Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

Соціально-психологічні чинники реформування ринку праці

25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Петроє Ольга Михайлівна

КИЇВ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник -	доктор філософських наук, професор СКУРАТІВСЬКИЙ Віталій Андрійович, Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри соціальної і гуманітарної політики.
Офіційні опоненти:	доктор наук з державного управління, доцент Мордвінов Олександр Григорович, Гуманітарний університет "Запорізький інститут державного та муніципального управління", завідувач кафедри державного управління і адміністративного менеджменту; кандидат економічних наук, доцент Петюх Василь Миколайович, Київський національний економічний університет, заступник завідувача кафедрою управління персоналом.
Провідна установа -	Національний інститут стратегічних досліджень при Адміністрації Президента України, відділ гуманітарної політики, м. Київ.

Захист відбудеться "14" квітня 2004 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20, к.212.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий "12" березня 2004 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.К. Майборода

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реформування ринку праці виступає важливою складовою суспільно-економічних перетворень, які здійснюються в Україні. Завдання держави щодо ринкових трансформацій у сфері соціально-трудових відносин на сучасному етапі визначаються стратегією Євроінтеграції, пріоритетами розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки й необхідністю сприяти збалансованому та ефективному функціонуванню ринку праці, розвитку умов для повної продуктивної зайнятості. Здійснення цілей державної політики у сфері ринку праці вимагає всебічного урахування й комплексного використання всього спектра факторів та механізмів, здатних сприяти вирішенню поставлених завдань. Особливої актуальності в сучасних умовах перехідної економіки набуває дослідження впливу соціально-психологічних чинників на розвиток ринкових соціально-трудових відносин, оскільки саме вони виступають джерелом людської волі до активної приватної ініціативи і впливовими регуляторами соціально-трудової активності, цілеспрямованої професійної мобільності, людської діяльності в цілому.

Дослідження соціально-психологічних чинників реформування ринку праці - складне полідисциплінарне завдання. Інтегральним об'єктом даного дисертаційного дослідження є безпосередньо ринок праці як сфера, в межах якої розвивається трудовий вид діяльності й побудовані на його основі соціально трудові відносини. Теоретико-методологічною базою дослідження ринку праці виступають найбільш відомі праці з економіки в авторстві Д. Кейнса, Р. Сміта, Н. Менк'ю, К. Макконелла, С. Брю, Х. Ламперта та ін. Політекономічні аспекти сучасного ринку праці досить широко висвітлюються в наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених: Г.І. Рузавіна, Б.А. Райзберга, С.В. Мочерного, О.А. Усатенко, С.В. Фомішина та ін. Вагому роль в осмисленні структури й механізмів функціонування системи ринку праці відіграє доробок українських і російських економістів, зокрема спеціальні наукові одноосібні та колективні праці вчених: Д.П. Богині, О.А. Грішнової, В.І. Герасимчука, Е.М. Лібанової, А.А. Никифорової, В.В. Онікієнка, В.М. Петюха, Г.Е. Слезінгера та ін. Питання формування національного ринку праці на етапі перехідної економіки порушують у своїх дисертаційних дослідженнях В.В. Близнюк, Т.І. Броварна, Ж.В. Гарбар, В.Г. Герасимчук, Р.П. Жадан, В.В. Юрченко та ін.

Важливе значення для дисертаційної роботи мають праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені дослідженню загальних проблем теорії та практики державного управління: В.Б. Авер'янова, В.Г. Атаманчука, В.Д. Бакуменка, В.М. Князєва, В.І. Лугового, В.К. Майбороди, О.Г. Мордвінова, П.І. Надолішного, І.Ф. Надольного, Н.Р. Нижник, В.А. Ребкала, І.В. Розпутенка, В.А. Скуратівського, В.В. Тертички, В.О. Троня, В.П. Трощинського та інших.

Базою аналізу багатьох питань за темою дисертації виступають закони України, укази Президента, постанови українського уряду, конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці (МОП).

Проблеми реформування ринку праці привертають сьогодні увагу багатьох учених. Водночас, зроблений системний аналіз літературно-джерельної бази ряду дисциплін, у межах яких ведуться дослідження ринку праці (зокрема, макроекономіки, мікроекономіки, політекономії, соціології, державного управління, соціальної політики), дозволяє зробити висновок про те, що наукові інтереси дослідників найчастіше зосереджені на економічних аспектах. Належно оцінюючи теоретичну й практичну значущість розглянутих робіт, потрібно зазначити, що в нинішніх умовах за необхідності оптимізації державної політики в сфері ринку праці, розбудови його за законами соціально орієнтованої ринкової економіки, важливим є глибоке знання суб'єктами державного управління цією сферою не лише економічних закономірностей і тенденцій суспільного розвитку, а й соціально-психологічних чинників, які детермінують процес реалізації особистістю свого трудового потенціалу, інші різноманітні процеси трудової життєдіяльності, що обумовлюють соціальне становище, добробут, самопочуття людини.

Зважаючи на вищесказане, в дисертації використовувалися досягнення соціальної психології, значний вклад у розвиток якої внесли вітчизняні вчені Е.Ф. Іпатов, В.А. Козаков, Л.Е. Орбан-Лембрик, М.І. Пірен, Г.В. Щокін. Особливий інтерес для нашого дослідження становлять також дисертаційні роботи В.П. Казмиренка, С.М. Кучеренка, І.П. Манохи, Т.М. Титаренка, наукові праці О.М. Бандурки, В. Є. Пилипенка, Ю.Л. Трофімова, розробки вчених Інституту соціології НАНУ, Інституту стратегічних досліджень та ін.

