Економічне обґрунтування природоохоронної діяльності промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.07.01 - економіка промисловості

ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

КОЖЕМЯКІНА Тетяна Володимирівна

Дніпропетровськ - 2004

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Питання взаємодії промислового виробництва з довкіллям в останній час визначається як одна з найважливіших глобальних проблем людства. Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу в останні десятиріччя обумовлює значний приріст виробництва промислової продукції і, як наслідок, збільшення негативного впливу на якісний стан довкілля. Отже виникає дилема між задоволенням потреби у матеріальних благах або потреби у житті в умовах якісного навколишнього природного середовища.

Актуальність теми. Перехідний стан економіки України обумовлює факт нестачі у підприємств необхідних фінансових ресурсів для здійснення повноцінної природоохоронної діяльності. Але і за умови виходу з кризового становища промислове виробництво не можливе без негативного впливу на якісний стан довкілля. Тому природоохоронна діяльність є невід'ємною складовою частиною промислового виробництва і життєдіяльності людини взагалі. В період виходу з економічної кризи, який супроводжується нарощуванням обсягів виробництва, необхідно здійснювати перехід промислового виробництва до максимального використання потужностей за умови незмінних обсягів впливу на якісний стан навколишнього природного середовища. Актуальність проблеми раціоналізації витрачання коштів промислових підприємств на природоохоронну діяльність, необхідність удосконалення методів оцінки економічного збитку від забруднення атмосферного повітря послужили основою вибору теми дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретичні основи оцінки взаємодії промислового підприємства з довкіллям” досліджено сутність економічного механізму природокористування, визначені особливості, що притаманні економічному механізму природокористування в Україні. Досліджено, що економічний механізм природокористування складається з двох складових частин, які відповідають за взаємодію економічної сфери з природною на макрорівні і на мікрорівні. На макрорівні він включає державні інструменти регулювання впливу промислового виробництва і життєдіяльності людини на довкілля. На мікрорівні - ринкові інструменти оцінки і регулювання впливу на довкілля окремих підприємств і їх груп. Ефективне зменшення негативного впливу людського суспільства на довкілля можливо лише за рахунок поєднання державних і ринкових механізмів регулювання природоохоронної сфери. Основним інструментом зменшення негативного впливу на довкілля є проведення промисловими підприємствами природоохоронних заходів. Заходи природоохоронного призначення охоплюють усі стадії життєвого циклу продукції: від розробки до утилізації. У якості ефекту від впровадження заходу природоохоронного призначення зараз розглядається або соціально-економічний ефект від покращення якісного стану довкілля (зменшення збитку від неякісного стану довкілля), або приріст прибутку підприємства. Визначено, що використання другого підходу в сучасних умовах недоцільне, адже не відображає усього корисного ефекту проведення заходу.

Досліджено, що найбільша частка забруднюючих речовин потрапляє у атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів промислових підприємств. Виникнення економічного збитку від забруднення атмосферного повітря обумовлено погіршенням стану здоров'я людини і частковою втратою іншими реципієнтами спроможності задовольняти потреби людини. Досліджено, що для здійснення вірогідної оцінки економічного збитку необхідно враховувати інтенсивність і характер забруднення атмосферного повітря, кількісні й якісні характеристики реципієнтів, що підпадають під вплив забрудненого середовища, і економічні показники, які дозволяють відобразити ступінь цього впливу у вартісному вигляді.

Визначено, що сучасні методики оцінки економічної ефективності заходів природоохоронного призначення базуються на порівнянні ефекту від проведення заходів з понесеними витратами. Тому для адекватної оцінки економічної ефективності необхідне якісне визначення розміру ефекту. У якості ефекту проведення атмосфероохоронних заходів необхідно розглядати соціально-економічний ефект, який полягає у зменшенні збитку від забруднення атмосферного повітря. Таким чином, удосконалення методик визначення розміру збитку підвищить якість оцінки економічної ефективності взагалі.

