Механізм стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Механізм стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємства

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування та регулювання економікою

Чумаченко Олена Володимирівна

Донецьк - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Швець Ірина Борисівна,

Донецький національній технічний університет,

завідувач кафедри “Управління персоналом і економіка праці”

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Прокопенко Микола Дмитрович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), головний науковий співробітник відділу проблем економіки підприємств

кандидат економічних наук Єськов Олексій Леонтійович, ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” (м. Краматорськ), начальник відділу організації труда і заробітної плати

Провідна установа:

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки і менеджменту (м. Харків)

Захист відбудеться 1 липня 2004р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.07 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, у залі засідань ради

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24

Автореферат розісланий 28 травня 2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Беспалова А.Г.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток соціально орієнтованого ринкового господарства об'єктивно вимагає підвищення ефективності трудової діяльності учасників виробництва у всіх галузях національного господарства. Характерною рисою сучасних трудових відносин є зниження мотивації трудової діяльності працівників унаслідок відсутності дієвої системи оплати і стимулювання праці, що негативно впливає на продуктивність праці, використання ресурсів підприємств і ефективність виробництва в цілому.

Головним фактором підвищення дієвості стимулювання праці на сучасному етапі розвитку економіки є матеріальна зацікавленість працівників у результатах праці, що полягає у збільшенні долі заробітної плати в структурі доходів населення. Проте в сучасних умовах існуючий стан розподілу доходів населення на заробітну плату і невиробничі надходження вказує на скорочення рівня заробітної плати в загальному обсязі доходів населення, що відображає приниження її ролі в стимулюванні виробничої діяльності. Структура доходів населення в Україні в останні роки має негативну тенденцію скорочення частки заробітної плати в загальному рівні доходів. Так у 1990р. частка заробітної плати в загальному доході становила 70%, у 2001р. - 51,6%, у 2002р. - 42,5%. Вартість робочої сили в Україні залишається досить низькою в порівнянні з розвинутими країнами. У розрахунку на одну годину в 2002р. вона складала 0,43 долара, у той час як у Німеччині - 25 доларів, Японії і США - 16 доларів, Франції - 15,5 доларів, Південній Кореї - 7,5 доларів. Залишається актуальною проблема диференціації заробітної плати, співвідношення між максимальним і мінімальним рівнем середньомісячної заробітної плати по галузях економіки у 2002 р. складало 5,5 разів.

Незважаючи на прийняття за останні роки в Україні великої кількості законодавчих та нормативних актів, дотепер система оплати і стимулювання праці в ринкових умовах є недосконалою і потребує розробки нових методичних основ щодо розробки механізму стимулювання виробничої діяльності з врахуванням сучасних умов господарювання. Прийняті законодавчі акти та інструктивно-методичні матеріали з питань регулювання витрат на заробітну плату містять значну кількість протиріч. Залишаються невизначеними найважливіші категорії і поняття, що не відповідають загальноприйнятим науковим положенням.

Дослідженню проблем оплати і стимулювання праці приділяли увагу: М. Вебер, Л. Ерхард, Д. Макгрегор, Э. Мейо, Р. Оуен, Д. Рікардо, А. Сміт, Ф. Тейлор, Г. Форд Ф. Хайєк. Збагатили теорію оплати і стимулювання праці В. Андрієнко, Д. Богиня, В. Данюк, О. Єськов, М. Прокопенко, В. Черняк, А. Чухно, В. Шамота, І. Швець. Разом з тим, дотепер система оплати і стимулювання праці в ринкових умовах концептуально не визначена і вимагає подальшої розробки. Актуальність і недостатня розробленість проблеми оплати і стимулювання виробничої діяльності обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок теми дисертації з планом основних робіт університету. Роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету за темами: “Розвиток теорії і розробка методів управління виробничими потужностями та інвестиціями при нестабільному попиті на продукцію, що випускається (в рамках концепції ООН і Євростату про потенційний обсяг виробництва)” (номер державної реєстрації 0197U008249), в якій автором досліджено вплив обсягів виробництва на формування фонду оплати праці та запропоновано методику обґрунтування величини мінімального обсягу виробництва, достатнього для забезпечення встановленого рівня заробітної плати.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка комплексу механізмів з стимулювання та оплати праці і науково-методичних рекомендацій із соціально-економічного обґрунтування величини коштів, що спрямовуються на оплату праці, та їх регулювання в залежності від результатів праці в системі управління підприємством.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішено наступні задачі:

