Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 33.658:338.45:66

УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЯМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.01 --

економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КВАСНІЙ Любов Григорівна

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України, м. Івано-Франківськ.

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Благун Іван Семенович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри економічної кібернетики

Офіційні опонентидоктор економічних наук, профессор Лапко Олена Олександрівна, Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості НАК “Нафтогаз України”, начальник управління економічних досліджень,

кандидат економічних наук, доцент Раєвнєва Олена Валентинівна, Харківський національний економічний університет, доцент кафедри економічної кібернетики

Провідна установа:Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємств, м. Одеса.

Захист відбудеться “27” жовтня 2005 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.055.01 у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61011, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.

Автореферат розісланий “23” вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Ястремська

нафтодобувний підприємство стратегія

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Управління стратегіями розвитку та функціонування є одним з найважливіших чинників, що визначають ефективність діяльності вітчизняного підприємства в ринковому середовищі, його фінансову стабільність та конкурентоздатність. Особливої нагальності цей чинник набуває в умовах ринкових перетворень національної економіки України, оскільки характер діяльності підприємств та промисловості в цілому на даний час визначає їх конкурентні якості не лише на вітчизняному ринку, але й на міжнародному.

Необхідність стратегічного розвитку функціонування підприємств для держави зумовлює вибір оптимальної стратегії розвитку, яка характеризується показниками економічної ефективності їх діяльності. Враховуючи велику кількість способів та методів управління стратегіями, для різних етапів науково-технічного та технологічного розвитку виробництва вибір методів узгодження внутрішнього та зовнішнього середовищ діяльності підприємств має для кожного окремого підприємства на кожному етапі життєвого циклу велике значення.

Така різноманітність методів управління стратегіями розвитку розкриває широкі можливості для здійснення наукових досліджень в даній сфері. Побудова стратегії розвитку і функціонування підприємства з врахуванням функціональних цілей розвитку вищих рівнів ієрархії на основі ефективного (раціонального) використання природних, фінансових, матеріальних і трудових ресурсів підприємств на сьогодні є особливо актуальною для підприємств кожної галузі.

На даний час у вітчизняній та світовій науці значний внесок у вивчення даних питань зроблений такими вченими, як І. Ансофф, А. Воронкова, В. Герасимчук, А. Довгань, О.Тридід, О. Лапко, О. Пушкар, Т. Сааті, В. Сомов та ін.

Проте наукові дослідження, присвячені проблемам розробки адекватних часу стратегій розвитку підприємств, як складно організованих систем із внутрішньою будовою і зовнішніми чинниками, є не повністю досконалими і потребують подальшого доопрацювання.

У зв'язку з вищезазначеним, розробка оптимальної стратегії управління розвитком і функціонуванням підприємства нафтовидобувної галузі на основі використання методів фінансового планування і управління та її практична реалізація на прикладі конкретного підприємства (нафтогазовидобувного управління “Долинанафтогаз”) є актуальною задачею на сучасному етапі розвитку підприємств всіх галузей економіки.

Актуальність поставленої задачі, її теоретичне та практичне значення, необхідність формування адекватної часу стратегії розвитку та функціонування вітчизняних підприємств обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та задання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника і є частиною комплексної теми „Моделювання соціально-економічного розвитку економіко-виробничих структур в ринкових умовах” (ДР 0102U004510) кафедри економічної кібернетики. Автором розроблено варіанти стратегії розвитку підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування та розробка окремих теоретичних аспектів аналізу розвитку і функціонування підприємства як складної системи та практичних методів управління стратегіями його розвитку. У відповідності зі сформульованою метою дослідження були поставлені та розв'язані такі завдання:

- розглянуто теоретико-методичні підходи до побудови стратегій розвитку і функціонування підприємства та управління ними в ринкових умовах;

- виявлено особливості функціонування підприємств як складно організованих систем та розроблено методичні рекомендації до системно-аспектного аналізу їх діяльності і розвитку;

