Методологічні засади екологічної статистики

Рівень техногенного навантаження на природне середовище в Україні досить високий і перевищує аналогічний показник розвинутих держав у 4 - 5 разів. За даними офіційної статистики, в атмосферне повітря, водні об'єкти та земельні ресурси протягом 2002 року потрапило близько 56 млн. тонн забруднюючих речовин (рис. 2). В Україні за результатами досліджень спостерігається тенденція до руйнування довкілля та незворотних втрат природних ресурсів.

У роботі запропоновано для статистичного оцінювання рівня антропогенного навантаження на довкілля комплексом шкідливих речовин визначати інтегральний показник Gj забруднення окремих його компонентів. Для цього слід використовувати багатовимірну середню:

(5)

На основі розрахованих регіональних інтегральних показників забруднення окремих компонентів довкілля, зокрема: атмосферного повітря, водних об'єктів, земельних ресурсів промисловими токсичними відходами, визначено узагальнюючі інтегральні показники забруднення територій Gj(у) наведені в табл. 5.

Таблиця 5 Рейтинги екологічного стану регіонів України у 2002 році

Примітка: * - міста республіканського підпорядкування включені у відповідні регіони

З табл. 5 видно, що за обсягами техногенного навантаження на довкілля регіони України значно відрізняються один від одного. Це визначає різні можливості даних територій щодо самоочищення і природної утилізації побутових і виробничих продуктів життєдіяльності людини. Найвищі обсяги забруднення навколишнього середовища мають Дніпропетровська (узагальнюючий інтегральний показник сягає 3,43), Донецької (2,52), Запорізької (1,79) і Луганської (1,17) області. До найменш забруднених регіонів слід віднести Волинську, Закарпатську і Тернопільську області з узагальнюючим інтегральним показником - 0,16.

Результати дисертаційної роботи свідчать, що здійснення ранжування регіонів на основі узагальнюючих інтегральних показників антропогенного забруднення довкілля дозволяє об'єктивно оцінити регіональні можливості трансформації існуючих та розміщення нових видів економічної діяльності, соціального розвитку відповідних територій. Водночас, інтегральний показник екологічного стану довкілля слугує підґрунтям для розроблення та прийняття екологічно обґрунтованих управлінських рішень щодо раціонального використання національних ресурсів та охорони довкілля.

У розділі 4 “Методологія статистичного оцінювання ефективності економічного механізму природокористування” розглянуто складові статистичного оцінювання ефективності впровадження економічного механізму природокористування: досліджена структура джерел фінансування природоохоронних заходів, її особливості та динаміка на макро- і мікроекономічному рівні, інвестиційні пріоритети формування ринку високих природоохоронних технологій, розглянуто методологію формування інформаційної бази даних щодо результатів державного контролю у сфері природних ресурсів та охорони довкілля, визначена їх роль в обґрунтуванні природоохоронних управлінських рішень.

Результати проведених в роботі досліджень свідчать, що на сьогодні в Україні розроблено і впроваджено у практику суб'єктів господарювання основні елементи економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності. Найважливішими з них є:

податкові збори за забруднення навколишнього природного середовища;

система зборів за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних);

відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

У дисертації доведено, що запровадження еколого-економічних важелів створює певні стимули до більш раціонального використання природних ресурсів, а також визначає реальні джерела фінансування природоохоронної діяльності. Як наслідок, починаючи з 2000 року, в країні з'явилася позитивна тенденція, що характеризує рівень підвищення ефективності впровадження економічного механізму природокористування. Так, якщо у 1997-1999 рр. загалом по країні суб'єкти господарювання сплачували лише 20-30 % пред'явлених екологічних зборів, то у 2000 році - 36 %, 2001 році - 64 %, 2002 році - 68 %. Щорічне підвищення частки сплачених екологічних зборів створює сприятливі умови для здійснення екологічної політики держави щодо збереження та відновлення ресурсів навколишнього природного середовища.

