Організаційно-економічний механізм управління інтелектуальним капіталом підприємства

Аналіз творчої активності персоналу на ВАТ “Норд” (рис. 3) показав, що її динаміка має стагнуючий характер. Творча активність персоналу залишається суттєво нижчою за показники основних зарубіжних конкурентів.

Аналогічна ситуація простежується і на інших машинобудівних підприємствах України. Тому в роботі розроблена і запропонована до реалізації програма стимулювання творчої активності персоналу, яка через механізм матеріального стимулювання спрямована на максимальне залучення співробітників підприємства до процесу пошуку резервів підвищення ефективності виробничої діяльності та якості продукції. Результати впровадження цих пропозицій на ВАТ “Норд” підтвердили їх практичну цінність для підприємств машинобудівної галузі.

Дослідження особливостей управління інтелектуальними ресурсами в металургійній галузі - на ВАТ “МК “Азовсталь” і ВАТ “Харцизький трубний завод” - дозволило виявити не тільки досягнення, але і ряд недоліків в організації управління деякими типами інтелектуального капіталу, на основі чого розроблено відповідні рекомендації для цих підприємств, у тому числі з організації управління інтелектуальним капіталом у межах Дирекції зі стратегії та інвестицій на ВАТ “ХТЗ” і з управління клієнтським капіталом у межах Дирекції зі збуту ВАТ “МК “Азовсталь”. Так, ряд функцій з управління інтелектуальним капіталом, таких як формування системи цілей і цільових показників використання і розвитку інтелектуального капіталу на довгостроковий період; розробка програми дій підприємства за основними напрямами використання і накопичення інтелектуального капіталу; визначення обсягу і змісту інформаційних потреб системи управління інтелектуальним капіталом; обґрунтування критеріальних показників оцінки ефективності використання і накопичення інтелектуального капіталу за його окремими видами; організація постійного моніторингу основних параметрів використання і накопичення інтелектуального капіталу та інших, був закріплений у посадових обов'язках співробітників Дирекції зі стратегії та інвестицій ВАТ “Харцизький трубний завод”. Упровадження в діяльність цього підприємства запропонованих рекомендацій підвищило ефективність використання інтелектуального капіталу, сприяло активізації інноваційної діяльності підприємства, що позитивно вплинуло на підвищення конкурентоспроможності та забезпечення сталого розвитку ВАТ “Харцизький трубний завод”.

Рис. 3. Динаміка коефіцієнтів творчої активності персоналу ВАТ “Норд”

Дослідження галузевої специфіки роботи підприємств пивобезалкогольної і лікеро-горілчаної промисловості показало, що тут ключову роль відіграє марочний капітал. Так, додана вартість, створена брендом Nemiroff у 2005 р. на українському ринку, за розрахунками, зробленими в дисертації, склала 350,28 млн. грн. Саме з ефективністю управління даним ресурсом пов'язані успіхи і невдачі багатьох підприємств, які працюють у цих галузях, що підтвердило дослідження бренд-портфелів провідних пивоварних і лікеро-горілчаних компаній. У цілому аналіз організації роботи підприємств пивобезалкогольної та лікеро-горілчаної галузей показав, що, незважаючи на величезну важливість марочного капіталу для даного бізнесу, управління ним можна охарактеризувати як безсистемне, інтуїтивне. З метою недопущення подібних прорахунків у майбутньому запропоновано пропозиції з організації управління марочним капіталом для полібрендової компанії, що працює на даному ринку.

Встановлено, що банківський сектор України характеризується домінуванням клієнтського, марочного та інфраструктурного типів інтелектуального капіталу. Причому останні два мають вирішальне значення для нарощування і підвищення капіталовіддачі першого - клієнтського. Проте сама проблема управління клієнтським капіталом у банківському секторі знаходиться тільки на етапі осмислення її першорядної значущості. У роботі запропоновано практичний підхід до вирішення даної проблеми - формування департаменту управління інтелектуальним капіталом у складі п'яти відділів: проблем управління клієнтським капіталом, проблем управління персоніфікованим інтелектуальним капіталом, проблем управління інфраструктурним інтелектуальним капіталом, проблем управління марочним капіталом, з моніторингу інтелектуального капіталу. У структурі відділу проблем управління клієнтським капіталом виділено два сектори: проблем управління відносинами з корпоративними клієнтами і проблем управління відносинами з фізичними особами. З огляду на те, що ринок споживачів банківських послуг неоднорідний, дуже важливо цілеспрямовано працювати з кожним окремим сегментом споживачів. У даному випадку в рамках кожного сектору запропоновано виділити секції з проблем управління відносинами з клієнтами, які створюють однорідні сукупності. Ще більшу вагу клієнтський капітал має для страхових компаній. Тут запропонована аналогічна банківській організаційна структура департаменту з управління інтелектуальним капіталом. Проте секції у секторах відділу з управління клієнтським капіталом виглядатимуть інакше, оскільки тут ключові сегменти ринку мають дещо інший характер. Упровадження пропозицій з управління клієнтським капіталом в АКБ “ТАС-Комерцбанк” і в Українській акціонерній страховій компанії “АСКА” підтвердило їх практичну цінність і сприяло підвищенню ефективності використання та накопичення їх клієнтського капіталу.

