Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 336.22

ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Самойленко Віктор Олександрович

Донецьк-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Пабат Михайло Григорович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Амітан Веніамін Наумович, Акціонерне товариство “ДАНКО”, віце-президент (м. Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент Яркова Ніна Іванівна, Донбаська державна академія будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, декан факультету “Економіка, маркетинг, менеджмент” (м. Макіївка).

Провідна установа - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем регіональної економіки (м. Київ).

Захист відбудеться 15 червня 2004 року о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 14 травня 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність дослідження системи державного фінансового регулювання трансформаційної економіки України зумовлено тим, що процес перетворення соціально-економічних відносин супроводжується невизначеністю функціональної ролі держави. Між тим, досвід економічно розвинутих країн і практика ринкових трансформацій в країнах з перехідною економікою свідчить, що процеси розробки бюджетно-податкової, грошово-кредитної політики не можуть бути здійснені без активного і послідовного втручання держави.

Проблемами фінансового регулювання в Україні займались Д.Богиня, З.Варналія, О.Василик, Г.Волинський, А.Гальчинський, І.Гуревичев, І.Лютий, І.Радіонова, О.Савченко, В.Черняк, М.Г. Чумаченко, О.С. Поважний, М.Г.Пабат та інші вчені.

Зараз сьогодні в економічній літературі немає єдиного погляду на зміст державного фінансового регулювання економіки.

Аналіз наукових праць з проблеми дослідження показав, що ціла низка методологічних і теоретичних питань залишається недостатньо розробленою. Не досягнуто єдності у визначенні суті, форм і напрямів державного фінансового регулювання економіки. Недостатньо подані теоретичні узагальнення щодо держави як інституту та розроблення базисних основ регулювання нею економічного розвитку. Серед них найбільш вразливі, недостатньо відпрацьовані економіко-теоретичні проблеми бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, фінансового регулювання економіки в цілому, що потребують подальшого вивчення і вирішення. Актуальність проблеми, її теоретичне і практичне значення, а також недостатнє розроблення окремих питань обумовили вибір цієї теми, визначили постановку цілей і завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науково-дослідної теми Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України “Удосконалення фінансових відносин підприємств” (1999 - 2004 рр., номер державної реєстрації 0100U004246). У рамках цієї теми автором досліджено передумови формування і розвитку державного регулювання економіки, обґрунтування виділення фінансових відносин як провідної ланки посилення впливу держави на ефективність економічних процесів.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 199 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 6 рисунків, 8 таблиць, які наведено на 10 сторінках. Список використаних джерел із 238 найменувань приведено на 19 сторінках, 4 додатки - на 7 сторінках.

державний фінансовий регулювання економіка

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи державного фінансового регулювання економіки” подано наукове обґрунтування напрямів досягнення основної мети дисертації, визначено сутність і функціональне призначення державного регулювання економіки, розглянуто фінансові відносини в концепціях державного фінансового регулювання та моделі державного фінансового регулювання в зарубіжних країнах в контексті потенційних можливостей їх використання у процесі трансформації економіки України.

Державне регулювання соціально-економічного розвитку країни визначено в роботі як суттєву ознаку сучасної ринкової економіки змішаного типу, об'єктивний і закономірний процес сприяння держави узгодженості дії всіх елементів ринкової системи. Ефективне функціонування ринкової економіки можливе лише за умов високорозвинутої системи державного регулювання, але активізація ролі держави у вирішенні завдань підйому економіки повинна не протиставлятися процесам ринкового реформування, а поєднуватися з ними. Йдеться про взаємодію та взаємодоповнення механізмів державного регулювання і ринкове саморегулювання для досягнення як короткострокових, так і довгострокових цілей економічного розвитку.

