Стратегічне планування інвестиційної діяльності комунальних підприємств із залученням громадськості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. КАРАЗІНА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ГРОМАДСЬКОСТІ

Тормосов Руслан Юрійович

Спеціальність 08.02.03 - організація управління, планування

та регулювання економікою

Харків 2005

Анотація

Тормосов Р.Ю. Стратегічне планування інвестиційної діяльності комунальних підприємств із залученням громадськості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 -організація управління, планування і регулювання економікою. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2005.

У роботі визначено сутність стратегічного планування як основи стабільного функціонування підприємств комунальної сфери. Виконано класифікацію та розглянуто специфіку інвестиційної діяльності комунальних підприємств. Обґрунтовано стратегію фокусування капіталовкладень та планування інвестиційної діяльності комунального підприємства на основі формування реального фінансового пакету.

Розглянуто схеми організаційно-правової реструктуризації комунальних підприємств, які можуть забезпечити підвищення їх інвестиційної привабливості.

Розроблені рекомендації щодо створення комплексної програми залучення громадськості до участі у плануванні розвитку комунальної сфери.

Виконано комплексну оцінку стану та проблем комунальної галузі, зроблено висновки щодо необхідності залучення до її реформування трьох зацікавлених сторін: влади, комунальних підприємств та споживачів на принципах партнерства. Досліджено роль місцевої влади у створенні сприятливого інвестиційного клімату та запропоновано стратегію міського маркетингу для активізації припливу інвестицій.

Розроблено рекомендації з формування іміджу комунального підприємства та створено Методику стратегічного планування інвестиційної діяльності комунальних підприємств, яка отримала впровадження на підприємствах галузі.

Ключові слова: стратегічне планування, інвестиційна діяльність, стратегія фокусування капіталовкладень, міський маркетинг, залучення громадськості.

Аннотация

Тормосов Р.Ю. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности коммунальных предприятий с привлечением общественности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2005.

В работе определена сущность стратегического планирования как основы стабильного функционирования предприятий коммунальной сферы. Разработаны методологические подходы и выделены основные этапы стратегического планирования инвестиционной деятельности коммунального предприятия.

Выполнена классификация и рассмотрена специфика инвестиционной деятельности предприятий коммунальной сферы. Обоснована стратегия фокусирования капиталовложений, предложен подход к планированию инвестиционной деятельности на основе формирования реального финансового пакета. Рассмотрены схемы организационно-правовой реструктуризации, коммунальных предприятий, реализация которых позволит повысить их инвестиционную привлекательность.

Разработаны рекомендации по созданию комплексной программы привлечения общественности к планированию развития коммунальной сферы. Исследована роль местной власти в создании благоприятного инвестиционного климата и предложена стратегия городского маркетинга для активизации притока инвестиций в коммунальную сферу.

Разработаны рекомендации по созданию позитивного имиджа коммунального предприятия. Предложена Методика стратегического планирования инвестиционной деятельности коммунальных предприятий, которая внедрена на предприятиях отрасли.

Ключевые слова: стратегическое планирование, инвестиционная деятельность, стратегия фокусирования капиталовложений, городской маркетинг, привлечение общественности.

The summary

Tormosov R.Yu. A Strategic Planning of Investment Activity of Communal Utilities conducting whish Public Participation. - Manuscript.

There is the thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.02.03 - organization of management, planning and regulation by economy. - Kharkiv national University by V.N. Karasin, Kharkiv, 2005.

This work defines the essence of the strategic planning as the precondition of the utility enterprises' stable functioning. It provides the classification and considers the utility enterprises' investment activities' specificity concerned with the long-term realization and the large scale of the fundamental projects, monopolistic status of the utility enterprises, the necessity of involving the general public into the planning process etc. The work gives the notion and grounds the strategy of focusing the capital investments, appropriate to be implemented by the utility enterprises having limited funds in their disposition. The approach is offered as to planning the utility enterprise's investment activities on the basis of forming the workable financial packet.

The work considers the possibility of privatizing the utility enterprises and analyzes their legal-organizational restructuring schemes, which could boost the attractiveness of this sector for the potential investors.

The work reveals the obstacles impeding the establishment of the trusting relationships between the givers and consumers of the services and describes their reasons. In order to surmount these obstacles the recommendations were elaborated as to creating the comprehensive public involvement program, which would boost the image of both government and utility enterprises in public opinion, and make the consumer an active player in the process of planning the utility sphere development.

The work provides the comprehensive evaluation of the modern state and problems of the utility enterprises on the basis of the official statistics and the utility enterprises' and public questioning results. This evaluation allowed formulating the conclusion as to the necessity of involving into the utility sphere reform the three interested parties: the government, utility enterprises and consumers on the basis of partnership, mutual responsibility and support.

The work analyzes the role of the local authorities in creating the favorable investment climate and suggests the application of the city marketing strategy in order to promote the investments' influx to the utility sphere of the city.

The work considers the features of the strategic planning of the utility enterprises' development which must be carried out in several stages. The main of them are: accumulating the technical and financial information and revealing the public service-related problems important for the consumers; defining the projects and means of resolving the problems ranging them by priority; submitting the strategic plan to the local authorities' and public approval etc. Was elaborated the forecast financial model of the investment project for the utility enterprise. On the basis of this model were developed the risk management approaches.