Виявлено, що існуючі методики оцінки економічного збитку від забруднення атмосферного повітря можуть бути розподілені на два типи. До першого типу відносяться методики, які базуються на оцінці розміру збитку виходячи з параметрів викиду від одиничного стаціонарного джерела викидів. Другий тип методик ґрунтується на урахуванні суми збитків, які заподіюються кожному з реципієнтів, що відчувають вплив забрудненого середовища. Розмір економічного збитку залежить від рівня вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Істотним недоліком існуючих методик оцінки економічного збитку від забруднення атмосферного повітря є недостатнє врахування того факту, що усі підприємства-забруднювачі сумісно користуються атмосферним повітрям, як сферою для поглинання відходів промислової діяльності, а також їх громіздкість.

У другому розділі “Методичні засади визначення напрямків і обсягів вкладень у природоохоронні заходи” досліджений якісний стан атмосферного повітря у місті Кривий Ріг, розроблена методика формування “Зон критичного рівня техногенного навантаження” (ЗКРТН) у межах міста, методика економічної оцінки збитку від забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств на основі функції еколого-економічного збитку (ФЕЕЗ) і спосіб відбору природоохоронних заходів для першочергового фінансування і впровадження на основі складання матриці еколого-економічних витрат. Удосконалений метод визначення економічно ефективного рівня забруднення атмосферного повітря.

Досліджено, що для міста Кривий Ріг питання забруднення атмосферного повітря стоїть дуже гостро. Як довели проведені розрахунки, кожного року спостерігається значне перевищення вмісту забруднюючих речовин у атмосферному повітрі міста (табл. 1).

Таблиця 1. Рівень небезпеки атмосферного повітря у місті Кривий Ріг

Досліджено, що розмір збитку від забруднення атмосферного повітря залежить від низки чинників, серед яких найбільш важливими, на погляд автора, є: об'єми і склад викидів, що здійснюють промислові підприємства; наявність специфічної властивості забруднюючих речовин до підсумовування інтенсивності їх дії; природна спроможність атмосферного повітря до самоочищення і самовідновлення, яка обумовлена географічними і кліматичними особливостями місцевості, де розташовані джерела викидів забруднюючих речовин; фоновий рівень вмісту забруднюючих речовин у атмосферному повітрі, який обумовлений історичним розвитком регіону; кількісний і якісний склад реципієнтів, що підпадають під вплив забрудненого атмосферного повітря; ступінь розвитку транспортної системи у регіоні. Для позначення існування території, що характеризується однаковістю цих чинників, як об'єкту економічного дослідження пропонується її визначення як “Зони критичного рівня техногенного навантаження” (ЗКРТН).

Отже, “Зона критичного рівня техногенного навантаження” - це комплекс промислових підприємств і реципієнтів, який територіально обмежений за ознакою перевищення граничного ступеню концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Процес виділення ЗКРТН у межах промислового регіону включає чотири етапи. На першому етапі визначаються основні підприємства-забруднювачі як ядро для формування ЗКРТН. На основі аналізу мапи регіону, інші підприємства групуються навколо відібраних основних підприємств за територіальним принципом. Група підприємств-забруднювачів разом з підприємством-ядром розглядається як одне комплексне джерело забруднення атмосферного повітря. На другому етапі визначається зона поширення викидів для кожного джерела окремо за видами забруднюючих речовин. На третьому етапі границі ЗКРТН зіставляються з даними про розміщення житлових масивів, рекреаційних, лісових і сільськогосподарських угідь, промислових підприємств, інфраструктури. На четвертому етапі робиться розрахунок сумарного економічного збитку, що спричиняється усім реципієнтам, які попадають під вплив забруднення у ЗКРТН. У процесі проведення дослідження у межах міста Кривий Ріг визначено три ЗКРТН - Південна, Північна й Інгулецька.

Для врахування чинника концентрованого розміщення промислових підприємств - джерел викидів забруднюючих речовин запропоновано визначення розміру економічного збитку від забруднення атмосферного повітря у межах ЗКРТН на основі функції еколого-економічного збитку (ФЕЕЗ). ФЕЕЗ відображає залежність між обсягами викидів забруднюючих речовин у межах ЗКРТН і розміром еколого-економічного збитку, що заподіюється усім реципієнтам. Конкретний вигляд ФЕЕЗ визначається зіставленням даних про обсяги викидів забруднюючих речовин від комплексного джерела в тоннах умовної забруднюючої речовини з розміром збитку, що заподіюється усім реципієнтам у межах ЗКРТН. Визначення виду ФЕЕЗ здійснюється для кожної ЗКРТН окремо і є її неодмінною відзначною особливістю.

