 3.

У тваринництві переважає інша продукція тваринництва - 63.6% і 30.6% займає худоба і птиця в живій вазі.

Якщо розглядати обсяг і структуру товарної продукції СТОВ «Нива» в динаміці 2010-2012р. р., то спостерігається зростання випуску продукції тваринництва, в основному, за рахунок зростання виробництва іншої продукції тваринництва з 31.0% в загальному обсязі продукції до 63.6%. Значно зменшився обсяг виробництва молока.

В 2012р. підприємство припинило вирощування продукції рослинництва і детальніше почало спеціалізуватися на продукції тваринництва.

Таблиця 4 Натуральні показники виробництва продукції рослинництва СТОВ «Нива»

Показник	Роки	2012р. у % до 2010р.
	2010	2011	2012
Валовий збір зерна, ц	475	125	-	-
Урожайність зерна, ц/га	4.75	5.0	-	-

Як бачимо з табл. 4. валовий збір зерна зменшився на 349ц у 2011р., до цього призвело зменшення урожайності та передусім зменшення площі (табл. 1). Як валовий збір так і урожайність найвища у 2010р.

У 2011р. виручка від зерна менша більш ніж у двічі порівняно з 2010р.,пояснюється це тим, що середня ціна на продукцію тваринництва у 2011р підвищилась, в той час як на продукцію рослинництва - знизилась за рахунок збільшення закупок зерна державою за незмінними цінами. В той же час ціна на молочну і м'ясну продукцію зросла.

Даними, що доповнюють характеристику господарства будуть дані щодо забезпеченості господарства трудовими ресурсами та їх використанням(табл. 5).

Таблиця 5 Забезпеченість робочою силою та її використання в СТОВ «Нива»

Показник	Роки	2012р. у % до 2010р.
	2010	2011	2012
Середньорічна кількість працівників, зайнятих в основному виробництві, осіб	10	8	6	60.0
Ними відпрацьовано люд.-днів	3087	2557	2018	65.4
Коефіцієнт максимально можливого фонду робочого часу	0.84	0.70	0.55	65.5
Вартість валової продукції в порівняльних цінах, тис. грн..	51.6	51.8	21.8	42.2
в т. ч. рослинництва	15.8	5.0	-	-
тваринництва	35.8	46.8	21.8	60.9
Затрати праці всього, тис. люд.-год.	22.0	19.2	14.1	64.1
в т. ч. у рослинництві	8.5	4.9	2.3	27.1
тваринництві	13.5	14.3	11.8	87.4
Вироблено валової продукції сільського господарства тис. грн. на 1 люд.-год., всього	2.3	2.7	1.5	65.2
в т. ч. у рослинництві	1.8	1.0	-	-
тваринництві	2.7	3.3	1.8	66.7

Як видно з табл. 5 середньорічна кількість працівників, зайнятих в основному виробництві зменшилась на 4 особи, в зв'язку з цим знизилась інтенсивність використання робочої сили та коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу який становить 0.55.

У зв'язку із зменшенням випуску продукції зменшилися і затрати праці з 22.0 тис. люд.-год. у 2010р. до 19.2 тис. люд.-год. у 2011р. і до 14.1 тис. люд.-год. у 2012р., причому тенденція зростання і спаду затрат праці відповідає тенденції зростання і спаду виробництва продукції в натуральному вираженні (табл. 4.).

Виробнича діяльність кожного господарства залежить від забезпеченості його основними виробничими фондами. Їх наявність і ефективність використання в господарстві, що досліджується, наведені в табл. 6.

Таблиця 6 Забезпеченість основними засобами та їх використання в СТОВ «Нива»

Показник	Роки	2012р. у % до 2010р.
	2010	2011	2012
Вартість основних виробничих капіталів сільськогосподарського призначення, тис. грн..	117.1	162.6	80.6	68.8
Вартість валової продукції сільського господарства, тис. грн..	51.6	51.8	21.8	42.2
Площа сільськогосподарських угідь, га	320.96	100	12.6	3.9
Середньорічна кількість працюючих, зайнятих у сільському господарстві, осіб	10	8	6	60.0
Капіталозабезпеченість, грн./га	364.8	1626	6397	1753.6
Капіталовіддача	0.44	0.32	0.3	68.2
Капіталомісткість	2.3	3.1	3.6	156.5
Капіталоозброєність, грн.-чол.	1171	20325	1343.3	114.7

Як видно з табл. 6 вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення знизилася у 2012р. порівняно з 2010р. на 31.2%.

