Науково-методичні основи відтворення трудового потенціалу України

Стратегічним напрямом розвитку агропромислового сектору економіки України має бути формування на переважно ринковій основі великих, середніх та малих господарств. Проте основним критерієм рівноправного розвитку тих чи інших форм власності, а відповідно і форм господарювання, має бути стан їх конкурентоспроможності, ефективності виробництва. В залежності від ситуації, особливостей агропромислового відтворення необхідне оптимальне поєднання різних форм господарювання на цій основі.

В цілому при наявності великої кількості проблем на селі відбулися певні позитивні зрушення в соціально-трудових відносинах. Власник може вільно вибирати сферу застосування землі і майна: створити своє власне сімейне господарство, передати засоби виробництва в оренду, змінювати їх орендаря, передавати у спадщину, працювати у господарському формуванні, якому передані земля і майно в оренду. За всіх рівних умов реформування земельних відносин надає можливості підвищення ефективності відтворення трудового потенціалу. Створено клас дрібних власників, міцне підґрунтя для подолання на селі бідності та формування середнього класу. Сформовано багатоукладність виробництва на селі.

У п'ятому розділі “Основні напрями державної регуляторної політики щодо підвищення ефективності відтворення трудового потенціалу” автором запропоновано механізм регулювання процесу відтворення трудового потенціалу на державному рівні, який має враховувати систему взаємопов'язаних організаційних, адміністративно-правових, економічних і соціальних методів впливу на ринок праці з метою більш ефективного відтворення робочої сили та забезпечення соціального захисту населення.

Автор дотримується думки, що на сучасному етапі необхідна розробка єдиного закону про розширене відтворення трудового потенціалу та соціальне забезпечення певними механізмами всіх фаз його відтворення.

Існує проблема соціального захисту молоді на ринку праці, зокрема випускників ВНЗ. Пропонується сформувати кадрові агентства, організаційна структура яких має складатись як мінімум з двох підрозділів: маркетингу освітніх послуг; сприяння працевлаштуванню випускників.

Для поліпшення фінансової ситуації в галузях освіти і науки, залучення додаткових джерел фінансування слід сприяти створенню спеціалізованих банків, інтегрованих у галузеву економічну інфраструктуру освіти. Це дало б можливість залучити в комерційний обіг кошти, які знаходяться на рахунках навчальних закладів та наукових установ. Саме ці банки могли б стати організаціями по впровадженню в Україні досвіду пільгового кредитування населення з метою одержання вищої освіти в закладах освіти різних форм власності.

Підвищення життєвого рівня населення як важливої умови розширеного відтворення трудового потенціалу першочергово має передбачати та вирішувати наступні завдання:

- створення відповідного законодавчо-нормативного поля з достатньою конкретизацією для всіх рівнів управління, що надає регіонам, галузям та суб'єктам господарювання різних форм власності рівні можливості у забезпеченні продуктивної зайнятості і ефективного використання трудового потенціалу;

- активізацію діяльності всіх суб'єктів ринку праці на основі узгодження власних інтересів, досягнення збалансованості попиту й пропозиції робочої сили, підвищенні трудової активності працездатного населення;

- вдосконалення фінансового механізму регулювання ринку праці у взаємозв'язку з реформуванням податкової системи, здійсненням структурних трансформацій, стимулюванням нових форм зайнятості населення;

- підвищення цільової спрямованості та соціальної адресності окремих заходів державної політики на ринку праці з метою поліпшення становища різних соціальних та статево-вікових категорій населення.

Система забезпечення переважно інтенсивного типу відтворення трудового потенціалу повинна враховувати зростання вартості життя, використовувати активні форми підтримки малозабезпечених шляхом надання можливості працювати та підвищення добробуту сім'ї.

Структурні елементи механізму відтворення трудового потенціалу на державному рівні мають відображати мету, принципи та основні складові моделі (рис.5).

Основні напрями та пріоритети державної політики на перспективу охоплюють вирішення цілого ряду проблем формування важелів соціального забезпечення та соціального захисту формування та використання трудового потенціалу шляхом: сприяння розвитку підприємницької діяльності; розвитку освітньої і наукової бази; недопущення надмірної диференціації населення за рівнем доходів шляхом скорочення прошарку малозабезпечених громадян, створення умов для формування середнього класу; сприяння легалізації тіньових доходів населення; реформуванню солідарної системи пенсійного забезпечення і створення надлишку коштів для фінансування накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; розвитку системи кредитування населення на отримання освіти, придбання житла та іншого нерухомого майна; сприяння стабілізації банківської системи для залучення до неї коштів громадян; подальший розвиток безготівкових форм розрахунків комерційних банків з фізичними особами тощо.