уточнено сутність понять "стимул", "стимулювання праці", систематизовано стимули і розроблено їх класифікацію, визначено роль стимулів у структурі суспільних і виробничих відносин;

виявлено складові елементи механізму стимулювання праці і їх особливості в умовах ринкової економіки;

проаналізовано основні принципи раціональної організації оплати і стимулювання праці у сучасних умовах господарювання;

проведено аналіз існуючого механізму розподілу коштів, які направляються на оплату праці, по складу, видам виплат і джерелам їхнього фінансування;

виявлено тенденції залежності величини коштів на оплату праці від результатів діяльності підприємства;

розроблено механізм формування базисного фонду заробітної плати;

обґрунтовано механізм поділу фонду заробітної плати та фонду оплати праці по структурних елементах з урахуванням їх відносин до виробничого процесу;

розроблено методичні основи регулювання структурних елементів фонду заробітної плати у залежності від результатів діяльності підприємства;

розроблено модель визначення меж регулювання коштів на оплату праці;

визначено концептуальні основи використання прибутку для формування коштів на стимулювання підвищення ефективності праці учасників виробництва;

розроблено методичні рекомендації з обґрунтування величини коштів, які направляються на індексацію заробітної плати.

Об'єктом дослідження є процеси оплати і стимулювання праці на промислових підприємствах галузей машинобудівного та металургійного комплексів. економічний кошти підприємство

Предметом дослідження є механізми управління коштами, що спрямовуються на оплату праці, на промислових підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи є діалектичний метод пізнання економічних явищ, класичні положення економічної теорії, фундаментальні труди вітчизняних і зарубіжних вчених та практиків з питань оплати та стимулювання праці. У процесі дослідження використовувалися методи системного підходу, аналізу і синтезу (при визначенні економічної сутності категорій стимулювання праці); методи індексного і техніко-економічного аналізу (при оцінці впливу факторів на рівень заробітної плати); метод групування, експериментування і апробації у виробничих умовах (при розробці методичних рекомендацій з регулювання коштів на оплату праці).

Наукова новизна одержаних результатів.

У дисертації здійснено постановку та вирішення актуальної задачі створення механізму стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємств для підвищення трудової активності працівників на підставі економічно обґрунтованого формування і регулювання коштів, що спрямовуються на оплату і стимулювання праці. При цьому отримано такі наукові результати:

вперше:

розроблено механізм формування коштів на оплату праці, що ґрунтується на їх розподілі на структурні елементи з урахуванням відношення до процесу виробництва, застосування якого дозволяє досягнути дієвості стимулювання виробничої діяльності персоналу і забезпечити раціональну структуру виплат на оплату праці;

розроблено методичні основи регулювання коштів на оплату праці з урахуванням їх структурних елементів залежно від обсягів виробництва, що дозволяє забезпечити зниження питомих витрат на підставі ефективного використання коштів на оплату і стимулювання праці;

розроблено модель визначення меж регулювання коштів, що спрямовуються на оплату праці, в періоди зростання або зниження обсягів виробництва для забезпечення економії фінансових ресурсів підприємства та виконання соціально-трудових вимог відносно найманих працівників;

удосконалено:

механізм формування базисного фонду заробітної плати з урахуванням мінімально необхідних соціальних вимог для відтворення робочої сили, що полягає в визначенні припустимих обсягів виробництва, достатніх для задоволення потреб, застосування якого дозволить узгодити соціальні потреби найманих працівників з економічними можливостями підприємства;

дістало подальшого розвитку:

сутність принципів оплати і стимулювання виробничої діяльності відповідно до ринкових умов господарювання, дотримання яких забезпечує дієвість стимулювання і ефективність оплати праці на сучасному етапі ринкових перетворень;

