Методологічні основи розвитку транзитного потенціалу України

Економічна безпека транспорту - це стан захищеності життєво важливих інтересів особи, економіки, держави від реальних та потенційних загроз якісному транспортному забезпеченню на внутрішніх та міжнародних ринках перевезень та ефективного використання транзитного потенціалу країни.

Національними економічними інтересами України в галузі транспорту є якісне забезпечення економіки та населення у перевезеннях, мінімізація транспортної складової у собівартості товарів, забезпечення конкурентоспроможності українського транспорту на світових ринках перевезень та повне використання транзитного потенціалу.

Внутрішніми загрозами слід вважати: втрату конкурентоспроможності вітчизняного транспорту через занадто високу відкритість вітчизняного ринку транспортних послуг та неефективну державну політику протекціонізму щодо вітчизняних перевізників; старіння рухомого складу, відсутність механізму простого та розширеного відтворення основних фондів, невідпрацьованість механізму лізингу; критично низький рівень перевезень через спад попиту на вантажні та пасажирські перевезення; втрату транзитних потоків через незадовільну якість транспортної мережі, високі ставки зборів та тривалість проходження кордону; втрату ринків експортно-імпортних перевезень на морському транспорті; високу частку транспортної складової у ціні товару; тінізацію та криміналізацію усієї сфери міжнародних перевезень.

До зовнішніх загроз варто віднести: потенційну втрату транзиту через створення суміжними державами сприятливіших умов, у т.ч. їх вступ до Шенгенської зони; потенційну втрату транзиту через наміри Росії переорієнтувати експортно-імпортні вантажопотоки в обхід України; політику експансії іноземних компаній на українському ринку перевезень; дискримінаційну політику інших держав відносно українських перевізників шляхом арештів суден, літаків; стягування додаткових податків, штрафів у прикордонних областях суміжних держав. Запропоновано методику розрахунку індикаторів економічної безпеки транспорту.

Транспортна складова у ціні к-го товару:

,



де ? витрати на транспортування, перевантаження та зберігання (на станціях, у портах) к?го товару, грн. (дол.); ? ціна к-го товару, грн. (дол). t - число операцій, пов'язаних з транспортуванням.

Частка вітчизняних компаній на j-му ринку перевезень:

де ? обсяг перевезень вітчизняними транспортними компаніями на j?тому ринку перевезень, тонн; ? загальний обсяг перевезень на j?тому ринку перевезень, тонн; j - кількість ринків перевезень.

Частка іноземного капіталу в об'єктах транспорту:

,

де ? вартість основних фондів у власності іноземного капіталу д?го об'єкту інфраструктури, млн. грн. ; ? загальна вартість основних фондів інфраструктури, млн. грн.; д - кількість об'єктів інфраструктури.

Спад обсягів перевезень на і-тому виді транспорту:

де ? обсяг перевезень в n?му році на і-му виду транспорту, т (ткм);

обсяг перевезень в докризовому (1990) році на і-му виду транспорту, т (км).



Рівень коштів на науку у доходах транспорту:

де ? обсяг фінансування науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт, млн. грн.; l - кількість джерел фінансування; ? доходи транспорту, млн.. грн., r ? кількість видів діяльності.

Розраховано їх нормальні, порогові та фактичні значення, які подані у табл.4. За більшістю показників фактичні значення перевищують порогові, це означає, що стан транспорту переходить критичну межу.

Проведено аналіз стану вітчизняних морських, автомобільних та авіаційних перевізників на міжнародних ринках перевезень. Частка вітчизняного флоту скоротилась до 7%, на автомобільному транспорті українські перевізники домінують у поїздках до Європи (80-99%), однак втрачають свої позиції у поїздках до країн СНД та Азії (1-38%).

Таблиця 4. Індикатори економічної безпеки України у транспортній галузі, відсотків

Показник	Нормальне значення	Порогове значення	Фактичне значення у 2002 р.
Транспортна складова у ціні товарів	4 - 10	20 - 30	До 40
Частка національного транспорту на ринках міжнародних перевезень
Частка національного флоту в експортно-імпортних перевезеннях	50	30	7 ,5
Частка вітчизняних авіакомпаній у міжнародних перевезеннях	50	30	54,3
Частка вітчизняних автоперевізників у міжнародних перевезеннях	50	30	3 - 80
Частка іноземного капіталу в об'єктах транспортної інфраструктури	25	50	1 - 3
Рівень використання транзитного потенціалу	80 - 90	75	60 - 80
Трубопровідна мережа			74,1
Залізнична мережа			50 - 70
Автомобільна мережа			50 - 85
Морські порти			67
Залізничні прикордонні пункти			50?70
Автомобільні прикордонні пункти			50?90
Рівень спрацювання основних виробничих фондів транспорту	30 - 40	50 - 55	51,2
Перевезення залізничного транспорту			62,6
Інфраструктура залізничного транспорту			59,4
Автомобільний транспорт			49,2
Автомобільні шляхи			57,8
Морський транспорт закордонного та каботажного плавання			63,9
Річковий транспорт			43,1
Морські та річкові порти			44
Перевезення авіаційного транспорту			64,6
Інфраструктура авіаційного транспорту			54,8
Трубопровідний транспорт			37
Спад обсягів вантажних перевезень до 1990 р.	25 - 30	40 - 50	32-88
Залізничний транспорт			59,7
Автомобільний транспорт			80,7
Морський транспорт			83,5
Річковий транспорт			88,4
Авіаційний (пасажирські перевезення)			88,1
Трубопровідний транспорт			32,0
Частка інвестицій у розвиток транспорту до вартості ОВФ	10,5 - 11	3 - 4	3,18
Рівень коштів на науку у доходах транспорту	2 - 2,5	1	0,05

