Мороз С.В. ”Оценка и прогнозирование финансового положения предприятия”. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. Министерство образования и науки Украины. Хмельницкий национальный университет, 2005.

В диссертационной работе рассмотрены основные показатели, исследованы существующие методы и модели оценки финансового состояния и проведён их анализ, в условиях неопределенности, изучены сферы использования и достоверность. Проанализированы предпосылки возникновения кризисных явлений, государственное регулирование процесса банкротства. В работе доказано, что банкротство это конечная фаза финансового кризиса на предприятии и возникает под воздействием разного рода факторов.

Проанализированы корреляционные зависимости между кредиторской задолженностью и дебиторской задолженностью, выручкой от реализации и валовым доходом. Полученные результаты исследования дали основание сделать вывод, о том, что большинство финансовых процессов носят стохастический характер.

При помощи разработанных эконометрических моделей можно установить, на сколько изменится результативный признак при изменении факторных признаков на единицу. Исследованы традиционные методики прогнозирования вероятности банкротства, которые базируются на зарубежном опыте, и не могут в полной мере отвечать сегодняшним требованиям. Потому было предложена методика моделирования финансового состояния отечественных предприятий.

Исследована суть моделирования финансовых процессов и возможность его использования при оценке финансового состояния предприятия. Сформировано матрицу оценки финансового состояния с двух групп: первая предприятия с устойчивым финансовым состоянием; вторая с неудовлетворительным, рассчитано среднее значение дискреминантной функции по группам. На их основе построено дискреминантную функцию, для оценки финансового состояния в балах. Проанализирована зависимость между вероятностью банкротства предприятия и значением дискриминантной функции и построена шкала вероятности банкротства.

Для оценки финансового состояния была матрица наблюдений все признаки за направлением воздействия были разделены на стимуляторы и дестемуляторы, что стало основой для построения модели эталона развития, в виде интегральной рейтинговой модели оценки по группам показателей (рентабельности, ликвидности, деловой активности, финансовой устойчивости), по фазах банкротства и обобщенная рейтинговая модель. Выведен нормативный интегральный показатель, который служит базой для оценки финансового состояния предприятия.

Сформирована матрица перехода дебиторских задолженностей и потерь электроэнергии для графа состояний системы, найдено количество шагов, за которые система из начального состояния перейдёт в конечное, вероятность наступления состояний и их длительность, в результате построена имитационная модель валового дохода с учётом влияния графа состояний системы.

В результате выполненных исследований в диссертационной работе предложен новый подход к решению задачи комплексной оценке финансового состояния, в условиях неопределенности.

Ключевые слова: финансовое состояние, кризис, банкротство, система, моделирование, дискриминантная функция, уровень развития, рейтинг, состояние системы.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Оцінка фінансового стану підприємства - це комплексне дослідження всіх сторін його фінансової діяльності з використанням відповідних джерел інформації, вивчення та вимір факторів, причин та резервів, оцінки роботи і співставлення її результатів з витратами, узагальнення результатів оцінки і розробка необхідних заходів. Ця проблема має народногосподарське та соціальне значення, оскільки життєвий рівень громадян України, соціальний мир та злагода у суспільстві визначається стійким фінансовим станом підприємств, а нестійкий фінансовий стан та банкрутство підприємств породжують безробіття, низький рівень життя та соціальну напругу у суспільстві, конфлікти між роботодавцями та найманою робочою силою. Оцінка фінансового стану, будучи комплексною, є ще дуже складною проблемою. Проблема визначення фінансового стану завжди була актуальною і посідала вагоме місце серед напрямків економічних досліджень. Особливої гостроти вона набула при становленні ринкового устрою нашої держави. Актуальність моделювання фінансового стану обумовлена багатьма дослідженнями [Абрютіної М.С., Алексєєва І.В., Войнаренка М.П., Рясних Є.Г., Баканова М.І., Шеремета А.Д., Сайфуліна Р.С., Бандурка А.М., Градової А.П., Іванова Г.П., Бланка І.А., Мінаєва В.П., Гридичної М.В., Забродського В.А., Кізіма Н.Д., Калини А.В., Ковальова В.В., Лахтіонової В.С., Лігоненка Л.О., Терещенка О.О. та ін.], та суперечностями, вирішення яких не можливе з використанням традиційного апарату аналізу фінансового стану.