Важливими показниками, які характеризують забезпеченість господарства виробничими ресурсами є капіталозабезпеченість і капіталоозброєність. Аналіз таблиці показує, що за досліджувальний період ( 2010 - 2012 рр. ) по забезпеченню виробничими ресурсами у господарстві відбулися значні зміни. Так, капіталозабезпеченість та капіталоозброєність значно зросли і у 2012р. відповідно становлять 6397 грн./га та 1343.3 грн.-чол.

Також слід відмітити, що забезпеченість земельними ресурсів зменшилась, а не збільшилась. Так забезпеченість сільськогосподарськими угіддями у 2012р. становить 12.6га, тобто на 87.4га зменшилася порівняно з 2011 роком. За досліджуваний період зменшилася чисельність працівників на 4 особи.

Розглянемо тепер капіталовіддачу та капіталомісткість господарства. Капіталовіддача знизилась у 2012р. порівняно з 2010р. на 31.8%. Цей показник є найбільш узагальнюючим показником, що характеризує ефективність використання основних виробничих фондів. Для підвищення капіталовіддачі основних виробничих фондів необхідно збільшувати обсяг виробництва валової (товарної) продукції за рахунок більш інтенсивного використання названих фондів, з одного боку, та знижувати середньорічну вартість цих фондів за рахунок ліквідації зношених, малопродуктивних та не використовуваних у виробництві основних засобів, з іншого.

Капіталомісткість підприємства підвищилась, за аналізований період, на 56.5%. Він характеризує ефективність використання основного капіталу (машин, устаткування, виробничих будівель і споруд), тобто відношення основного капіталу до виробленої у відповідний період продукції або її частини (національному доходу, чистого доходу, прибутку).

Загальну оцінку ефективності виробництва в господарстві можна дати, після аналізу фінансових результатів виробничо-комерційної діяльності господарства, дані яких наведені в табл. 7.

Дані табл. 7 свідчать, що в господарстві і зросла виручка від реалізації продукції в 2012р. у відповідності до 2010р., але воно зазнає збитків. Як правило, це пов'язано з неврегульованістю цін на сільськогосподарську продукцію, та цін які формують витрати виробництва. Як бачимо собівартість продукції складає 137.4 тис. грн. і більше вартості продукції.

Підприємство працює за спрощеною системою оподаткування (10 %) та не є платником ПДВ.

Таблиця 7 Фінансові результати виробничо-господарської діяльності СТОВ «Нива»

Показник	Роки	2012р. у % до 2010р.
	2010	2011	2012
Виручка, тис. грн.	76.7	106.1	118.1	154.0
Державне регулювання цін, тис. грн.	-	-	66.2	-
Податок на додану вартість, тис. грн.	-	-	-	-
ПДВ у процентах до виручки, %	-	-	-	-
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	96.8	112.7	137.4	142.0
Собівартість у процентах до виручки, %	126.2	106.2	116.3	92.1
Прибуток (+), збиток (-) від основної діяльності, тис. грн.	-20.4	-6.6	-19.3	94.6
Доходи від поза реалізованих операцій, тис. грн.	47.0	29.3	41.6	88.5
Валовий прибуток (+), збиток (-), тис. грн.	-29.8	-52.2	-29.5	99.0
Рентабельність, %	-14.9	-4.6	-12.7	85.2
Платежі до бюджету, тис. грн.	8.3	6,5	10.0	120.5
Чистий прибуток, тис. грн.	-29.8	-52.2	-29.5	99.0

СТОВ «Нива» є збитковим підприємством. Серед найважливіших чинників, що спричинили збитковість підприємства, можна виділити такі: втрата колишніх ринків збуту і загострення конкуренції при виході на нові ринки, слабка розвинутість внутрішнього ринку.

2.2 Динаміка розвитку виробництва зерна

Як відомо, рівень розвитку зернового господарства визначається насамперед обсягами виробництва зерна, що в свою чергу залежить від розмірів посівних площ, їх структури та урожайності. Вища питома вага високоврожайних культур у структурі посівних площ дає змогу навіть при меншій площі посіву одержувати значно більший валовий збір. Так само вищий рівень урожайності зернових забезпечує збільшення валового виробництва зерна. [1. c. 154]

Аналіз динаміки посівних площ, урожайності та валового виробництва зерна за останні роки свідчить, що тенденція зміни цих показників є нестійкою.