Причинами втрати конкурентоспроможності вітчизняних перевізників є демпінгування тарифів на перевезення, і як наслідок - відсутність коштів на оновлення рухомого складу, недосконалість методів державного протекціонізму щодо національного перевізника та відсутність самого інституту національного перевізника (на морському транспорті почав створюватися лише 2001 р), високий податковий тиск, неефективний менеджмент державних компаній тощо.

На морському транспорті до цих чинників додалися банкрутство Чорноморського пароплавства, численні арешти суден, як наслідок - виведення флоту в офшорні зони з метою забезпечення його конкурентоспроможності. Головною причиною втрати ринку перевезень вітчизняним флотом стала відсутність вантажної бази, в результаті експортні контракти укладають на умовах FOB, тоді як за часів СРСР зовнішньоторгівельні контракти укладалися на умовах CIF, що гарантувало завантаження власного флоту на паритетних умовах 50:50. Найважливішою причиною укладання договорів на умовах FOB є відсутність оборотних коштів в українських експортерів. Виведення флоту в офшорні зони не дало поки що коштів а ні на погашення боргів, а ні на відтворення флоту. Як наслідок цього - недостатній контроль за ефективністю використання суден за кордоном; Україна фактично втратила флот на випадок мобілізаційної готовності. Аналіз світового досвіду показав, що під іноземним прапором перебуває 62,5 % флоту, що забезпечує конкурентоспроможність завдяки низькому рівню податків та відсутності відповідальності за борги держави. Однак такий стан справ не влаштовує уряд ряду країн, адже втрачено контроль за флотом та надходженнями у бюджет. Для повернення флоту під національний прапор розвинені країни застосовують систему „других” міжнародних реєстрів суден, в результаті судно реєструється у своїй країні, але судновласники отримують істотні податкові пільги, що стимулює розвиток національного флоту. Такий „другий” реєстр має бути створений в Україні.

Ринок авіаційних перевезень - один із найпроблемніших: обсяги перевезень пасажирів скоротились більш ніж у десять разів, ЄС підвищив вимоги з екології, внаслідок чого літаки радянського виробництва мають припинити польоти до Європи, спрацьованість парку літаків досягла критичного рівня, гостра конкуренція між сотнею компаній, половина з яких не має власного парку, фінансово знесилює компанії. Методами державного протекціонізму мають бути: встановлення інституту національного перевізника, зменшення мита на ввезення нової авіатехніки, створення максимально сприятливих умов для авіавиробництва.

Автомобільним міжнародним вантажним перевезенням характерні: експансія на європейському ринку перевезень через демпінг цін та низьку заробітну плату водіїв; гострий брак дозволів на виконання міжнародних перевезень; старіння парку транспортних засобів. Визначено, що через втрату державного регулювання вантажних перевезень та транспортної експедиції з'явилися надлишки перевізних спроможностей, ринок вантажних перевезень став неконтрольованим, спостерігається криміналізація галузі, зниження якості перевезень; через демпінг тарифів бракує коштів на оновлення рухомого складу.

Транспорт України характеризується високим рівнем спрацьованості основних фондів: до 80% парку транспортних засобів старіше 8 років. Не відрегульовано механізми відтворення основних фондів, не запроваджено пільгових умов оподаткування лізингу, не вирішується питання про надання державних гарантій лізингу та створення державного лізингового фонду транспортної техніки.

Вступ до СОТ передбачає створення рівних умов для іноземних та вітчизняних перевізників, що призведе до подальшого витіснення (через старіння рухомого складу) вітчизняних перевізників не лише з міжнародного, а й внутрішнього ринку перевезень. Тому вітчизняні перевізники потребують державного протекціонізму. Досвід зарубіжних країн переконує в ефективності застосування таких методів протекціонізму, як резервування вантажної бази, обмеження перевізних спроможностей транспорту, пільгове кредитування, гарантії уряду на кредити тощо. У розвинених країнах існує інститут національних перевізників на авіаційному та морському транспорті.

У роботі обґрунтовано засоби державного протекціонізму щодо національного перевізника: резервування вантажної бази під час перевезення зовнішньоторговельних вантажів за державними контрактами, введення “другого” реєстру флоту, створення інституту національного перевізника (поки цей статус отримали Укррічфлот на Дніпрі та Укрферрі на поромних перевезеннях), створення власної фрахтової біржі, ліцензування транспортної експедиції, вантажно? розвантажувальних робіт, стимулювання розвитку лізингу транспортних засобів.



ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі на основі системного аналізу розвитку транзитних перевезень в Україні та тенденцій формування мережі міжнародних транспортних коридорів на євразійському просторі розроблено рішення наукової проблеми розвитку експорту транспортних послуг України, яка є важливою складовою економічного зростання країни. Розроблено методологічні основи розвитку транзитного потенціалу України, які включають методологічні підходи до оцінки транзитного потенціалу, класифікації та математичного моделювання чинників, що впливають на реалізацію України як транзитної держави, оцінки ефективності розбудови мережі МТК, економічної безпеки України у транспортній галузі, а також комплекс заходів із розбудови мережі міжнародних транспортних коридорів та прикордонних пунктів пропуску, вдосконалення технології транзитних перевезень, забезпечення правової бази, моніторингу транспортної політики суміжних держав та потенційних транзитних потоків, розвитку експортного потенціалу вітчизняного перевізника.

Розроблено методологічні засади транспортної безпеки як складової національної безпеки. Транспортна безпека характеризується як стан транспортної системи країни, що забезпечує захищеність національних (життєво важливих) інтересів особи, економіки, держави від реальних та потенційних загроз якісному транспортному забезпеченню на внутрішніх та міжнародних ринках перевезень. Розроблено класифікацію складових транспортної безпеки, до якої віднесено політичну, економічну, соціальну, екологічну, технологічну, військову, інформаційну, науково-технічну складові та розроблено показники їхнього вимірювання. Національними економічними інтересами України в галузі транспорту є якісне забезпечення перевезеннями економіки та населення, мінімізація транспортної складової у собівартості товарів, ефективне використання транзитного потенціалу, забезпечення конкурентоспроможності українського транспорту.

Визначено загрози економічній безпеці України у транспортній галузі та можливі негативні наслідки їхньої реалізації. Внутрішніми загрозами є відставання у розбудові МТК та прикордонних пунктів, недоліки технології транзиту, критично низький рівень перевезень на деяких видах транспорту, катастрофічне старіння рухомого складу, тінізація сфери міжнародних перевезень. Зовнішніми загрозами є дискримінаційна політика держав стосовно українського транспорту, будівництво обхідних транспортних магістралей, політика Росії щодо переорієнтації вантажопотоків з морських портів України тощо.

2. Визначено поняття “транзитний потенціал” як спроможність транспортної системи країни та відповідної інституціональної інфраструктури забезпечувати безперебійне та безпечне транспортування через територію цієї країни транзиту вантажів та пасажирів третіх країн без шкоди для внутрішніх та експортноЬімпортних перевезень. Розроблено методику його визначення: за вартісними показниками ? обсягом експорту транспортних послуг та за системою кількісних показників ? пропускною спроможністю транспортної мережі, прикордонних пунктів пропуску та рівнем їхнього використання. Дано оцінку транзитному потенціалу України - він становить 10 млрд. дол. США.

Класифіковано чинники, що впливають на реалізацію транзитного потенціалу - на полі-тичні, економічні, технічні, технологічні та правові, а також зовнішні ? стан транспортної інфраструктури, якість та вартість послуг у сусідніх державах. Встановлено, що транспортна система України за кількісними характе¬ристиками (пропускною спроможністю) загалом задовольняє вимогам залучення транзиту, однак за якісними характеристиками (швидкість, збереження вантажу, інформаційне забезпечення, рі¬вень обслуговування на кордоні, сервіс на дорогах) ще не відповідає міжнародним стандартам

3. Вперше побудовано логіко?імовірнісну модель загроз втрати транзитних потоків, яка дала можливість їх кількісно оцінити та розробити механізм реалізації керуючих впливів. Основними загрозами серед внутрішніх чинників є нерозвиненість мережі автошляхів, необхідність сплати додаткових зборів, недодер¬жання правових норм; серед зовнішніх ? конкурентна політика суміжних держав, відсутність до¬мовленостей щодо транспортування каспійської нафти нафтопроводом Одеса ? Броди, транспортна політика Росії стосовно переорієнтації вантажопо¬токів на власні порти. Запропоновано механізм реалізації основних керуючих впливів на зменшення рівня загроз: розбудова мережі МТК, вдосконалення правової бази, технології транзитних перевезень та пропуску потоків на кордоні, укладання міжнародних договорів на постачання каспійської нафти до Європи нафтопроводом Одеса - Броди, здійснення заходів з охорони трубопроводів, надання великим російським вантажовідправникам права власності на інфраструктуру українських морських портів тощо.

