УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Павлишенко Михайло Миколайович

Львівська комерційна академія

професор кафедри економіки підприємств

кандидат економічних наук, доцент

Слава Світлана Степанівна

Ужгородський національний університет

доцент кафедри економіки, менеджменту та маркетингу

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ макроекономічного прогнозування,

м. Київ

Захист відбудеться 26 вересня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Ужгородському національному університеті, за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, аудиторія 47.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий 12 липня 2006 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнє сторіччя відзначено двома визначними економічними експериментами. Перший - соціалістичний - у своїй екстремальній формі розпочався у Росії в 1917 р. Другий експеримент - це перехід від соціалістичної до ринкової економіки. Для більшості постсоціалістичних країн на перший план виходить проблема досягнення макроекономічної стабільності та уповільнення інфляційних процесів.

Відомі економісти завжди виявляли глибокий інтерес до виявлення причин та розробки механізмів впливу на темпи інфляції в практичній економічній політиці. Висвітлення цього питання є в працях С.Л. Брю, А. Лаффера, К.Р. Макконелла, А. Маршала, Р. Менделя, А. Пігу, П. Робертса, М.І. Туган-Барановського, А. Філіпса, І. Фішера, М. Фрідмена, Л. Харриса, Дж. Р. Хікса. Вагомий внесок у дослідження сутності державного регулювання економіки та антиінфляційної його форми зроблено Дж. М. Кейнсом.

В сучасній економічній теорії існує декілька поглядів на сутність та основні чинники розвитку інфляційних процесів. Переважну більшість серед них займають погляди на це явище як на грошовий феномен, пов'язаний з причинами монетарного характеру. Окремі економісти вважають, що жорстке грошово-кредитне регулювання дозволяє вирішити цю проблему перехідного періоду (Гальчинський А., Литвицький В., Рябошлик О.). Саме тому серед інструментів державного антиінфляційного впливу виділяються заходи монетарного характеру, пов'язані з обмеженням приросту грошової маси.

В той же час, практичний досвід розвитку постсоціалістичних країн безперечно доводить, що причиною інфляції є не стільки ситуація на грошовому ринку, скільки комплекс причин, пов'язаних з глибокими економічними реформами практично в усіх аспектах економічного, соціального та інституціонального розвитку. Тому закономірним є багаточинниковий підхід до визначення сутності сучасної інфляції та розробка адекватного механізму антиінфляційного державного регулювання, складовими якого можна вважати не лише заходи грошово-кредитного, а й бюджетно-податкового, валютного, соціального, інституціонального, структурного та зовнішньоторговельного характеру. Наукові дослідження доводять, що саме взаємоузгодженість та комплексність перелічених форм державного регулювання економіки забезпечить вирішення проблеми інфляції та стабільність темпів економічного зростання в цих країнах.

На нашу думку спроби адміністративного вирішення проблеми інфляції є ефективними лише на перших етапах економічних реформ, коли економіка трансформаційного типу неспроможна самостійно вплинути на причини макроекономічної нестабільності. В подальшому жорстке антиінфляційне регулювання знесилює виробничі підприємства, викликає скорочення виробництва, тобто стримує економічний розвиток. Питання необхідності антиінфляційного державного регулювання ринкової економіки досліджується і іншими українськими економістами (Башнянин Г.І., Геєць В.М., Долішній М., Михасюк І.Р., Павлишенко М.М.). Окремої уваги заслуговують праці Мельник О.М., в яких запропоновано варіант комплексного дослідження проблеми інфляції в Україні.

Виявлення комплексу причин розвитку інфляційних процесів та розробки ефективного механізму впливу на нього висвітлюється економістами в напрямі вирішення окремих пріоритетних завдань та в залежності від змін в самій моделі української економіки. На даному етапі розвитку економіки України в якості основної моделі пропонується соціально-орієнтована економіка західноєвропейського зразка.

Окремого обґрунтування потребує вплив сучасних інтеграційних процесів на прискорення темпів інфляції в країні. Це зумовило вибір теми дисертації, її мету, основні завдання, об'єкт та методологію дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов'язана із тематикою наукових досліджень, що здійснюються на кафедрі економічної теорії Львівської комерційної академії в рамках реалізації тем: "Проблеми функціонування та розвитку економічних систем", „Перехідні економічні системи".

Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на підставі системного та історичного аналізу основних чинників розвитку інфляційних процесів, шляхом оцінки ефективності застосування антиінфляційного регулювання в країнах з розвинутою та постсоціалістичною економікою виявити і теоретично обґрунтувати основні закономірності впливу цієї форми державного регулювання економіки на темпи економічного зростання на різних етапах розвитку економіки України, проаналізувати особливості антиінфляційного регулювання в умовах трансформаційних змін в економіці України, а також визначити основні напрями підвищення ефективності застосування цієї форми державного регулювання економіки в умовах побудови нової моделі суспільно-економічних відносин в Україні.