В цілому проблема розробки комплексної методики діагностики фінансового стану підприємств на основі системного підходу в українській науковій літературі висвітлена недостатньо. Відсутність цілісної концепції і системного підходу до вирішення проблеми діагностики фінансового стану суб'єктів господарювання в умовах ринку стала суттєвою причиною низької результативності виробничої та фінансової діяльності суб'єктів господарювання.

Актуальність проблеми оцінки фінансового стану також зумовлена відсутністю узагальненої методики, великою кількістю різноманітних показників, якими дослідники оцінюють фінансовий стан; іноді ці показники дублюють або протирічать один одному. До того ж, відсутня методика ранжування показників фінансового стану у межах певної групи за їх значущістю, силою та напрямком впливу на фінансовий стан. Тому конче виникає необхідність вибору системи узагальнюючих показників оцінки фінансового стану.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету в межах теми “Теоретичні та практичні аспекти формування системи менеджменту в умовах трансформаційної економіки” та теми “Методологічні основи і методи планування на промислових підприємствах в умовах ринку” (номер державної реєстрації ДР 0105U000719. Доробком автора є розробка моделі оцінки прогнозування фінансового стану підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних та методичних положень і практичних рекомендацій оцінки фінансового стану, побудова моделі прогнозування банкрутства з імовірнісними та часовими аргументами.

Були поставлені в дисертаційному досліджені такі завдання:

- узагальнення теоретичних засад, існуючих методів і методик оцінки фінансового стану, аналіз їх переваг та недоліків, теоретичне обґрунтування розгляду цієї проблеми;

- дослідження передумов виникнення кризових явищ, факторів впливу на них, стадій їх розвитку та закономірностей, державної політики України щодо регулювання та запобігання банкрутству суб'єктів господарювання;

- аналіз кореляційної залежності між показниками оцінки фінансового стану;

- побудова моделі оцінки фінансового стану і прогнозування банкрутства на основі значень дискримінантної функції та розробка шкали градації імовірності банкрутства;

- побудова моделі прогнозування банкрутства та оцінки фінансового стану на базі фактичних та нормативних рейтингових оцінок по чотирьох групах показників оцінки фінансового стану (ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності) методом таксонометричного аналізу;

- формування алгоритму та розрахунок фактичних нормативних значень узагальнюючого інтегрального показника оцінки фінансового стану з групових рейтингових оцінок та його адаптація у реальних умовах галузі;

- побудова імітаційної моделі імовірностей фінансових станів та прогнозування руху грошових потоків на базі показника валового доходу.

Об'єктом дослідження є процес оцінки фінансового стану підприємств тепло-, водо-, енергопостачання та попередження їх можливого банкрутства.

Предмет дослідження - це теоретичні та методичні засади формування моделей оцінки фінансового стану підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є системний підхід у вивченні об'єкта дослідження, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з питань аналізу фінансового стану, фінансового менеджменту, антикризового управління, економіко-математичного моделювання, економетрії, математичної статистики, методів лінійного та нелінійного програмування, теорії матриць та теорії імовірності, а також чинне законодавство України, що регламентує господарську діяльність.

Інформаційною базою дослідження є дані Державного комітету статистики України, Хмельницького обласного управління статистики, матеріали підприємств, що аналізувалися, а також результати досліджень автора.

Обробка інформаційних матеріалів здійснювалась з використанням сучасних інформаційних технологій та програм.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному узагальнені та методичному вирішені проблеми комплексної оцінки фінансового стану і прогнозування банкрутства. При цьому автором було отримано такі наукові результати:

вперше:

- побудовано рейтингову модель оцінки фінансового стану методом таксонометричного аналізу по групах фінансових показників і узагальнену інтегральну модель прогнозування банкрутства. Введено поняття нормативного інтегрального показника рівня розвитку як бази оцінки ймовірності банкрутства;

- запропоновано методику оцінки фінансового стану методом дискримінантної функції, та в залежності від її значення здійснено градуювання ймовірності банкрутства;

- дано оцінку ймовірності переходу фінансової системи з початкового в кінцеві стани (ідеальний, критичний режим роботи), визначено у днях тривалість цих станів;