У процесі виконання дисертаційного дослідження визначений вид ФЕЕЗ для Південної ЗКРТН міста Кривий Ріг, яку формують КДГМК “Криворіжсталь”, Південний ГЗК і Криворізький цементно-гірничий комбінат. У табл. 2 приведені дані, що були розраховані для отримання виду функціональної залежності між об'ємами викидів і розміром збитку.

Таблиця 2. Кількість викидів в атмосферу і розмір збитку, який нанесено усім реципієнтам Південної ЗКРТН м. Кривий Ріг забрудненням атмосферного повітря

На основі даних табл. 2 визначений вид функції еколого-економічного збитку для Південної ЗКРТН міста Кривий Ріг:

З = 688,3558 + 0,0503082*Q_вик,(1)

де З - економічний збиток, який спричиняється реципієнтам Південної ЗКРТН міста Кривий Ріг неякісним станом атмосферного повітря, млн. грн.;

Q_вик - кількість викидів забруднюючих речовин, які потрапляють у атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення протягом року, тис. умовних тонн.

Аналіз виду функції доводить, що при зміні обсягу викидів, що надходять в атмосферу міста на одну тисячу умовних тонн розмір збитку від неякісного стану атмосферного повітря змінюється на 50,31 тисяч гривен на рік. За умови відсутності викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення розмір збитку від забруднення атмосфери у місті складає 688,3558 млн. грн. на рік. Тобто, фоновий рівень забруднення атмосферного повітря у межах Південної ЗКРТН міста Кривий Ріг має значення за вмістом забруднюючих речовин, що значно перебільшує спроможність атмосфери до самоочищення. Графічний вид ФЕЕЗ для Південної ЗКРТН представлений на рис.1.

У процесі проведення дослідження з'ясовано, що іншою невід'ємною відзнакою будь-якої ЗКРТН є функція еколого-економічних витрат (ФЕЕВ), яка відображає залежність між обсягами коштів, що вкладаються у природоохоронні заходи і обсягами скорочення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Запропонований спосіб відбору природоохоронних заходів до впровадження для підприємств ЗКРТН, що ґрунтується на складанні матриці еколого-економічних витрат, за допомогою якої також визначається вигляд ФЕЕВ для ЗКРТН.

Загальний вигляд матриці еколого-економічних витрат приведений у табл. 3.

Таблиця 3. Матриця еколого-економічних витрат

На основі ФЕЕВ і матриці еколого-економічних витрат здійснюється відбір природоохоронних за принципом мінімізації коштів, необхідних для скорочення обсягів викидів на задану величину:

(2)

Z_іqj min (3)

де - величина, на яку необхідно скоротити викиди у ЗКРТН, умовних тонн;

i*q - величина, на яку скорочуються викиди на j-му підприємстві, умовних тонн;

Z_іqj - сумарні витрати на природоохоронні заходи на j-му підприємстві для скорочення викидів на величину Q = i*q, грошових одиниць.

Для зручності проведення розрахунків розроблений алгоритм і комп'ютерна програма, яка дозволяє автоматизувати процес обробки матриці еколого-економічних витрат.

В роботі запропонований метод визначення економічно ефективного рівня викидів забруднюючих речовин (Q_еф) на основі мінімізації суми витрат на природоохоронні заходи (Z_в) і витрат на ліквідацію збитку (Z_з) від залишкового забруднення атмосферного повітря (рис. 2).

F (ФЕЕВ (Q_еф) + ФЕЕЗ (Q_еф)) min;

ФЕЕЗ (Q_еф) min.(4)

На відміну від існуючих методів, величини витрат пропонується визначати на основі ФЕЕВ і ФЕЕЗ, що дозволяє врахувати факт викидів у атмосферне повітря від кількох джерел одночасно. Крім цього, неодмінною умовою є не перевищення еконологічної ємності певної території (Е_max). Під еконологічною ємністю розуміється граничне значення об'ємів викидів забруднюючих речовин, при якому зберігається спроможність атмосферного повітря до виконання належних йому функцій, а також до самоочищення і самовідновлення.

