Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ ЯК ФОРМА НАГРОМАДЖЕННЯ КАПІТАЛУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

Колесник Інна Валеріївна

Донецьк - 2005

Анотація

Колесник І.В. Фінансовий лізинг як форма нагромадження капіталу в умовах трансформаційної економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - Економічна теорія. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005 р.

У дисертаційній роботі здійснено постановку та вирішення актуального завдання дослідження сутності і механізму нагромадження капіталу у формі фінансового лізингу в умовах трансформаційної економіки.

На основі структурно-функціонального аналізу фінансового лізингу як економічної категорії, спираючись на сучасну інституціональну теорію прав власності, сформовано концепцію розвитку лізингового нагромадження в трансформаційній економіці, згідно із якою побудовано механізм стимулювання лізингу, що базується на оптимізації витрат за лізинговими угодами. Запропоновано рекомендації з удосконалення інституціональних умов лізингової діяльності в Україні.

Ключові слова: фінансовий лізинг, нагромадження капіталу, трансформаційна економіка, інституціональні умови.

Аннотация

Колесник И.В. Финансовый лизинг как форма накопления капитала в условиях трансформационной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - Экономическая теория. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2005 г.

В диссертационной работе выполнены постановка и решение актуальной задачи исследования сущности и механизма накопления капитала в форме финансового лизинга в условиях трансформационной экономики. Изучены исторические и экономические условия становления лизинга, проанализирована его сущность, место и роль в мировой экономике. Сформулировано авторское определение понятия “финансовый лизинг”. Утверждается, что сущность финансового лизинга как экономической категории проявляется, прежде всего, в экономических отношениях по поводу временного платного владения и пользования элементами основного капитала в процессе производства с целью получения дохода, часть которого превращается в дополнительные факторы производства.

В работе выдвигается и посредством структурно-функционального анализа лизинговых отношений получает логически-доказательное обоснование гипотеза о том, что финансовый лизинг является эффективной формой накопления капитала. Финансовый лизинг ведет к перераспределению прав собственности на активы, поскольку, инвестируя средства в качественный и количественный прирост элементов основного капитала, лизингополучатель становится собственником таких приростов, по отношению к которым он обладает уже полным пучком прав собственности, а не только его частью.

Систематизированы классификационные признаки лизинга, на основе чего автором уточнены виды и формы лизинга, приведена их агрегированная классификация.

Проанализированы особенности развития лизинговых отношений в развитых странах мира, и на этой основе предложены рекомендации по совершенствованию организации финансового лизинга в Украине. Анализ сложившихся институциональных условий развития лизинга в Украине позволил констатировать, что они отличаются несогласованностью, нестабильностью и присутствием элементов чрезмерного государственного контроля. Следствием этого является снижение доверия к финансовому лизингу и ограничение стимулов накопления посредством лизинга.

Сделан вывод, что функционирование лизинга должно основываться на четкой спецификации прав собственности в лизинговых сделках при минимальных трансакционных издержках. Эти предпосылки могут быть созданы посредством обеспечения стабильного, согласованного законодательства, что позволит снизить трансакционные затраты по получению необходимой информации; снижения регулирующего влияния государства на деятельность субъектов лизинговых отношений; создания системы льгот, делающих накопление в форме финансового лизинга привлекательным для всех потенциальных лизингодателей и лизингополучателей; усовершенствования и дальнейшего развития нормативно-правовой базы лизинга.

В диссертации разработан механизм стимулирования финансового лизинга, базирующийся на оптимизации трансформационных затрат по лизинговым сделкам, в том числе путем начисления ускоренной амортизации и использования налоговых преимуществ по лизинговым сделкам. Автором предлагается методика определения сравнительного экономического эффекта при финансовом лизинге активов на основании расчета денежных оттоков предприятий, осуществляющих накопление посредством финансового лизинга, кредита и покупки элементов основного капитала.

Апробация механизма стимулирования лизингового накопления свидетельствует о том, что в результате реализации разработанных рекомендаций использование финансового лизинга как формы накопления оказывается значительно эффективнее альтернатив приобретения активов в кредит и покупки активов за счет собственных средств.

На базе предприятия СП “WEBA” реализована процедура оценки денежного оттока при использовании финансового лизинга активов. Результаты диссертационного исследования используются в учебном процессе Донецкого национального университета в дисциплинах “Экономическая теория”, “Экономическая политика”, “История экономических учений”.

Ключевые слова: финансовый лизинг, накопление капитала, трансформационная экономика, институциональные условия.

Summary

Kolesnik I.V. Financial Leasing as a Form of Capital Accumulation in a Transitional Economy. - Manuscript.

Thesis for the partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in Economic Sciences under the specialty code 08.01.01 - Economic Theory. Donetsk National University, Ministry of Education and Science of the Ukraine, Donetsk, 2005.