- проведено аналіз зовнішнього та внутрішнього середовищ нафтовидобувних підприємств з урахуванням особливостей їх діяльності;

- визначено і проаналізовано систему цілей, уточнено механізм їх побудови та сукупність принципів розвитку і функціонування нафтовидобувних підприємств в умовах ринкової економіки;

- сформовано систему показників економічної ефективності розвитку підприємства з урахуванням системно-цільового аспекту аналізу;

- розроблено критеріальні оцінки формування стратегії розвитку промислових підприємств;

- обґрунтовано та розроблено методичні рекомендації з портфельного аналізу капіталовкладень підприємств нафтовидобувної галузі;

- проаналізовано систему взаємозв'язків основних показників економічної ефективності та розвитку підприємств та здійснено їх прогнозування;

- розроблено методичний підхід до управління стратегіями розвитку підприємства у короткостроковій перспективі.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку та функціонування підприємств.

Предметом дослідження є побудова, аналіз та управління стратегіями розвитку і функціонування підприємств нафтовидобувної промисловості.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основами дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, вітчизняні та зарубіжні дослідження з питань управління розвитком підприємств, фінансового планування та управління діяльністю підприємств нафтовидобувної галузі в умовах ринкової економіки. У роботі використано методи економічного та статистичного аналізу для визначення системи взаємозв'язків показників ефективності розвитку і функціонування підприємств та тенденцій змін динамічних характеристик суб'єктів господарювання; теорія графів для формування системи цілей розвитку і функціонування підприємств; економетричні методи для побудови моделей показників економічної ефективності діяльності промислових підприємств; системний підхід для розроблення методичних рекомендацій з комплексного аналізу діяльності суб'єктів господарювання та оптимізаційні методи для методичного забезпечення до управління стратегіями розвитку та ефективного використання портфелю капіталовкладень в родовища нафтовидобувного підприємства.

Інформаційною основою дослідження є первинні та кінцеві статистичні дані, опубліковані в періодичних виданнях, інтернет-публікації, нормативні та довідкові матеріали, статистичні дані нафтовидобувного управління “Долинанафтогаз”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні теоретичних та науково-методичних положень з управлінні стратегіями розвитку підприємства в умовах ринкової економіки. При цьому отримано такі результати:

вперше:

розроблено методичний підхід до управління стратегіями розвитку підприємств в короткостроковій перспективі та відбору оптимальної із сформованої множини альтернатив за допомогою методів оптимізації, реалізація якої забезпечує ефективне використання портфелю капіталовкладень конкретних підприємств при загальному зниженні собівартості їх продукції;

одержали подальший розвиток:

методичні рекомендації до системно-аспектного аналізу діяльності і розвитку підприємств, що базується на підході до їх функціонування як складно організованих систем із врахуванням внутрішніх можливостей та зовнішніх чинників;

методичні розробки до аналізу внутрішнього та зовнішнього середовищ нафтовидобувних підприємств промисловості з урахуванням специфіки їх діяльності на основі використання системного підходу та теорії графів, що дозволило чітко сформулювати та реалізувати цілі розвитку та функціонування таких підприємств;

методика дослідження стратегій розвитку підприємств промисловості, яка полягає в розробленні критеріальних оцінок і застосуванні їх до конкретизації стратегічних альтернатив розвитку підприємств;

методичні рекомендації з портфельного аналізу капіталовкладень в родовища підприємств нафтовидобувної галузі, яка передбачає використання оптимізаційних методів, і застосування якої дозволяє, на відміну від існуючих напрацювань, знизити собівартість видобутку нафти по підприємству із врахуванням оптимальної собівартості для кожної його підсистеми.