У третьому розділі “Прикладні аспекти економічного обґрунтування природоохоронної діяльності промислових підприємств” запропоновано удосконалення системи еколого-економічного моніторингу діяльності промислового підприємства. Запропоновано удосконалення методики розрахунку показника “екологічна ціна продукції”. Пропонується новий метод визначення економічної ефективності від здійснення природоохоронних заходів на основі врахування змін у екологічній ціні продукції й обсягах її виробництва.

У процесі дослідження виявлено, що кожен продукт, як результат виробничо-господарської діяльності, вимагає витрат деякої кількості природних ресурсів, включаючи паливні й енергетичні ресурси. Ці ресурси вилучаються для задоволення потреб людського суспільства з природного середовища і тим самим зменшують його корисний зміст. Цей аспект взаємодії промислового виробництва з навколишнім природним середовищем пропонується визначати через підсистему показників вилучення. Показники вилучення - це показники, що відображають ступінь взаємодії промислового виробництва з природним середовищем із погляду вилучення його коштовних компонентів і зменшення ресурсного потенціалу планети. Пропонується використовувати такі показники вилучення:

ресурсомісткість кінцевого продукту;

паливомісткість кінцевого продукту й етапів обробки продукту;

відносний приріст ресурсомісткості і паливомісткості;

паливовитратність устаткування, машин, механізмів;

інтенсивність використання земельних площ;

аквамісткість кінцевого продукту.

Другою важливою складовою взаємодії економічного і природного середовища є факт розміщення відходів промислової діяльності у природному середовищі. Таку взаємодію пропонується відбивати через підсистему показників віддачі. Показники віддачі характеризують вплив середовища економічного на природне шляхом розміщення відходів у його межах. Для комплексної оцінки розміру впливу на довкілля пропонуються такі показники віддачі:

- загальний об'єм відходів, що утворюється у процесі здійснення підприємством виробничо-господарської діяльності за номенклатурою в натуральних одиницях виміру;

- загальний об'єм викидів підприємства в умовно-натуральних одиницях;

- частка твердих і газоподібних домішок у загальному об'ємі викидів;

- коефіцієнт уловлювання забруднюючих речовин устаткуванням природоохоронного характеру за твердими і газоподібними домішками окремо;

- кількість умовних викидів на одиницю продукції, що виробляється;

- кількість умовних викидів на одну тисячу гривень продукції, що виробляється;

- об'єми викидів за одну годину роботи за групами виробничого обладнання;

- об'єми викидів за одну годину роботи усього обладнання підприємства;

- викидонебезпечність основних виробничих фондів підприємства;

- викидонебезпечність активної частини основних виробничих фондів підприємства;

- частка амортизаційних витрат на обладнання природоохоронного призначення у загальній сумі амортизаційних відрахувань підприємства.

Схематично система еколого-економічного моніторингу представлена на рис. 3.

Система еколого-економічного моніторингу, яка пропонується у дисертації істотно удосконалює існуючий економічний механізм природокористування тим, що надає можливість для здійснення безперервного контролю за впливом промислових підприємств на довкілля як збоку самих підприємств, так і з боку державних контролюючих органів.

Для характеристики процесу взаємодії економічного середовища з природним існує показник “екологічна ціна продукції”. Поняття “екологічна ціна продукції” являє собою величину питомого збитку, що спричиняється навколишньому природному середовищу виробництвом, споживанням й утилізацією одиниці продукту. Для позначення збитку, що спричиняється довкіллю виробництвом одиниці продукції (З_вироб), використовується термін “виробнича складова” екологічної ціни продукції.

Виробнича складова екологічної ціни повинна враховувати ступінь використання не відновлюваних природних ресурсів у процесі виробництва конкретного продукту. Тому представляє собою функцію, яка враховує два види впливу на навколишнє природне середовище, що супроводжують процес виробництва продукції:

З_вироб = F (З_відх; R),(5)

де З_відх - збиток, що наноситься довкіллю розміщенням у його межах відходів у процесі виробництва продукції, грошових одиниць;

R - збиток, що наноситься довкіллю у результаті зменшення його невідновлюваного ресурсного потенціалу при виробництві одиниці продукту, грошових одиниць.