Кожен напрямок вкладання коштів для забезпечення раціонального використання і збереження природних ресурсів має важливе значення. Проте фактичні витрати на подібні цілі далеко не задовольняють нагальних потреб внаслідок відсутності необхідних обсягів як власних коштів господарюючих суб'єктів, так і коштів державного бюджету. Це гальмує проведення поточних заходів, а також інвестування екологічно безпечних технологій, модернізацію виробництва, спорудження нових природоохоронних підприємств тощо.

У дисертації підтверджено, що незначні позитивні зрушення у втіленні в життя державної екологічної політики, застосуванні економічного механізму охорони навколишнього природного середовища доцільно підкріпити подальшим вдосконаленням, розробкою ефективніших систем екологічних зборів і платежів, посиленням державного і громадського контролю за їх сплатою. Необхідно утвердити об'єктивний і всеохоплюючий підхід у доведенні до кожного з тих суб'єктів господарювання, які допускають забруднення довкілля, оптимальних екологічних зборів і платежів у межах та понад встановлені ліміти. Водночас, вимагає посилення контроль за додержанням господарюючими суб'єктами природоохоронного законодавства, виконанням доведених обсягів екологічних зборів і платежів, підвищення дієвості у роботі правоохоронних та інших контролюючих органів.

Результати дисертаційної роботи свідчать про необхідність удосконалення, з урахуванням міжнародної практики, системи первинного і бухгалтерського обліку та статистичного спостереження, звітності та аналізу стану формування, надходження і використання екологічних платежів. Необхідні не стільки принципово нові методики, скільки впровадження у вітчизняну статистичну практику і, зокрема, в екологічну, нових методів аналізу. Ключовими питаннями методології використання динамічних рядів та пов'язаних з ними сезонних коригувань, є “змикання” рядів у зв'язку з переходом до нових класифікацій, індексів, ретро- та перспективних розрахунків з урахуванням рейтингових оцінок соціально-економічного розвитку регіонів та екологічного стану їх довкілля.

Доведено, що отримання і генерація інформаційної бази щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів пов'язані із збільшенням масштабів екологічної статистики та виникнення нових даних у зв'язку з поглибленням знань у цій галузі. При цьому важливо, щоб інформація носила об'єктивний характер, була опрацьована в динаміці і представлена споживачам у порівняльному вигляді. У зв'язку з цим необхідно запроваджувати у практику вітчизняної статистики сучасну методологію статистичних спостережень.

Саме тому автором запропоновано нові підходи до формування державної статистичної звітності в якій були б відображенні форми і методи контролю та заходи щодо охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів. Це вимагає розширення кола респондентів, за рахунок яких буде формуватися інформаційна база екологічного стану території окремого населеного пункту, регіону, країни в цілому. Такий підхід, на думку автора, сприятиме отриманню цілісної інформації про екологічну ситуацію у сфері державного природоохоронного контролю, а відтак підвищенню ефективності управління природоохоронною діяльністю в країні. Водночас нова форма звітності стане важливою складовою формування цілісної системи екологічної статистики України, що відповідає рекомендаціям міжнародних статистичних і природоохоронних організацій.

Висновки

У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано новий напрям розв'язання актуальної наукової проблеми, яка полягає у здійсненні подальшого удосконалення теорії та практичної розбудови екологічної статистики. Результати авторських досліджень дозволили сформувати висновки, пропозиції та узагальнення концептуально-теоретичного, методологічного та науково-прикладного характеру, які відображають вирішення завдань відповідно до поставленої мети.

1. Дослідження сутності та структури екологічної статистики і практики її застосування в Україні свідчить, що вона формувалася шляхом виконання обліково-статистичних робіт, зумовлених потребами суспільства в необхідності інформації для оцінки використання природних ресурсів та охорони довкілля. В історії розвитку і становлення вітчизняної екологічної статистики прослідковуються чотири етапи її розбудови. Кожний з них характеризує еволюцію погляду суспільства щодо використання природних ресурсів для задоволення власних потреб та охорону і збереження довкілля для майбутніх поколінь.