Клієнтський капітал набув ключового значення і для компаній мобільного зв'язку. За підсумками 2005 р. сукупний середньомісячний додатковий дохід (розраховується як добуток середньомісячного додаткового доходу, створюваного одним постійним абонентом, і кількості умовно-постійних абонентів), створюваний клієнтським капіталом ЗАТ “Український мобільний зв'язок”, складав 145,69 млн. грн./міс., а Київстар GSM - 205,3 млн. грн./міс. У цілому на основі аналізу розрахованих у дисертації динамічних показників ефективності управління клієнтським капіталом (див. таблицю) можна зробити висновок: ефективність управління клієнтським капіталом у компанії Київстар GSM протягом 2005 р. була вищою, ніж у його основного конкурента - UMC.

Таблиця. Показники ефективності управління клієнтським капіталом у компаніях мобільного зв'язку (період 2004-2005 рр.)

Зіставляючи дохід, що приносить клієнтський капітал, з валовими доходами мобільних операторів, слід зазначити, що він генерує близько 30% валового доходу, а це свідчить про те, що таким могутнім активом управляти потрібно системно, цілеспрямовано. Недоліки в управлінні клієнтським капіталом стали однією з головних причин різкого зниження абонентської бази компанії DCC. Для умов DCC як антикризовий захід розроблено пропозиції з організації управління клієнтським капіталом, суть яких полягає в інтеграції основних функцій з управління клієнтським капіталом у єдину систему. Для цього запропоновано сформувати дирекцію з управління клієнтським капіталом, яка містить такі відділи: білінгу; управління відносинами з клієнтами-фізичними особами; управління відносинами з корпоративними клієнтами; центр підвищення кваліфікації співробітників компанії щодо роботи з абонентами. Основні задачі дирекції: розробка, планування та впровадження заходів з утримання абонентів; розробка рекомендацій з оптимізації структури абонентської бази; розробка методичних рекомендацій та інструкцій щодо роботи з клієнтами; організація заходів з підвищення кваліфікації співробітників компанії щодо роботи з клієнтами; оцінка ефективності управління клієнтським капіталом. Відповідно до основних задач дирекції розроблено ключові функції відділів. У запропонованій структурі дирекція управління клієнтським капіталом розглядається у сучасному науковому розумінні як управлінський процес, спрямований на встановлення та забезпечення ефективності сталих відносин з абонентами - як індивідуальними, так і корпоративними. Ці пропозиції можуть бути застосовані й іншими операторами мобільного зв'язку.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено авторське вирішення важливої науково-практичної проблеми розробки теоретичних і методологічних основ формування організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства, критеріальних показників і методів оцінки ефективності управління даним ресурсом.

1. Обґрунтовано, що загальносвітові тенденції економічного розвитку відзначили становлення інтелектуальної економіки, де інтелектуальний капітал виступає як основний фактор виробництва. Доведено, що інтелектуальному капіталу та інтелектуальній праці належить головна роль у генезисі інтелектуальної економіки, що обумовлює зростання значущості формування ефективних систем управління інтелектуальним капіталом як у макроекономічному аспекті, так і на рівні суб'єктів господарювання. Ефективність використання інтелектуального капіталу й інтелектуальної праці визначають перспективи розвитку економіки тієї чи іншої країни.

2. Cформульовано й обґрунтовано визначення інтелектуального капіталу як об'єктивної економічної категорії; запропоновано вдосконалену класифікацію типів інтелектуального капіталу за визначальними ознаками. Так, за функціональним змістом визначено п'ять типів інтелектуального капіталу: персоніфікований, інфраструктурний, клієнтський, марочний, техніко-технологічний; розкрито видову структуру в межах кожного типу. Подана класифікація інтелектуального капіталу за відповідними ознаками розкриває його сутність у різних аспектах і створює наукову базу для розробки методичних положень за такими актуальними проблемами, як формування механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства, його відтворення й оцінка. Встановлено, що всі типи інтелектуального капіталу знаходяться в тісному діалектичному взаємозв'язку, а ключовим є персоніфікований інтелектуальний капітал, ефективність використання якого визначає формування і можливості застосування інших типів інтелектуального капіталу.

3. На основі системного підходу обґрунтовано концепцію організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства, згідно з якою організаційно-економічний механізм управління інтелектуальним капіталом підприємства є саморегулюючою системою елементів та об'єктів управління (типів і видів інтелектуального капіталу), у якій відбувається цілеспрямоване перетворення впливу елементів управління на необхідний стан або реакцію інтелектуального капіталу і яка має вхідні впливи у формі зовнішніх вимог і вихідну реакцію у вигляді результатів використання і відтворення інтелектуального капіталу. Головна задача організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом - забезпечення його ефективного використання і розвитку. Відповідно, виходячи з головної задачі, розкрито призначення організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом. Визначено дихотомію інтелектуального капіталу, інтелектуальної праці й інтелектуального продукту у процесі функціонування організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом, на основі чого обґрунтовано можливості подолання в даній системі традиційного політекономічного протиріччя між безпосереднім виробником і власником на засоби виробництва і результати праці.

4. У результаті дослідження сутності інтелектуальної праці встановлено, що зміст інтелектуальної праці формується під впливом двох головних параметрів - ступеня креативності та кваліфікаційної складності інтелектуальної праці. За цими ознаками виділено три види інтелектуальної праці: репродуктивна, алгоритмічна і творча. Доведено, що творча праця є стратегічно значущим видом інтелектуальної і являє собою свідому і доцільну інтелектуальну діяльність, яка є реакцією людини на зовнішнє середовище та служить задоволенню її матеріальних і нематеріальних потреб (у тому числі у самовираженні), результатом якої є новий інтелектуальний продукт.

5. Розкрито організаційно-структурні аспекти управління інтелектуальним капіталом підприємства. Виявлено основні чинники, що визначають тип, складність та ієрархічність організаційної структури управління інтелектуальним капіталом підприємства. Показано можливості та особливості використання деяких організаційних структур в управлінні інтелектуальним капіталом підприємства.

6. Доведено, що оцінка ефективності управління інтелектуальним капіталом виступає основою прийняття відповідних управлінських рішень і забезпечення процесу саморегульованості організаційно-економічного механізму, дозволяє активно впливати на поточний стан і тенденції розвитку інтелектуального капіталу, встановлювати напрями і масштаби управлінських дій. Оцінка ефективності управління персоніфікованим інтелектуальним капіталом є фундаментальним елементом загальної системи оцінки. У цьому аспекті запропоновано систему критеріальних показників ефективності управління персоніфікованим інтелектуальним капіталом, яка передбачає орієнтацію підприємства на інтенсивний шлях розвитку і досягнення високого рівня ефективності у динаміці.

7. Визначено, що клієнтський капітал являє собою стійке позитивне ставлення клієнтів до компанії і (або) її продукції, яке є засобом створення додаткового доходу, надає додаткові переваги на ринку, на основі чого розроблено систему оцінку ефективності управління клієнтським капіталом, яка дозволяє здійснити комплексну всебічну об'єктивну оцінку поточного стану клієнтського капіталу.

8. Удосконалено методику оцінки ефективності управління інтелектуальним капіталом на основі вартісного підходу, яка враховує недоліки раніше розроблених методів і має ряд переваг, у тому числі більш точна відносна вартісна оцінка інтелектуального капіталу, ніж за попередніми методиками, урахування динаміки розвитку основного конкурента та часової динаміки зміни цінності інтелектуального капіталу відносно зміни цінності підприємства в цілому. Проміжні положення методики можуть бути використані для оцінки вартості інтелектуального капіталу.

9. Розкрито вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на організаційно-економічний механізм управління інтелектуальним капіталом підприємства, визначено найбільш суттєві з них. Встановлено характер та діалектику впливу цих факторів на організаційно-економічний механізм управління інтелектуальним капіталом підприємства.

10. Доведено, що важливою складовою формування та функціонування організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом є його кадрове забезпечення. Для оцінки професійно-кваліфікаційного рівня кадрів управління інтелектуальним капіталом на основі визначення змісту інтелектуальної праці запропоновано використовувати п'ять рівнів кваліфікації, які враховують характер управлінської функції та ступінь автономності прийняття управлінських рішень.

11. Визначено роль мотивації інтелектуальної праці в системі управління інтелектуальним капіталом підприємства. Виділено основні підходи до мотивації праці: диспозиційний, когнітивної та підкріплюваної мотивації; проаналізовано найбільш важливі наслідки мотиваційних теорій. Виявлено ключові мотиви творчої праці: інтелектуальні, матеріальні та моральні. До інтелектуальних мотивів віднесено інтелектуальний саморозвиток, допитливість, захопленість ідеєю, прагнення до вирішення важких задач і повної реалізації своїх інтелектуальних здібностей. Досліджено можливості та напрями застосування існуючих диспозиційних і когнітивних теорій до мотивації інтелектуальної творчої праці, запропоновано рекомендації щодо їх практичного використання.

12. Доведено, що розвиток марочного капіталу - одна з ключових задач вищого керівництва компанії. На основі системного підходу визначено особливості формування організаційно-економічного механізму управління марочним капіталом, які дозволили обґрунтувати механізм впливу органів управління на функціонування марочного капіталу та визначити комплекс і напрями застосування важелів економічних і соціально-психологічних методів управління марочним капіталом.

13. Обґрунтовано критерії та запропоновано методи оцінки ефективності управління марочним капіталом на основі бенчмаркінгу з урахуванням якості виконання торговельною маркою своєї економічної функції. Для вирішення проблеми оцінки ефективності позиціонування торговельної марки розроблено концепцію і графічну модель її ідеальної позиції. На основі оцінки ступеня досягнення ідеального стану параметрів позиції торговельної марки запропоновано новий підхід до визначення ефективності позиціонування. Запропонований комплекс критеріальних показників і методів оцінки ефективності управління марочним капіталом дозволяє здійснити всебічну об'єктивну оцінку поточного стану марочного капіталу підприємства.

14. Визначено галузеві особливості організації управління інтелектуальним капіталом на підприємствах. Запропоновано рекомендації з організації управління інтелектуальним капіталом залежно від специфіки господарської діяльності підприємств. Апробація розроблених методичних положень і рекомендацій з формування організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом та оцінки ефективності управління даним ресурсом на підприємствах різних галузей економіки України показала їх комплексність, доцільність і практичну значущість в умовах національної економіки. Одержані прикладні результати досліджень можуть бути використані на підприємствах багатьох галузей економіки, а концептуальні положення, які розроблені в дисертації, створюють наукову базу для подальшого розвитку теорії управління інтелектуальним капіталом.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Монографії

1. Кендюхов О.В. Інтелектуальний капітал підприємства: методологія формування механізму управління. - Донецьк: ІЕП НАН України; ДонУЕП, 2006. - 307 с.

2. Кендюхов О.В. Проблеми формування марочного капіталу // Підвищення ефективності використання виробничого потенціалу в промисловості. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2004. - С. 209-230.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Кендюхов А.В. Интеллектуальный капитал как новая экономическая категория // Економіка промисловості. - 2002. - №3. - С. 129-133.

4. Кендюхов О.В. Інтелектуальний капітал та інтелектуальна економіка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер.: Економічна. - К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - 2002. - Вип. 62. - С. 32-34.

5. Кендюхов А.В. Теория и практика оценки интеллектуального капитала: зарубежный опыт // Менеджер. - 2002. - №6. - С. 160-165.

6. Кендюхов О.В. Оцінка ефективності управління песоніфікованим інтелектуальним капіталом // Вiсник Технологiчного унiверситету Подiлля. Сер.: Економічні науки. - 2002. - №5. - Ч.2, т. 1. - С. 188-190.

7. Кендюхов О.В. Теорія марочного капіталу: базові аспекти // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. Сер.: Економічні науки. - 2002. - №4(16). - С. 24-29.

8. Кендюхов О.В. Гносеологія інтелектуального капіталу // Економіка України. - 2003. - №4. - С. 28-33.

9. Кендюхов О.В. Ефективність управління капіталовкладеннями у марочні активи // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2003. - Вип. 169. - С. 209 - 216.

10. Кендюхов О.В. Проблеми оцінки інтелектуального капіталу підприємства // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2003. - №1. - С. 67-73.

11. Кендюхов О.В. Проблеми забезпечення ефективного використання і розвитку інтелектуального капіталу // Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 2003. - С.174-182.

12. Кендюхов А.В. Показатели эффективности управления клиентским капиталом // Модели управления в рыночной экономике. - Донецк: ДонНУ. - 2003. - Вып.6. - С. 328-334.