одержали подальший розвиток:

- модель оцінки фінансового стану на базі “ромбу фінансового стану”, у поєднанні з груповою рейтинговою моделлю прогнозування імовірності банкрутства;

- кореляційні моделі залежності кредиторської заборгованості від валового доходу, виручки від реалізації, дебіторської заборгованості та ін.;

удосконалено:

- визначення поняття “фінансовий стан”, “інтегральний показник рівня розвитку”, “підприємство-еталон”, “рік-еталон” та запропоновано класифікацію груп показників фінансового стану в залежності від еволюції банкрутства;

- систематизацію факторів виникнення кризи;

- оцінено імовірності настання банкрутства за допомогою відомих моделей Альтмана, Спрінгейта, Лису, Тефлера, Конана і Гольдера, системи показників Бівера, встановлено, їх точність та практичність оцінки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновано комплексну методику оцінки фінансового стану, яка включає в себе методику діагностики банкрутства з його імовірнісними характеристиками на основі значень дискримінантної функції; модель інтегрального показника рівня розвитку та групових показників рівня розвитку; імітаційну модель для прогнозування впливу чинників на систему, стан системи, тривалість стану, режим роботи.

Наукові результати дисертаційної роботи, що мають прикладний характер, знайшли практичне застосування на промислових підприємствах м. Хмельницького (довідки впровадження на ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго” від 19.01.05; на МКП “Хмельницькводоканал” від 21.12.04; на МКП “Хмельницьктеплокомуненерго” від 13.01.05.)

Особистий внесок здобувача. Особисто автору належить комплексне дослідження теоретичних і практичних засад оцінки фінансового стану та настання ймовірності банкрутства, сформульовані узагальнення наукових знань і положень в галузі оцінки і прогнозування фінансового стану та банкрутства, висновки та рекомендації щодо прогнозування платоспроможності. Результати дисертаційного дослідження, викладені в роботі, отримані самостійно і висвітлені в опублікованих здобувачем роботах. Опубліковані наукові праці містять положення, пропозиції та висновки, які сформульовано здобувачем і відображають його особистий внесок у розвиток методів оцінки фінансового стану.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і отримали схвальні відгуки: на міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання”, (м. Луцьк 2001 р.); на другій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку”, (м. Алушта, 2002 р.); на першій міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-правові засади перспектив розвитку України”, (м. Хмельницький 2003 р.).

Публікації. По темі дослідження опубліковано 7 наукових праць у фахових виданнях. Загальний обсяг опублікованих робіт 3,4 д. а., які особисто належать автору.

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять 34 рисунки та 34 таблиці, висновків, списку використаних джерел, який налічує 126 найменувань. 4 додатки на 24 сторінках. Основний зміст дисертації викладений на 182 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульована мета досліджень, дана характеристика наукової новизни і практичної цінності одержаних результатів та наведено дані щодо їх апробації.

В розділі 1 “Фінансовий стан та ознаки його стійкості” розглянуто основні показники, методи і методики аналізу та оцінки фінансового стану підприємства і прийняття рішень в умовах невизначеності, проаналізовано основні передумови виникнення кризи та державне запобігання цьому процесу.

Огляд робіт в галузі аналізу фінансового стану підприємств дозволив при розробці концепції взяти за основу такі положення:

- методологія оцінки фінансового стану включає горизонтальний, вертикальний, трендовий, порівняльний, факторний аналіз та аналіз відносних показників;

- система оцінки фінансового стану в узагальненому вигляді складається з чотирьох груп показників; перше місце посідають показники рентабельності, друге - ділової активності, третє - фінансової стійкості, четверте платоспроможності; причому кожна з наведених груп показників, повинна мати як свою окрему модель оцінки фінансового стану, так і узагальнену;

- показники оцінки фінансового стану підприємства є агреговані; точність їх розрахунку визначається точністю вихідних даних та співвідношенням їх змін у часі;

- оціночні показники дають можливість для порівняння як в динаміці (стан покращується чи погіршується), так і територіально (фінансовий стан підприємства кращий чи гірший ніж у інших); специфічність змісту цих показників вимагає визначення їх порогових значень, на основі яких можна зробити висновок про фінансовий стан підприємства (як правило, поріг - це мінімальне значення, при якому фінансовий стан підприємства вважається задовільним);