In order to get the public support for the plans of raising the service standards, which could lead to the rise in tariffs, it is necessary to establish the trusting relationships between the givers and consumers of the services. With that end in view were elaborated the recommendations as to forming the image of the utility enterprise in the public consciousness. These recommendations of the strategic planning have been applied in the activities of the utility enterprises.

Key words: the strategic planning, investment activity, the strategy of focusing the capital investments, the city marketing strategy, public participation.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Від початку проведення основних перетворень у суспільно-політичному житті України та переходу до ринкової системи функціонування економіки сталися значні зміни у житлово-комунальному господарстві (ЖКГ), що стосуються питань власності, управління, фінансування розвитку інфраструктури, оплати послуг тощо. Відсутність комплексного підходу до запровадження ринкових відносин у сфері ЖКГ, законодавчого забезпечення, необхідних інституціональних перетворень, поряд із значною фінансовою нестабільністю, недосконалим механізмом забезпечення гарантій для залучення кредитних ресурсів на фінансування капітальних інвестицій призвели до руйнування і кризового стану цієї життєзабезпечуючої галузі.

Житлово-комунальне господарство, де зайнято близько 1 млн. осіб і зосереджено майже 25% основних засобів, задіяних в економіці держави, значною мірою визначає умови життя населення, розвитку регіонів і рівень господарства країни в цілому. Проблеми галузі не тільки впливають на розвиток регіонів, але й викликають соціальну напруженість у суспільстві. Серед основних проблем ЖКГ можна назвати накопичення дебіторської та кредиторської заборгованості - 8,7 та 8,6 млрд. грн., відповідно (на 1 січня 2004 р.). Ці суми перевищують річний обсяг реалізації житлово-комунальних послуг. Борги населення за комунальні послуги складають більше 5 млрд. грн. Серйозними проблемами є незадовільний технічний стан основних фондів (більше 30% водопровідно-каналізаційних та теплових мереж знаходяться в аварійному стані), а також використання морально застарілого обладнання та технологій. Питомі витрати матеріальних та енергетичних ресурсів у 2-3 рази перевищують аналогічні показники розвинених країн Європи. Відповідно, високою є собівартість послуг, що призводить до збитковості переважної більшості комунальних підприємств. У 2003 р. обсяги збитків ЖКГ сягали 1,1 млрд. грн. Щоб забезпечити беззбиткове функціонування підприємств житлово-комунальної галузі, необхідно створити умови для їх ефективної роботи, і в першу чергу, підтримати комунальну сферу фінансово, оскільки сьогодні галузь неспроможна розвиватися за рахунок власних фінансових ресурсів. На жаль, останні роки комунальні підприємства не могли розраховувати на суттєву допомогу держави. У 2002 р. інвестиції у будівництво та реконструкцію об'єктів ЖКГ за рахунок державних централізованих вкладень становили лише 22 млн. грн. Видатки місцевих бюджетів на житлово-комунальне господарство також були недостатніми - близько 1,2 млрд. грн. В той час, як за розрахунками, на реформування ЖКГ потрібно більше 40 млрд. грн.

Сьогодні проблеми комунальної сфери піднімаються на державному рівні. Прийнято Закони України „Про житлово-комунальні послуги” та „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки”. Одним з основних принципів державної політики реформування житлово-комунального господарства є стимулювання інвестиційної діяльності у цій галузі.

Отже, необхідно залучати інвестиції в комунальну сферу з різних джерел, насамперед з міжнародних фінансових організацій. Ці інституції мають значні фінансові резерви, а їх кредитні ставки є доволі низькими. Разом з тим, щоб отримати фінансування, потрібно виконати низку умов, однією з яких є наявність розробленого бізнес-плану інвестиційного проекту. Причому бізнес-план повинен не тільки відповідати загальноприйнятим міжнародним вимогам, але і бути невід'ємною частиною стратегічного плану розвитку комунального підприємства. Підприємство має спланувати свою діяльність на довгострокову перспективу, щоб оптимально використати інвестиційні ресурси для реалізації економічно та/або соціально важливих проектів. Підприємство повинно чітко спрогнозувати всі свої потенційні доходи та витрати в цей період, щоб розрахувати, чи зможе воно повернути у визначений термін відсотки по кредиту та основну суму боргу.

Джерелом доходів комунальних підприємств є оплата за спожиті послуги. У різних містах населення споживає від 50 до 95% загального обсягу комунальних послуг. Оскільки в останні роки тарифи на комунальні послуги для різних груп споживачів почали все більше вирівнюватися, то населення стає основним клієнтом комунальних підприємств. Тому дуже важливо залучати мешканців до процесу планування розвитку комунальної сфери. Якщо влада та комунальні підприємства не заручаться підтримкою членів своїх територіальних громад, їм буде виключно складно переконувати людей у необхідності оплачувати поліпшення комунальної інфраструктури, які можуть привести до збільшення тарифів. Відповідно, стратегічні плани мають містити частину, яка стосується громадської участі у виявленні проблем комунального обслуговування та визначенні шляхів їх вирішення з точки зору споживачів. У своїй більшості комунальні підприємства не мають спеціалістів, які могли би розробляти стратегічні плани належного рівня. Крім того, більшість методичної літератури зі стратегічного та бізнес-планування не враховує розглянуту вище специфіку діяльності комунальних підприємств.