This dissertation work stated and solved the issue of how to increase capital accumulation using financial leasing in a Transitional Economy.

In this work the structural/functional analysis of leasing as an economic category relies on a modern neo-institutional theory of property rights. The concept of development of capital formation through leasing was stated. The model of leasing stimulation produced in this study was solved such as to optimize the level of expenses associate with leasing transactions. From the optimal solution, recommendations on how to improve the institutional conditions of leasing sector in the Ukraine are offered.

Keywords: financial leasing, capital accumulation, transition economies, institutional conditions.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В умовах міжсистемної трансформації економіки України динамізм і збалансованість економічного зростання залежать від процесу нагромадження капіталу, що забезпечує оновлення виробничої бази і розширене відтворення на рівні національної економіки. Необхідність активізації відтворювальних процесів обумовила розвиток фінансового лізингу як форми нагромадження, при якій господарчі суб'єкти здійснюють присвоєння основних фондів не у повну власність, а лише в економічне володіння та користування.

У розвинених країнах світу обсяг лізингових операцій складає 2 - 5% ВВП і 15 - 30% інвестицій в основні засоби, у той час як в Україні ці показники становлять 0,5% і 2,7% відповідно. Пропозиція лізингових компаній і банків задовольняє сукупний попит на лізингові послуги лише на 10%, що свідчить про необхідність подальшого удосконалення лізингового ринку. Актуальність для України розвитку лізингового нагромадження обумовлена необхідністю реалізувати національну стратегію розвитку вітчизняного виробника і забезпечити становлення соціально орієнтованої ринкової економіки, інтегрованої у світове господарство.

Концептуальні основи здійснення лізингу, методики розрахунку лізингових платежів, дослідження світового досвіду розвитку лізингу одержали висвітлення в роботах вітчизняних і зарубіжних учених: Н. Внукової, В. Хобти, О. Ольховікова, М. Лещенка, В. Горемикіна, В. Кузьміна, О. Чекмарьової, Т. Загороднього, В. Газмана, Р. Джухи, В. Хойєра, Дж.К. Ван Хорна, Х.-Й. Шпітлера. Теоретичні питання відносин нагромадження в системі ринкових трансформацій досліджувалися в роботах українських і російських економістів: В. Гейця, А. Гальчинського, І. Лукінова, Р. Нурєєва, С. Мочерного, А. Чухна, А. Куліша та інших. У той же час важливий внесок у розробку інституціональної теорії фірми на основі дослідження трансакційних витрат, прав власності і контрактних відносин зробили зарубіжні економісти: О. Уільямсон, Р. Коуз, Я. Корнаі, Д. Норт, А. Алчиан, Г. Демсець, розробки яких продовжили російські й українські дослідники інституціоналізму: А. Шастітко, А. Ляско, А. Обидєнов, Л. Базалієва.

Втім, на сучасному етапі розвитку економічної теорії у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі немає єдиної і цілісної концепції розвитку фінансового лізингу в умовах міжсистемної трансформації економіки. Не приділяється достатньої уваги вивченню особливостей формування інституціональних складових розвитку фінансового лізингу. Висвітлення питань стимулювання лізингового нагромадження як фактора економічного зростання також ще не знайшло належного відображення в наукових дослідженнях.

У зв'язку з цим необхідність розробки концепції фінансового лізингу як ефективної форми нагромадження капіталу, формування сприятливого інституціонального середовища для його розвитку набуває важливого теоретичного і практичного значення, що обумовило вибір теми та визначення мети й завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках держбюджетної теми "Інвестиційна політика держави в перехідній економіці" кафедри економічної теорії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (номер державної реєстрації 0101U005728). При виконанні цієї теми автором дисертації досліджено та узагальнено процес нагромадження капіталу в формі фінансового лізингу, запропоновано напрямки щодо його удосконалення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка на теоретичному та методологічному рівні концепції розвитку фінансового лізингу як ефективної форми нагромадження капіталу, що дає змогу запропонувати комплекс рекомендацій, спрямованих на удосконалення організації лізингу в трансформаційній економіці України.

Для досягнення цієї мети в дисертації було поставлено та вирішено такі завдання:

на підставі структурно-функціонального аналізу лізингових відносин з`ясовано сутність фінансового лізингу як економічної категорії і обґрунтовано його роль у системі економічних відносин трансформаційної економіки;

проаналізовано тенденції розвитку лізингових відносин у країнах із розвиненою ринковою економікою;

визначено інституціональні умови лізингового нагромадження в перехідній економіці України;

запропоновано рекомендації щодо удосконалення організації нагромадження капіталу у формі фінансового лізингу в Україні;

розроблено адаптивний механізм стимулювання лізингового нагромадження в трансформаційній економіці і здійснено його апробацію на прикладі підприємства-лізингоодержувача.