Рис.5 Основні структурні елементи механізму відтворення трудового потенціалу

Сучасний стан, ретроспективні та перспективні тенденції в зайнятості і оплаті праці свідчать про існуючі тут суттєві недоліки, які гальмують рух до продуктивної зайнятості населення. Тому доцільними є наступні узагальнені пропозиції щодо більш істотного впливу оплати праці на підвищення ефективності використання трудового потенціалу, його відтворення в цілому і зростання конкурентоспроможності населення України:

- підвищення у 2-3 разу рівня номінальної заробітної плати за рахунок реструктуризації операційних витрат та цін на товари (при умові фінансової стабілізації підприємств) та зростання до 60% частки оплати праці у ВВП (обсягах виробництва);

- забезпечення зростання заробітної плати відповідно підвищенню кінцевих результатів економічної діяльності підприємств, а також індексації номінальної заробітної плати відповідно змін індексу інфляції;

- перегляд механізму індексації доходів громадян, зокрема заробітної плати, у зв'язку із зростанням індексу цін на споживчі товари та послуги, у напрямку зниження порогу індексації з 5% до 0,3% і розширення сфери індексації на заробітну плату всіх працюючих у розмірі до прожиткового мінімуму;

- зміни складу показників, які характеризують процеси у сфері використання трудового потенціалу та оплати праці і містяться у статистичній звітності, у напрямку забезпечення їх порівнянності, зокрема показників продуктивності праці, структурних складових заробітної плати тощо;

- погашення заборгованості і перетворення заробітної плати в надійне джерело коштів, які забезпечують гідне існування працівників і членів їх сімей, розширене відтворення трудового потенціалу, підвищення платоспроможного попиту населення;

- впровадження за світовим досвідом раціональних співвідношень між мінімальною, середньою, максимальною заробітною платою і прожитковим мінімумом, при яких співвідношення мінімальної та максимальної заробітної плати не перевищувало б 1:10, середня заробітна плата не була б нижчою за два прожиткових мінімуми на працездатну особу, а мінімальна заробітна плата складала б не менше двох третин середньої заробітної плати;

- встановлення раціональної міжгалузевої, міжпосадової та міжкваліфікаційної диференціації заробітної плати, при якій рівні оплати праці визначалися б складністю, умовами та результатами праці відповідно до соціальних та економічних вимог;

- підвищення дієвості соціального партнерства у взаємоузгодженому вирішенні питань зайнятості та оплати праці на загальнодержавному, регіональному, галузевому та виробничому рівнях шляхом закріплення у трудових угодах, контрактах та колективних договорах справедливих умов розподілу доходів між роботодавцями та найманими працівниками;

- підвищення (одночасно із черговими переглядами гарантованої державою мінімальної заробітної плати) в адекватних розмірах заробітної плати усім низько- та середньооплачуваними категоріями працюючих з метою забезпечення збереження міжкваліфікаційних співвідношень в оплаті праці у раціональних розмірах, сприяння усуненню під час чергових переглядів мінімальної заробітної плати можливих диспропорцій та зрівнялівки в оплаті праці працівників різної кваліфікації й т.ін.;

- розробка і розширення застосування як в бюджетній, так і в позабюджетній сферах Єдиної тарифної сітки з оптимальною (не нижче 10%) різницею в тарифних ставках суміжних розрядів. Поетапне скорочення розриву в розмірах оплати праці працівників в бюджетній та не бюджетній виробничій сфері та сфері послуг, а також встановлення збалансованої системи оплати праці у цих сферах;

- законодавче встановлення разом із вартісною величиною прожиткового мінімуму ще одного соціального стандарту - мінімального споживчого бюджету, що сприятиме запровадженню базового критерію для зростання заробітної плати і забезпечення розширеного відтворення трудового потенціалу.

В цілому розробка державної стратегії ефективного використання трудового потенціалу, механізмів її реалізації є важливим важелем та рушійною силою подальшого соціально-економічного розвитку. Заходи макро- і мікроекономічного регулювання повинні реалізуватися в комплексі, охоплюючи різні рівні і сфери формування, розподілу, перерозподілу і використання робочої сили з тим, щоб поєднати суто ринкові важелі та методи державної політики, створити дієвий механізм переважно інтенсивного типу розширеного відтворення трудового потенціалу.

ВИСНОВКИ

Дослідження науково-методичних основ відтворення трудового потенціалу України в процесі формування ринкових відносин дало можливість сформулювати наступні загальні висновки:

1. В умовах ринкової трансформації суспільного виробництва методологія економічної оцінки стану розвитку продуктивних сили і виробничих відносин має будуватися за такими якісними критеріями, як інтелектуальність, мобільність, ефективність використання і відтворення людського капіталу.