2. Екологічна статистика - це суспільна наука, яка притаманними їй методами вивчає стан, закономірності й тенденції еколого-економічних та соціальних процесів, що відбуваються у навколишньому середовищі, аналізує кількісні характеристики використання й одночасного забруднення природних об'єктів, встановлює наявність та оцінює щільність взаємозв'язків у сфері природокористування, здійснює прогнозування споживання, відтворення, збереження та охорони природних компонентів довкілля за конкретних умов часу і простору.

3. Головним завданням екологічної статистики є забезпечення органів державного управління та місцевого самоврядування, громадськості, інших споживачів еколого-статистичною інформацією з метою прийняття управлінських рішень, визначення науково обґрунтованих стратегічних і тактичних заходів щодо раціонального природокористування та охорони довкілля, розвитку сталої соціально-економічної політики країни. Еколого-статистична інформація відображає події і процеси, що відбуваються в суспільному виробництві, і є основою для вироблення екологічної політики держави та стратегії подальшого розвитку екологічних систем.

4. Існуючу в Україні інформацію з екологічних питань, з метою її використання для прийняття ефективних управлінських рішень, доцільно класифікувати за чотирма рівнями:

- міжнародний;

- національний або загальнодержавний;

- регіональний, в межах адміністративно-територіальних одиниць та окремих природно-екологічних зон;

- місцевий або локальний рівень.

Першоосновою екологічної інформації є інформація четвертого рівня. Саме там, у базовій ланці суспільного виробничого процесу, формується первинний інформаційний ресурс господарської діяльності, в тому числі з питань екології. Запропонована авторська класифікація еколого-інформаційних ресурсів дасть можливість підвищити якість базової статистичної інформації та відповідно ефективність управлінських рішень у сфері природокористування та охорони довкілля.

5. В існуючій системі державної статистики України пропонується розширити систему екологічних показників, найбільш вагомі і узагальнюючі з яких ввести до Системи національних рахунків. Нагального вирішення вимагає: здійснення розрахунків екологічних індикаторів сталого розвитку, екологічних розрахунків та Реєстрів викидів і переміщень забруднень (РВПЗ), розробка цілісної Концепції розвитку національної екологічної статистики України, що в свою чергу передбачає вдосконалення, реформування організації і ведення бухгалтерського та статистичного обліку, що можливе за системної підготовки і перепідготовки кадрів.

6. Запропонована автором методика оцінювання обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря транспортними засобами дозволяє удосконалити існуючу в Україні систему статистичних показників економіко-екологічного аналізу забруднення повітряного середовища. Це дозволить отримувати фактичні дані за об'єктами адміністративно-територіального устрою України, в тому числі за видами економічної діяльності, органами управління і формами власності та господарювання. Статистичні показники будуть використовуватись для прийняття державних рішень. Це повною мірою відповідає взятим Україною міжнародним зобов'язанням щодо інвентаризації атмосферних викидів.

7. В роботі запропоновано з метою здешевлення статистичних спостережень здійснити уніфікацію форм державної екологічної звітності та упорядкування кількості її статистичних показників, розроблено підходи до формування та застосування нових методів статистичного аналізу для еколого-економічної оцінки стану та розробці заходів з охорони довкілля на всіх рівнях. Обґрунтовано, що найбільш актуальний шлях вдосконалення еколого-економічних вимірювачів є побудова інтегральних показників. Водночас, екологічна статистика має ґрунтуватися на всебічному використанні сучасних інформаційних технологій і забезпечувати: оперативність, вірогідність та якість інформації, здійснювати системний статистичний аналіз соціально-економічних показників діяльності природо-користувачів.

8. Результати дослідження свідчать, що чинне законодавство України в основному регламентує суспільне ставлення до навколишнього природного середовища, недопущення забруднення та охорону довкілля. У той же час, необхідно, щоб відповідні органи та суб'єкти екологічного права забезпечували всебічне виконання законодавчих актів, а національна екологічна статистика формувала відповідну інформацію щодо додержання ними вимог з охорони довкілля. Цьому сприятиме запровадження у практику статистичних органів України запропонованої в дисертації нової уніфікованої форми державної статистичної звітності щодо організації природоохоронного контролю.

