Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

"ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ"

УДК 636.4:330.131.5

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ

Алексійчук Тетяна Володимирівна

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі

"Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Шпичак Олександр Михайлович, Українська академія аграрних наук, академік-секретар відділення аграрної економіки і земельних відносин

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Шкільов Олександр Васильович, Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, професор кафедри аграрної соціології та розвитку села

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Коржинський Михайло Пахомович, Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки", провідний науковий співробітник відділу продовольчих ресурсів

Провідна установа: Подільська державна аграрно-технічна академія Міністерства аграрної політики України, м. Кам'янець-Подільський

Захист дисертації відбудеться 27 квітня 2004 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" (03680, МСП, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, кім. 211).

Автореферат розісланий "24" березня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Пулім В.А.

Анотації

Алексійчук Т.В. Економічна ефективність виробництва свинини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, Київ, 2004.

У дисертаційній роботі викладені результати комплексного дослідження проблеми економічної ефективності виробництва свинини в умовах формування ринкової економіки. Узагальнені теоретичні та методичні основи, проаналізовано сучасний стан економічної ефективності виробництва свинини, виявлено тенденції і причини, що їх зумовили, проведено порівняльний аналіз ефективності виробництва свинини в сільськогосподарських підприємствах з традиційною та промисловою технологіями й особистих селянських господарствах, досліджено обсяги реалізації і ціни на м'ясо свиней за каналами збуту.

Практична цінність дослідження полягає в тому, що в роботі обґрунтовані напрями розвитку галузі й ефективного виробництва свинини, сутність яких зводиться до впровадження досягнень науки і передового вітчизняного та зарубіжного досвіду, спеціалізації і концентрації виробництва, розроблена система організаційно-технологічних та економічних важелів управління конкурентоспроможністю продукції, визначено розмір мінімальних й еквівалентних цін на свинину, що гарантує ефективне ведення свинарства.

Ключові слова: економічна ефективність, попит, пропозиція, виробництво свинини, витрати, ціни, інтенсифікація, конкурентоспроможність свинини, економічний механізм.

Алексейчук Т.В. Экономическая эффективность производства свинины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. Национальный научный центр "Институт аграрной экономики" УААН, Киев, 2004.

Диссертационная работа посвящена исследованию и разработке направлений повышения экономической эффективности производства свинины в условиях формирования рыночных отношений. Рассмотрены подходы к определению эффективности, раскрываемые в научных трудах отечественных и зарубежных ученых, их точки зрения на категорию экономической эффективности в современных условиях. Это позволило сделать вывод о том, что общим показателем экономической эффективности производства для субъектов хозяйствования является масса прибыли, обеспечивающая расширенное воспроизводство. Определяющими факторами развития свиноводства, как и других животноводческих отраслей, является платежеспособный спрос и предложение, уровень специализации и концентрации производства, внедрение прогрессивных технологий, повышение конкурентоспособности и качества продукции, совершенствование экономического механизма хозяйствования.

На обеспечение населения мясом и мясопродуктами в значительной степени влияет уровень производства свинины, удельный вес которой в структуре производства мяса всех видов в 2002 г. составил 35,2 %. Поэтому определение направлений повышения экономической эффективности производства свинины имеет важное научное и практическое значение.

Анализ факторов, влияющих на эффективность производства свинины показал, что в сельскохозяйственных предприятиях с повышением привесов животных с 14,4 до 72,2 кг на среднегодовую голову расход материально-денежных средств и затраты труда в расчете на 1 ц продукции снижаются соответственно в 2,8 и 4,2 раза, уровень убыточности - на 38,8 процентных пункта; с увеличением удельного веса свинины в структуре товарной продукции от 0,7 до 7,9 % производство ее в расчете на 100 га пашни повышается в 3,7 раза, себестоимость 1 ц привеса снижается на 45,4 %, затраты труда - на 37 %, производство становится рентабельным (7,2 %); повышение уровня концентрации поголовья от 400 до 2400 гол. на одно хозяйство увеличивает привес живой массы на одну среднегодовую голову в 1,5 раза, сокращает затраты труда в 2,2 раза, убыточность производства - на 49,6 процентных пункта.

В работе проведен сравнительный анализ экономической эффективности производства свинины в сельскохозяйственных предприятиях и личных крестьянских хозяйствах. Определено, что среднесуточный привес свиней в личных крестьянских хозяйствах в 2002 г. составил 400 г, или был выше в 1,8 раза по сравнению с сельскохозяйственными предприятиями, расход кормов на 1 ц привеса и себестоимость продукции были ниже соответственно на 32 и 8,8 %. Это способствовало рентабельному производству свинины в личных крестьянских хозяйствах (5,9%) при его убыточности в сельскохозяйственных предприятиях (-6,3 %). Однако затраты труда на производство свинины в личных крестьянских хозяйствах, в 3,6 раза превышающие затраты труда в сельскохозяйственных предприятиях, сдерживают развитие свиноводства в этой категории хозяйств. Поэтому нет оснований в ближайшей перспективе ожидать значительного увеличения объемов производства свинины в личных крестьянских хозяйствах, о чем свидетельствует снижение в них численности поголовья свиней за последние 10 лет в Киевской области на 7,1 процента.

