Харків - 2004

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Комплексна програма реформування сільського господарства, його всебічної інтенсифікації та трансформації у сучасне машинне виробництво висуває крупномасштабні завдання науки, потребує значного підвищення її результативності, поглиблення фундаментальних досліджень, концентрації зусиль аграріїв на опрацюванні пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу, удосконаленні засобів і предметів праці, енергетичної бази, технології та організації виробництва, трансформації методів і прийомів управління виробничо-комерційною діяльністю, перманентного органічного поєднання досягнень науки з виробництвом.

Пріоритетною проблемою розвитку сільського господарства, що потребує всебічних наукових напрацювань, залишається тваринництво. Саме в ньому виробляється понад 50% валової продукції сільського господарства, а разом із кормовиробництвом витрачається майже 75% сільськогосподарської праці, 65% основних виробничих фондів, понад 50% - сукупних витрат. Висока питома вага тваринництва в аграрному секторі свідчить, що воно є однією із найважливіших галузей, яка забезпечує вирішення продовольчої проблеми і повноцінного насичення товарами продовольчого ринку. Водночас у динаміці системи показників виробничо-комерційної діяльності тваринництва склались негативні тенденції: так, у 1990-2002 рр. спостерігався спад виробництва, знизилась його економічна ефективність (погіршилися фондовіддача і рентабельність виробництва, собівартість продукції тощо). У тваринництві України фондовіддача у 2002 р. склала 0,11 грн., що на 40,0% менше, ніж у 1995 р. Собівартість центнера молока у 1996-2002 рр. зросла з 32,1 до 59,6 грн. Виробництво і споживання молока на душу населення України протягом 1990-2002 рр. скоротилося відповідно на 153,7 кг (36,0%) і 168,0 кг (45,0%). У 2002 р. споживання молока на душу населення в Україні становило 54,0% рекомендованої медичної і 58,1% фізіологічної норм. Основною причиною такого стану в молочному скотарстві стало гальмування наукового пошуку в економіці, зоотехнії, ветеринарії, механізації, електрифікації, будівництві та інших областях досліджуваної сфери. З огляду на це, постала необхідність перманентного розширення і поглиблення наукових досліджень із виявлення шляхів підвищення його економічної ефективності. Останнє у значній мірі залежить від вирішення проблем удосконалення виробничо-технічного потенціалу в молочному скотарстві, зокрема, поглиблення наукового обґрунтування вузлових аспектів технічного переозброєння та реконструкції діючого виробничо-технічного потенціалу.

Проблемі підвищення економічної ефективності технічного переозброєння та реконструкції тваринницьких ферм присвячена значна кількість наукових праць. Суттєвий внесок у розвиток теорії та практики підвищення економічної ефективності тваринницьких ферм належить П.Т. Саблуку, В.Я. Амбросову. Дослідженню специфіки організаційно-економічних рішень реконструкції тваринницьких ферм присвячені роботи В.М. Рабштини, В.В. Радченка, Є.І. Чигринова, О.В. Шкільова, Ю.І. Кошиця, В.І. Райка, О.О. Старкова, О.В. Козубенка, А.О. Євтухової тощо. Проте чимало питань цієї важливої народногосподарської проблеми залишаються невирішеними.

Зокрема, ефективність тваринництва залежить від обґрунтування вузлових аспектів використання капітальних вкладень, комплексної механізації та автоматизації галузі і висуває як невідкладні теоретико-практичні завдання опрацювання сукупності організаційно-економічних, техніко-технологічних, соціально-економічних проблем реконструкції. Зараз, за мінімальних абсолютних значень капітальних вкладень у тваринництво, неможливо їх використовувати без всебічного обґрунтування шляхів досягнення оптимізованого економічного ефекту, тому проведення досліджень у цьому напрямі набуває в даний час особливої актуальності.

