Заробітна плата

Умовно сумісництво працівників бюджетних установ можна поділити на «зовнішнє» і «внутрішнє». «Зовнішнє» сумісництво означає, що працівник працює в кількох установах, одна з яких є його основним місцем роботи. У разі «внутрішнього» сумісництва робота виконується в тій самій установі, в якій працівник є основним і сумісником у вільний від основної роботи час.

Праця сумісників оплачується за фактично виконану роботу. Заробітна плата, одержана за роботу за сумісництвом, під час обчислення середнього заробітку на основній роботі не враховується. Виняток становить заробітна плата:

вчителів і викладачів, які працюють у кількох середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, педагогічних працівників дошкільних виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів;

медичних і фармацевтичних працівників лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних закладів охорони здоров'я, установ соціального забезпечення, дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт.

Керівникам державних підприємств, установ і організацій, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів, державним службовцям дозволяється працювати за сумісництвом тільки в науковій, викладацькій, творчій і медичній діяльності.

Висококваліфікованим спеціалістам народного господарства дозволяється здійснювати педагогічну діяльність у вузах за сумісництвом у робочий час до 4 годин на тиждень зі збереженням за ними заробітної плати за місцем основної роботи.

Положенням № 43 передбачено, що всі працівники мають право крім основної роботи й роботи за сумісництвом виконувати інші роботи, які не є сумісництвом:

провадити педагогічну діяльність із погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік;

виконувати обов'язки медичних консультантів установ охорони здоров'я в обсязі не більш як 12 годин на місяць з разовою оплатою праці;

керувати аспірантами в науково-дослідних установах і вузах науковцям і висококваліфікованим спеціалістам, які не перебувають у штаті цих установ, з оплатою їхньої праці в розрахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом;

завідувати кафедрою висококваліфікованим спеціалістам, зокрема тим, які обіймають керівні посади у вузах і НДІ з оплатою в розрахунку 100 годин на навчальний рік;

виконувати інші роботи, які не є сумісництвом.

Робітникам бюджетних установ можуть установлюватися диференційовані надбавки до посадових окладів за високу професійну майстерність в таких розмірах:

-го розряду - 12 %;

-го розряду - 16 %;

-го розряду - 20 %;

-го й вищих розрядів - 24 %.

Водіям легкових і вантажних автомобілів, автобусів - від 10 до 25 % встановленої тарифної ставки за відпрацьований час.

З 1 січня 2003 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». Цією Постановою Кабінет Міністрів України затвердив схеми тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, фахівців, технічних службовців і робітників, що дасть можливість упорядкувати оплату праці в окремих галузях бюджетної сфери, а також створити механізм підтримання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці.

Висновок

Закон України «Про оплату праці» визначив, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У бюджетній сфері процес праці має певні особливості:

результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);

праця носить переважно розумовий характер;

у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;

у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників.

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників бюджетних установ шляхом: встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів; оподаткування доходів працівників.

Основними формами оплати пращ в бюджетних установах є почасова й відрядна, але переважає, як правило, почасова оплата. Основою організації оплати пращ є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики .

Заробітна плата в бюджетних установах виконує ті ж функції, що і на виробництві. Вона є часткою суспільного продукту, який йде на споживання. Але якщо на підприємствах вона впливає на зростання прибутку та продуктивності праці, то в бюджетних установах заробітна плата це частина витрат бюджету.

2. Організація праці у ДНЗ № 6 « УСМІШКА»

2.1 Загальна характеристика економічної діяльності ДНЗ №6

Дана дипломна робота написана за матеріалами Дитячого навчального закладу №6 «Усмішка» міста Торез. Згідно статуту ДНЗ (п. 1) повне найменування закладу: Дошкільний навчальний заклад № 6 «Усмішка» Пелагіївської селищної ради міста Торез Донецької області. Скорочене найменування закладу ДНЗ №6.

Місцезнаходження дошкільного закладу: Україна, 86602, Донецька область, м.Торез, смт. Пелагіївка, вулиця Інтернаціональна, будинок 4.

Засновником дошкільного закладу є Пелагіївська селищна рада. Засновник здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.

Дошкільний заклад є юридичною особою, має печатку і штамп установлено-го зразка, реєстраційний рахунок в органах Державного Казначейства.

Дошкільний заклад в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», « Про дошкільну освіту», Положенням про дошкільний навчальний заклад України (далі - Положеня), затвердженним постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305, іншими нормативно-правовими актами, власним статутом.

Головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку.

Діяльність дошкільного закладу направлена на реалізацію основних завдань дошкільної освіти; збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей; формування їх особистості, розвиток творчих здібностей та нахилів; забезпеченням соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту.

Заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність у межах компетенції, передбаченої чинним законодавством, Положенням та даним Статутом.

Дошкільний заклад несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за:

- реалізацію головних завдань дошкільної освіти, визначених Законом України «Про дошкільну освіту»;

- забезпечення рівня дошкільної освіти у межах державних вимог до її змісту, рівня і обсягу;

- дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально- технічної бази. Взаємовідносини між дошкільним закладом, юридичними і фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними.

Майно ДНЗ належить йому на правах власності, повного господарського відання або оперативного управління відповідно до чинного законодавства, а також користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони. Збитки, завдані навчальному закладу внаслідок порушень його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.