Проблему інвестицій на регіональному рівні розглядали відомі вітчизняні та іноземні економісти: Алимов А.Н., Кужель О.В., Слюсаренко О.А., Пересада А.А., Яковлєв А.І., У. Шарп, Л. Гитман, М. Джонк та інші вчені.

Проблеми стратегічного управління та планування досліджували: Ансофф І., Книш М.І., Перекатів Б.А., Холт Роберт Н., Виханський О.С., Уткін Е.А., Баренс Сет. В. та інші.

Різні аспекти бізнес-планування вивчали: Манілівський Р.Г., Дж. А. Кавелло, Дж. Хейзел, Шпаків М.М., Бурів В.П., Вихрущ В., Дойл Д., Покропивный С.Ф., Уткін Е.А. та інші.

Однак, більшість дослідників розглядали ці проблеми або на прикладі окремих галузей (здебільшого, промислових), або на рівні конкретних підприємств.

Практичними питаннями інвестування, стратегічного та бізнес-планування саме комунальної сфери в Україні займалися, в основному, фахівці іноземних консалтингових фірм, які співпрацюють з Агентством з міжнародного розвитку США (USAID), Європейською програмою розвитку TACIS, Світовим банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку та ін. Разом з тим, нинішня кризова ситуація у ЖКГ та специфіка функціонування комунальних підприємств потребують комплексного дослідження процесу стратегічного планування їх розвитку, невід'ємною складовою якого є участь громадськості, що й зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до тематики НДР кафедри економіки та менеджменту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в розрізі держбюджетної теми “Розробка методологічних підходів до трансформації системи соціально-економічних відносин в Україні” (0199U004423).

Мета і задачі дослідження.

Мета дисертаційного дослідження полягає в узагальненні методологічних підходів до стратегічного планування інвестиційної діяльності комунальних підприємств та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення громадської участі у реформуванні комунальної сфери.

Для досягнення поставленої мети у роботі розв'язані наступні задачі:

- вивчення сучасного стану та проблем комунальних підприємств на макро- та мікрорівнях;

- узагальнення методологічних основ інвестиційної діяльності підприємств комунальної сфери;

- дослідження можливостей та визначення умов внутрішнього та зовнішнього інвестування розвитку комунальної галузі;

- розробка варіантів організаційно-правової реструктуризації комунальних підприємств з метою створення більш сприятливих умов для їх інвестування;

- аналіз структури стратегічного плану комунального підприємства та створення рекомендацій щодо її удосконалення;

- розробка фінансової прогнозної моделі довгострокового інвестиційного проекту комунального підприємства, яка забезпечує управління ризиками;

- узагальнення методологічних основ залучення громадськості до вирішення проблем комунальної сфери;

- розробка рекомендацій щодо формування іміджу комунального підприємства у масовій свідомості;

- створення Методики стратегічного планування інвестиційної діяльності комунальних підприємств.

Предметом дослідження є організаційно-методологічні основи процесу стратегічного планування із залученням громадськості.

Об'єктом дослідження є комунальні підприємства водо- та теплопостачання та їх інвестиційна діяльність.

Методи дослідження. Для досягнення мети при роботі над дисертацією використано: метод порівняльного аналізу; методи математичного та фінансового моделювання; метод синтезу (дослідження проблем окремих підприємств як основа факторної бази для дослідження процесів, характерних для комунальної інфраструктури в цілому); статистичні методи, кількісний та якісний методи соціологічних досліджень (метод анкетування та метод фокус-груп) та ін.

В якості статистичної та інформаційної бази використано статистичні матеріали Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України, Державного комітету статистики України, результати анкетування більше 30 підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (ВКГ), результати проведення фокусних груп з проблем комунального обслуговування у м. Хмельницькому.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці та обґрунтуванні організаційно-методологічних основ стратегічного планування розвитку комунальних підприємств за участю споживачів комунальних послуг. До найважливіших результатів, що мають наукову новизну та отримані особисто автором належать наступні:

вперше:

- зроблено комплексну оцінку сучасного стану підприємств комунальної сфери на основі вивчення пріоритетів та уподобань трьох зацікавлених сторін: влади, комунальних підприємств та споживачів;

- розроблені методологічні підходи та визначені етапи стратегічного планування інвестиційної діяльності комунального підприємства із залученням громадськості;

- розроблені рекомендації щодо створення програми громадського залучення та формування іміджу комунального підприємства з метою налагодження партнерства між надавачами та споживачами комунальних послуг;

удосконалено:

- на базі аналізу існуючої інвестиційної практики підприємств комунальної інфраструктури запропоновано підхід до планування інвестиційної діяльності комунального підприємства на основі формування фінансового пакету;

-з метою підвищення інвестиційної привабливості підприємств комунальної сфери запропоновано варіанти їх організаційно-правової реструктуризації;

- на основі дослідження правової бази діяльності підприємств комунальної сфери розроблені пропозиції щодо її удосконалення;

- дістало подальшого розвитку:

- класифікація та характеристика специфіки інвестиційної діяльності підприємств комунальної галузі;

- дослідження ролі та впливу місцевої влади на інвестиційний процес у комунальній сфері;

- побудова розрахункової прогнозної моделі фінансового аналізу для інвестиційного проекту комунального підприємства.