Запропоновані нами методологічні та методичні підходи щодо удосконалення виробничо-технічного потенціалу, вирішення проблеми реконструкції діючих молочних ферм можуть бути використані в великих багатогалузевих сільськогосподарських підприємствах, де молочне скотарство є провідною галуззю. Теоретико-методологічне та практичне значення поставленої проблеми, недостатня її дослідженність обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності з планом науково-дослідних робіт Полтавської державної аграрної академії за темою: “Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (№ держреєстрації 0104U002550).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування методичних підходів до поетапного дослідження організаційно-економічних і техніко-технологічних проблем реконструкції діючих молочних ферм. Для досягнення цієї мети в дисертації поставлено та розв'язувалися наступні завдання:

виявити тенденції розвитку і реалізації продукції молочного скотарства аграрних підприємств, її собівартості і конкурентоздатності виробництва;

визначити рівень і основні напрями інтенсифікації молочного скотарства, шляхи поліпшення використання живої та уречевленої праці, а також обґрунтування комплексного техніко-організаційного використання наявних резервів в умовах реконструкції;

обґрунтувати реконструкцію діючого виробничо-технічного потенціалу молочних ферм як пріоритетну науково-практичну проблему, вирішення якої набуло невідкладного значення в умовах переходу АПК до ринкових відносин;

обґрунтувати специфічність і періодичність оновлення основних виробничих фондів скотарства у зв'язку з освоєнням досягнень науково-технічного прогресу;

обґрунтувати сутність, об'єктивну необхідність, напрями, принципи, періодичність, масштабність і поетапність реконструкції молочних ферм;

оптимізувати технологічні, інженерно-будівельні рішення, а також комплекти машин і обладнання в умовах реконструкції;

оптимізувати поєднання типових тваринницьких приміщень на реконструйованих молочних фермах та опрацювати методику визначення нормативів питомих і граничних капітальних вкладень у реконструкцію;

обґрунтувати співвідношення капітальних вкладень у нове будівництво і реконструкцію діючих тваринницьких ферм та соціально-економічні наслідки реконструкції молочних ферм;

проаналізувати сучасний стан та визначити економічну ефективність, перспективи розвитку реконструкції тваринництва як однієї із важливіших форм відтворення основних виробничих фондів, забезпечення конкурентоздатності виробництва молока.

Предметом дослідження є сукупність методологічних, теоретичних, методичних та практичних аспектів реконструкції діючого виробничо-технічного потенціалу молочного скотарства та підвищення конкурентоздатності продукції галузі в умовах ринкової трансформації виробничих відносин в Україні.

Об'єктом дослідження виступають організаційно-економічні процеси формування виробничо-технічного потенціалу на основі реконструкції молочних ферм, і на цій основі підвищення економічної ефективності виробництва та конкурентоздатності продукції молочного скотарства в аграрних підприємствах Шишацького району Полтавської області.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою виконання дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання та комплексний системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, напрацювання вітчизняних і зарубіжних вчених із проблем ефективності реконструкції тваринницьких ферм, законодавчі та інші нормативні документи з питань розвитку агропромислового комплексу в умовах ринкових відносин.

Методика дослідження включає систему статистико-економічних методів у поєднанні з теоретичними аспектами механізму формування виробничо-технічного потенціалу тваринництва та проблемами функціонування галузі молочного скотарства на сучасному етапі розвитку. В процесі дослідження використовувалися такі прийоми і прикладні методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення, розробка моделей економічного механізму підвищення ефективності виробництва в галузі на основі реконструкції молочних ферм); монографічний (економічна оцінка різних варіантів реконструкції молочних ферм, узагальнення та детальне вивчення стану молочного скотарства в окремих зонах регіону); графічний (наочне зображення різних варіантів технічних та технологічних рішень реконструкції діючих молочних ферм, взаємозв'язку окремих процесів механізму формування виробничих процесів, віддзеркалення змін в обсягах виробництва молока, собівартості і рівня рентабельності); розрахунково-конструктивний (обґрунтування і розрахунок натуральних і вартісних нормативів виробничих витрат у ході реконструкції молочних ферм); статистично-економічний (аналіз розвитку галузі скотарства - середні і відносні величини групування, кореляційно-регресійний аналіз); системного та порівняльного аналізу (оцінка галузі скотарства як складової системи, що потребує комплексного дослідження та визначення шляхів підвищення економічної ефективності, виходу галузі із кризового стану); експериментальний (використання в ході дослідження співставлення різних варіантів реконструкції молочних ферм із визначенням натуральних і вартісних нормативів експлуатаційних витрат) та інші. Достовірність отриманих результатів, висновків і пропозицій підтверджується розрахунками, застосуванням значного фактичного матеріалу, зібраного в регіоні.