Об'єктом дослідження є процес нагромадження капіталу з допомогою фінансового лізингу.

Предметом дослідження є механізм функціонування фінансового лізингу в умовах міжсистемної трансформації економіки.

Теоретичну і методологічну основу дослідження складають наукові роботи українських, російських і зарубіжних учених з питань лізингу, нагромадження й інвестування, інституціональної теорії фірми. Інформаційною базою дослідження стали закони України, постанови Кабінету міністрів України, укази Міністерства фінансів України, статистичні довідники, дані Національного інституту стратегічних досліджень, інформація Всеукраїнської асоціації лізингу “Укрлізинг”, дані Європейської асоціації лізингу “Євроліз”.

У процесі дослідження було використано методи наукового пізнання: аналіз і синтез, наукове абстрагування, метод аналогій, кількісний і якісний аналіз, історико-логічний аналіз. Базовими методами в роботі обрано структурно-функціональний аналіз, порівняльний, ретроспективний аналіз, використано можливості фінансового аналізу, методів теорії прийняття рішень тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації поставлено та вирішено нове актуальне завдання дослідження економічного змісту й особливостей нагромадження капіталу у формі фінансового лізингу в умовах трансформаційної економіки. При цьому отримано такі нові наукові результати:

вперше:

запропоновано концепцію розвитку фінансового лізингу як форми ефективного нагромадження капіталу в системі трансформаційної економіки, яка базується на системному використанні методів структурно-функціонального аналізу сутності лізингових відносин та інституціональній теорії прав власності, що дає змогу одержати системне уявлення про фінансовий лізинг як економічну категорію;

розроблено механізм стимулювання фінансового лізингу, який базується на оптимізації витрат за лізинговими угодами, у тому числі шляхом застосування прискореної амортизації за об'єктами лізингу та використання податкових переваг, що дає змогу підприємствам-лізингоодержувачам досягти економії фінансових ресурсів порівняно з іншими, традиційними формами нагромадження капіталу;

удосконалено:

методику компаративного (порівняльного) аналізу процесу становлення фінансового лізингу в системах ринкової і трансформаційної економік, що дало змогу розробити рекомендації щодо раціоналізації державного регулювання лізингових відносин;

комплекс факторів, які формують інституціональне середовище для розвитку фінансового лізингу в Україні, що дає змогу запропонувати способи впливу на сукупність норм (інститутів) для підвищення ефективності лізингового нагромадження;

одержала подальший розвиток:

процедура оцінки економічного ефекту від використання фінансового лізингу, що базується на порівнянні витрат за фінансовим лізингом та інших формах нагромадження, даючи змогу здійснювати вибір найбільш ефективної з можливих форм нагромадження для підприємств.

Практичне значення результатів дослідження. Реалізація запропонованого в роботі механізму стимулювання нагромадження у формі фінансового лізингу дасть змогу підвищити ефективність лізингового нагромадження основних виробничих фондів вітчизняних підприємств. Впровадження положень механізму в практику господарювання дасть змогу підвищити привабливість лізингу для суб'єктів економічних відносин, підвищити довіру до нього з боку потенційних лізингоодержувачів, що сприятиме економічному зростанню, активізації інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності в українській економіці, відновленню та зміцненню економічного потенціалу країни та підвищенню рівня життя громадян України.

Пропозиції стосовно процедури розрахунку грошових відтоків при фінансовому лізингу реалізовані в практичній діяльності СП “WEBA”. Теоретичні положення дисертації використовуються в учбовому процесі Донецького національного університету при викладанні курсів економічної теорії, історії економічних вчень, економічної політики, а також у науково-дослідницькій роботі.

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації одержано автором самостійно. В них викладено авторський підхід щодо вирішення актуального завдання дослідження фінансового лізингу як ефективної форми нагромадження капіталу в умовах трансформаційної економіки. З публікацій, що написані у співавторстві, використано лише результати, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та результати дисертації обговорювалися та одержали схвалення на наступних конференціях: на четвертій міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених "Фінансовий і банківський менеджмент: досвід і проблеми" (Донецьк, 2002 рік); на першій та другій міжнародних наукових конференціях студентів і молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (Донецьк, 2001 і 2002 роки); на міжнародній науково-методичній конференції "Трансформація курсу "Економічний аналіз діяльності підприємства"(Київ, 2002 рік); на міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених з фундаментальних наук "Ломоносов-2003" (Москва, 2003 рік).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,9 д.а., з них особисто автору належить 3,7 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Роботу викладено на 162 сторінках тексту. Матеріал дисертації ілюструють 4 рисунки, 8 таблиць, 14 додатків. Список використаної літератури включає 227 найменувань.