Відзначаючи наявні досягнення соціальної психології та дедалі більший інтерес до цієї галузі пізнання серед вітчизняних науковців, слід, однак, підкреслити, що дослідження соціально-психологічного характеру у сфері організації ринку праці на сьогодні ще не набули належного розвитку. Бракує комплексного дослідження соціально-психологічних проблем розбудови ринку праці, існує проблема використання надбань соціальної психології для вирішення державно-управлінських завдань у сфері соціально-трудових відносин.

Актуальність теми та відсутність системних вітчизняних досліджень із заявленої проблеми визначають об'єктивну необхідність теоретико-методологічного вивчення соціально-психологічних чинників державної політики з реформування ринку праці на сучасному етапі перехідної економіки, що й обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження органічно пов'язане з науково-дослідною роботою кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України за темами: "Соціальний розвиток і соціальна політика: механізми реалізації соціальної політики на етапі переходу до ринкових відносин" (ДК-ОК №0101U003346) та "Державна політика в соціогуманітарній сфері суспільства (ДК-ОК №0103U006822). Автор брала активну участь у роботі над науковими темами кафедри впродовж навчання в аспірантурі з 2000 по 2003 рік.

Об'єкт дослідження - соціально-психологічні чинники реформування ринку праці.

Предмет дослідження - явища соціальної та індивідуальної психології у системі соціально-трудових відносин як фактор удосконалення механізмів державного управління у сфері ринку праці.

Метою дисертаційного дослідження є виявлення і наукове обґрунтування особливостей впливу соціально-психологічних явищ на функціонування і розвиток ринку праці та визначення шляхів застосування отриманих результатів для удосконалення механізмів державного управління з реформування соціально-трудових відносин.

Здійснення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

проаналізувати на основі комплексного підходу стан дослідженості наукової проблеми;

уточнити концептуальні засади розуміння ринку праці як соціальної системи і об'єкта державного управління та соціально-психологічних чинників його функціонування й розвитку;

сформувати напрями дослідження соціально-психологічних чинників ринку праці;

дослідити сучасний стан та соціально-психологічні орієнтири інституційного забезпечення національної політики держави у сфері ринку праці;

розробити інструментарій для вивчення соціально-психологічної ситуації у сфері ринку праці, провести відповідні емпіричні дослідження;

на основі соціологічних та психологічних досліджень виявити соціально-психологічні чинники ринку праці, які необхідно враховувати в державному управлінні з реформування ринку праці;

соціальний психологічний ринок праця

визначити і теоретично обґрунтувати напрями удосконалення соціально-психологічної складової механізму державної політики у сфері ринку праці.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що наукове знання про психологічні явища (психологічні стани, процеси та психологія суб'єктів), які виникають у процесі соціально-трудових відносин, визначають та супроводжують їх, є необхідною умовою ефективної державної політики, спрямованої на формування в Україні цивілізованого, соціально орієнтованого ринку праці та забезпечення повної продуктивної зайнятості.

Методи дослідження. Поліструктурний характер дисертаційного дослідження зумовив необхідність системного використання комплексу філософських, загальнонаукових і спеціальних соціально-психологічних підходів та методів: вивчення стану розробленості досліджуваної у дисертаційній роботі проблеми здійснено методом теоретичного історико-еволюційного та порівняльного аналізу; виявлення психологічних явищ у системі соціально-трудових відносин проведено на основі статичного та динамічного аналізу; структурно-функціональний метод покладено в основу інституційного дослідження завдань, функцій та основних напрямів діяльності органів державної влади з формування і реалізації політики у сфері ринку праці; спеціальні соціологічні та психологічні методи використані для розробки програм та анкет дослідження, психодіагностичного тестування; комп'ютерні методи застосовані для обробки анкетних даних; методом статистичних розрахунків, кореляційного аналізу здійснено обчислення емпіричних даних; методи систематизації і узагальнення отриманих результатів, їх теоретичний аналіз лягли в основу інтерпретації отриманих результатів; прогностичні методи використано для обґрунтування шляхів соціально-психологічної оптимізації політики держави з реформування ринку праці.

Експериментальне дослідження здійснювалося за такими основними напрямами:

соціально-психологічний аналіз стану й тенденцій розвитку ринку праці (соціологічне дослідження за авторською методикою "Праця та зайнятість");

вивчення соціально-психологічних особливостей формування підприємницьких намірів (соціологічне опитування за авторською методикою "Шлях до підприємництва" та психодіагностичне тестування за 16-факторним опитувальником Кеттелла);

дослідження рівня ринкової свідомості суб'єктів соціально-трудових відносин (соціологічне опитування за авторською методикою "Суспільство в період реформ").

Наукова новизна одержаних результатів дослідження:

- вперше здійснено комплексне дослідження соціально-психологічних чинників функціонування та розвитку ринку праці як необхідної умови удосконалення державного управління з реформування соціально-трудових відносин на сучасному етапі суспільних перетворень;

- визначено найважливіші складові психологічних явищ у системі державного управління ринком праці (соціально-трудова поведінка, професійні наміри та соціально-психологічні установки суб'єктів соціально-трудових відносин);

- удосконалено методику дослідження механізмів впливу соціально-психологічних чинників на систему соціально-трудових відносин;

- запропоновано комплекс авторських методик для дослідження психологічних явищ: "Праця та зайнятість", "Шлях до підприємництва", "Суспільство в період реформ";

- набув подальшого розвитку системний підхід до аналізу стану й тенденцій розвитку ринку праці, виявлено, що на його функціонування і розвиток значною мірою впливають соціально-психологічні чинники;