13. Кендюхов А.В. Влияние факторов макросреды на организационно-экономический механизм управления интеллектуальным капиталом предприятия // Экономика и управление. - 2003. - №5-6. - С. 88-92.

14. Кендюхов А.В. Применение функционального подхода к управлению интеллектуальным капиталом предприятия // Экономика Крыма. - 2003. - №9. - С. 53-57.

15. Кендюхов А.В. Классификация интеллектуального труда и анализ его творческой составляющей // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2003. - С. 85-95.

16. Кендюхов О.В. Сутність і зміст організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства // Економіка України. - 2004. - №2. - С. 33-41.

17. Кендюхов О.В. Класифікація інтелектуального капіталу // Прометей. - Донецк: ДЭГИ; ИЭПИ НАН Украины. - 2004. - Вып. 15. - С. 65-71.

18. Кендюхов О.В. Оцінка порівняльної ефективності використання марочного капіталу на основі концепції бенчмаркінгу // Вiсник Технологiчного унiверситету Подiлля. - 2004. - №1. - Ч.2, т.2. - С. 193-197.

19. Кендюхов О.В. Кадрове забезпечення механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства // Економіка промисловості. - 2004. - №1. - С. 73-78.

20. Кендюхов О.В. Система критеріальних показників ефективності управління інтелектуальним капіталом підприємства // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Сер.: Економічні науки. - 2004. - Вип. 11. - С. 103-109.

21. Кендюхов О.В. Вартісний підхід до оцінки ефективності управління інтелектуальним капіталом підприємства // Економіка промисловості. - 2004. - №4. - С. 81-87.

22. Кендюхов О.В. Мотивація творчої інтелектуальної праці: дослідження основних підходів // Економіка України. - 2005. - №3. - С. 49-56.

23. Кендюхов О.В. Особливості функціонування інтелектуального капіталу в умовах впливу глобальних маркетингових тенденцій // Зб. наук. пр. ДонДУУ: “Сучасні механізми управління ЗЕД підприємств”. - Сер.: Економіка. - Донецьк: ДонДУУ. - 2005. - Вип. 43. - т.VІ. - С. 244-256.

24. Кендюхов О.В. Методологія та методи управління марочним капіталом // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2005. - С. 49-60.

Матеріали наукових конференцій

25. Кендюхов О.В. Урахування інтелектуального капіталу при моделюванні економічного розвитку // Тези доповідей VII Всеукраїнської наук.-метод. конф. “Проблеми економічної кібернетики” (11-13 вер. 2002 р.). - Запоріжжя: ЗДУ. - 2002. - С. 81-82.

26. Кендюхов О.В. Проблеми та перспективи управління знаннями на підприємстві // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Управління у державі ІІІ тисячоліття” (24-26 бер. 2003 р.). - Львів: ЛвЦНТЕІ. - 2003. - С. 142-146.

27. Кендюхов О.В. Основи формування організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства // Збірник матеріалів IІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми управління" (27-28 листоп. 2003 р.). - К.: ІВЦ "Політехніка". - 2003. - Ч. 2. - С. 180-181.

28. Кендюхов О.В. Вплив інтелектуального капіталу на розвиток глобальних маркетингових тенденцій // Матеріали П'ятої Міжнар. наук.-практ. конф. “Маркетинг в Україні” (11-12 листоп. 2004 р.). - К.: УАМ, “Сігматрейд”. - 2004. - С. 25-27.

29. Кендюхов О.В. Стратегічне планування в організаційно-економічному механізмі управління інтелектуальним капіталом підприємства // Материалы Всеукраинской науч.-метод. конф. “Современные аспекты финансового управления экономическими процессами” (6-9 сент. 2005 г.). - Севастополь: Изд-во СевНТУ. - 2005. - С. 153-155.

30. Кендюхов О. В. Дихотомія інтелектуальної праці та інтелектуального капіталу // Тези доповідей і повідомлень Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (19-20 трав. 2005 р.). - Донецьк: ІЕП НАН України. - 2005. - С. 57-59.

31. Кендюхов О.В. Процес управління брендом // Матеріали VІ наук.-практ. конф. “Соціально-економічний розвиток України на початку XXI століття” (15-16 бер. 2006 р.). - Полтава: ПІБ МНТУ. - 2006. - С. 214-216.

32. Кендюхов О.В. Проблеми теорії та практики ефективного управління марочним капіталом // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Маркетинг XXI століття: інтеграція науки і бізнесу” (25-28 квіт. 2006 р.). - Донецьк: ДонУЕП. - 2006. - С. 93-96.

Размещено на Allbest.ru