Активізація інноваційного розвитку промисловості на засадах лізингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

УДК 339.187.6:338.45(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

активізація інноваційного розвитку промисловості на засадах лізингу

Спеціальність 08.07.01 - економіка промисловості

Черемисова Тетяна Анатоліївна

Кривий Ріг 2005

Загальна характеристика роботи

власні кошти - 70,2 %;

вітчизняні інвестори - 3,7 %;

місцеві бюджети - 0,1 %;

держбюджет - 3,0 %;

іноземні інвестори - 4,3 %;

інші джерела - 18,7 %.

Таким чином, основним джерелом фінансування інновацій у промисловості виступають власні кошти промислових підприємств. Разом з тим, дослідження інноваційної активності в промисловості Дніпропетровської області впродовж 2003-2004 рр. показало, що фактично всі підприємства області відчувають вагому нестачу власних коштів - основного джерела інноваційного розвитку, для забезпечення навіть поточної господарської діяльності, а загальний рівень інноваційної активності має тенденцію до зниження. Крім того, використання лише внутрішніх джерел, навіть в умовах стабільності економіки, знижує ефективність власних коштів підприємств. Виходячи з цього, в дисертації особливу увагу приділено забезпеченню інноваційного розвитку промислового комплексу на засадах лізингу.

На основі вивчення та узагальнення літературних джерел, а також власних досліджень обґрунтовано необхідність лізингу як економічного регулятора інноваційного розвитку промисловості, який дозволяє вирішувати існуючі проблеми у промисловому комплексі, що пов'язані з недосконалістю складу промисловості, низьким рівнем переробки, зношеністю основних виробничих фондів, високою ресурсозатратністю виробництва та консервативним технологічним укладом.

Вивчення законодавства України щодо лізингу та класифікаційних ознак лізингових угод, запропонованих зарубіжними авторами-науковцями, дозволило розробити класифікацію видів лізингу та ввести нову класифікаційну ознаку „за метою фінансування” і відповідно до неї два різновиди лізингу: інноваційний та інвестиційний (табл. 1).

На основі проведених досліджень сформульовано визначення „інноваційного лізингу”, яке адекватно відображає сутність процесу лізингових операцій у промисловій сфері: інноваційний лізинг - це вид інноваційних відносин, що закріплений договором лізингу і який базується на використанні інтенсивних факторів матеріально-технічного забезпечення виробництва.

На відміну від інвестиційного лізингу, який характеризує фінансування з метою збільшення підприємницьких можливостей споживача та зменшення одноразових капітальних вкладень і має більш узагальнюючий характер, інноваційний лізинг прямо пов'язаний з реалізацією інноваційного проекту. Прикладом чисто інвестиційного лізингу може бути зворотний лізинг. Усі інші види та форми лізингу можуть мати як інвестиційний, так й інноваційний характер.

У другому розділі роботи „Удосконалення методичних підходів щодо здійснення лізингово-інноваційної діяльності в промисловості” досліджено наявні методики щодо оцінки ефективності лізингу в порівнянні з іншими альтернативними джерелами фінансування та запропоновано методику визначення ефективності інноваційного лізингу; проаналізовано види і форми лізингових платежів та фактори, що впливають на їх величину; дано рекомендації з вдосконалення розрахунку складових цих платежів з метою стимулювання лізингових відносин в промисловості; визначено види лізингових ризиків та підходи щодо зниження сукупного лізингового ризику в інноваційній діяльності.

Проаналізувавши існуючі методики стосовно прийняття рішення відносно використання лізингу в якості джерела фінансування, встановлено, що наявні методологічні підходи, незважаючи на ретельне опрацювання, мають односторонній характер, тому що визначають економічний ефект лише у лізингодавця чи лізингоодержувача, не враховуючи одночасно інтереси обох сторін. Крім того, загальновідомі методики не дозволяють оцінювати ефективність лізингу одразу в порівнянні з банківським кредитуванням та власним фінансуванням.