Становлення і зміцнення держави як суспільного інституту супроводжується розвитком економічних функцій, а історія їх розвитку - невід'ємна складова еволюції суспільства в його організаційних формах. Необхідність державного регулювання економіки витікає з економічних функцій, що об'єктивно формуються, виконання яких покладається на державу. Виникнення і розвиток економічних функцій держави - це результат розвитку продуктивних сил і об'єктивних суспільних потреб. Це підтверджується практичним досвідом державного регулювання економіки в різних країнах. Автор виділяє основні і додаткові функції держави в умовах трансформації, які носять тимчасовий характер. Для більш глибокого і всебічного аналізу предмету дослідження в роботі уточнені основні принципи державного регулювання економіки, а саме: наукова обґрунтованість, системність, узгодження інтересів, цілеспрямованість, пріоритетність, комплексність, принцип достатності, ефективність.

Численність термінів та категорій, що розкривають зміст і роль держави як суб'єкта економічної системи, зумовлена складністю і багатомірністю цього процесу. Дослідження процесу державного регулювання в сучасних умовах істотно ускладнюється неоднозначністю визначення сутності державного регулювання економіки, його складових. Державне регулювання економіки припускає вплив держави на об'єкти та процеси з метою узгодження господарської діяльності суб'єктів національної економіки. З метою забезпечення структурних зрушень та необхідних змін в економічному розвитку та стабілізації національної економіки, поглиблено визначення сутності державного фінансового регулювання економіки як системи економічних відносин, що складаються у діяльності, спрямованій на зміну кількісних і якісних показників фінансових процесів в економіці через механізм формування грошових фондів, їх перерозподілу, використання при узгодженні інтересів суб'єктів господарювання з метою забезпечення стійкості функціонування економічної системи.

Зазначено, що державне фінансове регулювання відображає суб'єктивну сторону функціонування фінансів. Самі по собі фінанси і фінансова система є об'єктивними явищами і в цілому відображають об'єктивні закономірності розвитку. Відзначається, що механізм функціонування фінансів, організація фінансових відносин і рух грошових потоків відбувається в процесі їх організації конкретними суб'єктами, які керуються багатьма чинниками політичного, економічного і гуманітарного характеру, поєднуючи при цьому як загальносуспільні, так і власні інтереси.

Цілий ряд економічних проблем, з якими вперше зіткнулася Україна, не нові в міжнародній практиці. Багато які з них не лише мали місце в різних країнах в певні періоди часу, але і частково були успішно подолані. Об'єктивно оцінюючи структурні складові, методи реалізації, кінцеві та проміжні результати різних моделей державного фінансового регулювання в зарубіжних країнах, зроблено висновок, що кожна з них має певні позитивні риси, а це дає змогу визначити ефективні напрями розвитку ринкових відносин в Україні (рис. 1). Але механічне копіювання західного досвіду на першому етапі формування економіки України супроводилося різким обмеженням державного регулювання, що призвело до поглиблення кризових процесів, економічного спаду і соціальної напруженості.

Проведений аналіз дозволяє дійти висновку, що формування моделі державного регулювання трансформаційної економіки України повинно відбуватися на основі комбінації найбільш придатних до умов вітчизняної економіки рис розглянутих нами основних макроекономічних концепцій, з урахуванням національних особливостей і специфіки соціально-економічної ситуації в країні. В Україні необхідно змінити стратегію реформування, орієнтуючись в основному на власні ресурси та інтелектуальний потенціал країни. Завдання ж державних структур - розробити механізми для їх мобілізації і ефективного використання. Ефективність державного фінансового регулювання залежить від правильного вибору напрямів, засобів, методів та регулюючих інструментів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Моделі державного регулювання в країнах зі сталими ринковими відносинами

Розділ 2. Бюджетно-податкове і грошово-кредитне регулювання економічного та соціального розвитку регіону. В роботі визначено особливості державного фінансового регулювання в умовах перетворень, пов'язаних з кризовим станом національної економіки; повільним здійсненням процесу ринкових реформ; нерозвиненістю ринкової інфраструктури; надмірною бюрократизацією суспільства; високим рівнем тінезації економіки; криміногенним (значною мірою) характером приватизації і роздержавлення державної власності; гальмуванням становлення кола приватних підприємців середнього класу. Все це диктує необхідність посилення стабілізуючої функції держави. На цій основі в дисертації аргументується принциповий висновок: сформована за останні роки система державного фінансового регулювання національної економіки України не мала в своєму арсеналі відповідних інструментів, але і відкидала їх необхідність, а порушення принципу системності і комплексності дії регуляторів стало однією з основних причин неефективності реформ в Україні. Розв'язання проблем економічної стабілізації в Україні значною мірою залежить від створення гнучкої системи державного регулювання, адекватної умовам ринкової економіки. Спроби поєднання інструментів з різних “парадигм” роблять систему нестійкою, не забезпечують досягнення поставлених завдань, ведуть до відриву системою несумісних з нею елементів.

Бюджетне регулювання економіки регіону є формою опосередкованого впливу місцевих, регіональних та державних органів влади на економічні суб'єкти через систему бюджетних заохочень, пільг та обмежень. Основними завданнями, що стоять перед бюджетним регулюванням економіки регіону, є забезпечення населення соціально значимими благами та послугами, стимулювання економічного розвитку з метою ефективного використання регіональних ресурсів та економічного зростання, вирівнювання та ліквідація міжтериторіальних дисбалансів соціально-економічного розвитку.

Збереження застарілих підходів до побудови бюджетної системи України зумовлює невідповідність форм та методів бюджетного регулювання умовам перехідного періоду. Основним напрямом їх реформування є демократизація бюджетних відносин в рамках єдиної економічної політики держави, для чого необхідне дотримання наступних принципів: єдності бюджетної системи, яка забезпечувалася б єдиною правовою базою формування бюджетів всіх рівнів і єдиною методологією бюджетного планування; самостійності місцевих та регіональних органів влади у формуванні та виконанні власних бюджетів, яку можна забезпечити за рахунок чіткого розмежування функцій і повноважень між окремими ланками бюджетної системи, та стабільного розподілу дохідних джерел між бюджетами різних рівнів. Застосування вказаних підходів сприяло б забезпеченню дієвості системи бюджетного регулювання економіки регіонів шляхом надання місцевим та регіональним органам влади достатніх засобів впливу через бюджет на економічні та соціальні процеси, підвищення зацікавленості органів влади у стимулюванні економічної діяльності на підвідомчих територіях.

Зважаючи на нерівномірність економічного розвитку територій має застосовуватися механізм фінансового вирівнювання дохідного потенціалу місцевих бюджетів. До його складу слід віднести як систему регулюючих доходів, так і міжбюджетних трансфертів. Використання цих важелів дозволило б забезпечити відносно рівні умови розвитку регіонів та заінтересованість органів влади в розширенні податкової бази.

Доведено, що роль і місце бюджетно-податкового регулювання в системі державного регулювання економіки залежить від ролі держави в регулюванні економічних процесів та чутливість економічного середовища до змін у сфері фіскальних відносин і від тієї частини національного продукту, рух якої опосередковується державою за допомогою фіскальних інструментів. Виходячи з нинішнього стану трансформування економіки України і обсягів податкових надходжень у Державний бюджет країни, ми визначаємо державні видатки і податки як одні з основних інструментів державного регулювання економіки України. Однією з причин нестабільності і низької ефективності макроекономічного регулювання є бюджетна незбалансованість, викликана високим рівнем витрат і низькими податковими надходженнями. Отже, проблема доходів у бюджет пов'язана з недосконалістю податкової системи.

Доведено, що зниження ставки ПДВ більшою мірою стимулюватиме споживання, а зниження ставки податку на прибуток сприятиме надходженню інвестицій. Ризиком зниження ставки ПДВ є погіршення торгового балансу внаслідок збільшення внутрішнього споживання (табл. 1).

Визначено основні функції державного регулювання інвестиційної діяльності. Зроблено висновок, що функції держави в процесі регулювання інвестиційної діяльності в умовах України виконуються дещо однобічно.

Обґрунтована головна мета державного регулювання ринку цінних паперів - його стабільність і у зв'язку з цим, зроблено висновок про те, що основними протиріччями які стримують розвиток цього ринку є: відсутність статусу і переліку цінних паперів, що випускаються в Україні; наявність тіньового сектора економіки та недосконалість законодавчої нормативної бази оподаткування операцій із цінними паперами на первинному і вторинному ринках. З метою виправлення становища запропоновано ряд пропозицій.

Зроблено висновок, що державне регулювання цін - один із методів гальмування інфляції. Не будучи єдиним регулятором економічних процесів, воно грає важливу роль у стабілізації ринку. Відмовитися від регулювання цін означає відмовитися від важливого важеля впливу держави на виробництво і ринок. У цьому зв'язку запропоновано пропозиції щодо створення діючого механізму цінового регулювання (табл. 2).

Таблиця 1. Варіанти зміни в системі оподаткування

Розділ 3. Напрями вдосконалення фінансових механізмів державного регулювання економічного і соціального розвитку регіонів. Зроблено висновок, що з позиції оптимізації державного фінансового регулювання економіки, одним з основних напрямів є вдосконалення бюджетно-податкової політики, завершення її законодавчого забезпечення, впровадження механізмів оподаткування відповідно до сучасних реалій.

Запропоновано основні положення концепції, яка передбачала б еволюційний спосіб реформування бюджетно-податкової системи України. Серед напрямів вдосконалення грошово-кредитної політики повинні бути: грошово-кредитна політика повинна поєднувати адміністративні і монетарні інструменти; держава повинно визначати пріоритети структурних перетворень економіки і за допомогою грошово-кредитних інструментів реалізовувати їх розвиток; грошово-кредитна політика НБУ повинна мати незалежний характер; монетарна політика не повинна постійно виходити з необхідності покриття дефіциту держбюджету за рахунок грошової емісії і отримання кредитів, а повинна шукати джерела надходження в реальній економіці, використовуючи ефективну бюджетно-податкову політику держави.

Таблиця 2. Використання методів цінового регулювання при доміну ванні конкуренції

Національному банку України необхідно розвивати і частіше використовувати такі інструменти регулювання, як операції на відкритому ринку, диференційовані норми обов'язкового резервування і рефінансування комерційних банків. Це дасть можливість НБУ і уряду провести більш незалежну від іноземних інвесторів економічну політику, що допоможе реалізувати національні інтереси. В дослідженні запропоновано комплекс заходів щодо оздоровлення банківської системи.

Залежно від того, як складатимуться зовнішні і внутрішні умови розвитку України і набору інструментів грошово-кредитного регулювання НБУ, можна прогнозувати такі зміни грошово-кредитного ринку (табл. 3.).

Таблиця 3. Основні показники грошово-кредитного ринку на 2000-2002 рр.

Щодо змін в процентній політиці на найближчу перспективу необхідно зазначити, що зниження ставки рефінансування і норм обов'язкових резервів комерційних банків, яке Національний банк проводить з початку 2000 року, стало початком формування умов для поступового зниження загального рівня процентних ставок в економіці, особливо процентних ставок за кредитами реального сектору економіки, що стимулює зростання платоспроможного попиту на позикові ресурси.

Для поліпшення формування фінансових ресурсів комерційних банків і їх використання з метою економічного розвитку вважаємо за необхідне:

реалізацію повним обсягом комплексних заходів щодо оздоровлення банківської системи, що повною мірою сприятиме надходженню коштів юридичних і фізичних осіб в банківські установи, нарощуванню банківських активів, їх цільовому використанню на розвиток економіки;

розроблення Кабінетом Міністрів України, НБУ, Асоціацією українських банків довгострокової концепції розвитку системи комерційних банків і відповідної державної програми;

підтримку короткострокової ліквідності комерційних банків Національним банком України;

створення державного агентства реструктуризації кредитних організацій; проведення в рамках програм технічної допомоги ЄС проектів реструктуризації системоутворюючих українських комерційних банків, що зробить їх діяльність прибутковою, дозволить збільшити фінансову потужність з метою ефективного вкладення коштів в реальний сектор економіки;

подальший розвиток національної системи страхування депозитів, збільшення гарантованої величини повернення втрачених вкладів, що стимулюватиме залучення коштів в банки і підвищить можливість банківських установ у наданні кредитів економічним суб'єктам;

використання письмових вимог (із зазначенням строків їх виконання) НБУ до комерційних банків щодо призупинення неефективних видів діяльності, складання планів для досягнення необхідного рівня ліквідності;

розроблення об'єктивних рейтингів комерційних банків, що дозволить їм нарощувати випуск власних цінних паперів, а отже, залучати додаткові кошти, які можуть бути направлені на цілі економічного розвитку.

Враховуючи складне становище, яке склалося з державною фінансовою підтримкою підприємництва, особливої ваги набуває створення регіональних і місцевих фондів підтримки підприємництва, діяльність яких повинна бути спрямована на фінансування проектів, які співпадають з місцевими пріоритетами соціально-економічного розвитку регіонів. Кошти регіональних та місцевих фондів повинні формуватися за рахунок місцевих бюджетів, доходу від їх власної діяльності, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних.

Держава може і повинна відігравати роль гаранта при вирішенні питань надання пільгових кредитів суб'єктам малого підприємництва з боку комерційних фінансово-кредитних установ. Найбільшою мірою це стосується тих пріоритетних напрямків діяльності малого бізнесу, розвиток яких прискорює темпи виходу національної економіки з кризового стану, сприяє підвищенню престижності держави на міжнародних ринках.

Специфічною формою фінансування малого підприємництва, альтернативною традиційному банківському кредитуванню, яка широко практикується в ринкових країнах світу і починає розвиватись в Україні, є лізингові операції.

Враховуючи загальний стан вітчизняної економіки і значний дефіцит державного бюджету, одним із реальних джерел залучення коштів в сферу малого бізнесу може бути розвиток позабанківського ринку капіталу.

Фінансова допомога малому бізнесу може надаватися через розвиток субпідрядних форм взаємовідносин великих торговельних, промислових і малих підприємств (франчайзинг).

Враховуючи важливу роль малого бізнесу для економіки країни, необхідно сформулювати основні аспекти державної політики розвитку цього сектора, її головним принципом повинно бути не адміністративно-директивне регулювання, а створення необхідної системи державної і суспільної підтримки, сутність якої полягає не в прямому безповоротному державному фінансуванні створення малих підприємств, а в виваженій системі фінансово-кредитних важелів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання - комплексного теоретичного аналізу основ державного регулювання економіки, обґрунтування виділення фінансових відносин як провідної ланки посилення впливу держави на ефективність економічних процесів і на цій основі розроблення рекомендацій щодо оптимізації державного фінансового регулювання економіки України в умовах ринкової трансформації. Основні наукові і практичні результати роботи сформульовані в таких висновках:

1. Розглянуто передумови державного регулювання економіки і визначено як основні економічні функції, так і додаткові, які носять тимчасовий характер у період трансформації економіки України.

2. Зроблено висновок, що державне регулювання економіки на сучасному етапі її розвитку - явище об'єктивне. Воно потребує детального вивчення існуючої економічної ситуації в державі, можливості її внутрішнього розвитку, а також впливу зовнішніх чинників.

3. Визначена авторська точка зору щодо терміну “державне регулювання економіки”, яка розкриває зміст і роль держави як суб'єкта економічної системи та розширені поняття “державне макроекономічне регулювання” та “державна економічна політика”. Визначено державне фінансове регулювання економіки як систему економічних відносин, що складаються у діяльності, спрямованої на зміну кількісних і якісних показників фінансових процесів в економіці через механізм формування грошових фондів, їх перерозподілу, використання при узгодженні інтересів суб'єктів господарювання з метою забезпечення стійкості функціонування економічної системи.