Фінансування ДНЗ проводиться на нормативній базі за рахунок коштів місцевого бюджету, а також додаткових джерел, це - добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб. Дошкільний заклад за погодженням із засновником має право: придбавати, орендувати необхідне йому обладнання та інше майно; отримувати допомогу від підприємств, установ, організацій або фізичних осіб; здавати в оренду приміщення, споруди, обладнання юридичним та фізичним особам для провадження освітньої діяльності згідно із законодавством. Статистична звітність форми 85-к про діяльність закладу здійснюється до законодавства.

Порядок ведення діловодства і бухгалтерського обліку в ДНЗ визначається законодавством, нормативно - правовими актами Міністерства і науки України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковуються дошкільні заклади. За рішенням засновника закладу бухгалтерський облік здійснюється через централізовану бухгалтерію.

Основною формою контролю за діяльністю ДНЗ є державна атестація, що проводиться один раз на десять років у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України. Контроль за дотриманням дошкільним закладом державних вимог щодо змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти здійснюються міським відділом освіти. Зміст, форми та періодичність контролю, не пов'язаного з навчально - виховним процесом встановлюється засновником дошкільного закладу.

Основні показники фінансово - господарської діяльності ДНЗ №6 наведені у таблиці 2.1. Проаналізувавши дані таблиці №2.1, можна зробити такі висновки, що у 2010 році надходження коштів до ДНЗ №6 у порівнянні з 2009 роком збільшилося на 5,36 %, а саме на 24373 тис.грн. При цьому у 2010 році збільшилися і видатки. Фонд заробітної плати у 2010 році збільшився році на 18909 грн. (6,51%) в зв'язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати, штатних одиниць (сторож). Оплата водопостачання збільшилася у 2010 році на 323 грн. (8,90%) за рахунок збільшення тарифів на воду. Видатки на електроенергію збільшилися у 2010 році на 2134грн.(8,90%) у зв'язку зі збільшенням тарифів. Також у 2010 році збільшилися видатки на виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності на 500 грн.(20%), та збільшилися витрати на виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності за рахунок Фонду на 1000 грн. (16,67%). В 2009 році здійснено придбання основних засобів на суму 4200грн., а у 2010 році на6800 грн.

Таблиця 2.1 Показники фінансово-господарської діяльності ДНЗ

№	Назва джерел надходження коштів і види витрат	Код рядка	2009 рік	2010 рік	Відхилення, (+,-)
1	Залишок коштів на початок року	1		-	-
	Надходження коштів
2	Фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету	2	444187	466200	22013
3	Інші надходження	3	10400	12760	2360
	У тому числі:
	а) кошти на виконання окремих доручень	4
4	Всього надходжень (рядки 1,2,3)	5	454587	478960	24373
	Видатки
1	Проведення ярмарок і конкурсів	6	3850	2920	-930
2	Предмети, матеріали,обладнання та інвентар	7	10000	2000	-8000
3	Послуги зв'язку	8	456	482	26
4	Енерогоносії	9	28372	30905	2533
	У тому числі
	а) оплата водопостачання	10	3628	3951	323
	б) оплата електроенергії	11	23988	26122	2134
	в)оплата іншіх комунальних послуг	12	756	832	76
	г) оплата іншіх енергоносіїв	13
5	Фонд оплати праці	14	293000	312409	19409
5.1	Заробітна плата	15	290500	309409	18909
5.2	Виплати допомоги з втрати працездатності за рахунок підприємства	16	2500	3000	500
6	Нарахування на заробітну плату	17	106359	113404	7045
7	Виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності за рахунок Фонду	18	6000	7000	1000
8	ФОП з нарахуваннями (рядки 14,17,18)	19	405359	432813	27454
9	Придбання предметів довгострокового користування	20	4200	6800	2600
10	Інші видатки	21	2350	3040	690
11	Всього видатків (рядки 6-9, 20-22)	22	454587	478960	24373
12	Залишок коштів на кінець звітного періоду	23	-	-	-

Взагалі , ведення фінансово - господарської діяльності закладу можна характеризувати як добру. Кошти направлялися за призначенням, а саме на розвиток та благоустрій закладу та покращення побутових умов у ДНЗ № 6

2.2 Облік і контроль чисельності та складу працівників і використання робочого часу

Чисельність працівників у ДНЗ «Усмішка» визначається штатним розкладом. Штати - це перелік і кількість посад, затверджених вищою організацією. Для дитячих дошкільних закладів встановлені типові штати залежно від типу установи обсягу роботи, кількості груп.

Облік персоналу бюджетних установ ведуть за професіями і спеціальностями. Оскільки бюджетні установи - це різні за своїм призначенням організації, то дуже різноманітним є і склад їх працівників (лікарі, учителі, медсестри, інженери). Взагалі у бюджетних установах налічується близько 100 основних професій, кожна з яких в свою чергу поділяється на кілька десятків спеціальностей.[35]

Залежно від виконуваних функцій персонал ДНЗ поділяється так:

основні працівники (персонал основної діяльності), на яких покладено виконання головних функцій у відповідній бюджетній установі (педагогічний персонал, музичний керівник, завідувач)

адміністративно-управлінський персонал, який забезпечує раціональне функціонування дитячого садка (робітники бухгалтерії).

допоміжний обслуговуючий персонал, який виконує функції обслуговування працівників перших двох категорій і сприяє кращому виконанню функцій установи в цілому (медперсонал, навчально-допоміжний персонал, кухарі, тощо);

інший обслуговуючий персонал (прибиральниці, тощо).