Відповідно до означеної мети у роботі поставлені та вирішуються такі завдання:

- наведення наукового тлумачення економічної сутності інфляції з врахуванням сучасних підходів до виявлення змісту та причин розвитку інфляційних процесів;

- дослідження структури інфляції як системного утворення з врахуванням причинно-наслідкової залежності між факторами, що визначають темпи інфляції та її наслідками для економіки;

- виявлення елементів механізму державного регулювання ринкової економіки з врахуванням національних особливостей, довгострокових цілей та поточних завдань соціально-економічного розвитку;

- дослідження особливостей розвитку інфляційних процесів і специфіки використання основних груп інструментів антиінфляційного регулювання в країнах з розвинутою ринковою економікою та в окремих постсоціалістичних країнах; інфляція ринковий економіка регулювання

- обґрунтування дії чинників розвитку інфляційних процесів в економічній системі України в період економічних реформ; на основі аналізу статистичних даних, дослідження впливу окремих з них на інфляційні процеси та темпи економічного зростання української економіки;

- дослідження можливості та переваг застосування політики таргетування інфляції для умов розвитку української економіки, як одного з сучасних варіантів антиінфляційного регулювання;

- обґрунтування необхідності удосконалення теоретичних і практичних підходів до проблеми антиінфляційного регулювання економіки в умовах побудови нової моделі економічного та соціального розвитку України.

Об'єктом дослідження є сукупність діючих і законодавчо закріплених форм та методів державного впливу на інфляційні процеси, з метою реалізації тактичних завдань державного регулювання економіки, вирішення питань економічної стабілізації та стимулювання економічного зростання.

Предметом дисертаційного дослідження є соціально-економічні закономірності та особливості інфляції як макроекономічного явища, що має системний характер, а також здійснює вплив на соціально-економічну ситуацію в країні та темпи економічного розвитку.

Методологічною основою дослідження є основні наукові положення класичної та сучасної макроекономічної теорії; закони, принципи сучасної теорії ринкової економіки, розроблені і проаналізовані в наукових працях українських та зарубіжних вчених.

В дослідженні застосовано методи системного та статистичного аналізу, абстракції, індукції, визначення прямих і зворотних зв'язків між економічними явищами для дослідження впливу антиінфляційного регулювання на макроекономічне становище країни; методи регресійного і кореляційного аналізу для визначення залежності між темпами інфляції та основними чинниками, що на них впливають; методи порівняння (для аналізу тенденцій та специфіки розвитку інфляційних процесів в окремі періоди економічних реформ в постсоціалістичних країнах); сценарний підхід для прогнозування тенденційних змін індексу споживчих цін в залежності від зміни економічної ситуації та чинників впливу; комплексний підхід для розробки напрямів реформування антиінфляційного регулювання економіки України в умовах побудови елементів ринкової економіки.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, офіційні публікації Світового банку, Організації економічного співробітництва і розвитку та інших міжнародних організацій. Використані праці вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, рекомендації міжнародних експертів щодо розвитку економіки України, довідкова та періодична література.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у обґрунтуванні та узагальненні теоретичних і практичних положень, що характеризують основні напрями стабілізації соціально-економічного розвитку країн шляхом застосування антиінфляційної форми державного регулювання ринкової економіки.

У дисертаційній роботі одержано наступні наукові результати, які мають новизну та розкривають особистий внесок автора у розробку проблеми:

вперше:

- здійснено комплексне дослідження інфляції як утворення, якому притаманні всі властивості системи, а саме сутність, структура, елементи, форми впливу і етапи розвитку;

- застосовано системний підхід до розробки механізму антиінфляційного регулювання в історичному аспекті з визначенням основних причин розвитку інфляційних процесів, структури інфляції, основних елементів підсистеми (інструменти впливу), панівної теоретичної концепції та часу домінування;

- обґрунтовано авторський підхід до визначення причинно-наслідкової залежності між факторами, що визначають темп інфляції (внутрішніми та зовнішніми) та її позитивними та негативними наслідками для економіки;

удосконалено:

- структурну класифікацію інфляції з виділенням трьох її основних типів (класичний, ринковий і дисбалансовий) та визначено місце антиінфляційного регулювання в структурі механізму державного регулювання ринкової економіки;

- кількісні параметри впливу окремих груп чинників на динаміку індексу споживчих цін в Україні та виявлено роль заходів грошово-кредитного, бюджетно-податкового, валютного механізмів антиінфляційного регулювання в стабілізації економічної ситуації у вітчизняній економіці; запропоновано конкретні шляхи підвищення ефективності та вдосконалення антиінфляційної форми державного регулювання економіки України;

дістав подальшого розвитку:

- аналіз основних груп чинників розвитку інфляційних процесів в економічній системі України: грошово-кредитних (монетарних), бюджетно-податкових (фінансових), зовнішньоекономічних, структурно-відтворювальних, соціальних та інтеграційних.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у поглибленні наукового аналізу проблеми впливу антиінфляційної форми державного регулювання на усталення економічного розвитку в рамках побудови соціально-орієнтованої моделі економіки України.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо більш глибокого аналізу окремих чинників розвитку інфляційних процесів в умовах покращення темпів та якості економічного розвитку економіки України.

Окремі положення роботи були використані в навчальному процесі Ужгородського навчального центру Київського національного торговельно-економічного університету при викладанні дисципліни "Державне регулювання економіки" для студентів спеціальностей "Фінанси" та "Облік і аудит" (довідка №90 від 03 березня 2006 р.); в навчальному процесі Мукачівського технологічного інституту при викладанні дисциплін "Макроекономіка" для студентів спеціальності "Менеджмент організації" та "Державне регулювання економіки" для студентів спеціальності "Фінанси" та "Облік і аудит" (довідка №865 від 28 березня 2006 р.).