2. Основні положення дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, предмет, об'єкт і методологію дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено загальну характеристику роботи.

У першому розділі - Концептуальні засади дослідження лізингової форми нагромадження - здійснено ретроспективний аналіз категорії нагромадження капіталу; обґрунтовано політекономічну сутність фінансового лізингу як форми нагромадження; здійснено компаративний аналіз категорій фінансовий лізинг, кредит, оренда; розроблено критерії систематизації видів і форм лізингу; здійснено аналіз історичних передумов і причин формування й розвитку лізингового нагромадження; розглянуто місце лізингу в системі світових господарських відносин.

Ретроспективний аналіз категорії нагромадження переконливо свідчить про те, що ефективне нагромадження є рушійною силою трансформації економічних систем та економічного зростання. На це звертали увагу такі видатні економісти, як М.І. Туган-Барановський, М.Д. Кондратьєв, Дж.М. Кейнс та інші. Автором здійснено уточнення категорії нагромадження, під яким розуміється додаткове виробництво з параметрами зростаючої ефективності, що ґрунтується на безупинному кругообігу фонду нагромадження, результатом чого є розширене відтворення.

Необхідність активізації процесу нагромадження капіталу в системі трансформації економіки України обумовлює інтенсивний пошук нових форм нагромадження. У сучасній економіці відносини "присвоєння - різний ступінь відчуження" замінюються відносинами "присвоєння-запозичення". Під відносинами запозичення автор розуміє присвоєння ресурсів нагромадження не у власність, а у володіння або користування на основі делегування суб'єктам нагромадження окремих правочинностей власності. Автор висуває гіпотезу про те, що ефективною формою нагромадження капіталу є фінансовий лізинг. Зазначена гіпотеза одержує доказ за допомогою структурно-функціонального аналізу.

У науковій літературі існують різні підходи до визначення сутності фінансового лізингу. Найбільш поширеними є його характеристики як виду інвестиційної діяльності, способу кредитування, виду оренди. Втім, визначення фінансового лізингу на підставі цільових орієнтирів уявляється обмеженим, оскільки не розкриває систему економічних відносин щодо функціонування лізингу. Проведені дослідження дали змогу уточнити політекономічну сутність категорії “фінансовий лізинг”.

Функціональну роль лізингу у виробництві визначено необхідністю збереження і збільшення речовинного субстрату лізингу, відтворення його на новій якісній основі й у зростаючих масштабах, тобто процесом виробничого нагромадження. Лізинг сприяє формуванню статусу нового підприємця, до якого переходить низка прав щодо управління процесом нагромадження, необхідного для забезпечення його оптимального функціонування.

Аналіз сутності категорії лізингового нагромадження потребує порівняння фінансового лізингу із близькими за змістом відносинами: кредитом і орендою. Компаративний (порівняльний) аналіз сутності цих категорій наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Компаративний аналіз категорій фінансовий лізинг, кредит, оренда

Отже, фінансовий лізинг - це складна, багатогранна система виробничих відносин, які виникають з приводу тимчасового платного володіння та користування елементами основного капіталу у процесі виробництва з метою одержання доходу, частка якого перетворюється на додаткові фактори виробництва. Адже інвестуючи свої кошти в якісне та кількісне примноження основних засобів, лізингоодержувач стає власником таких приростів, стосовно яких він одержує вже увесь пучок прав власності, а не лише його частину.

На думку автора, існує дві форми лізингу - оперативний і фінансовий. Фактичним критерієм їхнього розмежування служать терміни дії лізингового договору (або термін користування майном), обсяги делегованих прав власності та зобов'язань лізингодавця та лізингоодержувача. Різноманітні види лізингу, які виділяють при систематизації його за різними ознаками, по суті, можуть бути віднесені або до оперативної, або до фінансової форми лізингу. Трактування лізингу як форми нагромадження капіталу правомірне, насамперед, стосовно до фінансового лізингу, що передбачає перехід прав володіння, користування і розпорядження об'єктом (тобто повного пучка прав власності) до лізингоодержувача по закінченні терміну лізингової угоди та за умови виплати повної вартості об`єкта лізингу.

Розвиток сучасного світового ринку лізингових послуг характеризується наступними показниками: щорічні обсяги нового бізнесу - близько 450 млрд. доларів; балансова вартість майна, що знаходиться в лізингу, - 1,5 трлн. доларів (ринкова вартість - близько 2,2-2,5 млрд. доларів); середньосвітова частка лізингу у валових вкладеннях в основні фонди - близько 15%. У таблиці 2 наведено показники розвитку лізингу в країнах Європи. Аналіз даних таблиці свідчить про те, що європейський лізинговий ринок динамічно розвивається. За показником питомої ваги лізингових операцій у сумі інвестицій лідирують Естонія, Польща, Угорщина і Німеччина. На думку автора, це викликано сприятливим інституціональним середовищем розвитку лізингу, державною підтримкою лізингу в цих країнах.