У закладі загальна чисельність та склад працюючих визначається штатним розкладом. Загальна чисельність фактично працюючих відповідно до штатного розкладу становить їх спискову чисельність. У той же час для виконання окремих робіт тимчасово можуть залучатися працівники, що не перебувають у штаті установи і працюють за трудовою угодою. Таких працівників зараховують до нештатного (неспискового) складу.

Оперативний облік наявності та складу персоналу установи веде відділ кадрів на підставі таких первинних документів типових форм, затверджених наказом Мінстату України від 09.10.1995р. № 253:

П-1 «Наказ (розпорядження) про прийом на роботу»;

П-5 «Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу»;

П-8 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору»;

П-6 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки».

При прийманні на роботу працівник подає до відділу кадрів оформлену відповідним чином трудову книжку, паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, заяву, документ про освіту (за потребою).

Таблиця 2.2- Штатний розпис ДНЗ №6 «Усмішка»

№з/п	Посада	Штатні одиниці	Всього спискова чисельність
1.	Завідуюча	1,0	1,0
2.	Старша медсестра	1,0	1,0
3.	Зав. Госп	1,0	1,0
4.	Кухар	2,0	2,0
5.	Підсобний робітник	0,5	0,5
6.	Машиніст з прання білизни	1,25	1,25
7.	Вихователь	6,09	6,09
8.	Помічник вихователя дітей старшого дошкільного віку	3,0	3,0
9.	Помічник вихователя для дітей раннього віку	1,0	1,0
10.	Двірник	3,0	3,0
11.	Бухгалтер	4,0	4,0
12.	Костелянна	0,5	0,5
13.	Сторож	3,0	3,0
14.	Робітник по обслуговуванню будівлі	0,98	0,98
15.	Музичний керівник	0,75	0,75
16.	Всього	29,07	29,07

Після укладання трудового договору чи контракту у відділі кадрів на кожного працівника заводять особову картку, а на спеціалістів та керівних працівників - ще й особовий листок з обліку кадрів, до яких заносять анкетні та інші дані про трудову діяльність прийнятого на роботу. Кожному працюючому присвоюють табельний номер, який зберігається за ним на весь час роботи в установі.

У зміцненні трудової дисципліни та підвищенні продуктивності праці важливу роль відіграють контроль своєчасності явок на роботу, облік відпрацьованого часу та часу залишення роботи. Облік виходу на роботу та залишення роботи здійснюється за допомогою системи реєстрації, яка може бути:

а) перепусткова, при якій працівник, прийшовши на роботу, здає свою перепустку, а після закінчення роботи отримує її. Черговий працівник реєструє час виходу на роботу і залишення роботи у спеціальному реєстрі;

б) рапортна, при якій контроль здійснюється на підставі рапорту працівника відділу про явку (неявку) працівників на роботу;

в) карткова, при якій за допомогою контрольного годинника автоматично фіксується час прибуття на роботу в особовій картці працівника;

г) жетонна, при якій реєстрація здійснюється за допомогою жетонів, на кожному з яких проставлено табельний номер працівника.

У ДНЗ № 6 ведеться рапортна система реєстрації.

Основним джерелом інформації про використання робочого часу є дані табельного обліку, які знаходять відображення у «Табелі обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати» т. ф. № П-12. Табель - це іменний список працівників у розрізі відповідних структурних підрозділів, який складається до початку місяця в алфавітному порядку особою, призначеною керівником установи. У ньому присутні такі дані: табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові працівника, його посада, ранг, оклад (ставка), кількість відпрацьованих годин за кожен день. Впродовж місяця у табелі у вигляді умовних позначень фіксуються також усі неявки на роботу на основі поданих документів - листків про тимчасову непрацездатність, викликів до військкомату, наказів про відпустку

Табель обліку відпрацьованого часу ведеться шляхом щоденного відмічання у табелі всіх, хто з'явився на роботу, запізнився, працював понад встановлену норму часу тощо.

У кінці місяця визначається загальна кількість відпрацьованих днів і годин та кількість днів неявок з окремих причин із записом їх у відповідній графі. При цьому оплачувані дні неявок, дозволені законом (відрядження, виконання державних обов'язків та ін.), включають до загального підсумку відпрацьованих днів і окремо не показують. Підписує табель керівник структурного підрозділу, після чого його здають до бухгалтерії.

Нормальна тривалість робочого часу всіх працівників закладу, згідно КЗпП не може перевищувати 40 годин на тиждень, але для деяких категорій працівників законодавче встановлено скорочену тривалість робочого часу (вихователі, 30 годин), враховуючи підвищене інтелектуальне і нервове напруження їх праці.

Для контролю за ефективністю та якістю праці у ДНЗ застосовують нормування шляхом встановлення обсягу робіт, який необхідно виконати у зазначений термін і на відповідному якісному рівні. Так, для педагогів, основу нормування покладено річне навчальне та виховне навантаження в академічних годинах, до якого включають: навчальний процес, проведення практичних занять, виховну та організаційну роботу та інше. На кожен вид робіт встановлено норми у годинах. Подібна практика нормування праці створює можливість не лише контролювати її кількість та якість, а й визначати нормативну потребу у працівниках відповідних професій та спеціальностей. Дані обліку чисельності працівників та відпрацьованого часу, а також дані обліку розрахунків з працівниками з оплати праці є підставою для складання звітів з праці та заробітної плати.