Положення дисертаційної роботи, що стосуються дослідження ефективності зовнішньоекономічних та валютних елементів антиінфляційної форми державного регулювання економіки України були використані головним управлінням з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв'язків та туризму Закарпатської обласної державної адміністрації (довідка №10/611 від 23 березня 2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї, положення і висновки, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура" (м. Чернівці, 10 квітня 2002 р.); Міжнародній науково-практичні конференції "Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті" (м. Рівне, 18 травня 2002 р); II Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених за підтримки Київської міської державної адміністрації "Крок у майбутнє" (м. Київ, 22-24 травня 2002 р.); VI Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених "Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі" (м. Донецьк, 13-15 травня 2005 р.).

Публікації. Головні положення дисертаційного дослідження відображено в 12 роботах автора, серед яких 10 статей загальним обсягом 3,75 д.а., із них 9 - у фахових наукових виданнях, що визначаються положенням ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів (7 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 187 сторінок, у тому числі 46 рисунків, 21 таблиця. Список використаних джерел включає 154 найменування. Додатки містяться на 15 сторінках (12 таблиць та 3 рисунки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її значимість, розкрито зв'язок роботи з напрямами наукових розробок, сформульовано мету та основні завдання дисертації, визначено наукову новизну одержаних результатів, наведено дані їх апробації та впровадження, показано можливість теоретичного та практичного використання.

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження основних інструментів державного регулювання інфляційних процесів. У цьому розділі, який містить три підрозділи, розкрито необхідність та механізм державного регулювання ринкової економіки; проаналізовано основні концептуальні теоретичні підходи стосовно можливості впливу з боку держави, за допомогою інструментів державного регулювання, на динаміку інфляційних процесів, як в історичному аспекті, так і в сучасних умовах розвитку; з'ясовано особливості застосування інструментів антиінфляційного регулювання економіки в різних моделях суспільно-економічних відносин.

У першому параграфі цього розділу дисертант досліджує економічний зміст поняття "інфляція" та визначає основні причини сучасного її типу. Автор відзначає, що інфляція є результатом комплексної дії факторів пов'язаних з: розміром грошової маси в країні; ситуацією на товарному ринку; специфікою державного регулювання економіки (методами та формами державної стимулюючої політики); психологічним сприйняттям результатів державного впливу суб'єктами економічної діяльності. Переважання одного або декількох з цих факторів призводить до розвитку одного з трьох типів сучасної інфляції: класичний (спричинений дією монетарних чинників), ринковий (основним фактором є незбалансованість попиту та пропозиції на товарному ринку) та дисбалансовий (пов'язаний з циклічністю економічного розвитку країни). В роботі визначена причинно-наслідкова залежність між факторами, що визначають темп інфляції та її наслідками для економіки (рис. 1), а також визначена позитивна роль помірних темпів інфляції для розвитку економічної системи.

У другому параграфі відображено трансформацію теоретичних поглядів представників різних економічних шкіл на причини та наслідки розвитку інфляційних процесів в економіці. У дисертації зазначено, що джерелом основних теорій інфляції були теорії пов'язані з визначенням цінності грошей: кількісна теорія грошей, товарна теорія Тука та кон'юнктурна теорія Туган-Барановського. Автором вперше застосовано системний підхід до поняття антиінфляційного регулювання економіки в різні історичні періоди, а саме: епоху золотого стандарту, епоху кейнсіанства та монетаризму. Система включає в себе визначення сутності інфляції, її причин та структури, панівної теоретичної концепції, історичного часу домінування, визначення інструментів ринкового саморегулювання та державного антиінфляційного регулювання.

В подальшому за допомогою моделі IS-LM в роботі визначено ефективність антиінфляційного регулювання економіки шляхом застосування бюджетно-податкового механізму, а також в умовах "ліквідної" та "інвестиційної" пасток, коли збільшення державних видатків в декілька разів, з врахуванням мультиплікативного ефекту, збільшує виробництво і товарний попит, а національне господарство може бути виведено з стану недостатнього обсягу виробництва, неповної зайнятості та високих темпів інфляції.

Рис. 1. Причинно-наслідкова залежність між факторами, що визначають темп інфляції та її наслідкам для економіки

В дисертаційному дослідженні проаналізовано і інші концептуальні напрями теорії державного регулювання економіки, зокрема підходи до визначення ефективності антиінфляційного регулювання з боку представників неокласичного синтезу, теорії „економіки пропозиції".

У третьому параграфі обґрунтовано ефективність антиінфляційного регулювання, як форми державного регулювання ринкової економіки. В параграфі визначено економічний зміст терміну "антиінфляційне державне регулювання", попередньо з'ясовано сутність і значення таких базових понять як "державне регулювання ринкової економіки" та "механізм державного регулювання ринкової економіки". При цьому автор відзначає відсутність в економічній літературі чіткого визначення антиінфляційного регулювання як категорії механізму державного регулювання ринкової економіки. В результаті проведеного аналізу дисертант пропонує наступне визначення поняття "антиінфляційна форма механізму державного регулювання ринкової економіки" - це комплекс законодавчо закріплених заходів регуляторного характеру спрямований на уповільнення темпів інфляції та ліквідацію її наслідків для досягнення основних цілей державного регулювання економіки.