4. Розроблено критерії залучення транзиту: вартість перевезень, якість транспортних послуг та безпека вантажів. З метою залучення транзиту запропоновано впровадити стандарти якості, сер¬вісу та часу, змінити технологію транзитних перевезень, виділивши транзит в окрему категорію, надавши йому пріоритетного статусу. Є потреба у проведенні маркетингової політики щодо світо¬вих товарних ринків та прогнозування транзитних перевезень на постійній основі. Перспективним є подальший розвиток логістичних мереж транспортування, у тому числі створення логістичних (транспортно-складських) центрів. Необхідною умовою підвищення рівня транзитного потенціалу є спрощення технології перетину кордону, введення нормативів часу на проведення прикордонних операцій, зниження ставок зборів, підвищення якості транспортного обслуговування до європейського рівня, модернізація мережі транспортних коридорів, концент¬рація інвестицій на напрямках найбільших вантажопотоків, розбудова сучасної прикордонної ін-фраструктури в зоні МТК.

5. На основі дослідження транспортної політики Європейської комісії міністрів транспорту, ЄЕК ООН та ЕСКАТО ООН щодо розвитку Критських та Євразійських транспортних коридорів визначено завдання транспортної політики України щодо європейської інтеграції. Встановлено, що розвиток автомобільної мережі значно відстає від вимог ЄЕК ООН та ЄКМТ за якістю шляхів, рівнем сервісу та безпекою. Залізнична мережа України загалом відповідає європейським вимогам за винятком такого показника, як швидкість. Визначено пріоритети гармонізації українського транспортного законодавства до європейського.

Встановлено, що транзит є предметом гострої конкурентної боротьби між сусідніми державами. У середині 90-х років через невиважену митну політику Україна втратила частину транзитних потоків, які перейшли до сусідніх держав. Засобами конкурентної боротьби є транспортна, митна, тарифна, фіскальна політика, членство країни в політичних та економічних союзах. Розроблено пропозиції з удосконалення транспортної політики України.

6. На основі характеристики міжнародних транспортних коридорів України визначено вузькі місця на кожному транспортному коридорі, які мають бути розбудовані. Саме розбудова вузьких місць є найефективнішим засобом розвитку МТК в умовах обмеженого фінансування.

При розробці нової програми розвитку мережі МТК запропоновано переглянути мережу міжнародних транспортних коридорів в Україні, виключити ряд непрацюючих МТК, таких як ЧЕС та включити р. Дніпро як складову МТК№ 9. Критські МТК мають бути сполучені з євразійськими, утворивши єдину мережу добре розвинених транспортних коридорів. Перегляд мережі раніше оголошених транспортних коридорів дозволить сконцентрувати ресурси на найпріоритетніших напрямках.

Запропоновано визначати ефективність розбудови мережі МТК за критеріями суспільної, галузевої, бюджетної ефективності та ефективності окремих проектів. У разі реалізації Програми обсяг доходів універсальних видів транспорту має збільшитися на 50%, а трубопровідного, за умови введення нафтопроводу Одеса ? Броди ? на 40%. Загальний обсяг податкових надходжень у бюджет зросте на 63 ? 85%. Розраховано, що ефективність розбудови залізничної мережі МТК за 1998-2003 рр. становила 0,10590. Рентабельність окремих проектів становить 5?15%, термін окупності нових автомагістралей ? 10?14 років.

7. Удосконалено методику прогнозування обсягів міжнародних перевезень: експортних - за прогнозами розвитку економіки та зовнішньої торгівлі України, а транзитних ? за прогнозами розвитку світової торгівлі та російського експорту. Згідно з розробленим прогнозом до 2010 р. експортні перевезення зростуть відносно 2002 р. - на 45,3%, імпортні - на 51,4%, транзитні - на 30% . За песимістичним прогнозом обсяги транзиту можуть зменшитися на 16%.

8. Проведені дослідження показали, що прикордонні пункти пропуску залишаються вузьким місцем у розвитку міжнародних транспортних коридорів, особливо - на автомобільному транспорті. Основними причинами повільного проходження державного кордону є недостатній розвиток інфраструктури державного кордону, недоліки технології, безвідповідальність контро¬люючих органів за затримку вантажів на кордоні, незначні обсяги вантажопотоку, відсутність еле¬ктронного документообігу тощо. Усі недоліки в організації ПКПП класифіковані на три основні групи: нормативно-правові, організаційні, технічні.

Розроблена класифікація прикордонних пунктів пропуску дозволила визначити пріоритети розбудови ПКПП на основі їхньої пропускної спроможності та інтенсивності руху, розробити пропозиції щодо розбудови кожного пункту пропуску та визначити обсяги фінансування у розбудову автомобільних ПКПП. Пропонується запровадити нормативи часу на проведення контрольних операцій на кордоні та відповідальність за їх дотримання, вдосконалення технології проведення контролю та координацію роботи усіх служб, а для транзитних вантажів - запровадження технології спрощеного контролю.

9. На основі розробленої методики визначення індикаторів економічної безпеки транспорту розраховано їхні нормальні, порогові та фактичні значення. Розрахунки показали, що транспорт перейшов критичну межу за такими показниками: транспортна складова у ціні товару, частка національного транспорту на ринках міжнародних перевезень, спад обсягів перевезень, рі¬вень спрацьованності основних фондів, що характеризує найболючіші точки розвитку транспорту.