Робочий час і його використання.

Для працівників ДНЗ встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями: субота та неділя.

Графіки роботи затверджуються керівником дитячого закладу і передбачають час початку і закінчення роботи, перерви для відпочинку обіду. Графіки оголошуються працівнику під підпис і вивішуються на видному місці не пізніше чим за один місяць до їх введення в дію.

Працівники мають право також на коротко тepмінoвi перерви санітарно-гігієнічного призначення.

В межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні нести всі види навчально-виховної роботи відповідно до посади та навчального плану. У разі нез'явлення на роботу по хворобі працівник зобов'язаний за наявності такої можливості сповістити адміністрацію якомога раніше, а також надати листок тимчасової непрацездатності в перший день виходу на роботу. При відсутності педагога або іншого працівника закладу освіти керівник зобов'язаний терміново вжити заходів щодо його заміни іншим педагогом чи працівником.

Організація і режим роботи ДНЗ «Усмішка»

Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні не допускається.

Залучення окремих працівників до роботи в установлені для них вихідні дні допускається у виняткових випадках, передбачених законодавством, за письмовим наказом (розпорядженням) керівника закладу освіти, дозволу профспілкового комітету. Робота у вихідний день може компенсуватися за погодженням сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до чергування в закладі. Графік чергування і його тривалість затверджує керівник закладу за погодженням з педагогічним колективом і профспілковим комітетом. Забороняється залучати до чергування у вихідні і святкові дні вагітних жінок і матерів, які мають дітей віком до 3-х років. Жінки, які мають дітей-інвалідів або дітей віком від трьох до чотирнадцяти років, не можуть залучатись до чергування у вихідні і святкові дні без їх згоди. Під час канікул, що не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул. Графік надання щорічних відпусток погоджується з профспілковим комітетом і складається на кожний календарний рік. Надання відпустки керівнику закладу освіти оформляється наказом відповідного органу державного управління освітою, а іншим працівникам - наказом навчально-виховного закладу. Поділ відпустки на частини допускається на прохання працівника за умови, щоб основна її частина була не менше шести днів для дорослих і дванадцяти днів для осіб, молодше вісімнадцяти років. Перенесення відпустки на інший строк допускається в порядку, встановленому чинним законодавством. Загальні збори трудового колективу проводяться у міру необхідності, але не рідше одного разу на рік. Засідання педагогічної поради проводяться не рідше двох разів на рік. Всі засідання проводяться в неробочий час і не повинні продовжуватися більше двох годин, батьківські збори - більше півтори годин.

2.3 Порядок нарахування зарплати, різних доплат і надбавок у закладі

Нарахування заробітної плати працівникам установи являє собою розрахунок заробітку за місяць з урахуванням посадового окладу, різних доплат і надбавок, премій, допомоги, оплати відпусток за мінусом відрахувань. Нарахування зарплати здійснюється на підставі первинних документів з обліку виробітку, фактично відпрацьованого часу, доплатних листків, наказів, документів про присвоєння вчених звань, тощо.

Типові форми первинних документів з обліку розрахунків із заробітної плати затверджені наказом Міністерства статистики України від 22.05.1996 р. № 144.

Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць. При почасовій оплаті праці підставою для нарахування зарплати є табель обліку використання робочого часу, який складають в окремих підрозділах установи і за підписом керівника підрозділу та особи, уповноваженої вести облік виходу на роботу працівників, подають до бухгалтерії. Працівник бухгалтерії, відповідальний за нарахування зарплати, перевіряє табель як з точки зору правильності його оформлення, так і за змістом: склад осіб, внесених до табеля; погодження з відповідними документами дат відпустки, хвороби, відрядження, зарахування, звільнення, роботи у святкові та неробочі дні, у нічні зміни тощо. Перевіряється також правильність підрахунку кількості відпрацьованих годин (днів) кожним працівником та кількості невиходів на роботу з різних причин. Нарахування зарплати за відпрацьований час може здійснюватися безпосередньо в табелі або в розрахунковій (розрахунково-платіжній) відомості, виходячи з кількості відпрацьованих днів (годин) та встановленого місячного окладу (погодинної ставки оплати).

Якщо працівнику встановлена погодинна оплата праці, то сума заробітку визначається множенням кількості відпрацьованих за місяць годин на тарифну ставку з урахуванням доплат і надбавок. Окремо визначаються доплати за роботу в нічні години, у святкові та неробочі дні. Так, доплата за нічні години роботи (з 10 години вечора до 6 години ранку) визначається множенням кількості відпрацьованих годин у нічний час на погодинну ставку оплати і на коефіцієнт доплати (наприклад - 0,4). Аналогічно визначається сума доплати за роботу у святкові та неробочі дні. Кожному працівнику установи присвоєнь тарифний розряд, за для того щоб знати який йому ставити тарифний. Дані беруть на основі Єдиної тарифної сітки таблиця 2.4. посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.[45,с. 93].

Єдина тарифна сітка приведена у додатку В.

Якщо працівнику встановлено місячний посадовий оклад, то сума заробітку визначається діленням суми окладу на кількість робочих днів (годин) за нормативної тривалості місяця і множенням на кількість фактично відпрацьованих днів (годин).