- розкрито існуючі у сфері ринку праці на сучасному етапі реформування суспільних відносин суперечності, які справляють суттєвий вплив на соціально-психологічний стан його суб'єктів. Це, насамперед, суперечності між законодавчо закріпленими правами людини у сфері праці та наявними насправді умовами їхньої практичної реалізації; вимогами ринку до трудової поведінки суб'єктів праці та існуючою практикою організації і реалізації особистістю власної трудової активності; ціннісними орієнтаціями, необхідними для ефективної організації праці за законами ринку, та наявною у суспільстві ринковою свідомістю; напрямками здійснюваної закладами освіти (професійної, спеціальної) підготовки та потребами ринку праці; пропозицією праці осіб окремих статевих, вікових категорій та запитами ринку праці; організовуваними видами громадських робіт та готовністю безробітних до участі в них тощо;

- визначено напрями соціально-психологічного удосконалення механізмів державного управління у сфері ринку праці, пов'язані з ефективністю виконання державою таких соціально-психологічних функцій по відношенню до суспільства, соціальних груп, кожної окремої людини, як "адаптація", "актуалізація", "активізація".

Практичне значення одержаних результатів. Використання основних теоретичних положень дослідження, методичних розробок, висновків за змістом сприятиме удосконаленню процесу формування державної політики у сфері ринку праці.

Науково обґрунтовані теоретичні положення та практичні розробки, висновки й результати роботи можуть бути використані у практичній діяльності органів законодавчої та виконавчої влади з питань праці та зайнятості, зокрема у процесі формування та реалізації державної політики з регулювання ринку праці на різних рівнях, а також у науково-дослідницькій та викладацькій роботі при підготовці лекційних курсів, практичних і семінарських занять з відповідних питань соціальної політики.

Основні положення, висновки й рекомендації дисертаційного дослідження використовуються Херсонським обласним центром зайнятості для визначення та організації основних напрямів роботи з регулювання регіонального ринку праці (Довідка №12-1612 від 04.11.2003 р.). Зокрема, результати дослідження "Праця та зайнятість" використовуються для обґрунтування заходів обласної програми зайнятості з питань професійно-орієнтаційного обслуговування населення. Результати дослідження "Шлях до підприємництва" використовуються в діяльності спеціалістів Херсонського обласного центру зайнятості при визначенні претендентів на отримання разової допомоги, призначеної для започаткування безробітними власної справи.

Базові положення дисертаційного дослідження щодо реформування ринкових соціально-трудових відносин використовуються в навчальному процесі при підготовці магістрів державного управління в Національній академії державного управління при Президентові України, а також при підготовці спеціалістів і магістрів за спеціальністю "Менеджмент організацій" Міжнародного університету бізнесу і права (м. Херсон) (Довідка №202 від 04.11.2003).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею і містить отримані автором нові результати в галузі науки державного управління, що в сукупності розв'язують важливе наукове завдання виділення та теоретико-методологічного обґрунтування соціально-психологічних чинників реформування ринку праці в Україні.

У роботі не використовуються ідеї, що належать Є. Єрашову, разом з яким була опублікована наукова праця.

Апробація результатів. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у низці наукових доповідей, повідомлень, виступів на науково-практичних конференціях та семінарах. Зокрема, на чотирьох науково-практичних конференціях за міжнародною участю: "Державна регіональна політика та місцеве самоврядування" (Київ, 2000); "Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні" (Київ, 2001); "Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз" (Київ, 2002); "Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції" (Київ, 2003).

Матеріали й результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені у восьми наукових працях, п'ять із них - у фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертаційна робота обсягом 205 сторінок складається із вступу, трьох розділів, восьми параграфів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 174 сторінки. Дисертація містить 5 рисунків, 13 таблиць в основному тексті та три додатки. Список використаних джерел налічує 257 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі розкривається сутність наукової проблеми, що досліджується, обґрунтовується вибір та актуальність теми дисертації, висвітлюється рівень її наукової розробленості, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано елементи наукової новизни і практичного значення одержаних результатів, наведено дані щодо апробації цих результатів, зазначено особистий внесок дисертанта в наукове розроблення теми.

У першому розділі - "Теорія і методологія дослідження ринку праці та соціально-психологічних чинників його функціонування" - здійснено аналіз стану дослідженості наукової проблеми, уточнено концептуальні підходи до вивчення ринку праці як соціальної системи і об'єкта державного управління, визначено напрями дослідження соціально-психологічних чинників ринку праці.

На основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених за темою дослідження з'ясовано, що в сучасному науковому світі немає усталеної думки щодо сутності ринку праці, але більшість учених схиляються до визначення його як системи суспільних, соціально-трудових відносин.

Виходячи з розуміння ринку праці як системи соціально-трудових відносин, у дисертації обґрунтовано доцільність встановлення таких основних напрямків його аналізу: тип ринку праці та суб'єкти ринку праці. В основу типології ринку праці покладено підхід, що ґрунтується на вузькому і широкому його розумінні. Ринок праці у вузькому розумінні функціонує як система соціально-трудових відносин між роботодавцями - власниками засобів виробництва та населенням - власниками робочої сили щодо задоволення попиту перших на працю, а других - на робочі місця. Погодження інтересів між силами, які діють на ринку праці, покладається на державу. Відповідно до цього, ринок праці в широкому розумінні доцільно розглядати як систему суспільних, соціально-економічних відносин, які відбивають досягнутий у даний період рівень розвитку ринку та баланс інтересів між його суб'єктами: роботодавцями, найманими працівниками та державою.

