Забезпечення продовольчої безпеки України в умовах реформування та регулювання аграрного сектора економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний аграрний університет

УДК: 338.43021.8:62-78:664

Забезпечення продовольчої безпеки України

в умовах реформування і регулювання аграрного сектора економіки

08.07.02. - економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Бабенко Анатолій Андрійович

Луганськ - 2005



Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, ТКАЧЕНКО Валентина Григорівна, завідувач кафедри економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету, м. Луганськ

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, САБЛУК Петро Трохимович, директор ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН , м. Київ

кандидат економічних наук, доцент ПРОХОРОВА Ольга Анатоліївна, Луганський університет внутрішніх справ МВС України, м. Луганськ

Провідна установа Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва Міністерства аграрної політики України, кафедра економіки сільського господарства, м. Харків.

Захист відбудеться 10.02.2006 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008 м. Луганськ-8, Національний аграрний університет, головний навчальний корпус, аудиторія 202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008 м. Луганськ-8, бібліотека Національного аграрного університету

Автореферат розісланий 10.01. 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кальченко В.Г.



Анотація

Бабенко А.А. Забезпечення продовольчої безпеки України в умовах реформування та регулювання аграрного сектора економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2005.

У авторефераті розглядаються теоретичні та прикладні аспекти продовольчої безпеки України в умовах реформування та регулювання аграрного сектора економіки. Досліджено сутність продовольчої безпеки та особливості її забезпечення в умовах ринкових перетворень.

Досліджені проблемі формування механізму забезпечення продовольчої безпеки країни: показники продовольчої безпеки, критерії державного регулювання розвитку АПК, удосконалення управління агропромисловим комплексом.

Ключові слова: ринкові перетворення, аграрні відносини, продовольча безпека, реформування аграрного сектора економіки, система показників продовольчої безпеки, критерії державного регулювання, аграрно-продовольча доктрина, економічна безпека.



Аннотация

Бабенко А. А. Обеспечение продовольственной безопасности Украины в условиях реформирования и регулирования аграрного сектора экономики. - Рукопись. агропромисловий економіка продовольчий управління

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2005.

Диссертационная работа посвящена исследованию теоретических и практических аспектов обеспечения продовольственной безопасности Украины.

Проведено комплексное исследование теоретических и прикладных основ продовольственной безопасности в Украине, особенностей обеспечения такой безопасности в рыночных странах. Показано ее содержание, структура, реальность угрозы. Сформулировано новое определение ее сущности применительно к условиям Украины.

Раскрывается механизм формирования стратегии обеспечения продовольственной безопасности страны, обозначены критерии государственного регулирования развития АПК Украины. Выполненное исследование позволило определить эффективность принимаемых мер со стороны центральных и региональных органов управления и подготовить методические рекомендации по обеспечению такой безопасности.

В диссертационной работе раскрыта сущность и показана необходимость внедрения в практику хозяйствования категории “аграрно-продовольственная доктрина”, исследовано ее целевое назначение и показаны преимущества развития АПК на основе указанной доктрины.

Проведено комплексное исследование вопросов дальнейшего совершенствования рыночных отношений в агропромышленном комплексе страны и регионов. Исследованы экономическая и социально-экономическая безопасность, их сущность и взаимосвязь с продовольственной безопасностью в условиях глобализации экономики.

На основе проведенного диссертационного исследования предложены варианты определения критериев эффективности государственного регулирования аграрного сектора экономики в условиях рыночных отношений, показана необходимость изменения стратегии и тактики аграрной реформы в Украине.

Ключевые слова: рыночные преобразования, аграрные отношения, продовольственная безопасность, реформирование аграрного сектора экономики, система показателей продовольственной безопасности, критерии государственного регулирования, аграрно-продовольственная доктрина, экономическая безопасность.



Annotation

Babenko And. А. Providing food safety of Ukraine in the conditions of reformation and adjusting of agrarian sector of economy. it is Manuscript.

Dissertation on competition of graduate degree of candidate of economic sciences on speciality 08.07.02 is economy of agriculture and АРК. it is the Lugansk national agrarian university, Lugansk, 2005.

Dissertation work is devoted to research of theoretical and practical aspects of providing of food safety of Ukraine.

Complex research of theoretical and applied bases of food safety in Ukraine is conducted, features of providing of such safety in market countries. Its maintenance, structure, reality of threat, is shown. А new determination of its essence as it applies to the terms of Ukraine is formulated.

The mechanism of forming of strategy of providing of food safety of country opens up, the criteria of government control of development of АРК of Ukraine are marked. The executed research allowed to define efficiency taken measures from the side of central and regional organs of management and prepare methodical recommendations on providing of such safety.

In dissertation work essence is exposed and the necessity of introduction for practice of management of the category “agrarian-food doctrine” is shown, its having а special purpose setting is explored and advantages of development of АРК on the basis of the indicated doctrine are shown.

Keywords: market transformations, agrarian relations, food safety, reformation of agrarian sector of economy, system of indexes of food safety, criteria of government control, agrarian-food doctrine, economic safety.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Створення ринкових відносин в Україні вимагає глибокого аналізу стану продовольчої безпеки країни в цілому і її регіонів. В зв'язку з цим треба виходити з того, що для створення реальної практики в умовах переходу до ринкових відносин необхідна відпрацьована теорія, яка давала б конкретні рекомендації.

Сьогодні дуже актуальне питання, перш за все, це послідовне і повне оволодіння ринковою економікою. Кризова ситуація створила несприятливі умови для економічної реалізації ще не відпрацьованих до кінця конкретних завдань, а також права приватної власності на землю і майно.

В Україні як і раніше спостерігається невизначеність політики держави відносно розвитку агропромислового комплексу в цілому і пріоритетності його галузей. Залишаються невирішеними проблеми державного регулювання економічних відносин, формування робочої сили, підтримки цінового паритету, зниження тиску монополізованих галузей на сільське господарство. Ще не повністю вирішені питання кризової ситуації аграрної сфери, що сприяє її подальшій деформації як цілісного господарського комплексу до межі, за якою виникає загроза продовольчої безпеки.

Ступінь розробленості проблеми. Питання забезпечення продовольчої безпеки України вивчені в роботах Андрійчука В.Р., Богачова В.І., Гойчука А.І., Даніленка А.З., Кочеткова О.В., Лукінова І.І., Міркіна Б.М., Саблука П.Т., Савченка С.В., Скідана Н.А., Ткаченко В. Г., Чечіля А.М., Юрчишина В.В. та інших.

Аналіз робіт вітчизняних і закордонних вчених з проблем продовольчої безпеки показує, що напрацювання зроблені, але ці дослідження не мали на меті забезпечення безпосередньо продовольчої безпеки. В сучасних умовах збільшується роль обґрунтування і становлення ринку земель сільськогосподарського призначення, фінансових аспектів проблеми, грошової оцінки земель, ефективного використовування земельних ресурсів і формування раціонального землекористування.

В науковій літературі все ще недостатньо приділяється уваги комплексному дослідженню проблем продовольчої безпеки України і її регіонів в умовах багатоукладної економіки. Така ситуація зумовила необхідність проведення комплексного вивчення становлення і розвитку діючих форм організації сільськогосподарського виробництва, здійснення всебічної оцінки стану агропромислового комплексу країни, наукового обґрунтування можливостей забезпечення продовольчої безпеки України і її регіонів в умовах переходу до ринкових відносин.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження здійснювалося відповідно до науково-дослідної роботи Луганського національного аграрного університету, що проводиться, за програмами “Створення системи сільськогосподарської дорадчої службі та аграрної палати в регіоні Донбасу” (затвердженої у 2001 році, номер державної реєстрації 0100V004291) і “Трансформація АПК регіону та забезпечення продовольчої безпеки” (затвердженої 16.01.2002 року).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є узагальнення, поглиблення і розробка теоретичних і методичних питань стану і розвитку агропромислового комплексу країни і її регіонів по забезпеченню продовольчої безпеки як складової національної безпеки в умовах аграрної реформи, а також стимулювати підхід до формування стратегії держави до проблем розвитку сільськогосподарського виробництва.

Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:

здійснити аналіз теоретичних і методичних підходів до визначення суті продовольчої безпеки і сформулювати повне її поняття;

проаналізувати особливості забезпечення продовольчої безпеки в розвинених ринкових країнах, зробити аналіз стану продовольчої безпеки в Україні;

здійснити структурно-логічний аналіз існуючих і визначити нові показники змісту продовольчої безпеки;

систематизувати показники виробництва і споживання основних продуктів харчування в Україні і її регіонах;

провести аналіз критеріїв державного регулювання АПК і визначити заходи по його вдосконаленню, розробити рекомендації по основним напрямкам забезпечення гарантій продовольчої безпеки країни;

визначити ефективність практичних заходів, що вживаються, з боку центральних і регіональних органів управління і підготувати методичні рекомендації по забезпеченню продовольчої безпеки.

Предметом дослідження є суть і діалектичний розвиток системи державного управління економікою по забезпеченню продовольчої безпеки країни на основі подолання кризи в агропромисловому комплексі і здійснення його прогресивного розвитку.

Об'єктом дослідження виступає аграрний сектор економіки України і Східного регіону.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження являється діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, стан економічної науки, практичні розробки, теоретичні здобуття класиків економічної науки, теоретичні положення вітчизняних і зарубіжних вчених з питань продовольчої безпеки, розвитку АПК держави і регіонів, ціноутворення, використання трудових ресурсів в аграрному секторі, законодавчі і нормативні акти України.

В процесі роботи над дисертацією використано різні методи досліджень: аналізу і синтезу - для деталізації об'єкту досліджень шляхом розподілу його на окремі складові частини; монографічний (в період досліджень продовольчої безпеки як складової економічної національної безпеки); метод екстраполяції (в період прогнозування змін в АПК України при використовуванні розробленої вченими-аграріями аграрно-продовольчої доктрини); економіко-статистичний метод (при обробці і аналізі чисельних статистичних даних); абстрактно-логічний метод (в період виявлення можливих варіантів під час визначення впливу зміни цінового механізму на зміни ціни, а також розробці основних напрямків по формуванню цінової політики в АПК).

Інформаційною базою служили: Закони України, Укази Президента України, матеріали Держкомстату України і Луганського обласного управління статистики, монографії, підручники, збірники наукових робіт, публікації в періодичних виданнях і матеріали науково-практичних конференцій, аналітичні розробки автора дисертації.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше розкрито суть і доведена необхідність втілення в практику господарювання категорія "аграрно-продовольча доктрина";

досліджене цільове призначення аграрно-продовольчої доктрини, доведена перевага розвитку АПК на засадах вказаної доктрини;

дістали подальшого розвитку теоретичні засади продовольчої безпеки держави та сформульовано повне визначення її суті відносно умов України;

отримало подальший розвиток комплексне дослідження складових продовольчої безпеки, збільшення її ролі і значення в умовах зрілих ринкових відносин;

запропоновані варіанти визначення критеріїв ефективності державного регулювання аграрного сектора економіки в умовах ринкових відносин, доведена необхідність зміни стратегії і тактики аграрної реформи в Україні;

удосконалені варіанти визначення навантаження на одне робоче місце претендентів в конкретному регіоні - Луганській області. Визначені перспективи розвитку ринку праці в агропромисловому комплексі;

удосконалено підхід дослідження економічної і соціально-економічної безпеки, їх суть і взаємозв'язок з продовольчою безпекою, а також особливості забезпечення продовольчої безпеки в умовах глобалізації економіки.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в можливості використання в реальній практиці розробленої вченими економістами-аграріями аграрно-продовольчої доктрини, яка є всебічно обґрунтованим могутнім комплексом заходів щодо досягнення стратегічної мети і визначення шляхів досягнення, щоб аграрно-продовольча сфера економіки відповідала високим інтересам держави у визначеному доктриною періоді. Результати досліджень прийняті до упровадження головним управлінням сільського господарства і продовольства Луганської обласної державної адміністрації (довідка від 17.08.2005 р. № 2617); управлінням сільського господарства і продовольства Слов'яносербської райдержадміністрації (довідка від 12.09.2005 р. № 117-к); ТОВ “Колос” Слов'яносербського району (акт від 10 вересня 2005 р., № 39).

Окремі теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються в учбовому процесі в Луганському національному аграрному університеті при викладанні дисциплін “Основи підприємницької діяльності”, “Макроекономіка”, “Мікроекономіка” (довідка від 10 жовтня 2005 р. № 173).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження здобувача. Опубліковані наукові роботи містять положення, висновки і пропозиції, сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня в індивідуальній монографії. У колективній монографії під № 2 (див. список опублікованих робіт) автору належать розробки критеріїв державного регулювання розвитку АПК, механізм забезпечення продовольчої безпеки, показана необхідність подальшого вдосконалення агропромислового комплексу України в умовах глобалізації. Публікації відображають конкретний внесок здобувача у розвиток економічної науки. (Акт про впровадження в навчальний процес результатів науково-дослідницької роботи Бабенко А.А. додається).

Апробація результатів дисертації. Основний зміст результатів дослідження докладалися: на Міжнародній науково-практичній конференції по економіці “Проблеми і перспективи підвищення конкурентоспроможності економіки (м. Краснодар, 27 липня 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Основні напрямки розбудови ринкових відносин в Україні” (м. Луганськ, 17 лютого 2002 р.); на Міжрегіональній науково-практичній конференції “Земельний кодекс України та шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів” (м. Луганськ, 9-11 квітня 2002 р.); на вузівській (ЛНАУ) науково-практичній конференції “Основні напрямки становлення ринкових відносин в Україні (макро-мікро процеси реформування) (м. Луганськ, 17 травня 2002 р.).

Публікації. За наслідками дослідження опубліковано 7 наукових робіт загальним об'ємом 16,6 д. а., з них 3 - в спеціальних виданнях, зокрема в одній особистій і двох колективних монографіях.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація складається з введення, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний об'єм дисертації 212 сторінок, із них: 17 малюнків займають 11 сторінок; 17 таблиць (14); список використаних джерел - 179 на 15 сторінках; 16 додатків - 16 сторінок.

Основній зміст дисертаційної роботі

У першому розділі дисертаційної роботі - “Теоретичні основи продовольчої безпеки України, як головній складовій аграрної політики держави” розкривається суть і теоретичні основи продовольчої безпеки в Україні, а також забезпечення її в зарубіжних ринкових країнах. Показаний вміст, структура і реальні загрози продовольчої безпеки в сучасних умовах переходу до ринку.

Розглядаючи різні визначення продовольчої безпеки, які даються в сучасній соціально-економічній літературі, автор вважає за можливе таке визначення: “Продовольча безпека, перш за все, є важливим складовим елементом національної державної безпеки і в цій якості характеризує економічну стійкість і політичну незалежність існуючої системи, її здатність забезпечувати первинні потреби своїх громадян без втрат національно-державних інтересів”. Таке трактування даного поняття має два аспекти: а) соціально-економічний, що характеризує здатність держави забезпечити своїм громадянам споживання основних продуктів харчування відповідно до прийнятих стандартів і норм; б) політико-економічний аспект, який характеризує здатність держави до мобілізації внутрішніх резервів і агроекономічного потенціалу країни для організації забезпечення населення продовольством, переважно за рахунок власного виробництва і тим самим гарантувати економічну самостійність і політичний суверенітет.

Високий рівень забезпечення населення продовольством завжди був властивий високорозвинутим ринковим країнам - США, Німеччині, Франції і ін. Цьому сприяє сильна правова основа. Так, в США, наприклад, в 1985 р. був прийнятий новий закон “Про продовольчу безпеку США”, що разом із законом “Про поліпшення продовольчої безпеки” (1986 р.) і “Про сільськогосподарську політику” (1990 р.) створив єдину правову базу, яка визначала внутрішню і зовнішню політику США з питань продовольчої безпеки. Реалізація законів супроводжувалася ухваленням спеціальних федеральних програм, які забезпечувалися необхідним фінансуванням.

Продовольча безпека, як суспільне явище, що зачіпає долі мільйонів людей, представляє не тільки науковий інтерес, але і реальне життя мільйонів людей. В Україні в даному випадку, потребує обґрунтування її суті (у дисертації дається таке обґрунтування): а) у теоретичному і практичному розумінні; б) ситуація продовольчої безпеки, що склалася, повинна бути всебічно зважена і оцінена відповідно тим тенденціям, які формувалися в світі щодо споживання населення; в) саме поняття “продовольча безпека” повинне стати основною частиною не тільки аграрної, але і економічної політики; г) знання суті і наслідків продовольчої безпеки (небезпеки) служить основою макроекономічного державного впливу (протекціонізму) на розвиток не тільки аграрного, але і всього агропромислового сектора економіки країни; д) продовольча безпека (небезпека) як соціально-економічне явище може стати фундаментом формування соціальної політики, визначення прожиткового мінімуму і ін.

Можливий варіант формування системи продовольчої безпеки автор представив у вигляді логічної моделі. Система формування продовольчої безпеки складається з наступних підсистем: забезпечення, функціональної, цільової, контролюючої і регулюючої.

У другому розділі “Механізм формування стратегії забезпечення продовольчої безпеки країни” здійснюється аналіз системи показників продовольчої безпеки, приводиться механізм ефективності задоволення потреб суспільства в умовах глобальної конкуренції.

Для аналізу і оцінки продовольчої безпеки країни і її регіонів необхідно мати чітку систему показників. На думку автора, така система повинна включати багато груп показників, зокрема: рівень продовольчої незалежності країни, регіонів, соціальних груп населення по десяти основним продуктам харчування (“продовольча корзина”); показник продовольчої доступності в країні, регіонах, по соціальним групам: кількість калорій, які можна придбати на один відсоток сімейного бюджету; коефіцієнт фізичної доступності продовольства по країні в цілому, окремим регіонам, соціальним групам; коефіцієнт економічної доступності по тих же напрямках; відповідність харчового раціону науково обґрунтованим нормам по енергетичній цінності і фактичному змісту білка в денному раціоні; питома вага населення, яке відноситься до категорії бідного по всіх групах; рівень споживання десяти основних продуктів харчування порівняно з нормами споживання по фізіологічному мінімуму порівняно з науково обґрунтованими нормами споживання.

Система показників продовольчої безпеки може включати безліч показників першого, другого, третього і т.п. - до показника 12-го рівня.

Проблеми виживання і забезпечення безперервності розвитку суспільства в ринкових умовах ставить перед урядами країн головне питання - як здійснювати управління в умовах динамічного, мінливого і невизначеного середовища. На це питання відповідь дають праці багатьох класиків економічної думки людства. У дисертації робиться посилання на важливе положення, зроблене А. Смітом в його роботі “Дослідження про природу і причини багатства народів” про те, що “Кожній людині, поки він не порушує законів справедливості, надається абсолютно вільно переслідувати по власному розумінню свої інтереси і конкурувати своєю працею і капіталом з працею і капіталом іншої особи і цілого класу” [110]. Дійсно, в умовах ринкових відносин можливе максимальне задоволення потреб, що пов'язане з вимогами конкуренції - раціональної поведінки на ринку.

У світовій практиці органи влади постійно стежать за розвитком рівня конкуренції в країні, роблячи регулюючі дії на її величину. Так, починаючи з 1984 р. в США застосовується індекс Херфіндала-Хершмана (ІХХ), який визначається по формулі:

Ih = , 0 < Ih <1 (чиста монополія),

де Ді - частка на ринку і-й фірми, частки одиниці.

При значенні показника Ih більше 0,18 мова йде про низьку інтенсивність (силі) конкуренції і високої концентрації ринку, що вимагає втручання держави для нормалізації ситуації на ринку.

Згідно ж антимонопольному законодавству, кількість конкуруючих фірм повинна складати не менше 10 одиниць, до того ж частка найбільших з них не може перевищувати 31 %, двох найбільших - 44, трьох - 54, і чотирьох - 63 %. Більша кількість чинників конкурентної боротьби враховує інший вживаний показник:



Uк=, 0<Uk <1 min,

де UР - показник інтенсивності конкуренції, що враховує рентабельність ринку; UД - показник інтенсивності конкуренції, що враховує частки конкурентів на даному ринку; UT - показник інтенсивності конкуренції, що враховує темпи зростання об'єму продажу.

У свою чергу, перший показник в оцінці інтенсивності конкуренції розраховується по формулі:

Uр=1-RР ; RР = ,

де RР - рентабельність ринку, частки одиниці; П - прибуток ринку, грошова одиниця; VР - об'єм ринку, грошова одиниця.

Другий показник в оцінці інтенсивності конкуренції UД визначається по формулі:

UД=1-nn,

де n - кількість конкуруючих фірм на даному ринку товару (послуг); Дi - частка i-го конкурента на ринку, частки одиниці.

Третій показник в оцінці інтенсивності конкуренції UT визначається по формулі:

UT = ,

де 140 і 70 - граничні значення річних темпів зростання обсягів продаж; ТР - річний темп зростання обсягу продаж на даному товарному ринку без урахування інфляції, %.

Набуте значення дозволяє зробити висновок про форму ринку і виробити відповідним структурам міри до його регулювання у бік розвитку конкуренції. Такі варіанти визначення рівня конкуренції цілком прийнятні в Україні для регулюючої дії на її величину.

Продовольча безпека країни повною мірою залежить від економічної стабільності агропромислового комплексу. У роботі знайшло підтвердження того положення, що причиною низького рівня споживання продуктів харчування населенням України і регіонів є низький рівень виробництва найважливіших видів продовольства, а також приведені показники норм споживання і фактичне споживання основних продуктів харчування в країні.