Крім основної оплати за виконану роботу або відпрацьований час, працівники установи можуть отримувати різного виду доплати, передбачені законодавством. Розміри надбавок обґрунтовуються відповідними розрахунками, підтверджуються необхідними документами та оформляються наказами керівника установи. Це і є підставою для бухгалтерії при нарахуванні надбавок. Згідно з наказом на підставі табеля відпрацьованого часу провадиться додаткова оплата і за роботу в святкові та неробочі дні, а також за роботу в нічний час.

Працівники ДНЗ, як і всі громадяни України, мають право на щорічну відпустку, а також на додаткові, творчі та соціальні відпустки згідно із законодавством. Основними законодавчими актами, що регулюють питання надання та оплати відпусток є "Кодекс законів про працю України" та Закон України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, зі змінами і доповненнями. У всіх випадках надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) керівника установи, що і є підставою для нарахування оплати за час відпустки[5, с. 252].

Для оплати щорічної відпустки обчислюється середня заробітна плата за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Якщо працівник працював у даній установі менше року, то середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьований час, тобто з 1 числа місяця після зарахування на роботу і до 1 числа місяця, у якому надається відпустка. Якщо згідно із законодавством або з інших причин працівник не працював якийсь час і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, то цей проміжок часу виключається з розрахункового періоду. заробітний плата працівник підприємство

При визначенні середньої зарплати для розрахунку оплати за час відпустки враховують такі виплати: основна зарплата, доплати і надбавки (за понаднормову роботу і роботу в нічний час, за суміщення посад, розширення зон обслуговування, умови праці, інтенсивність праці, вислугу років), виробничі премії, винагороди за підсумками року, допомога з тимчасової непрацездатності, виплата за середнім заробітком (за час виконання державних і громадських обов'язків, службових відряджень тощо). Не враховуються при визначенні середньої зарплати виплати разового характеру (за окреме доручення, за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога та ін.), вартість виданого спецодягу, засобів індивідуального захисту, знезаражувальних засобів, спеціального харчування, зарплата за роботу за сумісництвом,.

Для визначення оплати за час відпустки суму зарплати за 12 місяців (або за менший фактично відпрацьований період) ділять на кількість календарних днів у взятому для розрахунку періоді (за вирахуванням святкових і неробочих днів згідно із законодавством) і одержаний середній денний заробіток множать на кількість календарних днів відпустки. При цьому святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Якщо відпустка починається в одному, а закінчується у наступному місяці, то суму оплати визначають окремо за кожен місяць. Це необхідно для правильного розрахунку сукупного оподатковуваного доходу для утримання податку з доходів фізичних осіб.

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок загального захворювання, не пов'язаного з нещасним випадком на виробництві, призначається відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням" (зі змінами і доповненнями). Сума допомоги залежить від розміру середньої заробітної плати працівника, тривалості хвороби та страхового стажу.

Середня заробітна плата визначається відповідно до "Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням", затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, виходячи з виплат за останні шість календарних місяців роботи перед захворюванням. При цьому загальну суму заробітку ділять на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Якщо працівник відпрацював в установі до хвороби менше шести місяців, середня зарплата визначається виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Загальна сума заробітку для розрахунку допомоги з урахуванням додаткової оплати не повинна перевищувати граничну місячну суму зарплати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тривалість хвороби для розрахунку допомоги визначається кількістю робочих днів, що припадають на час хвороби.

При цьому сума допомоги визначається множенням середньоденного заробітку на кількість робочих днів хвороби та на розмір допомоги залежно від страхового стажу: 60% - при страховому стажі до 5 років; 80% - при стажі від 5 до 8 років; 100% середньої зарплати - при страховому стажі понад 8 років, а також ветеранам війни та громадянам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від страхового стажу.

У розрахунок середнього заробітку включаються всі виплати за фактично відпрацьований час, які мають постійний характер. Для визначення суми доплати бухгалтеру необхідно скласти спеціальний розрахунок довільної форми, використовуючи для цього дані особового рахунка працівника про склад нарахованих виплат та фактично відпрацьований час.

Доплати за використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також працівникам, які зайняті рибиранням туалетів, - у розмірі 10відсотків посадового (місячного окладу).[17]

Облік заробітної плати в системі рахунків - це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об'єктами калькулювання

В бухгалтерському обліку розрахунки з працівниками із заробітної плати, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, обліковуються на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", який розподіляється на субрахунки:

Субрахунок 661 "Розрахунки із заробітної плати".

На субрахунку 661 "Розрахунки із заробітної плати" обліковуються розрахунки з працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті установ, за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 "Витрати". На кредиті субрахунку № 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображаються:

нарахована заробітна плата адміністрації;

нарахована заробітна плата спеціалістам;

нарахована заробітна плата обслуговуючого персоналу;

нарахована заробітна плата медперсоналу;

суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;

На дебеті субрахунку № 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображаються виплачена заробітна плата, відрахований прибутковий податок із заробітної плати працівників та службовців на користь державного бюджету та інші відрахування.

Субрахунок 664 "Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках".

Субрахунок 666 "Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків".

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі має стільки ж рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом, тобто це облік розрахунків по заробітній платі по кожному працюючому окремо.

Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичного рахунку (тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунка № 661 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по підрозділам та по закладу в цілому. Сума в графі Розрахунково-платіжної відомості “Сума, належна до виплати” аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунка № 664 “Розрахунки з оплати праці”. По рахунку 661 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість підприємства працівникам підприємства по заробітній платі, і дебетовий, що показує заборгованість працівників підприємству по заробітній платі.