Таблиця 2. Показники розвитку лізингу в країнах Європи

Сучасний стан розвитку лізингового ринку характеризується модифікацією лізингових угод. З розвитком конкуренції закономірним стає етап формування нових лізингових продуктів. Даний етап характеризується наступними особливостями: 1) наявність безлічі варіантів для клієнта в межах договору лізингу (опціони "пут", "кол", можливості дострокового завершення, апгрейди (оновлення) предметів лізингу в ході реалізації договору, пролонгації договорів, лізинг бізнесу, персональний лізинг і т.п.); 2) поява нових продуктів, таких, як венчурний лізинг, вендор-лізинг; 3) використання сек'юритизації для залучення коштів лізинговими компаніями; 4) інтернаціоналізація та глобалізація лізингової діяльності, внаслідок чого відбувається гармонізація законодавчої бази, яка регулює лізингові відносини (зближення юридичних норм регулювання лізингу, а також відповідних економічних умов, спостерігається уніфікація податкових систем, зближення режимів амортизації, уніфікація бухгалтерського обліку лізингової діяльності).

Аналіз особливостей розвитку лізингу в країнах з розвиненими ринковими відносинами свідчить про те, що лізингова діяльність у цих країнах пільгується та стимулюється державою шляхом надання суб'єктам лізингових угод податкових і амортизаційних пільг, преференційної митної політики, за допомогою бюджетного фінансування лізингових операцій у пріоритетних галузях економіки, шляхом надання пільгових кредитів суб'єктам лізингу. Світовий досвід лізингової інтеграції необхідно врахувати з метою ефективного впливу на процес лізингового нагромадження в Україні.

У другому розділі - Процес реалізації лізингового нагромадження в трансформаційній економіці - проводиться подальша деталізація концепції нагромадження за допомогою фінансового лізингу.

Згідно із сучасною теорією прав власності, нагромадження може бути ефективним за умови наділення суб`єкта нагромадження низкою прав. Необов`язково, щоб підприємець мав повний пучок прав власності. Йому необхідний такий обсяг правочинностей, який буде достатнім для реалізації ефективного нагромадження. Спираючись на теорему Р. Коуза, можна стверджувати, що економіка буде функціонувати оптимальним чином незалежно від розподілу прав власності, коли будуть відсутні трансакційні витрати і права власності будуть специфіковані. Однак, оскільки трансакційні витрати в економіці не може бути остаточно усунено, необхідна їх мінімізація. Чітка специфікація прав власності при лізингу і зважене регулювання лізингового нагромадження можуть сприяти зниженню трансакційних витрат в економіці й оптимізації структури виробництва.

Періодичні лізингові платежі являють собою трансформаційні витрати. До трансакційних витрат відносяться витрати на пошук інформації про потенційні об`єкти та суб`єкти лізингу, витрати на ведення переговорів, на специфікацію прав власності при лізингу, на оформлення лізингового контракту, а також суміжних контрактів на одержання кредиту, на страхування та купівлю лізингового майна.

Аналіз стану вітчизняного лізингового ринку свідчить про нерозвиненість інституціонального середовища розвитку лізингу в Україні, що обумовлено такими факторами: 1) суперечливість законодавчої бази, що регулює лізингову діяльність (насамперед, це стосується податкового законодавства та законодавства про лізинг); 2) відсутність ліцензування лізингової діяльності, внаслідок чого не ведеться прозора статистика лізингу, знижено довіру до нього; 3) велика кількість інстанцій, що контролюють лізингову діяльність; 4) економічна нестабільність та низький рівень економічної свободи в країні; 5) нестача довгострокових банківських ресурсів для фінансування лізингу; 6) дефіцит компетентних фахівців у галузі лізингу; 7) низький рівень розвитку страхового ринку.

Водночас, позитивним інституційним фактором є актуалізація лізингового нагромадження з боку держави, що передбачає прийняття програм розвитку лізингу в літакобудуванні, суднобудуванні, транспортному машинобудуванні, в агропромисловому комплексі. В Україні відбувається створення розгалуженої системи лізингових компаній, які можна класифікувати у такі групи: 1) лізингові компанії, створені за галузевою або виробничою приналежністю; 2) лізингові компанії, створені за участю державних і муніципальних органів влади; 3) міжнародні лізингові компанії; 4) іноземні фірми-постачальники устаткування; 5) дочірні лізингові компанії банків.