Таблиця 8 Динаміка валового збору виробництва зернових культур

Показники	2010	2011	2012	2010р. до 2012р., %
Площа посіву, га	320.96	100	12.6	3.9
Урожайність, ц/га	2.5	4.6	-	-
Валовий збір зерна, ц	808	459	-	-
Реалізовано зерна, ц	10	7	-	-

З дослідження видно, що площа сільськогосподарських угідь господарства, що розглядається, за період 2010-2012р. р. зменшилась на 220.96га в 2011 році в порівнянні до 2010 року та у 2012 році зменшилася на 87.4 га в порівнянні до 2011року, урожайність у 2011 році підвищилась на 2.1ц/га, валовий збір у 2011 році зменшився на 349ц, реалізація зернових культур також зменшиласьна на 3ц. Отже, основним кретерієм зниження цих показників є скорочення посівних площ господарства.

На зміну валового збору вплинули такі фактори:

Таблиця 9 Вплив факторів на зміну валового збору зерна

Показник	2010	2011	Відхилення (+,-)
Площа посіву, га	320.96	100	-220.96
Урожайність, ц/га	2.5	4.6	+2.1
Валовий збір	808	459	-349

За даними табл. 9 можна зробити висновок, що на зниження валового збору на 459ц вплинуло зменшення посівних площ на 220.96га, але у зв'язку з впровадження більш ефективних технологій вирощування зернових культур урожайність зросла на 2.1 ц/га.

2.3 Економічна ефективність виробництва зерна

Економічна ефективність виробництва зерна визначається відношенням результату до відповідних витрат на його досягнення або до обсягу задіяних у виробництві ресурсів і характеризується системою натуральних і вартісних показників.

Сукупність характеристик становить систему показників економічної ефективності виробництва зерна. Йдеться зокрема про врожайність, продуктивність праці, собівартість, ціну реалізації та рівень рентабельності.[1. c. 146]

Розглянемо на прикладі СТОВ «Нива» динаміку цих показників і почнемо з собівартості продукції:

Таблиця 10 Динаміка структури виробничих витрат в рослинництві,%

Показник	2010	2011	2012
	За звітний період	За попередній період	За звітний період	За попередній період	За звітний період	За попередній період
Витрати на оплату праці	65.7	71.0	70.7	65.7	65.5	70.7
Відрахування на соц. заходи	23.8	21.1	26.3	23.8	24.4	26.3
Матеріальні витрати, що увійшли до собівартості	153.8	119.6	167.1	153.8	109.4	167.1
Амортизація ОЗ	5.0	5.0	-	5.0	-	-
Інші витрати	21.0	10.5	10.5	21.0	11.8	10.5
Усього витрат:	269.3	227.2	274.6	269.3	211.1	274.6

З таблиці видно, структура витрат з кожним роком змінюється, витрати то збільшуються то зменшуються.

Таблиця 11 Динаміка зернових культур у СТОВ «Нива»

Показник	2010	2011	2012	2011 до 2010р, %
Зібрана площа, га	100	25	-	25
Урожайність, ц/га	0.1	0.28	-	280
Валовий збір,ц	475	125	-	26.32

З таблиці видно що урожайність зернових культур збільшилась на 0.18 ц/га, але площя посіву у 2011 році зменшилася на 75 га. Також з таблиці видно що в 2012 році посіву зерна не було.

Таблиця 12 Вплив факторів на формування собівартості 1ц зерна

Показник	2010	2011	Відхилення (+,-)
Виробничі витрати на 1га посіву, тис.грн.	90	42.0	-48
Урожайність, ц/га	0.1	0.28	+0.18
собівартість 1 ц зерна	900	150	-750

Собівартість зернових культур зменшилась на 750 грн. з центнера, зменшились також виробничі витрати на 1га посіву на 48 грн., але і збільшилась врожайність зернових на 0.18 ц/га.

Таблиця 13 Динаміка рівня інтенсивності та економічна ефективність інтенсифікації виробництва зерна

Показник	2010	2011	2012	2011 до 2010, %
Витрати виробництва на 1 га посіву, грн.	900	1680	-	186.7
Затрати праці на 1 га посіву, люд.-год.	0.04	0.08	-	200
Урожайність з 1 га, ц	4.75	5.0	-	105.3
Затрати праці на 1 ц зерна, люд.-год.	0.008	0.016	-	200
Повна собівартість 1 ц зерна, грн.	230	200	-	86.96
Ціна реалізації 1 ц зерна, грн.	120	171.4	-	142.8
Прибуток на 1 ц зерна, грн.	-1100	-200	-	18.2
Рівень рентабельності,%	-47.8	-14.3	-	Х

Отже, результат інтенсифікації збільшився, адже урожайність збільшилась на 0.25ц.