Практичне значення наукових результатів дослідження полягає у тому, що зроблені висновки та узагальнення можуть бути використані у подальшому вивченні організації ефективного управління та належного використання майнових комплексів у сфері виробництва і надання житлово-комунальних послуг, у дослідженні теоретичних та методологічних проблем процесу стратегічного планування розвитку підприємств комунальної сфери. Розроблена Методика стратегічного планування інвестиційної діяльності комунальних буде корисною для удосконалення практики створення стратегічних та бізнес-планів фахівцями комунальних підприємств. Застосування рекомендацій з громадського залучення дозволить комунальним підприємствам покращити відносини із споживачами, поліпшити свій імідж у масовій свідомості, що сприятиме збільшенню рівня оплати за послуги та формуванню у мешканців етики раціонального використання води та тепла. Отримані теоретичні результати та методологічні підходи можуть використовуватися в навчальному процесі..

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено підхід до методології стратегічного планування розвитку комунальної сфери та обґрунтовано необхідність залучення громадськості до виявлення проблем та визначення шляхів поліпшень й джерел фінансування.

Особистий внесок автора відображений у публікаціях у співавторстві (№1 та №5 за списком робіт, який подано у авторефераті), де автором зроблено аналіз результатів анкетування та взято участь в аналізі протоколів-стенограм фокусних гру, побудовані відповідні графіки та сформульовані висновки.

Апробація роботи. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на: семінарі Програми модернізації муніципального водопостачання АМР США “Стратегічне планування розвитку комунальних підприємств водопровідно-каналізаційного господарства”, Львів, 2001р., конференції ім. М.Туган-Барановського у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, 2002 р., 2003 р., 2004 рр., наукових семінарах кафедри економіки та менеджменту Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2001, 2002, 2003 та 2004 рр., науковому семінарі кафедри економіки будівництва Харківської національної академії міського господарства, 2005 р., науковому семінарі кафедри економіки і маркетингу Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут”, 2005 р.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретико-методологічні аспекти інвестування об'єктів комунальної інфраструктури” розглянуто основні питання процесу інвестування в комунальній сфері: особливості інвестування, організаційно-правові форми, види, а також джерела інвестицій комунальних підприємств. Уливання грошей у будь-які галузі економіки завжди несе за собою позитивний ефект (мова йде не про кредити, призначені для покриття дефіциту бюджету, а про цільові інвестиції): створюються нові робочі місця, збільшується зарплата і відрахування в бюджет, зростає рівень життя громадян, стабілізується економіка, зростає ВНП. У пострадянських країнах інвестування комунальної сфери набуває особливого статусу. З одного боку, комунальна сфера сьогодні потребує стільки капіталовкладень, як жодна з інших галузей, а з другого, - її діяльність з надання послуг спрямована як на все населення країни, так і на переважну більшість промислових підприємств, установ та організацій.

Крім детальної класифікації видів та форм інвестиційної діяльності підприємств комунальної інфраструктури, у першому розділі розглядаються такі види отриманого від інвестиційної діяльності у комунальній сфері ефекту: техніко-економічний, соціальний і екологічний. Значну увагу приділено також методологічним основам стратегічного планування інвестицій на основі фінансового пакету зі застосуванням стратегії фокусування. Головний принцип запропонованого підходу полягає у тому, що спочатку необхідно визначити, скільки коштів та з яких джерел підприємство може реально залучити для здійснення інвестиційної діяльності, тобто сформувати фінансовий пакет, і тільки потім, на його основі, здійснювати планування капітальних інвестицій. На цьому другому етапі застосовується стратегія фокусування капіталовкладень: фінансове забезпечення за рахунок обмежених власних ресурсів саме тих заходів, що вимагають мінімальної суми інвестиційних вкладень, але дають відчутний ефект. І лише після впровадження таких проектів можна накопичувати кошти для фінансування більш витратних проектів. Якщо фінансовий пакет підприємства невеликий, то воно зможе реалізувати невеликі і недорогі проекти, впровадження яких, тим не менш, може дати певний економічний чи соціальний ефект, і стане першим кроком до досягнення підприємством фінансової стабільності. Природно, що для фінансово стабільних підприємств доступ до ресурсів різних фінансових інститутів значною мірою спрощується.

Особливого значення для підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємств комунальної сфери має дослідження особливостей організаційної стратегії портфельного інвестування комунальних підприємств. Будучи об'єктами стратегічного значення, ці підприємства не можуть бути приватизовані цілком. У роботі розглядаються способи роздержавлення із залученням приватного капіталу (у т.ч. і іноземного): укладення договору на виконання робіт, укладення договору оренди (лізинг), концесія, а також такий новий для вітчизняних підприємств спосіб як укладення контракту на управління. Розглянуто переваги та недоліки кожного способу, для наочності приведені схеми їх функціонування. Детальний аналіз показав, що жоден з видів портфельного інвестування в повному обсязі при наявній нормативно-законодавчій базі реалізований бути не може. Тому підприємствам комунальної інфраструктури залишається розраховувати скоріше на кредити, ніж на портфельні інвестиції. У процесі планування капітальних інвестицій для поліпшень у комунальній сфері особливе значення має залучення громадськості, оскільки саме місцева громада має приймати рішення щодо кількості та якості необхідних їй послуг та своєї готовності платити більше за кращі послуги. Схему процесу планування капіталовкладень за громадської участі наведено на рис. 1.