- система показників оцінки фінансового стану підприємства повинна відображати наявність у господарюючого суб'єкта як фінансових ресурсів, так і ефективність їх використання в господарському обороті;

- фінансовий стан є результатом дії системи внутрішніх і зовнішніх факторів функціонування і розвитку підприємства; зовнішні, або екзогенні, що не залежать від діяльності підприємства, та внутрішні - ендогенні, що залежать від діяльності підприємства; зміна одного з них приводить до зміни інших і фінансового стану загалом;

- інтенсивність проявів кризових явиш від первинних сигналів про фінансове неблагополуччя до юридичного визнання факту банкрутства підприємства посилюються в часі, нерівномірність визрівання кризи обумовлює доцільність визначення окремих стадій у процесі її розвитку.

На наш погляд, фінансовий стан господарюючого суб'єкта - комплексна характеристика всіх елементів системи фінансових відносин, забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є встановлення можливості підприємства продовжувати свою господарську діяльність і подальший розвиток, забезпечувати прибутковість і ріст виробничого потенціалу та приймати відповідні рішення.

В роботі доведено, що банкрутство є кінцевою фазою фінансової кризи на підприємстві, яке виникає під дією ряду економічних факторів, що розглянуті в роботі. В розвитку будь-якої організації існує ймовірність настання кризи, яка обумовлена не лише помилками в стратегії управління, недостатньою увагою до проблеми розвитку або поразки в конкурентній боротьбі, але й такими об'єктивними факторами як коливання ринкової кон'юнктури, періодична модернізація технології, зміни в організації виробництва, а нерідко - і політична ситуація. На наш погляд, кризою є погіршення фінансового стану суб'єктів господарювання, пов'язане насамперед зі спадом обсягів виробництва, розладом фінансових зв'язків, погіршенням економічних показників діяльності підприємства та втрати платоспроможності. На початковій стадії кризова ситуація приймає форму банкрутства бізнесу - погіршення фінансового стану суб'єктів господарювання, пов'язане зі зниженням рентабельності, збитковістю. Наступною стадією є технічна неплатоспроможність, тобто будь-які внутрішні і зовнішні порушення платіжної дисципліни з боку суб'єктів господарювання при розрахунках з контрагентами, акціонерами і працівниками, які мають тимчасовий характер (до 3 місяців). Технічна неплатоспроможність перетворюється у неплатоспроможність в розумінні банкрутства, коли зовнішні та внутрішні порушення платіжної дисципліни з боку суб'єктів господарювання при розрахунках з контрагентами, акціонерами та працівниками починають набувати хронічного характеру (більше 3 місяців), або це виявляється у втраті фінансової незалежності суб'єктами господарювання. Завершальною стадією розвитку кризової ситуації є економічне банкрутство, яке являє собою розбалансування господарського механізму підприємств, викликане зниженням обсягів реалізації (проплати за реалізовану продукцію) і відбите в неплатоспроможності, збитковості і порушенні структури капіталу.

Процес запобігання банкрутства суб'єктів господарювання - це набір цілеспрямованих дій, реалізація яких базується на постійному моніторингу їх фінансового стану з урахуванням зовнішнього середовища.

Регулювання банкрутства на рівні держави здійснюється Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, і воно має як економічний, так і правовий характер.

В розділі 2 “Аналіз існуючих методик оцінки фінансового стану та прогнозування банкрутства” розглянуто сучасний стан вітчизняних та зарубіжних досліджень в галузі діагностики банкрутства підприємств на основі узагальненого показника оцінки фінансового стану. Виділяють три основні групи моделей: дескриптивні, предикативні і нормативні.

Будь-яке підприємство є системою, що складається із взаємопов'язаних елементів, зв'язків, відносин і являє собою їх цілісність. Система може знаходитися в стійкому або нестійкому становищі. Процеси розвитку систем циклічні, і не всіма процесами можна керувати. Наростання складності організації потребує реконструкції управління, його прискореного розвитку.

Методичною і теоретичною основою дослідження діагностики в антикризовому управлінні стали праці багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Однак, незважаючи на зростання продуктивності досліджень, завдяки методам математичної логіки, статистичного і інформаційного моделювання, кібернетичного підходу в цих дослідженнях наявні труднощі в алгоритмізації і програмуванні процесів розвитку.