4. Встановлено, що бюджетне регулювання економіки регіону є формою опосередкованого впливу місцевих, регіональних та державних органів влади на економічні суб'єкти через систему бюджетних заохочень, пільг та обмежень.

5. Основним важелем впливу місцевих та регіональних органів влади на реальну економіку підвідомчих територій є бюджет розвитку, який розглядається в роботі як комплекс заходів податкового та інвестиційного регулювання соціально-економічного зростання.

6. Створення дієвого механізму бюджетного регулювання економіки регіонів потребує розробки та впровадження системи прогнозів та індикативних планів економічного і соціального розвитку територій.

7. Визначено основні функції державного регулювання інвестиційної діяльності. Зроблено висновок, що функції держави в процесі регулювання інвестиційної діяльності в умовах України виконуються дещо однобічно.

8. Обґрунтована головна мета державного регулювання ринку цінних паперів - його стабільність і у зв'язку з цим, зроблено висновок про те, що основними протиріччями, які стримують розвиток цього ринку є відсутність статусу і переліку цінних паперів, що випускаються в Україні; наявність тіньового сектора економіки та недосконалість законодавчої нормативної бази оподаткування операцій із цінними паперами на первинному і вторинному ринках. З метою виправлення становища запропоновано ряд пропозицій.

9. Не будучи єдиним регулятором економічних процесів, державне регулювання цін відіграє важливу роль у стабілізації ринку. Відмовитися від регулювання цін означає відмовитися від важливого важеля впливу держави на виробництво і ринок. У цьому зв'язку запропоновано пропозиції щодо створення дійового механізму цінового регулювання.

10. Вдосконалення бюджетно-податкової політики, завершення її законодавчого забезпечення, впровадження механізмів оподаткування відповідно до сучасних реалій, з позиції оптимізації державного фінансового регулювання економіки є одним із основних напрямів.

11. Обґрунтовано роль фінансових ресурсів місцевих органів влади і запропоновано основні напрямки реформування бюджетів місцевого самоврядування. Запропоновано також шляхи удосконалення міжбюджетних відносин. Запропоновано шляхи удосконалення цих відносин і виявлено особливості формування прибутків регіональних бюджетів, що визначають їх рівень і більш повно відповідають інтересам промислових регіонів.

12. Динамічний розвиток малого підприємництва об'єктивно вимагає серйозної активізації функціональної ролі економічних, зокрема фінансових важелів. У цьому зв'язку запропоновано ряд форм, методів і механізмів, які могли б бути використанні у вітчизняній практиці для сприяння розвитку малого підприємництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Самойленко В.О., Кураскина Т.П. Преодоление теневой экономики в сфере налогообложения // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.3, вип.17. - Донецьк: ДонДАУ, 2002.- С. 99-109.

Особистий внесок здобувача: запропоновано механізми фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва.

2. Самойленко В.О., Канигін Ю.М. Про деякі аспекти бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”,т.3, вип.18. - Донецьк: ДонДАУ, 2002.- С. 26-37.

Особистий внесок здобувача: запропоновано оптимальні співвідношення між централізованим та децентралізованим вирішенням проблем регіональної економіки.

3. Самойленко В.О., Соловйов О.М. Цілі, сутність і зміст інноваційної державної політики на сучасному етапі // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”,т. ІІІ, вип.14. - Донецьк: ДонДАУ, 2002.- С. 92-96.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано регулювання інвестиційної діяльності як важливої складової інноваційної державної політики.

4. Самойленко В.О. Бюджетна система України та її вплив на регулювання економіки регіонів // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.4, вип.21. - Донецьк: ДонДАУ, 2003.- С. 101-109.

