Еколого-економічний механізм планування використання обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (на прикладі Полтавської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПЛАНУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОБЛАСНОГО ФОНДУ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА (на прикладі Полтавської області)

Спеціальність 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної Академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Дорогунцов Сергій Іванович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, голова Ради.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України Олійник Ярослав Богданович, Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка; декан географічного факультету;

кандидат економічних наук, доцент Антоненко Ірина Ярославівна, Київський університет туризму, економіки і права, доцент кафедри управління розвитком туризму.

Провідна установа: Український державний лісотехнічний університет, кафедра економіки та менеджменту лісових ресурсів, м. Львів.

Автореферат розісланий “ 24 ” березня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор Бандур С.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Головним завданням державної регіональної політики України на сучасному етапі є створення умов динамічно збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів.

Фінансово-економічним інструментом здійснення регіональної екологічної політики є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища регіону (області) - обласні екологічні фонди (ОЕФ). На сьогоднішній день саме в ОЕФ сконцентрована більша частина коштів цільових екологічних фондів держави. Однак обсяги коштів цього фонду не покривають фактичних потреб регіону в екологічних витратах. Мають місце істотні недоліки цільового розподілу коштів ОЕФ, які не дозволяють йому стати фінансовою основою екологічних програм області.

Дослідження екологічних проблем і механізму їх розв`язання інтенсивно проводяться і тепер у рамках концепції сталого розвитку. Але й досі тут залишається чимало “білих плям”, особливо щодо використання на регіональному рівні ОЕФ. Існуючий механізм розподілу коштів ОЕФ не враховує у повному обсязі сучасний еколого-економічний стан регіонів, не сприяє залученню коштів підприємств, бюджетів місцевого рівня, спонсорів на фінансування природоохоронних заходів. У цьому механізмі не враховуються у повній мірі еколого-економічні характеристики природоохоронних проектів, які запропоновано до фінансування з ОЕФ. Не забезпечуються достатня чіткість, прозорість і ефективність усієї системи управління природоохоронною діяльністю на рівні області.

В умовах трансформації ринкової економіки України основне фінансування природоохоронних заходів можуть забезпечити суб`єкти господарчої діяльності (підприємства). Тому необхідною передумовою ефективної екологічної діяльності є розробка стратегії впливу на господарюючі суб`єкти, які найбільше погіршують екологічний стан і забезпечити їх стимулювання на створення і реалізацію природоохоронних проектів. Ця стратегія може стати елементом механізму розподілу коштів ОЕФ.

Складовою ефективного еколого-економічного механізму планування розподілу коштів ОЕФ є моніторинг довкілля. Цьому сприятиме організація регіональних центрів моніторингу довкілля (РЦМД), що почалася в останні роки. До діяльності цих центрів слід пред`явити вимоги, які відповідатимуть потребам механізму планування розподілу коштів ОЕФ.

Згадані вище та інші проблеми регіональної екологічної політики вимагають проведення теоретичних досліджень та впровадження практичних заходів по удосконаленню еколого-економічного механізму використання коштів ОЕФ, що і обумовило вибір дисертаційної роботи.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов`язана з науково-дослідними роботами РВПС України НАН України, зокрема з темами “Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз)”, № державної реєстрації 0199U003691, де автор охарактеризував природно-ресурсний потенціал Полтавської області; “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу”, № держреєстрації 0100U000657, в якій автором запропоновано модель фінансування екологічних заходів у регіонах України для забезпечення екологічно безпечного виробництва.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в удосконаленні еколого-економічного механізму планування використання регіонального (обласного) фонду охорони навколишнього природного середовища.

Для реалізації даної мети у роботі розв`язувалися такі задачі:

· визначення особливостей функціонування регіонального екологічного фонду в сучасних умовах як каталізатора фінансування підприємствами, місцевими бюджетами, спонсорами природоохоронних заходів у регіоні, та розробка напрямів удосконалення механізму планування використання коштів природоохоронних фондів;

· розробка моделі еколого-економічного механізму цільового розподілу бюджету регіонального екологічного фонду, яка спиратиметься на моніторинг довкілля регіону, еколого-економічні показники природоохоронних проектів та стимулюватиме суб`єкти господарювання до природоохоронної діяльності;

ранжування за станом довкілля адміністративних районів області з використанням запропонованого комплексного показника стану довкілля;

· удосконалення методології оцінки природоохоронних проектів за їх еколого-економічними показниками;

обґрунтування елементів управлінської стратегії впливу регіональних природоохоронних органів на об`єкти господарювання щодо їх стимулювання на впровадження природоохоронних заходів;

апробація основних елементів еколого-економічного механізму планування використання коштів;

розробка рекомендацій щодо впровадження механізму планування використання екологічного фонду в регіонах Україні.