У роботі обґрунтовано особливості економічних, правових та адміністративних методів антиінфляційного регулювання, виявлені основні принципи та сформульовано два його види (дефляційна політика та політики регулювання доходів). Окрема увага приділяється визначенню особливостей грошово-кредитного та бюджетно-податкового механізмів антиінфляційного регулювання, а також механізму впливу основних інструментів цих форм державного регулювання економіки на процес уповільнення темпів інфляції. Також зазначено, що важливим є питання розробки специфічного механізму державного регулювання економіки України, а не пряме копіювання окремих типових варіантів впливу держави на економічний розвиток країни. Автор відзначає, що в умовах соціально орієнтованої моделі розвитку важливим є не зменшення фінансування соціальних гарантій, паралельно з побудовою не стільки „соціально-справедливої", скільки „економічно-доцільної" системи.

Розділ 2. Характеристика та основні тенденції розвитку антиінфляційного регулювання економіки в різних типах економічних систем. В розділі, який включає 2 підрозділи, узагальнено теоретичні та практичні підходи до застосування інструментів антиінфляційного регулювання в країнах з різними типами економічних систем. У дисертації розкрито шляхи використання зарубіжного досвіду з метою стимулювання економічного зростання в Україні.

В першому параграфі реферованого розділу проаналізовано найважливіші чинники розвитку інфляційних процесів в окремих країнах з розвинутою ринковою економікою; розкрито особливості антиінфляційного регулювання як форми державного регулювання економіки цих країн.

У роботі акцентується увага на тому, що характерною рисою розвитку більшості країн є помірні темпи інфляції та тенденція щодо їх зменшення починаючи з 1970-х років. З метою більш глибокого та детального вивчення причин та наслідків інфляції в країнах з розвинутою ринковою економікою в роботі проаналізовано поведінку індексу споживчих цін у США та визначено основні чинники, які зумовлювали розвиток інфляційних та дефляційних процесів в цій країні. Автор доводить, що в період 70-80-х років інфляцію в США можна розглядати як чисто грошовий феномен. Простежується чітка кореляційна залежність між динамікою темпів інфляції та темпом зростання кількості грошей (М₂) за один-два роки до того. В окремі роки дія монетарних чинників підсилюється збуреннями пропозиції в результаті зростання цін на нафту та продовольчі товари (1973-1975 рр. та 1978-1980 рр.). Отже тип інфляції в цей період можна охарактеризувати як класичний, або класично-ринковий. Після 1980-го року зв'язок між зростанням кількості грошей та інфляцією не проявляється. Основним причинами інфляції стає незважена бюджетно-податково політика та циклічність економічного розвитку країни (дисбалансовий тип інфляції).

В роботі проаналізовано результати застосування основних інструментів антиінфляційного регулювання в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вони об'єднані в три групи: інструменти грошово-кредитного та бюджетно-податкового механізмів антиінфляційного регулювання, а також інструменти пов'язані з регулюванням рівня доходів суб'єктів економічної діяльності. Доведено, що застосування лише монетарних інструментів не дозволяє вирішити проблему прискорення інфляційних процесів, тобто необхідним є комплексний підхід пов'язаний з використанням системи антиінфляційних заходів.

В другому параграфі реферованого розділу дисертант аналізує специфіку інфляційних процесів та напрями розвитку антиінфляційного регулювання економіки в постсоціалістичних країнах. Спочатку зазначено, що до початку періоду проведення реформ більшість країн, які знаходяться в стані переходу до ринку, перебували в умовах економічного застою. Для них характерною була домінуюча роль державного сектору як у виробництві, так і у використанні вітчизняної продукції. Практично для всіх країн в перші роки економічних змін характерним є прискорення темпів інфляції. В окремих з них до розміру гіперінфляції. Саме тому для аналізу було обрано не весь період економічного розвитку постсоціалістичних країн, а лише період з 1997 р., коли в більшості з них темп інфляції не перевищує 20% в рік. Протягом обраного періоду можна виділити три основні канали просування інфляції в постсоціалістичних країнах: канал валютного курсу; канал інфляційних очікувань (проблема репутації державних структур та довіри до заходів державного регулювання); канал сукупного попиту.

Для цієї групи країн можна виділити наступні групи факторів інфляційного впливу:

· грошові фактори: емісія паперових грошей, швидкість їх обертання, стан фінансової та кредитної систем, ситуація на валютному ринку;

· виробничі фактори: монополізація промислових об'єктів та повна відсутність конкурентних механізмів; високий рівень витрат виробництва;

· перекоси у структурі народного господарства: дефіцит основних видів товарів народного споживання.

Кожна з цих груп вимагає застосування специфічних інструментів державного впливу, а абсолютне вирішення проблеми впливу інфляційних процесів на динаміку та характер економічних і соціальних реформ потребує комплексного підходу та сприйняття інфляції як макроекономічної проблеми, що має системний характер.

Розділ 3. Нова економічна динаміка в українській економіці: інфляція та економічне зростання. У цьому розділі, який містить два підрозділи, розкрито соціально-економічні умови та особливості розвитку інфляційних процесів в економічній системі України у трансформаційний період; проаналізовано застосування заходів антиінфляційного регулювання та визначено об'єктивні та суб'єктивні чинники недієвості окремих з них; запропоновано варіанти заходів щодо покращення ефективності механізму державного регулювання, особливо тієї його частини, що пов'язана з регулюванням темпів інфляції. Особлива увага в даному розділі приділяється необхідності перегляду концептуальних підходів в контексті побудови нової моделі суспільно-економічних відносин в Україні - соціально-орієнтованої ринкової економіки європейського типу.