Функції держави у сфері ринку праці визначаються державною політикою. Серед напрямів державної політики (внутрішня, зовнішня, економічна, соціальна) ринок праці, як об'єкт державного впливу, виступає сферою соціальної політики. Основні напрями політики національного ринку праці випливають із сутності прийнятої Україною доктрини соціальної політики, яка узгоджує європейську інтеграційну концепцію з концепцією розбудови соціально орієнтованого ринкового господарства. Інтереси формування соціально орієнтованого ринку праці обумовлюють необхідність усебічного аналізу стану й тенденцій функціонування ринку праці. Особливої ваги у цьому зв'язку набувають дослідження соціально-психологічних чинників, які найбільшою мірою визначають характер функціонування та розвитку ринку праці на етапі його реформування.

У розділі здійснено історико-еволюційний аналіз процесу нагромадження соціально-психологічних знань, утвердження системи поглядів на їх визначальну роль для розвитку суспільства, держави. Обґрунтовано доцільність застосування системного соціально-психологічного підходу для цілей нашого дослідження. Такий підхід відрізняється узагальненим сутнісним аналізом психологічних явищ.

Вивченню структури психологічних явищ присвячені праці багатьох вчених. Дослідженням визначено, що психологічні явища сфери ринку праці найповніше відображає системна структура, яка включає особистісно-психологічні та соціально-психологічні явища (рис.1).

Рис. 1. Структура психологічних явищ

У процесі теоретичного аналізу психологічних явищ показано, що вони потребують опосередкованого пізнання через набір відповідних факторів, які виступають показниками психологічних явищ у сфері ринку праці.

Джерелом соціально-психологічних явищ у сфері ринку праці виступає трудова діяльність. Аналіз психологічної структури трудової діяльності, здійснений на основі структурно-функціональної моделі "ціль-мотив-спосіб-результат", дозволяє зробити висновок про те, що організація особистістю власної трудової діяльності - це досить складний соціально-психологічний процес. Умовою його реалізації є аналіз та оцінка предметної ситуації, встановлення цілей, усвідомлення потреб, формування мотивів і мотивації, визначення правил реалізації діяльності, спрямованої на досягнення кінцевого результату.

Узагальнення результатів аналізу психологічної структури діяльності та співвіднесення їх із узятою за основу в нашому дослідженні структурою психологічних явищ сприяло виявленню основоположних соціально-психологічних факторів, які є необхідними орієнтирами для формування ефективної регулятивної державної політики у сфері ринку праці та зайнятості. Визначено, що серед факторів, які обумовлюють специфіку соціально-психологічних явищ у сфері ринку праці, найбільш значущими виступають: державна політика у цій сфері та реальна соціально-психологічна ситуація (особливості соціально-трудової поведінки; професійні наміри; рівень ринкової свідомості суб'єктів соціально-трудових відносин).

У висновках до розділу зазначено, що для розбудови ринку праці за принципами соціально орієнтованої ринкової економіки важливим є завдання соціально-психологічного наближення державної політики до об'єктивних тенденцій, закономірностей, форм соціально-трудової життєдіяльності, оскільки лише об'єктивна і, насамперед, соціально-психологічно обґрунтована державна політика здатна забезпечити її раціональність, адекватний вплив на свідомість, соціально-трудову поведінку та діяльність людей.

У другому розділі - "Аналіз соціально-психологічної ситуації у системі державного управління ринком праці" - зроблено інституційний аналіз державної політики у сфері ринку праці, теоретично обґрунтовано, розроблено і практично апробовано методи емпіричного дослідження реальної соціально-психологічної ситуації та тенденцій розвитку ринку праці.

Дослідження соціально-психологічної ситуації в системі державного управління ринком праці у нашій роботі ґрунтується на вихідних положеннях про функціонування двох груп закономірностей. Першу групу складають закономірності функціонування суб'єкта державного управління, другу - суттєві зв'язки між суб'єктом та об'єктом державного управління.

Зміст першої групи закономірностей визначається тим, що державне управління - це специфічний вид діяльності уповноважених, відповідальних, наділених владою і повноваженнями органів та осіб, суб'єктів керівної системи, спрямований на приведення процесів ринку праці у відповідність із законами його розвитку, вимог конкретної ситуації, природи суб'єктів соціально-трудових відносин. У роботі всебічно охарактеризовано повноваження та основні напрями діяльності органів державної влади й управління у сфері ринку праці як загальної, так і галузевої компетенції - Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства праці та соціальної політики, Державної служби зайнятості.

Особлива увага у роботі приділена дослідженню закономірностей другої групи, які відображають існуючі зв'язки між суб'єктом і об'єктом державного управління у сфері ринку праці, обумовлюють необхідність виділення та теоретичного осмислення психологічних особливостей керованого об'єкта.

Керуючись інтересами формування в Україні соціально орієнтованого ринку праці, у роботі обґрунтовано важливу роль соціально-психологічних досліджень у забезпеченні ефективності державного управління з реформування ринку праці. Як спосіб отримання необхідних даних про стан соціально-трудових відносин вони відображають реальні процеси, виявляють соціально-психологічні фактори, що виступають джерелом державно-управлінської діяльності.

У розділі наведені результати найбільш значущих науково-практичних розробок за темою дисертації, авторських методик дослідження соціально-психологічних явищ у сфері ринку праці - особливостей соціально-трудової поведінки, формування професійних намірів підприємців та стану суспільної ринкової соціальної психології суб'єктів ринку праці. Спрямовані на пошук шляхів розв'язання соціально-психологічних проблем у системі державного управління ринком праці, ці дослідження стали об'єктом застосування наукових результатів даної дисертаційної роботи.

За матеріалами соціологічного дослідження особливостей соціально-трудової поведінки безробітних та незайнятих громадян, проведеного в 1999-му та 2002-му рр. за анкетою "Праця та зайнятість", зроблено соціально-психологічний аналіз стану й тенденцій розвитку регіонального ринку праці. Результати дослідження виявили значну обумовленість характеру соціально-трудової поведінки особистості статевими, віковими особливостями та рівнем освіти. Відмінності у трудовій поведінці людей різної статі пов'язані з такими соціально-психологічними чинниками, як переважаючий тип мислення, ставлення до світу, до інших, до самого себе, способи організації ними власної життєдіяльності та орієнтація на вирішення проблемних ситуацій. Специфіку домінуючих тенденцій та мотивації соціально-трудової поведінки особистості досліджено в межах трьох вікових груп. Результати засвідчують суттєве зменшення серед безробітних осіб І вікової групи, представленої молоддю до 28 років. Вона становить 33% опитаних у 2002 р. проти 40% у 1999 р. Цей етап у трудовому житті людини характеризується пошуком свого призначення, освоєння "шляхів до професіоналізму". В межах ІІ етапу життєвого циклу особистості, який включає період 28-50 років і виступає для людини етапом консолідації інтересів, цілей та обов'язків, тобто етапом найвищої дійової активності, виявлено суттєві розбіжності соціально-трудової ситуації для безробітних окремих вікових категорій. Очевидними є тенденції до зменшення у цій групі осіб віком 28-40 років (26% проти 33%) за одночасного збільшення представників вікової групи 40-50 років (27% проти попередніх 21%). Зафіксовано також збільшення серед безробітних представників ІІІ вікової групи - старших 50 років (14% проти попередніх 6%). Значна увага в дослідженні відведена вивченню ситуації, що склалася сьогодні стосовно освітнього рівня безробітних. Отримані результати відображають усталений характер дисбалансу професійної підготовки та кадрових потреб ринку праці, що закономірно призводить до загострення протиріч між попитом на робочу силу та її пропозицією і обумовлює соціально-психологічну напруженість у системі соціально-трудових відносин.

У роботі досліджено суттєвий вплив на характер соціально-трудових відносин таких соціально-психологічних факторів, як попередній професійний досвід, рівень кваліфікації, формальні та неформальні причини звільнення з роботи. Вони спричинюють значний вплив на соціально-трудову ситуацію і тенденції розгортання трудової перспективи людини. Виявлено, що важливим для дослідження ситуації у сфері ринку праці є вивчення настанов безробітних на вирішення проблеми особистої зайнятості. Соціально-психологічні особливості таких настанов виявляються в обраних методах пошуку роботи, запитах щодо вирішення практичних завдань за участю центрів зайнятості, плануванні власної трудової кар'єри, пізнавальній активності, ставленні до підприємницької діяльності.

Враховуючи те, що в комплексі системотворчих та системоутверджуючих функцій держави у сфері ринку праці провідну роль відіграє функція підтримки підприємництва - домінуючого інституту ринкової системи, у розділі обґрунтовано актуальність та висвітлено результати дослідження соціально-психологічних особливостей формування підприємницьких намірів громадян.

Дослідження, проведене методом соціологічного опитування за анкетою "Шлях до підприємництва" та психодіагностичного тестування серед потенційних підприємців із числа незайнятих громадян, виявило такі властивості особистості, схильної до підприємницької ініціативи: орієнтація на високий результат, віра в успіх, схильність до швидкого навчання у різних сферах діяльності, емоційна витривалість, схильність до ризику, комунікативні якості, моральність та дисциплінованість. Результати дослідження відображають обумовленість специфіки соціально-трудової підприємницької поведінки респондентів віковими, статевими та освітянськими характеристиками. На основі аналізу структури підприємницької діяльності у роботі розкрито особливості процесу виникнення ідеї бізнесової діяльності, терміну "визрівання" ідеї щодо започаткування власної справи, активність на шляху до усталення та реалізації підприємницького наміру, ціннісні орієнтаційні перспективи підприємницьких намірів, рівень фінансового забезпечення підприємницького проекту, галузева та видова характеристика бізнесового продукту, узгодженість власного проекту з реальною ситуацією, із силами конкуренції (за М. Портером), які слугують яскравою характеристикою ґрунтовності та зрілості бізнес-ідеї і соціально-психологічної готовності особистості до підприємницької діяльності.

Виходячи з того, що рівень готовності особистості до засвоєння нових вимог суспільної організації праці значною мірою обумовлений сформованістю відповідних ціннісних орієнтацій, у роботі проведене емпіричне дослідження рівня ринкової соціальної психології. Отримані результати засвідчують, що входження особистості в окрему групу соціально-трудової спільноти суттєво позначається на системі її цінностей, характері соціально-трудових установок, обумовлює перспективи розгортання взаємодії у певному соціальному середовищі: роботодавці (підприємці); державні службовці; наймані працівники.

Дослідженням виявлено, що домінуючими рисами ринкової соціальної психології членів соціально-трудової спільноти українського суспільства на його перехідному етапі є невизначеність і дезорієнтованість. До найбільш значущих соціально-психологічних факторів деструктивного характеру у сфері ринку праці можна віднести: низький рівень правової свідомості громадян, переважання економічних мотивів трудової діяльності та вимушених умов праці, невідповідність між індивідуальною працею людини і приватною трудовою власністю на результати цієї праці, безробіття, бідність тощо.

Виявлені в результаті проведеного дослідження особливості соціально-психологічних чинників функціонування сучасного ринку праці дозволяють зробити висновок, що стабільність, сталість та динаміка реформування ринку праці значною мірою обумовлені адекватністю застосовуваних механізмів державного управління, спрямованих на утвердження переваг ринкових змін у системі ціннісних орієнтацій трудової спільноти.

Третій розділ - "Соціально-психологічні засади удосконалення механізмів державного управління у сфері ринку праці" - присвячений проблемі удосконалення механізмів державного управління сферою ринку праці на основі врахування соціально-психологічних чинників його функціонування та розвитку.

На основі аналізу літературних джерел, результатів проведених нами соціологічних досліджень у роботі доведено, що в сучасних умовах перехідної економіки значно зростає вплив соціально-психологічних чинників на соціально-трудову поведінку суб'єктів ринку праці. Формування ринкових відносин обумовлює необхідність утвердження нової системи цінностей і норм у системі соціально-трудових відносин. Названі цінності на сьогодні ще не сприймаються значною частиною населення країни, і особливо людьми старшого віку, а тому зустрічають чималий опір, що викликає деформації, деструктивну економічну поведінку, перешкоджає формуванню цивілізованого ринкового простору у сфері праці. Крутий перелом при переході до ринкової економіки вимагає від людини більшої індивідуальної ініціативи, прийняття на себе відповідальності за власні дії, за особистий добробут і добробут членів сім'ї.

За результатами дослідження обґрунтовано, що ефективність реформування ринку праці в Україні значною мірою залежить від того, наскільки повно й правильно оцінюються і враховуються соціально-психологічні чинники його функціонування та розвитку. Важливою умовою реформування ринку праці є створення соціально-психологічного середовища, сприятливого для залучення особистості в систему соціально-трудових відносин, для утвердження в суспільстві цінностей соціально значущої трудової поведінки.

Показано, що формування соціально-психологічного простору у сфері соціально-трудових відносин відбувається під впливом як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників. Ринок праці своєрідно концентрує в собі і соціально-психологічні надбання, і проблеми всього суспільного життя, тому шляхи оптимізації механізмів державного управління у сфері ринку праці безпосередньо пов'язані з удосконаленням управління в політичній, економічній, соціальній та духовній сферах. У зв'язку з цим важливою об'єктивною умовою реформування соціально-психологічного середовища ринку праці є трансформація суспільних відносин. Завдання державного управління на цьому напрямку полягають насамперед у формуванні в Україні системи нових суспільних відносин (формування владних відносин - утвердження цінностей злагоди і порозуміння в діяльності усіх гілок влади; формування соціально-ринкової економіки; формування умов для розвитку різних форм власності і, насамперед, утвердження цінностей приватної власності; розвиток нової системи соціально-класових відносин, передусім, створення умов для формування могутнього середнього класу; формування нової системи світоглядних орієнтацій - утвердження загальнолюдських духовних цінностей та цінностей ринкових суспільних відносин).

Завдання формування суб'єктивних умов щодо розвитку ринкового соціально-психологічного простору, сприятливого для реформування соціально-трудових відносин, полягає у використанні адекватних механізмів цілеспрямованої державно-управлінської діяльності у цій сфері. Ресурсний потенціал соціально-психологічного удосконалення державного управління ринком праці полягає насамперед у вивченні напрацьованого світовою та вітчизняною управлінською наукою і практикою досвіду управління працею та ефективному його використанні у процесі здійснення соціально-трудових реформ. Найбільшим досягненням розробок у сфері управління та соціальної організації праці є концепція людського розвитку. Вона набула великого поширення в розвинених країнах і має, на наше переконання, велику цінність для організації системи державного управління ринком праці в Україні.

Виходячи з основних положень означеної концепції у роботі зроблено висновок, що на сучасному етапі впровадження ринкових правил соціально-трудових відносин необхідно враховувати впливи, які справляють на поведінку людини соціальні фактори та особливості індивідуальної і соціальної психології. Важливим при цьому є розуміння того, що зв'язки між соціальними та психологічними механізмами регулювання ринку праці складні, взаємопроникаючі, але не взаємозамінні. У зв'язку з цим завдання удосконалення механізму державного управління повинно вирішуватися на двох основних напрямах: соціалізація ринку праці та розвиток людського потенціалу.

У роботі обґрунтовано пріоритетні напрями соціально-психологічного удосконалення системи державного управління ринком праці, які безпосередньо пов'язані з ефективністю виконання державою таких основних соціально-психологічних функцій по відношенню до суспільства, певних соціальних груп, кожної людини як адаптація, актуалізація та активізація, що в сукупності утворюють завершений цілісний механізм управлінської регулюючої системи.

Для виконання державою функції соціально-психологічної адаптації населення до ринкових умов соціально-трудових відносин необхідно враховувати у своїй політиці реакцію населення, сприяти формуванню цінностей ринку в суспільній свідомості, узгоджувати інтереси суб'єктів соціально-трудових відносин, регулювати правовими засобами конфлікти в соціально-трудовій сфері, забезпечувати усталений розвиток ринку праці. Доведено, що первинною умовою соціально-психологічної адаптації особистості до трудової діяльності в ринкових умовах є нормативно-правове забезпечення соціально-трудових відносин. Зазначене обумовлює актуальність удосконалення та впровадження дійових моделей правового механізму регулювання системи ринку праці. На основі аналізу чинних норм трудового законодавства робиться висновок, що невідкладним на сучасному етапі реформування ринку праці є завдання приведення законодавства України в галузі праці та соціальної політики у відповідність із вимогами МОП та ЄС. Зазначається також, що удосконаленню трудового права України сприятиме прийняття та впровадження нового основного законодавчого акта - Трудового кодексу України, Закону України "Про соціальне партнерство". Особливої уваги потребують питання підвищення рівня гарантій у сфері оплати праці. Важливим завданням державного управління з соціально-психологічної адаптації є вирішення проблем соціального захисту та зайнятості нормативно забезпеченими організаційними заходами представників тих верств населення, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці (інваліди, молодь, жінки, що народжують та виховують дітей; особи передпенсійного віку; представники різних рівнів освіти та окремих професій, що не користуються попитом на ринку праці).

Виявлено, що основним інструментом державної політики, спрямованим на актуалізацію соціально значущої трудової діяльності та актуалізацію соціально-психологічної ініціативи особистості, виступає програмне забезпечення основних напрямків державно-управлінської діяльності у сфері ринку праці. Серед важелів програмного державного регулювання особлива роль належить Державній програмі зайнятості населення. Обґрунтовано основні напрями удосконалення системи програмного забезпечення державної політики ринку праці, необхідні для виконання нею функції сприяння актуалізації соціально-трудової діяльності: удосконалення розробки, організації та реалізації на основі принципів комплексності, системності, наукової обґрунтованості, специфічності (спрямованість програми на соціальні групи, які потребують особливої уваги), належного ресурсного забезпечення.

Завершальною і визначальною для успішної соціально-трудової адаптації особистості до нових умов соціально-трудових відносин є функція державного управління, спрямована на активізацію сутнісних сил людини. Серед заходів державної політики, що сприяють прискоренню процесу активізації соціально значущої трудової поведінки особистості, пріоритетними є заходи активної політики зайнятості, яка висуває об'єктивну необхідність усебічного розвитку та вдосконалення професійної орієнтації, професійної підготовки й перепідготовки населення, організації гнучких форм зайнятості, квотування робочих місць, сприяння самозайнятості та підприємництву, організації громадських робіт, сприяння тимчасовій зайнятості, допомоги людям, що мають особливі об'єктивні труднощі у працевлаштуванні тощо.

Висновки

Результати дисертаційного дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а суть головних досягнень полягає в наступному:

Дослідження стану розробленості проблематики ринку праці як соціальної системи та об'єкта державного управління у літературних джерелах зарубіжних і вітчизняних науковців дозволяють зробити висновок про те, що в сучасній науковій думці не існує усталеного підходу до визначення сутності ринку праці. Тлумачення поняття "ринку праці" значною мірою обумовлене змістом категорій, які його формують: ринок та праця.

Характеристика ринку класично здійснюється вченими через територіальну компоненту, економічні закономірності, механізми, які забезпечують поєднання його учасників тощо. Але найбільш повно сутність ринку розкривається через вузьке й широке його розумiння. У вузькому значенні ринок - це форма здійснення обмiну, а в широкому - це система вiдносин господарювання, здатна вирiшувати важливi завдання в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Специфіка ринку праці полягає у феномені товару, який на ньому функціонує. Праця - поняття багатопланове, складне. За своїм змістом та значенням вона виступає фізіологічною, психологічною, соціальною категорією. Природа праці та її роль у розвитку суспільства залишаються незмінними за всіх історичних формацій. Зміни відбуваються безпосередньо в самій системі суспільних відносин, управління працею, використання праці, що об'єктивно обумовлює високі вимоги до механізмів державного управління сферою праці.

Як показує світовий досвід, держава як суб'єкт соціально-економічних відносин у сфері ринку праці може регулювати процеси відтворення й використання праці, віддаючи перевагу окремим формам соціально-трудових відносин: патерналізму, партнерству, конкуренції, солідарності, субсидіарності, дискримінації чи конфлікту. Це стосується всього комплексу економічних, політичних, соціальних, правових, моральних, психологічних та інших аспектів державної організації трудової діяльності людини й суспільства. Перспективні цілі формування ринку праці в Україні визначаються завданнями розбудови в країні соціально орієнтованої ринкової системи соціально-трудових відносин.

2. Для розбудови ринку праці за принципами соціально орієнтованої ринкової економіки важливим є завдання соціально-психологічного наближення політики до об'єктивних тенденцій, закономірностей, форм соціально-трудової життєдіяльності, надання їй властивостей обумовленості та обґрунтованості, і таким чином - забезпечення раціональності її впливу на соціально-трудову поведінку та діяльність людей. Тому потенційним ресурсом державної політики ринку праці, органічно необхідним елементом розбудови ринкових соціально-трудових відносин повинно стати соціально-психологічне їх забезпечення.

Базовою проблемою дослідження і джерелом соціальної психології в трудовій сфері виступає проблема людської діяльності. В роботі досліджено такі характеристики діяльності, як предметність і суб'єктивність. Виявлено, що у своїй взаємодії та взаємній залежності суб'єктивні та об'єктивні компоненти становлять основу динамічної соціально-психологічної структури трудової діяльності як процесу взаємодії людини з соціально-трудовим середовищем, характер якого обумовлений множиною психологічних явищ.

3. Теоретичне дослідження характеру психологічних явищ у системі соціально-трудових відносин здійснено на основі поділу їх на дві великі групи: особистісно-психологічні та соціально-психологічні явища. Для подальшого емпіричного дослідження соціально-психологічних явищ у системі ринку праці визначено відповідні фактори, які виступають показниками соціально-психологічних явищ: державна політика у сфері ринку праці та реальна соціально-психологічна ситуація у сфері ринку праці (особливості соціально-трудової поведінки; професійні наміри; рівень ринкової свідомості суб'єктів соціально-трудових відносин).

4. Розроблено методики дослідження соціально-психологічного стану та тенденцій розвитку ринку праці, соціально-психологічних передумов підприємницької діяльності та суспільної ринкової свідомості суб'єктів соціально-трудових відносин.