концептуальні основи механізму стимулювання виробничої діяльності, що базуються на регулюванні коштів підприємств, спрямованих на оплату праці, запровадження яких дозволяє забезпечити баланс інтересів учасників виробництва та спрямовано на підвищення заробітної плати і зниження витрат на виробництво.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що теоретичні положення і висновки дисертації доведено до рівня практичних рекомендацій і пропозицій, спрямованих на удосконалення оплати та стимулювання праці, для підвищення ефективності функціонування промислового підприємства. Запропоновані й обґрунтовані в дисертаційній роботі методи регулювання коштів, що спрямовуються на оплату праці робітників підприємств, забезпечують ефективне використання коштів на підставі застосування механізму регулювання і щільний взаємозв'язок між результатами виробничої діяльності та винагородою. Розроблений автором комплекс заходів щодо оплати та стимулювання праці призначено для застосування при плануванні та регулюванні коштів на оплату праці. Наукові розробки та рекомендації автора знайшли відображення у відповідних методиках, які використано в системах оплати праці в умовах ЗАТ "Сілур-Трайєл", ВО "Азовмаш" (цех №27), ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (цех №9).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, які представлено в дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно. Особистим внеском здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві, є викладення сутності й особливостей функціонування механізму регулювання коштів, що спрямовуються на оплату праці.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися та одержали схвалення на конференціях: VІІ міжнародна науково-практична конференція „Наука і освіта 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004); міжнародна науково-практична конференція „Сучасні технології в менеджменті” (м. Алушта, 2003); всеукраїнська науково-практична конференція “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (м. Дніпропетровськ, 2001р.); міжнародна науково-практична конференція "Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту" (м. Донецьк, 1997р.).

Публікації результатів дослідження. За результатами дослідження опубліковано 14 наукових праць обсягом 31,8 д.а., з яких автору належить 20,8 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків, які викладено на 173 сторінках тексту, вона містить 25 таблиць і 12 рисунків, список використаних джерел із 201 найменування, додатки на 19 сторінках.



Основний зміст роботи

Розділ 1. Методологія управління стимулюванням виробництва. Підвищення трудової активності членів суспільства на базі формування стійкої мотивації праці вимагає створення ефективної системи стимулювання, що пов'язано з вирішенням ряду складних економічних і соціальних задач, однією з яких є створення дієвого механізму стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємств, спрямованого на підвищення продуктивності праці.

Обґрунтування механізму стимулювання ефективності виробництва обумовило необхідність уточнення сутності економічних категорій "стимул" і "мотив", визначення яких мають найбільш розбіжностей і носять дискусійний характер. Стимул слід розглядати як визначений елемент зовнішнього середовища, соціальних умов життєдіяльності суб'єкта, що має властивості задоволення потреби. Мотив є елементом вираження конкретної реакції робітника на стимул. Стимулювання праці являє собою специфічний тип управлінського впливу на трудову діяльність учасників виробництва на основі регулювання умов їх життєдіяльності шляхом застосування заходів стимулювання для задоволення потреб. Мотивація праці виступає як рушійна сила економічної діяльності робітника, що спонукає його до певних дій і яка формується під впливом особистих інтересів і факторів зовнішнього середовища в певний час. Особливості розглянутих категорій визначають сферу функціонування стимулювання і мотивації праці, їх взаємозв'язок та вплив на дієвість механізму стимулювання. Формування високої мотивації праці вимагає розробки адекватних стимулів праці, які торкаються усіх сфер суспільного життя. Аналіз і систематизація існуючих класифікацій з врахуванням різноманіття потреб і інтересів, складності суспільних відносин дозволили визначити класифікацію стимулів виробничої діяльності: 1) за сферами дії: політичні, економічні, соціальні, духовні; 2) за матеріальною приналежністю: матеріальні, моральні; 3) за ступенем відокремлення: колективні, особисті; 4) за відношенням до суб'єкту стимулювання: прямі; непрямі; 5) за функціональною спрямованістю: основні, допоміжні, управлінські; 6) за джерелами впливу: зовнішньо виробничі; внутрішньовиробничі; 7) за засобом впливу: примусові, спонукальні; 8) за функціями стимулювання: випереджальні, підкріплюючі. Використання визначених класифікаційних елементів стимулювання було прийнято за підґрунтя механізму мотивації праці (рис.1).

Механізм стимулювання виробничої діяльності враховує особливості сучасного етапу розвитку виробничих відносин, які полягають в наступному. По-перше, слід відзначити нехтування необхідністю побудови системи стимулювання на основі врахування інтересів найманих працівників, особливо на крупних підприємствах. По-друге, існує певна складність в узгодженості інтересів різних категорій учасників виробництва, що обумовлена їх відношенням до власності, різнорідністю якісного складу виробничого персоналу, недосконалістю соціально-трудових відносин. По-третє, основним елементом механізму стимулювання виробничої діяльності є матеріальне стимулювання, низький рівень якого та недосконалість діючого механізму розподілу доходів підприємств обумовлюють його неефективність.