Споживання основних продуктів харчування в Україні в 1995-2003 роках не відповідало не тільки науково обґрунтованим нормам, але і фізіологічному мінімуму.

Так, по м'ясу і м'ясопродуктам на кожного жителя країни не діставало в споживанні по науково обґрунтованих нормах у вказані роки від 41,1 кг в 1995 році до 48,9 кг в 2001 році. Молока і молокопродуктів в середньому на душу населення було недоотримано від 136,4 кг в 1995 р. до 180,9 кг в 2000 році.

Ще важче склалося положення у вказані роки із споживанням риби і рибопродуктів: виходячи з науково обґрунтованих норм фактичне споживання було менше від 1,6 рази в 2003 році до 5,5 рази в 1995 році. В той же час по деяких видах продовольства Україна досягла і навіть перевищила науково обґрунтовані норми споживання (по хлібу і хлібобулочних виробах, по картоплі).

Виробництво і споживання продуктів харчування на душу населення в областях України має велику відмінність. Пояснюється це багатьма причинами: різна питома вага зайнятого населення у сфері сільськогосподарського виробництва; різна якість родючості ґрунтів в регіонах і кліматичних умов; наявність різного рівня стабільності розвитку економіки і рівня управління регіонами з боку місцевих органів влади; наявність територій земельних ресурсів і загальна культура землеробства; демографічний стан населення території і трудові традиції; національні особливості і культура споживання.

Виходячи з цих позицій, в дисертаційній роботі зроблений аналіз виробництва і використовування фондів споживання на душу населення найважливіших продуктів харчування в кожному регіоні України.

Аналізуючи дані діяльності сільськогосподарських підприємств Луганської області в 2001-2003 рр., можна зробити висновок, що негативний вплив на ефективність їх роботи виявили, перш за все, такі причини: несприятливі погодні умови; низький рівень управління цією галуззю як з боку обласної і районних адміністрацій, так і безпосередньо з боку керівників самих господарств; важке фінансово-економічне положення підприємств і господарств; нестача коштів для придбання необхідної кількості ПММ і запасних частин до сільськогосподарської техніки; низький рівень забезпечення кормової бази; відсутність в регіонах чіткої інвестиційної політики.

У третьому розділі “Комплексний підхід до питань забезпечення продовольчої безпеки в Україні і регіонах” розкривається роль системи ринкових відносин, яка сприяє перетворенню діяльності підприємств: змінилися форми і методи державного регулювання економіки; посилився вплив зовнішнього середовища, основною якістю якої є невизначеність; підвищився рівень відповідальності керівників підприємств за самостійно прийняті управлінські рішення і багато що інше.

Зміна умов господарювання сприяла виникненню за собою появу абсолютно нових проблем, які вимагають теоретичного осмислення і розробки практичних рекомендацій по їх рішенню. До числа таких відноситься проблема забезпечення економічної безпеки регіону. Особливе місце серед різних видів безпеки (соціальної, економічної, демографічної, політичної, психологічної і ін.) займає провідне місце - безпека економічна.

Значним досягненням державного управління в Україні є прийняття в травні 2001 року Концепції державної регіональної політики. У ній чітко визначені обов'язки держави відносно розвитку регіонів і, в той же час, відокремилася і конкретизувалася відповідальність самих регіонів за їх соціально-економічний розвиток.

Оцінка рівня соціально-економічної безпеки регіону на думку автора дисертації може бути здійснена по таких основних напрямках: рівень бідності і безробіття в регіоні; якість життя; демографічна складова соціально-економічної безпеки регіону; здатність економіки до стійкого зростання; стійкість фінансової системи регіону; підтримка наукового потенціалу регіону; залежність економіки регіону від імпорту найважливіших видів продукції; взаємостосунки регіону із країнами ближнього і далекого зарубіжжя.

Сьогодні державна стратегія економічної безпеки (ДСЕБ) розробляється в рамках державної економічної політики (ДЕП). Тому ДСЕБ і ДЕП знаходяться у взаємодії і регулюються державою. Вони повинні включати: концепцію національної безпеки; концепцію державної економічної політики на 3-5 років з подальшим корегуванням; державну стратегію економічної безпеки; програму уряду на ці роки; прогноз соціально-економічного розвитку країни (на 1 рік, 3 роки, 5 і 10 років); бюджетну політику на 1 рік; грошово-кредитну політику на 1 рік.