5. Самойленко В.О. Підвищення ефективності грошово-кредитних методів регулювання економіки регіону // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.4, вип.24. - Донецьк: ДонДАУ, 2003.- С. 98-101

6. Самойленко В.О. Шляхи вдосконалення механізму розподілу доходів між бюджетами та посилення дійєвості бюджетного регулювання регіонального розвитку// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування” (16 травня 2003 року). - Дніпропетровськ, 2003 . - С. 48-50.

7. Самойленко В.О. Моделі державного фінансового регулювання в зарубіжних країнах // Матеріали науково-практичної конференції “Теорія і практика державно-управлінських перетворень на територіальному рівні”. - Харків, 2003 - С. 52-54.

АНОТАЦІЯ

Самойленко В.О. Фінансові механізми державного регулювання економіки регіону - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління. - Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2004.

Дисертація містить результати теоретичних та практичних досліджень та рекомендації по удосконаленню фінансових механізмів державного регулювання економіки регіону.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі державного фінансового регулювання економіки в період трансформації. В роботі виявлено сутність і функціональне призначення державного регулювання економіки, розглядаються фінансові відносини в концепціях державного фінансового регулювання, а також моделі державного фінансового регулювання в зарубіжних країнах у контексті потенційних можливостей їх використання у процесі трансформації економіки України.

Досліджено особливості державного фінансового регулювання в умовах трансформаційних перетворень, проаналізовано вплив інструментів бюджетно-податкового регулювання на макроекономічні процеси, розкрита специфіка грошово-кредитного регулювання трансформаційної економіки України.

Виявлено напрями оптимізації державного фінансового регулювання, розкрито механізм узгодження фіскальної та монетарної політики як умови економічного зростання в Україні. Обґрунтовано роль фінансових ресурсів місцевих органів влади і запропоновано основі напрямки реформування бюджетів місцевого самоврядування.

Запропоновано ряд форм, методів і механізмів, які могли б бути використанні у вітчизняній практиці для сприяння розвитку малого підприємництва.

Ключові слова: фінансові механізми, інвестиційна діяльність, державне макроекономічне регулювання, державна економічна політика, місцеві бюджети, мале підприємництво.

АННОТАЦИЯ

Самойленко В.А. Финансовые механизмы государственного регулирования экономики региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления - Донецкая государственная академия управления, Донецк, 2004

Диссертационное исследование посвящено проблемам государственного финансового регулирования в условиях рыночной трансформации. Определена сущность и функциональное назначение государственного регулирования экономики, рассмотрены финансовые отношения в концепциях государственного финансового регулирования и модели государственного финансового регулирования в зарубежных странах в контексте потенциальных возможностей их использования в процессе трансформации экономики Украины.

Государственное финансовое регулирование социально-экономического развития страны определено в работе как существенный признак современной рыночной экономики смешанного типа, объективный и закономерный процесс влияния государства на согласование интересов всех субъектов рыночной системы. Эффективное функционирование рыночной экономики возможно только при условии высокоразвитой системы государственного регулирования, но активизация роли государства в разрешении задач подъема экономики должна не противопоставляться процессам рыночного реформирования, а объединяться с ними. Речь идет о взаимодействии и взаимодополнении механизмов государственного регулирования и рыночного саморегулирования для достижения как краткосрочных, так и долгосрочных целей экономического развития. Необходимость государственного регулирования экономики вытекает с экономических функций, которые объективно формируются, выполнение которых возлагается на государство.

Определяется сущность государственного финансового регулирования экономики как системы экономических отношений, которые складываются в процессе согласования интересов хозяйствующих субъектов, находят проявление в противоречивости структурных элементов, их взаимодействии; отношений, связанных с формированием денежных фондов, их перераспределением, использованием в рамках единой экономической системы с целью создания условий для экономической стабильности.

Отмечается, что государственное финансовое регулирование отражает субъективную сторону функционирования финансов. Сами по себе финансы и финансовая система являются объективными явлениями и в целом отражают объективные закономерности развития. Отмечается, что механизм функционирования финансов, организация финансовых отношений и движение денежных потоков происходит в процессе их организации конкретными субъектами, которые руководствуются факторами политического, экономического и гуманитарного характера, сочетая при этом как общественные, так и собственные интересы.