Одним із основних звітів при аналізі фінансового стану являється баланс (табл. 1); він може бути описаний за допомогою різних моделей, які відображають зв'язок між активами, власним капіталом і кредиторською заборгованістю.

На ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго” баланс був умовно ліквідним у 1994 році, виконувались три умови ліквідності із чотирьох, у всіх інших

періодах він не є ліквідним, так 1998-1999 роках виконувались дві умови ліквідності, а 1995-1997 та 2000-2004 роках виконується лише одна умова ліквідності із чотирьох.

При невідповідності деяких нерівностей, ліквідність балансу в певній мірі відрізняється від абсолютної. При цьому недостача засобів по одній групі активів компенсується їх надлишком в іншій групі, однак компенсація відбувається лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Для більш наочної уяви про зміну фінансового стану необхідно спиратися на структурну динаміку балансу. Співставляючи структурні зміни в активі і пасиві балансу, можна зробити висновок з яких джерел відбувся прилив засобів і куди вони були вкладені. Згідно даних табл.1 запаси виключно були покриті власними оборотними коштами в 1994 році - абсолютна фінансова стійкість; в усіх інших періодах нормальна - використовувались залучені засоби. Така ситуація пояснюється специфікою діяльності підприємства, оскільки електроенергія не складується.

В ситуації, коли баланс не є ліквідним, а підприємство - фінансово стійким, виникає необхідність побудови взаємопов'язаної системи показників оцінки фінансового стану підприємства; можна виділити її основні сторони: динамічність, незалежність, ліквідність, дохідність. Згідно результатів аналізу табл. 1 підприємство було динамічним у 1995-1998 роках, депресивним - у 1994, 1999-2004 роках, незалежним - у 1994-2004 роках, високоліквідним - у 1994 році, низьколіквідним впродовж 1995-2004 років, дохідним у 1998 році, в усіх інших періодах показники були меншими нормативного значення. Таким чином, згідно даної методики фінансовий стан був оцінений як нормальний у 1998 році, передкризовий - 1995-1997 роках, кризовий у 1994, 1999-2004 роках.

За даних умов для проведення фундаментального дослідження фінансового стану було проаналізовано кореляційні залежності між кредиторською, дебіторською заборгованостями, виручкою від реалізації та валовим доходом на ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго”. Отримана кореляційна матриця:

Отже, між кредиторською та дебіторською заборгованістю і виручкою від реалізації існує щільний прямий зв'язок; коефіцієнти парних кореляцій відповідно складають: тобто при зростанні обсягів реалізації та дебіторської заборгованості зростає потреба у кредитах, що добре узгоджується з теорією фінансового аналізу; зв'язок між кредиторською заборгованістю та валовим прибутком щільний та обернений. Коефіцієнт парної кореляції складає тобто валовий прибуток підприємства є важливим джерелом погашення кредиторської заборгованості. Існує також щільний кореляційний зв'язок між виручкою від реалізації та обсягом дебіторської заборгованості (), тобто при зростанні обсягів продаж електроенергії зростає рівень неплатежів та заборгованостей через низьку купівельну спроможність населення та важкий фінансовий стан підприємств-споживачів електроенергії..

Сукупний вплив чинників на обсяг кредиторської заборгованості можна оцінити коефіцієнтом множинної кореляції, який в умовах енергопостачальної компанії складає , а коефіцієнт детермінації = при нормованому значенні . Таким чином, 97,25% варіації рівня кредиторської заборгованості обумовлено варіацією рівнів дебіторської заборгованості та виручки від реалізації, а решта 2,75% варіації припадає на інші чинники.

Аналітичну залежність між обсягом кредиторської заборгованості та чинниками в умовах енергопостачальної компанії опишемо економетричною моделлю виду: де - - дебіторська заборгованість; - виручка від реалізації; - валовий дохід; - фактори, які не враховані у моделі.

Фактичне значенні F-критерія Фішера 58,844. Оскільки F_факт= 58,844, і значно більше його табличного значення, то з імовірністю р=0,95 можна стверджувати, що економетрична модель є адекватною статистичним даним, а отримані оцінки є надійними.