Найбільш комплексно сутнісна характеристика трудового потенціалу може бути розкрита через діалектичну єдність категорій продуктивних сил і виробничих відносин, оскільки одна опосередковує людські ресурси з їх розумовими і фізичними здібностями, які мають здатність до розширеного відтворення, а друга відбиває взаємовідносини між людьми в процесі використання їх розумової і фізичної енергії, створення і привласнення суспільного продукту з метою задоволення потреб особистості і суспільства.

2. Концептуальною основою відтворення трудового потенціалу має стати інтегрований підхід, який враховує, з одного боку, процеси формування, розподілу, обміну і використання його окремих елементів, а з іншого - умови соціально-економічно-демографічного розвитку трудової активності певного покоління людей. Це в свою чергу потребує, щоб категоріальний апарат методології системного підходу до вирішення проблем розширеного відтворення трудового потенціалу було доповнено такими поняттями:

- інтелектуальний трудовий потенціал, який є відображенням суспільних відносин з приводу накопичення, використання і відтворення розумових і інтелектуальних здібностей людини як носія трудового потенціалу;

- ринок трудового потенціалу як відносини між людьми в процесі попиту, пропозиції і використання можливостей окремих суб'єктів до трудової діяльності з метою задоволення потреб людини, сім'ї, трудового колективу і суспільства в цілому;

- економіка людського капіталу, сутність якого визначається системою елементів суспільного відтворення - досягненнями освіти, науки, техніки, економіки та їх впливом на суспільні відносини в процесі відтворення трудового потенціалу.

3. Оскільки розвиток елементів суспільного виробництва в сучасних умовах регулюють ринкові відносини з їх швидкоплинним характером зміни економічних умов і конкурентних можливостей, концепція відтворення трудового потенціалу повинна будуватися переважно за інтенсивним типом розширеного відтворення, тобто спираючись на інтелектуалізацію праці, підвищення її продуктивності і прискоренні темпи економічного розвитку. Це дасть змогу забезпечити зростання ефективності відтворення трудового потенціалу, підвищити добробут населення та оптимізувати розвиток і використання інших елементів суспільного виробництва. Але при цьому, поряд з ринковими механізмами реалізації концепції переважно інтенсивного типу відтворення трудового потенціалу, суттєву регулюючу функцію мають відігравати заходи державного впливу, а саме законодавчі, нормативно-правові, соціально-економічні та організаційні.

4. В основу практичних дій щодо реалізації переважно інтенсивного типу відтворення трудового потенціалу має бути покладено такі пріоритети як: створення належних економічних, екологічних і соціальних умов для повноцінного відтворення і професійно-інтелектуального розвитку трудового потенціалу; забезпечення можливостей для продуктивного його використання через відповідне економічне і науково-технічне підґрунтя, збалансований регіональний розвиток, впровадження системи стимулів до продуктивної праці, а також реалізація соціальних гарантій як для зайнятого, так і незайнятого населення, що в умовах формування ринкових відносин сприятиме поліпшенню параметрів формування трудового потенціалу та підвищення рівня життя населення в цілому. Вимоги до реалізації цих пріоритетів мають бути посилені, перш за все, на державному рівні з послідовною трансформацією до кожної організації і трудового колективу.

5. Інтегральний підхід до оцінки рівня трудового потенціалу та ефективності його відтворення може бути визначений через систему показників, що відображають його кількісну і якісну характеристику як в цілому, так і за регіонами, показують розбіжності між рівнем номінального і реального трудового потенціалу, а також дають змогу визначити основні тенденції, що складаються на тому чи іншому етапі економічного розвитку. До таких показників, що можуть нести критеріальне навантаження, ми вважаємо, слід віднести: демографічний розвиток; охорона здоров'я населення, екологія і умови праці; кількість робочих місць, зайнятість та рівень безробіття; розвиток сфери освіти і професійного навчання; доходи і соціальний захист населення та інші.