Рис.1. Схема розробки плану інвестиційної діяльності комунального підприємства

Розглянуто основи методології залучення громадськості до вирішення міських проблем, у тому числі, в комунальній сфері. Реформування ЖКГ є складним та довготривалим процесом. Повноправним партнером міської влади та комунальних підприємств у цьому процесі має бути населення міст - споживачі. Але є багато перешкод встановленню партнерських стосунків. Це: низька якість комунальних послуг у багатьох містах; упевненість населення у тому, що тарифи на комунальні послуги та норми їх споживання суттєво завищені; недовіра та відсутність конструктивного діалогу між надавачами та споживачами послуг; не усвідомлення населенням кризової ситуації з комунальним обслуговуванням та необхідності спільних дій для вирішення проблем; утриманські настрої населення, перекладення вирішення проблем комунального обслуговування на державу, міську владу та комунальні підприємства; не усвідомлення самими комунальними підприємствами (а іноді і владою) необхідності формувати партнерські стосунки із споживачами тощо. З метою усунення цих перешкод в першому розділі запропоновано програму залучення громадськості до планування інвестиційної діяльності комунального підприємства, яка передбачає роботу у наступних напрямах: вивчення громадської думки щодо проблем та пріоритетів у комунальному обслуговуванні; поліпшення іміджу комунального підприємства у масовій свідомості; сприяння більш глибокому усвідомленню громадськістю проблем, що стоять перед підприємством; формування виваженої громадської позиції щодо шляхів вирішення комунальних проблем; активізація участі громадськості у прийнятті відповідальних рішень та в їх впровадженні. Програма реалізується через низку відповідних заходів: організація фокусних груп та анкетування споживачів для вивчення громадської думки, проведення громадських форумів з обговорення проблем комунального обслуговування, створення комунальними підприємствами інформаційно-рекламних матеріалів, проведення громадських слухань для планування поліпшень з врахуванням пропозицій та зауважень мешканців і т. ін.

Результати, отримані у першому розділу, дозволили зробити наступні висновки:

- для поліпшення інвестиційної привабливості комунальної галузі необхідні удосконалення правових механізмів залучення інвестицій на різних щаблях влади, а також врегулювання відносин між комунальними підприємствами, місцевою владою, інвесторами та споживачами;

- на сьогоднішньому етапі розвитку економіки країни комунальні підприємства повинні більше уваги приділяти самоінвестуванню на основі стратегії фокусування капіталовкладень;

- планувати капітальні інвестиції необхідно на основі сформованого фінансового пакету з розробкою програми залучення громадськості до процесу планування, впровадження якої дозволить місцевій владі та комунальним підприємствам одержати громадську підтримку зусиль для поліпшення комунального обслуговування.

Другий розділ “Проблеми та перспективи розвитку комунальних підприємств в Україні” присвячено аналізу стану та проблем основних життеєзабезпечуючих галузей комунальної сфери. Вивчено практику інвестування комунальних підприємств як на загальнонаціональному та регіональному рівнях, так і на рівні окремих підприємств. Причому вперше було проведено аналіз стану та проблем комунальної інфраструктури з трьох сторін: на базі аналізу статистичних даних у державному масштабі; з точки зору самих комунальних підприємств; та на основі вивчення думки основного споживача комунальних послуг - населення. Дослідження стану комунальної сфери проведено на підставі статистичних даних за 1990-2003 рр., відібраних з офіційних статистичних збірників, у галузевому розрізі: водопровідно-каналізаційне господарство (ВКХ), міський транспорт, теплоенергетика, житлове господарство. Аналізувалися середня заробітна плата працівників комунальних підприємств і заборгованість по ній, дебіторська та кредиторська заборгованості підприємств, обсяг витрат на капітальні інвестиції тощо. У результаті зроблено висновки, що, незважаючи на певні позитивні тенденції останніх років, стан комунальної сфери залишається досить важким. Подолання кризи та підйом комунальної сфери неможливі без залучення інвестицій та проведення низки організаційних змін, особливо у сфері менеджменту, без удосконалення законодавчої бази, системи ціноутворення та тарифної політики, стратегії ресурсо- та енергозбереження, залучення громадськості. Ці заходи мають супроводжуватися реалізацією програм з соціального захисту населення та підвищенням якості комунальних послуг.

Наприкінці 2001 р. було проведено анкетування серед більше 30 водоканалів України. У результаті дослідження визначився узагальнений погляд комунальних підприємств щодо стану комунальної сфери в цілому, її проблем та шляхів їх вирішення (рис. 2, 3).