У першому параграфі дисертантом досліджується дія наступних груп чинників інфляції: грошово-кредитних (монетарних), які спричинені збуренням або грошового попиту, або грошової пропозиції; бюджетно-податкових (фінансових), основними серед яких є необхідність фінансування дефіциту державного бюджету та механізми податкового регулювання з боку держави; структурно-відтворювальних, пов'язаних з процесом відтворення, функціонуванням ринку товарів та послуг, елементами цінового регулювання з боку держави; зовнішніх, пов'язаних з розвитком міжнародних торговельних та кредитних відносин, елементами валютного регулювання, зростанням зовнішнього боргу країни; соціальних, пов'язаних зі зміною демографічної ситуації в країні та прийняттям світових соціальних стандартів.

Грошово-кредитні чинники залишаються найбільш впливовим чинниками розвитку інфляційних процесів. На основі визначеної лінійної залежності між динамікою зміни грошової маси в країні (% в місяць) (М₃) та місячними темпами інфляції (ІСР), визначено наступну тенденцію:

R²= 0,84189 F= 54,24719

Доведено, що зростання грошової пропозиції на 30% в рік не спричиняє інфляційного тиску, а "поглинається" економікою країни; зростання грошової пропозиції на 35-40% в рік призводить до розвитку інфляційних процесів на рівні 15-20% в рік.

Не останнє місце серед впливових чинників розвитку інфляційних процесів в українській економіці займають і бюджетно-податкові чинники. Дефіцит зведеного бюджету впродовж 1992-1995 рр. (13,8-6,6% до ВВП) був одним з визначальних чинників гіперінфляції та нагромадження державного боргу. В роботі доведено, що обов'язковою умовою стабілізації темпів економічного розвитку повинна стати бюджетна збалансованість, що дасть змогу обмежити частку держави у перерозподілі кредитних ресурсів і спрямувати їх на ринкових засадах через банківську систему у реальний сектор економіки.

Висока відкритість економіки України (висока експортно-імпортна залежність) формує залежність її розвитку від світових економічних процесів. Для економіки зі значним ступенем відкритості ключовим є питання впливу зовнішніх чинників на розвиток інфляційних процесів. Їх вплив на інфляцію в Україні здійснюється за декількома основними напрямами: зростання цін на імпортовані товари (імпортована інфляція) та вплив імпорту на інфляцію витрат (передусім зростання цін на енергоносії); доларизація української економіки; вплив валютних відносин; стан платіжного балансу та зростання зовнішнього боргу.

Останньою зазначеною групою чинників є соціальні чинники. На думку дисертанта, механізм їх дії знаходиться в тісному взаємозв'язку з ситуацією на товарному ринку. Зростання доходів населення призводить до розвитку інфляційних процесів, якщо воно проходить на фоні недостатньої сукупної пропозиції на товарному ринку, або, при наявності товарного дефіциту, не спричиняє зростання заощаджень. Отже, інфляційний характер зазначених чинників напряму залежить від довіри економічних суб'єктів до національної банківської системи та національної грошової одиниці, інфляційних очікувань та передбачень населення, а також розміру сукупної пропозиції на товарному ринку.

Наведений перелік чинників не можна охарактеризувати як повний, але зазначені є основними для економіки України в період економічних реформ.

В другому параграфі рецензованого розділу досліджено вплив заходів антиінфляційного регулювання на економічні та соціальні аспекти української економіки. У роботі зазначено, що основною передумовою стабілізації темпів економічного розвитку є зведення темпів інфляції до однозначної величини. Проблема пошуку оптимального комплексу антиінфляційних заходів є важливим теоретичним і практичним завданням.

В дисертаційному дослідженні зроблено висновок, що застосування "інфляційного таргетування" в Україні на сьогоднішній день не є економічно обґрунтованим оскільки широке коло економічних показників потребують використання адміністративних, жорстких методів державного регулювання економіки (валютний курс, показники соціальної сфери, динаміки економічного розвитку, тощо). Прогнозування показників інфляції та розробка регуляторних заходів на довгострокову перспективу є тимчасово неможливим.

Дисертант зазначає, що заходи грошово-кредитного елементу антиінфляційного регулювання спрямовуються на взаємоузгодження зміни основних показників, що характеризують ситуацію в реальному та грошовому секторах економіки. Основними з них є розмір грошової бази та грошової маси в країні, а також показники, які визначають дієвість банківської системи країни: швидкість обертання грошей та грошовий мультиплікатор.

Проведений кореляційно-регресійний аналіз впливу місячних змін процентної ставки за кредитами (і^к_t), ставки рефінансування банків Національним банком України (і^реф_t) та розміру кредитів наданих банківською системою (Кред_t) на темпи інфляції в країні (табл. 1) за період з січня 2004 р. по травень 2005 р. дозволяє зробити наступні висновки: найбільший кореляційний ефект між місячними змінами процентної ставки за кредитами та місячними змінами індексу споживчих цін спостерігаються при зміщенні динаміки процентної ставки на два періоди (і^к_t-2); основними впливовими чинниками на динаміку зміни індексу споживчих цін є процентна ставка за кредитами та ставка рефінансування центрального банку.

Таблиця 1 Регресійно-кореляційний аналіз залежності місячних змін індексу споживчих цін від монетарних заходів Національного банку України

Коефіцієнт детермінації становить 0,8279, що свідчить про залежність зміни індексу споживчих цін саме від аналізованих показників. Індекс споживчих цін залежить від розміру наданих банківською системою кредитів, але, враховуючи гостру недостатність фінансових ресурсів та позитивний ефект приросту кредитів на темпи економічного розвитку країни, ця залежність має обернений вигляд - зростання кредитів призводить до прискорення темпів зростання ВВП, на приріст товарного виробництва, що, в свою чергу, позитивно впливає на цінову динаміку.