Основні вимоги до раціональної організації системи оплати праці полягають у наступному. Забезпечення випереджаючого росту обсягів виробництва щодо росту обсягу заробітної плати не є обов'язковою вимогою, а є лише умовою ефективної роботи підприємства. Застосування даного принципу можливо тільки при достатньому рівні мінімальної заробітної плати, регулювання якої залежно від результатів виробничої діяльності має певні межі, що обумовлено зобов'язаннями роботодавця перед найманими працівниками. Побудова механізму стимулювання праці робітників в залежності від кінцевих результатів вимагає оцінки особистого внеску працівника у досягненні кінцевих результатів. При визначенні рівня мінімальної заробітної плати головним критерієм повинно бути забезпечення гідного рівня життя, що вимагає підвищення добробуту членів суспільства; встановлення рівня мінімальної заробітної плати в залежності від середньої; врахування регіональної диференціації; впровадження мінімальної часової заробітної плати. Регулювання заробітної плати відповідно до зміни вартості відтворення робочої сили вимагає коректування доходів у зв'язку зі зміною споживчих цін.

В сучасних умовах головним фактором, який визначає вибір системи організації оплати праці є відносини власності, відношення працівників і інших учасників виробництва до доходу підприємства і його розподілу. Сумісне володіння засобами виробництва й участь у процесі виробництва є умовою, що сприяє усуненню протиріч у розподілі доходів. Доцільним є використання стимулюючих виплат із тих же джерел фінансування, що й для найманих робітників. Використовуючи різні види виплат із собівартості і прибутку, підприємство має можливість розширити форми стимулювання працівників.

Застосування прибутку на стимулювання найманих працівників використовується вкрай обмежено, внаслідок низького рівня фінансового стану підприємств, великим податковим навантаженням, нехтуванням даним джерелом стимулювання виробничої діяльності з боку власників засобів виробництва, орієнтацією на переважно індивідуальні результати праці найманих робітників.

Розділ 2. Комплекс механізмів управління стимулюванням виробничої діяльності. Забезпечення ефективного стимулювання виробничої діяльності вимагає розробки і запровадження комплексу механізмів, що передбачають обґрунтування величини коштів на оплату і стимулювання праці з урахуванням результатів виробничої діяльності та дотримання зобов'язань підприємця перед найманими робітниками щодо регулювання заробітної плати.

Особливості застосування різних систем формування фонду оплати праці за етапами формування його складових елементів наведено в табл. 1.

Визначення структурних елементів фонду оплати праці дозволяє забезпечити контроль та цільове використання фінансових ресурсів підприємства. Витрати по оплаті і стимулюванню праці доцільно розділити на три групи: виробничі, соціальні і компенсаційні виплати, та заохочувальні. Виробничі включають виплати, гарантовані законодавством, передбачені діючими на підприємстві системами оплати праці працівників, зайнятих безпосередньо в процесі виробництва і складаються із суми основної і додаткової заробітної плати. Соціальні виплати являють собою гарантовані і компенсаційні виплати, не пов'язані з процесом виробництва, але обумовлені існуванням соціальних гарантій: трудові і соціальні пільги, оплата передбачених законодавством перерв у роботі; оплата відпусток, у тому числі оплата днів відпочинку за роботу понад нормальну тривалість робочого дня; оплата щорічних відпусток і компенсацій за невикористану відпустку; оплата інших перерв. Окремі види заохочувальних виплат не можна однозначно віднести ні до соціальних, ні до виробничих виплат, унаслідок їх специфічного функціонального призначення, найбільш поширеними з яких є матеріальна допомога, винагорода за раціоналізаторство, винахідництво і сприяння раціоналізації і винахідництву, винагороди за підсумками роботи за рік.

Сучасний стан оплати і стимулювання праці обумовлюють необхідність дотримання соціально-економічних вимог, основними з яких є: орієнтація заробітної плати на ринок праці, а не на доход підприємства; виплата заробітної плати в залежності від кінцевих результатів і тільки при наявності визначеної величини отриманого доходу; комплексне використання економічних і соціальних факторів стимулювання.

Обґрунтування величини коштів на оплату праці повинно здійснюватися за двома напрямками: соціальному та економічному. Механізм формування і регулювання фонду заробітної плати наведено на рис.2.

Соціальне обґрунтування фонду заробітної плати полягає у визначенні мінімально-необхідного фонду заробітної плати на основі розрахунку величини соціально-обумовленого рівня виплат працівникам. Основним критерієм у мінімально необхідної заробітної плати повинна бути вартість робочої сили на ринку праці. Розмір заробітної плати має бути достатнім для задоволення потреб працівників і їх родин на необхідному рівні.