У меморіально-ордерної формі обліку у ДНЗ «Усмішка» м. Торез для відображення операцій по рахунку 66 передбачено меморіальний-ордер №5. В даному закладі виписується розрахункова-платіжна відомість, за підсумками цієї відомості складається зведення, яке і є меморіальним ордером з заробітної плати (меморіальний ордер №5). Меморіальний ордер відкривається на місяць. В меморіальному ордері №5 відображають нараховану заробітну плату та пов'язані з нею суми відрахувань на соціальні заходи та забезпечень майбутніх витрат. Крім того в меморіальному ордері №5 виділено окремий розділ для відображення дебетових оборотів по рахунку № 66.

До меморіального ордера додаються усі документи, які є підставою для нарахування заробітної плати (табелі використання робочого часу, витяги з наказів про зарахування працівників, переміщення, відпустки, лікарняні листки, звільнення та ін.).

У кінці місяця підбиваються підсумки за меморіальним ордером, і одержані дані, у вигляді відповідної кореспонденції рахунків, записуються до книги "Журнал-головна".

Процес нарахування заробітної плати ілюструє рисунок

Меморіальний ордер підписується виконавцем (спеціалістом І категорії) та завідуючою закладу.

Нарахування заробітної плати здійснюється наступним чином ( табл. 2.3): за рахунок коштів загального фонду:

Дт 802 Кт 661

Нарахування працівникам допомоги за тимчасовою непрацездатністю:

за перші п'ять днів непрацездатності: Дт 802, Кт 661

починаючи з шостого дня непрацездатності: Дт 652 Кт 661

Таблиця 2.3 - Основні господарські операції з нарахувань заробітної плати

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючи рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Нарахована ЗП адмін. персоналу	802	661
2.	Нарахована ЗП спеціалістам;	802	661
3.	Нарахована ЗП виховательському составу;	802	661
4.	Нарахована ЗП обслуговуючого персоналу;	802	661
5.	Нарахована ЗП медперсоналу;	802	661
6.	Всього нараховано зарплати:	802	661

На суму нарахованої заробітної плати по КЕКВ 1120 «Нарахування на зарплату» здійснюється нарахування Єдиного соціального внеску у розмірі 36,3% для усіх працюючих та 8,41% - для інвалідів на загальний ФОП нарахованої у загальний ФОП за мінусом суми оплати лікарняних листів, як за рахунок закладу, так і за рахунок Фондів.

Розглянемо нарахування заробітної плати та нарахувань на заробітную плату на прикладі завідуючої ДНЗ (13розряд) Музиченко Л.І. у жовтні т 2011 року:

Приклад 1:

Згідно табелю у червні було здійснено 21 виходів (план-21). Оклад складає 1392 грн.

Вислуга років: стаж від 10 до 20 років - 20%:

*20% Д 802 К 661 - 278,4 грн.

Нарахування за інтенсивність роботи 50 %:

*50% Д 802 К661 - 696 грн.

Всього нараховано:

Д 802 К 661 :(1392+278,40+696)= 2366,40грн.

К661 - 2366,40 грн.

Приклад 2:

Розглянемо нарахування заробітної плати та нарахувань на заробітную плату на прикладі бухгалтера Ніколаєнко С.О., яка має 9 тарифікаційний розряд.

Згідно табелю у червні було здійснено 9 виходів (план-19). Оклад складає 986 грн. Лікарняний листок з 2.06.2008. по 17.06. 2008р.

По окладу: 986/19*9 Д 802 К 661 - 467,05 грн.

Вислуга років: стаж від 10 до 20 років - 20%:

,05*20% Д 802 К 661 - 93,41грн.

Нарахування за інтенсивність роботи за 9 виходів 50 %:

,05*50% Д 802 К661 - 233,53 грн.

Премія 50% від середньої з/п :

(467,05+93,41+233,53)*50% Д 802 К 661 - 396,99 грн.

Лікарняний:

Перші 5 днів за рахунок закладу: Д 802 К 661 - 600,84грн.

за рахунок ФССзТВП: Д 652 К 661- 901,26 грн.

Всього нараховано:

Д 802 К 661 :( 467,05+93,41+233,53+600,84)= 1394,83грн.

Д 652 К 661 - 901,26 грн..

К661 - 2296,09 грн.

2.4 Облік розрахунку утримань із заробітної плати працівників ДНЗ

Утримання із заробітної плати працівників через бухгалтерію ДНЗ за переліком та економічним змістом не мають якихось особливостей і здійснюються згідно із чинним законодавством на загальних підставах [40].

З сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються обов'язкові та добровільні утримання.

Обов'язкові утримання включають:

Податок на доходи фізичних осіб, Єдиний соціальний внесок, утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб. Крім вищезазначених відрахувань можуть утримуватись профспілкові внески, за умови членства в профспілковій організації. Для цього працівнику треба написати заяву з проханням відраховувати із зарплати профспілкові внески у сумі 1% нарахованої зарплати.

Після нарахування суми заробітної плати бухгалтерія проводить розчахування утримань. Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утримань представляє суму до видачі для кожного робітника.