Для поліпшення інституціонального середовища розвитку лізингу й активізації лізингової діяльності в Україні, на думку автора, доцільним є запропонувати наступні рекомендації: 1) розробити заходи стимулювання при оподаткуванні лізингових операцій, що передбачають застосування преференційного митного режиму при ввезенні об'єктів лізингу; нарахування прискореної амортизації на об`єкти лізингу; пільгове оподаткування прибутку лізингодавців від реалізації лізингових проектів, що за своїм змістом є інноваційними; 2) грамотне і узгоджене правове забезпечення лізингової діяльності, яке передбачає усунення протиріч між різними законодавчими актами, що регулюють лізингову діяльність: між податковим і бухгалтерським обліком лізингових операцій, між лізинговим і податковим законодавством; 3) з метою розширення джерел залучення коштів для реалізації лізингових угод доцільним є застосування сек'юритизації лізингових активів в умовах перехідної економіки; 4) здійснення вендор-лізингу як засобу активізації збуту машино-технічної продукції вітчизняними підприємствами; 5) забезпечення обов`язкового страхового захисту лізингових угод, перестрахування, а також облігаторного та факультативного страхування лізингу; 6) впровадження ліцензування лізингової діяльності з метою підвищення до неї довіри як важливого інституційного фактора успішного розвитку лізингу; 7) проведення активної протекціоністської політики розвитку лізингу з метою припинення поставок в Україну уживаної низькоякісної закордонної техніки; 8) впровадження житлового лізингу в економічну практику України; 9) застосування зворотного лізингу як нової форми нагромадження для вітчизняних підприємств; 10) широке застосування сублізингових угод.

Практика свідчить, що політична стабільність, наявність розвиненої інфраструктури, інвестиційні гарантії та інші позитивні інституціональні фактори є не менш важливими чинниками, ніж стимулювання лізингу через зниження трансформаційних витрат за лізинговими угодами.

Створення сприятливого інституціонального середовища для розвитку лізингу здатне здійснити стимулюючий вплив на інститут лізингу в Україні, що буде сприяти створенню фінансової основи для оновлення матеріально-технічної бази виробництва й активізації виробничого потенціалу національної економіки.

У третьому розділі роботи - Стимулювання лізингового нагромадження в умовах міжсистемної трансформації економіки - запропоновано механізм стимулювання нагромадження у формі фінансового лізингу і здійснено його апробацію.

Аналіз сучасного стану розвитку лізингу в Україні дає підставу для висновку, що реалізація стратегії його оптимального функціонування можлива за умов: забезпечення стабільного законодавства (як загального, так і питань, що регулюють лізингові відносини), його популяризації й роз`яснення; зниження регулятивного впливу держави на діяльність суб`єктів лізингових відносин; створення системи пільг, привабливих для всіх потенційних лізингодавців та лізингоодержувачів; удосконалення і подальшого розвитку нормативно-правової бази лізингу.

Механізм стимулювання фінансового лізингу повинен передбачати економічне обґрунтування напрямків мінімізації трансформаційних витрат підприємств-лізингоодержувачів за операціями фінансового лізингу. Факторами, на які необхідно впливати з метою удосконалення функціонування лізингу, є елементи лізингових платежів. Амортизаційні відрахування за об`єктами лізингу, у силу їхньої специфіки і ролі в лізинговому процесі, є основним фінансовим важелем стимулювання лізингу. пропонує термін лізингу встановлювати за згодою сторін без прив'язки його до термінів амортизації лізингових активів. Підприємствам рекомендується застосовувати варіант фінансування лізингу, при якому вартість лізингових послуг буде мінімальною. Здійснюється це за рахунок вибору найбільш прийнятного для підприємств методу нарахування амортизації за об'єктами фінансового лізингу і віднесення амортизаційних відрахувань у складі лізингового платежу на валові витрати. Аналіз грошових відтоків підприємства свідчить про те, що нарахування прискореної амортизації методами, передбаченими в бухгалтерському обліку є більш ефективним, ніж методами податкового обліку. Отже, на думку автора, доцільним є узгодження бухгалтерської і фіскальної амортизації за об'єктами лізингу і надання лізингоодержувачеві можливості вибору ефективної альтернативи. Необхідна також остаточна відмова від застосування знижуючих коефіцієнтів до норм амортизації активів, що підсилить податковий ефект від лізингу, а також спростить взаємини між учасниками лізингової угоди.

З огляду на те, що амортизація у лізинговій угоді відіграє специфічну роль амортизації боргу за залученим кредитом, застосування прискореної амортизації дасть змогу підприємствам швидше повернути борг за кредитом, а, отже, менша сума відсотків буде нараховуватися на суму боргу, що залишилася. Це також істотно знизить вартість лізингових послуг. Аналогічним є вплив прискореної амортизації на страховий платіж за об'єктами лізингу, оскільки він також встановлюється у відсотках до залишкової вартості лізингового майна.