6. Результати дослідження показують, що на сучасному етапі розвитку економіки України тенденції, що склалися у сфері взаємозв'язку між основними макроекономічними показниками і рівнем використання трудового потенціалу ще не набули позитивної динаміки і незворотності. Так, недостатньо прослідковується залежність між динамікою ВВП і зайнятості населення, тобто ефективність використання трудового потенціалу ще досить низька і не виконує повною мірою своєї ролі як рушійної сили економічного розвитку. Відсутня залежність між індексами зростання номінальної заробітної плати та споживчих цін, що свідчить про неефективну систему оплати праці, яка склалася в країні, фіскальну залежність фонду оплати праці від податкових чинників і, як наслідок, тінізація її значної частини. Ріст інфляції, не дивлячись на деяке зростання доходів населення, лишається суттєвим фактором зниження платоспроможного попиту та звуження внутрішнього ринку як товарів і послуг, так і ринку трудового потенціалу. Не спостерігається чіткого взаємозв'язку між інвестиційною діяльністю і створенням робочих місць, навпаки навіть існує негативна тенденція скорочення функціонуючих робочих місць та їх питомої ваги у загальній кількості наявних робочих місць, що є прямим свідченням проведення недостатньо ефективної політики зайнятості і скорочення безробіття.

7. Серед головних причин виникнення соціальної напруги у сфері відтворення трудового потенціалу прослідковуються переважно системні чинники, як успадковані від попередньої епохи - нераціональна структура економіки (галузева, територіальна, технологічна, інституціональна), паливно-енергетична залежність, фінансова і цінова нестабільність, недостатня конкурентоспроможність, низька інвестиційна активність, так і чинники вторинної хвилі, що виникли через поспішні і не завжди обґрунтовані заходи з адаптації виробничих відносин до умов ринку - заборгованість з виплати заробітної плати, низький розмір соціальних трансфертів, зростання частки людей - носіїв трудового потенціалу, які вимушено опинилися за “межею бідності”, небажані зміни морально-психологічного клімату в країні, зниження якісного рівня людського капіталу через відтік його інтелектуальної частки за кордон та внаслідок міжгалузевого перерозподілу трудових ресурсів, тобто переходу фахівців з наукоємних і високотехнологічних галузей, що опинилися на стадії стагнації, до видів діяльності, де використовується більш проста праця - торгівля, ремонтно-будівельні роботи, різні види послуг.

8. Реформування відносин власності призвело до радикальних економічних, соціальних та морально-психологічних змін стосовно зайнятості та соціальної захищеності сільського населення. На селі з'явилися нові форми господарювання, діяльність яких ґрунтується на засадах приватної власності: товариства, кооперативи, приватні та приватно-орендні підприємства, фермерські та одноосібні (сімейні) господарства, малі та спільні підприємства тощо. У структурі доходів трудового потенціалу села має місце нова складова - доходи від підприємницької діяльності, частка яких є поки-що незначною, проте саме розвиток підприємництва в сільській місцевості в умовах погіршення соціально-культурного та побутового обслуговування сільського населення може значно поліпшити життя селян, прискорити формування середнього класу завдяки створенню нових робочих місць, підвищенню доходів сільських жителів, формуванню ефективного власника в умовах надання їм на правах приватної власності землі та майна.

Стратегічним напрямком розвитку агропромислового сектору економіки України має бути формування на ринковій основі великих, середніх та малих господарств. Проте основним критерієм рівноправного розвитку тих чи інших форм власності, а відповідно і форм господарювання має бути стан їх конкурентоспроможності, ефективності виробництва. В залежності від ситуації, особливостей агропромислового відтворення необхідне оптимальне поєднання різних форм господарювання на цій основі.

9. Основні завдання, які мають постати перед державою в процесі реалізації концепції переважно інтенсивного типу відтворення трудового потенціалу полягають в наступному:

- проведення радикальних реформ в економіці, що сприятимуть реалізації структурно-інноваційної моделі розвитку та зростанню виробництва конкурентоспроможної продукції;

- створення умов для зменшення обсягів прихованого безробіття шляхом легалізації тіньового сектору економіки за рахунок зокрема удосконалення податкового законодавства;

- селективне проведення заходів протекціоністського характеру для захисту вітчизняного виробника від недобросовісної конкуренції;

- активізація державної політики на ринку праці шляхом удосконалення роботи центрів зайнятості, в особливості щодо перенавчання безробітних та залучення їх до громадських робіт;

- забезпечення умов для збереження та розширеного відтворення висококваліфікованого кадрового потенціалу через пільгове оподаткування фонду оплати праці.

Необхідно реформувати механізм відтворення трудового потенціалу через впровадження системи гарантованого мінімального доходу, який враховується у соціальному бюджеті. Це повинно стати складовою частиною державної політики із соціального захисту працюючих, стимулювати підвищення ціни послуг робочої сили, особливо низькооплачуваних працівників та зменшення внаслідок цього рівня бідності. Розробка єдиного закону про розширене відтворення трудового потенціалу та соціальне забезпечення населення надасть правову основу економічним механізмам на всіх фазах процесу відтворення.