Стан зайнятості є одним з основних індикаторів національної економіки. Проведений аналіз ринку праці в Луганській області показав, що на обліку в службі зайнятості області впродовж 2003 року знаходилося 129 тис. чол, що на 3,4 тис. (2,6 %) менше ніж у 2002 році і на 1,8 тис. чол. менше ніж в 2004 році. У дисертації аналізуються питання високого безробіття в Луганській області.



Висновки і пропозиції

Становлення ринкової економічної системи є процесом тривалим і складним, він торкається щонайширшого спектру суспільних відносин і перетворень. Трансформація економіки у напрямку формування ринкової економічної системи повинна, перш за все, забезпечувати продовольчу безпеку.

Високий рівень забезпечення продовольством населення завжди повинен бути головним пріоритетом агропродовольчої політики держави. Проте, в Україні останніми роками склалася украй небезпечна ситуація - нависнула реальна загроза продовольчій і економічній безпеці. Економіка країни в цілому і особливо головна її складова - економіка аграрного сектора - були схильні до деформацій, внаслідок чого об'єми сільськогосподарського виробництва скоротилися більш ніж в три рази. Загроза продовольчій безпеці України і її регіонів, що створилася, викликала велику увагу учених і практиків до питань необхідності корінного перетворення форм власності на землю і майно, зміни системи господарювання, вдосконалення державного регулювання АПК і активної його підтримки.

У цих умовах органам державного управління необхідно виробити і здійснити науково зважену і дієву аграрну політику, стратегію і тактику розвитку вітчизняного агропромислового комплексу країни на даний період і тривалу перспективу.

Для оцінки продовольчої безпеки країни, її регіонів, окремих соціальних груп і домогосподарств необхідно мати чітку систему показників: рівень продовольчої незалежності в країні і у всіх вказаних раніше підрозділах; показник продовольчої доступності у всіх структурах; коефіцієнт фізичної доступності продовольства; відповідність харчового раціону науково-обгрунтованим нормам по енергетичній цінності і фактичному змісту білка; питома вага населення, яке відноситься до категорій бідного і дуже бідного по всіх вказаних групах і ін.

Рівень продовольчої безпеки належить визначати як за обсягом пропозицій товарів на ринку, так і за об'ємом попиту:

а) по обсягах пропозицій - через показники: обсяг вироблених продуктів з розрахунку на одного жителя; коефіцієнти відповідності обсягів основних продуктів харчування - розмірам нормативного раціону; розміри перехідних запасів головних продуктів в країні;

б) по об'ємах попиту - через показники об'єму витрат домогосподарств на продовольчі товари; коефіцієнт відповідності об'ємів середніх витрат домогосподарств до розмірів прожиткового мінімуму; коефіцієнти відповідності гарантованих з боку держави доходів населення до розмірів прожиткового мінімуму.

5. Зміна умов господарювання привела до безлічі нових проблем, які вимагають теоретичного осмислення і розробки практичних рекомендацій по їх вирішенню. Настав час, щоб органи державного управління визначилися в концептуальній, політико-правовій, соціально-економічній і науково-методичній суті відповідного нормативно-правового документа, на основі якого могли б надалі розроблятися основні положення аграрної політики.

Вченими економістами-аграріями розроблена аграрно-продовольча доктрина, яка повинна стати міцною основою подальшого розвитку агропромислового комплексу. Її обговорення, доопрацювання і затвердження Верховною Радою України повинні додати чіткість її суспільно-політичній і соціально-економічній суті, стратегічну орієнтацію, конкретність кінцевих і проміжних (поетапних) результатів і всебічне обґрунтування найважливіших механізмів її досягнення.

6. Аграрно-продовольча доктрина повинна додати державному управлінню стратегично-системний характер, де кожен крок дій, починаючи з першого до останнього, повинен мати двохвекторну спрямованість: управління, з одного боку, повинне забезпечити найраціональніше рішення і достатню ефективність подальшого найближчого кроку і, з другого боку, всією своєю суттю повинно бути зорієнтовано на більш віддалену перспективу, включаючи кінцеві результати. Це дозволить додати агропродовольчому сектору економіки стратегічно зорієнтованої і максимально узгодженої за всіма показниками і оцінними критеріями перманентності. В першу чергу - на рівні державного регулювання, із обов'язковим наданням такого ж характеру регіональному, галузевому і безпосередньо виробничому управлінню по всіх його правових, соціальних і інших складових.