На основі існуючих методик розрахунку споживчого бюджету розрахована мінімально необхідна заробітна плата по роках (табл.2). Використання показників необхідної заробітної плати дозволяє визначити мінімально необхідний фонд заробітної плати для підприємства, що надалі стає економічним критерієм заробітної плати більш високого рівня.

Економічне обґрунтування полягає в розробці базисного фонду заробітної плати з урахуванням мінімально необхідного рівня випуску продукції та формування нормативів фонду заробітної плати, що дозволяє забезпечити виплати на встановленому рівні і здійснити поєднання соціальних потреб та економічних можливостей підприємства. Регулювання коштів на оплату праці при заданих обсягах виробництва і чисельності персоналу може здійснюватися за двома взаємозалежними напрямками: регулювання безпосередньо фонду заробітної плати і регулювання фонду оплати праці з урахуванням виплат з прибутку.

Розділ 3. Реалізація механізму стимулювання виробничої діяльності. Дотримання підприємцем зобов'язань перед найманими робітниками з виплати нарахованої заробітної плати повинно здійснюватися незалежно від кінцевих результатів і підсумкових показників. В періоди зниження обсягів виробництва власники підприємства повинні мати можливість зменшувати власні збитки за рахунок зниження стимулюючих виплат в певних межах. Розроблену модель розрахунку фонду заробітної плати при змінах обсягів виробництва наведено у табл.3.

Запропонована модель формування коштів на оплату праці дозволяє знизити витрати власників підприємства при скороченні обсягів виробництва. Використання даної моделі надає можливість встановлення більш високої заробітної плати, а у випадку скорочення обсягів виробництва - регулювання коштів на оплату праці здійснювати за рахунок зменшення „додаткових” виплат.

Істотною проблемою при розрахунку фонду заробітної плати є визначення величини коштів, які спрямовуються на індексацію заробітної плати найманих робітників. Існуючі методи оцінки взаємозв'язку величини індексації з ростом споживчих цін є економічно не обґрунтованими. Пропонується визначення суми коштів, що спрямовуються на індексацію, шляхом формування фонду заробітної плати на основі механізму, який враховує розбіжності в оцінюванні обсягів випуску продукції в натуральних і вартісних вимірювачах. Для цього необхідно запровадити відокремлений облік коштів, отриманих за рахунок натурального обсягу продукції і за рахунок зміни цін.

При визначенні результатів виробництва виникає проблема обліку й оцінки обсягів порівнянної і непорівнянної продукції. При наявності значних відхилень в умовах виробництва при обліку порівнянної і непорівнянної продукції розрахунок фонду заробітної плати варто здійснювати відокремлено. Запропоновано механізм формування коштів на оплату праці з урахуванням змін в асортименті продукції.

Одним із головних завдань удосконалення механізму стимулювання праці є посилення соціальних заходів. Дослідження довели, що доля соціальних виплат у структурі фонду оплати праці на різних підприємствах складає від 25% до 5%. Ці виплати не супроводжуються виготовленням продукції, проте на них нараховуються виплати до внебюджетних фондів, що ускладнює фінансовий стан підприємства. Відокремлення соціальних виплат у складі фонду заробітної плати дозволить, по-перше, окремо врахувати і контролювати соціальні виплати, по-друге, посилити соціальний захист робітників підприємства та забезпечити адресний характер соціальних виплат.

Комплекс механізмів стимулювання виробничої діяльності запроваджено в умовах ЗАТ „Сілур-Трайєл”. Доведено, що соціально обґрунтована величина фонду заробітної плати на ЗАТ „Сілур-Трайєл” за різними рівнями забезпеченості вимагає збільшення обсягу випуску продукції. Для виплати заробітної плати на рівні бідності необхідно збільшення обсягів виробництва на 17%, рівня малозабезпеченості - на 40%, рівня середньої забезпеченості - на 78%.

В умовах ЗАТ „Сілур-Трайєл” виявлено недоліки, основним з них є низька доля тарифної частки у фонді оплати праці. Її підвищення до 70,55% за рахунок скасування основної кількості видів доплат дозволяє забезпечити раціональну структуру коштів на оплату праці. Відокремлення соціальних виплат на ЗАТ „Сілур-Трайєл” дозволяє знизити собівартість продукції на 7,9 тис. грн.