10. Методика побудови ефективного механізму регулювання відтворенням трудового потенціалу повинна спиратися на низку взаємопов'язаних заходів впливу на ринок праці з метою забезпечення більш ефективного використання робочої сили, стимулювання попиту на їх послуги та забезпечення соціального захисту населення. Основними структурними елементами такого механізму, на нашу думку, повинні бути три блоки: організаційно-інформаційний блок - охоплює діяльність суб'єктів і об'єктів управління зайнятістю і організаційні структури; правовий блок - законодавче і нормативно-правове забезпечення відносини зайнятості; соціально-економічний блок - соціальна, фінансово-кредитна і структурно-інвестиційна політики. Їх комплексне поєднання буде сприяти підвищенню регулювання процесу відтворення трудового потенціалу.

11. На ринку освітніх послуг доцільно створити організаційну структуру, що мала б виконувати функції дослідження даного ринку, вивчаючи попит та пропозицію на фахівців відповідних спеціальностей, та сприяла б їх працевлаштуванню. Такими структурами при ВНЗ можуть бути кадрові агентства, організаційна структура яких повинна складатись як мінімум з двох підрозділів: маркетингу освітніх послуг та сприяння працевлаштуванню випускників. Це додало б ефективності державним важелям формування трудового потенціалу, створило б освітянський ринок як складову частину соціальної політики держави з формування трудового потенціалу, а саме як визначальної частки інтелектуального капіталу. Саме цим зумовлюється пріоритетність фактора знань в реалізації інноваційної моделі розвитку економіки.

12. Соціальна політики держави на найближчу перспективу значною мірою має бути зосереджена на факторах, що сприяють відтворенню трудового потенціалу, а саме ведуть до зростання добробуту та скорочення диференціації доходів населення як через поступове підвищення державних соціальних гарантій, так і шляхом створення сприятливих умов для реалізації потенціалу ділової активності населення та утвердження середнього класу. Необхідно підвищити в структурі ВВП частку, що йде на оплату праці. Мінімальні державні соціальні гарантії мають враховувати рівень та динаміку прожиткового мінімуму. Адресна підтримка малозабезпечених сімей має замінити нинішню соціально несправедливу і вкрай неефективну систему пільг, субсидій та компенсацій. Суттєвою умовою формування інтенсивного типу відтворення трудового потенціалу має стати прискорений розвиток соціальних інститутів - освіти, медицини, культури, та відповідне зростання соціальних інвестицій, безпосередньо спрямованих на розвиток людини. Дієвим важелем у цьому може стати система обов'язкового соціального страхування, зокрема пенсійного.

13. Будь-який соціальний ефект досягається лише на основі економічного зростання. Тільки при забезпеченні розширеного відтворення при умові першочергового задоволення потреб внутрішнього ринку шляхом оптимальної взаємодії ринкових та державних механізмів, проведення ефективної державної політики доходів населення відбуватиметься переважно інтенсивне розширене відтворення трудового потенціалу України і підвищиться ефективність його використання в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лич В.М. Трудовий потенціал: теорія та практика відтворення // Монографія (одноосібна) - К.: Науковий світ, 2003. - 313 с.

2. Лич В.М. Актуальні питання розвитку людського потенціалу України // Монографія “Державне регулювання економіки України: методологія, напрями, тенденції, проблеми”. Під наук. ред. М. Якубовського. - К.: НДЕІ, 2005. - С. 68-74.

3. Лич В.М. Доходи населення та їх вплив на відтворення трудового потенціалу // Монографія “Шлях до лідерства - європейський вибір України”. - К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2005. - С. 149-161.

4. Лич В.М. Розширене відтворення людського потенціалу - першочергова умова становлення держави-лідера // Монографія “Стратегія соціально-економічного розвитку: держава, суспільство, особистість”. - К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2005.- С.137-145.

5. Лич В.М. Трудовий потенціал та ринок праці України // Монографія “Новий формат стратегії і тактики соціально-економічного розвитку України: людина, громада, держава”. - К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2005. - С. 258-267.

6. Лич В.М. Реформування земельних відносин (підрозділ 4.3). Демографічні процеси на селі (підрозділ 4.5) // Монографія “Середній клас України: проблеми та соціально-економічні передумови становлення”. - К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2004. - С. 344-406.

7. Лич В.М. Економічна теорія. Частина 1. Загальні основи економічного розвитку. - К., 2004. - 130 с.

8. Лич В.М. Відтворення трудового потенціалу АПК // Монографія “Моніторинг соціальних процесів в Україні”. За ред.: І.К. Бондар, Г.В. Ярошенко та ін. - К.: Знання, 1999. - С. 240-245.