удосконалено:

механізм побудови системи цілей розвитку та функціонування підприємств нафтовидобувної галузі на основі теорії графів, що враховують ієрархічну складність системи взаємозв'язків підсистеми та елементів нафтовидобутку;

систему взаємозв'язків основних економічних показників ефективності розвитку і функціонування підприємств та здійснено їх прогнозування на основі методів економетричного та статистичного аналізу, що дозволяє попереджати зміни динамічних характеристик системи та забезпечує покращення кінцевих показників економічної діяльності суб'єктів господарювання;

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення в дисертації доведені дисертантом до конкретних пропозицій щодо розробки, реалізації та управління стратегіями розвитку підприємств нафтовидобувної галузі. Так, методика обчислення економічних показників ефективності діяльності підприємства та використання портфельного аналізу капіталовкладень в родовища впроваджені у діяльність нафтовидобувного управління “Долинанафтогаз” (довідка № 10б-1772 від 24.05.05); методика аналізу стратегій розвитку нафтовидобувного підприємства на основі розробки критеріальних оцінок впроваджена у роботу Бориславського нафтовидобувного управління (довідка № 03-202 від 23.05.05).

Теоретичні та науково-практичні розробки дисертаційної роботи (проблеми розвитку і функціонування економічних систем, питання управління стратегіями розвитку підприємства) використані автором в навчальному процесі при викладанні курсів “Економіка підприємства”, “Стратегічний менеджмент”, “Економічний аналіз” (довідка №613 від 27.05.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід з вирішення

проблем управління стратегіями розвитку підприємств і побудови оптимальної. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були апробовані та обговорювались: на Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми стійкого регіонального розвитку в умовах ринкової економіки” (Сімферополь, 5 грудня 2003 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 15-17 вересня 2004 р.).

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 8 одноосібних наукових роботах, загальним обсягом 3,8 ум.-друк. арк., з яких 6 -- у фахових виданнях, обсягом 3,42 ум.-друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних літературних джерел. Загальний обсяг роботи -- 195 сторінок машинописного тексту. Дисертація містить - 29 рисунків на 11 сторінках, 10 таблиць на 15,4 сторінках, список використаних літературних джерел включає 138 найменувань на 12 сторінках і 5 додатків на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь її розробленості в економічній літературі, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, сформульовані і визначені мета, завдання, предмет, об'єкт та методи дослідження, викладені наукова новизна, практичне значення і апробація одержаних результатів.

У розділі 1 “Теоретичні аспекти стратегічного управління підприємствами в умовах ринкової економіки” наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні ролі та місця стратегічного планування як основної функції стратегічного управління розвитком та функціонуванням виробничо-економічної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки.

На сучасному етапі розвитку стратегічне планування сприймається як умова ефективного управління підприємством, а побудова стратегії розвитку підприємства базується на методології стратегічного управління, яка включає принципи побудови прогнозів розвитку підприємства через теорію стратегічного планування до практичного використання у відповідності до вимог окремої галузі або всієї економіки.

Метою стратегічного управління підприємством є досягнення оптимального стану суб'єкта господарювання, спланованого на певний проміжок часу, суть якого полягає у формуванні пропорцій між підсистемами господарського суб'єкта у відповідності до заданого критерію оптимальності.

Виявлено, що стратегічні рішення мають специфіку прийняття і реалізації. Специфіка організаційного механізму прийняття стратегічних рішень обумовлена певними їх особливостями на вищому рівні управління, спрямована на охоплення всіх управлінських рівнів підприємства та відображення інтересів вищого керівництва. Специфіка реалізації стратегічних рішень обумовлена їх довготерміновим характером, що потребує відповідного коректування.

Найголовнішою для підприємства в умовах економічної кризи або стагфляції економіки є стратегія виживання, яка спрямована на виведення підприємства з кризового стану. Стратегія виживання спрямована на покращення стану підприємства шляхом ліквідації збиткових операцій, виходу з неперспективних ринків, скасування застарілих технологій тощо. Вона має захисний характер, спрямований на накопичення необхідного потенціалу підприємства для майбутнього зростання, на адаптацію підприємства до зовнішнього середовища.

Реалізація будь-якої стратегії потребує втілення в життя визначених тактичних рішень у короткі періоди часу. Тому розробка стратегії має підкріплюватися тактичним плануванням, яке забезпечує послідовне досягнення стратегічних цілей. Основою складання планів за певними напрямками майбутньої стратегії поведінки підприємств є локальні задачі, результати яких визначаються в натуральних і грошових кількісних показниках.

Загальні завдання стратегічного і тактичного управління діяльності підприємства полягають в аналізі ситуації (внутрішньої і зовнішньої), стратегічній сегментації, формуванні портфеля стратегій, виборі і реалізації конкретної стратегічної альтернативи.

При формуванні стратегії поведінки підприємства особлива роль відведена методиці аналізу господарського портфеля підприємства. Ця методика спрямована на знаходження в певний період часу оптимального набору виробництва продукції на підприємстві. За допомогою цієї методики проводиться перерозподіл ресурсів між затвердженими програмами господарської діяльності, які реалізують стратегії, розроблені на підприємстві. Існуючі методики аналізу господарського портфеля підприємства, перш за все вимагають ідентифікації господарських одиниць (визначення типів виробництва), позиції стратегічних господарських одиниць на вибраній матриці аналізу, додаткових спеціальних стратегій за ресурсами для кожної стратегічної господарської одиниці в залежності від положення на матриці.

У розділі 2 “Стратегічний аналіз діяльності підприємства як складної галузевої системи” розроблено та обґрунтовано методичне забезпечення з системно-аспектного аналізу діяльності і розвитку підприємств, що базується на функціонуванні суб'єктів господарювання як складно організованих систем на (прикладі нафтовидобувних підприємств з урахуванням їх специфіки); удосконалено механізм побудови системи цілей розвитку підприємств.

Стратегічний аналіз складних соціально-економічних об'єктів передбачає вивчення внутрішньої будови розглядуваної системи, її взаємодії із зовнішнім середовищем, історії та факторів розвитку системи, основних функцій підсистеми і елементів та ін.

В дисертації одержали подальший розвиток методичні рекомендації з системно-аспектного аналізу діяльності і розвитку промислових підприємств, що враховує особливості їх внутрішнього і зовнішнього середовища:

- виявленні системоутворюючі чинники та зв'язки і, на цій основі, встановленні структури елементів і підсистем, включених в систему при даному конкретному аналізі (системно-компонентний аспект аналізу);

- встановленні структури системи, тобто форм і видів зв'язку і взаємодій між її компонентами, визначенні їх ієрархічного підпорядкування (системно-структурний аспект аналізу);

- визначенні функції елементів, підсистем і системи в цілому, їх цілей і задач (системно-функціональний і системно-цільовий аспекти аналізу);

- вивченні системоутворюючих механізмів і факторів, які обумовлюють виникнення ефекту цілісності (системно-інтегративний аспект аналізу).

Важливою стороною стратегічного аналізу складних об'єктів є вивчення їх взаємодій із зовнішнім середовищем, тобто впливу середовища на систему і системи на середовище (системно-комунікаційний аспект аналізу). Даний аспект є особливо важливим при вивченні складних галузевих систем, оскільки всі вони повинні розглядатися як підсистеми міжгалузевих комплексів, галузей економіки, економіки країни загалом, з якими вони (так само, як і між собою) тісно взаємодіють.

Будь-яка соціально-економічна система галузевого типу у своєму розвитку проходить етапи зародження, становлення, розвитку, основного періоду функціонування, деградації та зникнення або ж реструктуризації в якісно іншу систему. Встановлення цих етапів життєвого циклу системи, її часових меж, факторів, які визначають або характеризують настання того чи іншого етапу, має важливе значення для вивчення перспектив та шляхів розвитку розглядуваної системи (системно-історичний аспект аналізу).

Перераховані аспекти аналізу, звичайно, взаємопов'язані.

За допомогою системно-компонентного аспекту аналізу нафтовидобувне підприємство, як складну систему, структуровано за територіальною та функціональною ознаками, що дало змогу відобразити природу і види зв'язків між компонентами системи і зовнішнім середовищем, функціональні та інтегративні характеристики системи.

Для аналізу складно побудованого об'єкта і конструювання адекватної йому формальної системи використано системно-структурний аспект, який забезпечив встановлення вертикальних і горизонтальних зв'язків, виділення системоутворюючих зв'язків, їх кількісну оцінку. Все це дозволило встановити структуру розглядуваної системи, тобто те, що залишиться якісно незмінним при кількісних змінах, які постійно відбуваються в будь-якій системі в процесі розвитку.

Виявлено, що в процесі просування системи по етапах її життєвого циклу вона зазнає суттєвих змін: змінюється кількість, масштаби і значимість її елементів і підсистем (компонентний склад), модифікуються цілі і функції, внутрішні і зовнішні зв'язки системи і т.д.

При цьому для однорідних по своїй природі систем вказані зміни є схожими і відбуваються приблизно в одні й ті ж моменти по відносній шкалі часу, тому вивчення історії існуючих систем є корисним для наукового передбачення руху систем, які ще не створені або знаходяться на більш ранніх етапах життєвого циклу. Цим визначається практична значимість системно-історичних досліджень.

Як показав системно-історичний аспект аналізу, на сьогоднішній день нафтовидобувне управління (далі НГВУ) “Долинанафтогаз” знаходиться на етапі скорочення життєвого циклу за показниками видобутку нафти по основних родовищах і на етапі стабілізації за показниками видобутку нафти по інших (молодших) родовищах. Таким чином, залежність діяльності управління від природних (а отже, незалежних від підприємства) факторів безпосередньо впливає на вибір стратегії життєвого циклу підприємства за основним видом діяльності -- видобутком нафти.

В дисертаційному дослідженні подано пропозиції методичного характеру з аналізу внутрішнього і зовнішнього (мікро- і макро-) середовища нафтовидобувних підприємств з урахуванням специфіки їх діяльності.

На основі проведеного аналізу макросередовища на прикладі нафтовидобувних підприємств виявлено вплив наступних факторів: міжнародних чинників, стану економіки, соціально-культурних факторів, державних органів влади, законодавства і науково-технічного прогресу.

Аналіз мікросередовища діяльності суб'єктів господарювання включає: місцеві органи влади, постачальників ресурсів, партнерів, споживачів продукції та конкурентів.

Галузеві фактори конкурентоздатності НГВУ “Долинанафтогаз” у порівнянні з конкурентами умовно поділено на позитивні і негативні, що впливають на конкурентоздатність та ефективність діяльності даного підприємства.

Зважаючи на негативні та позитивні фактори діяльності підприємства в порівнянні з конкурентами, зроблено наступні висновки:

-відсутність вітчизняних конкурентів в даній сфері діяльності відкриває широкі можливості для розвитку нафтовидобувного управління;

-збільшення інвестицій в пошуково-розвідувальні роботи дозволить не тільки збільшити обсяги видобутку нафти в перспективі, але й водночас порівняно зменшити її собівартість:

-нафтовидобувне управління як складова ВАТ “Укрнафта” -- державного монополіста в галузі паливно-енергетичного комплексу -- є стратегічним об'єктом держави, від діяльності якого залежить розвиток самої держави.

Системно-комунікаційний аспект аналізу показав, що НГВУ “Долинанафтогаз” в середньостроковій перспективі, та, навіть, у довгостроковій перспективі, є не тільки привабливим з точки зору конкурентноздатності цієї сфери, але й стратегічно важливим об'єктом держави.

Виявлено, що одним із основних напрямків удосконалення управління економікою, галуззю, підприємством і т. д. є посилення цільової спрямованості в діяльності і стратегічному плануванні суб'єкта господарювання, орієнтація на кінцеві економічні результати (системно-функціональний і системно-цільовий аспекти аналізу).