Інформаційною базою дослідження були офіційні матеріали Державного комітету статистики України, обласного управління статистики Полтавської області, районних управлінь статистики, річні та оперативні звіти аграрних підприємств Шишацького району, вітчизняна та зарубіжна науково-довідкова література, рекомендації та результати досліджень науково-дослідних установ регіону та результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів формування та використання виробничо-технічного потенціалу в молочному скотарстві полягає в наступному:

дістало подальшого розвитку теорія та методичні положення формування й використання виробничо-технічного потенціалу молочних ферм на основі проведення їх реконструкції, визначено форми, фінансові джерела та періодичність оновлення матеріально-технічної бази;

доповнено методику економічного обґрунтування технічного переозброєння та реконструкції молочних ферм, уточнено їх мету, основні завдання, принципи, терміни і порядок здійснення реконструктивних рішень;

уперше в регіоні удосконалено методичні підходи із визначення обсягів капіталовкладень із метою оптимізації виробничо-технічного потенціалу в умовах реконструкції молочних ферм;

уперше в регіоні визначено прогнози економічної ефективності реконструкції молочних ферм, що можуть стати основою формування районних програм реконструкції і технічного переозброєння виробничих потужностей у молочному скотарстві.

Наукові положення дисертаційного дослідження є теоретичною основою розв'язання наукової задачі виходу з кризового стану однієї з найважливіших галузей тваринництва - молочного скотарства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що реалізація сформульованих у дисертації висновків та рекомендацій сприятиме підвищенню економічної ефективності виробництва в галузі молочного скотарства, подоланню збитковості та покращанню соціально-економічних умов для працівників тваринництва, в розробці основних напрямів інтенсифікації галузі молочного скотарства в цілому.

Практичні рекомендації автора, зокрема методичні засади реконструкції діючих молочних ферм, оптимізація комплектів машин і обладнання в умовах реконструкції, оптимізація інженерно-будівельних рішень та капітальних вкладень у реконструкцію ферм були використані Головним управлінням сільського господарства і продовольства Полтавської обласної державної адміністрації при розробці “Комплексної програми розвитку сільського господарства Полтавської області у 2001-2005 роках та на період до 2010 року”, а також при визначенні пріоритетних напрямів розвитку АПК області на 2003-2005 роки (довідка №01-19/215 від 13 квітня 2004 р.).

Наукові розробки та рекомендації автора, які направлені на підвищення конкурентоздатності виробництва молока на основі реконструкції діючого виробничо-технічного потенціалу молочних ферм, прийняті до впровадження Шишацькою районною державною адміністрацією (довідка №56 від 05 березня 2004 р.) та керівництвом шести сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання.

Наукові рекомендації автора щодо напрямів технічного переозброєння та реконструкції діючих молочних ферм, їх паспортизації, обґрунтування нормативів капітальних вкладень у реконструкцію та нормативів по виконанню окремих технологічних операцій, раціональних способів їх виконання (годування та доїння корів, видалення гною тощо) знайшли схвалення і прийняті до впровадження у виробництво СТОВ “Світанок” Шишацького району Полтавської області (акт № 8 від 17.02.2004 р.).