Об`єктом досліджень є механізм планування використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Предметом досліджень є сукупність теоретичних і прикладних проблем формування еколого-економічного механізму регулювання використання регіонального екологічного фонду.

Методи досліджень. Методологічною основою досліджень є фундаментальні положення економічної теорії, наукові досягнення вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем економіки природокористування і охорони навколишнього природного середовища, а також основні положення теорії систем і сталого екологічно-збалансованого розвитку. Досягнення, поставленої в роботі мети, здійснювалось наступними науковими методами: системного аналізу - для визначення еколого-економічного стану регіонів, економіко-математичного аналізу - для комплексної оцінки ефективності природоохоронних проектів, причинно-наслідкових зв`язків - для оцінки забруднення довкілля, економіко-статистичного - для планування використання регіонального екологічного фонду, порівняльного аналізу - для прогнозування фінансування природоохоронних проектів. Інформаційною базою досліджень становили матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, регіональних управлінь економіки, екології та статистики, літературні джерела та нормативні акти з питань охорони природи.

Наукова новизна одержаних результатів:

· визначено особливості функціонування регіонального екологічного фонду в сучасних умовах, показано його роль, як каталізатора фінансування природоохоронних заходів підприємствами, місцевими бюджетами, спонсорами. Сформульовано напрями удосконалення механізму планування використання коштів природоохоронних фондів;

· розроблено модель еколого-економічного механізму цільового розподілу бюджету регіонального екологічного фонду, яка на відміну від діючого, спирається на моніторинг довкілля регіону, еколого-економічні показники природоохоронних проектів та спрямована на стимулювання суб`єктів господарювання до природоохоронної діяльності;

обгрунтовано пропозиції щодо ранжування адміністративних районів області за станом довкілля з використанням запропонованого комплексного показника стану довкілля, який враховує антропогенне навантаження на різні компоненти довкілля, клас небезпеки інгредієнтів забруднення та їх відносні концентрації, а також щільність населення регіону;

· удосконалено методику еколого-економічної оцінки природоохоронних проектів, в які на відмінну від існуючої запропоновано показник екологічного ефекту, що припадає на одиницю витрат коштів регіонального екологічного фонду;

поглиблено управлінську стратегію впливу Державних управлінь екоресурсів в областях та їх екоінспекцій на об`єкти господарювання щодо екологізації їх виробництва та впровадження природоохоронних заходів;

розроблено рекомендацій щодо впровадження механізму планування використання екологічного фонду в регіонах Україні.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційній роботі наукові результати дають можливість удосконалити територіальну організацію природоохоронної роботи на рівні районів та області. Вони можуть бути використані при формуванні державної регіональної політики, розробці регіональних екологічних програм, у роботі регіональних органів управління природоохоронною діяльністю.

Основні результати дисертаційного дослідження використані держуправлінням екоресурсів в Полтавській області при розробці кошторису витрат Полтавського обласного екологічного фонду на 2005 рік (довідка держуправління № 1-7/4300 від 30.12.04 р.). Методологічні положення та методичні підходи використані Комсомольською та Кременчуцькою міськими радами при проведенні комплексної екологічної оцінки міст та розробці проектів кошторису витрат міських екологічних фондів на 2005 р. (довідка Комсомольського міськвиконкому № 155 від 1.12.04 р. та Кременчуцького міськвиконкому № 01-39/1002 від 2.12.04 р.), Полтавським національним технічним університетом ім. Ю. Кондратюка у навчальному процесі (довідка № 53-11-2058 від 14.12.04 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто і є самостійною науковою працею з теоретичним та практичним внеском у розвиток економічної науки, зокрема в таку її галузь, як економіка природокористування та охорони навколишнього середовища.