Вид утримання	Характер утримання	Тривалість утримання
1. Прибутковий податок	Обов'язковий	Щомісячно
2. Єдиний соціальний внесок	Обов'язковий	Щомісячно
5. За виконавчими приписами нотаріальних органів	Обов'язковий	Разово
6. Профспілкові внески	За заявами працівників	Щомісячно
7. Надлишкові виплачені суми в результаті рахункових перевірок	Обов'язковий	Разово
8. Неповернуті підзвітні суми	-	-
9. Грошові нарахування, накладені державними органами контролю	-	Періодично
10. Штрафи, накладені в адміністративному порядку	-	Разово
11. За невідпрацьовані дні використаної відпустки	-	-
12. За товари, продані в кредит	Обов'язковий	Періодично
13. Безготівкові перерахування на рахунки з вкладів у банках	За заявами працівників	-
14. Безготівкові перерахування внесків за договорами добровільного страхування	-	-
15. За отримані в банках позики	-	-
Інші утримання	-	-

Рисунок - Утримання із заробітної плати працівників через бухгалтерію бюджетних установ

Утримання, які проводяться із заробітної плати, представляють собою форму стягнення з працівників закладу податків та інших платежів. Згідно з законодавством, з заробітної плати робочих та службовців бухгалтерія ДНЗ утримує податок з доходів фізичних осіб.

Заробітна плата, як і інші доходи, що отримують фізичні особи, підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Проводки про утримання прибуткового податку:

Зміст операції

Дт Кт

Утримання прибуткового податку

641

Перерахування прибуткового податку

321

Утримання податку на доходи фізичних осіб із доходів, нарахованих (виплачених) у вигляді заробітної плати, здійснюють за такою формулою:

Пдох = (Д-ЄСВ-СоцП) х СтПдох (2.1)

де - Пдох - податок на доходи фізичних осіб;

Д - дохід, нарахований (виплачений) у вигляді заробітної плати;

ЄСВ - єдиний соціальний внесок;

СоцП - податкова соціальна пільга ( якщо працівник має на неї право);

СтПдох - ставка податку на доходи.

Розмір ставки податку на доходи та розмір соціальної податкової пільги наведено у таблиці 2.4:

Таблиця 2.4 - Розмір ставки податку на доходи та розмір соціальної податкової пільги

№ з/п	Рік дослідження	Податкова соціальна льгота (грн.)	Податок на доходи фізичних осіб (%)
1.	2009 рік	302,50	15%
2.	2010 рік	434,50	15%
3.	2011 рік	470,50	15%

Розмір податкової соціальної пільги (ПСП) у відсотках до мінімальної заробітної плати - 50%.

Згідно із Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 2.12.2010p. № 2755-VI платник податку на доходи з фізичних осіб (працівник) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Причому треба зауважити, що податкова соціальна пільга враховується лише тоді, коли сума доходу працівника не перевищує суми, що становить 1,4 прожиткового мінімуму для працездатного населення, встановленого на 1 січня звітного року, округленого до найближчих 10 гривень.

У 2009 році ця сума відповідала 940 грн. (669 грн. х 1,4 = 936,60 грн.).

У 2010 році ця сума відповідала 1216,60 грн. (869 х 1,4=1216,60грн.).

У 2011 році - 1320грн.(941 х 1,4) = 1320 грн.).

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Для того, щоб при утриманні податку із заробітної плати можна було враховувати соціальну пільгу, працівник повинен подати працедавцю відповідну заяву за формою, визначеною центральним податковим органом. При прийнятті на роботу працівника, починаючи з 2004 року, для того, щоб можна було враховувати соціальну пільгу, така заява є необхідною.

Якщо працівник отримує дохід в кількох місцях праці, то соціальна пільга може враховуватися по одному з них за бажанням працівника. Тобто можна відмовитися від соціальної пільги за основним місцем праці і застосовувати її за сумісництвом, подавши відповідні заяви а також довідку про те, що за основним місцем праці працівник не має соціальної пільги. У місяць звільнення працівник, якщо він не відпрацював повний місяць, права на соціальну пільгу не має. Отримати право на соціальну пільгу за весь місяць можна по новому місцю праці в разі, якщо працівник подасть відповідну заяву і надають довідку про доходи, отримані на попередньому місці праці за цей неповний місяць.

Право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам від прийнятої у відповідному році суми пільги (Закон про доходи пп.169.1.1) , мають працівники закладу, які:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

Не підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб:

матеріальна допомога в межах прожиткового мінімуму (якщо сума такої;

матеріальної допомоги за рік не перевищує величини прожиткового мінімуму);

сума відпускних у зв'язку з вагітністю і пологами, нарахованих на підставі листка непрацездатності;

одноразова допомога при народженні дитини;

допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку.

Із нарахованих сум заробітної плати здійснюються утримання Єдиного соціального внеску. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Обліком платників єдиного внеску, забезпеченням збору та веденням обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування буде займатися Пенсійний фонд України. Єдиний соціальний внесок буде сплачуватися саме на його рахунки. Потім ці суми будуть розподілятися серед фондів соціального страхування.

Суми єдиного соціального внеску розподіляють за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно до суми єдиного внеску ( у відсотках) [56,с.215].

Для бюджетних установ сума єдиного соціального внеску розподіляється:

-на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - 0,5%;

-на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим похованням - 0,5-1%;

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності - 0,01%;

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 2%

Для працівників які працюють у бюджетних організаціях встановлюється ставка єдиного соціального внеску 3,6%

Єдиний соціальний внесок повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. Роботодавці повинні сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок.