Расчеты эффективности производства свинины в личных крестьянских хозяйствах основаны на данных анкетных исследований, проведенных автором. Это дало основание утверждать, что в более отдаленном периоде объемы выращивания свиней в хозяйствах населения в основном будут ограничиваться потребностями собственного потребления.

На рынке свинины отмечается существенное колебание цен: за период 1996-1998 гг. средние цены реализации свинины повысились на 74,2 %, в 1999-2001 гг. - в 2,2 раза, а в 2002 г. снизились на 17,5 %. Разница в уровнях цен по каналам реализации будет сохраняться и в дальнейшем. Производитель реализует продукцию преимущественно по тем каналам, которые обеспечивают наивысший уровень цен и своевременность расчетов. Среди каналов сбыта свиней в дальнейшем будут преобладать мясоперерабатывающие предприятия.

Существующий механизм ценообразования, включая дотации за счет возврата части НДС в цене 1 т живого веса свиней при реализации их мясоперерабатывающим предприятиям, снижает убыточность, но не обеспечивает рентабельного ведения производства. Поэтому необходима государственная поддержка отрасли, которая способствовала бы повышению ее эффективности на современном этапе и экономической самодостаточности в перспективе.

Возмещение расходов производителя (цена + дотации или так называемая цена поддержки) должно обеспечивать не менее 5 % рентабельности, необходимой для простого воспроизводства. С улучшением экономических показателей отрасли и ростом платежеспособного потребительского спроса на рынке будет формироваться эквивалентная цена в пределах 5 % нормы прибыли (рентабельность 18 %). Обоснованы цены поддержки и эквивалентные цены на мясо свиней по состоянию на 1 января 2003 года.

Практическая ценность исследования состоит в обосновании направлений развития отрасли и эффективного производства свинины, которые сводятся к внедрению достижений науки и передового опыта, повышения уровня специализации и концентрации производства, разработке системы организационно-технологических и экономических средств управления конкурентоспособностью и качеством продукции, определению уровня минимальных и эквивалентных цен на свинину, что гарантирует эффективное ведение свиноводства.

Ключевые слова: экономическая эффективность, спрос, предложение, производство свинины, затраты, цены, интенсификация, конкурентоспособность свинины, экономический механизм.

Alekseychuk T.V. Economical Effectiveness of Pork Production. - Manuscript.

The thesis is for obtaining Ph.D. on speciality of agricultural economics. The speciality code is 08.07.02 - Agrarian Economics and Agro-Industrial Complex - National Scientific Centre "Institute of Agrarian Economics" UAAS, Kiev, 2004.

The investigation presents the result of complex research of pork production economical effectiveness under conditions that market economy is being formed. Theoretical and methodological bases were generalized. Analysis of current state of economical effectiveness of pork production was carried out. The comparative analysis of production effectiveness was made in agricultural enterprises and in individual country farms. The volumes and prices on pork were researched through sales contacts.

Practical value of research work lies in following: ways of industry development and effective production were substantiated, which can be achieved by introduction of up-to-date technics of progressive local and foreign experiences, specialization and concentration of the production. The system of organizational-technological and economical means was elaborated, which can control competitiveness and quality of the products. The minimum and equivalent prices were estimated, which secure effective pig-breeding.

Key words: economical effectiveness, demand, supply, pork production, expenses, cost, prices, intensification, competitiveness, and economical mechanism.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В Україні м'ясо свиней є традиційним продуктом харчування і займає вагоме місце. В 1990 р., коли в Україні було досягнуто найвищого показника середньорічного споживання м'яса та м'ясопродуктів (68,2 кг за рік), частка вирощеного м'яса великої рогатої худоби становила 50,2 %, м'яса свиней - 32 %, м'яса інших тварин та птиці - 17,8 %. У 2002 р., незважаючи на майже трикратне скорочення обсягів м'ясних ресурсів, частка свинини, не поступаючись своїм місцем, дещо збільшилась: м'ясо великої рогатої худоби - 44,7 %, м'ясо свиней - 35,2 %, м'ясо інших видів худоби та птиці - 20,1 відсотка.

Разом з тим свинина як товар, за умови незабезпеченого попиту на неї, є збитковою. У 2002 р. величина збитку від реалізації свинини становила 123,8 млн. грн., при рівні збитковості галузі -16,9 %. Реалізацію свинини в більшості випадків супроводжує явище декапіталізації, тобто "проїдання" вкладеного капіталу. За законами ринкової економіки виробництво такого товару має припинятися, або ж для продовження процесу виробництва необхідно мати додаткове джерело грошових надходжень для погашення збитку.

Вказані вище неузгодженості переросли в проблему, яка потребує невідкладного вирішення як в інтересах сільськогосподарських товаровиробників, так і в інтересах споживачів необхідного для харчування населення продовольчого продукту. Адже маючи сприятливі природні умови, достатню власну базу виробництва зерна, значний досвід вирощування свиней, високопродуктивні породи тварин, сільськогосподарські підприємства значно зменшили обсяги та ефективність виробництва свинини. економічний свинина ринковий

Дослідженням проблем економічної ефективності сільськогосподарського виробництва займалися В. Андрійчук, В. Боєв, О. Крисальний, Ю. Коваленко, І. Лукінов, І. Лотоцький, М. Малік, В. Месель-Веселяк, О. Онищенко, Б. Пасхавер, П. Саблук, О. Шкільов, О. Шпичак, В. Юрчишин та інші автори. Їх зусиллями визначено основні засади ефективного виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції. Особливості економічної ефективності виробництва свинини досліджували П. Березівський, М. Коржинський, В. Рибалко, П. Руснак, І. Топіха, П. Щепієнко та інші.

Проте недостатньо дослідженими залишаються організаційно-економічні важелі підвищення ефективності виробництва свинини в умовах переходу до ринкової економіки, зокрема, вплив спеціалізації та концентрації, порівняльна оцінка ефективності виробництва за організаційно-правовими формами господарювання та господарств населення, застосування промислових і традиційних технологій ведення свинарства, недосконалість економічного механізму на макро- та мікрорівнях. Це й зумовило вибір теми, визначає її актуальність та структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з програмами науково-дослідних робіт відділу ціноутворення та кон'юнктури ринку Інституту аграрної економіки УААН, за держбюджетною темою "Розробити методологію ціноутворення та інфраструктури ринку продукції АПК в перехідний період до ринкової економіки" (державний реєстраційний номер 0196U016297 на 1996-2000 роки) та темою "Теоретичні та методологічні основи ціноутворення на продукцію АПК, стратегія розвитку та механізм функціонування інфраструктури ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні в умовах ринкових відносин" (державний реєстраційний номер 0102U000264 на 2001-2005 роки).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва свинини в умовах формування в Україні ринкової економіки. Для досягнення поставленої мети визначено такі основні завдання:

- дослідити та узагальнити теоретичні підходи до аналізу ефективності виробництва свинини в умовах формування ринкових відносин;

- оцінити економічний стан свинарства в різних категоріях господарств і організаційно-правових формах господарювання;

- визначити тенденції розвитку свинарства та при необхідності здійснити відповідні корекції;

- узагальнити зарубіжний досвід організації ефективного розвитку свинарства;

- обґрунтувати основні напрями та розробити пропозиції, спрямовані на підвищення економічної ефективності виробництва і реалізації свинини.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні питання ефективності виробництва свинини в умовах формування ринкової економіки.

Об'єктом дисертаційного дослідження є сільськогосподарські підприємства з різними організаційно-економічними формами виробництва свинини, а також особисті селянські господарства, які вирощують свиней.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ та їх еволюції, системний підхід, теорія перехідної економіки, наукові праці економістів-аграрників з питань економічної ефективності виробництва, менеджменту, маркетингу в умовах формування ринкових відносин, чинна законодавча і нормативна база. Системно-структурний і функціональний аналіз використовувався при розробці моделі визначення ефективності виробництва свинини; статистичних групувань - для оцінки впливу основних факторів на ефективність виробництва свинини; графічний - для наочного зображення схем взаємозв'язку і розвитку окремих процесів; порівняльного аналізу; монографічного дослідження об'єктів; анкетного обстеження; розрахунково-конструктивний.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Уряду України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, зведені дані статистичної звітності районів Київської області, первинна документація сільськогосподарських підприємств, дані анкетного опитування, літературні джерела та інші.

Наукова новизна отриманих автором результатів, що виносяться на захист:

- удосконалено методичні підходи до визначення економічної ефективності виробництва свинини в умовах формування ринкової економіки;

- здійснено комплексну наукову оцінку ефективності виробництва свинини, узагальнено економічні тенденції її змін в умовах становлення ринкових відносин та визначені фактори, що їх обумовлюють;

- підтверджено дієвість теоретичних засад, згідно з якими ефективність виробництва свинини визначає ринок через співвідношення платоспроможного попиту та пропозиції, з використанням їх для обгрунтування напрямів підвищення ефективності виробництва свинини в сучасних умовах;

- встановлено, що процес зменшення обсягів та збитковість виробництва свинини в період формування ринкової економіки є наслідком погіршення сукупності факторів, який може бути призупинений за рахунок підвищення купівельної спроможності населення, удосконалення системи стимулювання розвитку галузі та запровадження прогресивних форм організації виробництва на основі інтенсифікації;

- визначено роль, місце та перспективи розвитку виробництва свинини в особистих селянських господарствах;

- удосконалено економічний механізм підвищення конкурентоспроможності виробництва свинини як системи організаційно-економічних важелів і методів управління, що у сукупності забезпечують високі споживчі властивості та зростання попиту на свинину на ринку м'яса і м'ясопродуктів;

- обгрунтовано на оглядову перспективу основні напрями розвитку свинарства та підвищення його ефективності в сільськогосподарських підприємствах шляхом запровадження цін підтримки та еквівалентних цін на м'ясо свиней, розвитку спеціалізації та концентрації виробництва з використанням прогресивних технологій.

Практичне значення результатів дослідження полягає у застосуванні викладеного в дисертаційній роботі комплексу науково обґрунтованих висновків і пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності виробництва свинини. Їх впровадження сприятиме збільшенню обсягів виробництва якісної продукції, підвищенню ефективності виробництва, поліпшенню раціонів харчування населення та загальному соціально-економічному розвитку суспільства.

Результати наукового дослідження можуть бути використані при підготовці рекомендацій для органів управління галуззю різних рівнів, зокрема, Головним управлінням сільського господарства та продовольства Київської облдержадміністрації при підготовці прогнозу розвитку свинарства та визначенні цін підтримки й еквівалентних цін на свинину, для здійснення розрахунку нормативної собівартості в окремих господарствах, у навчальному процесі вищих закладів освіти при викладанні основ економіки галузей агропромислового комплексу та менеджменту, в окремих організаційно-правових формах господарювання при визначенні напрямів розвитку свинарства.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, отримані в дисертаційній роботі, пропозиції і рекомендації щодо напрямів підвищення економічної ефективності виробництва свинини є особистими розробками автора.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження доповідались на: Міжнародній науково-практичній конференції "Механізм господарювання та економічного зростання в АПК: стан, проблеми, перспективи" (м. Київ, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання" (м. Харків, 2001 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників "Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК" (м. Київ, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні аспекти функціонування агропромислової сфери в ринковому середовищі" (м. Київ 2002 р.). Результати й основні положення дослідження апробовані також у виступах на засіданнях відділення ціноутворення та інфраструктури ринку Інституту аграрної економіки УААН.

Публікації. За результатами виконаних досліджень самостійно та у співавторстві опубліковано 12 наукових праць, з них 6 одноосібних у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг видань - 3,9 друк. арк., у тому числі особисто автору належать 2,9 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, викладена на 177 сторінках комп'ютерного тексту, має 38 таблиць, 24 рисунки та 6 додатків. Бібліографічний список включає 203 літературних джерела.

Основний зміст дисертації

У першому розділі - "Теоретичні основи визначення економічної ефективності виробництва" - узагальнено теоретичні підходи до аналізу ефективності виробництва сільськогосподарської продукції та її особливості при виробництві свинини в умовах переходу до ринку. Проведеним дослідженням встановлено, що при визначенні ефективності виробництва присутні як суб'єктивні, так і об'єктивні фактори. Вони відносяться до оціночної діяльності, яка має визначити значущість певних явищ.

Визначенням результату певної дії є оцінка. Вона передбачає порівняння явища з нормативом, або дію по переведенню будь-якого показника у вартісну форму і потребує застосування критерію, який є підставою або мірилом оцінки чи прикметою розпізнавання.

Критерій має певні особливості для кожної з фаз оцінки. У першій фазі мірилом результату є обсяг витрачених ресурсів, а в другій - одержаний результат. Досягнута ж ефективність характеризує ціну результату, яка визначається через кількість витрачених ресурсів.

Якщо розглядати означення "економічна", то це є твердження, що поняття "ефективність" відноситься до економіки, яка є сферою життєдіяльності людей і пов'язана з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням засобів до життя у будь-якому вигляді. Критерій же визначення ефективності виробництва вибирається для всього процесу та кожної з фаз відтворення.

Найбільш вагомі показники економічної ефективності виробництва, особливо в умовах дії ринкового механізму мають вартісний характер. При цьому максимізація прибутку може розглядатися як кінцевий результат тільки даного циклу виробництва, оскільки не враховується остання сфера процесу відтворення - розподіл, без якої неможливе завершення та продовження відтворення. З точки зору процесу відтворення, особливо розширеного, кінцеві результати визначаються розміром та часткою фонду нагромадження, який створюється для розширення обсягу виробництва. У зв'язку з тим, що джерелом утворення такого фонду є прибуток, тому як ефект або критерій ефективності виробництва свинини приймаємо саме такий рівень прибутковості та розподілу, що забезпечує надходження власних і залучених фінансових ресурсів для здійснення безперервного розширеного виробництва в майбутньому.

Крім того, специфічно ринковим показником, який характеризує відповідність виробленої продукції суспільній потребі в ньому і відповідній її якості є ціна. Вона відображає кількісні та якісні параметри виробленої продукції, а також встановлює максимальний рівень індивідуальних витрат виробника. Вартісним еквівалентом всієї виробленої продукції є виручка від реалізації, яка визначає межу витрат виробника.

Крім вартісних показників ефективності виробництва свинини в умовах формування ринку важливе місце належить і змішаним, які характеризують величину одержаного ефекту. У свинарстві основними з них є витрати та виручка від реалізації у розрахунку на 1 ц приросту живої маси свиней, або собівартість чи ціна одиниці виробленої продукції.

Важливими показниками ефективності виробництва є характеристика величини отриманого ефекту відносно використаних у виробництві ресурсів. Це - рентабельність, яка характеризує відношення одержаного прибутку до витрачених ресурсів, та норма прибутку, яка характеризує відношення одержаного прибутку до авансованого капіталу - основних та оборотних засобів (оборотних і необоротних активів).

Серед факторів, які впливають на ефективність виробництва свинини, значне місце належить організаційним. Найважливішими серед них є організаційно-економічні форми виробництва, які пов'язані з інтенсифікацією. До групи чинників, які впливають на рівень ефективності виробництва, відносяться також форми реалізації продукції, оскільки від них залежить рівень цін. У цих чинниках відображається і законодавчо-нормативне забезпечення, яке встановлює правила економічних взаємовідносин.

У другому розділі - "Сучасний стан та економічна ефективність виробництва свинини" - проаналізовано рівень споживання м'яса, розвиток свинарства в Київській області та Україні, виявлені тенденції у змінах кількісних і якісних показників: обсягів виробництва, поголів'я та продуктивності свиней за категоріями господарств і організаційно-правовими формами господарювання, визначено вплив сукупності факторів на економічну ефективність виробництва свинини, обсяги за каналами реалізації та ціни на м'ясо свиней.

Дослідженням встановлено, що стала тенденція збільшення поголів'я свиней та виробництва свинини в Україні й окремих областях спостерігалася до 1990 року. Як результат, у 1990 р. на одну особу в Україні виробили 84 кг м'яса всіх видів у забійній вазі, з яких 30,4 кг - свинини. У 2000 та 2002 рр. виробництво м'яса всіх видів зменшилося відповідно до 33,6 та 34,2 кг, у тому числі свинини - 13,6 та 14,6 кг.

За період 1990-2002 рр. рівень споживання м'яса та м'ясопродуктів на одну особу за рік в Україні зменшився в 2,1, а у Київській області - в 2,5 раза. У 2002 р. цей показник в області був нижчим за мінімальний рівень споживання на 37,1 %, а від раціональної норми - у 2,5 раза. Зниження платоспроможного попиту населення зумовило зменшення з початку 90-х років обсягів виробництва, поголів'я свиней та їх продуктивності, збільшення грошово-матеріальних витрат на одиницю продукції та ріст збитковості галузі.

У Київській області протягом 1996-2000 рр. спостерігалося зменшення поголів'я свиней, його продуктивності, що супроводжувалося високими витратами кормів, праці і коштів на виробництво продукції. Ситуація в галузі покращилася у 2001 та 2002 роках (табл. 1).

Аналіз виробництва свинини за організаційно-правовими формами господарювання показав, що збільшення її обсягів спостерігається у господарських товариствах. У фермерських господарствах обсяги зростають, але частка їх не перевищує 0,3 відсотка загального виробництва в сільськогосподарських підприємствах області.

Встановлено, що на ефективність виробництва свинини в сільськогосподарських підприємствах важливий вплив справляють організаційно-економічні форми, пов'язані із спеціалізацією та концентрацією. Але ці процеси розвиваються недостатньо динамічно. Зокрема, у 2002 р. в окремих організаційно-правових формах господарювання Київської області частка свинини у структурі товарної продукції становила: у господарських товариствах - 5,3 %, у сільськогосподарських виробничих кооперативах - 4,4 %, приватних підприємствах - 3,1 %, в інших - 2 відсотки. В усіх організаційно-правових формах господарювання області частка свинини дорівнювала 4,6 %, тобто свинарство є лише додатковою галуззю.

У дисертації методом групувань за 1998 - 2000 рр., коли була доступна статистична інформація по окремих об'єктах, підтверджена залежність ефективності виробництва свинини від продуктивності тварин, величини затрат праці, спеціалізації та концентрації виробництва. Дана залежність підтверджується й аналізом за 2001 р. по 245 сільськогосподарських підприємствах з поголів'ям понад 400 свиней на одне господарство. Зокрема, зі збільшенням частки свинини у структурі товарної продукції собівартість 1 ц приросту, затрати праці та рівень збитковості виробництва зменшуються (табл. 2).

Дослідження розвитку свинарства в особистих селянських господарствах Київської області показало, що на 1 січня 2003 року тут утримувалося 244 тис. гол. свиней, або 51,7 % до господарств усіх категорій. У 2002 р. особисті селянські господарства виробили в такому ж порівнянні 69,8 % свинини.

Виходячи з того, що у виробництві та реалізації свинини особисті селянські господарства займають значну частку, зроблено поглиблений аналіз ефективності виробництва свинини. Проведено вибіркове анкетування особистих селянських господарств Київської області, які вирощують свиней.

Методом розрахунку з використанням зібраних вихідних даних визначено середню собівартість приросту живої маси свиней у досліджуваних господарствах. При включенні оплати праці до собівартості вона становить 472 грн. в особистих селянських господарствах, або на 8,8 % нижча, ніж у сільськогосподарських підприємствах (табл. 3). У варіанті без урахування оплати праці собівартість становить 379,5 грн., тобто нижча на 26,6 % в такому ж порівнянні.

Аналіз витрат на виробництво свинини в особистих селянських господарствах та розрахунок можливого доходу від її реалізації свідчить про різний рівень ефективності виробництва. У господарстві з мінімальною собівартістю, за умови реалізації свиней в живій вазі посередникам, які сплачували у 2002 р. по 500 грн. за 1 ц, рентабельність виробництва становила 19 % з урахуванням оплати праці, та 29,2 - без урахування оплати праці. У господарстві з найвищою собівартістю 1 ц живої ваги та з урахуванням оплати праці виробництво і реалізація свинини збиткові - 4,2 %, та рентабельні - без урахування оплати праці, частка якої у структурі собівартості становить 28 відсотків.



Дослідження свідчать, що приріст виробництва свинини в особистих селянських господарствах в оглядовій перспективі буде незначним, а в подальшому, виходячи з економічної доцільності, має припинитися. Ці господарства реалізували на забій у 2002 р. в Україні та Київській області відповідно 84,3 та 76,2 % свинини, але виробили продукції менше рівня 1960 р., що пов'язано не лише зі зниженням платоспроможного попиту, а й погіршенням демографічної ситуації на селі.

Зменшення частки виробництва свинини в господарствах населення має відбуватися поступово. Але в даний період це виробництво є суспільно визнаним. Тому необхідно підтримувати розвиток свинарства в особистих селянських господарствах шляхом розширення послуг щодо закупівлі племінного молодняка, організації роздрібної торгівлі високоякісними комбікормами, забезпечення умов для створення заготівельних і збутових сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що зменшить втрати виробників від послуг посередників.

У Київській області змінюється і структура каналів реалізації свинини. Найбільші обсяги свинини були реалізовані в 1991 та 1996 рр. заготівельним організаціям, у 1997 - 2000 рр. - населенню. У 2001 та 2002 рр. знову переважала реалізація заготівельним організаціям, що є результатом запровадження згідно з постановою Кабінету Міністрів України порядку повернення виробникам суми податку на додану вартість при реалізації свиней живою вагою переробним підприємствам.

Спостерігається коливання рівнів цін на свинину. Це і надалі буде суттєво впливати на зміну структури каналів реалізації. Перевага надаватиметься тим каналам, які забезпечують найвищий рівень цін, своєчасність розрахунків за реалізовану продукцію та менші витрати по реалізації (табл.4).

Як видно з наведених даних, за 1996-1998 рр. ціни на свинину по всіх каналах реалізації зросли на 74,2 %. У 1999-2001 рр. темпи зростання цін підвищилися до 224 %, проте у 2002 р. порівняно з попереднім роком вони зменшилися на 17,5 %. Зокрема, ціни на свинину, реалізовану за бартерними операціями, зменшилися на 33,3 %, заготівельним організаціям та споживчій кооперації - відповідно на 25,8 та 24,6 відсотка. На нашу думку, така ситуація пояснюється збільшенням обсягів реалізації свинини сільськогосподарськими підприємствами у 2002 р. проти 2001 р. в 1,9 раза при обмеженому платоспроможному попиту на неї.

У дисертаційній роботі досліджено зміни обсягів і цін продажу свинини та сала на міських ринках і в торговельній мережі Київської області, міст Борисполя та Білої Церкви. Вибіркове обстеження цих ринків показало, що в останні роки обсяги продажу свинини зменшуються, а ціни зростають.

У третьому розділі - "Напрями підвищення ефективності виробництва свинини" - визначено та обґрунтовано комплекс заходів з підвищення економічної ефективності виробництва свинини в умовах формування ринкових відносин. Їх сутність полягає у необхідності інтенсифікації виробництва, використанні зарубіжного досвіду ведення свинарства, зокрема, розвитку спеціалізації і концентрації, необхідності виробництва конкурентоспроможної продукції, системному управлінні цими процесами, ресурсному забезпеченні та удосконаленні економічного механізму в напрямку стимулювання ефективності виробництва.

Досвід України, країн близького і далекого зарубіжжя показує, що підвищення інтенсивності виробництва є основним напрямом розвитку свинарства. Зокрема, у ТОВ "Євроресурс" Броварського району з промисловою технологією виробництва свинини у 2002 р. виростили 99,3 тис. ц свинини проти 48,5 тис. ц у 2001 р., або в розрахунку на одну свиноматку майже дві тонни. Середньодобовий приріст на вирощуванні та відгодівлі становив 333 г, витрати кормів на 1 ц приросту - 5,3 ц корм. од., з яких 97 % - комбікорми. Від реалізації свинини одержано понад 6 млн. грн. прибутку, а рівень рентабельності підвищився з 12,4 у 2001р. до 19,7 % у 2002 році.

У ТОВ "Агросвіт" Миронівського району з традиційною технологією виробництва свинини за останні три роки обсяги зросли з 1,9 до 5,1 тис. ц. Рентабельність виробництва підвищилася з 0,2 % у 2000 р. до 18,5 % у 2002 році.

За показниками інтенсивності розвитку свинарства в Європі виділяється Данія, де щорічно вирощується 20,5-21 млн. свиней і виробляється 1,6-1,65 млн. тонн свинини. На кожного жителя країни виробляється 314-324 кг свинини, з них 270-275 кг експортується. Спеціалізація і концентрація тут достатньо швидко розвивалася в останні 20 років минулого століття (рис. 1).



Рис.1. Динаміка розміру ферм за поголів'ям свиней у Данії, % до 1980 р.

Серед факторів, які визначають розвиток інтенсивності виробництва є традиційні, які використовувалися в галузі не один десяток років, але втрачені в період реформування агропромислового комплексу. Це розвиток спеціалізації, концентрації та інтеграції виробників свинини з переробниками і сферою торгівлі; використання досягнень науково-технічного прогресу, удосконалення селекційно-племінної роботи тощо. Вказані фактори інтенсифікації виробництва необхідно відновити на основі економічного інтересу виробників-власників та поєднання їх інтересу з переробниками і торгівлею.

В сучасних умовах, коли виробництво, переробка і реалізація м'яса організаційно відокремилися у вигляді приватних підприємств, підвищення ефективності реалізації виробленої продукції можливе на основі довгострокових угод між виробниками, переробниками та торгівлею, з можливим наступним створенням об'єднань кооперативного типу або інтегрованих формувань. Прикладом таких структур можуть бути нині діючі ТОВ "Євроресурс" Броварського району та ТОВ ДП "Ферми ДАНАМ" Кагарлицького району Київської області.

Якість свинини, отриманої на м'ясопереробних підприємствах, характеризується строкатістю. У Київської області в 2001 та 2002 роках переважна частка виробленої свинини була другої категорії якості. Складніша ситуація з виробництвом якісної свинини на м'ясопереробних підприємствах України, де частка продукції першої та другої категорій у 1999 та 2002 роках становила відповідно 55,4 та 59,9 %, а пісної - понад 30 % щорічно.

Враховуючи досвід і вимоги міжнародного та вітчизняного законодавства, в Україні доцільно додатково запровадити стимулювання виробництва свинини не лише за категоріями якості, а й відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO - 9000 (стандарт управління якістю продукції) і ISO - 14000 (стандарт управління якістю довкілля та екологічної безпеки).

Проблему підвищення ефективності виробництва свинини неможливо вирішити без удосконалення економічного механізму, насамперед фінансового забезпечення виробничих структур. Збитковість свинарства значною мірою зумовлена об'єктивними для виробника причинами. Необхідна державна фінансова підтримка, розмір якої доцільно визначати через рівень цін підтримки та еквівалентних цін на свинину. Такі ціни мають в першу чергу гарантувати повернення виробнику понесених ним витрат. Основою для їх визначення є суспільно-визнаний нормативний рівень витрат на виробництво свинини.

Спираючись на методику, запропоновану відділом ціноутворення та кон'юнктури ринку Інституту аграрної економіки, нами розрахована і рекомендується до використання в Київській області нормативна собівартість, ціна підтримки та еквівалентна ціна на свинину з урахуванням цінової ситуації, що склалася станом на 1 січня 2003 року (табл.5).

Дана методика відображає об'єктивні економічні процеси сучасного періоду формування ринкової економіки і концепцію ціни. Такий підхід передбачає визначення розміру підтримки виробників при закупівлі у них свиней. У відповідності з цією методикою при середньодобових приростах живої маси тварин 235 г ціна підтримки станом на 1 січня 2003 р. становила 5351 грн. за 1 тонну м'яса свиней.

Встановлено, що при існуючій продуктивності тварин та фактичних цінах реалізації свинини не забезпечується рентабельне ведення галузі. Лише при досягненні 300 г середньодобових приростів живої маси та реалізації на забій однієї голови вагою 100 кг еквівалентна ціна зменшується на 21,7 відсотка.

Прийняті для розрахунків показники продуктивності вдвічі нижчі, ніж в багатьох країнах з розвиненим свинарством, але вищі за досягнуті в нашій країні.

Такі показники в сільськогосподарських підприємствах області та України можуть бути реальними при дотриманні всіх технологічних вимог до вирощування та відгодівлі свиней.

Висновки

Проведені дослідження дають підстави зробити наступні висновки та пропозиції.

1. За досліджуваний період (1990-2002 рр.) споживання м'яса та м'ясопродуктів на одну особу за рік в країні зменшилося в 2,1 раза. Недостатнє споживання м'яса (32,6 кг у 2002 р. при раціональній нормі 83 кг) зумовлене низькою платоспроможністю населення. Внаслідок цього зменшилося поголів'я свиней, його продуктивність, погіршилися кормова база, рівень і якість годівлі тварин, умови відтворення та утримання поголів'я, зросли витрати кормів і собівартість продукції.

2. Частка свинини у структурі виробництва м'яса всіх видів традиційно займає 32-35 %, чим суттєво впливає на забезпечення споживчого попиту на м'ясо і м'ясопродукти. Тому визначення напрямів підвищення економічної ефективності виробництва має важливе наукове і практичне значення.

3. За період реформування АПК у виробництві свинини чітко виділяються два періоди за динамікою ефективності. Зокрема, з 1991 по 1998 р. спостерігався процес зниження економічної ефективності. Ситуація почала змінюватися на краще з 1999 по 2002 р., що проявилося в нарощуванні поголів'я свиней та зниженні рівня збитковості виробництва.

4. Фактори, що впливають на економічну ефективність виробництва свинини, в основному не втрачають свої дії на різних етапах розвитку економіки. Проте нові організаційно-правові форми господарювання в переважній більшості не мають належної матеріально-технічної бази для повнішого використання таких факторів.

5. Встановлено, що за досліджуваний період ефективність виробництва свинини у сільськогосподарських підприємствах зростає:

– з підвищенням приросту живої маси свиней з 14,4 до 72,2 кг на середньорічну голову зменшуються витрати коштів на 1 ц продукції у 2,8 раза, затрати праці - у 4,2 раза, рівень збитковості знижується на 39 відсоткових пунктів;

– із збільшенням частки свинини у структурі товарної продукції від 0,7 до 7,9 % виробництво свинини у розрахунку на 100 га ріллі підвищується у 3,7 раза, собівартість 1ц приросту живої маси зменшується на 45,4 %, затрати праці - на 37,%, виробництво стає рентабельним (7,2%);

– з ростом концентрації поголів'я від 400 до 2400 гол. на господарство збільшується приріст живої маси на одну середньорічну голову в 1,5 раза, підвищується продуктивність праці в 2,2 раза, скорочуються витрати на 1 ц продукції на третину, зменшується рівень збитковості на 49,6 відсоткових пункта.

6. Дослідження економічної ефективності виробництва свинини у сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах показало, що в останніх вища продуктивність тварин, менші витрати кормів на одиницю приросту живої маси, за рахунок чого нижча собівартість, виробництво рентабельне, тоді як у сільськогосподарських підприємствах свинарство збиткове. Проте в особистих господарствах населення (де утримується 1 - 2 голови) у 3,6 раза вищі затрати праці, а заробітна плата при цьому формується за залишковим принципом. Тому немає підстав очікувати тут значного приросту товарного виробництва.

7. На ринку свинини відмічаються суттєві коливання цін: протягом 1996 -1998 рр. середні ціни реалізації свинини зросли на 74,2 %, у 1999-2001 рр. - у 2,2 раза, а в 2002 р. знизилися на 17,5 %. Різниця рівнів цін за каналами реалізації зберігатиметься і надалі. Виробник віддає перевагу тим каналам продажу продукції, які забезпечують найвищий рівень цін і своєчасність розрахунків. Серед усіх каналів збуту свиней перше місце посідають м'ясопереробні підприємства.

8. На підвищення конкурентоспроможності свинини впливає комплекс чинників, різноманітність яких можна звести до трьох груп заходів - адаптація галузі до ринкового середовища, запровадження досягнень науково-технічного прогресу та протекціоністська аграрна політика. Ці заходи мають здійснювати як держава, так і товаровиробники.

9. Існуючий економічний механізм не забезпечує рентабельне ведення галузі. Запровадження у 2001-2002 рр. дотацій на свинину за рахунок повернення частини ПДВ при реалізації свиней живою вагою м'ясопереробним підприємствам, зменшило збитковість, але не забезпечило прибуткове ведення галузі. Необхідна державна підтримка свинарства, яка б сприяла підвищенню його ефективності на сучасному етапі та економічній самодостатності в перспективі. Відшкодування витрат виробника (ціна + дотації, або так звана ціна підтримки) має забезпечувати не менше 5 % рентабельності, необхідних для простого відтворення виробничого процесу. З підвищенням ефективності галузі та зростанням платоспроможного споживчого попиту на ринку буде формуватися еквівалентна ціна в межах 5 % норми прибутку (рентабельність 18 %). За цих умов зростатиме частка самофінансування галузі, а частка державної підтримки буде скорочуватися.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Алексійчук Т.В. До питання ефективності виробництва свинини // Вісник аграрної науки. - 2001. - № 8. - С. 74-78.

2. Алексійчук Т.В. Організаційні форми та ефективність виробництва свинини // Вісник аграрної науки. - 2002. - № 11. - С.70-72.

3. Алексійчук Т.В. Вплив рівня годівлі свиней на ефективність виробництва свинини // Економіка АПК. - № 1. - С. 76-80.

4. Алексійчук Т.В. Підвищення ефективності виробництва свинини // Економіка АПК. - 2002. - № 10. - С.86-88.

5. Алексійчук Т.В. Вплив спеціалізації та концентрації на ефективність виробництва свинини // Агроінком. - 2002. - № 4-7. - С. 48-49.

6. Алексійчук Т.В. Екологічні аспекти розвитку свинарства в Україні // Вісник Сумського державного аграрного університету. - 2001. - № 2. - С.429-430.

7. Печко В.П., Алексійчук Т.В. Економічна ефективність виробництва видів продукції: свині. // Особисті підсобні господарства України - аналіз витрат та ефективність виробництва видів сільськогосподарської продукції. / За ред. д.е.н., акад. УААН О.М. Шпичака. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С. 149-. (Автором зроблено розрахунок ефективності виробництва свинини в особистих господарствах населення).

8. Печко В.П. Алексійчук Т.В., Свиноус І.В. Ринок м'яса свиней: поточна кон'юнктура і прогноз. // Поточна кон'юнктура і прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні на 2003/2004 маркетинговий рік. Вип. 10. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - С. 126-138. (Автору належить аналіз та прогноз виробництва свинини).

9. Алексійчук Т.В. Ефективність виробництва свинини в сільськогосподарських формуваннях // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: Національний аграрний університет, 2001. - Вип. 44. - С.218-220.

10. Алексійчук Т.В. Канали реалізації та ціни на свинину в системі господарського механізму // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: Національний аграрний університет, 2002. - Вип. 56. - С.137-138.

11. Алексійчук Т.В. Свинарство у м'ясному підкомплексі України // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. Кол. монографія у 2-х томах. Т.1. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С.544-546.

12. Алексійчук Т.В. Структурні зміни у свинарстві в період реформування АПК // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Кол. монографія у 4-х частинах. Ч.4. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С.169-172.

Размещено на Allbest.ru