Для розрахунку виробничої складової екологічної ціни продукції пропонується використовувати ФЕЕЗ. В дисертації проведені розрахунки для продукції КДГМК “Криворіжсталь”. Визначено, що для агломерату виробнича складова екологічної ціни продукції складає 48,12 грн./тонну, для чавуну - 16,73 грн./тонну, для сталі - 10,85 грн./тонну, для прокату - 15,17 грн./тонну.

Кожен окремий продукт має свою відмінну від інших продуктів економічну корисність, тобто деякою мірою задовольняє потребу людини чи суспільства, а також індивідуальні витрати на своє виготовлення. Тому показника екологічної ціни продукції не досить для всебічної оцінки взаємодії економічного і природного середовища з приводу виробництва, споживання й утилізації продукту. Необхідний показник, що надасть можливість порівнювати промислову продукцію різну за величиною екологічної ціни й економічному ступеню корисності. В цієї якості запропонований показник “відносної екологічної витратності продукції”, який розраховується за формулою:

ЕВ = , (6)

де ЕВ - відносна екологічна витратність продукції, грошових одиниць./грошові одиниці.

Ц_е - екологічна ціна продукції, грошових одиниць;

РВ - ринкова вартість продажу продукції, грошових одиниць.

Визначено, що до природоохоронних можливо відносити усі заходи, які викликають зміни у екологічній ціні продукції. Отже, здійснення будь-якого заходу природоохоронного призначення призводить до змін у екологічній ціні продукції. Економічний ефект від проведення природоохоронного заходу полягає у зменшенні величини збитку, який заподіюється навколишньому природному середовищу і тому його розрахунок пропонується проводити за формулою:

Е_поз = (Ц_е1 - Ц_е0) * Q_вир1(7)

де Е_поз - економічний ефект природоохоронного заходу, грошових одиниць;

Ц_е1, Ц_е0 - екологічна ціна продукції після та до проведення заходу, грош. одиниць;

Q_вир1 - обсяг виробництва продукції після здійснення заходу, натуральних одиниць;

Економічна ефективність природоохоронного заходу тоді може бути розрахована за формулою:

Е_поз = (8)

де В_поз - витрати на проведення природоохоронного заходу, грош. одиниць.

Серед можливих заходів відбирається до впровадження той, який має найбільшу економічну ефективність.

Важливим переважним моментом цієї методики є те, що здійснення розрахунків запропонованим способом дозволяє ув'язати економічну ефективність заходу природоохоронного призначення не тільки зі зменшенням питомих викидів забруднюючих речовин, але й з подальшими змінами в обсягах виробництва. Це дозволяє уникнути можливостей витрати коштів на удосконалення виробництв, які будуть у подальшому скорочуватись і не нададуть можливостей для компенсації вкладених коштів.

Використання запропонованого методу розрахунків економічної ефективності заходів природоохоронного призначення дозволить віднести більше коло заходів до розряду природоохоронних і використовувати при їх втіленні існуючі пільги, що надає держава для подібних заходів. Крім цього підвищиться їх розрахункова ефективність і, таким чином, зацікавленість підприємств у здійсненні цих заходів.

ВИСНОВКИ

забруднення атмосферний природоохоронний повітря

В дисертаційній роботі розв'язано наукове завдання доопрацювання окремих складових економічного механізму природокористування, які стосуються аспектів оцінки ступеня впливу промислового виробництва на довкілля й оцінки економічної ефективності проведення промисловими підприємствами діяльності природоохоронного характеру.

Виконані дослідження дозволили сформулювати такі основні висновки і рекомендації:

Сучасний стан розвитку промислового виробництва знаходиться на такому рівні, коли підтримка довкілля у якісному стані стала нагальною потребою. З метою найбільш раціонального використання ресурсів, що направляються на проведення природоохоронних заходів, їхній добір повинен здійснюватись на строгій науковій основі. Це вимагає розробки відповідних економічних методів і методик.