9. Запропоноване в роботі інтегрування екологічної інформації дозволить створити єдину базу банку даних щодо визначення стану навколишнього середовища, ефективного прогнозування потенційного впливу економічної діяльності господарюючих суб'єктів на довкілля, забезпечить моніторинг такого впливу, планування природоохоронних заходів та оцінку їх ефективності, передбачення аварійних ситуацій і визначення небезпечних зон, забезпечить всезагальне використання цієї екологічної інформації шляхом широкого застосування комп'ютерної техніки, системи та мережі Інтернет.

10. Одним із найголовніших завдань у формуванні первинного інформаційного ресурсу, забезпечення повноти, об'єктивності та достовірності інформації з питань екології є принципова необхідність удосконалення екологічного обліку і звітності та в їх межах - проведення всебічного і достовірного статистичного спостереження. Тому пропонується кожному господарюючому суб'єкту мати свій екологічний паспорт, форма та зміст якого розробляються уповноваженими для цього організаціями за безпосереднім узгодженням з органами державної статистики. Доцільно об'єднати діючі в Україні відомчі контрольно-вимірювальні лабораторії і центри в єдину державну чи госпрозрахунково-договірну службу, яка займалася б дослідженням стану навколишнього середовища, іншими екологічними проблемами. Це забезпечить наявність об'єктивної і всебічної інформації про стан та охорону довкілля. Вирішення цього актуального загальнодержавного питання потребує урядового втручання, активізації діяльності громадських природоохоронних організацій.

11. Для формування інформаційного ресурсу з питань навколишнього середовища, екологічних проблем, які охоплюють значну кількість факторів і компонентів, територіально-часову розосередженість явищ, пропонується поряд з існуючими систематичними суцільними статистичними спостереженнями широко застосовувати разові та вибіркові обстеження, переписи, експертні оцінки, розрахунки, діагностику, прогнози тощо. Автором обґрунтована їх провідна роль в перспективній системі екологічної статистики України. Поєднання різних типів статистичного спостереження сприятиме скороченню термінів розробки вихідної інформації, її оперативності та поліпшенню якості.

12. Для створення єдиного інформаційного простору в системі екологічної статистики необхідно забезпечити формування не тільки методологічних засад, але і організаційних передумов, а саме сконцентрувати екологічну звітність в єдиному департаменті Держкомстату України і передбачити відповідні підрозділи на регіональному рівні.

13. Для подальшого удосконалення економічного механізму вітчизняної екологічної політики необхідно створити Національний екологічний фонд та впровадити на законодавчому рівні принцип “забруднювач платить”. Це дасть можливість освоїти ринкові механізми витрачання екологічних платежів, зробити їх адекватними заподіяній шкоді та забезпечити цільове фінансування без значних видатків з Державного і місцевих бюджетів. Пропонується сформувати на державному рівні організаційну управлінську структуру з фінансування природоохоронної діяльності, визначивши статистичну форму звітності.

14. Незважаючи на позитивні структурні зрушення щодо скорочення обсягів викидів і скидів у довкілля України забруднюючих речовин, упродовж 2002 року в повітряний басейн, водні об'єкти та земельні ресурси потрапило близько 60 млн. тонн небезпечних інгредієнтів, з них понад три чверті - токсичні відходи. Загалом, сьогодні у сховищах організованого складування їх зберігається майже 3 млрд. тонн. У розрахунку на 1 кв. км території України у повітря викинуто 10 тонн шкідливих речовин, а наявність токсичних відходів - становить 4,5 тис. тонн. Частка забруднюючих зворотних вод у загальному водовідведенні за останнє десятиріччя зросла в 1,8 рази: від 16 % у 1990 році до 29 % у 2002 році. Негативним чинником безконтрольного забруднення довкілля є низька поінформованість суспільства стосовно масштабів та наслідків даного явища. У зв'язку з цим зростає роль екологічної статистики - дієвого інструментарію управління природоохоронною діяльністю.