Рис.2. Основні проблеми ВКГ: погляд комунальних підприємств

Рис. 3. Основні шляхи вирішення проблем ВКГ: погляд комунальних підприємств

Аналіз показав, що хоча майже половина підприємств ВКХ вважають важливою проблемою нестачу фінансових ресурсів, серед заходів для поліпшення ситуації практично відсутня робота із залучення кредитних коштів міжнародних та інших фінансових інститутів. Це пов'язане з тим, що, по-перше, більшість комунальних підприємств не мають інформації щодо вимог і умов інвестування різними фінансовими організаціями. По-друге, на водоканалах, особливо в невеликих містах, відсутні фахівці, які б могли скласти кредитну заявку або розробити бізнес-план за міжнародним форматом, а для залучення кваліфікованих консультантів необхідні чималі кошти. І, нарешті, бракує методичних матеріалів по особливостях бізнес-планування комунальних проектів.

На початку 2002 року в м. Хмельницькому проводилося вивчення громадської думки щодо проблем надання комунальних послуг. Як дослідницький прийом застосувався метод фокусних груп. Основою для аналізу результатів стали протоколи та фонограми засідань 18 фокусних груп, у яких взяли участь близько 150 жителів міста. Результатами дослідження є визначення основних проблем комунальної сфери з погляду споживачів. Аналіз показав, що більшість учасників фокусних груп незадоволені якістю послуг водо- і теплопостачання. Основними проблемами водопостачання на їх думку є: низька якість питної води; перебої у водопостачанні; низький тиск на верхніх поверхах багатоповерхівок. Основні проблеми теплопостачання: неякісне опалення, недостатня температура гарячої води і подача її за графіком, а також висока вартість послуг. Очевидно, що стратегічні плани комунальних підприємств повинні бути спрямовані на вирішення виявлених проблем споживачів, на поліпшення рівня надання послуг. Але керівництво міста і комунальних підприємств повинні знати, чи підтримають люди такі поліпшення, якщо вони приведуть до підвищення вартості послуг. Тобто, дуже важливо зробити все, щоб підвищити розуміння жителями сучасної ситуації, коли функціонування систем тепло- та водопостачання цілком залежить від оплати споживачів, націлити їх на конструктивний характер вирішення проблем. Споживачі повинні зрозуміти, що вони мають з комунальними підприємствами загальні інтереси і цілі - мати якісні комунальні послуги за доступними та економічно обґрунтованими цінами.

Таким чином, необхідною базою для реального ефективного планування є залучення громадськості у виявлення проблем та визначення цілей комунального обслуговування. Якщо споживач стане частиною процесу планування, відчує себе причетним до цієї справи, то більш можливою буде його участь, у тому числі, і через своєчасну і повну оплату комунальних послуг. А саме стратегічне планування буде сприяти самоусвідомленню громади та її об'єднанню.

Також у другому розділі докладно розглянуто роль місцевої влади в інвестиційному процесі підприємств комунальної інфраструктури (рис. 4).

Рис. 4. Роль місцевої влади в процесі інвестування комунальних підприємств

Зроблено детальний аналіз основних видів доходів місцевих бюджетів, надходжень у позабюджетні, цільові, валютні і резервні фонди місцевих органів влади. При наявності профіциту бюджетних коштів у фінансовому балансі міста міська влада могла б здійснювати достатнє інвестування комунальної сфери. Але на практиці такого не відбувається в силу того, що бюджети міст є недостатніми для здійснення серйозного фінансування, а у відповідних фондах значних коштів зібрати не вдається.

Відповідно, пропонується низка заходів щодо посилення ролі місцевих органів влади в інвестиційній діяльності підприємств комунальної сфери, такі як: законодавчо підвищити частину власних та закріплених доходів місцевих бюджетів з метою їх фінансового зміцнення; відмовитися від системи регульованих доходів, як від рудиментів адміністративно-командної системи, що зжили себе; законодавчо визначити перелік міських і сільських територіальних громад, тому що без цього відповідно до Конституції України неможливе формування бюджетів низових територіальних одиниць; розширити можливості місцевих органів влади щодо формування позабюджетних фондів; надати місцевої влади право створення страхових фондів для гарантування банківської фінансової підтримки малого і середнього бізнесу, амортизаційних фондів для відновлення основних фондів комунальних підприємств тощо.

Для збільшення припливу інвестицій у комунальну сферу міст запропоноване наступне:

- впровадження стратегії міського маркетингу (формування зовнішнього іміджу міста, відродження та розвиток ділового й торгового центру, реклама конкурентноздатних підприємств міста, туристичної сфери, культурних визначних пам'яток і т.д.), яка має відбуватися у три етапи:

· маркетинговий аналіз;

· розробка комплексної програми маркетингу міста;

· реалізація маркетингової програми;

· розробка стратегічного плану розвитку міста, що повинен містити наступні елементи:

- стратегічну мету, як довгострокову мету подолання проблем міського економічного розвитку. Термін її реалізації визначається, як правило, 15-20 роками;

- комплекс стратегічних задач, сформульованих досить конкретно і з визначеним терміном реалізації;

- основні заходи для вирішення даних задач з визначенням джерел фінансування та термінів виконання;

- план заходів міської ради на найближчий рік, що формулюється в окремому документі, який погоджений із довгостроковою стратегією та визначає пріоритетні напрямки витрат бюджетних і інвестиційних коштів;

- здійснення постінвестиційного супроводу інвестиційних проектів.