Обчислений відповідно до положень механізму стимулювання лізинговий платіж необхідно у повному обсязі включати до валових витрат лізингоодержувача, що дасть змогу підприємствам мінімізувати грошовий відтік при лізингу активів. Вивчення методологічних основ розрахунку інвестиційних витрат, аналіз податкових, облікових аспектів лізингу дав змогу запропонувати в даній роботі удосконалену процедуру визначення порівняного економічного ефекту від здійснення фінансового лізингу, яка базується на порівнянні грошових відтоків при лізингу та інших формах нагромадження капіталу.

Розрахунок загальної суми грошового відтоку при фінансовому лізингу в теперішній вартості пропонується здійснювати за такою формулою:

ГВ_л = АП_л + + - ,

де АП_л - сума авансового лізингового платежу, передбачена умовами лізингового договору;

ЛП - річна сума регулярних лізингових платежів;

С_ПДВ - ставка податку на додану вартість, виражена десятковим дробом;

С_ПП - ставка податку з прибутку, виражена десятковим дробом;

СВ - вартість викупу лізингового майна;

ЛВ - ліквідаційна вартість об'єкта лізингу;

і - середньорічна ставка позичкового відсотку на ринку капіталів (за довгостроковим кредитом), виражена десятковим дробом;

N - кількість інтервалів, за якими здійснюється розрахунок процентних платежів в обумовленому періоді часу; n - порядковий номер розрахункового періоду.

Апробацією механізму стимулювання лізингового нагромадження було доведено більш високу ефективність фінансового лізингу порівняно із купівлею елементів основного капіталу або придбанням їх за допомогою кредиту. Дійсна вартість грошового відтоку підприємства при нарахуванні амортизації за активами методом зменшуваного подвійного залишку є мінімальною. У цьому випадку економія коштів підприємства у порівнянні із діючою на підприємстві практикою фінансування лізингу складає 15%.

Економічний ефект від лізингу, крім економії коштів у порівнянні з альтернативними формами нагромадження, можна охарактеризувати як: 1) забезпечення відтворювального процесу; 2) розширення виробничих можливостей підприємства; 3) підвищення ефективності використання капіталу; 4) поліпшення фінансового стану підприємства і конкурентоздатності його продукції.

Сукупний результат від здійснення лізингових операцій поряд з економічним ефектом дає соціальний ефект. Соціальний ефект від лізингу практично неможливо вимірити кількісно, однак він полягає у знятті соціальної напруженості, у створенні додаткових робочих місць, у зміцненні державного і місцевого бюджетів за рахунок зростання промислового виробництва і збільшення маси податкових надходжень.

Висновки

1. Фінансовий лізинг як економічна категорія - це складна, багатогранна система виробничих відносин, які виникають з приводу тимчасового платного володіння та користування елементами основного капіталу у процесі виробництва з метою одержання доходу, частка якого перетворюється на додаткові фактори виробництва. Інвестуючи свої кошти в якісне та кількісне примноження основних засобів, лізингоодержувач стає власником таких приростів, стосовно яких він одержує вже увесь пучок прав власності, а не лише його частину.

2. Досліджено тенденції розвитку лізингових відносин у країнах із розвиненою ринковою економікою та виявлено, що основні пріоритети у системі державного регулювання лізингу в цих країнах передбачають надання суб'єктам лізингових угод податкових і амортизаційних пільг, проведення преференційної митної політики, бюджетне фінансування лізингових операцій у пріоритетних галузях економіки, надання пільгових кредитів суб'єктам лізингу. Особливостями сучасного стану світового лізингового ринку є поява нових продуктів і лізингових схем, таких, як венчурний лізинг, вендор-лізинг; використання сек'юритизації для залучення коштів лізинговими компаніями; інтернаціоналізація та глобалізація лізингової діяльності, внаслідок чого відбувається гармонізація законодавчої бази, яка регулює лізингові відносини в різних країнах світу.

3. Визначено, що інституціональне середовище розвитку лізингової діяльності в Україні формується під впливом таких важливих чинників: суперечливість чинного законодавства про лізинг та податкового законодавства, економічна нестабільність, відсутність ліцензування лізингової діяльності, велика кількість інстанцій, що контролюють лізингову діяльність; нестача довгострокових банківських ресурсів для фінансування лізингу; низький рівень розвитку страхового ринку.

4. Доведено, що функціонування лізингу повинно ґрунтуватися на чіткій специфікації прав власності при мінімальних трансакційних витратах на здійснення лізингових угод. Зазначена специфікація повинна базуватися на узгодженому законодавстві, що передбачало б застосування прискореної амортизації за об'єктами лізингу; усунення протиріч між лізинговим та податковим законодавством; здійснення преференційної митної політики при ввезенні об'єктів лізингу в країну; ліцензійний захист лізингової діяльності та якісний страховий захист лізингу.