Визначено, що основними причинами втрати конкурентоспроможності вітчизняних перевізників є високий рівень спрацюванності транспортних засобів та відсутність дієвих механізмів їхнього оновлення; низький рівень капіталізації транспортних компаній; збиткова конкуренція між вітчизняними перевізниками та експедиторами; відсутність самого інституту національного перевізника (його створення розпочато 2001 р.), недосконалість механізмів державного регулювання перевізників, квотування перевезень, відмова від ліцензування ряду послуг; критично низький рівень перевезень (на морському та авіаційному транспорті); дискримінаційна політика інших держав.

10. Для стимулювання національного перевізника в Україні запропоновано резервувати вантажну базу, ввести інститут “другого” реєстру морського флоту, розробити заходи з державної підтримки оновлення транспортних засобів. Слід відновити ліцензування транспортно-експедиційної діяльності, вантажно-розвантажувальних робіт з метою усунення недобросовісних конкурентів та припинення демпінгу цін.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ НОВІКОВОЇ (ДАВИДЕНКО) А.М. ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Новікова А.М. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів. - К.:НІПМБ. - 2003. - 494 с. (30,9 др. арк.). (Рецензія опублікована в журналі „Стратегічна панорама” - 2003 - №3-4)

Пащенко Ю.Є., Давиденко А.М. Транспорт і зв'язок // Україна: прогноз розвитку продуктивних сил/ Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України: за ред. С.І.Дорогунцова - - К.: РВПС України НАН України. - 1998. - С. 91 - 94.(Особисто автору належить 0,3 д. арк., підрозділ “Транспорт”).

Пащенко Ю.Є., Давиденко А.М. Транспорт і зв'язок // Перспективи економічного розвитку України: проблеми пошуку та впровадження/ Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - К.: РВПС України НАН України. - 1998. - С. 87 - 98. (Особисто автору належить 0,15 д .арк., підрозділ “Транспорт”).

Давиденко А.М., Пащенко Ю.Є. Транспорт і зв'язок // Проблеми структурної перебудови економіки України/ Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - К.: 1999. -С.145 - 157. (Особисто автору належить 0,5 д.арк.: підрозділ “Транспорт і зв'язок ” розділу 3 „Оцінка ефективності окремих галузей економіки в 1991-1998 рр.”).

Давиденко А.М., Пащенко Ю.Є., Юревич Г.А. Транспорт і зв'язок // Продуктивні сили України: аналіз і короткостроковий прогноз розвитку / Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - К.: 1999. - Том 1. - С.158 - 169. (Особисто автору належить 0,1 д.арк.: прогноз розвитку транспорту на 1999-2000 рр.).

Пащенко Ю.Є., Букін В.І., Давиденко А.М. Транспорт і зв'язок // Продуктивні сили України: прогноз розвитку і розміщення на період до 2010 р./ Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - К.: 2000.- Том 2. - С. 110 - 131.(Особисто автору належить 0,2 д. арк: прогноз розвитку транспорту).

Статті у фахових виданнях

Давиденко А.М. Анализ эффективности факторов экономического роста на воздушном транспорте // Совершенствование хозяйственного механизма в гражданской авиации: Труды КИИГА. - К.: 1987. - С. 26 - 28.

Давиденко А.М. Макроэкономическое исследование воздушного транспорта // Труды ИКТП при Госплане СССР. - М., 1988. - Вып. 123. - С. 128 - 134.

Давиденко А.М., Пунь В.П. Проблемы совершенствования хозяйственного механизма на межотраслевом промышленном транспорте //Эффективность хозяйствования в условиях хозрасчета и самофинансирования // Труды Научно-исследовательского экономического института Госплана УССР. - К.: 1989. - С. 46 - 48. (Особисто автору належить 0,1 д.арк.: методичні проблеми вдосконалення госпрозрахунку на промисловому транспорті.)

Давиденко А. М., Пунь В.П. Пути совершенствования хозрасчетных отношений на межотраслевом промышленном железнодорожном транспорте УССР // Труды ИКТП при Госплане СССР. - М., 1991. - Вып. 133.- С. 167 - 179. (Особисто автору належить 0,2 д.арк: методичні підходи до розрахунку тарифів на міжгалузевому промисловому залізничному транспорті.)

Давиденко А.М., Пащенко Ю.Є. Розвиток та модернізація транспортної системи України. // Економіка України. - 1993. - № 9. - С. 28 - 34. (Особисто автору належить 0,3 д.арк.: розділи сучасний стан транспортної системи України, морський, річковий, повітряний, нафтопровідний та газопровідний транспорт.).

Давиденко А.М., Пащенко Ю.Є. Вдосконалення транспортного сполучення через державний кордон України. // Економіка України. - 1999. - № 5 - С. 47 - 55.(Особисто автору належить 0,2 д.а: проблеми міжнародних транспортних коридорів.).

Шульпин Л.В., Давиденко А.М., Лысенко Ю.Н. Внешнеторговые экономические связи и потоки в зоне международных транспортных коридоров. // Труды ИКТП. - 1999. -Вып. 7. - С. 44 - 54. (Особисто автору належить 0,2 д.арк.: Визначення обсягів та напрямів транзитних вантажопотоків).