Проведенный анализ позволяет сделать вывод, что формирование модели государственного финансового регулирования трансформационной экономики Украины должно происходить на основе комбинации основных макроэкономических концепций с учетом национальных особенностей и специфики социально-экономической ситуации в стране. В Украине необходимо изменить стратегию реформирования, ориентируясь в основном на собственные ресурсы и интеллектуальный потенциал страны.

Исследуются особенности государственного финансового регулирования в условиях трансформационных преобразований; дан анализ влияния инструментов бюджетно-налогового регулирования на макроэкономические процессы; рассмотрена специфика денежно-кредитного регулирования трансформационной экономики Украины. В работе подчеркивается необходимость и возможность повышения качества расходов бюджета и качества услуг, которые предоставляются государством, на основании применения программно-целевого метода, создание целостной системы управления ресурсами бюджета.

Анализ механизма реализации денежно-кредитной политики в Украине свидетельствует о недооценке денежно-кредитных инструментов регулирования. Между тем, их роль повышается в трансформационный период по сравнению с административно-командной системой, а также растет их значение по сравнению с рыночной экономикой. Это связано, в частности, с необходимостью усиления опосредованных методов государственного регулирования трансформационной экономики, в т.ч. денежно-кредитных методов; необходимостью стимулирования при помощи кредитных рычагов расширенного воспроизводства и повышения инвестиционной активности предприятий. Раскрыты особенности денежно-кредитной сферы, и дана обоснованная оценка инструментария, который НБУ применял в этот период. Определено, что спецификой механизма денежно-кредитной политики в его взаимосвязи с бюджетно-налоговой политикой является его относительная раздвоенность, которая определяется слабым развитием рыночных механизмов саморегулирования, соответствующих взаимоотношений между хозяйствующими субъектами и необходимостью использования методов и инструментов монетарного регулирования для создания условий реализации объективных экономических законов.

Определяются направления оптимизации государственного финансового регулирования, предлагаются пути совершенствования бюджетно-налогового регулирования и повышения эффективности денежно-кредитных методов, раскрывается механизм согласованности фискальной монетарной политики как условия экономического роста в Украине.

Ключевые слова: финансовые механизмы, инвестиционная деятельность, государственное макроэкономическое регулирование, государственная экономическая политика, местные бюджеты, малое предприятие.

ANNOTATION

Samoilenko V.A. Financial mechanisms of state regulation of economy of region - the Manuscript.

The thesis for candidate's degree on state management by specialty 25.00.02 - Mechanisms of the government. - Donetsk the state academy of management of the Ministry of Education and a science of Ukraine, Donetsk, 2004.

The thesis contains results of theoretical and practical researches and recommendations for improvement of financial mechanisms of state regulation of economy of region.

Dissertational research is devoted to a problem of the state financial regulation of economy during transformation in the robot is revealed essence and functional purpose of state regulation of economy, financial attitudes in concepts of the state financial regulation, and also model of the state financial regulation in foreign countries in a context of potential opportunities of their use are considered during transformation of economy of Ukraine.

Features of the state financial regulation in conditions a trance of information transformations are investigated, influence of tools budgetary tax regulation on the macroeconomic processes, the opened specificity of monetary and credit regulation a trance of information economy of Ukraine is analysed.

Directions of optimization of the state financial regulation are revealed, the mechanism of the coordination of a fiscal and monetary politics as conditions of economic increase in Ukraine is opened. The role of financial resources of local bodies of authorities is proved and is offered to a basis a direction reforming of budgets of local self-management.

It is offered a number of forms, methods and mechanisms which could be use in domestic practice for preference of development of small business.

Key words: financial mechanisms, investment activity, the state macroeconomic regulation, the state economic policy, local budgets, small business.

Размещено на Allbest.ru