Крім того, для аналізу ролі та зусиль місцевої влади у напряму залучення інвестицій у комунальну сферу проведено вивчення регіонального розподілу інвестиційних коштів у цю галузь. На підставі матеріалів дослідження, проведеного в жовтні 2001 р. у рамках програми АМР США “Реформування тарифів та реструктуризація комунальних підприємств в Україні” та на основі даних із интернет-сайтів, проаналізовано інформацію з 29 міст України про 94 інвестиційні проекти підприємств водопостачання, каналізації й теплопостачання, із яких 82 до того моменту вже були реалізовані, а 12 - перебували в стадії реалізації. За джерелами фінансування інвестиційні проекти диференціювалися в такий спосіб: власні кошти підприємств - 64 проекти (67%); бюджет міста - 16 проектів (17%); кредити українських комерційних банків - 1 проект (1%); державний бюджет і ін. джерела - 7 проектів (8%).

Після більш детального аналізу практики інвестування комунальних підприємств зроблено наступний висновок: комунальні підприємства невеликих міст, навіть при наявному рівні державної підтримки, не можуть фінансувати масштабні проекти, що дають реальну можливість істотно знизити витрати чи збільшити доходи. Тому вони, разом із місцевою владою та при сприянні Загальнодержавної програми реформування ЖКГ, одним із напрямків якої є залучення інвестицій у комунальну сферу, повинні зосередити свої стратегічні зусилля для пошуку потенційних інвесторів та кредитодавців. Але тактичні задачі, що пов'язані з посильними інвестиційними вкладеннями, комунальні підприємства повинні вирішувати самостійно. Тим самим вони будуть сприяти не тільки зміцненню свого фінансово-економічного стану, але і збільшенню інвестиційної привабливості власного підприємства, зміцненню іміджу його керівництва, як здатного успішно реалізовувати інвестиційні проекти, досягати поставлених цілей.

Таким чином, із усього вищевикладеного можна зробити два основних висновки: по-перше, в умовах інвестиційної кризи необхідним є ретельне стратегічне планування інвестиційної діяльності з метою максимального збільшення ефекту від вкладених обмежених коштів, по-друге, до цього процесу необхідно залучати всі зацікавлені сторони: безпосередньо комунальне підприємство, місцеву владу та споживачів послуг.

Ці питання й стали предметом досліджень, наведених у третьому розділі “Стратегічне планування розвитку комунальних підприємств із залученням громадськості”. Комунальні підприємства є власністю територіальної громади та надають громадські послуги. Територіальна громада може самостійно вирішувати, який рівень послуг її задовольняє і визначати потребу в інвестиціях для такого рівня послуг. Відповідно, актуальними є адаптація загальноприйнятих методик і розробка нових підходів до планування й прогнозування економічного та фінансового стану комунальних підприємств. У роботі розглядаються підходи іноземних консалтингових фірм, що спеціалізуються на супроводі інвестиційних проектів у комунальній сфері. На основі аналізу результатів роботи іноземних консалтингових фірм в області стратегічного планування підприємств комунальної сфери запропоновано поняття стратегічного фінансового планування. Стратегічне фінансове планування - це процес оцінки потреби у фінансових ресурсах, необхідних для здійснення операційної діяльності підприємства і прийняття своєчасних рішень щодо вибору оптимальних і доступних методів фінансування ( рис. 5).

Рис. 5. Етапи стратегічного фінансового планування

У результаті досліджень доведено, що в комунальній сфері, де підприємства є природними монополістами (підприємства ВКГ, теплопостачання та ін.), стратегічне фінансове планування є не тільки необхідним, але і найбільш ефективним інструментом інвестиційної діяльності.

Фінансове прогнозування є необхідним елементом будь-якого плану, тим більше, стратегічного. Кредитора або інвестора, в першу чергу, цікавить, як і коли підприємство-позичальник буде сплачувати основну суму та відсотки по кредиту. Тому позичальнику необхідно спрогнозувати прибуток від впровадження інвестиційного проекту, амортизаційні відрахування, перемінні витрати, виплати основної суми та відсотків. При довгостроковому кредитуванні, що тільки і є можливим для підприємств комунальної сфери при сьогоднішніх умовах, такі прогнози необхідно будувати на 10-15 років після впровадження проекту.

З урахуванням мінливості зовнішнього середовища, характерної для перехідної економіки, екстраполяція не є оптимальним інструментом довгострокового прогнозування. У роботі на умовному прикладі розглянуто принцип побудови гнучкої багатофакторної прогнозної моделі довгострокового інвестиційного проекту, адаптованої в MS Excel. Модель апробовано на прикладі підприємства ВКГ. Подібні моделі успішно використовуються на діючих підприємствах у процесі бізнес-планування реальних інвестиційних проектів, що підтверджено актами впровадження. Розглянуто підходи до управління ризиками на основі розробленої моделі шляхом зміни вихідних та початкових припущень.

Залучення громадськості до процесу стратегічного планування сьогодні набуває значення, яке важко переоцінити. Тільки схвалені мешканцями на громадському слуханні плани розвитку комунальних підприємств, особливо якщо вони передбачають підвищення тарифів, можуть бути реалізованими. А жителі міст будуть підтримувати ці плани тільки тоді, коли будуть довіряти комунальним підприємствам, розуміти спільність інтересів та цілей, усвідомлювати необхідність взаємної відповідальності і підтримки. З огляду на це, важливою для комунальних підприємств є діяльність з покращення свого іміджу в очах споживачів. Рекомендації з формування іміджу комунального підприємства у масовій свідомості також наведено у третьому розділі. На основі проведених досліджень розроблено Методику стратегічного планування інвестиційної діяльності комунальних підприємств, яка отримала впровадження на підприємствах галузі.