Новікова А.М., Легенький Г.М. Проблеми розвитку транзитних перевезень та шляхи їх вирішення // Економіка України. - 2000. - №7. - С. 32- 40. (Особисто автору належить 0,4 д.арк.: стан транзитних перевезень та проблеми розвитку).

Новікова А.М. Депресивні території: європейський досвід та проблеми України // Стратегічна панорама. - 2000. - №3. - С. 102 - 113. (1,4 д.арк.).

Новикова А.М. Создание Евроазиатского транспортного коридора: проблемы и перспективы // Труды ИКТП- центр. ? 2001. - №9-10. - С. 182- 196. (0,6 д.арк.)

Preiger D., Maliarchuk І., Novikova A., Nizhnik E. GUUAM: Economic Base of Cooperation // Central Asia and Caucasus - Sweden. - 2000. - №6. - р. 160-169. (Особисто автору належить 0,1 д.арк.: транзитные потоки ГУУАМ.).

Прейгер Д.К., Малярчук И.А., Нижник О.М., Новікова А.М. Транспортно-комунікаційна інфраструктура України: проблеми погодження її розвитку у західному та східному напрямках // Стратегічна панорама. - 2001. - №1 - 2. - С. 93 - 100. (Особисто автору належить 0,4 д.арк.: універсальні види транспорту.).

Новикова А.М. Транспортная политика России на рубеже тысячелетий // Залізничний транспорт України. - 2001. - №4. - С. 19 - 23. (0,5 д.арк.)

Preiger D., Maliarchuk І., Novikova A., Nizhnik E. GUUAM: ups and downs of the Great Silk Road // Central Asia and Caucasus. - Sweden. - 2001. - №3. - Р. 13 - 20. (Особисто автору належить 0,1 д.арк.: проблеми створення МТК ТРАСЄКА.).

Новикова А.М. Модернизация транспортной системы России // Залізничний транспорт України. - 2002. - №1. - С.22 - 25. (0,5 д.арк.).

Дутчак В.В., Новікова А.М. Вплив експортних постачань енергоносіїв на енергетичну безпеку України // Енергетика: економіка, технології, екологія. - К.: Праці КПІ. - 2001. - №4. - С.13 - 15. (Особисто автору належить 0,1 д.арк.: методичні проблеми енергетичної безпеки).

Новікова А.М. Загрози та індикатори економічної безпеки транспорту // Стратегічна панорама - 2002. - №1. - С. 49 - 59. (1,2 д.арк.).

Новікова А.М. Тенденції розвитку Євро-Азіатських транспортних коридорів // Стратегічна панорама. ? 2002. - №3 .- С. 75 - 82. (0,9 д.арк.).

Новікова А.М. Економічна безпека України у транспортній сфері // Економіка України. -2002. - №10. - С. 30 - 35. (0,3 д.арк.).

Новікова А.М. Логіко-ймовірнісна модель загроз втрати транзитних потоків //Залізничний транспорт України. - 2004. - №4. - С.51 - 57 (1,0 д.арк.).

Прейгер Д.К., Малярчук И.А., Гринкевич Т.І., Новікова А.М. Транзитні можливості України у контексті європейської інтеграції // Стратегічна панорама. - 2003. - № 2. ? С.121 ? 131. (Особисто автору належить 0,1 д.арк.: проблеми транзитних перевезень на універсальних видах транспорту.).

Публікації у інших виданнях

Новікова А.М., Пащенко Ю.Є. Вдосконалення транспортного сполучення через державний кордон України.: Монографія - К.: НАУ. - 2001. - 211 с. (Особисто автору належить 6,5 д.арк.: розділи 2, 4, 5.).

Пащенко Ю.Є., Давиденко А.М., Чернюк Л.Г.Перспективи розвитку транспортної системи України. - К.: Либідь. - 1998. - 40 с.

Давиденко А.М., Шпигельман Я.А. Транспорт наших соседей: Румыния // Справочник “Транспорт Украины”. - Одесса. - Судоходство.- 1998 - С. 200-201. (0,2 д.арк.)

Давиденко А.М. Авиационный транспорт // Транспорт Украины: Справочник. - Одесса. - Судоходство. - 1998 - С.190-192. (0,2 д.арк.)

Давиденко А.М. Авиационный транспорт // Транспорт-2000: Справочник. - Одесса. - Судоходство. - 1999. - С.266-269. (0,2 д.арк.)

Новикова А.М., Легенький Г.Н. Транспортная политика России и порты Украины // Порты Украины. - 2002.- №2. - С. 28 - 29. (0,3 д.арк.)

Новикова А.М., Легенький Г.Н. Русский “Давос” // Порты Украины. - 2002. - №2. - С. 28 - 29. (0,3 д.арк.)

Новикова А., Легенький Г., Чорный В. Узбекский транзит: упущенные возможности и новые реалии // Порты Украины. - 2003. - №3. - С. 44 ? 45. (0,2 д.арк.)