Таблиця 1. Класифікація видів лізингу

Той факт, що ефективність впровадження інноваційного лізингу у промисловість полягає в зацікавленості всіх суб'єктів лізингової угоди: лізингоодержувача і лізингодавця (вигідність лізингових операцій для продавця лізингового майна не береться до уваги в зв'язку з її безперечністю), зумовив необхідність використання запропонованої методики визначення ефективності інноваційного лізингу, яка задовольняє інтереси як лізингодавця, так і лізингоодержувача та має універсальний характер, оскільки дозволяє визначати ефективність лізингу не лише в порівнянні з кредитом чи фінансуванням за рахунок власних інвестиційних фондів, але й окремих видів лізингу між собою. Ця методика заснована на таких критеріальних показниках вигідності лізингових операцій: процент, що його орендар виплачує орендодавцеві за фінансування лізингової операції (ставка фінансування); загальна сума, що виплачується орендарем орендодавцеві за лізинговим контрактом (вартість лізингової операції); норма прибутку, одержана за лізингом.

Процентна ставка фінансування розраховується так:

де ПC_t - процентна ставка фінансування за лізингом у році t, %; ЛП_t - лізинговий платіж у році t, грн; А_t - амортизація машин та обладнання у році t, грн; t - поточний рік угоди; КВЛ_t - комісійна винагорода лізингодавцю у році t, грн; Вср_t - середньорічна вартість машин та обладнання у році t, грн.

Загальна вартість лізингової операції розраховується за формулою:

де С_л - загальна вартість лізингової операції, грн; В₁ - залишкова вартість машин та обладнання по закінченню строку дії лізингової угоди, приведена до першого року лізингу, грн; П_t - податкові та інші пільги (якщо вони мали місце), надані лізингоодержувачу та (або) лізингодавцю у році t, грн; Т - термін дії лізингового договору; а_t - коефіцієнт дисконтування у році t:

де r - розрахунковий розмір ставки дисконту (її нижня межа повинна дорівнювати річному проценту по депозитних вкладах).

Процентна ставка за лізингом та загальна сума лізингових платежів за період дії лізингового договору повинні забезпечити лізинговій компанії отримання прибутку не нижче середньої норми на вкладений капітал. Для лізингоодержувача загальна вартість лізингової операції не повинна бути вищою від вартості придбання обладнання за рахунок власних інвестиційних фондів або в кредит, а норма прибутку в умовах лізингу повинна перевищувати середню норму прибутку в умовах використання інших джерел фінансування.

Норма прибутку розраховується за формулою:

де Нпл_t - норма прибутку в умовах лізингу у році t, %; ЧП_t - чистий прибуток після відрахування податків у році t, грн.

Використання показника чистого прибутку дозволить врахувати особливість лізингового фінансування: віднесення лізингових платежів на витрати виробництва та зменшення оподаткованого прибутку.

Вищевказані показники можуть використовуватися як лізингодавцем, так і лізингоодержувачем.

Лізингодавцем обирається найбільш ефективний варіант за одним з критеріїв або за всіма одразу: максимум ставки фінансування, максимум вартості лізингової операції, максимум норми прибутку.

Лізингоодержувачем також обирається найбільш ефективний варіант за одним з критеріїв або за всіма одразу: мінімум ставки фінансування, мінімум вартості лізингової операції, максимум норми прибутку.

Встановлено, що основу взаємовигідних економічних взаємозв'язків між лізингоодержувачем та лізингодавцем створюють лізингові платежі.

Дослідження показали, що в лізинговій угоді, що укладається, гнучка система виплат, яка задовольняє лізингоодержувача і лізингодавця. Крім того, лізингові платежі можуть здійснюватися не тільки в грошовій формі, але й частково або цілком у формі товарів чи зустрічних послуг.