Матеріали дослідження використовуються також у навчальному процесі на економічному та інженерно-технологічному факультетах Полтавської державної аграрної академії (довідка № 7-01-14 від 19.02.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що містяться в дисертаційному дослідженні, отримані автором особисто. В цілому на рівні регіону виконано нові наукові розробки щодо визначення напрямів підвищення конкурентоздатності виробництва в молочному скотарстві на основі реконструкції діючого виробничо-технічного потенціалу молочних ферм, які в сукупності забезпечують розв'язання важливої наукової проблеми: виведення з кризового стану однієї з провідних галузей - тваринництва. В дисертаційній роботі використані особисті ідеї, розробки та підходи автора, що є науково обґрунтованими і відображені в опублікованих наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження апробовані у щорічних наукових звітах кафедри ринкових відносин і маркетингу Полтавської державної аграрної академії, зокрема на науково-практичних конференціях Полтавської державної аграрної академії по підсумках науково-дослідної роботи за 2002 рік (24 квітня 2003 р.) та за 2003 рік (22 квітня 2004 р.); у Харківському державному технічному університеті сільського господарства на Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (6 грудня 2002 р.); в Дніпропетровському національному університеті на VII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта `2004” (Економіка підприємства) 12 лютого 2004 р. та на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” 23 березня 2004 р. (м. Дніпропетровськ); в Луганському національному аграрному університеті на Міжнародній науково-практичній конференції „Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України” (19 травня 2004 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 8 наукових працях загальним обсягом 1,9 друкованих аркушів, у тому числі 4 - у наукових фахових виданнях одноосібно, обсягом 1,1 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків.

Робота виконана на 242 сторінках комп'ютерного тексту, з яких основна частина на 212 сторінках, містить 57 таблиць, 16 рисунків та 4 додатки на 14 сторінках. Список використаних літературних джерел включає 194 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи формування, розвитку та використання виробничо-технічного потенціалу в молочному скотарстві” у контексті основних положень теорії формування виробничо-технічного потенціалу аграрних підприємств уточнено значення таких вихідних категорій, як „реконструкція”, „технічне переозброєння”, „модернізація” у молочному скотарстві; їх відношення щодо підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності продукції, оскільки вони тісно пов'язані із суттєвими змінами активної і пасивної частин основних виробничих фондів, що впливають на технологічну структуру інвестицій, оновлення потенціалу, освоєння прогресивних ресурсозберігаючих технологій. Зважаючи на специфічні особливості молочного скотарства, найдоцільнішим є застосовування терміну „виробничо-технічний потенціал”, який найбільш повно характеризує функціональні властивості складових ресурсів галузі. Вихідною рисою виробничо-технічного потенціалу у молочному скотарстві є “придатність”, що інтегрує кількісні та якісні параметри ресурсів та їх функціональні особливості. Перша частина цього терміну - “виробничий” - характеризує результативність процесу виробництва, а друга - “технічний” - витратну частину технологічного процесу, матеріалізованого в сукупності основних компонентів виробництва (приміщення, обладнання, стаціонарні та мобільні засоби механізації на фермах, а також генетичний потенціал тварин - кількісні та якісні параметри поголів'я, племінні якості).

Отже, виробничо-технічний потенціал у молочному скотарстві - це сукупність матеріально-речових, технічних та генетичних компонентів виробництва, що забезпечують механізоване й автоматизоване виконання технологічних операцій на молочних фермах.

За браком коштів в аграрних товаровиробників, на сучасному етапі розвитку, різко знизилися придбання сучасного обладнання, мобільних технічних засобів та погіршився рівень племінної роботи у тваринництві. Більшість машин і обладнання на фермах відпрацювали амортизаційні терміни. Витрати на ремонт і технічне обслуговування виробничо-технічного потенціалу перевищують їх початкову вартість, що значно погіршує рівень економічної ефективності виробництва продукції в молочному скотарстві.

Негативною рисою генезису основних засобів виробництва стала стійка тенденція їх різкого зменшення та фізичного зносу. Обсяги інвестицій у тваринництво за рахунок усіх джерел фінансування не забезпечують навіть простого відтворення спожитих основних засобів виробництва. За цих умов, реконструкція і технічне переозброєння молочних ферм, перехід на більш прогресивні, енергозберігаючі технології виробництва є основою подальшої інтенсифікації виробництва молока, підвищення продуктивності праці в галузі. Ефективність заходів із реконструкції молочних ферм залежить від великої кількості як позитивних, так і негативних факторів, ступінь складності і ефективність яких повинна ґрунтуватися на економічних розрахунках доцільності їх проведення в кожному окремо взятому випадку.