Отримані результати досліджень дозволяють зробити висновок, що більшість фінансових процесів на підприємстві носить стохастичний характер. Всі економетричні моделі розраховано з імовірністю р=0,95. Проведено аналіз адекватності цих моделей емпіричним даним за F-критерієм Фішера з імовірністю р=0,95. Виходячи з отриманих значень для різних ступенів свободи, можна стверджувати, що всі економетричні моделі адекватні до статистичних даних з імовірністю р=0,95. За допомогою розроблених автором економетричних моделей можна встановити наскільки зміниться результативна ознака при зміні чинникових ознак на одиницю, якщо рівні всіх інших чинників прийняти незмінними.

Аналіз фінансового стану за даними моделями не дозволяє визначити ступінь наближення стану підприємства до стадії банкрутства. Це вимагає проведення діагностики та прогнозування ймовірності банкрутства підприємства.

Оцінка фінансового стану ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго” за двохфакторною та п'ятифакторною моделями Альтмана дали задовільні результати, які частково співпадають з результатами, отриманими за методом порівняння статей балансу, хоч, на нашу думку, останній метод дає більш точну оцінку фінансового стану. До того ж, у моделях Альтмана можна виділити три типи фінансового стану: стійкий, нестійкий та потенційний банкрут, що дещо знижує точність прогнозування. Так, фінансовий стан енергопостачальної компанії за 1994 рік, оцінений за методом порівняння статей балансу як абсолютно стійкий, то за моделями Е. Альтмана (Z= 2.5 -2.27 > 1.23) оцінюється лише як стійкий, тобто знижується точність прогнозу імовірності банкрутства.

До того ж, неформалізовані критерії фінансового стану ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго” (наявність збитків, непогашення у строк кредиторської заборгованості, уповільнення обігу оборотних засобів та ін.) свідчать, що у 2000-2004 роках працювало неефективно і по деяких критеріях наближалось до банкрутства, тоді як за моделями Альтмана його фінансовий стан був стійкий. Згідно моделі Спрінгейта ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго” у 1994 році наближалось до стану потенційного банкрутства, хоч у дійсності його неформалізовані фінансові та економічні показники були одні із найкращих за період з 1994 по 2004 роки. Подібні оцінки фінансового стану були отримані за моделями Лису та Тефлера. Ще більшу похибку оцінки фінансового стану дають моделі Конана і Гольдера та Терещенка. Згідно з оцінками за моделлю Конана і Гольдера фінансовий стан усіх трьох компаній у 1994 році був нестійким, що не відповідає дійсності.

Таким чином, традиційні методики прогнозування імовірності банкрутства, які базуються переважно на зарубіжному досвіді, не можуть повною мірою відповідати потребам сьогодення.

В розділі 3 “Моделювання процесів оцінки та прогнозування фінансового стану” запропоновано здійснювати процес оцінки за допомогою математичних методів. При цьому модель виступає як дієвий засіб осмислення механізму функціонування фінансової системи. Фінансова стійкість підприємства розглядається як рівноважна система, що знаходиться під впливом дії через канали прямого та зворотного зв'язку факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Дія факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на рівноважну фінансову систему здійснюється через господарські операції.

Розглянемо вплив факторів на систему методом дискримінантного аналізу, за допомогою якого вирішуються задачі класифікації та розбиття деякої сукупності досліджуваних об'єктів на класи і побудова дискримінантної функції у вигляді моделі.

Алгоритм побудови дискримінантної функції є ітераційним. На основі експертних оцінок та кластерного аналізу із сукупності показників фінансового стану формуємо дві підмножини показників фінансового стану М₁ та М₂. Розрахунок середніх значень показників для підмножин М₁ та М₂ та формування матриць відхилень від середніх та , елементи яких: та утворюють матриці: та , елементи яких: та утворюють матриці. Транспонування матриць та утворення матриць .

Для побудови дискримінантної функції розглянута система показників фінансового стану ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго”, МКП “Хмельницьк-водоканал” та МКП “Хмельницьктеплокомуненерго” за період 1994-2004 років: коефіцієнт загальної ліквідності , коефіцієнт трансформації, частка виробничих запасів в поточних активах , коефіцієнт автономії , коефіцієнт маневреності власних коштів та коефіцієнт рентабельності всіх активів .