Проаналізувавши теоретичні розробки та практичний досвід суб'єктів угод, розроблено методичні рекомендації з розрахунку складових елементів лізингового платежу. Згідно із Законом України “Про фінансовий лізинг” лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Врахувавши попит на лізингові послуги в Україні та проаналізувавши існуючі способи розрахунку величини прибутку лізингодавця, запропоновано визначення його розміру через первісну вартість лізингового майна та відповідну договірну ставку комісійної винагороди, встановлену на певний рік угоди:

де Пл_і - прибуток лізингодавця за і-тий рік угоди, грн; Ц_п - первісна ціна майна, грн; Св_і - договірна ставка комісійної винагороди, встановлена на і-тий рік угоди, %.

Тоді при постійному нормативі відрахувань щорічний прибуток лізингодавця не буде зменшуватися або залежати від строку його морального старіння. Крім того, лізингоодержувач буде зацікавлений в більш інтенсивній роботі з метою дострокового викупу лізингового майна, якщо викуп передбачений умовами договору. Визначення прибутку лізингодавця таким чином стимулюватиме появу на ринку лізингових послуг нових лізингодавців, відповідно зростатиме конкурентна боротьба між ними, від якої виграє, у першу чергу, користувач.

У табл. 2 показаний приклад розрахунку річних лізингових платежів виходячи з умов угоди фінансового лізингу: процентна ставка за кредит - 22% річних, величина річної процентної винагороди лізингодавцю - 1% від первісної вартості майна, попередній платіж - 12%, страхування предмета лізингу - 4%, платежі пропорційні.

Таблиця 2. Платежі лізингоодержувача по роках угоди

Примітка. Додаткові витрати лізингодавця та інших суб'єктів угоди, які не передбачені договором лізингу оплачуються лізингоодержувачем окремо.

Доцільно враховувати вплив інфляції на величину платежів шляхом встановлення фіксованих часових меж перегляду лізингових платежів та щорічної індексації балансової вартості предмета лізингової угоди на коефіцієнт індексації, який визначається згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Враховуючи специфіку промисловості і відповідну належність предмета лізингу до промислової продукції, для розрахунку коефіцієнту індексації запропоновано використовувати індекс цін виробників промислової продукції, який є показником зміни цін у сфері промислового виробництва.

З метою поширення та розвитку фінансового забезпечення інноваційної діяльності в промисловості через лізинг запропоновано наступні антиризикові заходи щодо зниження сукупного лізингового ризику в інноваційній діяльності: розподіл ризиків між учасниками угоди; диверсифікація інвестованих коштів; поетапне виділення коштів з оцінкою якості результатів, досягнутих на попередньому етапі фінансування; лімітування обсягу лізингових інвестицій для одного лізингоодержувача; повне або часткове покриття втрат від ризику шляхом надання гарантій для учасників лізингових угод; обслуговування рахунків лізингоодержувача; застосування зворотнього викупу обладнання постачальником; організація захисту комерційної таємниці; моніторинг соціально-економічного і нормативно-правового середовища стосовно лізингово-інноваційної діяльності в промисловості; залучення страхових фірм до страхування та перестрахування лізингових операцій; створення фонду самострахування.

Запропоновані заходи щодо нейтралізації сукупного лізингового ризику дозволяють врахувати інтереси як лізингодавця, так і лізингоодержувача, але прерогативу захисту економічних інтересів надано інвестору-лізингодавцю через найбільший ступінь ризику. Такий підхід дає можливість основним учасникам угоди вибирати найбільш прийнятні для себе антиризикові заходи, враховуючи отриманий додатковий ефект від застосування кожного з них окремо.

У третьому розділі „Розробка організаційно-економічного механізму застосування лізингу в інноваційному розвитку промисловості” сформульовано основні складові організаційно-економічного механізму інноваційного лізингу в промисловості; розроблено та обґрунтовано модель підтримки балансу інтересів у системі „носій інтересів - лізинговий процес”, використання якої дає змогу вирішувати проблеми оновлення матеріально-технічної бази галузей та підгалузей промислового виробництва комплексно, з урахуванням більшості впливових чинників; запроваджено схему, що відображає етапи організації лізингового процесу і вирішено проблему проміжного лізингового платежу; запропоновано методику складання оптимального плану інноваційного лізингу для скорочення лізингових витрат користувача й забезпечення ефективного використання коштів.

