Оподаткування в системі факторів макроекономічної рівноваги в умовах ринкової трансформації

Размещено на http://allbest.ru

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

ОПОДАТКУВАННЯ В СИСТЕМІ ФАКТОРІВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

ВИКОНАЛА ГОРОДЕЦЬКА ТЕТЯНА ЕДУАРДІВНА

Харків - 2008

АНОТАЦІЯ

Городецька Т.Е. Оподаткування в системі факторів макроекономічної рівноваги в умовах ринкової трансформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню, теоретичному обґрунтуванню впливу оподаткування на макроекономічну рівновагу та розробці методологічних засад подальшого реформування податкової системи. Доведено, що в умовах економічної трансформації податки, як складова частина оподаткування, є особливим чинником рівноваги, що породжує інституційні фактори впливу. Розкрито механізм відтворення інституційного статусу основних суб'єктів оподаткування за рахунок з'ясування роли податків у реалізації та розвитку їх ієрархічних повноважень. Визначено особливості впливу форм оподаткування на макроекономічну рівновагу в умовах ринкової трансформації.

Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення податкових важелів макроекономічного регулювання з урахуванням особливостей перехідної економіки. Обґрунтовано основні напрями реформування системи оподаткування України.

макроекономічний ринковий попит податок

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процеси ринкової трансформації неминуче позначаються на характері взаємозв'язків між фундаментальними макроекономічними параметрами і висувають перед державою завдання щодо розробки програм соціально-економічного розвитку в умовах стабільного зростання. Вирішення цих завдань потребує досягнення макроекономічної рівноваги, оскільки чим ближче економіка до зазначеного стану, тим більше можливостей оперативного розв'язання проблем при переході з одного збалансованого стану економіки в інше.

Рівноважний статус національної економіки визначається насамперед макроекономічної політикою, складовою частиною якої повинно бути вивчення та вирішення низки питань, пов'язаних з досягненням збалансованості сукупного попиту і сукупної пропозиції, зниження рівня безробіття, стримування інфляційних процесів, росту бюджетного дефіциту тощо.

При дослідженні проблем макроекономічної рівноваги необхідно визначити фактори впливу на неї, а також способи її досягнення. Як базовий елемент економіки податкова система, з одного боку, забезпечує фінансовий фундамент держави, а з іншого боку, - виступає одним із головних інструментів реалізації податкової політики та втручання держави у функціонування економічної системи. Організація оподаткування впливає на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу й технічного оновлення виробничого потенціалу держави.

Податки є складовою частиною фіскальної системи, об'єктивно існуючим інститутом суспільства та одним з економічних факторів впливу на макроекономічну рівновагу. Однак необхідно зазначити: оскільки і в умовах ринкової економіки податкова система обмежує, але не виключає свободи вибору, тому що законодавчо регулюється державою, то податки не можуть виступати як основний фактор досягнення макроекономічної рівноваги, а є особливим чинником, що потребує дослідження.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Багатогранний характер проблеми виявлення сутності взаємозв'язку між системою оподаткування і макроекономічною рівновагою в умовах трансформації пояснює наявність значної кількості наукових робіт зарубіжних та вітчизняних вчених. Теоретичні основи дослідження цієї проблеми містяться у працях Л. Вальраса, Дж. Кейнса, А. Лаффера, К. Маркса, А. Маршалла, Гр. Менк'ю, Д. Норта, Д. Рікардо, П. Самуельсона, Ж-Б. Сея, А. Сміта, С. Фішера та інших. Теоретичні розробки західних науковців потребують детального вивчення та узагальнення для використання податків як фактора макроекономічної стабільності в умовах трансформації української економіки. Вагомим є також внесок у вирішення цих проблем російських вчених В. Камаєва, В. Макарова, О. Мамедова, Р. Нурієва, А. Пителіна, В. Пугачова, Д. Черника, А. Шаститка. Питання впливу податків на макроекономічну рівновагу, а також проблеми реформування податкової системи України розглядаються у працях українських вчених-економістів. Серед них: В. Буряковський, О. Василик, В. Геєць, А. Гриценко, С. Лондар, І. Луніна, І. Лютий, П. Мельник, Т. Меркулова, А. Поддєрьогін, А. Соколовська, І. Чугунов, О. Яременко та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами й темами. Дисертаційна робота узгоджується з основними напрямами наукових результатів, теоретичних положень і висновків досліджень, які були проведені в межах фундаментального наукового дослідження за темою «Проблеми економічної рівноваги господарюючих суб'єктів в умовах перехідних процесів в економіці» (номер державної реєстрації 0101U006995) Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія».

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення характеру впливу оподаткування на макроекономічну рівновагу в умовах ринкової трансформації та розробка напрямів реформування податкової системи України, втілення яких спрямоване на підвищення ефективності податкової політики як складової частини програми економічного розвитку країни. Відповідно до зазначеної мети виділено такі завдання дослідження:

- виявити місце й роль податків у системі факторів макроекономічної рівноваги;

- розкрити теоретичні основи взаємозв'язку оподаткування та макроекономічних параметрів, на базі яких можна провести детальний аналіз використання податків як інструмента впливу на макроекономічну рівновагу в умовах ринкової трансформації;

- виявити вплив податків на сукупний попит і сукупну пропозицію з точки зору макроекономічного регулювання економічних процесів;

- на підставі економетричного аналізу визначити характер і тип взаємозалежності між макроекономічними параметрами та фіскальною системою;

- розглянути особливості інституційного змісту податків в умовах трансформаційної економіки з подальшим встановленням нових залежностей їхнього впливу на економічний розвиток;

- обґрунтувати напрями реформування системи оподаткування з точки зору оптимізації її впливу на макроекономічну рівновагу.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є взаємозв'язок між складовими податкової системи та основними макроекономічними параметрами у процесі ринкової трансформації, що дозволяє зосередити увагу на комплексній, змістовій оцінці оподаткування як складовій економічної системи. Вивчення податків як одного з істотних факторів впливу на макроекономічну рівновагу дозволяє сформулювати дійову концепцію реформування податкової системи України і є передумовою визначення ефективної моделі економічного розвитку країни.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення економічної науки у сфері макроекономічної рівноваги. У роботі використано сукупність підходів і методів, що дозволили реалізувати концептуальну єдність дослідження. Серед них: системний (усі явища й процеси розглядаються і аналізуються у взаємозв'язку, взаємозалежності та розвитку); абстрактно-теоретичний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків); факторний аналіз (визначення окремих груп податків як чинників макроекономічної рівноваги); класифікація (систематизація основних теорій макроекономічної рівноваги, які розглядають податки як один із засобів її досягнення); статистично-економічний (групування, зіставлення даних, аналіз динаміки основних показників соціально-економічного розвитку, а також податкових надходжень до бюджетів); економіко-математичного моделювання (дослідження кореляційних зв'язків впливу податків на макроекономічну рівновагу). Теоретико-методологічну основу та інформаційну базу дослідження складають наукова монографічна література, статті зарубіжних і вітчизняних вчених у періодичних виданнях, законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють механізми функціонування податкової системи України, звітні дані Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Держкомстату України, Державної податкової адміністрації України, відомості науково-дослідних центрів та установ.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає у тому, що:

- встановлено, що на досягнення макроекономічної рівноваги в умовах трансформаційної економіки впливають такі основні інституційні характеристики фіскальної системи: співвідношення повноважень держави та податкової служби; опортуністична поведінка економічних агентів - платників податків, а також агентів держави - податківців; рівень довіри платників податків до інституціонального поля податкової системи, яке забезпечено, крім формальних, також неформальними нормами та домовленостями;

- розкрито механізм відтворення інституційного статусу основних суб'єктів системи оподаткування за рахунок з'ясування ролі податків у реалізації та розвитку їх ієрархічних повноважень: держава визнає право підприємств і домогосподарств на стабільність та справедливість умов оподаткування; підприємства та домогосподарства, у свою чергу, визнають за державою виключне право на стягнення податків як основи фінансування потреб держави; завдяки цьому стягнення та сплата податків має характер підтвердження ієрархічних повноважень і сприяє їх закріпленню; на цій основі формується взаємна довіра як критерій достатньо високого рівня розвитку системи інституційних статусів суб'єктів господарської системи.

- комплексний підхід до реформування податкової системи України, який полягає у застосуванні диференційованого оподаткування окремих видів доходів громадян (використання неоподатковуваного мінімуму для бази оподаткування на рівні мінімальної заробітної плати); уведенні єдиного соціального податку з метою впорядкування взаємовідносин з бюджетом; удосконаленні бази оподаткування доходів громадян та підприємств податком на доходи громадян і податком на прибуток підприємств з метою сплати податку на нерухомість; скороченні системи податкових пільг шляхом часткової заміни їх на цільові адресні дотації; удосконаленні інституційних механізмів (прозорість і стабільність податкового законодавства, підвищення рівня довіри платників до держави з приводу сплати податків та взаємовідносин платник - податківець).

- визначення місця податків як фактора інституційної рівноваги: вони забезпечують погодження соціально значущих дій держави та господарюючих суб'єктів на довготривалій основі й тим самим знімають невизначеність для всіх учасників трансформаційної економіки умов і результатів функціонування господарської системи;

- характеристика впливу на обсяг сукупного попиту сублімаційних процесів в умовах трансформації економічних систем: наявність тіньової економіки поряд з офіційною породжує сублімаційні процеси, що виявляється у зростанні тенденції до відмивання тіньових грошей; у свою чергу, доходи тіньового сектора, приховані від оподаткування, розширюють сукупний попит і тим самим надають можливість реального збільшення ВВП;

- обґрунтування шляхів вирішення проблеми регулювання сукупного попиту як фактора економічного зростання на основі кейнсіанського підходу з використанням модельних досліджень та урахуванням антиінфляційного потенціалу податків на нерухомість і додану вартість.

Практичне значення отриманих результатів обумовлюється місцем і роллю оподаткування в системі факторів макроекономічної рівноваги економічних систем. Теоретичні узагальнення та висновки автора мають практичне значення для використання системи оподаткування як інструмента макроекономічної політики в умовах ринкової трансформації економіки України. Висновки досліджень доцільно врахувати при розробленні Податкового кодексу України, а також при плануванні дохідної частини бюджетів та прогнозуванні показників соціально-економічного розвитку країни. Отримані результати також можуть бути використані у навчальному процесі, при підготовці навчальних програм, методичних посібників і підручників, у викладанні курсів економічної теорії, макроекономіки, політекономії, фінансів, оподаткування та спецкурсів.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно, а його внесок у роботі [3], написаної у співавторстві, відображено в переліку опублікованих праць.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета й завдання дослідження, визначено об'єкт, предмет дослідження, розкрито загальну методику, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження оподаткування перехідної економіки» доводиться, що оподаткування, як фактор впливу на рівновагу, не сприяє стійкості економічної системи, причому його вплив може бути як цільовим, так і нецільовим, тобто автоматичним. Роботи науковців, які досліджують місце податків у системі факторів макроекономічної рівноваги, ґрунтуються на положеннях класичної, кейнсіанської, неокласичної теорій та теорії інституціоналізму. Прихильники класичної школи вважали, що рівновага досягається стихійно за відсутності державного втручання у функціонування ринкової економічної системи.

За кейнсіанською теорією, система вільного ринку позбавлена внутрішнього механізму, що забезпечує рівноважний стан економіки, тому необхідне втручання держави в економічні процеси шляхом проведення дискреційної податкової політики. На підставі теоретичних положень кейнсіанці розробили теорію економічного зростання, яка застосовується у практиці державного регулювання. Економічний і соціальний розвиток країни, реформи, що проводяться, мають бути спрямовані на досягнення високого рівня життя усіх верств населення, підвищення життєвого стандарту, однією із сторін якого є сукупний попит, тому для вирішення проблем економічного зростання необхідно стимулювати економічно обґрунтоване нарощування сукупного попиту.

В умовах трансформування економічних систем податкові системи теж втрачають стабільність, до того ж спостерігаються періоди коливань податкової ставки. Ці явища є сприятливими для виникнення в таких економіках тіньового сектора і, як наслідок, розвитку сублімаційних процесів. Доходи тіньового сектора, приховані від оподаткування, розширюють сукупний попит і тим самим впливають на макроекономічну рівновагу. Присутність тіньового сектора в економіці України пояснюють високими податковими ставками, нестабільністю і недосконалістю податкового законодавства. Однак податкові ставки з окремих видів податків в Україні не вищі, ніж у країнах з ринковою економікою (табл. 1), але значна кількість податкових і неподаткових зборів і платежів створює великий податковий тягар на платника податків та породжує сублімаційні процеси.

Таблиця 1. Ставки оподаткування в країнах з ринковою економікою (у % до бази оподаткування)

Отже, саме з урахуванням впливу на обсяг сукупного попиту сублімаційних процесів необхідно здійснювати макроекономічний аналіз та прогнозування показників розвитку країни.

Податки є також елементом непрямого втручання держави в ціноутворення і поєднують у собі два нецінових фактори сукупної пропозиції - зміну правових норм і зміну цін на ресурси - та виступають як фактор цінової нестабільності, а відтак впливають на рівень інфляції в реальному секторі. Аналіз кейнсіанської теорії сукупної пропозиції довів, що темпи інфляції перебувають у зворотній залежності від рівня податкових надходжень до бюджету і в прямій - від структури податкових надходжень, а саме - від питомої ваги непрямих податків, зокрема ПДВ. Результати досліджень припускають використання в ролі антиінфляційних податків в Україні податок на нерухомість та ПДВ.

Неокласики також обґрунтовано доводили необхідність суттєвого посилення впливу держави на економіку, але вони обмежувалися дослідженням лише ринку досконалої конкуренції, що значно спрощує реальні зв'язки та мотивації. В сучасних умовах економіка нерозривно пов'язана із соціальними відносинами, а також з політикою та ідеологією, тому необхідно виходити за межі неокласичної та кейнсіанської теорій і звернутися до теорії інституційних змін.

Теорія інституціоналізму розглядає рівновагу як нетиповий стан економіки у короткостроковому періоді, коли ніхто з агентів не зацікавлений у перебудові діючого набору інститутів. Причому на досягнення макроекономічної рівноваги суттєвий вплив справляють також інституційні фактори, пов'язані із функціонуванням податкової системи, такі як опортуністична поведінка учасників податкових відносин. Це означає, що дослідження взаємозв'язків показників фіскальної політики та основних макроекономічних параметрів у сучасних умовах повинно враховувати неоднозначні наслідки дії інституційної складової податкової системи.

В умовах трансформаційної економіки податкова система є інституційною складовою ринкової інфраструктури, інститутом, що формально відроджується в Україні. Тобто податки є фактором інституційної рівноваги, але не можуть бути основним чинником її досягнення, а є особливим інститутом, який потребує аналізу та моделювання. У зв'язку з цим подальшого розвитку набули ідеї представників одного з основних напрямів інституціональної теорії - неоінституціоналізму. Інститут податку в перехідній економіці не є нейтральним фактором, а діє як новий формальний інститут, що вільний від трансформаційних витрат, які переміщуються в сектор трансформаційних послуг. Механізм забезпечення стабілізації інституціональної системи передбачає, що в основу формальних правил у сфері оподаткування (закони, адміністративні акти) та механізмів примусу, що забезпечує їх дотримання (податкові органи, суди та ін.) має бути покладений принцип максимальної економічної ефективності.

У другому розділі «Оподаткування в трансформаційній економіці та механізм його впливу на макроекономічну рівновагу» досліджено найактуальніші питання форм та змісту оподаткування на сучасному етапі розвитку економіки, а також його вплив на макроекономічну рівновагу. Систему форм оподаткування в умовах трансформаційної економіки можна класифікувати за такими ознаками: змістом (правова, організаційна, економічна, інституційна), способом стягнення (пряма, непряма), характером податкової ставки (пропорційна, прогресивна). Перелічені форми розкривають зміст оподаткування як перерозподільчого процесу між державою, підприємствами та домогосподарствами, який фінансово забезпечує функціонування й розвиток суб'єктів господарювання на основі їх ієрархічного статусу, місця у суспільному розподілі праці та з урахуванням рівня невизначеності загальних умов взаємодії між ними. Статус розуміється як сукупність формальних і неформальних повноважень та відповідальності суб'єкта, які обумовлені наявністю в нього фінансових, інституційних та професійних ресурсів, права на захист інтересів і повноважень, кредитної історії, що дає йому можливість включатися в коопераційні господарчі процеси різного рівня як легітимному учаснику, чиї базисні преференції не беруться під сумнів.

Податкова система представлена трьома видами суб'єктів - держава; підприємства; домогосподарства. Кожен із цих суб'єктів має свою зону виключних повноважень, доступ до ресурсів, право на захист та визнає повноваження інших. Зокрема, держава визнає право підприємств і домогосподарств на стабільність та справедливість умов оподаткування; підприємства та домогосподарства, в свою чергу, визнають за державою безумовне право на стягнення податків як основи фінансування потреб держави. Процес стягнення та сплати податків має характер підтвердження повноважень і сприяє їх закріпленню. На цій основі формується взаємна довіра як критерій достатньо високого рівня розвитку системи інституційних ієрархічних статусів суб'єктів господарської системи.

З точки зору впливу на макроекономічну рівновагу різні форми оподаткування мають певні переваги й недоліки та породжують інституційні фактори її нестабільності: рівень довіри платників податків до податкового простору; співвідношення зацікавленості держави і податкової служби.

Сутність податків як фактора інституційної рівноваги полягає в тому, що податки є складовим елементом фіскальної політики, атрибутом і прерогативою держави; відповідно до інституціональної теорії, вони виступають в якості ефективного інституту не тільки економічного розвитку, але й розподілу багатств. Це дозволяє розглядати податки в умовах трансформаційної економіки як економічний фактор інституційно-нормативної підсистеми і соціальну конструкцію та елемент інституційного середовища. Тому в процесі здійснення реформ необхідно прогнозувати й економічні наслідки податкової політики, що визначатимуть зміни структурних елементів податку як інституту.

Виходячи із сучасних положень економічної теорії важливим, у зв'язку з цим є використання принципів інституційної архітектоніки податкової системи. Оскільки податки є головним інструментом перерозподілу не лише державних доходів, але й фінансових ресурсів, то податкове регулювання доходів стає засобом зосередження в руках держави фінансових фондів для вирішення завдань соціально-економічного і науково-технічного розвитку. Таким чином, економічна сутність податкової системи як інструмента регулювання розвитку економіки в умовах трансформаційних перетворень полягає у використанні податкової архітектоніки, що визначається оптимальними співвідношеннями елементів податкової системи для впливу на динаміку економічного розвитку.

Інституційна рівновага передбачає, насамперед, стійку динамічну рівновагу, зокрема збалансованість та стабільність податкової системи у середньостроковій перспективі. Тобто, з точки зору інституційного підходу, податкове регулювання є динамічною системою, що постійно вдосконалюється і адаптується до основних завдань соціально-економічного розвитку.

Макроекономічна стабільність і ринкове реформування всієї системи суспільних інститутів є передумовою зниження податкового навантаження на суспільство та економічну систему. Зниження податків, у свою чергу, не виключає зростання дефіциту бюджету, однак необхідно зауважити, що сама наявність бюджетного дефіциту не означає наявність кризи в економіці, а навпаки, прагнення його ліквідувати може порушити рівноважний стан економіки і знизити темпи соціально-економічного розвитку. Стан бюджету за останні роки не відзначався стабільністю і зазнав коливань від профіциту до дефіциту (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка бюджетного дефіциту та його рівень в Україні

В умовах ринкової трансформації рівень бюджетного дефіциту по відношенню до загальної суми видатків бюджету і ВВП має тенденцію до зменшення при загальному зростанні доходів бюджету за рахунок податкових надходжень, в яких зростає питома вага прямих податків (табл. 3).

Але слід мати на увазі, що в умовах економічного трансформування залежність рівня бюджетного дефіциту від податків більша, ніж в умовах стабілізації та зростання економіки. До того ж залежність дефіциту бюджету від структури податкових надходжень доволі значна: збільшення питомої ваги прямих податків (а саме - податку з доходів фізичних осіб) призводить до скорочення його розміру.

В умовах макроекономічної стабілізації, коли відбувається зростання виробництва та ВВП, автоматично збільшуються податкові надходження до бюджету.

За цих умов недискреційна фіскальна політика повинна мати прогресивний характер, тобто збільшення податків відбуватиметься зі зростанням оподатковуваної бази, що й характерно для податків на доходи. Крім того, внаслідок дії автоматичних стабілізаторів важко визначити, яку політику проводили офіційні органи (дискреційну або недискреційну), тобто виникає питання: якої досягнуто рівноваги - цільової чи нецільової.

Таблиця 3. Динаміка бюджетного дефіциту і податків за 1995-2006 рр.

Для збереження стану довгострокової рівноваги в економіці у цій ситуації недонадходження окремих видів податків може бути компенсоване за рахунок податку на нерухомість і мита - як елементів фіскальної політики для підтримання рівноважного дефіциту бюджету.

Удосконалення системи оподаткування є досить складним завданням у сукупності здійснюваних державою реформ і кардинальних перетворень. Проблема реформування податкової системи України особливо актуальна в період ринкової трансформації, оскільки необхідне розв'язання важливої проблеми забезпечення не тільки фінансових ресурсів держави, але й стимулів розвитку підприємництва і зацікавленості платників податків у підвищенні доходу та прибутку. Проведений аналіз податкової системи України свідчить про те, що вона сформована без наукового обґрунтування норм і нормативів, не враховує особливостей різних галузей. Україні необхідна своя податкова система, побудована на реальному стані нашої економіки. Реформування податкової системи має слугувати довгостроковим цілям - досягненню макроекономічної рівноваги з метою економічної стабілізації та розвитку країни. Відтак ефективні трансформаційні зміни системи оподаткування можна забезпечити не тільки удосконаленням механізму функціонування окремих елементів податкової системи, а насамперед внесенням конкретних пропозицій щодо визначення її загальної структури й висвітлення особливостей стягнення кожного окремого податку чи збору та врахування регуляторного потенціалу джерела його сплати і ставки оподаткування.

Спроби удосконалення податкової системи України мають здебільшого теоретичний характер: це аналіз її вад, а також їх об'єктивних та суб'єктивних причин; аналіз змісту податкової реформи та її доцільності; розгляд окремих положень концепцій реформування податкової системи; аналіз проекту Податкового кодексу; вивчення зарубіжного досвіду та проведення порівняльного аналізу; розгляд суттєвих змін у практиці стягнення податків (в узагальненому вигляді або окремо для кожного податку). А проведення в дисертації комплексного аналізу факторів впливу на макроекономічну рівновагу виявило зв'язки між ними і на цій підставі дало змогу визначити напрями реформування податкової системи України. Шляхи удосконалення податкових важелів мають слугувати подоланню трансформаційної кризи та поступовому економічному зростанню, а саме: це має бути повернення до механізму оподаткування балансового прибутку; введення диференційованих ставок ПДВ, податку на нерухомість, єдиного соціального податку, прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб; перегляд системи ресурсних платежів та спрощеної системи оподаткування; підвищення ролі місцевих податків та зборів. Основним у процесі податкової реформи має стати прийняття Податкового кодексу, який покликаний підвищити регулюючий потенціал податкової системи, удосконалити інституційні механізми оподаткування та використання їх як важелів підвищення конкурентоспроможності економіки країни у світовій економіці.

ВИСНОВКИ

У дисертації дано теоретичне узагальнення наукової проблеми з'ясування особливостей впливу оподаткування на макроекономічну рівновагу та розроблено практичні рекомендації реформування податкових важелів макроекономічного регулювання в умовах ринкової трансформації. Проведене дослідження дозволяє зробити такі теоретичні висновки:

1. Податки поєднують у собі механізми оподаткування та впливу держави на економіку і є не тільки чинником макроекономічної рівноваги, а й єдиним загальним фактором впливу на сукупний попит і сукупну пропозицію, що породжує інституційні фактори впливу: співвідношення зацікавленості держави і податкової служби; рівень довіри платників податків до інституціонального поля - податкового простору, яка забезпечується, крім формальних, також неформальними нормами та домовленостями; опортуністична поведінка не тільки економічних агентів, а також агентів держави - податківців.

2. Аналіз оподаткування з позицій інституціональної теорії підводить до розгляду податків в умовах трансформаційної економіки як соціально-економічного інституту держави, тобто інституту загальносуспільного представництва, що відтворюється та не є вільним від трансакційних витрат, які в умовах переходу до ринку переміщуються в сектор трансакційних послуг. Податки є економічним фактором інституційно-нормативної підсистеми, отже їх можна розглядати як соціальну конструкцію та елемент інституційного середовища.

3. Для трансформаційного стану економіки характерний високий рівень суспільних потреб, який визначають масштаби та форми оподаткування, що обумовлено інтенсивним процесом державотворення, низьким рівнем інформованості та гарантій, високим рівнем невизначеності загальних умов розвитку кожного суб'єкта. Суспільні потреби (а саме: забезпечення відтворення державних установ та виконання їх ієрархічних функцій; структурування соціально-економічного простору шляхом надавання відповідної інформації та гарантій корпораціям і домогосподарствам; зняття невизначеності суттєвих умов взаємодії держави, корпорацій і домогосподарств до оптимального рівня), а також макроекономічна стабільність впливають на оптимальний рівень оподаткування. Передумова зниження податкового навантаження на суспільство та його економічну систему полягає у ринковому реформуванні всієї системи суспільних інститутів і досягненні макроекономічної стабільності.

4. З??'ясування ролі податків у реалізації та розвитку ієрархічних повноважень суб'єктів системи оподаткування дозволяє розкрити механізм відтворення їх інституційного статусу - сукупності формальних і неформальних повноважень та відповідальності, які обумовлені наявністю фінансових, інституційних та професійних ресурсів, а також права на захист інтересів і повноважень, кредитної історії. Тобто, держава визнає право підприємств та домогосподарств на стабільність і справедливість умов оподаткування; підприємства й домогосподарства, у свою чергу, визнають за державою виключне право на стягнення податків як основи фінансування потреб держави; завдяки цьому стягнення та сплата податків має характер підтвердження ієрархічних повноважень і сприяє їх закріпленню; на цій основі формується взаємна довіра як критерій достатньо високого рівня розвитку системи інституційних статусів суб'єктів господарської системи.

5. Цілісний підхід до дослідження механізму впливу оподаткування на сукупний попит і сукупну пропозицію з точки зору можливості застосування податкових важелів макроекономічного регулювання в умовах трансформаційної економіки дозволяє:

- враховувати в умовах перехідного етапу трансформаційної економіки України вплив на обсяг сукупного попиту сублімаційних процесів, пов'язаних з наявністю в економіці тіньового сектора, однією з причин виникнення якого є недосконалість податкової системи (насамперед диспропорції у податковому навантаженні);

- встановити, що зміни системи оподаткування є чинником цінової нестабільності; вони впливають на рівень інфляції у реальному секторі, а саме: підвищення агрегованої податкової ставки зменшує інфляційні процеси як в умовах трансформаційної кризи, так і в умовах економічного зростання. При плануванні та прогнозуванні економічних показників слід мати на увазі, що темпи інфляції перебувають у прямій залежності від структури податкових надходжень і в зворотній - від рівня податкових надходжень до бюджету, а в ролі антиінфляційних можна використовувати податок на нерухомість та податок на додану вартість;

- простежити характерне для України поєднання високої інфляції та безробіття: існує пряма залежність темпів інфляції від структури податкових надходжень (питомою вагою непрямих податків у загальній сумі податкових платежів до бюджету і окремо податком на додану вартість) та обернена - від рівня агрегованої податкової ставки. У зв'язку з цим зменшення непрямих податків сприятиме підвищенню зайнятості, не стимулюючи інфляційних процесів.

6. Під час трансформаційної кризи, яку переживає економіка України, стан бюджету не відзначається стабільністю, причому рівень бюджетного дефіциту по відношенню до загальної суми видатків бюджету і ВВП має тенденцію до зменшення при загальному зростанні доходів бюджету за рахунок податкових надходжень, в яких зростає питома вага прямих податків. Аналіз показав, що за цих умов для збереження стану довгострокової рівноваги в економіці функцію граничної форми, яка здатна нейтралізувати нестабільність бюджетних надходжень, можуть виконувати податок на нерухомість і мито.

7. На етапі відновлення економіки, коли відбувається зростання виробництва і ВВП, автоматично зростають податкові надходження до бюджету. За цих умов недискреційна фіскальна політика повинна набувати прогресивного характеру, тобто збільшення податків має відбуватися зі зростанням оподатковуваної бази, що й характерно для податків на доходи. Однак дія «вбудованих стабілізаторів» ефективна тільки на певному етапі розвитку економіки й держави, тому їх не можна вважати автоматичними регуляторами стабілізації трансформаційної економіки України. Крім того, внаслідок дії автоматичних стабілізаторів важко визначити, яку політику проводили офіційні органи (дискреційну або недискреційну), тобто виникає питання: якої досягнуто рівноваги - цільової чи нецільової.

8. Потреба вдосконалити податкові важелі макроекономічного регулювання в умовах системної трансформації економіки України цілком очевидна. Серед практичних рекомендацій щодо реалізації підвищення регулюючої ролі оподаткування у досягненні макроекономічної рівноваги пропонується:

- прийняття Податкового кодексу України з метою забезпечення комплексної фіскальної ефективності податків; удосконалення інституційних механізмів оподаткування; стимулювання оподаткування як фактора впливу на конкурентоспроможність та економічний розвиток держави;

- реформування як окремих видів податків, так і всієї системи оподаткування: перехід до оподаткування балансового прибутку підприємств (це дасть змогу застосувати його як антиінфляційний); уведення диференційованих ставок податку на додану вартість за окремими групами товарів і послуг (поступове зниження частки непрямих податків у доходах бюджетів позитивно впливає на економічний розвиток);

- перегляд спрощеної системи оподаткування (застосування прогресивної шкали ставок залежно від розміру доходу);

- введення прогресивної шкали оподаткування доходів громадян (податковою базою є дохід, визначений пропорційно до мінімальної заробітної плати);

- підвищення ролі місцевих податків та зборів з метою удосконалення формування дохідної частини місцевих бюджетів; перегляд системи ресурсних платежів; запровадження єдиного соціального податку;

- введення податку на нерухомість за запропонованою методикою, що дасть можливість використовувати його як антиінфляційний; зміна системи податкових пільг (уведення адресних дотацій, використання податкового кредиту й розстрочки податкових зобов'язань).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Городецкая Т.Э. Совершенствование системы налогообложения Украины в условиях рыночной экономики // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харьк. політехн. ін-т». - 2002. - № 8-1. - С. 60-63.

2. Городецкая Т.Э. Некоторые вопросы оценки налоговой системы Украины // Вісн. економіки транспорту і промисловості УкрДАЗТ. - 2003. - № 2. - С. 87-89.

3. Городецкая Т.Э., Яременко В.Г. Налог на недвижимость и его воздействие на макроэкономическое равновесие // Вісн. економіки транспорту і промисловості УкрДАЗТ. - 2004. - №5-6. - С. 163-168.

4. Городецкая Т.Э. Макроэкономическое содержание налога на недвижимость // Економіка: пробл. теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 189. У 5 т. - Д.: ДНУ, 2004. - Т. 1. - С. 292-298.

5. Городецька Т.Е. Вплив фіскальної політики на розмір бюджетного дефіциту // Вісн. економіки транспорту і промисловості УкрДАЗТ. - 2006. - №13. - С. 221-224.

6. Городецька Т.Е. Необхідність здійснення макроекономічного аналізу системи оподаткування щодо вдосконалення її структури // Економіка: пробл. теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 214. У 4 т. - Д.: ДНУ, 2006. - Т. 1. - С. 45-50.

7. Городецкая Т. Особенности колебаний темпов ВВП в условиях рыночной трансформации // Вісн. економіки транспорту і промисловості УкрДАЗТ. - 2006. - № 15-16. - С. 254-258.

8. Городецька Т.Е. Деякі питання дослідження проблеми збільшення сукупного попиту як фактора економічного зростання // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харьк. політехн. ін-т». - 2006. - № 13. - С. 83-92.

9. Городецкая Т.Э. Неоинституциональная трактовка налоговой политики государства // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харьк. політехн. ін-т». - 2007. - № 15. - С. 69-76.

Размещено на Allbest.ru