Ще одним показником, який характеризує економічну ефективність виробництва зерна є прибуток.

Таблиця 14 Собівартість і рентабельність виробництва зерна

Показник	2010	2011	2012	2011 до 2010, %
Урожайність з 1 га, ц	4.75	5.0	-
Повна собівартість 1 ц, грн.	23	200	-
Ціна реалізації 1ц, грн.	120	171.4	-
Прибуток/збиток	97	-28.6	-
Рівень рентабельності/ збитковості, %	421.7	-14.3	-	Х

Зробивши розрахунки можна зробити висновок, що виробництво зерна для СТОВ «Нива» не прибуткове, і тому у 2012 році підприємство не вирощувало зерно.

Особливе значення має оцінка фінансового стану підприємства, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств (табл. 14).

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Таблиця 15 Схема аналізу фінансового стану підприємства за 2012р.

Показник	На початок року, грн.	На кінець року, грн.
Джерела власних коштів	142.5	113
Основні засоби та інші позаоборотні активи	117.1	80.6
Наявність власних оборотних засобів	25.4	32.4
Довгострокові кредити і позикові кошти	-	-
Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат	25.4	32.4
Короткострокові кредити і позикові кошти	30.1	22.3
Загальна величина основних джерел формування запасів і затрат	55.5	54.7
Загальна величина запасів і затрат	55.3	32.6
Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів Ес1	-29.9	-0.2
Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат Ет1	-29.9	-0.2
Надлишок (+) або нестача (-) величини основних джерел формування запасів і затрат Ео1	0.2	22.1
Тип фінансової ситуації	Нестійке фін. становище

СТОВ «Нива» має нестійке фінансове становище - запаси і затрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел і короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок всіх основних джерел формування запасів і затрат. Цей висновок випливає з застосування такої нерівності: якщо Ес1<0, Ет1<0, Ео1>=0 - нестійке становище.

Щоб збільшити фінансову стійкість підприємств, підвищити їх фінансову стійкість і модернізацію, а також розширити коло джерел фінансування можна за рахунок таких механізмів:

o реструктурування власності проблемних (збиткових і низькорентабельних) підприємств шляхом додаткової емісії акцій під інвестиційно привабливі проекти, що визначаються фондовим ринком як перспективні;

o здійснення емісії середньострокових корпоративних облігацій під інноваційні проекти, однією з умов випуску яких є можливість конвертації таких цінних паперів у прості або привілейовані акції - конвертація боргу у власність;

o передання у довірче управління або продаж на фондових ринках належних підприємству цінних паперів.

Розділ 3. Планування фінансової діяльності аграрного підприємства

3.1 Теоретичні основи планування фінансової діяльності

У системі загального управління використанням капіталу підприємства основна роль відводиться забезпеченню ефективного його використання в операційній діяльності. Операційна діяльність - це основний вид діяльності підприємства, з метою здійснення якої вона створена.

Характер операційної діяльності підприємства визначається насамперед специфікою галузі економіки, до якої воно належить. Основу операційної діяльності більшості підприємств складає виробничо-комерційна та торгова діяльність, яка доповнюється здійснюваної ними інвестиційної та фінансової діяльністю. В організаційній та управлінській роботі підприємств особливе місце займає фінансова діяльність.

Фінансова діяльність -- це система форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

* фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

* пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

* виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

* мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

* контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

* фінансове прогнозування та планування;

* аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

* оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

Фінансове прогнозування та планування.

На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

На цій стадії складається фінансовий план підприємства. Мстою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Складають перспективні, поточні й оперативні плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів та витрат, оперативний -- у формі платіжного календаря.

Під "інвестиціями" відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" розуміють кошти, які інвестуються. Це "всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект":

* кошти;

* паї, банківські депозити, боргові зобов'язання, інші цінні папери;

* нерухомість;

* устаткування, транспортні засоби, товарно-матеріальні цінності;

* майнові права (щодо матеріальних, нематеріальних і фінансових активів) або права користування;

* інформація у будь-якій формі (документованій, електронній);

* знання, навички, досвід і вміння людей, їх ноу-хау. Інвестиційна діяльність за ознакою типу інвестора розподіляється на:

* інвестування недержавними юридичними особами;

* інвестування фізичними особами;

* державне інвестування, яке здійснюється органами влади всіх рівнів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів або позик, займів;

* інвестування державними підприємствами та установами за рахунок власних і позичених коштів;

* іноземне інвестування, яке здійснюється іноземними фізичними та юридичними особами.

Суб'єктами інвестиційної діяльності є всі юридичні, фізичні особи, державні та недержавні установи, органи влади України та інших країн, які беруть участь у реалізації інвестиційного проекту.[8. c. 32]

3.2 Планування виробничої діяльності аграрного підприємства ПрАТ «Слобідська»

Суть планування полягає в розробці та обґрунтуванні цілей, визначенні найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань, і встановленні їх взаємодії.

Вирішення цих питань є функцією планування, яка є основою для прийняття рішень та являє собою управлінську діяльність, що передбачає розробку цілей і завдань управління виробництвом, а також визначення шляхів реалізації планів для досягнення поставлених цілей.

Процес планування складається із наступних етапів:

o Визначення цілей планування. Вони стають вирішальними факторами при виборі форми і методів планування.

o аналіз проблеми. На цьому етапі визначається вихідна ситуація на момент складання плану і формується кінцева ситуація.

o Пошук альтернатив. На цьому етапі серед можливих шляхів вирішення проблемної ситуації вибирається найкращий, та розробляються необхідні дії.

o Прогнозування. На цьому етапі формується уява про розвиток ситуації, яка планується.

o Оцінка. На цьому етапі проводяться оптимальні розрахунки для вибору найкращої альтернативи.

o Прийняття планового рішення. Вибирається і оформляється єдине планове рішення.

Побудова системи планування повинна відповідати цілій низці принципів.

1. Принцип єдності полягає в тому, що планування повинно носити системний характер, тобто означає існування сукупності елементів планування їх взаємозв'язок, наявність єдиного напряму їх розвитку, орієнтованого на загальні цілі. Єдиний напрямок планової діяльності, загальні цілі всіх елементів підприємства стають можливими у рамках вертикальної єдності всіх підрозділів (наприклад, підприємство - цех - бригада) та їх інтеграції.

2. Принцип координації планової діяльності окремих функціональних підрозділів. Виражається в тому, що планування жодної частини підприємства не можна здійснювати ефективно, якщо воно не буде пов'язане з плановою діяльністю його окремих одиниць. Крім того, зміни в планах одного із підрозділів повинні бути відображенні і в планах інших підрозділів.

3. Принцип інтеграції планової діяльності. [8. c. 286]

Підприємство ПрАТ «Слобідська» розпочало свою діяльність після реорганізації ДП «АФ Слобідська», яке діє на основі статуту. Також було внесено до статутного капіталу додаткові 4млн.грн.

ПрАТ «Слобідська» являється державним підприємством, яке має площю в розмірі 1500 га, яку було вирішено спрямувати на вирощування таких культур як:

o Кукурудза(100 га);

o Ячмінь(1050 га);

o Соняшник(350 га).

Після прийняття рішення керівництво розпочинає прийом робочого персоналу. Наступним кроком у виробництві є складання технологічних карт по кожній культурі(Додатки 1,2,3). Технологічна карта - це основний документ технологічної документації, в якому плануються технологія виробництва, обсяги робіт, засоби виробництва і робоча сила, необхідна для їхнього виконання, а також розмір матеріальних витрат. Тобто, загалом, там знаходяться відомості про здійснення технологічних процесів.

В сільському господарстві такі карти складають для кожної культури і по окремих видах незавершеного виробництва. У них слід передбачати раціональні й прогресивні технології для умов конкретного підприємства.

Після складання технологічних карт здійснюється формування бюджетів матеріальних та інших витрат фінансовою службою підприємства (Додаток 4).

Виходячи із бюджетного планування, можна проаналізувати грошові потоки підприємства ПрАТ «Слобідська»( Додаток 6). Після цього бухгалтер може скласти фінансові результати(Додаток 7), та аналізувати фінансовий стан підприємства(Додаток 8). Зробивши всі розрахунки можна складати баланс(Додаток 9).

3.3 Фінансово-економічний аналіз планового періоду

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб'єкта являється предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказанні особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує економічний аналіз, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об'єкта, що аналізують : охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності ,перспективи розвитку, а потім по його результатам прийняти обгрунтовані рішення.

Економічний аналіз являє собою процес, побудований на вивченні даних про фінансовий стан підприємства і результатах його діяльності в минулому з метою оцінки майбутніх умов і результатів діяльності. Таким чином, головною метою економічного аналізу є зниження неминучої невідомості, пов'язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих на майбутнє.

Щоб охарактеризувати сучасний економічний стан підприємства нам потрібен Баланс і Звіт про фінансові результати. (Додатки 7,8,9).

Висновки

Виконавши дослідження по економічні й ефективності виробництва зерна в господарстві СТОВ «Нива» можна зробити такі висновки:

1. СТОВ «Нива» є збитковим. Причини збитковості господарства - це зменшення посівних площ та врожайності рослинництва, а також зменшення вартості основних виробничих капіталів підприємства.

2. Спостерігається незначне зменшення середньорічної вартості основних виробничих капіталів підприємства на 75.75 тис. грн., що впливає на обсяг продукції.

3. У господарстві дещо зменшилася вартість валової продукції у порівняльних цінах за рахунок зменшення вартості продукції тваринництва у 2012р. у відповідності до 2011р. на 25 тис. грн.,це відбулося за рахунок зменшення виробництва продукції підприємством та припинення випуску продукції рослинництва.

4. Спостерігається збільшення товарної продукції у 2012р. відносно 2010р. на 41.4 тис. грн., у зв'язку з підвищенням випуску реалізованої продукції.

5. Середньорічна кількість працівників, зайнятих в основному виробництві зменшилась на 4 особи, в зв'язку з цим знизилась інтенсивність використання робочої сили.

8.СТОВ «Нива» має нестійке фінансове становище - запаси і затрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел і короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок всіх основних джерел формування запасів і затрат.

9. Враховуючи те, що рівень інтенсифікації підвищився, і збільшився результат інтенсифікації , тобто урожайність зросла на 2.1ц, проте економічна інтенсивність інтенсифікації зменшилась за рахунок зменшення посівних площ і кількості працівників.

Як бачимо, на зменшення більшості показників вплинуло зменшення с/г угідь господарства і чисельність робітників. В даних умовах НТП відбулись в відношенні машино-людської праці. Високий ступінь механізації приводить до скорочення кількості працівників.

Отже, потрібно комплексно використовувати ці ресурси. Значна витрата земель за рахунок розпаювання не дає можливості досягти економічної ефективності розвитку. Тому комплексної ефективності поєднання механізованих і трудових виробничих процесів, використовування якісних мінеральних добрив дозволить досягти оптимального розвитку на підприємстві «Нива».

У третьому розділі описуємо теоретичні основи планування фінансової та виробничої діяльності підприємства, а також аналізуємо фінансово - економічний стан ПрАТ «Слобідська».

Список використаної літератури

1. Економіка сільського господарства: Навч. Посібник /Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий А.А. та ін..; За ред.. В.К. Збарського і В.І. Мацибори. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Каравела, 2012.-312с.

2. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. С. Іванілов -- К.: Центр учбової літератури, 2009. -- 728 с.

3. Економіка підприємства: Підручник /За ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. Та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

4. Економіка підприємства /П.П. Руснак, В. Г. Андрійчук, А.А. Ільєнко та ін.; За ред. П.П. Руснака. - Біла Церква, 2003. - 256 с.

5. О.І. Здоровців, В.І.Мацибора, В.Й.Шиян - Економіка с/г виробництва: Підручник. - К.: Видавництво УСГА, 1993 - 316с.

6. В.С.Дієрев - Економіка с/г праці - К. ІАЕ УААН, 2004 - 488с.

7. О.В.Шкільов, О.І. Здоровців, М.Г.Лобас, С.С. Барабан - Аграрні соціально трудові відносини: Підручник. - К.; 1007 - 307с.

8. Терещенко О. О. «Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. Посібник». -- К.: КНЕУ, 2003. -- 554 с.

9. Земельний кодекс України // Голос України - 2004 - №213 - 218.

10. Закон України «Про власність» // Сільські вісті 1991 - 24 квітня.

11. Закон України «Про підприємництво» // Сільські вісті, 1991 - 7травня.

12. Журавльов П.В., Карташов С.А., Маусов Н.К. - Словник понять і визначень - М.: Екзамен, 1999р.

Размещено на Allbest.ru