Складовою організаційного механізму є розроблена модель підтримки балансу інтересів у системі „носій інтересів - лізинговий процес” у промисловості з відокремленням інтересів основних учасників лізингового процесу на підставі зовнішнього аналізу інформаційного потоку. Ця модель надає можливість позбутися низки суперечностей і проблем у системі „носій інтересів - лізинговий процес” у промисловості, виявити суперечності між інтересами основних суб'єктів і обґрунтувати критерій раціональності в побудові їх фінансових відносин.

З метою забезпечення успішного завершення лізингових угод в роботі приділено належну увагу організаційним питанням лізингу. Розроблено схему, що відображає етапи організації лізингового процесу при залученні нововведень.

У роботі вирішено проблему проміжного лізингового платежу, тобто запропоновано термін дії договору скоротити на ту кількість днів, упродовж яких виплачувався проміжний лізинговий платіж, або ж лізингоодержувач може виплатити тільки комісійну винагороду лізингодавцю за той час, що проходить з моменту підписання договору і до моменту початку перебігу терміну лізингу.

Складовою економічного механізму є запропонована методика складання оптимального плану інноваційного лізингу. Модель складання оптимального плану інноваційного лізингу здійснюється в 7 етапів.

В якості критерію оптимальності використано - мінімум лізингової плати. Пошук мінімального значення лізингової плати (ЛП_min) та складання такого плану поставок обладнання на засадах лізингу, при якому загальна вартість лізингової операції (С) мінімальна, виконано в роботі методом лінійного програмування.

Слід зауважити, що в міру необхідності модель дозволяє лізингоодержувачу без особливих труднощів регулювати кількість обладнання, передбаченого для придбання ним у лізинг, відповідно збільшуючи кількість потенційних лізингодавців (лізингових схем) чи відмовляючись від укладання угод на постачання надлишкової кількості обладнання в міру зменшення лізингових ставок.

Модель орієнтована на можливість складання оптимального плану оновлення матеріально-технічної бази виробництва на засадах лізингу з урахуванням розмаїття його видів та таких вихідних показників, як необхідний розмір участі в проекті власним капіталом, термін дії угоди, фінансові можливості лізингодавця, вартість лізингу. Необхідною умовою успішної реалізації запропонованих організаційно-методичних принципів та розробленої методики є раціональний відбір потенційних лізингодавців та прийнятних схем лізингу.

Висновки

1. Безперечно, що активне впровадження лізингових операцій на підприємствах промисловості України може стати потужним імпульсом інноваційного розвитку, переобладнання виробництва й структурної перебудови економіки в цілому.

2. Правове, організаційне та економічне верховенство переваг у фінансуванні інноваційного розвитку промисловості на засадах лізингу залишає актуальним питання методології розрахунку ефективності лізингу одночасно для всіх суб'єктів угоди. Для цього доцільно використовувати запропоновану в роботі методику, яка враховує інтереси як лізингодавця, так і лізингоодержувача.

3. До класифікаційних ознак видів лізингу необхідно включити ознаку „за метою фінансування”, яка дозволяє розмежовувати поняття „інноваційний лізинг” та „інвестиційний лізинг” та більш глибоко відображає зміст лізингових операцій в промисловості.

4. Інноваційний лізинг - це вид інноваційних відносин, що закріплений договором лізингу і який базується на використанні інтенсивних факторів матеріально-технічного забезпечення виробництва. Усі відомі види та форми лізингу, окрім зворотного, можуть мати як інвестиційний, так й інноваційний характер.

5. Аналіз факторів, що впливають на величину платежів та попит на лізингові послуги в Україні зумовили необхідність враховувати процес інфляції через показник зміни цін у сфері промислового виробництва та визначати прибуток лізингодавця з урахуванням первісної вартості лізингового майна.

6. Зниження обсягів інвестицій у виробництво, різкі скачки інфляції, невизначеність у законодавчій сфері, криза неплатежів характеризують інноваційну діяльність в промисловості як сферу підвищеного ризику. Ці обставини виводять на перший план запропоновані в дисертаційній роботі антиризикові заходи щодо зниження сукупного лізингового ризику в інноваційній діяльності, які базуються на вивченні наявних методик управління ризиками.

7. На підставі результатів дисертаційного дослідження пропонується:

- Державному інноваційному фонду, Державному лізинговому фонду та іншим фінансово-кредитним установам, які створені для фінансової підтримки інноваційних програм і проектів у промисловості, при формуванні методичних матеріалів з організації та обґрунтування лізингових операцій використовувати методику оцінки ефективності інноваційного лізингу, рекомендації щодо організації лізингових операцій та вибору способів зниження сукупного лізингового ризику, що забезпечить своєчасність прийняття рішення з мінімально можливими витратами.

- Міністерству промислової політики використовувати методику складання оптимального плану інноваційного лізингу, яка дозволяє мінімізувати витрати, використовуючи не одну, а одразу кілька видів лізингових угод та якнайкраще оснастити окремі галузі та підгалузі промислового виробництва на засадах лізингу.

8. Отримані за результатами досліджень методики та рекомендації апробовані у практиці фінансування інноваційних проектів, пов'язаних з впровадженням нових технологій і створенням на їх основі виробництва конкурентоспроможної продукції на ВАТ „Стрий Авто” або надання послуг на ПП „Лізингова компанія „Комунал-Транс”, внаслідок чого підприємства створюють та одержують прибуток, досягають позитивного науково-технічного, економічного та соціального ефекту.

Список опублікованих праць

1. Турило А.М., Черемисова Т.А. Інноваційний лізинг: Монографія. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005. - 143 с. [Особистий внесок здобувача: розроблено організаційно-економічний механізм інноваційного лізингу в промисловості, практичні рекомендації з розрахунку лізингових платежів та визначення економічної ефективності лізингу, заходи щодо зменшення лізингових ризиків].

2. Черемисова Т.А. Основне протиріччя інноваційного розвитку вітчизняної економіки // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Вісник національного університету „Львівська політехніка”. - Львів: НУ „ЛП”. - 2002. - №457. - С. 304-307.

3. Черемисова Т.А. Становлення лізингового бізнесу в Україні через вдосконалення банківської системи // Экономика и управление. - 2002. - №6. - С. 57-60.

4. Черемисова Т. Інноваційні процеси на промислових підприємствах // Банківська справа. - 2003. - №1(49). - С. 42-46.

5. Черемисова Т.А. Сублізинг в реалізації стратегії інноваційного розвитку вітчизняних підприємств // Логістика: Вісник національного університету „Львівська політехніка”. - Львів: НУ „ЛП”. - 2003. - №472. - С. 410-414.

6. Черемисова Т.А. Зворотній лізинг як джерело збільшення обігових коштів підприємств чи засіб залучення довгострокових інвестицій // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 169. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 88-92.

7. Турило А.М., Черемисова Т.А. Заходи щодо зниження сукупного лізингового ризику в інноваційній діяльності // Економіка промисловості. - 2004. - №4(26). - С. 97-104. [Особистий внесок здобувача: визначено антиризикові заходи, які зменшують ймовірність настання ризикової події при лізинговому фінансуванні інноваційних проектів].

8. Турило А.М., Черемисова Т.А. Оцінка ефективності інноваційного лізингу // Фінанси України. - 2005. - № 1. - С. 44-48. [Особистий внесок здобувача: запропоновано методику визначення доцільності інноваційного лізингу в порівнянні з іншими джерелами фінансування, яка враховує інтереси як лізингодавця так і лізингоодержувача].