Прейгер Д.К.: Малярчук И.А., Нижник О.М., Новікова А.М. Проблемні питання реалізації українсько-російських домовленостей щодо спільної розбудови транспортних комунікацій // Проблеми міжнародної безпеки. Аналітичний огляд. - К.: НІМПБ. - 2001. - Квітень - С.12-17, 59-67 (0,4 д.арк.)

Новікова А.М. Втрати України внаслідок реалізації Росією політики щодо переключення вантажопотоків на власні порти // Проблеми міжнародної безпеки. Аналітичний огляд. - К.: НІМПБ. - 2001. - Червень. - С. 136-139. (0,4 д.арк.)

Новікова А.М. Економічна безпека авіаційного транспорту // Збірник наукових праць Академії збройних сил України Міністерства оборони України - 2001.- №333, інв.№38223. - С. 110-114. (0,4 д.арк.)

Новікова А.М., Прейгер Д.К. Проблемні питання експорту транспортних послуг // Проблеми міжнародної безпеки. Аналітичний огляд. - К.: НІМПБ. - 2001. - Липень. - С.94-98. (0,2 д.арк.) (0,4 д.арк.)

Новікова А.М. Світовий авіаційний транспорт після подій 11 вересня // Проблеми міжнародної безпеки. Аналітичний огляд. - К.: НІМПБ. - 2002. - Лютий .- С.104-109. (0,4 д.арк.)

Новікова А.М. Прейгер Д.К. Реалізація національних інтересів на Дунаї // Проблеми міжнародної безпеки. Аналітичний огляд - К.: НІМПБ. - 2002. - Квітень. - С.230-235. (0,2 д.арк.)

Новікова А.М., Прейгер Д.К. Міжнародні транспортні коридори (світові тенденції у формуванні МТК) // Проблеми міжнародної безпеки. Аналітичний огляд. - К.: НІМПБ. - 2002 - Липень - С.187 - 188. (0,1 д.арк.)

Новікова А.М. Євразійський транзит, як фактор розвитку російської Азії // Проблеми міжнародної безпеки. Аналітичний огляд. - К.: НІМПБ. - 2002. - Листопад. - С.136 - 137.(0,1 д.арк.)

Новікова А.М., Ястребілова І.Г. Проблеми розвитку міжнародних транспортних комунікацій // Проблеми міжнародної безпеки. Аналітичний огляд. - К.: НІМПБ. - 2003. - Лютий. - С. 183 - 189. (0,3 д.арк.)

Прейгер Д.К., Малярчук И.А., Гринкевич Т.І., Новікова А.М. Між бажаним і можливим. Розвиток співробітництва у рамках ОЧЕС // Політика і час. - 2003. - № 5. - С. 88 ? 95.

Тези наукових доповідей

Новикова А.М. Транспортное обеспечение ГУУАМ // ГУУАМ: проблемы и перспективы развития транспортно-коммуникационных коридоров.: Материалы ІІ Международной научно-практической конференции/ Национальный институт украинско-российских отношений, Фонд Фридриха Эберта; редкол.: С.И.Пирожков. - К.: - 2000. - С.233 - 243. (0,7 д.арк.)

Новикова А.М. Проблемы создания Евроазиатского нефтетранспортного коридора / Політичні, економічні та екологічні проблеми енергетичної безпеки і транспортування енергоресурсів в Україні: Матеріали науково-практичної конференції. - К.: РВПС НАНУ. - 2001. - С.103-108. (0,6 д.арк.)

Новикова А.М., Прейгер Д.К, Реализация национальных интересов на Дунае: pro et contra // Перспективы развития судоходства в ХХІ веке: Сборник докладов 6-ой Международной конференции - Одеса.- 2002. - С. 130-134. (Особисто автору належить 0,2 д.арк.: аналіз стану судноплавства на Дунаї.).

Новікова А.М. Транспорт - основа економічного розвитку та інтеграції Чорноморсько-Каспійського басейну // Розширена Європа та виклики безпеці у Чорноморсько-Каспійському регіоні: Збірка статей на основі матеріалів міжнародної науково-практичної конференції/ Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Фонд Фрідріха Еберта. - К.: - 2003. - С. 153-159. (0,3 д.арк.)

Новікова А.М. Сучасні тенденції розвитку євразійських транспортних коридорів// Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління.: Тези доповідей Першої науково-практичної конференції/ Київський університет економіки та технологій транспорту. - Частина 2. Економіка і управління. -- К.- 2003. - С. 105 - 107. (0,3 д.арк.).



АНОТАЦІЯ

Новікова А.М. Методологічні основи розвитку транзитного потенціалу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.04 - економіка транспорту і зв'язку. - Національний авіаційний університет. - Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена розробці методологічних основ розвитку транзитного потенціалу України. Розроблено теоретичні та практичні проблеми реалізації транзитних переваг України, проблеми розвитку міжнародних транспортних коридорів на євразійському просторі та місце в них України. Досліджено міжнародні вантажопотоки, методичні основи їхнього прогнозування, виконано прогноз перевезень до 2010 року. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення технології, умов та правил перетину кордону, розбудови перехідних прикордонних пунктів.