Зростання процентної ставки за кредитами призводить до зменшення попиту на кредити, уповільнення інвестиційної та виробничої діяльності суб'єктів господарювання, а через певний проміжок часу (2 місяці) до уповільнення темпів інфляції. Коефіцієнт кореляції між процентною ставкою по кредитам та його обсягами за аналізований період становить -0,54372, що є свідченням наявності зворотного зв'язку між ними.

Інколи підприємства-товаровиробники автоматично збільшують ринкову вартість власної продукції за умови зростання процентної ставки за кредитами. Підвищенням ставки рефінансування центральний банк провокує зростання процентної ставки.

Рис. 2. Залежність між зміною кредитної процентної ставки та динамікою обсягів наданих кредитів, 2003-2005 рр.

Зовнішньоекономічний та валютний елементи антиінфляційного регулювання пов'язані з впливом експортно-імпортної діяльності та динаміки обмінного курсу національної грошової одиниці на динаміку інфляційних процесів.

З метою аналізу ефектів валютного курсу в умовах економіки України визначаємо найбільш впливові чинники зміни індексу споживчих цін в поточному місяці (ІСЦ_t), а саме: індекс споживчих цін в попередньому періоді (ІСЦ_t-1); місячні темпи приросту грошової маси з інтервалом в шість місяців (ГМ_t-6) (лаг в шість місяців було обрано після розрахунку максимальної кореляції індексу споживчих цін з приростом грошової маси); середньомісячний темп зміни номінального валютного курсу гривні до долара США в поточному періоді (ВК_t); середньомісячний темп зміни номінального валютного курсу гривні до долара США з інтервалом в сім місяців (ВК_t-7) (лаг в сім місяців було обрано після розрахунку максимальної кореляції індексу споживчих цін зі зміною номінального валютного курсу).

В таблиці 2 наведені результати оцінки регресійних коефіцієнтів і константи рівняння за період з вересня 1999 р. по грудень 2003 р. Коефіцієнт детермінації становить 0,72.

Часовий лаг, який виникає при дії окремих з перерахованих чинників на зміни індексу споживчих цін пояснюється поступовістю реакції економічних суб'єктів на економічні події в країні. Тобто виникає часовий інтервал між зміною грошової маси в країні (шість місяців) та зміною номінального валютного курсу (сім місяців) та реакцією фінансового та товарного ринку на ці події, а отже і впливом цих змін на ціни по окремим товарним групам.

Таблиця 2 Регресійно-кореляційний аналіз залежності місячних змін індексу споживчих цін від ситуації на валютному та грошовому ринку

В цілому за результатами аналізу можна зробити окремі висновки:

1. Українська економіка характеризується певною інерційністю. Значна частка динаміки інфляції обумовлюється інфляційною інерцією та сприйняттям поточної ситуації на валютному ринку.

2. Економіка характеризується поступовою частковою передачею ефекту валютного курсу. Знецінення гривні в поточному місяці на 1% призводить до зростання індексу споживчих цін на 0,3%.

3. Інфляція в українській економіці має адаптивний характер: формування очікування розвитку інфляційних процесів виникає на основі аналізу економічними суб'єктами її попереднього значення.

Проведене дослідження засвідчує, що специфіка інфляції в Україні полягає в її системному характері, тобто неможливо виокремити один, або два найбільш вагомих чинники розвитку інфляційних процесів.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми - державне регулювання інфляційних процесів в умовах трансформаційних змін в економіці України, що виявляється в розробленні теоретичних засад державного регулювання ринкової економіки та практичних заходів застосування антиінфляційного регулювання економіки нашої країни.

Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки:

1. Сучасна інфляція - це складний соціально-економічний процес, який є результатом комплексної дії таких факторів як: грошова маса в країні; ситуація на товарному ринку; специфіка державного регулювання економіки (методи та форми стимулюючої державної політики); реакція економічних суб'єктів на результати державного впливу; відкритість економічної системи дії зовнішніх факторів тощо. Розрізняють три типи інфляції: класичний, ринковий, дисбалансовий.

2. Антиінфляційне регулювання економіки - це одна з основних форм державного регулювання економіки, яка може бути охарактеризована як комплекс заходів з боку держави, спрямований на уповільнення темпів інфляції. В якості основних принципів антиінфляційного регулювання можна виділити: антиінфляційна економічна політика повинна розглядатися як складне і багатовимірне поняття; всі компоненти антиінфляційного регулювання повинні бути не тільки взаємоузгодженні та синхронізовані, але, обов'язково, повинна бути визначена пріоритетність їх використання на даний момент і за даних умов; сама сутність даної форми державного регулювання економіки, повинна бути пов'язаною з специфікою економічного розвитку та видом економічної системи суспільства; вона повинна змінюватися і корегуватися в залежності від тих завдань, які постають перед економікою на певних етапах її розвитку. Одна з основних сучасних концепцій антиінфляційного регулювання - таргетування інфляції. Вона передбачає використання наступних основних елементів: визначення цінової стабільності як основної мети державного регулювання економіки в довгостроковій перспективі; застосування центральним банком чітко визначених кількісних цільових показників щодо темпу інфляції та відповідальності за їх недотримання; ознайомлення громадськості з дією органів антиінфляційного регулювання. Дослідження напрямів використання інструментів грошово-кредитного та бюджетно-податкового механізмів антиінфляційного регулювання в країнах з розвинутою ринковою економікою дозволяє зробити наступні висновки: система заходів антиінфляційного регулювання повинна бути повністю адаптованою до чинної в країні моделі господарювання, системи управління та методів державного впливу на розвиток економіки; для більшості країн притаманними є помірні темпи інфляції, що дозволяє застосовувати стимулюючу функцію держави.