9. Турило А.М., Сохніч А.Я., Черемисова Т.А. Особливості організації лізингового процесу при залученні нововведень // Экономические инновации. Выпуск 20. Лизинг в системе экономических отношений. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2005. - С. 58-66. [Особистий внесок здобувача: вирішено проблему проміжного лізингового платежу та розроблено схему, що відображає етапи організації лізингового процесу при залученні нововведень].

10. Черемисова Т.А. Можливості розвитку новостворених, малих та середніх підприємств завдяки лізингу // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Матеріали 3-ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. - Харків: Українська Асоціація „Жінки в науці та освіті”, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2002. - С. 91-92.

11. Черемисова Т.А. Співвідношення кадрового наукового потенціалу та рівня продуктивності економіки // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 4_ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 1-10 травня 2003 р., м. Ялта. - Харків: Українська Асоціація „Жінки в науці та освіті”, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003. - С. 78.

12. Черемисова Т.А. Аналіз джерел фінансування інноваційного розвитку промислових підприємств // Стратегія інноваційного розвитку підприємств України: збірник наукових праць. - Київ: КНУТД, 2003. - С. 192-196.

13. Черемисова Т.А. Лізинг нерухомого майна // Национальные рынки Украины. Материалы Всеукраинской научно-практической конференции. Алушта, 5-7 мая 2003 года. - Симферополь, 2003. - С. 106-107.

14. Черемисова Т. Передумови та фактори для розвитку лізингу // Студентська наука: проблеми і перспективи XXI століття. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Кіровоград, 2003. - С. 225-227.

15. Черемисова Т.А. Методичні основи виміру економічної ефективності інноваційного лізингу // Проблеми економічної освіти і науковий прогрес. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (21 листопада 2003 р.). - Кривий Ріг: Мінерал. 2003. - С. 130-131.

16. Черемисова Т.А. Огляд факторів впливу на розмір лізингових платежів // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004”. - Том 9. Фінансові відносини. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 83-84.

17. Черемисова Т.А. Лізингові ризики та їх визначальна характеристика // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Матеріали 5_ї Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції. - Харків: Українська Асоціація „Жінки в науці та освіті”, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Житомирський інститут підприємництва і сучасних технологій, 2004. - С. 105-106.

18. Черемисова Т.А. Баланс інтересів: критерій раціональності лізингових відносин // Теория и практика экономики и предпринимательства. Материалы II Международной научно-практической конференции. Алушта, 10-12 мая 2005 года. - Симферополь, 2005. - С. 36.

Анотація

Черемисова Т.А. Активізація інноваційного розвитку промисловості на засадах лізингу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - економіка промисловості. - Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2005.

У дисертації вирішено проблеми активізації структурних зрушень та підвищення ефективності промислового виробництва шляхом використання лізингового механізму технічного переоснащення пріоритетних галузей промисловості. Уточнено сутність економічної категорії „інноваційний лізинг”, який адекватно відображає сутність процесу лізингових операцій в сфері промислових інновацій. Розроблено методику оцінки ефективності інноваційного лізингу, яка враховує інтереси всіх суб'єктів угоди. Удосконалено методику розрахунку лізингових платежів з врахуванням інфляції та попиту на лізингові послуги в Україні. Обґрунтовано систему заходів щодо зниження сукупного лізингового ризику. Розроблено організаційно-економічний механізм застосування інноваційного лізингу в промисловості.

Ключові слова: ефективність, інновація, лізинг, інноваційний лізинг, ризик, організаційно-економічний механізм.

Аннотация

Черемисова Т.А. Активизация инновационного развития промышленности на основе лизинга. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - экономика промышленности. - Криворожский технический университет, Кривой Рог, 2005.

В диссертации решены проблемы активизации структурных сдвигов и повышения эффективности промышленного производства путем использования лизингового механизма технического переоснащения приоритетных отраслей промышленности.

Уточнена сущность экономической категории „инновационный лизинг”. Это вид инновационных отношений, что закреплен договором лизинга и который основывается на использовании интенсивных факторов материально-технического обеспечения производства.