Розроблено методичні питання економічної безпеки держави у транспортній галузі. Визначено національні інтереси України у транспортній галузі, класифіковано внутрішні та зовнішні загрози, кількісно оцінено індикатори економічної безпеки, їх порогові рівні. Значна увага приділяється забезпеченню конкурентоспроможності національних перевізників. Розроблено пропозиції щодо створення інституту національного перевізника, оновлення парку транспортних засобів, державного протекціонізму щодо вітчизняних перевізників.

Ключові слова: транзит, міжнародні транспортні коридори, експорт транспортних послуг, вантажопотоки, національний перевізник, економічна безпека.



АННОТАЦИЯ

Новикова А.М. Методологические основы развития транзитного потенциала Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.07.04 - экономика транспорта и связи. - Национальный авиационный университет. - Киев, 2004.

Диссертационная работа посвящена разработке метологических основ развития транзитного потенциала Украины. Разработаны теоретические и практические проблемы развития транзитного потенциала Украины, предложены методы расчета транзитного потенциала, даны предложения по его развитию. Выявлены факторы, влияющие на развитие транзита в Украине, разработаны условия привлечения транзита. Разработана логико-вероятностная модель реализации угроз транзитному потенциалу и определены управляющие воздействия.

Автором подробно исследуются транспортная политика ЕС, ЕЭК ООН, ЭСКАТО ООН, а также стран-конкурентов за транзит - России, Беларуси, Румынии, Прибалтийских стран, проблемы формирования системы международных транспортных коридоров (МТК) - Критских, Евроазиатских - TRACECA, Транссиб, Север - Юг. Исследованы финансовые механизмы финансирования международных транспортных коридоров странами - новыми членами ЕС. На основе транспортной политики ЕС определены основные пути гармонизации законодательной базы, вступления в международные организации транспорта. Исследована транспортная политика стран-конкурентов за транзит каспийской нефти в Европу.

Дана характеристика международных транспортных коридоров Украины, основных проблем их развития, состояния выполнения Программы создания и функционирования национальной сети МТК, разработаны предложения по развитию транспортных коридоров в Украине. Исследованы проблемы создания Дунайского транспортного коридора, канала Дунай - Черное море. Определена экономическая эффективность создания системы международных транспортных коридоров на основе общественной, бюджетной, коммерческой эффективности всей системы МТК и отдельных проектов.

Разработаны методические основы прогнозирования международных перевозок на основе тенденций развития мировой торговли. Исследованы динамика, объемы и география международных грузопотоков на территории Украины. Разработаны прогнозы развития мировой торговли, внешней торговли Украины и России как основного транзитера, на основе которых разработан прогноз экспортно-импортных и транзитных перевозок до 2010 года.

Проведена классификация переходных пограничных пунктов, разработаны предложения по совершенствованию технологии, условий и правил пересечения границы в зоне МТК как наиболее слабого звена развития международных транспортных коридоров. Проведено моделирование пересечения границы автотранспортными средствами. На основании натурного обследования технологии работы пограничных пунктов определены узкие места в развитии пограничных пунктов и разработаны предложения по их техническому развитию. Определена приоритетность развития пограничных пунктов, а также предложения по закрытию малодеятельных пунктов пропуска.

Разработаны методологические и практические основы обеспечения экономической безопасности Украины в транспортной сфере. Определены национальные интересы , классифицированы внешние и внутренние угрозы экономической безопасности Украины в транспортной сфере, разработана методика оценки индикаторов экономической безопасности на транспорте, количественно оценены их нормальные, фактические и пороговые уровни.

Значительное внимание уделено обеспечению конкурентоспособности национальных перевозчиков на рынке международных перевозок. Диссертантом на основе маркетинговых оценок распределения рынка перевозок между зарубежными и отечественными перевозчиками, состояния подвижного состава, мирового опыта государственного протекционизма морского торгового флота и гражданской авиации разработаны предложения по созданию института национального перевозчика, обновлению парка, государственному протекционизму по отношению к национальному перевозчику.

Ключевые слова: транзит, международные транспортные коридоры, экспорт транспортных услуг, грузопотоки, национальный перевозчик, экономическая безопасность.



THE SUMMARY

Novikova A. Metodological basis of Ukrainian transit potentials development.- Manuscript.

The dissertation on standing for Doctor's degree of economics on specialty 08.07.04 - economics оf transport and communications. / National Aviation University.- Kiev, 2004.

Dissertational work is devoted to development of Ukrainian transit potential methodological bases. Theoretical and practical problems of transit potential development are developed. International transport corridors are researched. Methodical bases of international transportations forecasting is based on the world trade tendencies. Classification of transitive boarder points is made, offers on perfection of technology, conditions and rules of crossing of border are developed.

Methodological and practical problems of Ukrainian transport economic safety are developed. National interests of Ukraine in transport sphere are determined, external and internal threats are classified, indicators of economic safety on transport, their threshold levels are quantitatively appreciated. The significant attention is given to maintenance of competitiveness of national carriers at the international transportation markets.

Key words: transit, international transport corridors, export of transport services, freight traffics, national carrier, economical safety.

Размещено на Allbest.ru