3. Для постсоціалістичних країн можливим є виділення наступних основних каналів просування інфляції: канал валютного курсу, канал інфляційних очікувань, канал сукупного попиту. Найбільш впливові фактори прискорення інфляційних процесів можна об'єднати в наступні групи: грошові фактори (емісія грошей, стан фінансової та кредитної систем, ситуація на валютному ринку); виробничі фактори (монополізація промислових об'єктів та відсутність конкурентних механізмів, високий рівень витрат виробництва, негативні ефекти промислової та цінової політики держави, перекоси в товарній структурі); бюджетно-податкові фактори (незбалансованість бюджетних ресурсів, зовнішній та внутрішній борг, наслідки податкових реформ, недосконалість бюджетного механізму).

4. Розробка ефективних механізмів антиінфляційного регулювання для умов економіки України вимагає правильного та своєчасного визначення причин розвитку інфляційних процесів та застосування системного підходу в їх дослідженні. Серед основних груп чинників інфляції в економічній системі України можна виділити наступні: грошово-кредитні (монетарні), бюджетно-податкові, структурно-відтворювальні, зовнішні, соціальні.

5. Приріст грошової маси є одним з основних чинників розвитку інфляційних процесів, але його вплив є неоднаковим в різні періоди розвитку української економіки. Період 1992-1995 рр. характеризувався найбільшою кореляційною залежністю між цими показниками. Але протягом 1995-2005 рр. ця залежність зменшується. Проведений регресійний аналіз доводить, що в цей період зростання грошової пропозиції на 30% в рік не спричиняє інфляційного тиску, а "поглинається" економікою країни, перевищення цієї величини з певним часовим лагом впливає на прискорення темпів інфляції.

6. Одним з основних факторів впливу на ступінь монетаризації економіки країни є інфляційні очікування суб'єктів економіки, які залежать від довіри до дій Національного банку, до заходів грошово-кредитного регулювання, які він застосовує. Якщо інфляція контролюється центральним банком, зазначені очікування є незначними, реальна економіка насичується грошима, оскільки грошова маса зростає швидше ніж рівень цін, а це, в свою чергу, стимулює зростання економіки.

7. Застосування монетарних механізмів антиінфляційного регулювання в умовах економіки України характеризується зміною вагомості окремих інструментів грошово-кредитного регулювання в залежності від зміни економічної ситуації в країні. Застосування жорсткого регулювання валютного курсу та норми обов'язкових резервів на першому етапі розвитку було виправданим і дозволило адміністративними методами впливати на темпи розвитку інфляційних процесів. Але їх використання в останні роки, в умовах стабілізації ситуації на валютному ринку країни та зміни адаптивних очікувань суб'єктів економічної діяльності є неможливим оскільки негативно впливає на динаміку економічного розвитку та функціонування банківського сектору, ситуацію на валютному ринку, інвестиційну діяльність тощо. Доцільним є перехід до більш гнучких механізмів антиінфляційного регулювання які застосовуються в країнах з розвинутою економікою.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділи в монографіях

1. Черничко С.Ф. Вплив монетарного чинника на розвиток інфляційних процесів в українській економіці // Ринкова трансформація економіки України: проблеми регулювання. Колективна монографія. / за ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченька. - К.: НДЕІ, 2005.-551 с. (С. 146-150) (0,25 д.а.).

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Черничко C.Ф. Інфляція та її вплив на економічний розвиток // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Економіка". Випуск 6.- Ужгород, 2000.- С.137-139 (0,25 д.а.).

3. Черничко С.Ф. Інфляція як макроекономічний процес // Вісник Національного університету „Львівська політехніка" „Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку". № 436. - Львів, 2001.- С.549-552. (0,4 д.а.).

4.Черничко С.Ф., Черничко Т.В. Вплив заходів антиінфляційної політики на інвестиційно-інноваційну діяльність // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Вип. 2. Економічні науки. У 2-х ч. - Чернівці, 2002.- С. 337-340 (0,25 д.а.). (Особистий внесок автора: визначено вплив антиінфляційних заходів державного регулювання економіки на обсяги та структуру інвестиційної діяльності).

5.Черничко Т.В., Черничко Ст. Ф. Заходи економічної політики та економічне зростання в Україні // Вісник національного університету „Львівська політехніка" „Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку", № 466. - Львів, 2002. - С. 350-356 (0,5 д.а.). (Особистий внесок автора: запропоновано варіанти стабілізаційної економічної політики).

6.Черничко Т.В., Черничко С.Ф. Застосування інструментів економічної політики з метою стимулювання економічного зростання в Україні // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія „Економіка". Вип. 11. - Ужгород, 2002. - С. 84-87 (0,4 д.а.). (Особистий внесок автора: визначено вплив фінансово-податкових чинників на динаміку економічного розвитку української економіки).

7.Черничко С.Ф. Кейнсіанська і монетарна концепції розвитку інфляційних процесів // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Випуск 12. - Львів, 2002. - С. 44-49. (0,3 д.а.).