15. У зв'язку із запровадженням в Україні міжнародних стандартів статистики, Системи національних рахунків, нової класифікації видів економічної діяльності, комплексний еколого-статистичний облік слід здійснювати відповідно до міжнародних стандартів, організувавши моніторинг екологічних змін, що відбуваються у навколишньому природному середовищі і викликані життєдіяльністю людини. Це дозволить створити інформаційну базу для формування соціально-економічної та екологічної політики держави, стратегії сталого екологічно збалансованого її розвитку та надання міжнародним екологічним і економічним організаціям відповідної об'єктивної інформації.

16. Застосування запропонованого узагальнюючого інтегрального показника антропогенного навантаження на повітряний басейн, водні об'єкти та земельні ресурси дозволило виявити диференціацію регіонів України за рівнем їх забруднення. Найвищі обсяги забруднення довкілля за даними досліджень мають Дніпропетровська (узагальнюючий інтегральний показник сягає 3,43), Донецька (2,52), Запорізька (1,79) і Луганська (1,17) області. До найменш забруднених регіонів слід віднести Волинську, Закарпатську і Тернопільську області з узагальнюючим інтегральним показником - 0,16. Значна нерівномірність антропогенного навантаження на природні ландшафти зумовлена існуючою регіональною диференціацією у розміщенні продуктивних сил. Так, кількість суб'єктів господарювання, що мали викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря у 2002 році коливається від 288 і 310 у Волинській та Закарпатській областях до 1108 і 1353 в Луганській та Донецькій областях.

17. За допомогою регресійного аналізу доведено, що динаміка обсягів викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище стаціонарними джерелами забруднення практично не залежить від динаміки обсягів промислового виробництва, а зумовлена комплексом інших неідентифікованих в моделі факторів. Серед них: недосконалі технології виробництва, морально застаріле та фізично зношене устаткування, низькій рівень їх експлуатації, нестача у багатьох населених пунктах країни централізованого водовідведення, незадовільний стан функціонування очисних споруд, несвоєчасність здійснення природоохоронних заходів та низька їх ефективність тощо. За таких умов, як правило, значно погіршується еколого-економічна ситуація в країні, яка відображає стан компонентів довкілля, існування людини і їх відповідність належному рівню комфортності.

18. Результати дослідження показали, що вирішення сучасних екологічних проблем вимагає запровадження у практику суб'єктів господарювання економічних важелів стимулювання їх природоохоронної діяльності - економічного механізму природокористування. Це дозволить перебудувати систему взаємовідносин людини і природи і забезпечити управління процесами природокористування та охорони довкілля. Зараз в Україні існують лише елементи економічного механізму природокористування. Система організаційних і економічних заходів з використання, відтворення, обміну й охорони природних ресурсів не відпрацьована, і використовується неефективно і не дає бажаних наслідків. Тому пропонується створити умови, за яких господарюючі суб'єкти були б зацікавлені в екологічній безпеці своєї діяльності, продукції та послуг, інформуванні споживачів про активну позицію у сфері охорони довкілля.

Впровадження у практику запропонованих в дисертаційній роботі методологічних засад щодо подальшої розбудови вітчизняної екологічної статистики і на її базі формування сучасних інформаційних систем з екологічних проблем, сприятиме удосконаленню екологічного управління природоохоронною діяльністю, що істотно вплине на поліпшення екологічної ситуації в Україні.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії, наукові видання:

1. Данилко В.К. Екологічна статистика: водні ресурси / Монографія. - К.: 2003. - 368 с. - 18,3 д. а.

2. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини: [кол. моногр.] / В.І. Карпов, С.П. Сіренький В.К. Данилко та інші; Під заг. ред. П.П. Михайленка. - Житомир, 2001. - 320 с.1 - 18,6 д. а., особисто здобувачу належить-5,52 д. а., розглянуто методологічні засади щодо розвитку і становлення екологічної статистики, проаналізовано статистичні показники обсягів антропогенного впливу на екологічний стан навколишнього середовища, окреслено основні завдання екологостатистичних досліджень у сфері природокористування та охорони довкілля.