Усі промислові підприємства використовують єдине атмосферне повітря як сферу для поглинання відходів своєї діяльності. У процесі дослідження виділено таке структурне явище як “Зона критичного рівня техногенного навантаження” (ЗКРТН). Зона критичного рівня техногенного навантаження - це комплекс промислових підприємств і реципієнтів, який територіально обмежений за ознакою перевищення граничного ступеня концентрації забруднюючих у атмосферному повітрі.

ЗКРТН характеризується кількістю викидів забруднюючих речовин, що потрапляють у атмосферне повітря від усіх джерел забруднення протягом певного періоду, кількістю і складом реципієнтів, які відчувають вплив забрудненого середовища, що відображається видом функції еколого-економічного збитку (ФЕЕЗ). ЗКРТН також характеризується певним переліком заходів природоохоронного призначення, які можуть бути здійснені на підприємствах, що її складають, це відображається видом функції еколого-економічних витрат (ФЕЕВ). Крім цього ЗКРТН характеризується розміром еконологічної ємності. Еконологічна ємність території характеризує ЗКРТН з точки зору можливості розміщення у її межах джерел викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря. Межа еконологічної ємності ЗКРТН залежить від властивостей атмосферного повітря до самоочищення і кількості реципієнтів, що підпадають під негативний вплив забрудненого повітря. Побудова і розрахунки будь-якої моделі еколого-економічного характеру повинні здійснюватись у межах визначеної ЗКРТН, адже вона надає можливість для припущення існування єдиних для усіх суб'єктів ендогенних умов моделі, з обов'язковим урахуванням обмеження за еконологічною ємністю.

ФЕЕЗ характеризує зв'язок між обсягами викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і розміром еколого-економічного збитку від неякісного стану атмосферного повітря. ФЕЕЗ є невід'ємною ознакою ЗКРТН.

ФЕЕВ є моделлю, що встановлює можливості усіх підприємств, які складають ЗКРТН, до здійснення природоохоронних заходів. Вона відображає зв'язок між величиною коштів, вкладених у заходи природоохоронного призначення і рівнем викидів забруднюючих речовин від усіх джерел забруднення, якого ці витрати дозволяють досягти. Визначення вигляду ФЕЕВ здійснюється шляхом складання матриці еколого-економічних витрат, яка представляє собою таблицю що містить дані про витрати на заходи природоохоронного призначення для підприємств ЗКРТН і є способом відбору природоохоронних заходів.

Визначення економічно ефективного на даному етапі розвитку техніки і технології рівня якості атмосферного повітря проводиться на основі зіставлення ФЕЕЗ і ФЕЕВ для певної ЗКРТН. Ефективним рівнем викидів забруднюючих речовин є рівень, який забезпечує мінімум суми витрат на природоохоронні заходи і збитку від неякісного стану довкілля Економічно ефективний рівень викидів забруднюючих речовин не може перебільшувати еконологічної ємності ЗКРТН.

Для оцінки розміру впливу промислового підприємства на стан навколишнього природного середовища, за умови відсутності достатньої кількості відповідних технічних приладів й контролюючого устаткування, запропонована система еколого-економічного моніторингу, у якої виділено дві групи показників: показники вилучення і показники віддачі. Показники вилучення характеризують процес виробництва промислової продукції з точки зору вилучення цінних компонентів з навколишнього природного середовища. Показники віддачі відображають процес розміщення відходів промислової діяльності у межах навколишнього природного середовища.

З метою удосконалення кола економічних термінів запропоновано уточнення показника “екологічна ціна продукції”. Екологічна ціна продукції відображає величину збитку, що спричиняється навколишньому природному середовищу виробництвом, споживанням й утилізацією одиниці продукції. Визначено, що збиток, який наноситься навколишньому природному середовищу у процесі виробництва, тобто “виробнича складова” екологічної ціни продукції відображає дві сторони впливу, а саме: скорочення невідновного ресурсного потенціалу планети і розміщення відходів промислової діяльності. Його розрахунок пропонується здійснювати з використанням ФЕЕЗ. Екологічна ціна продукції є характеристикою продукту з точки зору навантаження на навколишнє природне середовище, що виникає завдяки існуванню цього продукту і відповідає змісту запропонованої вище системи еколого-економічного моніторингу.