Введення єдиного соціального внеску значно полегшує життя роботодавцям та підприємцям у частині адміністрування нарахування та сплати внесків на пенсійне та соціальне страхування

Облік розрахунків з органами страхування у щколі ведуть на рахунку 65 та 66 "Розрахунки за страхуванням", який має такі субрахунки:

1)651 Єдиний соціальний внесок

2)666 "Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків";

На рахунках бухгалтерського обліку суми утримань із заробітної плати прибуткового податку і відрахувань у ДНЗ відображаються у таблиці 2.5:

Таблиця 2.5 - Основні господарські операції з утримань із заробітної праці

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Утримано податок на доходи фізичних осіб	661	641
2.	Утримано єдиний соціальний внесок	661	651
3.	Утримано збір на профспілкові внески	661	666

Базою для утримання внесків є сума оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Утримання аліментів здійснюється із сум заробітку за мінусом податку на доходи, що утримуються з нього. Доставка грошових переказів одержувачу аліментів здійснюється за рахунок платника аліментів (тобто за рахунок зарплати платника аліментів). Виконавчий лист - це документ, спрямований на примусове виконання рішення суду або іншого компетентного органу.

В обліку утримання за виконавчими листами відображається проведенням:

Дт 661 Кт 668.

Утримання по виконавчих листах здійснюється в розмірі і порядку, встановлених законом, по рішенню суду. Підставою для утримання аліментів є виконавчі судові листи або письмове зобов'язання громадян про добровільну сплату аліментів, відмітки органів внутрішніх справ у паспортах осіб про те, що вони зобов'язані сплатити аліменти. Вони утримуються в таких розмірах:

на одну дитину - 25% заробітку

на двох дітей - 33% заробітку

на трьох і більше дітей - 50% заробітку

Однак загальна сума утримань не повинна перевищувати 50% суми заробітної плати за вирахуванням податків .

У ДНЗ №6 у 2009, 2010 рр. не проводилось утримання за виконавчими листами оскільки працівники які працюють у цьому закладі не мають виконавчих листів і не сплачують аліментів.

До утримань за ініціативою підприємства відносять: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, своєчасно не повернені суми, одержані у підзвіт. В усіх випадках загальний розмір сумарних утримань із заробітної плати не може перевищувати 20%, а в особливих випадках - 50% заробітної плати, що належить до виплати працівнику.

Розглянемо приклади утримань у липні 2010 р. із заробітної плати завідуючої ДНЗ №6 (таб. 2.6 ).

Розглянемо приклад розрахунку заробітної плати повністю на прикладі кухаря ДНЗ №6.

Для прикладу розрахуємо заробітну плату за січень 2011 року. Заробітна плата працівника 1000 грн. Є заява на застосування податкової соціальної пільги.

Таблиця 2.6 - Утримання із заробітної плати завідуючої ДНЗ №6 у липні 2010року

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків Дебет Кредит	Сума грн.
1.	Утримано податок на доходи фізичних осіб	661	641	2366,4-85,19=2281,21*15%=342,18
2.	Утримано ЄСВ	661	651	2366,40*3,6%=85,19грн
5.	Утримано збір на профспілкові внески.	661	666	2366,40*1%=23,66
6.	Утримано аванс 45%	661	664	1064,88грн.
7.	Перераховано на ощадкасу	661	664	850,49грн.

Нараховуємо заробітну плату за першу половину місяця (аванс), тобто за дні, що відпрацьовані до 15 січня.

Припустимо, що у підприємства звичайний графік роботи п'ять днів у тижні. Отже, до 15 числа включно працівник відпрацював 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14 = 8 робочих днів.

Нарахована заробітна плата за 8 відпрацьованих днів складає: 1000 грн. 19 (кількість робочих днів у січні) * 8 = 421,05 грн.

Утримання єдиного соціального внеску: 421,05 * 3,6% = 15,16 грн.

,05 - 15,16 = 405,89 грн. Визначаємо базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Податок на доходи фізичних осіб: 405,89 * 15% = 60,88 грн.

Нарахування єдиного соціального внеску: 421,05 * 36,76% = 154,78 грн.

Заробітна плата, що отримує працівник на руки: 421,05 - 15,16 (єдиний соціальний внесок) - 60,88 (ПДФО) = 345,01 грн. Виплату здійснюємо 16.01.2011 так, як радить Мінпраці.

Нараховуємо заробітну плату за другу половину місяця 31 січня за 11 відпрацьованих днів.

Нарахована заробітна плата за другу половину місяця складає 1000 - 421,05 = 578,95 грн.

Утримуємо єдиний соціальний внесок: 578,95 * 3,6% = 20,84 грн.

,95 - 20,84 = 558,11 грн. База оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Податок на доходи фізичних осіб (застосовуємо податкову соціальну пільгу): (558,11 - 470,5) * 15% = 13,14 грн.

Нараховуємо єдиний соціальний внесок: 578,95 * 36,76% = 212,82 грн.

Заробітна плата за другу половину місяця, що працівник отримує на руки складає 578,95 - 20,84 (ЄСВ) - 13,14 (ПДФО) = 544,97 грн. Виплату здійснюємо 01.02.2011 так, як радить Мінпраці.

Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу: «Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.»

Отже, беручи до уваги дані нашого прикладу, роботодавець має сплатити до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб:

,88 грн. - 16.01.2011;

,14 грн. - 01.02.2011.

Відповідно до п.4.3.7 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №21-5 від 27.09.2010: «Платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі).»

У зазначеному пункті написано «нарахований».

Отже, можна зробити висновок, беручі до уваги дані нашого прикладу, що роботодавець має сплатити до бюджету суми єдиного соціального внеску: