Формування інвестиційних ресурсів в розвиток промислового виробництва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стимулювання відтворювальних процесів, які мають суттєво вплинути на подолання наявних негативних явищ в промисловості країни та досягти економічної сталості, безпосередньо пов'язане з інвестиційною діяльністю. Значна кількість промислових підприємств у зв'язку з кризою платежів, різким скороченням фондів відновлення і накопичення, низьким ступенем узгодженості здійснюваної фінансово-кредитної, бюджетно-податкової і цінової політики держави, недосконалістю правової бази має обмежені можливості щодо мобілізації і подальшого використання коштів для технічного переоснащення і розширення виробництва. Однією з найважливіших причин невисокої ефективності виробничої діяльності суб'єктів господарювання є нестача інвестиційних ресурсів, що знижує активність інноваційної діяльності, результативність виробництва, рівень конкурентноздатності продукції промисловості.

В умовах сучасного динамічного розвитку економічних процесів, рівень, темпи і масштаби оновлення промисловості в значній мірі визначаються тим, наскільки задіяно інвестиційний потенціал, забезпечено умови активної участі джерел інвестицій у фінансуванні інвестиційної діяльності. Істотний внесок у розробку питань, пов'язаних із мобілізацією та ефективністю використання внутрішніх та зовнішніх інвестицій, зробили відомі наукові школи: академічного сектора -- Рада з вивчення продуктивних сил України, Об'єднаний інститут економіки, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, Інститут економіки промисловості, Інститут регіональних досліджень; вузівського сектора -- Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київський національний економічний університет, Національний університет “Львівська політехніка”, Харківський державний економічний університет, Донецький національний технічний університет, Одеський національний політехнічний університет; Одеський державний економічний університет; галузевого сектора -- Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України, Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів та інші.

Проте недостатньо розробленим залишається комплекс питань стосовно формування та ефективного використання джерел інвестиційних ресурсів, що робить актуальним обрану тему, мету і задачі дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася у відповідності з тематичними планами науково-дослідних робіт Одеського національного політехнічного університету 2001--2005 рр. Її результати були використані при виконанні держбюджетної НДР “Система управління зовнішньоекономічною діяльністю в умовах інтеграції України у Світову економіку” (номер державної реєстрації 0102U004912), у рамках якої розроблено на макро- та мікрорівні пропозиції щодо залучення іноземних інвестицій; держбюджетної НДР “Вдосконалення управління фінансово-кредитним забезпеченням інноваційно-інвестиційного розвитку України в умовах євроінтеграції” (номер державної реєстрації 0105U002898), де дисертантом було розглянуто проблему фінансування виробничих інвестицій та обґрунтовано напрямки удосконалення процесу формування інвестиційних ресурсів.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних основ, розробка методичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення підходів до забезпечення промислового виробництва інвестиційними ресурсами. Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких задач:

- проаналізувати і виявити стан та основні напрямки інвестиційної політики промисловості, надати оцінку ступеня її забезпеченості інвестиційними ресурсами;

- визначити роль і місце інвестиційних джерел в розвитку промисловості країни;

- в рамках сучасних економічних теорій та підходів проаналізувати природу створення і використання інвестиційного капіталу, визначити сучасні складові джерел інвестицій;

- провести науково-обґрунтовану класифікацію джерел формування інвестиційних ресурсів промисловості та визначити ключові джерела інвестування, умови їх ефективного використання для розвитку промислового виробництва;

- розробити та довести доцільність запропонованих підходів до оподаткування прибутку підприємств промисловості, що спонукатиме їх до інвестування;

- розробити рекомендації щодо вибору оптимального методу нарахування амортизації на основні промислово-виробничі фонди;

- обґрунтувати пріоритетні напрямки іноземного інвестування у промислову сферу, що сприятиме прогресивним структурним змінам.

Вирішення зазначених завдань, реалізація мети дисертаційної роботи визначили її структуру, зміст і послідовність викладеного матеріалу.

Об'єктом дослідження є процес формування джерел інвестицій в промисловість України.

Предмет дослідження складають теоретичні, методичні та науково-практичні питання щодо формування та підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів у промисловому виробництві.

Методи дослідження. В роботі застосовувались сучасні загальнонаукові та спеціальні методи. Статистичні (групування, зіставлення) та кількісні методи фінансово-економічного аналізу використано для оцінки результатів діяльності промислового виробництва. З метою розрахунку реальних річних норм амортизації за податковим обліком, швидкості досягнення основних фондів ліквідаційної вартості застосовано методи екстраполяції. Метод економіко-математичного моделювання використано для побудови моделі надходжень до бюджету сум податку на прибуток підприємств промисловості. Для формування висновків застосовано метод логічного узагальнення результатів.

Теоретичною основою дослідження стали роботи провідних вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, в яких розглянуто сучасні наукові погляди на проблеми інвестиційної діяльності підприємств, законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали семінарів і конференцій з питань активізації інвестиційної діяльності промисловості. Джерела первинної інформації склали матеріали державної статистичної звітності, дані оперативної інформації, наукові публікації з розглянутої тематики, показники функціонування економіки розвинутих країн світу.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна здобутих результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає у такому:

вперше:

- запропоновано і обґрунтовано класифікацію джерел формування інвестиційних ресурсів, побудовану за критерієм пріоритетності їх використання, яка виявляє ключові джерела інвестування промисловості;

- науково обґрунтовано та розроблено прогнозну модель надходжень до бюджету сум податку на прибуток, яка доводить доцільність застосування інвестиційно спрямованого принципу оподаткування;

удосконалено:

- методичні засади максимізації інвестиційно спрямованого прибутку шляхом зміни підходів до оподаткування промислового виробництва;

- методичні рекомендації щодо залучення іноземного капіталу, які на відміну від існуючих ураховують вимоги до забезпечення прогресивних зрушень в галузевій структурі промисловості;

дістало подальший розвиток:

- оцінка впливу обраного способу відновлення основних виробничих фондів на обсяг реалізації продукції промисловості та ціноутворення, що дало змогу сформувати алгоритм вибору оптимального методу нарахування амортизації;

- ранжування напрямків іноземного інвестування в залежності від завдань розвитку секторів високих, середніх та низьких технологій промислового виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Представлені у роботі наукові положення можуть бути втілені в практику як методичні основи для організації поліпшення процесу формування інвестиційних ресурсів в галузях і на підприємствах промисловості України. Результати досліджень рекомендується використовувати для розробки підприємствами стратегії відтворення основних промислово-виробничих фондів, вдосконалення політики залучення та ефективного використання інвестиційних ресурсів через зміну підходів до оподаткування прибутків промислового виробництва, визначення точок концентрації іноземного капіталу за напрямками та пріоритетністю розвитку секторів промисловості.

Отримані наукові результати дисертаційної роботи апробовано і впроваджено на підприємстві ЗАТ “Аурум” (довідка № 342 від 16.11.2004р.), де знайшов практичне застосування алгоритм вибору оптимального економічного методу нарахування амортизації на основні засоби виробництва; використано при підготовці Одеською міською Радою пропозицій щодо удосконалення політики залучення іноземних інвестицій в промислове виробництво (довідка № 147 від 03.02.2005р.); застосовуються в навчальних курсах ОНПУ: “Інвестиційний менеджмент”, “Стратегічний менеджмент”, “Основи менеджменту” (довідка № 516/81-06 від 20.04.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до обґрунтування теоретичних та методичних положень, практичних рекомендацій щодо формування джерел інвестицій в розвиток промислового виробництва.

Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових публікацій, що видані у співавторстві, в роботі використано лише ті положення, що становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були викладені та знайшли позитивну оцінку на семінарі, присвяченому питанню підвищення ефективності виробництва (м. Алушта, 2002 р.), міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку”(м. Хмельницький, 2002 р.), “Чорноморський регіон в системі міжнародної економічної інтеграції: проблеми і перспективи”(м. Феодосія, 2003 р.), “Економічні проблеми розвитку промислового виробництва” (м. Одеса, 2004 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 8 наукових працях. Загальний обсяг друкованих праць складає 3,6 д.а., особисто автору належать 2,9 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст викладено на 154 сторінках друкованого тексту, у тому числі у 37 таблицях і 18 рисунках. Список використаних джерел включає 126 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У ВСТУПІ дисертації обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано цілі і задачі роботи, визначено методику дослідження, практичну цінність, одержано та апробовано нові наукові результати.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “Сучасні підходи до формування інвестиційних ресурсів промисловості” проведено аналіз інвестиційної політики та визначено перспективні напрямки розвитку промисловості. Досліджено структуру джерел інвестування. Виявлено ключові джерела формування інвестиційних ресурсів промислового виробництва.

У сформованій економічній ситуації сучасний стан промисловості України характеризується пожвавленням виробництва. Починаючи з 1999 р. негативна динаміка обсягу виробництва змінилася позитивною. Шостий рік поспіль промисловість нарощує обсяги. Протягом 2004 року позитивну динаміку найбільшою мірою визначало зростання виробництва у машинобудуванні, металургії і харчовій промисловості, абсолютний приріст промислового виробництва склав 12,5 %. Разом з тим промисловість країни досі характеризується консервативним технологічним укладом, низьким рівнем переробки та високою ресурсозатратністю виробництва, що обумовлює високу енергоємність національного продукту і техногенне навантаження на природне середовище.

У ході аналізу перспектив розвитку промислового виробництва Одеської області розглянуто динаміку основних показників, які характеризують фінансово-економічну діяльність та інвестиційну привабливість регіону. Співвідношення між поточними активами та короткостроковими зобов'язаннями свідчать про несприятливий стан ліквідності активів промисловості області. Понад 40 % коштів вкладено власниками в загальну вартість майна, з них, у зв'язку із значним зростанням кредиторської заборгованості, найбільш мобільні активи фактично відсутні. Показники фінансової стійкості вказують на те, що підприємствам промисловості не довіряють на тривалий строк використання достатньої кількості коштів. Поточна ситуація характеризується незначним обсягом кредитних ресурсів, що здебільшого направляються на короткострокове кредитування витрат. Зниження в динаміці показника фінансування свідчить про посилення залежності підприємств від кредиторів. Коефіцієнт інвестування говорить про недостатність кошів, вкладених в основні засоби промисловості. В 2001--2003 рр. співвідношення зношених основних фондів до їхньої первісної вартості -- 49 %, рентабельність промислового виробництва різко знизилася, на кінець 2003 року вона склала 1 %. Проведені дослідження доводять необхідність виконання обґрунтованої та практично забезпеченої політики комплексного розвитку промисловості.

Головні напрями державної промислової політики мають бути спрямовані на: реформування системи управління в промисловості та структурних перетворень, які мають подолати диспропорції у промисловому виробництві; реалізацію інституційної політики, що дасть можливість створити сприятливі умови для економічного розвитку суб'єктів підприємницької діяльності різних форм власності, залучити до процесу виробництва ефективних власників; виконання завдань у сфері внутрішнього та зовнішнього ринків, фінансово-кредитної, кадрової та соціальної політики; здійснення наукової, технічної та інноваційної політики, метою яких є повне та ефективне використання наявного наукового потенціалу і подальший його розвиток для підвищення конкурентоспроможності промисловості. Реалізація зазначеного комплексу заходів і завдань щодо розвитку промисловості потребує надійного інвестиційного забезпечення, нарощування інвестиційних ресурсів.

У роботі досліджуються класичні та сучасні підходи до складових джерел інвестиційних ресурсів, обґрунтовано класифікацію інвестиційних джерел промисловості на рівні суб'єкта економічної діяльності (рис.1).

Запропонований підхід до класифікації джерел інвестування по рівнях за пріоритетами використання дає реальне уявлення про ключові джерела інвестиційних ресурсів промисловості, на які доцільно особливо звернути увагу при здійсненні підприємствами України інвестиційної діяльності.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ “Аналіз політики залучення джерел інвестування в промисловість України” розглянуто основні економічні форми впливу на формування ключових джерел інвестування промисловості. Досліджено функціонуючу в Україні податкову та амортизаційну політику. Проаналізовано вплив іноземного капіталу на розвиток промислового виробництва, визначено фактори, які сприятимуть формуванню зовнішніх джерел інвестування промисловості.

Проведений в роботі аналіз підтверджує залежність між обсягами інвестицій промисловості та функціонуючою в країні податковою системою. Недосконалість існуючої в Україні системи оподаткування підтверджується широтою та обсягами періодичного списання та розстрочення податкових боргів. Практично паралельно із введенням значних змін в механізм оподаткування державою були списані чи реструктуризовані значні обсяги податкової недоїмки. Поширеною стала практика мінімізації податкових платежів або ухилення від їх сплати. Дослідженнями доведено, що основним недоліком сучасної системи оподаткування є недостатня інвестиційна спрямованість податкових стимулів. В таких умовах для промисловості країни зниження ставки податку на прибуток, який виступає одним з головних джерел інвестування виробництва, не зможе суттєво вплинути на активізацію інвестиційної діяльності промисловості.

Політика відтворення основних засобів промисловості безпосередньо впливає на формування одного з головних власних джерел формування інвестиційних ресурсів промисловості -- амортизаційні відрахування. Ступінь зношення основних фондів промисловості становить 54 %, відтворення основного капіталу наближається до нульової позначки. Останнім часом амортизація у нашій країні перестала виконувати свою роль -- відтворення основних виробничих фондів, амортизаційні відрахування стали використовуватися не за своїм економічним призначенням. Як показав аналіз, для забезпечення стимулюючої ролі амортизації у фінансуванні інвестиційної діяльності промисловості державі слід провести ряд заходів, зокрема, визначитися із законодавчими актами, які будуть регулювати економічну та податкову амортизації; дозволити застосовувати методи прискореної амортизації за податковим обліком; ввести рахунки для обліку амортизаційних відрахувань, за допомогою яких фіксувалася б спрямованість їх використання. Оснащення основними засобами промислового виробництва потребує функціонування механізму амортизації з економічним обґрунтуванням, чітким визначенням норм і методів амортизації. Для цього потрібно керуватися принципом максимального врахування експлуатаційних особливостей кожного окремого об'єкта основного фонду, провести їх детальне пооб'єктне групування та встановити індивідуальні орієнтовані річні норми амортизації для основних видів виробничих фондів.

Автором визначено головні фактори, що впливають на масштаби залучення іноземного капіталу, досліджено ступінь їх впливу на обсяги інвестування, з'ясовано необхідні умови для залучення іноземних інвестицій в промисловість: економічні -- валютна окупність, ціна землі, принципи ціноутворення, рівень зарплати, оподаткування; техніко-технологічні -- забезпечення технічними засобами, сумісність технологій, професійна підготовка персоналу; майново-правові -- інтелектуальна власність, право на власність землі та ресурсів, право власності майна, правила інвестування, заставні гарантії, умови компенсації та арбітражу; соціально-політичні та організаційні -- політична стабільність, соціально-трудові вимоги, відповідність вимогам екології, наявність інфраструктури, інформаційне забезпечення.

Дослідження політики залучення джерел інвестування в промислове виробництво доводить необхідність розробки заходів щодо стимулювання процесів інвестування промисловості.

В ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ “Шляхи забезпечення промислового виробництва інвестиційними ресурсами” розроблено методичні положення та рекомендації щодо активізації формування джерел інвестування промислового виробництва.

Запропоновано введення окремо податку на прибуток, що споживається, та прибуток, який спрямовується на інвестування.

Формула оподаткування прибутку матиме такий вигляд:

,

де Н -- податок на прибуток;

І -- прибуток, який спрямовується на інвестування;

С -- прибуток, який спрямовується на споживання;

Kі -- коефіцієнт оподаткування інвестування;

Kс -- коефіцієнт оподаткування споживання, приймається таким, що дорівнює існуючій ставці податку на прибуток (0,25).

Ефективність інвестування в сфері податкових відносин можна виміряти за допомогою коефіцієнта зростання реального прибутку відносно попереднього року. Ставка податку на прибуток, що спрямовується на інвестування, визначається за формулою:

,

F -- коефіцієнт щорічного зростання прибутку відносно попереднього року.

Сума коштів, яка спрямовується на інвестування підприємства з урахуванням часу,

де -- прибуток в n-му році;

-- прибуток, який спрямовується на споживання в n-му році;

-- частка прибутку, яка інвестується, що вилучається через оподаткування, в n-му році;

D -- частка прибутку, який споживається.

Ефективність інвестування в сфері податкових відносин вимірюватиметься за допомогою коефіцієнта зростання прибутку відносно попереднього року (F), I1 - частина прибутку, яка направляється в кінці першого року на розвиток. Тоді прибуток через рік зростає на величину , отже

,

де ,...-- прибутки підприємства відповідно 1, 2 ... n років,

Якщо прийняти

=, тоді ,

Отже, через n років прибуток складатиме:

.

Податкові надходження з урахуванням нового принципу оподаткування дорівнюють:

;

;

.

Вся сума податкових надходжень за n років складатиме:

.

Перетворивши вираз

складові якого фактично є членами геометричної прогресії, та пропускаючи постійний множник P1, можна записати формулу для нормованої в розрахунку на одиницю прибутку функції податкових надходжень:

.

Частка прибутку, що споживається в середньому, може коливатися в межах від нуля, коли весь прибуток спрямовується на інвестування, до одиниці, коли 100 % прибутку споживається.

Нехай підприємства споживають 60 % від отриманого прибутку, отже = 60 %. Коефіцієнт щорічного зростання прибутку розглядається в межах від 1,1 до 1,9; n -- горизонт планування (1...5 років). Функція податкових надходжень підприємств на п'ятирічний період прогнозування залежить від ставки податку на інвестування.

На п'ятому році, коли споживається 60 % прибутку, якщо щорічний прибуток перевищує 1,1, надходження до бюджету із застосуванням приведеного підходу до оподаткування перевищать надходження за існуючою ставкою податку. Спрямовуючи на інвестування 80 % прибутку, підприємства, в яких щорічний приріст прибутку складає більше 1,3, ставка податку на прибуток відповідно 20 %, вже на третьому році успішного функціонування принесуть до бюджету більші надходження ніж ті, що оподатковуються за ставною 25 % .

Порівняльний аналіз змін функцій податкових надходжень доводить, що із збільшенням частки прибутку, яка спрямовується підприємствами на інвестування, надходження до бюджету зростають.

Дана модель оподаткування, коли в залежності від показника ефективності інвестування зменшується ставка податку на прибуток, лібералізує процес оподаткування підприємств, оскільки надає можливість самостійно “заробити” зниження податкової ставки порівняно з базовим рівнем за рахунок ефективного інвестування.

Розглянуто залежність між відтворенням основних виробничих фондів та послідовним проходженням продукції в період свого існування чотирьох фаз: початкового зростання, становлення, зрілості, старіння. Визначено взаємозв'язок між сумами амортизації, собівартістю, ціною, обсягами реалізації та нормою рентабельності продукції промисловості. З метою удосконалення процесу оновлення необоротних активів промисловості розроблено алгоритм вибору підприємствами методу нарахування амортизаційних відрахувань за бухгалтерським обліком, застосування якого сприятиме поліпшенню результатів економічної та інвестиційної діяльності промисловості.

У роботі визначено пріоритетні напрямки залучення іноземного капіталу, кожен з яких розвивається в залежності від завдань розвитку секторів промисловості.

Залучення іноземного капіталу за пріоритетними напрямками розвитку секторів промислового виробництва сприятиме інноваційно спрямованому та екологічно орієнтованому розвитку промисловості, прискорить структурну перебудову економіки країни.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило зробити ряд висновків, підтвердити деякі з існуючих і запропонувати практичні заходи щодо формування умов та шляхів забезпечення промислового виробництва інвестиційними ресурсами. Відповідно до загальної мети і конкретних задач основні результати роботи полягають у такому :

1. Проведений автором аналіз інвестиційної політики в Україні, діяльності промислових підприємств дозволив конкретизувати недоліки фінансової та економічної діяльності промисловості. Виявлено несприятливу динаміку ліквідності активів та фактичну відсутність в їх складі найбільш мобільних, посилення залежності підприємств від кредиторів. Технічний стан основних фондів характеризується високим ступенем зносу, рентабельність промислового виробництва невисока та продовжує знижуватися. При цьому з'ясовано, що ефективність функціонування підприємств промисловості тісно пов'язана з ресурсним забезпеченням процесу інвестування.

2. З метою підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів проведено їх дослідження та класифікація, яка виявляє сучасні ключові джерела інвестиційних ресурсів промисловості. На рівні підприємств промислового комплексу крім традиційного розподілу джерел за трьома основними групами (власні, позикові, залучені) запропоновано їх розподіл по рівнях за пріоритетами використання. Доведено, що провідну роль в формуванні ключових інвестиційних ресурсів промисловості відіграватимуть саме власні кошти підприємств, при цьому їх формування та успішне використання обумовлене існуючою в країні амортизаційною та податковою політикою.

3. На основі аналізу функціонуючої в країні системи податків, рівня податкових ставок, видів та розміру пільг для вітчизняних та іноземних інвесторів виявлено, що реалізація потенціалу власних джерел інвестиційних ресурсів крім незмінності ставок та механізму оподаткування протягом визначеного періоду, однозначності тлумачення податкового законодавства та справедливості оподаткування потребує зосередження на інвестиційно спрямованому зниженні податкового навантаження.

4. Результати дослідження свідчать про недосконалість вузлових елементів у державній амортизаційній політиці. Низький рівень використання основних засобів та їх слабка виробнича віддача, зростання рівня зносу основних промислово-виробничих фондів підтверджують необхідність визначення цілей і напрямків застосування податкової та економічної амортизації, впровадження гнучкої системи амортизаційних відрахувань, розширення класифікації основного капіталу, удосконалення підходів до розробки загальної методики обліку амортизації.

5. Автором проаналізовано переваги та недоліки залучення іноземного капіталу та доведено, що прямі іноземні інвестиції здійснюють позитивний вплив на економіку країни тільки за умови зваженої політики їх використання. Визначено чинники, які найбільшою мірою стимулюватимуть залучення іноземних інвестицій в промислове виробництво: економічні, техніко-технологічні, майново-правові, соціально-політичні та організаційні.

6. Удосконалено підходи до оподаткування прибутку підприємств, в основу яких покладено принцип зниження податкової ставки за умов інвестиційної спрямованості прибутку. Автором на підставі нового принципу оподаткування розроблено прогнозну модель податкових надходжень до бюджету, дослідження поведінки якої підтверджує доцільність застосування інвестиційного підходу до оподаткування прибутків промисловості.

7. З метою ефективного використання власних ресурсів промислового виробництва, удосконалення процесів оновлення необоротних активів оптимізовано підходи до вибору методу нарахування економічної амортизації на основні виробничі фонди, які враховують вплив величини амортизації на обсяг реалізації продукції та ціноутворення в промисловості.

8. В залежності від завдань розвитку секторів промисловості запропоновано та обґрунтовано пріоритетні напрямки залучення іноземного капіталу. Для економіки України, яка обрала інноваційний шлях розвитку, пріоритетним стає інвестування сектора високих технологій. Масштабні інвестиції в машинобудування необхідно спрямувати на комплексну модернізацію діючих та створення нових виробничих потужностей на базі сучасної техніки та прогресивної технології, застосування лізингових схем фінансування. Для сектора середніх технологій: легкої та харчової промисловості -- доцільне інвестування в технічне переоснащення підприємств; деревообробної, целюлозно-паперової, хімічної та нафтохімічної галузі Ї спільне інвестування виробництв з глибокою переробкою сировини. Сектор низьких технологій ( металургія та оброблення металу, добувна промисловість, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води), функціонування якого пов'язане з високою енергоємністю продукції і технологічним навантаженням на природне середовище, потребує впровадження ресурсозберігаючих технологій та використання екологічно чистих технологічних процесів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Котова М.В., Маковеєв А.П. Сучасний стан та економічні передумови формування стратегії залучення іноземних інвестицій в економіку України // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - К: НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2001. - № 14. - С. 69-71. Особистий внесок здобувача - проаналізовано основні економічні системи управління інвестиційною діяльністю на макрорівні.

2. Котова М.В., Маковеєв П.С. Амортизаційні відрахування як джерело внутрішніх інвестицій в промисловість України // Вісник технологічного університету Поділля: Збірник наукових праць. - Хмельницький, 2002. - Т.3 - Вип.5 - С. 144-146. Особистий внесок здобувача - запропоновано заходи щодо покращення ефективності використання та розрахунків амортизаційних відрахувань.

3. Котова М.В., Маковеєв П.С. Роль амортизаційної політики держави у формуванні власних інвестиційних ресурсів промислового виробництва // Труды Одес. политехн. ун-та. - Одесса: ОНПУ, 2003. - Вып.1 (19). - С. 250-254. Особистий внесок здобувача - запропоновано напрямки проведення амортизаційної політики України.

4. Котова М.В. Шаповал С.С. Перспективы развития инвестиционной деятельности в Украине // Экономические инновации. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2003. - Вып.14. - С. 76-83. Особистий внесок здобувача - розглянуто основні джерела фінансування інвестиційних процесів.

5. Котова М.В., Маковеєв П.С. Підвищення інвестиційної активності промислових підприємств: регіональний аспект // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - К: НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2003. - № 10. - С. 45-49. Особистий внесок здобувача - проведено аналіз інвестиційної політики Одеської області, виявлено напрямки розвитку промисловості Одеського регіону.

6. Котова М.В. Податок на прибуток як фактор активізації інвестиційної діяльності промисловості України // Труды Одес. политехн. ун-та. - Одесса: ОНПУ, 2004. - Вып.1 (21). - С. 246-250.

7. Котова М.В. Джерела формування інвестицій в розвиток промисловості України // Труды Одес. политехн. ун-та. - Одесса: ОНПУ, 2004. - Спецвыпуск: в 3-х т. - Т. 1 - С. 222-224.

8. Котова М.В. Пріоритетні напрямки іноземного інвестування в промисловість України // Труды Одес. политехн. ун-та. - Одесса: ОНПУ, 2005. - Вып.1 (23). - С. 228-232.

Размещено на Allbest.ru