У сучасних умовах пріоритетного значення набувають саме реконструкція і технічне переозброєння, оскільки вони, по-перше, забезпечують швидше оновлення активної частини основних виробничих фондів, по-друге, за умови реконструкції молочних ферм частка капіталовкладень у пасивну частину фондів становить лише 25%, у той час як нове будівництво - 60-70%, по-третє, реконструкція і технічне переозброєння послаблюють дефіцит трудових ресурсів, що створився за екстенсивного розвитку тваринництва. Об'ємно-планувальні рішення реконструкції молочної ферми дають можливість забезпечувати виробничо-технічну взаємодію окремих об'єктів і служб, раціоналізацію технологічних операцій, їх комплексну механізацію, дотримання зооветеринарних, санітарних і протипожежних вимог, оптимізацію умов праці та відпочинку тваринників.

Методичні принципи вибору варіанту реконструкції базуються на методах логічної дедукції і вихідних концепціях (аксіомах) реконструкції:

1. Мета реконструкції молочних ферм - ефективна модернізація функціонуючого виробничо-технічного потенціалу на основі освоєння машинних технологій, забезпечення зростання виробництва високоякісної продукції і досягнення аграрними підприємствами (після освоєння проектних потужностей) очікуваних економічних параметрів.

2. Критерієм економічної ефективності реконструкції приймається мінімум приведених витрат, в яких враховуються експлуатаційні витрати, капітальні вкладення, чинник часу і обсяги виробництва.

3. Трудові, матеріальні і фінансові ресурси, необхідні для здійснення реконструкції, обмежені.

4. Реконструкція здійснюється відповідно до діючого законодавства, вимог раціонального використання матеріально-технічних ресурсів, правил техніки безпеки і техніко-технологічної експлуатації.

5. Інтенсивність реконструктивних робіт конкретних приміщень має межу, перевищення якої є економічно недоцільним.

Загалом, у разі технічного переозброєння чи реконструкції ферми, вирішуються завдання оптимізації виробничої потужності об'єкта; пунктів технічного переобладнання чи реконструкції; технологічних ліній доїння, роздавання кормів, видалення гною. Застосування нових машин не повинно супроводжуватися докорінною перебудовою приміщень, а кожен варіант їхнього перепланування повинен мати техніко-економічне обґрунтування.

З урахуванням зазначених умов прогнозується стратегія реконструкції, яка б досягала мети реконструкції, тобто мала найвищу окупність капітальних вкладень. Проектний варіант реконструкції порівнюється з фактичними рішеннями за формулою:

де Е - коефіцієнт ефективності додаткових капітальних вкладень; В1 - річний обсяг продукції до реконструкції, т; В2 - річний обсяг продукції після реконструкції, т; С1 - собівартість продукції до реконструкції, грн.; С2 - собівартість продукції після реконструкції, грн.; Кп - питомі капітальні вкладення в реконструкцію, грн.; Кр - питомі капітальні вкладення в діючу ферму, грн.

При обґрунтуванні економічної ефективності реконструкції, визначається обсяг капітальних вкладень з урахуванням збитків від ліквідації дієздатних засобів виробництва функціонуючої ферми, а також витрати, пов'язані із зносом приміщень і споруд, що знаходяться на території ферми за формулою:

де Фв - вартість вибулих основних фондів, грн.; Фп - початкова вартість основних фондів, грн.; А - річна норма амортизації, %; Фл - ліквідаційна вартість, грн.; Т - фактичний термін використання основних виробничих фондів, грн.

Слід враховувати, що формування виробничо-технічного потенціалу в молочному скотарстві повинно здійснюватися з урахуванням таких принципів: екологобезпечність виробництва продукції; технологічність, надійність, універсальність і комфортність технічних засобів, забезпечення їх високих продуктивних і експлуатаційних показників; ресурсо- та енергоощадливість; відповідність вимогам комплексної механізації, автоматизації та комп'ютеризації процесів як основи ресурсозбереження.

У другому розділі “Аналіз стану використання та ефективності реконструкції молочних ферм” проаналізовано стан виробництва та рівень економічної ефективності в молочному скотарстві регіону. В умовах загального спаду аграрного виробництва молочне скотарство Полтавської області опинилося в найуразливішому стані. У аграрних підприємствах Полтавської області, як і по всій Україні, за роки реформування аграрних відносин, значно послаблено виробничий, продуктивний і відтворювальний потенціали молочного скотарства. Так, у 2002 р. поголів'я корів у Полтавській області скоротилося порівняно з 1990 р., у 3,1 рази, в Шишацькому районі - в 1,9 рази. Обсяги виробництва молока аграрними підприємствами Полтавської області за період 1990-2002 рр. зменшилися більше, ніж у 4 рази, у Шишацькому районі - в 2,3 рази. Собівартість молока в аграрних підприємствах Шишацького району зросла з 38,97 грн. у 1996 р. до 48,27 грн. за 1 ц - у 2002 р. Частка витрат на корми у структурі собівартості в середньому за 1996-2002 рр. становила 36,4%, що на 5,8% більше, ніж у 1990-1995 рр. Питома вага оплати праці у 1996-2002 рр. становила 18,5%, що на 2,3% менше, порівняно з 1990-1995 рр. Причиною цього є скорочення державного фінансування та відміна дотацій, хронічні неплатежі за вироблену товаровиробниками сільськогосподарську продукцію, подорожчання кредитних ресурсів, а також диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси.

Незадовільний стан молочного скотарства характеризується, насамперед, значним зменшенням його продуктивності і обсягів виробництва продукції. Зменшення обсягів виробництва молока відбувалося через скорочення його виробництва аграрними підприємствами. Водночас значно знижується товарність виробництва (рис. 1).

Рис.1 Зміна обсягів продажу та цін продажі молока аграрними підприємствами Шишацького району Полтавської області

Це є наслідком, по-перше, дефіциту обігових коштів у товаровиробників, що примушує їх збільшувати продаж продукції за рахунок оплати праці, розширювати бартерний обмін на матеріально-технічні ресурси, по-друге, низьких цін продажі та частих порушень термінів і порядку розрахунків за поставлену продукцію переробними підприємствами.

Водночас потреба виробничих приміщень і споруд зростає, оскільки деякі із них функціонують понад 50 років, а ті, що й використовуються у процесі виробництва коротший термін, морально старіють, перестають відповідати сучасним технологічним вимогам, рівню механізації і технологічних процесів. З огляду на це, значної уваги набуває оптимізація економіко-організаційних умов формування та використання виробничо-технічного потенціалу в молочному скотарстві.

Резервом підвищення конкурентоспроможності, продуктивності праці та зменшення виробничих витрат у тваринництві є узгодження технологічних вимог за рахунок підвищення технічної оснащеності на основі реконструкції діючих молочних ферм. У багатьох реконструйованих фермах Полтавської області досягнуто значного покращання виробничо-економічних показників, особливо якщо реконструкція супроводжується впровадженням прогресивної технології виробництва продукції (табл. 1).

Таблиця 1. Виробничо-економічні показники стану молочного скотарства в аграрних підприємствах Шишацького району Полтавської області, 2002 р.

У наведеному в таблиці 1 приватному підприємстві „Агроекологія” Шишацького району, де впродовж 1996-1999 рр. проведена реконструкція молочної ферми, досягнуто високих економічних показників, внаслідок освоєння потоково-цехової системи виробництва молока. Трудомісткість його виробництва знизилася на 30,8% і становить 4,52 люд.-год. на 1 ц молока. Витрати кормів доведено до нормативного рівня - 1,25 ц корм. од. на 1 ц молока. Розмір прибутку підвищився у 5 разів, а рівень рентабельності становить 39,3%. Молочне скотарство цього господарства стало одним із кращих не тільки в районі, а і в Полтавській області.

В аграрних підприємствах Полтавщини використовують переважно прив'язне утримання великої рогатої худоби. Типові корівники - ТП 801-46, ТП 801-70/70, ТП 801-70/69, ТП 801-70 використовуються 25-40 років (збудовані із залізобетону - 65%, цегли - 30%, дерева - 5%). Сучасна реконструкція полягає у ширшому застосуванні ресурсо- та енергоощадних технологій виробництва молока з безприв'язно-боксовим утриманням корів - збільшується продуктивність корів і зменшуються витрати праці (табл. 2).

Таблиця 2. Ефективність прив'язного і безприв'язного утримання корів на молочних фермах Шишацького району Полтавської області

молочний ферма фінансовий переоснащення

1. Категорія “виробничо-технічний потенціал” віддзеркалює сукупність матеріально-майнових компонентів виробництва, які за певних умов забезпечують виконання технологічних операцій з виробництва продукції. Удосконалення виробничо-технічного потенціалу у молочному скотарстві здійснюється на основі створення умов нарощування виробництва конкурентоздатної продукції, шляхом заміни ручної праці машинною, а окремих машин - їх комплектами чи системою.

2. Відтворення виробничо-технічного потенціалу можливе на основі нового будівництва, розширення діючих, реконструкції та технічного переозброєння ферм. У сучасних умовах пріоритетного значення набувають технічне переозброєння та реконструкція діючих молочних ферм, оскільки, по-перше, реконструкція і технічне переозброєння забезпечують швидше, ніж інші форми оновлення активної частини основних виробничих засобів; по-друге, за умови реконструкції частка капіталовкладень в пасивну частину менша на 40%, порівняно з новим будівництвом; по-третє, реконструкція і технічне переозброєння послаблюють дефіцит трудових ресурсів, що створився за екстенсивного розвитку тваринництва.

3. Формування виробничо-технічного потенціалу в молочному скотарстві повинно здійснюватися з урахуванням таких принципів: екологобезпечність виробництва тваринницької продукції; технологічність, надійність, універсальність і комфортність технічних засобів, забезпечення їх високих продуктивних і експлуатаційних показників; ресурсо- та енергоощадливість; відповідність вимогам комплексної механізації, автоматизації та комп'ютеризації процесів як основи ресурсозбереження. Сучасна реконструкція полягає у ширшому застосуванні ресурсо- та енергоощадних технологій виробництва молока з безприв'язно-боксовим утриманням: продуктивність праці при безприв'язному утриманні, вища порівняно з прив'язним, майже в 2 рази і хоча витрати кормів на 1 ц молока при безприв'язному утриманні вищі на 15,7%, собівартість молока нижча на 8,3%.

4. Важливим чинником удосконалення виробничо-технічного потенціалу тваринництва є комплексна механізація виробничих процесів. У разі механізованого роздавання кормів і прибирання гною доярка обслуговуватиме 50-60, оператор - 100-120 корів. Зменшення числа доїнь корів дозволить послабити напруженість роботи на фермах, знизити витрати праці (приблизно на 15%) і собівартість молока на 10%. За надою на фуражну корову 3000 кг молока, витрати праці знаходитимуться в межах 4,0-4,5 люд.-год. / ц. Враховуючи сучасний скрутний економічний стан аграрних підприємств, доцільно застосовувати доїльну установку УДЕ-8А „Ялинка”, порівняно з установкою УДТ-6 „Тандем” вона є більш енергоощадною: енергомісткість 1 ц менша на 16,9 кВт / год., витрати на експлуатацію - на 13 тис. грн., продуктивність праці вища на 1,02 люд.-год. / ц. Доїння корів установкою УДЕ-8А „Ялинка” значно зменшить тривалість видоювання корів, тобто знизить річний фонд часу доїння корів. За мінімумом витрат праці найперспективнішою є лінія гноєвидалення з підпідлоговим сховищем: витрати праці на корову в рік становлять 2,27 люд.-год., а у разі застосування транспортерів ТСН-3,0Б - 19,8 люд.-год. Підпідлогові гноєсховища і скреперні установки УС-10 і УС-15 дозволяють знизити питомі витрати праці (на голову в рік) до 2,27 і 3,5 люд.-год.

5. Переважну частину корівників Полтавської області з метою підвищення економічної ефективності їх функціонування слід переобладнати під чотирьохрядні боксові приміщення. Між двома рядами секцій слід влаштовувати кормовий проїзд шириною 5 м, який одночасно служитиме коровам “кормовим столом” без традиційних годівниць. Біля кожного з них слід обладнати вигульні майданчики з бетонним покриттям із розрахунку 8 м І на голову для утримання корів влітку на відкритому повітрі протягом 5-6 місяців. Майданчики доцільно розділяти на ту кількість секцій, яка є в приміщенні.

6. Нарощування виробництва молока потребує зміцнення кормової бази, стабільного нарощування виробництва кормів на основі інтенсифікації польового кормовиробництва, розширення площі високобілкових культур (зернофуражних, зернобобових і багаторічних трав), докорінного поліпшення луків і створення культурних пасовищ, розширення потужностей підприємств комбікормової і мікробіологічної промисловості. Здійснити перехід на науково обґрунтовані норми годування корів відповідно до їх продуктивності та фізіологічного стану. Практичне втілення науково обґрунтованого нормованого годування зменшує витрати кормів на 12-15%, витрати праці - на 16% та усуває знеосібку у догляді за тваринами. З метою використання генетичного потенціалу корів річний рівень годування повинен бути доведений до 45-48 ц корм. од. на 1 голову, що забезпечить одержання не менше 4000-4500 кг молока в рік і на 9-16% зменшення витрат кормів.

7. У аграрних підприємствах Шишацького району за 1990-2002 рр. вихід телят на 100 корів зменшився з 91 гол. до 76 гол. Потрібно створити мережу надійної зооветеринарної служби, з тим, щоб селекційно-племінна робота була зорієнтована на створення конкурентоздатного стада, удосконалення його продуктивності, адже незаплідненість корів, через недоотримання приплоду і молока, підвищує збитковість галузі.

8. Основними напрямами підвищення конкурентоздатності виробництва молока, окрім відмічених вище, є також удосконалення організаційно-економічного механізму у галузі за рахунок приведення в дію організаційних (аудит конкурентоспроможності, поліпшення організації управління, системи планування та маркетингу, запровадження механізму лізингу й оренди, організації ринкової інфраструктури в галузі тощо), а також економічних важелів (поліпшення фінансово-кредитного механізму, інвестиційно-інноваційних заходів, системи ціноутворення, а також системи стимулювання підвищення конкурентоспроможності) спрямованих на відновлення і підтримання платоспроможності сільськогосподарських підприємств з метою оптимізації розширеного відтворення виробничо-технічного потенціалу в галузі.

СИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Хурдей В.Д. Шляхи підвищення конкурентоздатності молочного скотарства на основі реконструкції діючих ферм // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнева. Ч.2 Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва - К.: ІАЕ УААН, 2002. - С. 587-590.

2. Хурдей В.Д. Періодичність оновлення матеріально-технічної бази молочних ферм // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2003. - №6. - С. 129-130.

3. Хурдей В.Д. Інтенсифікація кормовиробництва та підвищення рівня ефективного використання кормів на реконструйованих молочних фермах Полтавщини // Вісник ХНАУ. Серія „Економіка АПК і природокористування”. - 2003. - №6. - С. 266-272.

4. Хурдей В.Д. Форми і фінансові джерела оновлення виробничо-технічного потенціалу тваринництва // Економіка підприємства: проблеми теорії та практики. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. Том 1. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 139-141.

5. Хурдей В.Д. Вузлові аспекти економічно-ефективної реконструкції молочних ферм // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2004. - №1. - С. 95-97.

6. Хурдей В.Д. Інтенсифікація тваринництва і проблеми механізації та автоматизації ферм в умовах реконструкції //: Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта `2004”. Том 67. Економіка підприємства. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 66-69.

7. Хурдей В.Д. Удосконалення селекційно-племінної роботи і відтворення стада на реконструйованих молочних фермах // Збірник наукових праць ЛНАУ /За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004. - №34(46). - С. 354-358.

8. Хурдей В.Д. Основні напрями підвищення конкурентоздатності виробництва молока // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки”. - Полтава: Полтавська ТПП, ПП „Форпіка”, 2004. - С.65-67.

Размещено на Allbest.ru