Показники фінансового стану відібрані так, щоб можна було охарактеризувати стан підприємства: ліквідність, фінансову стійкість, ділову активність та рентабельність.

Користуючись залежністю та даними структурно-логічного аналізу, опитування експертів побудуємо шкалу ймовірностей банкрутства в залежності від значення дискримінантної функції. Вхідні дані було опрацьовано в середовищі Excel 2003 програмою “Регрессия”, отримана така економетрична модель залежності.

Попередньою процедурою побудови рейтингової моделі є формування матриці спостережень, яка містить набір показників, що найбільш повно описують стан об'єкта дослідження у просторі або часі; змінні та мають наступну економічну інтерпретацію: число одиниць спостережень (підприємств або років); число ознак (показників фінансового стану); значення ознаки для одиниці спостереження . Ознаки матриці спостережень мають різні одиниці виміру або розраховані за різними методиками; за напрямком впливу на показник рівня розвитку всі ознаки поділяють на стимулятори та де стимулятори. Перша підмножина включає ознаки , високі значення яких бажані з точки зору вибраного аспекту дослідження, тобто вони мають позитивний стимулюючий вплив на досліджуване явище. Дестимуляторами вважають ознаки з протилежними властивостями. Стимуляторам присвоюють ознаку +1, а дестимуляторам - -1. Найбільші значення стимуляторів та найменші значення де стимуляторів утворюють координати шуканого еталону розвитку.

Оскільки ознаки , що включаються в матрицю спостережень, мають різні одиниці виміру, характеризують різні властивості та сторони фінансового стану і є неоднорідні, тому вони підлягають попередньому перетворенню або стандартизації ознак і приведенню до однієї одиниці виміру - сигми за формулою:

а) для стимуляторів: де середнє арифметичне всіх рівнів показника (стовпця матриці ); середньоквадратичне (стандартне) відхилення ознаки стандартизоване значення ознаки ;

б) для дестимуляторів.

Таким чином, для одиниці кожний стовпець матриці являє собою вектор, координати якого в сумі дорівнюють нулю, а довжина цього вектора - одиниці. Матриця є вхідною для розрахунку комплексної оцінки рівня розвитку.

Розподіл ознак j на стимулятори та де стимулятори є основою для побудови еталону розвитку, який являє собою точку з координатами: де , якщо о є І, де І - множина стимуляторів; - стандартизоване значення ознаки j для одиниці i.

Він інтерпретується наступним чином: дана одиниця спостереження тим більше розвинута, чим ближче значення показника рівня до одиниці. Для отримання підприємства або року - еталона у таблицю вхідних даних були введені нормативні (порогові) значення коефіцієнтів; це дало можливість отримати нормативне значення інтегрального показника для групи коефіцієнтів платоспроможності і ліквідності. При відсутності нормативних значень коефіцієнтів у літературних джерелах в якості нормативних були взяті середні або галузеві значення показників.

Узагальнений інтегральний показник рівня розвитку побудований на базі інтегральних показників.

Імітаційна модель, насамперед, призначена збільшити об'єм інформації та поширити розуміння явища, яке є об'єктом моделювання.

Діяльність підприємства характеризується певними станами відносно ключових показників, ці стани зображено у вигляді графу.

Граф станів енергопостачальної компанії.

На основі ймовірності станів було побудовано імітаційну модель валового доходу ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго”; встановлено, що побудовані запропоновані моделі дають можливість об'єктивно, швидко, точно оцінити фінансовий стан та спрогнозувати ймовірність банкрутства в умовах невизначеності.

ВИСНОВКИ

1. На сучасному етапі в умовах розвитку ринкових відносин в Україні існують об'єктивні та суб'єктивні фактори, які призводять до ускладнення оцінки фінансового стану. В реальних ситуаціях не завжди можна достовірно зробити аналіз фінансового стану, а передбачити його на перед ще важче. Особливої актуальності оцінка фінансового стану набула через відсутність єдиної державної методики.

2. Обґрунтовано необхідність використання системного підходу при досліджені фінансового стану; кожне підприємство передусім - система, яка характеризується певною кількістю елементів, функціональних блоків та взаємозв'язків, які описують взаємозв'язок внутрішніх підсистем підприємства і залежать від зовнішнього середовища.