Проведен анализ принципиальных отличий между лизингом и традиционными формами кредитования, преимуществ и недостатков лизинга на микро- и макроэкономическом уровне.

Получила дальнейшее развитие классификационная характеристика видов и форм лизинга как основа для выбора, обоснования и внедрения эффективных лизингових схем финансирования инвестиционных и инновационных проектов. Введен новый классификационный признак „по цели финансирования” и соответственно ему две разновидности лизинга: инновационный и инвестиционный.

Разработана методика определения эффективности лизинга в сфере инноваций. Она базируется на таких показателях оценки выгодности лизинговых операций, которые учитывают интересы всех субъектов лизингового соглашения, и имеет универсальный характер, так как позволяет определять эффективность лизинга не только по сравнению с кредитом или финансированием за счет собственных средств, но и отдельных видов лизинга между собой.

Предложена методика расчета лизинговых платежей с учетом инфляции и спроса на лизинговые услуги в Украине. Учитывая повышенный спрос, рекомендовано при расчете величины прибыли лизингодателя брать за основу первоначальную стоимость лизингового имущества. Тогда при постоянном нормативе отчислений ежегодная прибыль лизингодателя не будет уменьшаться или зависеть от срока морального старения имущества. Кроме того, лизингополучатель будет заинтересован в более интенсивной работе с целью досрочного выкупа лизингового имущества, если выкуп предусмотрен условиями договора. По взаимному согласию лизинговая компания может изменять размер норматива отчислений (договорную ставку комиссионного вознаграждения) по периодам соглашения.

С целью стимулирования развития лизинга как способа активизации инновационных процессов в промышленности в работе предложены мероприятия по снижению совокупного лизингового риска.

С целью обеспечения успешного завершения лизинговых соглашений и повышения их эффективности в работе разработан организационно-экономический механизм инновационного лизинга, который в полной мере учитывает интересы всех участников лизингового процесса.

В рамках организационной составляющей механизма инновационного лизинга разработана схема, что отражает следующие основные этапы организации лизингового процесса: проверка целесообразности заключения лизингового договора, юридическое закрепление лизингового соглашения, использование предмета лизинга, досрочное расторжение договора, завершение срока действия соглашения. Раскрыто содержание всех вышеназванных этапов и даны практические рекомендации, которые помогут решить проблемы заключения лизинговых договоров, и будут оказывать содействие распространению лизинга в промышленности.

Предложена новая методика составления оптимального плана инновационного лизинга, путем отбора лизинговых схем и лизингодателей. В качестве критерия оптимальности выбран минимум лизинговой платы. Модель позволяет составить оптимальный план обновления материально-технической базы производства на основе лизинга с учетом разнообразия его видов и таких исходных данных, как размер авансового взноса, срок действия договора, финансовые возможности лизингодателя, стоимость лизинга.

Ключевые слова: эффективность, инновация, лизинг, инновационный лизинг, риск, организационно-экономический механизм.

Annotation

Сheremisova Т.А. Activization of innovative development of the industry on the basis of leasing. - Мanuscript.

Thesis for a candidate's degree in economics by specialty 08.07.01 - еconomy of industry. - Kryvyj Rih technical university, Kryvyj Rih, 2005.

The problems of activization of structural shifts and increase of efficiency of industrial production by use of the leasing mechanism of technical reequipment of the certain areas of the industry were solved in dissertation. It was specified essence of economic category „innovative leasing” which adequately displays essence of process of leasing operations in sphere of industrial innovations. It was specified essence of leasing as economic regulator of innovative development of the industry. The technique of an estimation of efficiency of innovative leasing which takes into account interests of all subjects of agreement. The design procedure of leasing payments was advanced in view of inflation and demand for leasing services in Ukraine. The system of actions on decrease in cumulative leasing risk was proved. The organizational-economic mechanism of application of innovative leasing in the industry was developed.

Key words: efficiency, innovation, leasing, innovative leasing, risk, organizational-economic mechanism.

Размещено на Allbest.ru