7. Визнання в аграрно-продовольчій доктрині сільського господарства найважливішою народногосподарською галуззю країни з подальшим відповідним відношенням держави до доопрацювання і практичного рішення політико-правових і соціально-економічних механізмів, що забезпечують її інтереси і потреби змінить відношення управлінських структур, всього українського суспільства до цієї найважливішої сфери життєдіяльності країни.

8. В України є реальна можливість на основі запровадження в практику господарювання аграрно-продовольчої доктрини забезпечити прискорене відродження українського села, його відновлення на рівні, який відповідає світовій практиці. На озброєння необхідно узяти тільки той світовий досвід, який узгоджується із реаліями часу і традиціями українського сільського населення.

9. У аграрно-продовольчій доктрині повинні бути сформульовані основні положення виведення сільського господарства на екологозабезпечений рівень розвитку на основі активного упровадження новітніх технологій, формування найбільш прийнятних для кожних конкретних природно-кліматичних умов агроландшафтів, співвідношень різних типів сільськогосподарських угідь, поступового відродження меліоративних систем, забезпечення їх економного використовування і підвищення ефективності виробництва сельхозкультур.

10. Дослідження показали, що соціально-економічній безпеці на регіональному рівні, як і на рівні країни, перешкоджає ряд невирішених питань. До причин кризового стану регіонів, які через масштаб розповсюдження і ступені негативності соціальних наслідків загрожують національній безпеці, також відносяться: збільшення числа депресивних територій; критичний стан невеликих міст і шахтарських селищ в результаті закриття вугільних шахт і відсутності ефективних заходів по їх підтримці у відродженні; посилення в регіонах негативних соціальних наслідків структурної перебудови економіки.

11. В основі методів регулювання ринку праці повинні бути прогноз і аналіз ситуації на ринку праці, оцінка ефективності активних заходів на ньому: повернення громадян, що втратили роботу, до продуктивної зайнятості; планування і прогнозування якості робочої сили; об'ємів і структури підготовки кадрів відповідно до попиту на ринку праці.



Список опублікованих праць за темою дисертації

У провідних наукових, фахових виданнях

1. Бабенко А.А. Продовольственная безопасность Украины и ее регионов / Збірник наук. праць Луганськ. нац. аграрн. унів. (За ред. В.Г.Ткаченко). - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2005. - № 51 (74). // Серія “Економ. науки”. - С. 19-21.

2. Бабенко А.А. Обеспечение продовольственной безопасности Украины в условиях аграрной реформы // Монография. - Научное издание. - Луганск: “Книжковий світ”, 2005. - 116 с.

3. Ткаченко В.Г., Гапочка Н.М., Бабенко А.А. и др., всего 21 автор. Продовольственная безопасность Украины в условиях рыночных трансформационных процессов // Монография. - Научное издание. - Луганск: „Книжковий світ”, 2004. - 140 с.

4. Ткаченко В.Г., Богачев В.И., Бабенко А.А. Укрепление кадрового потенциала - непременное условие конкурентоспособности структур АПК // Тез. докл. на междун. научн.-практ. конф. “Проблемы и перспективы повышения конкурентоспособности аграрной экономики”. - Краснодар: Кубанск. гос. аграрн. унив., Луганск. нац. аграрн. унив., С.-Пб. гос. унив., 2004. - С. 293-301.

Інші видання

5. Богачев В.И., Бабенко А.А. Агропромышленный комплекс Украины в реформируемой системе рыночных отношений // Тез. докл. на научн.-практ. конф. “Земельний кодекс України та шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів”. - Луганськ: МАП України, ЛНАУ, 2002. - С. 7-11.

6. Богачев В.И., Бабенко А.А. О важности вхождения Украины в современное мировое хозяйство // Тез. докл. на научн.-практ. конф. в ЛНАУ “Основные направления становления рыночных отношений в Украине (микро- и макропроцессы реформирования)”. - Луганск: МАПУ, ЛНАУ, 2003. - С. 4-7.

7. Ткаченко В.Г., Богачев В.И., Бабенко А.А. и др., всего 24 автора. Аграрная реформа в Украине: региональные аспекты / Монография. Под общ. ред. проф. Ткаченко В.Г. и проф. Богачева В.И. - Луганск: „Книжковий світ", 2003. - 160 с.

Размещено на Allbest.ru