3. Фінансовий стан є результатом дії системи внутрішніх і зовнішніх факторів, а дослідження цих факторів є необхідною передумовою для виявлення потенційних проблем та їх локалізації, перш ніж ситуація стане катастрофічною. Кожне економічне явище ланцюга, який утворюється тим чи іншим каналом зв'язку, дає, як правило, сигнали більшої сили і того ж напрямку, що й попереднє. Складність посилюється у взаємній обумовленості проміжних економічних явищ, тобто їх залежність не тільки від одного вихідного явища певного ланцюга, але й від вторинних факторів, що ініціюються іншими вихідними явищами та розповсюджуються по інших ланцюгах. Існує не один, а декілька шляхів розвитку кризи, які не ізольовані один від одного, через які імпульси розповсюджуються та посилюються. Причина появи кризових явищ у діяльності підприємства прихована у самому ринковому механізмі, причому рушійним фактором виступає зовнішнє оточення.

4. В світовій практиці для вирішення проблеми запобігання банкрутства стала модель Е. Альтмана. Вона являє собою алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства, що ґрунтується на комплексному враховані найважливіших показників, які діагностують його фінансовий стан. На основі дослідження підприємств-банкрутів Е. Альтман визначив коефіцієнти значущості окремих факторів в інтегральній оцінці ймовірності банкрутства та нормативну базу порівняння. Дана модель набула широких варіацій у різних країнах світу.

5. Проаналізовано основні моделі прогнозування банкрутства підприємства, за допомогою яких було здійснено прогноз банкрутства підприємств, що аналізуються, відмічено протилежні тенденції при аналізі, узагальнено основні причини недоцільності використання наведених методик.

6. Побудовано модель оцінки фінансового стану на базі значень дискримінантної функції, яка розрахована по даних трьох підприємств за одинадцять років діяльності та шести показниках оцінки фінансового стану. Розроблено шкалу ймовірності банкрутства в залежності від значення дискримінантної функції. Модель визначає ймовірність банкрутства для підприємства, що автоматизує процес оцінки.

7. Побудовано рейтингову модель оцінки ймовірності банкрутства методом таксонометричного аналізу. Особливістю моделі є те, що вона нівелює вплив випадкових значень коефіцієнтів оцінки фінансового стану. Модель представлена у двох варіаціях як узагальнений інтегральний показник рівня розвитку, так і окремі рівні розвитку по групах підприємств. Друга група, в свою чергу, стала доповненням “ромбу фінансового стану”, оскільки включає набагато значущу кількість коефіцієнтів і розглядає фінансовий стан не статично, а в динаміці. Базою порівняння рівня розвитку є Евклідові відстані, на основі яких встановлено нормативні значення моделі.

8. Побудовано імітаційну модель діяльності енергопостачальної компанії в часі; за основний показник імітації взято валовий дохід. Досліджено фактори впливу на нього дебіторської заборгованості, технологічних та комерційних втрат електроенергії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мороз С.В. Проблеми оцінки фінансового стану та прогнозування банкрутства підприємств // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - 2001. - № 3.- С. 272-275.

2. Мороз С.В. Прогнозування банкрутства підприємств, які займаються торгівлею у кредит // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2002. - Ч. 2 Т.1 - № 5. - С. 168-171.

3. Мороз С.В. Імітаційне моделювання як інструмент аналізу фінансового стану підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 186. Том 3. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 897-906.

4. Мороз С.В. Порівняльна комплексна оцінка фінансового стану та прогнозування банкрутства // Вісник Технологічного університету Поділля. -2004. - Ч.1. Т.2 - № 4. - С. 100-105.

5. Мороз С.В. Прогнозування фінансового стану підприємств // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2004. - Ч. 2 Т.1 № 1. - С. 182-186.

6. Мороз С.В. Моделювання фінансового стану енергопостачальної компанії // Вісник Технологічного університету Поділля. 2004. - Ч.2 Т.1. - № 1. - С. 186-190.

7. Мороз С.В. Стохастичні моделі оцінки фінансового стану // Вісник Хмельницького національного університету. - 2004. - № 6. - С. 148-152.

Размещено на Allbest.ru