9. Лич В.М. Організаційно-економічний механізм державного регулювання формуванням трудового потенціалу в сфері зайнятості // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2005. - Вип. 11(54). - С. 8-10.

10. Лич В.М. Сучасні методичні основи оцінки трудового потенціалу та його відтворення // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2005. - Вип. 7(50). - С. 66-72.

11. Лич В.М. Сутнісна характеристика категорій трудового потенціалу // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2005. - Вип. 6(49). - С. 114-119.

12. Лич В.М. Фінансування науки: аналіз стану, проблеми та
шляхи вдосконалення // Збірн. наук. праць “Науковий вісник Волинського ун-ту ім. Л.Українки”. - Луцьк, 2005. - №1. - С. 189-195.

13. Лич В.М. Інвестиції в людський капітал - першочергова потреба забезпечення економічного зростання // Збірник наук. праць “Проблеми підвищення ефективності інфраструктури”. - К.: НАУ, 2005. - Вип. 11. - С. 28-33.

14. Лич В.М. Науково-методичні засади вартості робочої сили // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2004.- Вип. 10(41). - С. 52-59.

15. Лич В.М. Соціально-економічні аспекти законодавчо-нормативного механізму відтворення трудового потенціалу // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2004.- Вип. 11(42).- С. 59-64.

16. Лич В.М. Відтворення інтелектуального потенціалу розвитку вітчизняного промислового виробництва // Збірник наукових праць “Теоретичні та практичні питання економіки”. - К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 2004. - Вип. 4. - C. 53-58.

17. Лич В.М. Сучасні тенденції зайнятості та безробіття сільського населення в умовах реформування аграрного сектору економіки // Збірник наукових праць “Формування ринкових відносин в Україні”. Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2004.- Вип. 5(36). - С. 65-71.

18. Лич В.М. Економічна активність сільського населення // Україна: аспекти праці. - 2004. - №4. - С. 29-36.

19. Лич В.М. Необхідність та особливості державного регулювання страхової діяльності в Україні // Збірник наукових праць “Формування ринкових відносин в Україні”. Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2003.- Вип. 9(28). - С. 79-82.

20. Лич В.М. Інвестиції в АПК: стан, проблеми, шляхи вирішення // Збірник наукових праць “Формування ринкових відносин в Україні”. - К., 2000. - Вип.11.- С. 33-40.

21. Лич В.М. Вдосконалення трудового потенціалу в умовах агропромислової інтеграції // Збірник наукових праць АН УРСР: Вдосконалення господарського механізму агропромислового комплексу. - К.: ІЕ АН УРСР, 1985. - С. 35-39.

22. Лич В.М., Якобчук В.П. Удосконалення відтворення трудового потенціалу АПК // Питання політичної економії. - К.: Вища школа, 1985.- С.21-Особистий внесок здобувача: визначена сутнісна характеристика відтворення трудового потенціалу АПК, шляхи підвищення ефективності його використання.

23. Лич В.М. Зростання освітнього потенціалу молоді України як необхідна передумова розвитку підприємництва та становлення середнього класу // Матеріали конференції “Підприємництво як соціально-економічна передумова становлення середнього класу”. - Київ, 2004.- С. 114-117.

24. Лич В.М. Державні важелі сприяння ефективному відтворенню трудового потенціалу // Матеріали Міжнародного економічного форуму “Теорія та практика розвитку корпоративного сектору економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації”. - Київ, 2004.- С. 211-217.

25. Лич В.М. Економічним реформам - наукове забезпечення // ВРУ. Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій: “Економічна політика України: актуальні питання”: Збірник матеріалів до парламентських слухань / Губенко С.І., Демьохін В.А. та ін. - Київ, 2004.- С. 76-85.

26. Лич В.М. Підприємництво в Україні як економічна основа становлення середнього класу // Збірник доповідей та тез І міжнародної науково-практичної конференції “Підприємництво як соціально-економічна передумова становлення середнього класу”. - Київ, 2004.- С. 114-116.

27. Лич В.М. Державні важелі управління відтворенням трудового потенціалу // Матеріали ІІ науково-практичної конференції “Управління економікою в ринкових умовах у контексті стратегічних напрямів розвитку України до 2011 року”. - К.: видавничий дім “Корпорація”, 2004. - С. 33-39.

28. Лич В.М. Основні завдання аграрної політики за умов формування ринкових відносин // Тези доповідей 65-ї науково-практичної конференції у 4-х ч. // Відп. за випуск П.В. Кривенко. - К.: КНУБА, 2004. Ч.1. - С. 34-36.