Досліджено соціально-психологічні явища, пов'язані з ситуацією безробіття серед населення на сучасному етапі реформування економіки. У ході соціально-психологічного аналізу сучасного стану ринку праці зроблено висновки про те, що: а) відбиваючи рівень соціально-економічного розвитку країни, зайнятість розкриває один із найважливіших аспектів соціального розвитку людини, який пов'язаний із задоволенням її потреби у сфері праці та у зв'язку із працею; б) індивідуальний характер економічної (трудової) поведінки незайнятих громадян перебуває під певним впливом їх соціально-демографічних характеристик (стать, вік), освіти, кваліфікації, досвіду роботи, соціального статусу, соціальної активності особистості. Приналежність людини до певної статевої групи впливає на характерні риси її особистості. Стать значною мірою визначає і трудову поведінку її носія. Існує залежність між характером соціально-трудової поведінки та віком людини, яка поглиблюється в умовах динамічних змін перехідного суспільства. Ситуація, що склалася стосовно освітнього рівня безробітних, відображає усталений характер дисбалансу професійної підготовки та реальних кадрових потреб ринку праці. Значний вплив на ситуацію особистої зайнятості справляє рівень кваліфікації працівника як розумової, так і фізичної праці; в) спостерігаються певні позитивні зрушення у практичних запитах безробітних щодо послуг центрів зайнятості, відбувається посилення пізнавальної активності серед незайнятих громадян щодо знань, необхідних для визначення орієнтирів та шляхів вирішення власної проблеми зайнятості.

5. У роботі значну увагу приділено вивченню соціально-психологічних передумов підприємницької поведінки, яка виступає рушійною силою функціонування і розвитку ринку праці, суспільно-економічного прогресу в цілому. Результати дослідження соціально-психологічних передумов підприємницької діяльності висвітлили позитивні особливості осіб, зорієнтованих на започаткування власної справи. Розкрито фактори, які сприяють розвитку підприємництва: суб'єктивні фактори у психології людей, які визначають їх схильність і здатність до підприємництва, та об'єктивні можливості в суспільстві для розгортання підприємницької ініціативи. Виявлено, що обидві групи умов перебувають у певній залежності. Що стосується об'єктивних факторів, то вирішальну роль у розвитку підприємництва покликана відігравати, по-перше, політика держави у ставленні до власного підприємництва і, по-друге, культура, система цінностей суспільства, яка морально підтримує чи заперечує дух індивідуальної ініціативи, прагнення незалежності, здатність досягати успіху за рахунок власної ініціативи, особистих якостей.

6. Соціальні відносини тісно пов'язані із соціальними цінностями та проявляються через них. Основу цінностей складає усвідомлене ставлення до явищ та об'єктів ринкової дійсності, до того ж ставлення не окремої людини, а соціальних груп, суспільства в цілому. Утвердження цінностей ринкового суспільства - необхідна умова формування та становлення ринкових соціально-трудових відносин. Для суб'єктів, які їх поділяють, вони слугують стандартами, критеріями, з допомогою яких порівнюються як особисті рішення та вчинки, так і дії інших. Оціночні реакції - незалежно від того, відображені вони в судженнях, відчуттях чи спонуках до дії, - визначають світогляд особистості, обумовлюють її поведінку.

7. На основі результатів теоретичних та емпіричних досліджень обґрунтовується вирішальна роль державного управління в удосконаленні системи соціально-трудових відносин на сучасному етапі реформування економіки. Зазначається, що ресурсний потенціал соціально-психологічного удосконалення державного управління ринком праці полягає насамперед у використанні напрацьованого світовою та вітчизняною управлінською наукою і практикою досвіду управління працею та ефективному його впровадженні в систему державного регулювання соціально-трудових відносин. Обґрунтовано перспективність напрямів соціально-психологічного удосконалення державної політики у сфері ринку праці на основі концепції розвитку людського потенціалу.

8. Визначено напрями соціально-психологічного удосконалення механізмів державного управління у сфері ринку праці, основний зміст яких полягає в ефективності виконання державою соціально-психологічних функцій по відношенню до суспільства, певних соціальних груп, кожної окремої людини. Різноманітність цих функцій узагальнюють напрями "адаптація", "актуалізація", "активізація", які в сукупності утворюють завершений цілісний контур регулюючої системи щодо реформування ринку праці. Разом вони покликані забезпечити входження особистості у систему нових соціально-трудових відносин і пристосування до них, сприяти виробленню зразків мислення та поведінки, які б відображали систему цінностей і норм ринкового господарювання, сприяли накопиченню, закріпленню і розвитку умінь та навичок, необхідних для реалізації ефективних комунікацій у сфері ринку праці. Первинною умовою соціально-психологічної адаптації особистості до трудової діяльності в ринкових умовах є нормативно-правове забезпечення соціально-трудових відносин, що обумовлює актуальність удосконалення та впровадження дійових моделей правового механізму регулювання системи ринку праці. Основним інструментом державної політики, спрямованим на актуалізацію соціально-психологічної ініціативи особистості та соціально значущої трудової діяльності, є програмне забезпечення основних напрямків державно-управлінської діяльності у сфері ринку праці. У сприянні активізації соціально значущої трудової поведінки особистості пріоритетна роль має бути відведена заходам активної політики у сфері ринку праці та зайнятості.

Результати виконаного дисертаційного дослідження дають змогу надати рекомендації щодо соціально-психологічного вдосконалення механізму державного управління розвитком ринку праці, які передбачають необхідність: - прискорення процедури прийняття та впровадження в дію нового Трудового кодексу України й Закону України "Про соціальне партнерство"; підвищення рівня гарантій у сфері оплати праці; вирішення проблем соціального захисту та зайнятості нормативно забезпеченими організаційними заходами представників тих верств населення, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці (інваліди, молодь, жінки, що народжують та виховують дітей, особи передпенсійного віку, представники різних рівнів освіти та окремих професій, що не користуються попитом на ринку праці, та інших уразливих у зв'язку з безробіттям верств населення);