Модель регулювання коштів на оплату праці для умов ЗАТ „Сілур-Трайєл” дозволяє визначити основні нормативи і критерії при зміні показників діяльності підприємства. При зниженні рівня виробництва до 80% від встановленої бази власник підприємства має можливість зменшувати обсяг коштів на оплату праці на 1,17% на кожний 1% скорочення обсягів виробництва. При скороченні випуску продукції в межах від 72% до 80% показник зменшення коштів на оплату праці буде дорівнювати 0,4% на 1% зниження обсягу продукції. Скорочення випуску продукції більш ніж на 72% не дає можливості власнику підприємства знижувати кошти на оплату праці, враховуючи наявність постійних виплат.

Проведені розрахунки в умовах ЗАТ „Сілур-Трайєл” дозволили визначити суми коштів, що можуть бути спрямовані на індексацію заробітної плати, де за рахунок підвищення цін здійснено зростання тарифної частки заробітку працівників на 3,2%. Збільшення обсягу продукції на ЗАТ „Сілур-Трайєл” забезпечується за рахунок змін в асортименті виробленої продукції протягом всього року. З урахуванням змін номенклатури продукції на підставі запропонованих методичних основ виконано розрахунок суми коштів на оплату праці з урахуванням обсягів виробництва.



основні Висновки дисертаційної роботи

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення й отримано рішення задач розробки комплексу економічних механізмів стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємств на основі регулювання заробітної плати. Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Методологічно обґрунтовано економічну сутність понять заробітної плати, оплати праці, мотивації поведінки найманих працівників і стимулювання їх діяльності. Визначено теоретичні основи розробки заходів стимулювання персоналу, що мають бути покладені як вихідні принципи подальшого формування системи механізмів регулювання заробітної плати. Створення механізму стимулювання виробничої діяльності слід розглядати як процес прийняття і реалізації рішень, спрямованих на раціональне використання коштів, що залучаються на оплату і стимулювання праці, враховуючи внутрішні і зовнішні фактори.

2. Доведено, що об'єктивна необхідність концептуального обґрунтування і практичного впровадження комплексу механізмів регулювання оплати праці визначається його спрямованістю на прискорення темпів зростання обсягів виробництва, а стимулювання розглядається як засіб безпосереднього впливу на результати діяльності працівника. Економічний механізм стимулювання праці застосовує різні види впливу на працівника, як активного суб'єкта виробничого процесу і водночас активного суб'єкта соціальної сфери з її вимогами, включаючи стимули за сферами дії, за матеріальною приналежністю і джерелами надходження, за ступенем групування або відокремлення, за функціональною спрямованістю, за рівнем співвідношення з виробничим або соціальним об'єктом, що потребує стимулювання, за методами впливу та за формою організації. Визначені чинники, що покладені в основу створення механізму стимулювання виробничої діяльності персоналу, формують економічне підґрунтя регулювання рівня заробітної плати, соціальних виплат і компенсацій в оптимальних для підприємства межах.

3. Сформульовано основні напрямки розвитку системи управління заробітною платою на підприємстві, як головною складовою частиною доходу працівника, що формується з виробничих і з соціальних виплат. Визначено принципи формування базисного фонду заробітної плати за допустимим мінімумом обсягу виробництва і допустимим мінімумом заробітної плати. Запропоновано принципи формування фондів заробітної плати, які ґрунтуються на відповідних обсягах виробництва, скорегованих відносно базисного рівня.

4. Розроблено концепцію створення методів регулювання рівня заробітної плати в залежності від наявних виробничих ситуацій, що виникають внаслідок збільшення або зменшення звітного обсягу виробництва.

5. Обґрунтовано необхідність створення комплексу механізмів регулювання виплат за фондом оплати праці з метою посилення стимулювання виробничої діяльності персоналу. Розроблено комплекс розрахункових методів і методик щодо застосування економічних механізмів регулювання заробітної плати і вирішення задач управління, включаючи формування основної і додаткової заробітної плати та їх елементів в залежності від темпів підвищення чи скорочення обсягів виробництва. Це дозволяє підприємству обґрунтовано збільшувати або зменшувати витрати на оплату праці відносно обсягів виробництва в певних межах регулювання, виконуючи при цьому прийняті зобов'язання перед найманими працівниками з оплати праці.

7. На основі розроблених методичних положень реалізовано комплекс механізмів управління заробітною платою, який враховує розподіл виплат на виробничі, соціальні і компенсаційні, заохочувальні, що дозволяє в господарчий діяльності підприємства формулювати обґрунтовані управлінські рішення щодо регулювання виплат в залежності від обсягів виробництва.