3. Данилко В.К. Статистика охорони повітряного басейну Житомирщини. - Житомир, 2000. - 122 с. - 7,5 д. а.

4. Данилко В.К. Статистика екології автотранспорту. - Житомир, 2001. - 172 с. - 10,75 д. а.

5. Концептуальні основи локального відновлення виробництва в регіоні радіаційного забруднення. (Науково-методична розробка). Данилко В.К., Токмачов М.Л., Корнійчук Р.М.: Під керівництвом Ходаківського Є.І. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - 69 с. - 8,4 д. а., особисто здобувачу належить - 2,7 д. а., запропоновано методологію статистичних досліджень щодо можливості перспектив життєдіяльності в регіонах радіоактивного забруднення.

Статті в наукових фахових виданнях:

6. Данилко В.К. Статистика забруднення й охорони атмосферного повітря: розвиток і становлення // Проблеми статистики. Збірник. наукових праць НДІ статистики Держкомстату України. К.: 2001. - Вип. № 3. - С. 159-163. - 0,27д. а.

7. Данилко В.К. Статистична інформація про стан атмосферного повітря регіону та її аналіз // Вісник ЖІТІ. Серія: економічні науки. - 2001. - № 15. - С.183-187. - 0,46 д. а.

8. Данилко В.К. Проблеми статистичного обліку токсичних відходів // Вісник ЖІТІ. Серія: економічні науки, 2001. - № 17. - С. 195-199. - 0,6 д. а.

9. Данилко В.К. Статистичний аналіз тенденцій розвитку автотранспорту та вплив його на довкілля // Вісник ДААУ.- 2001. -Вип. № 1.- С. 323-329. - 0,81 д. а.

10. Данилко В.К. Екологічна статистика України: здобутки і проблеми. - Статистика України. - 2002. - № 1. - С. 54-57. - 0,52 д.а.

11. Данилко В.К. Токсичні відходи виробництва у дзеркалі статистики // Проблеми статистики. Збірник. наукових праць НДІ статистики Держкомстату України. К.: 2002. - Вип. № 4. - С. 10-14. - 0,24 д. а.

12. Данилко В.К. Сучасні проблеми формування первинного інформаційного ресурсу з питань екології // Вісник ДАУ. - 2002.- Вип. № 1.- С. 113-117.-0,58 д. а.

13. Данилко В.К. Формування та використання екологічних фондів: статистичний аналіз // Збірник наукових праць НДФІ, - 2002. - Вип. 3 (18). - С. 83-90. - 0,72 д. а.

14. Данилко В.К. Проблеми статистичного обліку пестицидів // Вісник ДААУ. - 2002. -Вип. № 2. - С. 17-22. - 0,52 д. а.

15. Данилко В.К. Статистика водокористування: розвиток, становлення, аналіз // Вісник ЖІТІ. Серія: економічні науки. - 2002. - № 21, - С. 224-228. - 0,6 д. а.

16. Данилко В.К. Дорожньо-транспортні пригоди в Україні: еколого-статистичний аналіз // Вісник ЖІТІ. Серія: економічні науки. - 2002. - № 22, - С. 207-213. - 0,78 д. а.

17. Данилко В.К. Екологічні збори та поточні витрати на охорону природи: статистичний аналіз. - Статистика України. - 2003. - № 1. - С. 53-57. - 0,84 д. а.

18. Данилко В.К. Водні ресурси України: еколого-статистичний аналіз // Вісник ДАУ. - 2003. Вип. 1. - С. 254-260. - 0,56 д. а.

19. Данилко В.К. Ефективність природоохоронного контролю: фінансово-статистичний аналіз // Зб. наук. праць НДФІ. - 2003. - С. 36-44. - 0,75 д. а.

20. Данилко В.К. Статистична оцінка екологічного стану Житомирщини. - Регіональна економіка. - 2003. - № 4. - С. 219-225. - 0,48д. а.