Для оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів пропонується розглядати у вигляді ефекту від їх впровадження величину зменшення екологічної ціни продукції. Оцінка величини ефекту (ліквідованого збитку) через зменшення екологічної ціни продукції дозволить враховувати фактор росту і падіння обсягів виробництва, а також розмір змін у величині впливу виробництва, споживання й утилізації продукту на навколишнє природне середовище. Застосування методики дозволить враховувати перспективні плани розвитку конкретних підприємств і галузей при розподілі між ними коштів для здійснення природоохоронних заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Кожемякина Т.В. Проблема оценки ущерба от загрязнения окружающей среды (атмосферного воздуха)// Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 9. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - С. 50-55.

2. Кожемякина Т.В. Расчет производственной составляющей экологической цены продукции металлургического производства// Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наук. праць. Випуск 25. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000.- С. 38-41.

3. Кожемякіна Т.В. Визначення економічної ефективності природоохоронних заходів через зменшення екологічної ціни продукції// Вісник Східноукр. держ. ун-ту. -Луганськ: Видавництво СУДУ, 2000. -№ 4. - С. 279 - 282.

4. Турило А.М., Кожемякіна Т.В. Оцінка збитку від забруднення навколишнього середовища на основі функції граничного збитку./ Вісник львівського державного аграрного університету (Землевпорядкування і земельний кадастр). - Львів, 2001. - № 4. - С. 37-41. (Особистий внесок автора - ідея і розробка вигляду функції еколого-економічного збитку для Південної ЗКРТН міста Кривий Ріг).

5. Турило А.М., Кожемякіна Т.В. Економічне обґрунтування стратегії природоохоронної діяльності промислових підприємств регіону./ Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 6 (13). - К.: КНЕУ, 2002. - С. 79-85. (Особистий внесок автора - розробка основних складових частин стратегії природоохоронної діяльності промислових підприємств).

6. Турило А.М., Кожемякіна Т.В. Система еколого-економічних показників для оцінки впливу промислового підприємства на якісний стан довкілля// Металургійна і гірничорудна промисловість. - 2003. - №4.- С. 116 - 119. (Особистий внесок автора - розробка системи еколого-економічного моніторингу, що, дає можливість оцінити обидва види впливу промислового виробництва на довкілля. А саме: вилучення корисних компонентів і розміщення відходів виробничо-господарської діяльності).

7. Кожемякина Т.В. Проблема загрязнения атмосферного воздуха предприятиями горнодобывающего комплекса с открытым способом добычи железной руды// Економічний вісник НГА України, т.2 - Дніпропетровськ: РИК НГА України, 1999.- С. 182 -184.

8. Турило А.М., Кожемякина Т.В. Загрязнение воздушного бассейна г. Кривого Рога предприятиями горно-металлургического комплекса// Металлургическая и горнорудная промышленность. - 2000. - №3.- С. 103 - 104. (Особистий внесок автора - дослідження і аналіз якісного стану атмосферного повітря міста Кривий Ріг, визначення наслідків забруднення атмосферного повітря для здоров'я мешканців міста).

9. Кожемякина Т.В. Методика составления матрицы эколого-экономических затрат для предприятий промышленных зон региона// Разработка рудных месторождений. Республиканский межведомственный научно-технический сборник. Выпуск 71. - Кривой Рог, КТУ НИК, 2000. - С. 152 - 156.

10. Турило А.М., Кожемякина Т.В. Достижение максимальной экоотдачи при инвестировании ограниченных финансовых ресурсов// Тези X міжнар. науково-практич. конф. “Сучасна іноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура”. - Чернівці: ЧДУ, 1999.- С.145-146. (Особистий внесок автора - визначення особливостей інвестування фінансових коштів в природоохоронні заходи).

11. Кожемякіна Т.В. Система еколого-економічних показників для оцінки діяльності промислового підприємства з точки зору впливу на довкілля./ Матеріали Другої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова 2002”. Том 4. Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 17-18.

12. Кожемякіна Т.В. Проблема оптимізації природоохоронної діяльності промислових підприємств// Матеріали Другої міжнародної наук.-практ. конференції “Динаміка наукових досліджень 2003”. Том 26. Економіка промисловості. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003.- С. 21-23.

Размещено на Allbest.ru