5. Запропоновано механізм стимулювання лізингового нагромадження, який базується на мінімізації трансформаційних витрат лізингоодержувачів, що дасть змогу підприємству мінімізувати грошовий відтік при лізингу, внаслідок чого фінансовий лізинг активів може бути дешевшим, ніж купівля активів або придбання їх з допомогою кредиту.

6. Результати дисертаційного дослідження використовуються в учбовому процесі Донецького національного університету у дисциплінах “Економічна теорія”, “Економічна політика”, “Історія економічних вчень”. Методичний підхід до визначення грошових відтоків при фінансовому лізингу реалізований в практичній діяльності СП “WEBA”.

лізинг право капітал економіка

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації у фахових виданнях

1. Хмелевая И.В., Михальская Л.С. Проблемы и мировой опыт стимулирования лизингового инвестирования: (Сб. науч. трудов) / Под общ. ред. П.В. Егорова; Донецкий нац. ун-т. // Финансы, учет, банки. - Донецк: УкрНТЭК, 2001. - № 5. - С.51-57. (Особистий внесок здобувача: досліджено досвід реалізації лізингових відносин у розвинених країнах світу).

2. Хмелевая И.В., Кулиш А.Б. Лизинговые операции: налоговый аспект: (Сб. науч. трудов) / Под общ. ред. П.В. Егорова; Донецкий нац. ун-т. // Финансы, учет, банки. - Донецк: ООО "Илиос", 2001. - № 5. - С. 376-380. (Особистий внесок здобувача: досліджено особливості оподаткування лізингових операцій в Україні і запропоновано фінансову модель стимулювання лізингового інвестування).

3. Хмелева І.В. Актуальні аспекти підвищення ефективності лізингових операцій в Україні: (Наук. журнал ТАНГ) / За загальн. ред. З.В. Гуцайлюка; Тернопільська академія народного господарства. // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - №7/2. - С.105-107.

4. Хмелевая И.В. Налогообложение операций финансового лизинга в Украине: проблемы и пути решения: (Сб. науч. трудов) / Под общ. ред. П.В. Егорова; Донецкий нац. ун-т. // Финансы, учет, банки. - Донецк: ООО "Илиос", 2002. - № 8/2. - С. 78-83.

5. Хмелевая И.В. Концептуальный подход к накоплению в форме финансового лизинга: (Наук. журнал ТУП) / За загальн. ред. Р.І. Сіліна; Технологічний університет Поділля. // Вісник Технологічного університету Поділля. - Хмельницький: ЧМП "Віс", 2002. - №5 (частина 2, том 1). - С.155-160.

6. Хмелева І.В. Інституційні умови здійснення лізингового нагромадження в системі трансформації економіки: (Зб. наук. праць) / За загальн. ред. І.Б. Швець; Донецький національний технічний університет. // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. - Донецьк: ВАТ "Каштан", 2004. - №69. - С.204-210.

7. Хмелевая И.В. Накопление капитала как фактор экономического роста: ретроспективный анализ: Тези доповідей і виступів IV міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених "Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми", Донецьк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2002. - С.197-198.

8. Хмелева І.В., Куліш А.Б. Проблеми розвитку лізингового інвестування в умовах трансформаційної економіки: Праці І міжнародної ІІ всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання", частина І, Донецьк: ДонНУ, 2001. - С.217-219. (Особистий внесок здобувача: розкрито теоретичні аспекти здійснення лізингового нагромадження та проаналізовано особливості розвитку лізингу в Україні).

9. Хмелевая И.В., Клишова Е.В. Накопление капитала в системе производственных отношений трансформационной экономики: Праці ІІ міжнародної ІІІ всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання", частина 2, Донецьк: ДонНУ, 2002. - С.335-338. (Особистий внесок здобувача: запропоновано концептуальний підхід до нагромадження як економічної категорії).

10. Хмелева І.В. Оцінка лізингу як альтернативної форми фінансування оновлення активів: Тези доповідей міжнародної науково-методичної конференції "Трансформація курсу "Економічний аналіз діяльності підприємства", Київ: КНЕУ, 2002. - С.516-521.

11. Хмелева І.В. Нагромадження у формі фінансового лізингу: економічна сутність і особливості: Материалы обл. научно-практической конференции "Актуальные проблемы экономики, финансов, управления и права периода трансформации", часть 1, Донецк: ДИЭХП, 2002. - С.130-133.

12. Хмелевая И.В. Развитие интеграционных тенденций в сфере лизингового накопления: Сборник тезисов международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых по фундаментальным наукам "Ломоносов-2003", Москва: ТЕИС, 2003. - С.125-126.

Размещено на Allbest.ru