8. Впровадження механізму формування коштів на оплату праці з урахуванням відношення до процесу виробництва підприємстві ЗАТ “Сілур-Трайєл” дозволяє отримати економічний ефект у розмірі 7,9 тис. грн. Чинником економічного ефекту стала відносна економія фонду оплати праці за рахунок відокремлення соціальних виплат від виробничих.

9. Розроблено вимоги до організації системи управління заробітною платою на підприємствах на підставі впровадження економічних механізмів регулювання фонду оплати праці і його складових елементів, виходячи з запропонованих економічних нормативів планування з урахуванням обсягів виробництва і рівня виконання плану.



список опублікованих праць за темою дисертації

у фахових виданнях:

1. Швец И.Б., Чумаченко Е.В. Экономические основы формирования средств на оплату, стимулирование труда и социальную компенсацию. Монография.-Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001.- 240с. (Особистий внесок: сформульовано економічні принципи і запропоновано методи організації та стимулювання праці на промислових підприємствах).

2. Хобта В.М., Чумаченко Е.В. Обоснование критериев размера минимальной заработной платы //Соціальна політика та людський розвиток: Зб. наукових праць. Донецьк: ІЕП НАН України, - 2003.-С.33-40. (Особистий внесок: сформульовано основні вимоги до встановлення мінімальної заробітної плати).

3. Чумаченко Е.В. Менеджмент ресурсов труда//Вісник Рівненського державного технічного університету. Економіка. Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління: Зб. наукових праць. Рівне: РДТУ, 2002. - № 2(15). - С. 548-553.

4. Чумаченко Е.В. Методические основы регулирования состава и структуры фонда оплаты труда// Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наукових праць. Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. -Випуск 137. - С.14-23.

5. Чумаченко Е.В. Социально-экономические проблемы реализации основных принципов оплаты по труду// Регіональні перспективи: Зб. наукових праць. 2002. - № 2(21). - С108-110.

6. Чумаченко Е.В. Вопросы обеспечения взаимосвязи средств оплаты труда и объемов выпуска продукции// Вісник Тернопільської академії народного господарства: Тернопіль: ТАНГ, 2002. - № 7/4. - С.71-74.

7. Чумаченко Е.В. Проблемы стимулирования труда в современных условиях// Менеджер. Вісник Донецької державної академії управління. Донецьк: ДонДАУ, 2002.- № 3(19). - С.168-169.

за матеріалами конференцій:

8. Швец И.Б., Чумаченко Е.В. Экономическое обоснование фонда оплаты труда на предприятии// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону”: - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - С.113-114. (Особистий внесок: запропоновано методичні рекомендації з формування структурних елементів фонду оплати праці та джерел їх фінансування).

9. Чумаченко Е.В. Социальное обоснование величины заработной платы на предприятии// Материалы международной конференции "Социально-гуманитарные проблемы менеджмента": - Донецк: ДонГАУ, 1997. - С. 194 - 196.

10. Чумаченко Е.В. Экономические стимулы повышения эффективности производства в условиях рыночной экономики// Тезисы докладов региональной конференции: „Проблемы и перспективы формирования цивилизованного общества в Украине”, Донецк: ДонГТУ, - 1996. - С.51-52.

Публікації у інших виданнях

11. Чумаченко Е.В. Совершенствование действующего механизма регулирования средств, направляемых на оплату труда// Металл и литье Украины, 1997. - №6-7. - С.53-55.

12. Чумаченко Е.В. Мотивация производственно-трудовой деятельности в структуре общественных отношений// Проблемы перехода к рыночной экономике: Сб. научных трудов. Донецк: ДонГТУ, 1996. - С.216-220.

13. Бабич В.П., Костенко А.Г., Тарасенко Л.М. Чумаченко Е.В. Методические основы регулирования оплаты труда на предприятии. Донецк: ДонГТУ, 1996. - 56с. (Особистий внесок: розробка методів регулювання фонду оплати праці від обсягів виробництва).

14. Чумаченко Е.В. Оплата и стимулирование труда на предприятии в условиях рыночных отношений. Донецьк: Деп. в ДНТБ України 16.02.98 №93 Ук 98, ДонДТУ, 1997. - 148с.



анотація

Чумаченко О.В. Механізм стимулювання виробничої діяльності персоналу підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування та регулювання економікою. - Донецький національний університет, Донецьк, 2004.