21. Данилко В.К., Шевчук І.С. Фінансування природоохоронних заходів у регіоні: статистичний аспект. // Проблеми статистики. Збірник. наукових праць НДІ статистики Держкомстату України. К. : 2003. - Вип. № 5. - С. - 304-307. - 0,41 д. а., особисто здобувачу належить - 0,3 д. а., обґрунтовано необхідність посилення державного і громадського контролю за ефективним використанням екологічних природоохоронних фондів.

22. Данилко В.К. Забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом: підходи до статистичного визначення. - Статистика України. - 2003. - № 4. - С. 9-12. - 0,57 д. а.

23. Данилко В.К. Методологічні підходи до формування екологічної статистики в Україні. - Статистика України. - 2004. - № 1. - С. 13-17. - 0,64 д. а.

24. Данилко В.К. Інформаційне забезпечення природоохоронного управління водними ресурсами: проблеми і перспективи. - Статистика України. - 2004. - № 2. - С. 7-10. - 0,48 д. а.

25. Побурко Я.О., Данилко В.К. Часткові та комплексні статистичні оцінювання внеску регіонів України у соціально-економічний розвиток держави // Регіональна економіка. - 2004.- № 3- С. 121-138 (0,6 д.а., особисто належить здобувачу 0,25 д.а., запропоновано методологію формування показників комплексного оцінювання економічного розвитку регіонів).

26. Андел І.В., Данилко В.К. Підходи до статистичного забезпечення стану туризму та рекреації у транскордонному регіоні //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методологія статистичних оцінювань соціально-економічних процесів. Вип.4 (XLVII) / HAH України. ІРД, 2004.- С. 69-75 (0,56 д.а., особисто здобувачу належить 0,3 д.а., запропоновано концепцію уніфікації показників оцінювання рекреаційних послуг у транскордонному регіоні).

27. Данилко В.К Екологічне страхування: реалії та перспективи - Статистика України. - 2004.- № 3.-С. 89-91. - 0,44 д.а.

Публікації в інших виданнях:

28. Данилко В.К. Екологічна статистика в Україні: шляхи розвитку і становлення // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи. Збірник текстів доповідей на науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики. - К.: 2003. - С. 85-94. - 0,47 д. а.

29. Данилко В.К. Податкова статистика у сфері водокористування // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень '2003”. Том 27. Економіка підприємства. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 24-25. - 0,14 д. а.

30. Данилко В.К. Статистичний аналіз інвестиційної діяльності у сфері охорони довкілля // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економіка підприємств: проблеми теорії та практики”. Том 1. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 18-19. - 0,14 д. а.

31. Данилко В.К. Екологічне страхування: статистичний аспект // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ` 2004”. Том 65. Економіка підприємства. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 66-67. - 0,12 д. а.

32. Данилко В.К. Еколого-статистичний облік і звітність в Україні // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень `2004”. Том 46. Економіка підприємства. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 40-41. - 0,12 д. а.

Анотація

Данилко В.К. Методологічні засади екологічної статистики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.03.01 - Статистика. - Київський національний економічний університет, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних, методологічних, науково-методичних і організаційно-практичних аспектів формування екологічної статистики, обґрунтуванню її місця та ролі в системі інтегрованої інформаційної статистичної бази. Визначено поняття, сутність і науково-методичні засади екологічної статистики, обґрунтовано етапи її розвитку і становлення, розроблено класифікацію екологічних інформаційних ресурсів.

У роботі досліджено обліково-статистичні проблеми у сфері природокористування та охорони довкілля, зокрема: атмосферного повітря, водних об'єктів та земельних ресурсів у контексті сталого еколого-збалансованого розвитку. Розроблено та запроваджено у практику статистичних органів України методологічні засади щодо розрахунку викидів шкідливих речовин у повітряне середовище транспортними засобами та ряд форм державної статистичної звітності з екологічних проблем.

Ключові слова: методологія екологічної статистики, система статистичних показників, інформаційні ресурси, статистичні спостереження, адміністративні дані, екологічний моніторинг, охорона довкілля, статистичний аналіз, користувачі інформації.

Аннотация

Данилко В.К. Методологические засады экологической статистики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.03.01 - Статистика. - Киевский национальный экономии-ческий университет. - Киев, 2005.