В дисертації удосконалено механізм побудови системи цілей розвитку та функціонування підприємств (на прикладі нафтовидобувної промисловості).

Для будь-якої галузевої системи цілі її розвитку і функціонування можна звести до чотирьох агрегованих функціональних цілей:

– отримання максимального ефекту від усіх видів діяльності;

– раціональне використання матеріальних, природних, трудових і фінансових ресурсів на виробництво кінцевої продукції;

– підвищення стабільності функціонування і розвитку суб'єкта господарювання та його окремих структур і підрозділів;

– створення ресурсного, виробничого і науко-технічного потенціалу для розвитку за межами стратегічного плану.

Кожну із функціональних цілей розкладено в ряд часткових цілей і під цілей. В дисертаційному дослідженні приведено дерево цілей розвитку та функціонування суб'єктів господарювання.

Структуризація і аналіз цілей їх діяльності дозволили обґрунтовано підійти до вибору показників і критеріїв, за якими порівнюються і відбираються стратегії системи та її підсистем, і на цій основі вибрати оптимальну стратегію розвитку нафтовидобувного підприємства.

У розділі 3 “Моделювання стратегій розвитку підприємства” досліджено та проаналізовано систему взаємозв'язків основних економічних показників ефективності розвитку і функціонування підприємств (на прикладі нафтовидобувних) та здійснено їх прогнозування на основі методів економетричного та статистичного аналізу, що дозволило розробити методичний підхід до управління стратегіями розвитку підприємств в короткостроковій перспективі та вибрати оптимальну стратегію; здійснено портфельний аналіз капіталовкладень нафтовидобувних підприємств.

Для аналізу економічної ефективності застосовуваних технолого-технічних методів і засобів у видобутку нафти створено багатофакторні економіко-математичні моделі економічних показників, в яких передбачається виявлення впливу на рівень і динаміку економічних показників сукупності технологічних, організаційних, природних та інших факторів.

Для оцінки результатів діяльності нафтовидобувних підприємств в ринкових умовах економічного стимулювання за показниками “прибуток” і “рентабельність”, які залежать від рівня витрат виробництва, значна роль відводиться показнику собівартості видобутку нафти.

Враховуючи, що показник собівартості акумулює комплексний вплив багатьох факторів, що здійснюють вплив на її динаміку, проведено відбір факторів-аргументів, що найбільш суттєво впливають на зміну собівартості видобутку нафти (грн./т-рік): дебіт свердловин (т/свердл.-міс.), обводненість рідини (у відсотках), фондоємність продукції (грн./т-рік). Економіко-математична модель собівартості видобутку нафти записана у вигляді ступеневої залежності:

, (1)

де а₀, а₁, а_2, а₃ - коефіцієнти регресії, обчислені методом найменших квадратів.

Для Долинського родовища функціональна залежність наступна:

y₁ = 17715,34·x₁^1,055·x₂^-4,133·x₃^1,427 (2)

Адекватність даної моделі та всіх інших доведено за допомогою наступних критеріїв: Фішера (F), коефіцієнта множинної кореляції (R), та коефіцієнта детермінації (d):

F=13,55; R=0,962; d=0,926.

Для всіх інших родовищ Долинського НГВУ проведено аналогічні розрахунки.

Розрахункові прогнозні значення собівартості видобутку нафти на 2005-2007 рр. відображено на рис. 1.

Основним економічним показником оцінки ефективності використання трудових ресурсів є продуктивність праці. За одиницю виміру продуктивності праці прийнято середньорічний видобуток нафти на одного працівника промислово-виробничого персоналу в тоннах (). З урахуванням інженерно-економічних міркувань і результатів попереднього аналізу побудови моделі розглянуто наступні фактори, що впливають на продуктивність праці:

- дебіт свердловин (т/свердл.-міс.),