29. Лич В.М. Проблеми стимулювання розвитку трудового потенціалу корпоративного сектору економіки // Збірник тез і висновків на науковій конференції “Теорія і практика формування і розвитку корпоративного сектора економіки”. - Київ, 2003. - С. 115-117.

30. Лыч В.Н. Основные направления социального развития Украины до 2011 года // Материалы ІV международной конференции “Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития”. - Минск: НИЭИ, 2003. - С. 107-112.

31. Лич В.М. Державний механізм управління процесом відтворення трудового потенціалу та ефективного його використання // Збірник доповідей та тез до ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Від лідера-особистості до держави-лідера”. - Київ, 2003. - С. 50-66.

32. Лич В.М. Ключові проблеми стимулювання трудового потенціалу в сфері товарного обігу // Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу: Матеріали міжнар. наук.-практ. конференції. Тези доповідей (24-25 жовтня 2002 р.) / Відп. ред. В.Д. Лагутін: У 2 ч. - К.: КНТЕУ, 2002. - С. 76-80.

33. Лич В.М. Висвітлення проблем відтворення трудового потенціалу в процесі викладання основ економічної теорії // Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання). Матеріали міжнародної науково-методичної конференції 26-27 квітня 2000 р. (Відповідальний редактор І.Й. Малий, Н.О. Титаренко). - Київ: КНЕУ, 2000. - С. 236-247.

34. Лич В.М. Передумови формування сучасних механізмів стимулювання агропромислової праці // В кн. “Управління трудовими ресурсами: проблеми перспективи розвитку”. Збірник доповідей міжнародної науково-практичної конференції. Ч.1. - Хмельницький: ТУП, 1997. - С. 31-33.

35. Лич В.М. Актуальні проблеми державної підтримки фермерських господарств в Україні: матеріали круглого столу. Державна політика розвитку малого підприємництва в Україні // Право України. - 1997. - № 6. - С. 27-28.

36. Лич В.М. Актуальні проблеми становлення фермерських господарств в умовах перехідної економіки // Збірник наукових праць “Мале підприємництво і менеджмент в Україні”. Відп. за випуск А.М. Лукашенко. - Київ, 1997. - С. 225-230.

37. Лич В.М. Еволюція форм власності агропромислового комплексу АПК // Тези доповідей науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів. - Київ: КІБІ, 1993. - С. 24-25.

38. Лич В.М. Трудовий потенціал АПК і перебудова відносин власності // Збірник наукових доповідей. - К.: Мінвуз УРСР, 1991. - С. 57-59.

39. Лич В.М. Стимулювання праці і відповідальність за його кінцеві результати в будівництві // Будівельна наука України: перспективи розвитку в нових економічних умовах. Тези доповідей. - Київ: УкрНДІНТІ, 1991. - С. 41-42.

40. Лич В.М. Проблеми суспільного відтворення в цілому і методика їх викладання в будівельному вузі // Збірник наукових доповідей. - Донецьк: Донецький державний університет, 1991. - С. 32-34.

АНОТАЦІЇ

Лич В.М. Науково-методичні основи відтворення трудового потенціалу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, Київ, 2005.

В роботі визначено новий напрямок наукового дослідження відтворення трудового потенціалу, суть якого полягає у розробці теоретико-методичних основ переважно інтенсивного типу розширеного відтворення трудового потенціалу на основі теорії неокласичного синтезу та обґрунтування основних напрямів щодо формування вітчизняної конкурентоспроможної соціально орієнтованої економіки людського капіталу. Розкрито зміст таких нових понять, як “інтелектуальний трудовий потенціал”, “ринок трудового потенціалу”, “економіка людського капіталу”. Категорії “трудовий потенціал” і “трудовий капітал” розглядаються як двоєдині, системні, взаємозалежні і взаємообумовлені, які досліджуються як з боку продуктивних сил, так і виробничих відносин.

Автором запропоновані методологічні підходи щодо сутнісних характеристик взаємозв'язку і взаємообумовленості трудового потенціалу і ринку праці через аналіз кількісного та якісного стану трудового потенціалу в регіональному розрізі. Розглянуті соціально-економічні наслідки використання трудового потенціалу через політику зайнятості і безробіття, вартість послуг робочої сили і продуктивності праці. Особливу увагу приділено змінам соціально-трудових відносин на селі в умовах земельної реформи.

Розроблено механізм регулювання процесу відтворення трудового потенціалу на державному рівні, котрий має враховувати систему взаємопов'язаних організаційних, адміністративно-правових, економічних і соціальних методів впливу на ринок праці з метою більш ефективного відтворення робочої сили та забезпечення соціального захисту населення.