З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися автором на науково-практичних конференціях та семінарах:

міжобласному науково-практичному семінарі “Роль заповідних територій в екологічній освіті та вихованні” (с. Лучки, Кобеляцький район, Полтавська обл., 2003);

науково-практичному семінарі “Проблеми та перспективи створення екологічної мережі Полтавської області” (Полтава, 2003);

міжнародній науково-практичній конференції “Оцінка техногенного впливу на довкілля. Нові технології очистки промвикидів, зворотних вод, переробки відходів” (Кременчук, 2004);

ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Ідеї В.І.Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіону” (с.Омельник, Кременчуцький район, Полтавська обл., 2004);

І міжнародній науково-практичній конференції “На шляху до сталого розвитку регіонів. Екологічні та соціально-економічні аспекти” (Полтава, 2004).

Публікації. Основні результати дисертаційних досліджень викладено у 5 наукових працях загальним обсягом 2.2 др. арк. Чотири праці опублікованих у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи - 216 стор. комп`ютерного тексту, у т.ч. 28 таблиць на 2 стор., 28 рисунків на 6 стор. Список використаних джерел із 139 найменувань викладено на 14 стор., 8 додатків на 42 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі роботи “Теоретико-методологічні засади використання фондів охорони природи” наведено основні аспекти проблеми управління природокористуванням у регіонах. Показано, що пріоритетним напрямком національної політики України є перехід до засади сталого розвитку, який неможливий без урахування соціальних, економічних, екологічних та інших особливостей окремих територій.

У сучасній екологічній ситуації в Україні недосконалість механізму регулювання охороною довкілля на регіональному рівні (проблема еколого-економічної та правової оцінки природокористування, збереження і відтворення природних ресурсів, їх ефективного регулювання) набуває значної гостроти, що посилюється переходом економіки на ринкові економічні відносини, коли формуються базові основи модернізації продуктивних сил і відносини природокористування. Стратегія розвитку, орієнтована лише на зростання виробництва, входить у суперечність з соціальними цілями регіонів. Суспільство заінтересоване не тільки у підвищенні матеріального добробуту, а перш за все, у забезпеченні здорових і повноцінних умов життя, що зумовлює необхідність соціо-еколого-економічного збалансування регіональних господарських систем.

Запропоновано взаємодію між економічним зростанням, задоволенням матеріальних і соціальних потреб суспільства та динамічною рівновагою геоекосистем здійснювати засобами регіональної управлінської стратегії впливу на суб'єкти господарювання шляхом стимулювання їх зацікавленості у природоохоронній діяльності.

Розв'язання цих питань має відбуватися з урахуванням:

обґрунтування взаємозв`язку та взаємозалежності економічного розвитку зі сталим (екологобезпечним) розвитком продуктивних сил;

екологічного корегування та удосконалення економічних відносин природокористування і природоохорони;

визначення ефективних шляхів удосконалення організаційно-економічного механізму природокористування.

Досліджено роль цільових екологічних фондів України (державного, регіональних, місцевих) як найважливіших фінансово-економічних інструментів реалізації державної природоохоронної політики. Більша частина коштів цільових екологічних фондів сконцентрована в регіональних (обласних) екологічних фондах (ОЕФ). У 2002 році на їх долю припадало 51.3% коштів екологічних фондів усіх рівнів.

На основі вивчення роботи екологічних фондів східноєвропейських держав та країн СНД виділено дві моделі фондів: як провідника природоохоронних витрат та як їх каталізатора. Для України характерна друга модель. Її суть полягає в тому, що безпосередня доля витрат фондів усіх рівнів в природоохоронну діяльність не перевищує 5.2 % (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка надходження коштів на охорону навколишнього природного середовища із різних джерел, млн. грн.

, (1)

де N - загальне число вибраних показників якості природного середовища, при якому N= Nа+Nв+Nг; Nа, Nв, Nг - число показників якості відповідно атмосферного повітря, водного середовища, ґрунтів; k_i - ваговий коефіцієнт і-го показника якості; М - чисельність населення району; S - площа регіону; , - відповідно відносна поточна і фонова безрозмірна концентрація і-го інгредієнта, і.

Вагові коефіцієнти для кожного показника у формулі (1) враховують: значимість інгредієнта - інгредієнт із більшою безрозмірною поточною концентрацією має більшу вагу при розрахунку комплексного показника; клас небезпеки; компоненту середовища, на яку безпосередньо впливає даний інгредієнт.

Запропонований комплексний показник стану довкілля регіону (1) виражає відносну (відносно “фонових” незабруднених територій регіону) суму безрозмірних концентрацій інгредієнтів, що вносять максимальний внесок у забруднення регіону, і враховує середню густину населення регіону. Причому, вагові коефіцієнти враховують клас небезпеки окремих інгредієнтів, компоненту середовища, на яку безпосередньо впливають інгредієнти, а також їхню масову значимість (концентрацію).

За показником Ір проводиться ранжування АР регіону. У АР (у першу чергу в тих, які мають найгірші значення показника Ip) виділяються підприємства, що є найбільшими забруднювачами даного регіону.

Для кожного ПП визначається величина екологічного ефекту (КЕП) від впровадження ПП, яка визначається за формулою:

.(2)

В цій формулі Np - кількість забруднюючих речовин, викиди (скиди) яких у навколишнє середовище зміняться в результаті впровадження ПП на підприємствах регіону; Мі1 - кількість підприємств, на яких зменшилися викиди (скиди) і-тих забруднюючих речовин у результаті впровадження ПП; , - маса i-тої речовини, скинутої у природне середовище від k1-го підприємства до і після впровадження ПП; Рі - коефіцієнт пропорційності, який враховує співвідношення між скиданням і-тої речовини і її середньою концентрацією у АР.

Економічними характеристиками ПП є діаграма розподілу у часі витрат з ОЕФ на їх реалізацію та чиста поточна вартість (ЧПВ) проекту.

На діаграмі до часових показників ПП віднесено строк будівництва (Тк) і експлуатації (Тс) об`єкта за проектом, до ресурсних - будівельна вартість проекту (К) і вартість річних експлуатаційних витрат (С). Величина цих показників враховує обсяг витрат, що планується одержати з ОЕФ.

ЧПВ витрат з ОЕФ на реалізацію проекту визначається за даними діаграми, і має вигляд:

ЧПВ = + ,(3)

де Е - норматив приведення різночасових витрат; Т - момент часу, до якого приводяться витрати.

При розрахунку ЧПВ запропоновано заходи щодо порівняння розглянутих проектів за строком експлуатації.

Показник ЧПВ виражає поточну (тобто приведену до моменту Т) вартість витрат на будівництво і експлуатацію природоохоронного проекту. Чим менше величина ЧПВ по проекту, тим краще. ЧПВ буде використовуватися разом з комплексним екологічним показником для порівняльного оцінювання проектів. Для цього визначається питомий показник екологічної ефективності ПП:

ПКЕП = КЕП / ЧПВ,(4)

Проекти ранжуються за значенням ПКЕП. Автором розроблено схему порівняльного еколого-економічного оцінювання природоохоронних проектів, представлених на конкурс для фінансування з ОЕФ.

У третьому розділі “Розробка та реалізація еколого-економічного механізму планування використання обласного фонду охорони навколишнього природного середовища” автором викладено модель цільового розподілу коштів ОЕФ. В її основі лежить еколого-економічний підхід до планування використання обласного екологічного фонду.

Перший етап моделі передбачає виключення з аналізу для розподілу коштів ОЕФ АР, що відносяться до зон з надзвичайною екологічною ситуацією. Прийняття рішень щодо використання коштів у даних зонах не відноситься до компетенції обласних органів управління.

На етапі еколого-економічного аналізу екологічного стану області (етап 2) встановлюються особливості впливу суб'єктів господарювання на довкілля, прогнозується економічний розвиток регіону та його екологічна ситуація, формується перелік екологічних показників (первинних даних), які слід використовувати в розглянутій задачі розподілу коштів.

1-3-й етапи моделі реалізуються один раз при впровадженні нового механізму цільового розподілу коштів, у подальшому корективи вносяться при різкій зміні екологічної ситуації в області. Наступні етапи потрібно реалізовувати щорічно. На часовій діаграмі показано запропоновані строки реалізації цих етапів.

Результатом виконання 4-го етапу буде первинна інформація про екологічну ситуацію в області, яка одержана на основі моніторингу довкілля.

Об'єм коштів ОЕФ обмежений. Рівномірний розподіл їх по всіх районах приведе лише до розпорошення коштів і є неприпустимим. Пропонується направляти кошти фонду в першу чергу в ті райони, де ступінь екологічного забруднення найбільша. Тому на 5-му етапі запропоновано виконання комплексної оцінки стану довкілля АР області та їх ранжування.

На 6-му етапі виявляються в АР підприємства, що здійснюють найбільший негативний внесок в екологічну ситуацію району. При цьому, особливу увагу приділяють тим АР, які мають незадовільний стан довкілля.

По встановлених на 6-му етапі підприємствах проводиться їх орієнтація і стимулювання на розробку природоохоронних проектів (ПП) (етап 7), які власне і повинні пропонуватися для фінансування з ОЕФ. Розроблено управлінську стратегію впливу на такі підприємства з боку обласного Держуправління екології, мета якої стимулювати підприємства, в основному економічними методами, до розробки ними ПП.

Етапи 1-7 повинні виконуватися Держуправлінням екології в областях, а виконання наступних трьох етапів - 8, 9 і 10 у запропонованому механізмі розподілу коштів фонду покладається на підприємства.

Результатом реалізації 8-го етапу є підготовлений підприємством ПП, фінансування якого (повністю або частково) очікується з ОЕФ.

На 9-му етапі підприємство направляє ПП на екологічну експертизу і після одержання її позитивного рішення за установленою формою складає лист-запит і подає його у Держуправління екології області для фінансування проекту з коштів ОЕФ (10-й етап).

Важливим елементом розглянутого механізму цільового розподілу коштів є проведення прогнозу зборів в ОЕФ на рік планування (етап 11).

На 12-му етапі у Держуправлінні екології визначаються ПП, фінансування яких неможливо забезпечити в плановому періоді через обмежений обсяг фонду. Підприємства-розробники цих ПП повинні знайти додаткові джерела для їх часткового фінансування, або ці проекти виключаються з подальшого розгляду в даному році.

На 13-му етапі визначається показник питомої екологічної ефективності кожного ПП і на його основі проводиться ранжування проектів.

Для автоматизації процесу прогнозування загального обсягу зборів в ОЕФ розроблено пропозиції щодо створення інформаційної системи (ІС) для автоматизації процесу збору та обробки даних про екологічні збори від суб`єктів господарювання області. Основною частиною ІС є база даних щорічних платежів підприємств за забруднення довкілля. Для виконання прогнозу платежів на наступні роки використовується стандартна функція EXCEL для побудови експоненціальної лінії тренда.

ІС запропоновано установлювати у районних (міських) відділеннях Державних екологічних інспекціях і в Держуправлінні екології області. З`єднання цих ІС треба виконувати за допомогою мережі Internet.

Реалізація цих пропозицій дозволить не тільки підвищити швидкість одержання інформації, але і контролювати з обласного Держуправління екології весь процес їх збору та обробки.

Кошторис ОЕФ складається з витрат на фінансування нових природоохоронних проектів; природоохоронних проектів, прийнятих для реалізації раніше; заходів обов'язкового фінансування з ОЕФ; резерву для здійснення заходів при надзвичайних екологічних ситуаціях.

Основний з цих розділів - перший, що розкриває порядок фінансування нових ПП у планованому році. На нього припадає 70-80 % витрат коштів ОЕФ.

Порядок визначення числа нових проектів полягає в тому, що до вартості проекту, який зайняв 1-е місце при ранжуванні (ранг 1) додається вартість проекту з рангом 2 і так доти, поки їх спільна вартість не перевищить загальну суму, виділену на фінансування нових природоохоронних на плановий рік - Sрр. Держуправлінню екології області запропоновано модель управлінської стратегії впливу на підприємства (етап 7). Сутністю такої стратегії повинно бути формування системи мотиваційного впливу на підприємства, яка б підштовхувала їх до підвищення екологізації виробництва. До заходів мотиваційного впливу на підприємства віднесено інформування підприємств про їх вплив на навколишнє природне середовище, про існування ОЕФ і про механізм розподілу коштів фонду, надання пропозицій підприємствам взяти участь у конкурсі ПП для одержання можливості фінансування (повного чи часткового) їхніх проектів з ОЕФ, введення більш жорстких лімітів на викиди (скиди, розміщення відходів).

Для впровадження розробленого механізму планування використання ОЕФ запропоновано реалізувати ряд послідовних заходів, об`єднаних у дві групи: заходи, що проводяться при підготовці до впровадження механізму та заходи, що проводяться при його реалізації.

До першої групи відносяться розробка методичних рекомендацій щодо застосування запропонованого механізму, їх розгляд та затвердження Мінохорони природи України; внесення змін та доповнень у Типові положення про порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з обласного екологічного фонду; удосконалення обласної системи моніторингу довкілля; удосконалення прогнозу зборів коштів у ОЕФ з використанням інформаційної системи До другої групи відносяться заходи, пов`язані з інформуванням всіх зацікавлених сторін про цілі та задачі фонду, можливості його використання для фінансування природоохоронних проектів, оприлюднення результатів ранжування районів області за їх екологічним станом та ПП за їх еколого-економічними показниками, організацією контролю з боку Обласної ради та Держуправління екології області за впровадженням ПП, фінансування яких відбувається з ОЕФ, та цільовим використанням коштів фонду. Виконання розглянутих заходів в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, Держуправліннях екології в областях та Обласних радах дозволить втілити запропонований механізм планування розподілу коштів ОЕФ та забезпечити його ефективну дію.

У четвертому розділі “Практичне застосування основних елементів механізму цільового розподілу коштів екологічного фонду на прикладі Полтавської області” висвітлено запропонований механізм еколого-економічного аналізу області, визначено загальний екологічний стан регіону та його особливості; дана характеристика суб`єктів господарювання, які спричиняють максимальне антропогенне навантаження на довкілля; дається перелік характерних показників екологічного стану області.

На реалізацію необхідних природоохоронних заходів в області щорічно потрібно до 100 млн. грн. з усіх джерел фінансування. Реальні потреби на природоохоронні заходи покривалися лише на 20-25% (табл. 2). При цьому, більша частина коштів витрачалася підприємствами (68-78 %).

Таблиця 2 Фінансування природоохоронних заходів Полтавській області за 1998-2002 роки, тис. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Проскурня Н.И. Проблемы планирования использования областного фонда охраны окружающей природной среды // Економіка розвитку.- 2004.- № 2 (30).- С. 66-68.

Дмитриева Е.А., Василенко В.П., Проскурня Н.И. Эколого-экономический механизм планирования использования ограниченного объема областного фонда охраны окружающей природной среды // Вісник Міжнародного Слов`янського університету. Сер. Економічні науки.-2004.-Т.7.- № 1.- С. 55-58 (внесок автора - обгрунтовано порядок визначення природоохоронних проектів для фінансування з ОЕФ).

Дмитриева Е.А., Проскурня Н.И., Тертичный О.Л. Разработка эколого-экономического показателя природоохранных проектов // Вестник Национального технического университета “ХПИ”.- 2004.-№ 9.- С. 49-54 (внесок автора - запропоновано новий еколого-економічний показник природоохоронних проектів).

Дмитриева Е.А., Проскурня Н.И. Расчет эколого-экономического показателя природоохранных проектов // Економіка розвитку.- 2004.- № 3 (31).-С. 97-100 (внесок автора - показано особливості використання еколого-економічного показника природоохоронних проектів).

Проскурня М.І. Еколого-економічний механізм планування використання обласного фонду охорони навколишнього природного середовища // Захист довкілля від антропогенного навантаження: Зб. наук. пр. - Харків-Кременчук: ХДУ ім. В.Н.Каразіна. - Вип. 10 (12). - 2004. - С. 75-79.

АНОТАЦІЯ

Методика оценки степени загрязнения районов области и их ранжирования основывается на усовершенствованном комплексном показателе экологической оценки региона, выражающем относительную сумму безразмерных концентраций ингредиентов и учитывающем плотность населения районов. екологічний бюджет полтавський економічний

Реализация разработанного механизма эколого-экономического планирования использования регионального экологического фонда позволит обеспечить четкость, прозрачность и эффективность всей системы управления природоохранной деятельностью на уровне области.

Ключевые слова: экологические фонды, планирование использования средств фондов, эколого-экономическая эффективность.

ABSTRACT

M.I.Proskurnia. The Environmental/Economic Planning Mechanism for Managing the Proceeds of the Regional (Oblast) Environment Protection Fund (Case Study: Poltava Oblast). - Manuscript.

The Ph.D. Thesis prepared to defend the Ph.D. degree in Economics, Speciality 08.08.01: Environmental Economics - the Productive Force Research Council of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

The thesis focuses on the options for improving the financial planning mechanism for a regional environment protection fund, to take account its resources and capacity, current state of environment and economic development in the region, and costs/benefits associated with projects proposed for financing through the environmental fund.

The key elements of the proposed mechanism have been tested in the case study for Poltava Oblast.

Key words: environmental funds, fund expenditure planning, environmental and economic benefits.

Размещено на Allbest.ru