8.Черничко Т.В., Черничко С.Ф. Застосування інструментів бюджетно-податкового та грошово-кредитного регулювання в умовах перехідного періоду // Вісник Технологічного університету Поділля. № 4. Частина 2. Економічні науки. - Хмельницький, 2002. - С. 275-280 (0,6 д.а.). (Особистий внесок автора: проведено аналіз інструментів грошово-кредитного регулювання в країнах з перехідною економікою).

9.Черничко С.Ф. Розвиток інфляційних процесів та їх вплив на економічні реформи в постсоціалістичних країнах // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць УкрДЛТУ. Вип. 15.2. - Львів, 2005. - С. 211-216. (0,3 д.а.).

Статті у інших виданнях:

10.Черничко С.Ф., Черничко Т.В. Взаємозв'язок елементів бюджетно-податкового та антиінфляційного регулювання та їх вплив на інвестиційно-інноваційну діяльність // Тези доповідей 11 Всеукраїнської науково-практичної конференції „Крок у майбутнє". - Київ, 2002. - С. 290 (0,1 д.а.).

11.Черничко Т.В., Черничко С.Ф. Застосування пільгового режиму оподаткування в межах СЕЗ „Закарпаття" як елемент державної регіональної політики // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі. Збірник наукових праць. - Рівне, 2002.- С. 381-383 (0,25 д.а.). (Особистий внесок автора: досліджено особливості створення спеціальних економічних зон як інструменту державного регулювання економіки).

12.Черничко С.Ф. Нова економічна динаміка в постсоціалістичних країнах: інфляція та економічне зростання // Матеріали VI міжнародної конференції студентів і молодих вчених "Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі". В 2-х частинах. Ч.2. - Донецьк: РВА ДонНТУ, 2005 р. - С. 201-203. (0,25 д.а.)

АНОТАЦІЇ

Черничко Станіслав Федорович. Державне регулювання інфляційних процесів в перехідних економіках. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. - Ужгородський національний університет, Ужгород, 2006.

У дисертаційній роботі досліджуються проблеми та перспективи застосування інструментів антиінфляційного регулювання як форми державного регулювання економіки України.

Виявлено та теоретично обґрунтовано доцільність застосування інструментів цієї форми державного регулювання економіки з метою стабілізації соціально-економічного розвитку країни, а також покращення кількісних та якісних характеристик економічного зростання.

Значна увага приділяється застосуванню досвіду розвитку країн з розвинутою економікою та окремих постсоціалістичних країн. Окреслено головні елементи реформування механізму грошово-кредитного та бюджетно-податкового регулювання економіки України.

Проаналізовано теоретичні та практичні підходи стосовно антиінфляційного регулювання як складової частини механізму державного регулювання економіки. В основу аналізу покладено не тільки економічні проблеми, а й соціальні, політичні, національні тощо.

На основі системного аналізу впливу окремих інфляційних чинників на усталення темпів економічного зростання економіки України запропоновано підходи щодо вдосконалення державного впливу на них.

Ключові слова: державне регулювання ринкової економіки, механізм державного регулювання ринкової економіки, інфляція, темпи інфляції, антиінфляційне регулювання, грошово-кредитне регулювання.

Черничко Станислав Фёдорович. Государственное регулирование инфляционных процессов в переходных экономиках. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономики. - Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2005.

В диссертационной работе исследуются проблемы и перспективы использования инструментов антиинфляционной формы государственного регулирования экономики Украины.

В работе определены основные принципы формирования эффективного антиинфляционного регулирования; сформулированы два основных его вида (дефляционная политика и политика регулирования доходов); проведено исследование механизма влияния основных инструментов бюджетно-налоговой и денежно-кредитной форм государственного регулирования динамики инфляционных процессов.

На основе анализа теоретических концепций государственного регулирования определено, что на данной фазе развития экономики Украины использование отдельных инструментов влияния государства является жизненно необходимым и таким, что благоприятно влияет на обеспечение экономического роста. Предложено механизм улучшения регуляторных характеристик государственного влияния на развитие экономической системы.

В работе практически обосновано целесообразность использования этой формы государственного регулирования рыночной экономики с целью стабилизации социально-экономического развития страны, а также улучшения количественных и качественных характеристик экономического роста. Особое внимание уделяется использованию опыта стран с развитой рыночной экономикой и отдельных постсоциалистических стран.

Среди основных групп факторов инфляции в экономической системе Украины выделении следующие: денежно-кредитные, бюджетно-налоговые, структурные, внешние и социальные. В результате системного исследования влияния отдельных из них на стабилизацию темпов экономического роста в Украине предложено пути усовершенствования государственного влияния

Проведено анализ основных теоретических и практических подходов относительно антиинфляционного регулирования как составной части механизма государственного регулирования экономики. Определены основные элементы реформирования денежно-кредитного, бюджетно-налогового, внешнеэкономического, валютного и социального механизмов антиинфляционного регулирования экономики Украины.

Диссертантом сделаны выводы, относящиеся к необходимости изменения, как структуры антиинфляционных мероприятий, так и возможностей государства влиять на темпы инфляции с помощью отдельных административных методов государственного регулирования. В основу анализа положено не только экономические проблемы, а и социальные, политические, национальные.

На основе анализа структуры антиинфляционных мероприятий определены основные направления их оптимизации и сделан акцент на социальной составляющей государственного влияния.