інвестування комунальний планування громадськість

Висновки

1. За останнє десятиріччя проблеми фінансування розвитку житлово-комунального господарства набули найбільшої гостроти. Це пов'язане з тим, що органи місцевого самоврядування, які отримали у власність зношену комунальну інфраструктуру, не здобули фінансових можливостей для її реконструкції та модернізації, і, відповідно, для поліпшення якості послуг. Стратегічні прорахунки, відсутність комплексного підходу до запровадження ринкових відносин у ЖКГ, недосконале законодавче забезпечення, фінансова нестабільність комунальних підприємств, нестача коштів на фінансування капітальних інвестицій у зв'язку з непривабливістю галузі і т. ін. призвели до кризового стану цієї життєзабезпечувальної сфери.

2. Реальним виходом із цієї ситуації варто вважати реалізацію Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, затвердженої Законом України від 24 червня 2004 р. У програмі передбачені не тільки загальні напрямки діяльності, але й конкретні етапи, терміни, обсяги робіт. Певні питання викликають розрахунки необхідних коштів та визначення надійних джерел отримання коштів. Проблеми пошуку джерел фінансових ресурсів для реформування ЖКГ напряму пов'язане із формуванням інвестиційної політики органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств.

3. Щоб реально розраховувати на залучення кредитних коштів міжнародних та інших фінансових інститутів, підприємства комунальної сфери мають стати фінансово стабільними. Для досягнення фінансової стабільності в умовах обмежених власних ресурсів планування інвестиційної діяльності комунального підприємства має базуватися на стратегії фокусування капіталовкладень.

4. При розробці довгострокових планів комунальні підприємства повинні переглянути підходи, що існують у практиці як наслідки радянського минулого, оскільки передбачають створення амбіційних програм заходів без визначення джерел їх фінансування. Планування капітальних інвестицій має здійснюватися на основі формування реального фінансового пакета комунального підприємства та узгоджуватися з інвестиційною програмою стратегічного плану розвитку міста. Підвищенню привабливості комунальної сфери міста сприятиме застосування різних видів роздержавлення із залученням приватного сектору.

5. Реформування комунальної сфери неможливо здійснити силами тільки міської влади та комунальних підприємств. Третім повноправним партнером у цьому складному та довготривалому процесі має стати населення міст - споживачі комунальних послуг, бо реформа стосується кожного. Відповідно, необхідною базою для реального ефективного планування є залучення громадськості у виявлення проблем та визначення цілей комунального обслуговування.

6. Участь громадськості у реформуванні комунальної сфери буде реальною, якщо мешканці будуть добре знати сутність комунальних проблем, матимуть власну виважену думку щодо шляхів поліпшення комунального обслуговування та, нарешті, відчувати себе причетними до прийняття рішень та відповідальними за їх упровадження. Місто та комунальне підприємство мають розробити комплексну програму залучення громадськості, реалізація якої дозволить місцевій владі та комунальним підприємствам налагодити партнерські відносини з мешканцями-споживачами комунальних послуг, заручитися громадською підтримкою планів та заходів для поліпшення комунального обслуговування й покращити свій імідж як відкритих та передбачуваних партнерів. Більш свідомі та відповідальні споживачі будуть вчасно розраховуватися за спожиті послуги та економити такі цінні ресурси як вода та тепло.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Бабич В.П., Сафиулина К.Р., Тормосов Р.Ю. Анализ современного состояния и проблем предприятий водопроводно-канализационного хозяйства на основе данных анкетирования. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, економічна серія,- Харків:-2001, №530.-С.146-151.

2. Тормосов Р.Ю. Инвестиционные возможности маркетинга города и коммунальных предприятий. Прогресивні ресурсозберігаючі технології та їх економічне обґрунтування у підприємствах харчування. Економічні проблеми торгівлі: Зб.наук.праць: у 2-х ч./ Харк. Держ.ун-т харчування та торгівлі.- Харків, 2002.- Ч.2.- С. 393-401.

3. Тормосов Р.Ю. Стратегическое планирование как основа стабильного функционирования коммунального предприятия. Зб. праць наукової конференції ім. Туган-Барановського /Харківский національний університет ім. В.Н. Каразіна.- Харків, 2003.- С. 63-69.

4. Тормосов Р.Ю. Стратегическое планирование развития комунального предприятия на основе формирования финансового пакета. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, економічна серія,- Харків:-2003, № 612.-С.120-127.

5. Сафіуліна К.Р., Тормосов Р.Ю. Вивчення громадської думки як важливий етап стратегічного планування розвитку комунальних підприємств Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, економічна серія,- Харків:-2004, №615.-С.117-126.

6. Тормосов Р.Ю. Искусство презентации - ключ к успеху. Бухгалтерская газета, № 41-42, 29 июля 2002 г. - С.20-22.

7. Тормосов Р.Ю. Тест на пригодность. Бухгалтерская газета № 43, 5 августа 2002 г.-С.14-15.

Размещено на Allbest.ru