Диссертация посвящена разработке теоретических, методологических, научно-методических и организационно-практических направлений формирования экологической статистики, разработки, апробации и внедрения новых подходов в практику государственных статистических наблюдений с целью государственного регулирования в сфере использования природных ресурсов и охраны окружающей среды.

В диссертации подтверждено, что одним из основных путей разрешения все более обостряющихся экологических проблем является четкое функционирование экономического механизма рационализации природопользования. Экономический механизм на ряду с правовыми актами широко используется в международной практике для регулирования природоохранной деятельности и природопользования. При этом рационализация природопользования требует развернутой и достоверной информации о наличии, состоянии, размещении природных ресурсов по территории станы, оценки рациональности их использования на различные нужды и эффективности проводимых природоохранных мероприятий.

На основе комплексного системного подхода обоснованы место и роль экологической статистики в системе интегрированной информационной статистической базы страны. Определены понятие, сущность и научно-методологические засады экологической статистики, обоснованы этапы ее развития и становления, разработана классификация экологических информационных ресурсов используемых для оценки состояния, загрязнения и охраны окружающей среды, подготовки и принятия научно-обоснованных экологических решений.

Обосновано, что экологическая статистика играет важную роль в решении экологических проблем, обусловленных антропогенной деятельностью субъектов хозяйствования, которые прямо или косвенно касается каждого человека. Она необходима для определения объективной оценки состояния окружающей среды наблюдения за наличием и использованием природных ресурсов с учетом ресурсных и экологических ограничений, разработки мер по снижению антропогенного воздействия на окружающую среду и осуществлению рационального природопользования.

В работе установлено, что для дальнейшего развития экологической статистики, как составной интегрированной информационно-статистической базы Украины необходимо обеспечить взаимодействие и координацию информационных систем официальной государственной статистики и административных данных, органов исполнительной власти.

В работе исследованы учетно-статистические проблемы в сфере природо-пользования и охраны окружающей среды, в частности: воздушного бассейна, водных объектов и земельных ресурсов в контексте стойкого экологически сбалансированного развития экономики Украины. Разработан и внедрен в практику государственных статистических органов методологический инструментарий для оценки объемов выбросов в атмосферу загрязняющих веществ транспортными средствами. Это позволяет расширить эколого-статистическую базу учета загрязнения воздушного бассейна, реально оценить уровень антропогенного влияния транспорта на окружающую среду и послужит основой при проектировании природоохранных мероприятий.

Внедрение в практику предложенных в диссертационной работе методологических засад дальнейшего развития национальной экологической статистики и на ее базе формирования современных информационных систем с экологических проблем, создает условия для совершенствования экологического управления природоохранной деятельностью, что существенно повлияет на улучшение экологической ситуации в Украине.

Ключевые слова: методология экологической статистики, система статистических показателей, информационные ресурсы, статистические наблюдения, административные данные, экологический мониторинг, охрана окружающей среды, статистический анализ, потребители информации.

Annotation

Danilko V.K. Methodological Bases of Ecological Statistics - Manuscript.

The dissertation for obtaining doctor's degree in economics majoring in statistics - 08.03.01.- Kyiv National Economic University, Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to the development of theoretical, methodological, scientific-methodological and practical aspects of ecological statistics forming; its role and place in integrated informational system base are grounded.

The notion, essence and scientific-methodological bases of ecological statistics are determined; the stages of its development and settling are grounded, ecological informational resources classification is worked out.

Through the work accounting-statistical problems are investigated in the field of nature using and environment protection, especially, atmosphere air, watering objects and land resources, in the stable, ecologically balanced developing context.

The methodological bases related to amount of harmful substances wastages into the air by vehicles calculation and list of governmental statistical reporting forms concerning ecological problems are worked out and applied to the practice of Ukrainian statistics bodies.

Key words: system of statistical indexes, informational resources, statistical observation, administrative data, ecological monitoring, environment protection, statistical analysis, rating models, information users.

Размещено на Allbest.ru