Дисертація присвячена розробці механізму стимулювання виробничої діяльності працівників на основі вдосконалення систем оплати та стимулювання праці на підприємстві.

У дисертаційній роботі розглянуто напрямки удосконалення стимулювання праці з урахуванням соціально-економічних заходів формування фонду оплати праці; розроблено механізми регулювання коштів, які спрямовуються на оплату праці у взаємозв'язку з результатами виробничої діяльності; запропоновано розподіл фонду оплати праці за структурними елементами з урахуванням їх відношення до виробничого процесу, визначено джерела фінансування виплат з фонду оплати праці з урахуванням стимулюючого впливу на працівників в залежності від відносин власності на засоби виробництва. На основі аналізу сучасного стану стимулювання та оплати праці дістали подальшого розвитку принципи оплати та стимулювання праці. Сформульовано основні умови, необхідні для ефективного функціонування системи стимулювання праці.

Ключові слова: мотивація і стимулювання праці, заробітна плата, структура, фонд оплати праці, виробничі результати, механізми регулювання коштів.



АННОТАЦИЯ

Чумаченко Е.В. Механизм стимулирования производственной деятельности персонала предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2004.

Диссертационная работа посвящена разработке и обоснованию теоретических и методических принципов стимулирования производственной деятельности работников.

Результаты исследования позволили четко разграничить категории “стимул” и “мотив”, что дало возможность уточнить сущность понятия “стимулирование труда” с учетом влияния факторов производственно-трудовой деятельности. Получила дальнейшее развитие классификация стимулов трудовой деятельности, разработанная для установления места и роли стимулов в структуре производственных отношений, что позволило обосновать условия эффективности функционирования механизма стимулирования труда. Выявлены особенности функционирования механизма стимулирования труда в современных условиях, которые заключаются в необходимости обеспечения общей заинтересованности всех участников производства в повышении эффективности конечных результатов деятельности всего предприятия. Предложены основные направления по созданию механизмов, обеспечивающих необходимую заинтересованность работников предприятий в достижении конечных результатов.

Сформулированы основные принципы организации оплаты труда и особенности их применения в производственных условиях, что позволяет устранить негативные последствия несоблюдения требований к организации оплаты и стимулирования труда. Обоснована необходимость комплексного применения принципов рациональной организации оплаты труда и стимулирования производственно-трудовой деятельности.

Определено отношение участников производства к распределяемому доходу. Учтены отношения собственности на средства производства. Предложены основные подходы создания наиболее эффективных механизмов материального стимулирования на основе комплексного сочетания различных источников выплат, которые позволяют обеспечить заинтересованность работников в конечных результатах работы предприятия.

Отмечены недостатки существующего механизма организации оплаты труда, сформулированы основные методические подходы формирования структурных элементов фонда оплаты труда с учетом их отношения к процессу производства, позволяющие осуществлять контроль над непроизводительными выплатами. Предложены усовершенствованные методические рекомендации по формированию механизмов и регулированию фонда оплаты труда с учетом социальных потребностей наемных работников и учетом экономических возможностей предприятия.

Ключевые слова: мотивация и стимулирование труда, заработная плата, структура, фонд оплаты труда, производственные результаты, механизмы, регулирование средств.



SUMMARY

Chumachenko O.V. Mechanism stimulation of production activity of the personnel on the enterprise. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in economic sciences on speciality 08.02.03 - organization of management, planning and regulation of economy. - Donetsk National University, Donetsk, 2004.

The dissertation is devoted to research of the mechanism of the workers of industrial activity stimulation on the basis of improvement of working payment system and stimulation of work at the enterprise. In dissertational work the directions of work stimulation improvement are offered by development and introduction of social and economic actions of formation of a payment at the enterprise; methodical recommendations for regulation of the means directed to a payment in relation to the results of industrial activity are developed; methodical recommendations for regulation of the means aimed at a payment in relation with results of industrial activity are developed; distribution of work payment fund on structural elements is proposed in view of their attitude to production, the source of payments financing from fund is determined in view of stimulating influence on workers depending on their attitude to means of production. On the basis of the critical analysis of a modern condition of stimulation and payment the principles of work payment and stimulation have received the further development. The basic conditions necessary for effective functioning of work stimulation system are formulated.

Key words: motivation and stimulation of work, wages, structure, fund of payment, industrial results, regulation of means.

Размещено на Allbest.ru