Ключові слова: трудовий потенціал, інтелектуальний трудовий потенціал, ринок трудового потенціалу, економіка людського капіталу, розширене відтворення трудового потенціалу.

Лыч В.Н. Научно-методические основы воспроизводства трудового потенциала Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирование и регулирование экономики. Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики Украины, Киев, 2005.

Актуальность исследования обусловлена существенными изменениями которые имеют место, как в отечественной экономической системе, так и мировой экономике в процессе генезиса рыночных отношений, а также повышением роли трудового потенциала как определяющего капитала, от эффективности воспроизводства которого, прежде всего, зависит экономическое могущество государства, уровень жизни ее граждан.

Целью диссертации является научно-методическая разработка концептуальных основ относительно сущностной характеристики трудового потенциала, проблем его воспроизводства в Украине и обоснования основных направлений развития путем обеспечения преимущественно интенсивного типа воспроизводства в процессе становления социально ориентированной экономики.

Из числа научных результатов можно выделить новое направление научного исследования воспроизводства трудового потенциала, суть которого состоит в разработке теоретико-методических основ преимущественно интенсивного типа расширенного воспроизводства трудового потенциала на основе теории неоклассического синтеза и обоснование основных направлений относительно формирования отечественной социально ориентированной экономики человеческого капитала; раскрыто содержание таких новых понятий, как “интеллектуальный трудовой потенциал”, “рынок трудового потенциала”, “экономика человеческого капитала”. Категории “трудовой потенциал” и “трудовой капитал” рассматриваются как системные, взаимообусловленные понятия, которые исследуются как со стороны производительных сил, так и производственных отношений. Обосновывается потребность на государственном уровне создать условия для каждой организации с учетом индивидуальных характеристик отдельного работника и специфики производства, разработать и внедрить в практику хозяйственной деятельности системы индивидуального материального и морального стимулирования и одновременно материальной и моральной ответственности за конечные результаты воспроизводства.

Автором предложены методологические подходы относительно сущностных характеристик взаимосвязи трудового потенциала и рынка труда через анализ количественного и качественного состояния трудового потенциала в региональном разрезе. Рассмотрены социально-экономические последствия использования трудового потенциала через политику занятости и безработицы, стоимость услуг рабочей силы и производительности труда. Особое внимание уделено изменениям социально-трудовых отношений на селе в условиях земельной реформы.

Разработан механизм регулирования процесса воспроизводства трудового потенциала на государственном уровне, который должен учитывать систему взаимосвязанных организационных, административно-правовых, экономических и социальных методов влияния на рынок труда с целью более эффективного воспроизведения рабочей силы и обеспечение социальной защиты населения.

Ключевые слова: трудовой потенциал, интеллектуальный трудовой потенциал, рынок трудового потенциала, экономика человеческого капитала, интенсивное воспроизводство трудового потенциала.

Lych V.M. Scientific-methodological basis of reproduction of labour potential of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation for scientific degree of the doctor of economic sciences by speciality 08.02.03 - organization of management, planning and regulation of economy. - The Scientific Research Economic Institute of Ministry of Economy of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation defines new direction of scientific analysis of labour potential reproduction, essence of which is in elaboration of theoretic-methodological principles of mainly intensive extended labour potential reproduction on the basis of theory of neoclassical synthesis and proving of basic tendencies of forming of domestic socio-oriented competitive human capital economy. It also develops the essence of such notions as human capital economy, intellectual labour potential, labour potential market. Categories “labour potential” and “labour capital” are viewed as indivisible, systematic, interdependent and mutually compelled notions. The dissertation substantiates the necessity of each organization to develop and apply in practice at state level the system of individual material and moral stimulation and simultaneously material and moral responsibility for the reproduction resultates. This is done taking into account individual characteristics of each worker and the specification of production.

The author introduces methodological approaches of essential characteristics of interconnection interdependence of labour potential and labour market through quantities and qualitative analysis of labour potential state in regional aspect. The socio-economic consequences of labour potential usage are viewed through the policy of employment and unemployment, cost of services and labour productivity. Special attention is devoted to the changes of social and labour relations in villages in terms of land reform.

The mechanism regulating labour potential reproduction at state level is worked out. It aims to take into consideration interrelated organisational, administrative, legal, economic and social methods of influence on labour market aiming to more effective labour force reproduction and social protection of population.

The key words: labour potential, intellectual labour potential, labour potential market, human capital economy, extended labour potential reproduction.

Размещено на Allbest.ru